Приємна і невеличка стаття про кооперативи: що і як? Автор дуже цікавий: він досліджує соціальні і горизонтально-демократичні способи організації онлайн-економіки, прогресивне використання блокчейну, а також автор дуже цікавої праці про історію університетів та "посткапіталістичне" майбутнє освіти: "Світ без потреб та роботи: чого становлення університетів може нас навчити про їх майбутнє". Також, він автор книжки "Вихід до спільнот" , що розглядає як пов'язати стартапи з життям спільнот і кооперативізмом.

Зі статті:

Кооперативи – це не все або нічого.

Підприємства також можуть частково черпати натхнення з моделі кооперативу. Наприклад, плани володіння акціями працівників (ESOP) надають працівникам частку власності в компанії. Трасти — ще одна стратегія; вони можуть тримати частину або всі акції компанії від імені певних бенефіціарів, наприклад, її працівників, або на службі для соціальних цілей.

Багато нових бізнес-моделей спираються на ідею кооперативу; хоча самі по собі вони не є офіційними кооперативами, вони все ж можуть отримати деякі переваги. У моїй нещодавній роботі над ідеєю «виходу в спільноту» для стартапів ми досліджували широкий спектр моделей спільної власності.

Кооперативи на практиці

Глобально, кооперативи є значною ринковою силою.

Найбільші кооперативи генерують близько 2,2 трильйона доларів обороту, і в них працює близько 10 відсотків зайнятого населення світу. Наприклад:

У Канаді величезна федерація кредитних спілок Desjardins є кооперативним банком.

Нова Зеландія має найбільшу у світі кооперативну економіку у відсотках від ВВП, здебільшого завдяки величезним молочним кооперативам.

Smart — спочатку Société Mutuelle pour Artistes — організовує 80,000 працівників у 9 європейських країнах для надання послуг з підтримки працевлаштування.

Коли економіка Аргентини зазнала краху в 2001 році, робітники захопили заводи, які власники намагалися закрити, і почали керувати ними самостійно.

До речі, ООН з 1995 р. кожної першої суботи липня визначає день кооперації — на відзнаку з дня заснування Міжнародного Кооперативного Союзу у 1895 р. (українські кооперативи теж були членами союзу. За часів УНР, Україна була однією з лідуючих країн щодо організації кооперативного руху. Сучасні українські кооперативні союзи частина організації з 1992 р.)

Ідеї кооперації необхідні для стабільної і соціальної відбудови Україні після і під час війни. Якщо формування великого кооперативного сектору потребує величезної кількості досвіду, зусиль і самоорганізації(і навіть зараз українська кооперація має успіх, проте лише серед сільського господарства або малих підприємств, що дуже укорінені у певних спільнотах), то володіння частиною акцій компаній і співучасть у прийнятті рішень можуть стати доступними і реалістичними засобами одночасно як для покращення української економіки і боротьби з бідністю (напевно, друге найважливіше і злободенне питання в Україні після перемоги — подолання бідності), так і шляхом до подальшої демократизації економіки.

Також легендарна 93 ОМБР носить назву Холодного Яру, на честь героїв-повстанців. До неї навіть є гімн — слова написав один з бійців бригади, а музику Василюк

"Это пламя будем тушить кровью пяных камунистов!" — газета підпільної молодіжної організації учнів 7-Б класу школи села Бармашове

Музейна експозиція "Народна війна", 2010.

У період 1917-1932 в Україні діяло 692 підпільні організації та 1435 повстанських отрядів, що боролися за незалежну, демократичну і самостійну Україну

Нещодавно група антиавторитарних бійців і волонтерів відвідала дуб, посаджений на честь нашого загиблого товариша та друга Дмитра "Лєшого" Петрова.

Діми нема з нами вже майже 8 місяців, але пам'ять про нього назавжди з нами. Цей дуб-символ із кожним днем зростатиме все вищим і стане живим пам'ятником тій ціні, яку Діма заплатив за вашу і нашу свободу.

Recently, a group of anti-authoritarian fighters and volunteers visited an oak tree planted in honor of our fallen comrade and friend Dmitry “Leshy” Petrov.

Dima has been no longer with us for almost 8 months, but his memory is forever with us. This oak symbol will grow higher every day and will become a living monument to the price that Dima paid for your and our freedom.

Нарешті це сталося – надруковано український переклад книги анархіста, справжнього революціонера та білоруського героя Ігара Аліневіча «Їду в Магадан».

10 років тому Ігор писав про жахіття, з якими йому довелося зіткнутися у білоруській в'язниці, куди він потрапив через політичні переконання. Сьогодні із цими жахами стикаються не лише 2000 політв'язнів, а й усі жителі нашої багатостраждальної країни.

Ця книга дозволить нашим українським друзям та подругам краще зрозуміти, що відбувається на території сусіда. Що означає жити за умов тотальної несвободи. І чому білоруси проти своєї волі стали співучасниками злочинів путінського режиму.

Від ідеї до друкованої книги минуло майже півтора року, але цей термін — ніщо порівняно з 20-річним терміном, який отримав Ігор у боротьбі за вашу та нашу свободу.

Вартість однієї книги – 200 гривень. Прибуток із продажу йде на підтримку анархістів у в'язниці та на фронті.

З питань придбання та розповсюдження писати @Bengyrion

Інтелектуальна праця одного з найбільш видатних українських дисидентів

Як і обіцяли, рукописи Василя Стуса викладають на сайті Стус Центру. Ось, наприклад, Філософські конспекти Василя Стуса. Гуссерль.

Окрім поезії Василь Стус дуже багато уваги приділяв філософським творам. Робив виписки, підкреслював цікаві місця, залишав нотатки на берегах власних книг, а з тих, які брав для прочитання, робив виписки. Більш чи менш ґрунтовні.

В одному з зошитів збереглися його виписки з невстановленої книги (чи статті?) "батька феноменології" Едмунда Гуссерля:

Рух філософських термінів
Гуссерль: закони як формули; потрібна наукова теорія наукового пізнання.
Проти психологізму в логіці й теорії пізнання.
Інтерсуб'єктивність - взаємний зв'язок суб'єктів, що пізнають.
Пізній Гуссерль: розкрити не світ науки, а Lebenswelt як основу об'єктивного пізнання.
Lebenswelt - сукупність очевидностей, коло певностей (це, здається, побутові синонімии до науки)
Гуссерль: вийти з кризи об'єктивізму - надати Lebenswelt'ові більшої вірогідності, ніж науковим здобуткам.
Психологісти: закони логіки - це тільки процеси реального функціонування людського мислення і ототожнили їх
З'явився антиінтелектуалістський психологізм (Анрі Бергсон)
Гуссерль: наука, знання, істина.
Ознака істинності - очевидність (Гуссерль)
Ознака істинності - очевидність.
Істина - це світ "чистих сутностей"
Ідеальне не має відношення до реальної діяльності людини.
Гегель орієнтувався на "всеобщего" индивида
За Гуссерлем, істина має здатність саморозкриватися - "вне и помимо рефлектирующей, дискурсивной работы мышления".
—

Взагалі, там багато цікавого 26 тисяч сканів, є пдф Збірки Палімпсести (Магаданська версія).

У січні буду виступати разом з українським дослідницями на тему українських народних рухів, активізму і волонтерства протягом останніх 40 років.

Я буду розповідати про важливість покоління дисидентів і їх праці, в тому числі з лівими активістами, про Бадзьо, Плюща, Дзюби, підпільну львівську соціал-демократію та багато чого іншого; повстання в тюрмах, Гельсінська спілка і улюблений Стус. Охоплю трохи більший період

https://www.fes.de/geschichte/veranstaltungen/unsung-heroes

Сьогодні у 1951 р. аґентами НКВС був вбитий один з найбільш талановитих і унікальних членів ОУН, Петро Полтава. Теоретик антикапіталістичної, демократичної концепції визволення України

Ось дещо на ознайомлення:

"Проти засилля поліції... За побудову безкласового суспільства, за справжнє знищення експлуатації людини людиною... За демократію, проти диктатури і тоталітаризму, за свободу слова й зібрань... За забезпечення національним меншинам України всіх прав". "Кто такие бандеровцы и за что они борются"


«...Пригадаю, що в червні 1944 року він розповідав мені, що пильно читає твори Маркса, Леніна і інших, а я йому щиро співчувала... Петро Федун – «Полтава» –
провідний ідеолог ОУН та УПА

Ми за знищення експлуатації людини людиною, за знищення капіталістичної системи, отже, боротьбу працюючих всіх держав за своє визволення вважаємо за справедливу, їх перемоги вітаємо... Про деякі політично-пропагандивні помилки (1946)

Нетаргетований мем

Приходьте, поспілкуємося

​​29.12. ЯК НЕ ВИЛЕТІТИ?

😡 Звільнення з ініціативи роботодавця — це уособлення влади капіталу над працюючими. Але закріплення права на захист у випадку звільнення дає працівникам шанс протидіяти свавіллю.

📢 Детально про правовий захист від незаконного звільнення у своїй лекції розкаже активіст «Соціальний рух», автор каналу Трудовик UA та к.ю.н. Віталій Дудін.

🔎 Через триваючу війну перспективи стабілізації української економіки невизначені. Тому роботодавці часто вдаються до розірвання трудового договору, щоб компенсувати втрату прибутку. Практика свідчить, що все частіше це відбувається без дотримання підстав і процедури звільнення. Ми розглянемо, що може зробити профспілка, Держпраці та суд, щоб зберегти ваше робоче місце.

✊ Знайте про свої гарантії, щоб не стати зручною мішенню для роботодавця!

🔸 Дата: 29 грудня 2023 року
🔸Час: 18:00
🔸 Місце: Київ (для отримання адреси заповніть реєстраційну форму)

🎸AfterParty: після заходу пропонуємо долучитись до виконання робітничих пісень, що дозволять забути про важке трудове повсякдення цього виснажливого року...

✅ Подія проводиться завдяки Danish Institute for Parties and Democracy (DIPD) у рамках курсу ТРУДОБОРОНА.

Посилання на Facebook-подію

Багряний та інші члени УРДП підсумовують десять років своєї праці (1955 р.).

«Україна можлива лише в одній формі — як велика держава українського трудового народу»

Вони цитують відомого теоретика українського націоналізму: «Україна буде не князівська (…), лише край великих активних нас» — УРДП ставить за ціль оживити український народ у партисипативний спосіб шляхом постійної боротьби.

«КПЗУ і ОУН - це ми, це наш народ 20-х, 30-х років. До чого ми доросли, те і створили»

«Розмови точилися довго і все це лягало на мою душу важким каменем, бо у результаті тих подій, про які йшла мова, виявилось, що все те, за що я готовий був віддати своє життя, насправді є найстрашнішим чудовиськом в історії людства. Проти тієї страшної сили виступала така ж сама страшна сила – фашизм. Тих дві сатанинські сили, дві сатанинські ідеології роздерли наш народ і витворили таку ситуацію, що ми активно стали самі себе винищувати. все людство попало наче у якусь трясовину всеохоплюючого Зла, бо на боці Росії збираються виступити Америка і Англія. Для мене це настав найстрашніший період у моєму житті, бо я втратив сенс життя»

«Трагедія нашого народу і його рухів полягає в тому, що один рух узяв собі на озброєння все, що було найгіршого на Заході, а другий від Сходу також перейняв те, що було найгіршого. Одні через своє почуття меншовартості наслідували німців у їхніх найгірших вчинках, а другі через таке саме почуття меншовартості також переймають від росіян найгірші їхні сторони. Одні орієнтувалися на Берлін, а інші на Москву»



30 грудня 1914 року народився Данило Шумук, український демократ і борець за права людини, що пройшов польські, німецькі і радянські тюрми і табори, борючись за свої переконання.

Починав своє політичне життя як активіст Комуністичної партії Західної України. За комуністичну діяльність був ув’язнений у Польщі. Проте, розчарувався в комунізмі, коли вперше зміг відчути, чим насправді є СРСР.

З другою світовою, як і багато інших українців, потрапив у німецький концтабір, звідки зміг організувати втечу. Доєднався до діяльності ОУН, хоч ніколи не був її членом. Далі — Політвиховник УПА.

За все життя не вбив жодної людини. Попавши у радянський полон, каже, що він з НВРО (Народно-визвольна революційна організація — лівий відкіл від ОУН Василя Кука і інших. Шумук радий дізнатися про демократичну течію в ОУН, відразу асоціював її з собою)

Потім — радянські табори. Співорганізація повстання в Норильську. Створення Гельсінської Спілки в Україні, коротка свобода і нові ув‘язнення, Канада, і лише потім — Незалежна Україна і спокійне життя на Донеччині.

…«Оце тоді я, їдучи електричкою, перший раз розмовляв зі Стусом. Василь розпитував мене про УПА—ОУН, про тюрми і табори, в яких мені доводилося сидіти.

Я коротко розповів йому про героїчний бій в обороні Загорівського монастиря однієї чоти (43 повстанці) з великою навалою німецьких військ з танками й авіацією та польською поліцією, що служила в німців. Півтори години я спостерігав за тим боєм з віддалі коло двох кілометрів. Цей бій тривав приблизно 20 годин. Там загинули 33 повстанці.

Василь Стус дуже зосереджено слухав усе, що я розповідав про бій за Загорівський монастир і про повстання у Норильську, а потім сказав: «Ви, Даниле, дуже економно оповідаєте про це все, а це ж дві великі епопеї, про які повинно знати ціле людство»

Стус знову розпитував мене, чи в УПА були повстанці зі східних областей України. Я сказав йому, що у моїй групі було тільки двоє із західних областей, а решта — зі східних. Серед них були переважно колишні офіцери Червоної Армії. Я їм довіряв, і вони мені довіряли, і з ними мені було добре.

Потім Стус запитав, чи я знав Василя Кука. Я відповів, що особисто його не знав, але про його діяльність у 1944 році знав і розповів Стусові про перші, установчі збори НВРО — Національно-Визвольної Революційної Організації.

Стус, вислухавши мене, сказав, що він працював в одній установі разом з Куком і часто з ним розмовляв у домовленому місці за межами Києва. Я дуже хотів розпитати Василя Стуса про Кука, але поїзд підійшов до Києва і мені треба було на першій зупинці вийти і зайти до однієї хати, щоб забрати там свої рукописи, передруковані на машинці. Оце на волі була моя остання розмова з Василем Стусом, бо 12 січня 1972 року КГБ провело арешти вільнодумців, представників творчої інтелігенції у Києві і Львові. Тоді заарештували і нас обох. Мене, як політичного рецидивіста, засудили на 10 років неволі у таборі особливо суворого режиму і 5 років заслання, а Стуса — на 5 років виправно-трудового табору (ВТТ).

"— Дзюба розкривав ту несправедливість партії як молодий комсомолець, що глибоко вірить в ідеї марксизму-ленінізму. Я його розумію, бо сам у його роках також до безтями вірив у ті ідеї і з гордістю переносив тортури польської дефензиви і карався у польських тюрмах за ті ідеї. Мабуть, коли б я жив тоді в СРСР, то теж звинувачував би партію за відхилення від марксизму-ленінізму, як і Дзюба. А тепер я вже глибоко переконаний, що не партія відхилилася від марксизму-ленінізму, а Дзюба. Масові вбивства, голодомор, тюрми, каторжні роботи, грабіж і масові заслання, страшні тортури, кров і сльози всієї України і всіх народів тої імперії — це і є справжній марксизм-ленінізм, а гуманізм Дзюби — це відхилення від марксизму-ленінізму. Все це я міг би підтвердити цитатами творців тієї сатанинської ідеології, (...). Оце приблизно таку розмову ми тоді вели зі Стусом, бо та тема була для нас усіх дуже пекучою." (Данило Шумук. Я знав Василя Стуса)

З тих же спогадів, мій улюблений фрагмент)

Потім, щоб перевести розмову на іншу тему, я
запитав Василя:
— Що ж трапилось, що у вас був такий страшний крововилив?
— Можливо, від нервового потрясіння. Один «сука» мене побив і порізав
ножем.
— А як же це сталося, що він вас побив?
— Я стояв у черзі до крамнички, а той прийшов і поперся без черги.
Я сказав: «Ти, сука, куди прешся без черги?» А він тут же кинувся на мене з
ножем. Отак воно трапилось, — відповів Стус.
— Так там же з вами був Чорновіл. Як же ви допустили, щоб вас били? — обурювався я.
— А що ми могли зробити?
— Називаючи когось «сукою», тим самим ви кидаєте виклик до бійки, адже як уже когось торкнули тим словом, то треба бути готовим до оборони і то до такої оборони, щоб не ви, а він був побитий, — нервово сказав я.
— О ні, своїх рук я не буду забруднювати об таку нечисть!

​​Від ОУН(б) двічі відколювалася ліва фракція. Одна зорганізувала першу УПА на чолі з Т. Бульбою-Боровцем, друга ж була зорганізована, зокрема, лідером другої УПА, Василем Куком, для реформи ОУН як демократичної та безкласової організації. Саме про неї каже Шумук в діалозі із Василем Стусом. Ось витримка з програмової резолюції НВРО

II.А Міжнародні відносини:

6. Німецька система т. зв. Нової Європи це реакційна, типово імперіялістична система, що змагає до фізичного винищення, або нечувано жорстокого поневолення народів. Націонал-соціалістична кліка німецьких імперіялістів це банда розбійників, що вогнем і мечем нищать культурні надбання підбитих народів.

8. Визнавці Атлантійської Хартії - США, Англія та СССР - помимо декларативного визнання права кожному народові на самовизначення, не признають цього права за народами СРСР, Прибалтики, Середньої Європи та Балканів. Заступаючи думку гарантії миру в світі трьома великими державами, вся система фактично заперечує право на суверенність всіх інших народів крім згаданих гарантів, які в практиці ділять цілий світ поміж собою на сфери впливів.

9.Зокрема, т. зв. "вітчизняна війна" СРСР є ніщо інше як імперіялістична війна, що має на цілі просунення СРСР в Європу, та ще гірше поневолення народів СРСР. Вона знаменується штучним розпалюванням імперіялістами великоруського шовінізму та змаганням підбити народи Прибалтики, Середньої Європи та Балканів.

10. Єдиний правильний шлях визволення всіх народів світу від імперіялістичного ярма - це шлях безкомпромісової революційної боротьби проти імперіялістів та рівність усіх народів, за право кожного народу на незалежну державу, за дружню співпрацю всіх народів за принципом добровільності.

III

Народно-Визвольна Революційна Організація бореться за новий соціальний і економічний лад, який найкраще забезпечуватиме усім громадянам добробут, усі їх матеріальні і духовні вимоги, тому Народно-Визвольна Організація є:
а) за планову організацію і гармонійний розвиток всього народного господарства;
б) за знищення більшовицької експлуататорсько-кріпосницької системи в організації сільського господарства. Виходячи з того, що земля є власністю народу, Народно-Визвольна Революційна Організація проти накидування селянам одної форми користування землею, обстоює індивідуальне і колективне користування землею, в залежності від волі селян;
в) за якнайширшу машинізацію і електрифікацію сільськогосподарських робіт;
г) за передачу селянам усіх сільськогосподарських машин і знарядь, проти їх державної монополізації в МТС-ах;
д) за безплатну і негайну передачу селянам усіх поміщицьких, монастирських та церковних земель, сільськогосподарських машин та знарядь.
а) за те, щоб велика промисловість була національно-державною, а дрібна - громадсько-кооперативною;
б) за участь робітників у керівництві заводами, за фаховий, а не комісарсько-партійний принцип у керівництві;
в) за справедливу оплату праці, за участь робітників у прибутках заводу, за те, щоб робітник отримував таку зарплату, що повністю забезпечувала б матеріальні і духовні потреби усієї його сім'ї, щоб при річних підсумках господарського стану заводу (підприємства) робітник отримував - у громадсько-кооперативних - дивіденд (належна йому частина річного прибутку), а національно-державних - премію;
г) за вільну працю, вільний вибір професії, вільний вибір місця праці;
д) за волю профспілок, за загальний 8-ми годинний робочий день, за знищення закритих форм і методів експлуатації робітника шляхом т. зв. підвищування норм, соцзмагань і т. п.

5.За вільне ремесло, за добровільне об'єднання ремісників у артілі, за права ремісника вийти з артілі і індивідуально виконувати працю та вільно розпоряджатися своїм заробітком.

6. За національно-державну організацію великої торгівлі, за громадсько-кооперативну дрібну торгівлю та за дрібну приватну торгівлю, за вільні базари.

7. За те, щоб банки були національно-державними.

8.За повну рівність жінки з чоловіком у всіх громадських правах і обов'язках...