✊ 26–27 березня в Брюсселі пройшла міжнародна конференція «Солідарність з Україною — підтримка національних та соціальних прав українського народу», що зібрала ліві сили з понад 30 країн світу — від США, Канади й Іспанії до Японії, Грузії, Бразилії та Тайваню. Це перший масштабний міжнародний захід такого формату від початку повномасштабного вторгнення Росії, який зосередився не лише на військовому аспекті, а й на соціальному вимірі українського спротиву.

✅ Делегація «Соціального руху» представила погляд української лівої ініціативи, яка послідовно захищає права трудящих, виступає за соціальну справедливість та європейське майбутнє України. Наші член_кині наголошували, що боротьба українців є частиною глобального протистояння авторитаризму, і в цьому сенсі Україна є не тільки жертвою, але й активним суб’єктом змін, закликали до демократичного контролю над економікою та до формування нового міжнародного порядку, заснованого на рівності й солідарності.

👍 Також виступили міжнародні союзники: представники партій European Left, Democratic Socialists of America, профспілкових організацій FSU-Solidaires (Франція), UGT (Іспанія), IndustriALL, а також активісти з Польщі, Молдови, Литви, Італії, Словенії, Греції та Ірландії. Обговорення торкалися тем репарацій, прав біженців, боротьби з неоліберальною політикою МВФ, і потреби у радикальній перебудові ЄС.

🫡 Учасники наголосили: міжнародна солідарність не повинна обмежуватися лише поставками озброєнь. Вона має включати також підтримку соціальних ініціатив, боротьбу за рівність, гендерну справедливість і протидію корупції.

📢 Деталі — на сайті «Соціального руху».

​​😮 Президент Зеленський підписав скандальний документ, що легалізує земельні махінації та ускладнює повернення незаконно відчужених ділянок громадам і державі. Новий законопроєкт дозволяє узаконити будь-яку незаконну передачу земель у приватну власність, якщо минуло 10 років з моменту відчуження.

❗️ Закон суттєво обмежує можливості для держави або місцевих громад вимагати повернення нерухомості, зокрема земельних ділянок, які були незаконно передані у приватну власність, а потім перепродані новому власнику, який не знав про їх незаконне походження. Крім того, у разі витребування майна на користь держави чи громади, вони мають спочатку внести ринкову вартість майна на депозитний рахунок суду для компенсації добросовісному набувачу. ​

❌ Громадські організації та активісти висловили обурення таким рішенням президента. Зокрема, WWF-Україна зазначає, що цей законопроєкт дозволяє легалізувати незаконну приватизацію лісового та водного фонду, що суперечить Конституції України та міжнародному праву. ​Також виступає проти Центр протидії корупції.

👍 Радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан також закликала ветувати цей закон, підкреслюючи, що він узаконює злочинну приватизацію парків, лісів, берегів і полів та захищає корупцію в земельній сфері.

😡 Колектив «Соціального руху» рішуче засуджує підписання цього антинародного закону, яке відбулося всупереч петиції про ветування даного акту, підтриманій 25 тисячами голосів. Ми акцентуємо увагу на небезпеці ігнорування петицій президентом, адже у період відсутності виборів вони залишилися ледь не єдиним інструментом масового волевиявлення.

🔥 Відкрите ігнорування загальних інтересів та відкрите схвалення рейдерства на пользу «земельних» олігархів з боку держави — це вершина цинізму, коли щоденно ллється кров українців за кожен метр землі на сході країни. Це прямо каже про політичну деградацію інститутів влади у бік можновладців. Вимагаємо відновлення дії справедливості й скасування цього ганебного прецеденту.

Комунізм та дилеми національного визволення
Джеймс Мейс

це найбільш така базова робота, з якої дуже раджу починати заглиблюватися в цю тему
у Мейса супер незаангажований і водночас емпатичний погляд, немає оцього мєрзкого вестерн гейзу
якщо коротко, книга дає дуже базові знання про те, якими були різні 10ті й ранні 20ті на українських землях, і через аналіз різних сфер соціального, економічного та політичного життя населення намагається зʼясувати, як все-таки взаємодіяли між собою національне та соціальне питання (чи був між ними конфлікт, у якому розрізі, і чи є цей конфлікт органічним, а чи то радше навʼязаним)

Прийняв присягу

📣 «Соціальний рух» запрошує всіх, а особливо Міністерство соціальної політики відвідати СОЦФОРУМ «Захист працівників критичної інфраструктури в умовах війни».

🔹 Час почути чесні відповіді влади з приводу найболючіших для робітничого люду питань на кшталт невиконання Закону 2980!

🔹 Прийдіть 27 квітня о 10:00 у київський Будинок кіно підтримати критично важливих працівників!

📌 Реєстрація

📌 Подія на Фейсбук

- Обкладіть [доларових] мільйонерів повністю податками

- Але ж багато мільйонерів тоді виїде з країни!

- Та я і так за, не треба мене намагатися ще сильніше переконати

Ми дійшли висновків, що зниження податків для багатих призводить до збільшення нерівності доходів як у короткостроковій, так і в середньостроковій перспективі.

Навпаки, такі реформи не мають істотного впливу на економічне зростання чи безробіття. Таким чином, результати нашого дослідження є переконливими доказами проти впливової політико-економічної ідеї про те, що зниження податків для багатих «просочується вниз» для стимулювання ширшої економіки.

Аналіз податкової політики щодо оподаткування багатих на основі останніх 50 років:

https://t.co/KmDkJfBRrG

Первое мая — день солидарности трудящихся. Поздравляю жителей Башкортостана и всех башкир с этим праздником. Мы всегда должны помнить, что государство обязано соблюдать и учитывать законные права граждан, их интересы, в том числе права, связанные с трудовой деятельностью. Башкортостан является государством, в котором соблюдение законных прав отошло далеко на второй план, а работники даже не мыслят о том, что они у них есть и то, что они имеют право требовать их соблюдение. Государство в целом не берёт на себя социальные обязательства, тратя деньги налогоплательщиков на те вещи, в которых граждане не заинтересованы. Вместо улучшения социальной сферы, улучшения трудового законодательства, привлечения инвесторов для создания трудовых мест, государство тратит деньги на войну и пропаганду. Жалкий мачизм и псевдонационализм современной России, которая она выражает, скрывает за собой массу нерешённых социальных проблем. Низкие доходы граждан, санкции, некачественная медицина и услуги государственных структур, низкое качество еды, элементарное отсутствие питьевой воды в кранах (Уфа, привет), экологические проблемы, мигрантофобия и масса других проблем стоят за тем, что Россия отдаёт предпочтение войне, а не улучшению уровня жизни своих граждан.

Я не социалист, но идеи социальной справедливости мне близки. Я убеждён, что государство должно тратиться на своих граждан, поскольку их защищённость и обеспеченность, во многом, лежит на государстве. На самом деле, при грамотном использовании ресурсов государства, при должном финансировании, мы способны добиться лучшей социальной защищённости для граждан. Если мы возьмём за пример опыт стран Европы, в особенности Западной Европы, мы сумеем достичь таких же качественных показателей, как и они. Такие элементарные и базовые вещи, как пособие по безработице, оплачиваемый отпуск, минимальная зарплата, пятидневный/четырёхдневный рабочий день — это именно то, что сейчас есть в развитых странах. В нашей стране этого нет, так как наша страна оккупирована, а наш оккупант не заинтересован в развитии своего государства. Как я уже сказал, деньги идут не на социальные нужды, а на войну. Это будет продолжаться до тех пор, пока мы не станем независимым государством.

Как башкирский националист, я уделяю большое внимание улучшению качества жизни моих соотечественников. Я говорю не только об этнических башкир, но и обо всех гражданах Башкортостана. Я считаю, как и всё наше национальное движение, что каждый гражданин нашей страны заслуживает лучшего качества жизни. Именно поэтому я говорю о том, что нам необходимо прорабатывать и совершать это улучшение. Деньги должны тратится на то, чтобы наши люди жили лучше, на развитие экономики и социальной защищённости. Говоря простыми словами, мне очень хочется, чтобы Башкортостан вошёл в список лучших стран по разным показателям: по продолжительности жизни, по уровню доходов граждан, по качеству здравоохранения и многим другим показателям.

Так что, ещё раз поздравляю всех соотечественников с праздником и хочу сказать, что первое мая не просто день, когда вы лишний раз отдыхаете, а день, когда нужно вспомнить о своих правах и о том, что государство должно их соблюдать. Каждый достоин лучшей жизни, каждый достоин на хорошее отношение к себе и на то, чтобы его права соблюдались. Мы обязательно будем соблюдать ваши права, когда Башкортостан станет независимым и мы придём к власти. Вы имеете право спросить нас за это. Имеете право выйти на митинг и государство обязано обеспечить вашу безопасность. Имеете право высказать всё, что думаете о правительстве и президенте. Имеете право на то, чтобы проголосовать за любую партию или кандидата, ваш голос останется тайным и никто не сфальсифицирует выборы. Именно это мы и собираемся сделать в независимом Башкортостане.

Подписывайтесь на Голос башкир.

#голосбашкир_политика

Приклад як повʼязана боротьба за права народів поневолених Росією і права трудівників

Про справжній зміст Дня Праці

Вперше цей день був відзначений у 1890 році на вшануванні пам'яті профспілкових активістів, які загинули або були страчені за наслідками робітничої демонстрації за 8-годинний робочий день у Чикаго. Серед міст, де вперше було відзначено День Праці було і українське місто Львів. Співорганізатором перших "днів праці" в Україні був Іван Франко. На той час свято було єдиним міжнародним днем спільних дій людей чесної праці за покращення свого соціально-економічного становища: скорочення робочого часу, підвищення зарплати, гідні та безпечні умови праці.

Менше ніж за півстоліття на наших теренах це свято набуло іншого змісту: радянська пропаганда брехливо розповідала, що підстав для боротьби найманих працівників за свої економічні інтереси вже немає, тож свято втратило свій первинний сенс, а перетворилося здебільшого на примусові мітинги зі слуханням промов партійних функціонерів та носінням їхніх портретів.

Але цей день має знову набути свого первинного змісту та значення, позбувшись того маніпулятивного інформаційного нашарування, яке йому роками прив'язує олігархія та її прислужники, навмисно замовчуючи справжній його зміст та історію по всій планеті заради подальшого задурювання українського народу для свого збагачення.

В Україні в умовах контролю олігархату над державним апаратом та економікою, в умовах повномасштабної війни проти російського імперіалізму, який прагне перетворити українців на своїх рабів, в умовах постійного проштовхування через Верховну Раду прислугою олігархії яка захопила наш Парламент, антинародних законів, які урізають трудові права та далі тримають більшість українського народу в бідності, справжній День Праці є як ніколи на часі!

Як би це дико не звучало, але прямо зараз, у розпал Визвольної війни українського народу проти російського імперіалізму, правляча олігархія продовжує перекладати левову частку тягаря війни саме на плечі людей праці. Однак ми маємо обʼєднатися аби після завершення нинішньої фази боротьби проти російських загарбників позбутися цих антинародних "реформ" та їх авторів! Позбутися олігархії та забезпечити соціальну справедливість, щоб народ, який вистояв проти імперіалістичної навали, нарешті здобув гідне життя!

Боремося за свободу - здобудемо справедливість!

День Праці - це не про наше минуле. День Праці - це про наше майбутнє.

Якщо Ви погоджуєтеся з нами, то долучайтеся до партії людей праці Народовладдя - дізнавайтесь більше про нас та заповнюйте анкету для подальшого зв'язку тут: narodovladdia.com/join, або підтримайте нас внеском, будь ласка: narodovladdia.com/donate!

🚩 До 1 травня – Дня міжнародної солідарності трудящих – ми проведемо для вас незвичну подію, а саме розкажемо трохи більше про себе. Цими днями виповнюється 10 років з моменту заснування ГО «Соціальний рух» й з нагоди цієї дати ми хотіли би розповісти про нашу історію.

✊ Пройшовши тривалий шлях боротьби, ми залишаємось в Україні 🇺🇦 унікальною лівою організацією, яка виступає проти капіталізму, імперіалізму та дискримінації. Шляхом поєднання медійних, протестних і правозахисних методів нам нерідко вдавалося привернути увагу до важливих проблем або навіть захистити соціальні права людей. За ці роки ми організували сотні заходів – від пікетів солідарності зі страйкуючим робітництвом до лекцій – і ви почуєте про найгучніші з них.

Ви дізнаєтесь:
🔹 На яких програмних засадах було засновано СР?
🔹 Як за війни змінився формат діяльності організації?
🔹 Які перемоги вдалося здобути за десятиліття і що має бути зроблено?

Коли: 1 травня о 19:00
Місце: Київ + онлайн (реєструйтесь)

Бунтуй! Кохай! Права не віддавай!

Скільки людей, стільки думок і пріоритетів. От приклад, пан Кляшторний описує, що на його думку Україні потрібен демократичний соціалізм, натхнення для якого він знаходить у Православній християнській вірі та лівих в УПА.

https://www.facebook.com/share/19PJrxgXqA/?mibextid=wwXIfr

Друзенко намагається робити свій політичний проєкт, захищаючи якщо не соціалізм, то як мінімум соціалістичний підхід. Нещодавно виходила дискусія: соціалізм — добро чи зло?

https://youtu.be/kXFkUb0Y2so?si=z9J9m67IA7oSMyGO

Таке приємно читати, і показує більшу відкритість і запит до публічної дискусії соціалізму чи хоча б соціально-політичних вимог лівого кшалту. Є запит бути сміливішим у своїх поглядах, і бути готовим представляти соціальний, лівий рух у виборних органах і йти далі.

Ми на БЗВП розповідаєм малим з Центурії, чому свастика це погано. І вони в принципі з розумінням ставляться. Багато хто повторює просто за деякими старшими,які для них авторитетні, або для створення контркультурності чи відчуття елітарності. Але коли вони поза оточення, вони нормальні. Старші загалом не переносять цих зігувань. А наші молоді тут, більшість з Центурії і йдуть в Третю штурмову. Дуже на пропаганді, і ведуть себе елітарно

«Джеймс Мейс і Роберт Конквест були дослідниками, які йшли проти течії, тому що політична ситуація на той час була зовсім не сприятливою для розкриття правди. Мейс заплатив за цю відвагу своєю кар'єрою. У міру розвитку моєї дружби з Джеймсом я зрозумів, що для нього визнання українського Голодомору актом геноциду було не стільки проблемою наукової відповідності, скільки справою серця»

Я на жаль пропустив вчорашню річницю смерті Мейса. Історик, що поклав своє серце і свою душу в розповідь правди про СРСР і його геноцидальну природу проти українського народу. «Ваші мертві вибрали мене» — казав він. Мейс став одним з найгучніших голосів, що підіймав тему Голодомору, коли «совєтологи» намагались її принизити в важливості.

«Все те, за що я готовий був віддати своє життя, насправді є найстрашнішим чудовиськом в історії людства. Проти тієї страшної сили виступала така ж сама страшна сила – фашизм. Тих дві сатанинські сили, дві сатанинські ідеології роздерли наш народ і витворили таку ситуацію, що ми активно стали самі себе винищувати. все людство попало наче у якусь трясовину всеохоплюючого Зла, бо на боці Росії збираються виступити Америка і Англія. Для мене це настав найстрашніший період у моєму житті, бо я втратив сенс життя. Світ покрився чорною пеленою Зла… Життя без мети, Великої Мети, не має змісту, але глибинна, внутрішня віра і надія на перемогу добра над злом, на перемогу справедливості над несправедливістю, тримали мене при житті і наказували зберігати себе і ждати свого часу»

(Данило Шумук. "Пережите і передумане".

«Без соціалізму, лібералізм помре. Політики повинні перевинайти надію на кращий світ»

https://unherd.com/2024/10/without-socialism-liberalism-will-die/

Володимир Притула описує спогади свого батька, про різанину українців в Сагриню: "Почали стріляти одразу як стемніло, одночасно запалали хати (а більшість з них були дерев'яні). Бабуся з дітьми, усі, хто був у будинку побігли і заховалися до льоху для картоплі. Він був неподалік, глибокий і великий – умістив усіх. Забарикадувалися, але згодом нападники почали гупати у двері, спробували їх вибити. Двері були міцні, ковані металом, тож нападники почали кричати, щоб відкрили самі, бо вкинуть гранату. Один з нападників просунув у шпарину дуло гвинтівки і вистрілив, куля потрапила у польку. І тоді під лемент і плач жінок і дітей, стогін Марії, її доньки почали голосно молитися польською і кричати, що тут лише поляки. Бабуся була упевнена, що не міцні двері, а саме молитви дітей Марії і зупинили спроби подальшого штурму...". Багато хто у Польщі категорично проти усієї правди про цей конфлікт. https://www.istpravda.com.ua/columns/2025/03/10/164797/

​​Дискурс про «СС Галичина» є неймовірно парадоксальним: прихильники «Першої Дівізії» намагаються доказати її ненацистських характер, проте всі ті самі прихильники, в персональній і неформальній атмосфері підкреслюють «СС Галичина» не «всупереч» а «через» співпрацю з нацистами, часто намагаючись провести в український дискурс якщо не повне виправдання, то применшення нацистських злочинів.

Тоді ж, розмовляючи про «Дивізію» окремішньо від нацистської ідеології, вона виходить не цікавою як прихильникам так і супротивникам, так як сама стала не предметом історичної дискусії, а радше способом виправдання нацизму її прихильниками, і протистояння цьому виправданню її супротивникам.

Розмова про український колабораціонізм велика і до неї ще прийдеться підходити і не раз. Григорій Костюк, східноукраїнський український лівий активіст і прихильник творчості і політичної діяльності Винниченка та Антін Чернецький, західноукраїнський соціал-демократ, обидва позитивно відзивались про діяльність Володимира Кубійовича, очільника колабораційної адміністрації, визначаючи її користь у захисті інтересів українців під час нацистської окупації. Кубійович же і був ініціатором створення «СС Галичина». Але вже той же Чернецький оцінює створення дівізії негативно.

В свою чергу Багряний оцінював Дивізію як наївних ідеалістів, що зробили в житті велику помилку, і зробили розрахунок на мертву нелюдяну тоталітарну силу. Багряний у своїй журналістській творчості і у своєму романі «Огненне коло. Повість про трагедію під Бродами» описує «СС Галичину» з жалем. В чомусь він сміється з її пафосу і засуджує його. Весь нонсенс про «першу дивізію» і інші пропагандистські матеріали. Але здебільшого він показує наскільки неправильною і трагічною було створення цієї Дивізії.

«Це все молодь, зелена-зеленісінька, цвіт землі галицької й не галицької, цвіт землі української…»

З «Галичини» вийшло багато лівих і націонал-комуністичних активістів, згодом активних членів Української Революційно-Демократичної Партії, здебільшого прихильні її ліворадикальному крилу. Вийшли і фашисти, і симпатики нацизму.

Проте, за цими дискусіями зараз в Україні видно лише політичну пропаганду. Бажання молодих позігувати, а постарших вибити собі політичний капітал на нелюдські ідеї. А все інше вже виходить на задній план

«Ніхто з нас не вірив, що нашою дивізією побʼємо большевиків і що вона спонукає німців визнати самостійну українську державу…» пише український соціал-демократ марксист Антін Чернецький, очевидець тих подій

Продовження. Далі аналіз знизу не мій

І.Багряний розповідає про це так. Картини війни автор здебільшого змальовує через переживання, емоції, почування, уявлення Петра — головного героя твору, командира, сильної особистості, яка намагається витримати усі труднощі війни і не зламатися морально. До "Галичини" юнака привела жага подвигу, бажання вибороти незалежність України. Та поступово ейфорія витісняється іншими почуттями. Юнак усвідомлює, що літери "СС" негативно сприймаються населенням, адже асоціюються з каральними діями німців проти мешканців захоплених територій. Та й для Петра військова уніформа цього підрозділу не просто огидна, а насамперед страшна, і юнак погоджується її одягти тільки задля вищої мети, сподіваючись, що коли два хижаки — червоний (Радянський Союз) і коричневий (фашистська Німеччина) — втратять силу в останньому двобої, українська дивізія зможе здобути перемогу й посприяти побудові своєї держави. Такі самі думки були й в інших молодих борців за щастя рідного народу.

Ось чому під час передислокації на фронт хлопці співають стрілецьких пісень, рядки з яких автор використав і в епіграфі твору ("Хлопці ж бо то хлопці, як соколи!.."), підтверджуючи спадкоємність поколінь, і лише згодом помічають, що їх запланували використати винятково як гарматне м’ясо.

Наступні епізоди твору — це розповідь про крах "вищої мети" Петра. Ось автор показує безпорадність українських хлопців у мундирах ворога в епізоді, коли німці відбирають коней у співвітчизників, українських селян, яких вони захистити не можуть, тому що самі потребують захисту; ось Петра пронизує страшний здогад, що "Галичину" з недовченими кадрами було кинуто на безглузду загибель не випадково, а "спеціально, щоби винищити, щоби їхні мрії утопити у їхній власній крові", "ніби ті мрії було розгадано та й не допущено до їх здійснення": "організовувати дивізію було кому, але відстояти її від глуму та від запланованої, злочинної віддачі на масакру не виявилося сміливця".