Художниця Оля Єрємєєва збирає гроші для свого вітчима, збір встав, я давно сюди не постила посилань на донат, а зараз прошу допомогти:

https://send.monobank.ua/jar/ACFbPMmh3L

Дякую! Будь-який внеск важливий 🖤

(У неї на сторінці більше деталей про збір)

Вирішив таки зібратися з думками, і накидати чернетку.

Хочеться підкреслити, що це ніщо більше, ніж лише думки, зібрані в купу, і не є програмою, яку я пропоную якійсь організації, чи мій маніфест. Скоріше це презентація мого бачення. Як я бачу ліву програму, як я би її писав, якби в нас зараз був лівий субʼєкт.

З цього можна взяти щось цікаве для себе, та яке я хочу реалізовувати, співпрацюючи з політичними активістами чи вступаючи в політичні організації

https://docs.google.com/document/d/1DfjZ6suco1XIbPqzw-2RmX7nWMatIsTo_0J0LRk9keg/edit?usp=drivesdk

Як держава намагається знищити ФПУ, і відібрати її власність

https://www.youtube.com/watch?v=8IandjEVvfU

З перерахуванням на сучасний курс, Російська колоніальна політика в Латвії з 1946 до 90-го року вкрала 824 млрд Євро.

Для прикладу, ВВП України — 156 млрд Євро.

Люди кажуть, що в нас вже досягнута якась рівність для лгбтк+ людей, але дивлячись як всі зараз неймовірно бояться поставити райдужну аватарку, та всі погрози і державну опозицію до проведення прайду, то там нічого і близько не досягнено.

Я не підтримую риторику, що не ставити щось про-лгбтк+ щоб не провокувати. Бо ті люди, які як раз зараз розводять ненависть і громадський конфлікт — це праві популісти. Це не люди, яких просто переконати мʼякшим підходом. Це люди, які проти не лише ЛГБТК+, а демократичної, ліберальної, лівої чи соціальної ініціативи чи устрою в цілому.

В чомусь питання ЛГБТК+ прав стало питанням схожим на антисемітизм у 19-20 ст. Питання, що стосується однієї певної групи, на якому спекулюють праві, через що воно займає непропорційно центральне місце в дискусії. Дивним чином дискусія доведена до такого абсурду, що ті хто в ній захищаються, повинні відповідати на питання на рівні "чи має ця соціальна група право на нормальне життя".

Це все абсурдно і вписується в фашистську пропаганду. Десь я бачив пост, що 80% всіх обговорень і постів щодо ЛГБТК+ і трансгендерних людей були написані правими популістами. Вони тут зараз agenda setting. І на жаль, ситуація вже не така, як десять років тому, де ЛГБТК+ повинні були протистояти пасивному консерватизму. То був більш конструктивний і природній час: позитивні зміни стикались з нерозумінням тих, хто жив по старому. Зараз же ситуація змінилась: боротьба з ЛГБТК+ стала важливою, але слабкою частиною ультраправого міфу.

Відповідати на таке необхідно аналізуючи, як різні сили підстроювались під зростання нацизму і фашизму. Хоч вимоги ультраправих м'якіше, ніж тих сил — їхня пропаганда ідентична. Там треба знаходити уроки, як відповідати на таке. Зрозуміло одне — підстроюватися і давати слабкі позиції зі злагодженими кутами — не працює. Проте багато в чому прийдеться переймати емоційно-маскулінну пропаганду, та інші чисто медійні засоби ультраправих, але для соціально-прогресивних цілей.

В чомусь приклад Разем цікавий. Які взяли за пропаганду національний міф і гасло "Сильна Польща". Таке оперування емоціями і маскулінним підходом, розмову про силу, і все таке, але не відкидаючи жодних прогресивних вимог. Цікаво як це спрацювало, і які помилки, як і досягнення були. Це відкрите і неймовірно цікаве питання.

https://dymek.substack.com/p/poteznie-i-dunsko
https://www.reddit.com/r/SocialDemocracy/comments/1kmel7n/zandberg_strong_poland_and_the_strange/

Маццукато🖤

Чому є міфи про державу як неефективну та негнучку, і як цей міф був створений спеціально економічними елітами, щоб знищити соціальну державу

https://www.youtube.com/watch?v=jyp3Bw5H0VA

"Завдати серйозніших втрат": в ISW пояснили, що змусить Путіна сісти за стіл перемовин

"Теорія перемоги Путіна ґрунтується на припущенні, що російські військові можуть підтримувати поступове просування на полі бою довше, ніж українські сили можуть оборонятися, і довше, ніж Захід готовий підтримувати Україну", — зазначили аналітики ISW.

На думку експертів, продовження західної військової допомоги Україні залишається ключовим для здійснення кампанії тиску на Росію, що може змусити Путіна переглянути його уявлення.

Сайт | Facebook | Надіслати новину Фокусу.

Історія профспілкового think-tank в США. Як профспілки відвойовували назад знання і дискурс

"До середини вісімдесятих років між лібералами було багато дискусій щодо відсутності інтелектуальної інфраструктури, лівих інституцій, які забезпечили б прогресистам такий рівень можливостей для здобуття інформації та аналізу, який був у правих", — згадує Роберт Рейх. “Буквально нічого не було. Видовищна відсутність мислення поза неоліберальною коробкою"

"Heritage foundation мав план на 800 сторінок для Рейгана. У нас нічого не було для Демократів".

Усі засновники інституту були "інституціоналами" у своєму підході до економіки, дотримуючись традицій Джона Кеннета Галбрайта, Роберта Хейльбронера, Адольфа Берла, Джона Р. Конмонса та Торстен Веблен. Вони зосереджувались на структурах влади, що стоять за завісою фундаменталістської теорії вільного ринку, яка тоді домінувала

Економісти мейнстріму нічого не бачили за цим; Це було б взагалі занадто безладно для економіки і них, для тої економічної теорії, яку вони теоретизували і практикували, занадто сповненою класових інтересів, соціальних упереджень та політики, що виходила за межі кривих попиту та пропозиції є економіка. На запитання, чи повинен уряд розглянути можливість політики, яка підсилювала ключові галузі, Майкл Боскін, який потім очолював Економічну раду при Буші, дав зрозуміти наскільки абстрактною стала економічна політика. Відповідь була така: "Картопляні чіпси, комп'ютерні чіпи", - сказав він, - "Яка різниця?"

https://www.epi.org/publication/the-workers-think-tank-a-history-of-the-economic-policy-institute/#epi-toc-1

В неділю в мене вихідний, і я можу бути в Києві. Давайте зустрінемося.

Хочу обговорити перспективи лівих і соціальних рухів, і можливо провести лекцію щодо великого нашого поета — Івана Багряного.

Відпишіть в коментарях, чи ті хто мене знає — в пп. Особливо буду радий новим знайомствам

Місце і час скажу пізніше

"Зростаючий рівень бідності буде мати тенденцію на зростання до тих пір, поки війна триватиме. Тим не менш, постраждалих не можна просто ігнорувати, пише Владислав Стародубцев. Якщо Україна хоче зараз боротися з бідністю, вона нарешті повинна відмовитися від неоліберальної економічної ідеології. Стародубцев пропонує кілька варіантів покращення ситуації, включаючи розширення включення і фінансування сфери догляду, допомога ВПО, захист від дискримінації, гарантії зайнятості, перегляд Кодексу законів про працю та відповідність Європейській соціальній хартії"

"Україна потребує ефективних заходів для відходу від політики жорсткої економії, яка особливо шкідлива за умов повномасштабного вторгнення; та прийняти політику в дусі тих, що допомогло Великобританія під час Другої світової війни та відбудови. Україна гостро потребує перерозподіл ресурсів, що підкреслить політичну рівність громадян, розділення труднощів війни та вирішення проблем бідності"

Дві новини підряд. Як кажуть, робіть висновки самі

​​СОЦІАЛІЗМ І КООПЕРАЦІЯ В ПОГЛЯДАХ «АРТІЛЬНОГО БАТЬКА» МИКОЛИ ЛЕВИТСЬКОГО

“Мене завжди з ранньої молодости, – писав Микола Левитський, – не тільки цікавила, але й цілком захопила, заволоділа мною, всією душею моєю оця творча, будівнича робота соціалізму ... вона стала ... мрією цілого мого життя"

“На кооперацію я завжди дивився, дивлюсь і буду дивитись як на роботу, як на діло не утопічного, а
практичного соціялізму"

— Микола Левитський

Микола Васильович Левитський жив у повній згоді із власними принципами і стремліннями. «... творча, будівнича робота соціалізму», розуміння ним діла «практичного соціялізму» вилилося в масштабну пропагандистсько-роз’яснювальну діяльність та створення Левитським сотень кооперативних організацій. Тільки з 1894-го по 1905 рік його зусиллями було відкрито більше 500 промислових та 200 сільськогосподарських артілей. Деякі з них успішно діяли впродовж багатьох років. Наприклад, організована Левитським на початку ХХ ст. Єлисаветградська столярна артіль пропрацювала близько 20 років. Московська артіль шевців, створена в 1902 році, успішно діяла і в 1920-х роках. Організовані «артільним батьком» у перших роках ХХ ст. в портах Чорного і Азовського морів артілі вантажників пропрацювали до 1917 року (ФАРЕНІЙ Ігор Анатолійович ОЦІАЛІЗМ І КООПЕРАЦІЯ В ПОГЛЯДАХ «АРТІЛЬНОГО БАТЬКА»
МИКОЛИ ЛЕВИТСЬКОГО)