«Права» (Багряністська) фракція УРДП звинувачує УГВР (ОУНівська реформістська репрезентація) за сектантську боротьбу з УНРадою (об‘єднання демократичних укр організацій на еміграції), у колабораціонізмі і братовбивстві та за взяття за платформу «боротьбу за безклясову Україну». Групу Ребета і Лебідя (Лебідь — виновний за велику кількість злочинів ОУН та фактичне винищення першої УПА Бульби-Боровця. Згодом пристав з консервативної до демократичної фракції в ОУН) критикують за співпрацю з «комунізуючими елементами» та «апологетикамм колгоспів», маючи на увазі Майстренка, Б. Левицького та інших членів «Лівої» фракції УРДП — «УРДП-Соціалісти»

Намагаюся тримати баланс між загальнозрозумілими постами з цікавими прогресивними ідеями, концепціями, дослідженнями і історією і нішевими постами, де купа незрозумілих звичайному читачу скорочень і імен

Вийшло цікаво — «права» фракція УРДП (яка насправді виступає за радикально ліві погляди без сектантської лексики) критикує «ліву» фракцію за співпрацю з бандерівцями, а також критикує бандерівців-реформаторів за прийняття лівого гасла «безкласової України» та співпрацю з націонал-комуністами. В свою чергу, бандерівці-реформатори, що «проголошують про Україну без приватного капіталу» і «без класів» критикують УНРаду «за соціалізм».

Найбільш «нормальний» приклад діаспорянської політики у той час.

📻🇺🇦 Десь на хвилях "Українського радіо"...

📌 Обговорили в ефірі украй дочасну тему захисту трудових прав у період дії воєнного стану. Звісно, намагався представити погляд на теми звільнення, зарплати та охорони праці з позицій найманого працівника, оскільки ризики зараз для нього неймовірні.

📌 Обговорили існуючі форми зайнятості, обмеження за Законом 2136 та соціальні гарантії мобілізованих працівників.

📌 Окремо підняли  питання про украй поширену роботу на умовах цивільно-правових договорів (через ФОП), що робить працюючих в Україні куди вразливішими за людей праці в державах ЄС.

Ведучий Дмитро Хоркін представив більш збалансований погляд на трудові відносини, оскільки має також досвід в якості роботодавця. Упевнений, що це лише додало цікавості слухачам 😉

⏩ Посилання

Трудові права — одна з найважливіших тем, і для забезпечення соціальної справедливості і стабільностій під час війни (що неймовірно необхідно для суспільств, які проходять через довготривалі кризи, такі як війна) так і для загальнодемократичного розвитку. Віталій Дудін розповідає про стан захисту трудових прав в Україні в цей відповідальний період нашої державності

Українське ліве дисиденство

📣 Під час тоталітарного режиму СРСР можливості для спротиву були вкрай обмежені, проте все одно знаходилися люди, що ризикували и протиставляли себе тоталітарній окупації. Під час сталінізму це були студенти-"петлюрівці", під час Голодомору — опозиційні комуністичні партійці і селяни, тощо. Зі смертю Сталіна і "відлигою", опозиційний рух в СРСР зосередився здебільшого серед культурних діячів. І в Україні, цей рух у значній мірі складався з лівих активістів.

📌 Навіть із знищенням всіх лівих українських проєктів, погляди, засновані на гуманізмі і соціальній справедливості самовідтворювалися серед опозиційних діячів. Найяркішими прикладами соціалістичного дисиденства у той час були І. Дзюба, П. Григоренко, Л. Плющ, Ю. Бадзьо та інші. Деякі дослідники навіть спекулюють щодо помірковано-лівих поглядів Василя Стуса.

📌 Ці погляди знаходили вираження у боротьбі за Незалежність. Дзюба, як співзасновник Народного Руху України, завжди намагався поєднати боротьбу за національне визволення з соціальною боротьбою, винести на порядок денний рухівців співпрацю з профспілками, вимоги соціального забезпечення, тощо. Можливо реалізація поглядів Дзюби створила Незалежну Україну на набагато більш міцних позиціях.

✅“Слушно наголошуючи на національно-культурних вимогах, Рух, одначе, не розгорнув ґрунтовної соціально-економічної програми, не поставив на перше місце захист соціальних інтересів трудівників. "За цих умов актуальним стає прагнення трудівників до самозахисту, до організованих дій, що ставили б межу як для сваволі державної адміністрації та відомств, так і розбоєві торговельної та інших мафій.

Але біда наша, яка може виявитися фатальною, в тому, що демократичні сили не створили ні теоретичних концепцій, ні тривких організаційних структур, які б відповідали потребі захисту конкретних соціальних інтересів трудівників і водночас узгоджували б цей захист із процесом демократичного державотворення.

📌Яскравим прикладом серед лівого дисиденства був і уродженець Закарпаття Ю. Бадзьо. Він був автором програми "Української партії демократичного соціалізму і державної незалежності", де пропонував введення широких соціальних і національних реформ, поширення принципів ринкового соціалізму, збереження різних способів життя і підсилення сільських громад, розбудову української церкви при гарантуванні секулярності влади, кооперативізацію економіки та пріоритет прав людини і демократії.

✅Демократичний соціалізм протистоїть буржуазній економічній свободі як рівному праву на власність (і нерівній можливості стати власником засобів виробництва, навіть більше: як неможливості бути власниками всім безпосереднім виробникам) і утверджує рівну можливість вільного господарювання на основі рівного володіння засобами виробництва через демократичну державу; трудові колективи та індивідуальних виробників. За відсутності капіталістичної приватної власності і в умовах політичної демократії виробничі відносини соціалізуються. ДЕРЖАВНА власність стає власністю всього суспільства, бо держава втілює у своїй діяльності його волю (позаяк відсутній окремий панівний соціальним клас - клас власників). КООПЕРАТИВНА власність (власність трудових колективів), беручи участь у формуванні економічного ринку підтримує й розвиває матеріальний інтерес виробника і водночас не веде до розколу суспільства на власників і найману робочу силу. індивідуальна власність, коли вона реалізовує себе через особисту працю власника, без праці найманої, гармонійно вплітається в соціалістичним уклад економіки і являє собою одну з форм економічної свободи, економічної гарантії свободи політичної. (Спроба політичної ініціятиви. Документ)

❗На жаль, великий інтелектуальний внесок українського дисидентства зараз набагато менш відомий, а політика домінована не боротьбою ідей, інтелектуальних дискусій і політичних програм, а скоріше боротьбою певних владних груп. В цей час, може дуже допомогти розглядати ті бачення, які дисиденти пропонували на майбутнє. При чому, не тільки українські

​​Цього дня у 1939 р. Радянський Союз розпочав вторгнення у Фінляндію. Як авторитарні ліві виправдовували радянську агресію і як це пов‘язано з війною проти України зараз?

У 1939 р. Радянський Союз розпочав військове вторгнення у Фінляндію. Прорадянські ліві, зокрема російська «антисталінська опозиція» виправдовувала вторгнення.

Троцький, авторитарний лідер, один з відомих злочинців, як проти України, так і проти інших країн, тоді висунув теорію для виправдання «червоного імперіалізму» (він був послідовним сторонником російсько-радянського імперіалізму і колоніалізму) Вона фактично співпадає з аргументами сторонників Путіна зліва зараз.

Радянська Республіка в 1921 році силою совєтизувала Грузію, яка стала відкритими воротами для імперіалістичного нападу на Кавказ. З точки зору принципів національного самовизначення такій радянізації можна було б сказати чимало заперечень. З точки зору розширення арени соціалістичної революції військове втручання в селянську країну було більш ніж сумнівним актом. З точки зору самооборони робітничої держави, оточеної ворогами, насильницька радянізація була виправданою: забезпечення соціалістичної революції стоїть перед формальними демократичними принципами.

Світовий імперіалізм тривалий час використовував питання насильства в Грузії як клич для мобілізації світової громадської думки проти Рад. Другий Інтернаціонал очолив цю кампанію. Антанта мала на меті підготовку можливої ​​нової військової інтервенції проти Рад. Точно так само, як і у випадку з Грузією, світова буржуазія використала вторгнення до Фінляндії для мобілізації громадської думки проти СРСР. Соціал-демократія і в цьому випадку виступила авангардом демократичного імперіалізму. Нещасливий «третій табір» тупцюючого міщана підводить тил.

Зараз багато аргументів, використані Троцьким, стали інструментальними у виправданні агресії проти України «зліва». Хоч і абсолютна меншість, частина людей визнає Україну як певного «західного», «капіталістичного» актора, члена «західного» табору, що представляє інтереси імперіалізму, і тому будь-яка загарбницька війна проти «членів» цього «табору» виправдана.

Натомість, демократичні ліві зараз є найбільшою силою, що підтримує Україну у світі. Різниця між авторитаризмом і демократизмом в данному випадку зумовила різницю думок і «сторін».

​​Сьогодні помер американський дипломат Генрі Кіссінджер. Чим був відомий дипломат, і чому багато людей вважають його смерть облегшенням?

— Кіссінджер пролоббіював план бомбардувань Камбоджи — нейтральної країни під час війни у В‘єтнамі — через те, що солдати в‘єтконга перебиралися через кордон. Бомбардування були не точковими і направлені на винищення цілих міст і сел. Жертвами від цих бомбардувань стало від 35 тис. людей до мільйону

— Він відповідальний за втручання у справи урядів різних країн Латинської Америки, зокрема поміч у організації переворота проти обраногопрезидента Чилі

— Кіссінджер виступав за стратегічну співпрацю з СРСР і Китаєм, політики, що подовжили життя радянському режиму і призвели до багатьох «компромісів» і «розподілів сфер впливу» від яких страждали люди. Відлига у відносинах між Китаєм (який в той час проводив кампанію масових репресій, «Велику культурну революцію») та США прямо призвели до вторгнення Китаю у В‘єтнам

— Кіссінджер виступав проти незалежної України і проти України поза російської сфери впливу. З початку повномасштабного вторгнення він пропонував віддати окуповані Росією території до РФ і провести потепління відносин з Росією.

Може для когось це буде важливою можливістю: конкурс на гранти до 5 тисяч євро на переклади з мов ЄС на українську і навпаки. Фікшн та нон-фікшн

https://houseofeurope.org.ua/en/opportunity/594

За що боровся Холодний Яр? Витримки з «Начерку проекту Державного законоладу для Української Трудової Республіки»

Коли більшовики змоглися перемогти ослаблену республіканську армію УНР, частина вояків залишилися поза лінією фронту. У березні 1920 р. війська з'єдналися з селянами-повстанцями, що назагал підтримували анархічно налаштованих членів УПСР. Ці війська захищали десятки тисяч селян від більшовицьких каральних походів.

Масовий повстанський рух охопив всю Україну і налічував біля 300 тис. селян, що збройно виступили проти більшовицьких панів. До них доєднувалися повстанські загони армії УНР в останній надії відстояти права і незалежність України.

---------------------------------------------------------------------------------------------------

Дотеперішній капіталістичний лад, опертий на визискові трудящих мас через те, що капіталісти-власники захопили на власність землю, фабрики, мешкальні доми, а капіталісти-спекулянти забрали в свої руки торговлю продуктами і оборот грішми, скасується і наступає:

а) регуляція земельної власности;
б) соціалізація фабрик;
в) оппідація мешкальних домів;
г) централізація торговлі;
д) новоорганізація суспільности і продукцій, фінансів, ощадности, податків і закордонної торговлі.

б) Соціалізація фабрик.

§1.
Всі продукційні підприємства в державі визначаються або робітнями або фабриками.

§2.
До категорії робітень належать такі підприємства, в котрих займається найбільше 20 робітників, а дотеперішні власники ціх підприємств трудяться самі або з членами своєї сім’ї з робітниками.

§3.
Робітні остаються власністю своїх дотеперішніх власників. Заняті в робітнях робітники працюють на загальних, робітничих умовах за зарплату, а коли вони забажають участувати в зисках підприємств, тоді обов’язані також поносити страти підприємства.

§4.
До категорії фабрик належуть більші підприємства. Фабрики підпадають соціалізації: право власности дотеперішніх власників касується - а фабрики стають власністю працюючих в ціх фабриках робітників.

§5.
Вартість фабрики розпадається на таку кількість акцій, скільки є занятих у фабриці робітників, а кожний фабричний робітник є заразом власником одної акції.

[Фабричні акції можна набувати і позбувати даром і відплатно, можна передавати їх у спадку; однаковож ніхто не може посідати більше як одну фабричну акцію, ані не може бути власником фабричної акції цей, хто не працює особисто в цій фабриці.

§6.
Кожний громадянин «Української Трудової Республіки», без огляду на пол, стан, народність або віроісповідання, котрий укінчив 20 рік життя, є повнолітній і користується всіми політичними правами, запорученими законами держави. В особенности має право вибирати і бути вибраним до обох законодатних і прочих рад та на всі уряди. Ніхто з громадян «Української Трудової Республіки» не може бути позбавлений ані права вибираємости, ані права вибору.

§7.
Початкова наука і образування в народніх школах є обов’язкові для всіх дітей у віці від 6-ти до 16-ти літ. Середнє, професійне і університетське образування є довільне і для всіх охочих і приспособлених доступне.

Всяка наука одбувається даром для користуючих з ньої.

§3.
Найвищим суспільно-економічним органом в «Українській Трудовій Республіці» є Український Трудовий Конгрес.

§4.
Український Трудовий Конгрес складається з відпоручників Українських Професійних Союзів в числі по 3 відпоручників від одної Секції кожного Союза.

§5.
Український Трудовий Конгрес є найвищим ухвалюючим і регулюючим органом у всіх справах суспільно-економічних, а заразом виконуючим органом для своїх власних постанов і для доручень держави в справах податкових і в справах постачання державних установ.

Прапор вояків Холодного Яру

В 19 ст. американські прогресисти як реакцію на розвиток індустріального капіталізму фактично стали піонерами регулювання економіки на основі "trust-busting", активної участі держави в економіці задля знищення монополій. Американські політики аргументували це так: монополії дають одній людини чи одній компанії надто великий вплив на людське життя, вплив, якого не повинно існувати в демократичній країні. Боротьба за монополії ніколи не артикулювалася як засіб забезпечення ефективної економіки. Це була саме політична боротьба за права громадян.

У 21 ст. антимонопольні регуляції є актуальним і невирішеним питанням, як і серед мейнстрімного дискурсу, так і серед лівого (сторонники марксизму протягом 19 ст. і половини 20 ст. були ворогами антимонопольних дій — вважаючи що централізація капіталу призведе до більш швидкого "знищення капіталізму" і більш ефективної соціалістичної командної економіки. Ідея, що лівим треба вертатися до прогресистської антимонопольної риторики відносно нова).

Проблеми існують через співзв'язок ринку і співпрацю формально незалежних ринкових компаній (класичний приклад, що приводять сучасні дослідники антимонопольних політик — це компанія Боїнг, і її виробник турбін, який виробляє фактично лише для Боїнг — через складність переходу від такого складного і специфічного індустріального виробництва до будь-якого іншого. Таким чином, незалежна компанія повністю залежить від іншої, і торгує лише з іншою компанією. Питання як правильно регулювати такі виробництва залишається відкритим).

З появою новою генерації прогресистів Демократичної Партії, що виходять як з соціалістичної традиції (так званий "squad") так і з прогресистської (в першй чергу сенаторка Елізабет Воррен) траст-бастінг знову на адженді сучасної політики.

Сандіп Вахісан і Натан Шнайдер, автори праці "Кооперативне підприємство як антимонопольна стратегія" не претендують на подолання всіх проблем, пов'язаних з монопольним регулюванням, проте стверджують — кооперативізація економіки і підлаштування правової системи під специфіку кооперативних підприємств значно полегшує проблему боротьби з монополіями. На їх думку, комбінування кооперативної економіки разом з інновативним і проактивним втручанням держави задля розв'язання не лише економічних, але і політичних задач можуть стати необхідною відповіддю для боротьби з монополіями у 21 ст.

Приємна і невеличка стаття про кооперативи: що і як? Автор дуже цікавий: він досліджує соціальні і горизонтально-демократичні способи організації онлайн-економіки, прогресивне використання блокчейну, а також автор дуже цікавої праці про історію університетів та "посткапіталістичне" майбутнє освіти: "Світ без потреб та роботи: чого становлення університетів може нас навчити про їх майбутнє". Також, він автор книжки "Вихід до спільнот" , що розглядає як пов'язати стартапи з життям спільнот і кооперативізмом.

Зі статті:

Кооперативи – це не все або нічого.

Підприємства також можуть частково черпати натхнення з моделі кооперативу. Наприклад, плани володіння акціями працівників (ESOP) надають працівникам частку власності в компанії. Трасти — ще одна стратегія; вони можуть тримати частину або всі акції компанії від імені певних бенефіціарів, наприклад, її працівників, або на службі для соціальних цілей.

Багато нових бізнес-моделей спираються на ідею кооперативу; хоча самі по собі вони не є офіційними кооперативами, вони все ж можуть отримати деякі переваги. У моїй нещодавній роботі над ідеєю «виходу в спільноту» для стартапів ми досліджували широкий спектр моделей спільної власності.

Кооперативи на практиці

Глобально, кооперативи є значною ринковою силою.

Найбільші кооперативи генерують близько 2,2 трильйона доларів обороту, і в них працює близько 10 відсотків зайнятого населення світу. Наприклад:

У Канаді величезна федерація кредитних спілок Desjardins є кооперативним банком.

Нова Зеландія має найбільшу у світі кооперативну економіку у відсотках від ВВП, здебільшого завдяки величезним молочним кооперативам.

Smart — спочатку Société Mutuelle pour Artistes — організовує 80,000 працівників у 9 європейських країнах для надання послуг з підтримки працевлаштування.

Коли економіка Аргентини зазнала краху в 2001 році, робітники захопили заводи, які власники намагалися закрити, і почали керувати ними самостійно.

До речі, ООН з 1995 р. кожної першої суботи липня визначає день кооперації — на відзнаку з дня заснування Міжнародного Кооперативного Союзу у 1895 р. (українські кооперативи теж були членами союзу. За часів УНР, Україна була однією з лідуючих країн щодо організації кооперативного руху. Сучасні українські кооперативні союзи частина організації з 1992 р.)

Ідеї кооперації необхідні для стабільної і соціальної відбудови Україні після і під час війни. Якщо формування великого кооперативного сектору потребує величезної кількості досвіду, зусиль і самоорганізації(і навіть зараз українська кооперація має успіх, проте лише серед сільського господарства або малих підприємств, що дуже укорінені у певних спільнотах), то володіння частиною акцій компаній і співучасть у прийнятті рішень можуть стати доступними і реалістичними засобами одночасно як для покращення української економіки і боротьби з бідністю (напевно, друге найважливіше і злободенне питання в Україні після перемоги — подолання бідності), так і шляхом до подальшої демократизації економіки.

Також легендарна 93 ОМБР носить назву Холодного Яру, на честь героїв-повстанців. До неї навіть є гімн — слова написав один з бійців бригади, а музику Василюк

"Это пламя будем тушить кровью пяных камунистов!" — газета підпільної молодіжної організації учнів 7-Б класу школи села Бармашове

Музейна експозиція "Народна війна", 2010.

У період 1917-1932 в Україні діяло 692 підпільні організації та 1435 повстанських отрядів, що боролися за незалежну, демократичну і самостійну Україну

Нещодавно група антиавторитарних бійців і волонтерів відвідала дуб, посаджений на честь нашого загиблого товариша та друга Дмитра "Лєшого" Петрова.

Діми нема з нами вже майже 8 місяців, але пам'ять про нього назавжди з нами. Цей дуб-символ із кожним днем зростатиме все вищим і стане живим пам'ятником тій ціні, яку Діма заплатив за вашу і нашу свободу.

Recently, a group of anti-authoritarian fighters and volunteers visited an oak tree planted in honor of our fallen comrade and friend Dmitry “Leshy” Petrov.

Dima has been no longer with us for almost 8 months, but his memory is forever with us. This oak symbol will grow higher every day and will become a living monument to the price that Dima paid for your and our freedom.

Нарешті це сталося – надруковано український переклад книги анархіста, справжнього революціонера та білоруського героя Ігара Аліневіча «Їду в Магадан».

10 років тому Ігор писав про жахіття, з якими йому довелося зіткнутися у білоруській в'язниці, куди він потрапив через політичні переконання. Сьогодні із цими жахами стикаються не лише 2000 політв'язнів, а й усі жителі нашої багатостраждальної країни.

Ця книга дозволить нашим українським друзям та подругам краще зрозуміти, що відбувається на території сусіда. Що означає жити за умов тотальної несвободи. І чому білоруси проти своєї волі стали співучасниками злочинів путінського режиму.

Від ідеї до друкованої книги минуло майже півтора року, але цей термін — ніщо порівняно з 20-річним терміном, який отримав Ігор у боротьбі за вашу та нашу свободу.

Вартість однієї книги – 200 гривень. Прибуток із продажу йде на підтримку анархістів у в'язниці та на фронті.

З питань придбання та розповсюдження писати @Bengyrion

Інтелектуальна праця одного з найбільш видатних українських дисидентів

Як і обіцяли, рукописи Василя Стуса викладають на сайті Стус Центру. Ось, наприклад, Філософські конспекти Василя Стуса. Гуссерль.

Окрім поезії Василь Стус дуже багато уваги приділяв філософським творам. Робив виписки, підкреслював цікаві місця, залишав нотатки на берегах власних книг, а з тих, які брав для прочитання, робив виписки. Більш чи менш ґрунтовні.

В одному з зошитів збереглися його виписки з невстановленої книги (чи статті?) "батька феноменології" Едмунда Гуссерля:

Рух філософських термінів
Гуссерль: закони як формули; потрібна наукова теорія наукового пізнання.
Проти психологізму в логіці й теорії пізнання.
Інтерсуб'єктивність - взаємний зв'язок суб'єктів, що пізнають.
Пізній Гуссерль: розкрити не світ науки, а Lebenswelt як основу об'єктивного пізнання.
Lebenswelt - сукупність очевидностей, коло певностей (це, здається, побутові синонімии до науки)
Гуссерль: вийти з кризи об'єктивізму - надати Lebenswelt'ові більшої вірогідності, ніж науковим здобуткам.
Психологісти: закони логіки - це тільки процеси реального функціонування людського мислення і ототожнили їх
З'явився антиінтелектуалістський психологізм (Анрі Бергсон)
Гуссерль: наука, знання, істина.
Ознака істинності - очевидність (Гуссерль)
Ознака істинності - очевидність.
Істина - це світ "чистих сутностей"
Ідеальне не має відношення до реальної діяльності людини.
Гегель орієнтувався на "всеобщего" индивида
За Гуссерлем, істина має здатність саморозкриватися - "вне и помимо рефлектирующей, дискурсивной работы мышления".
—

Взагалі, там багато цікавого 26 тисяч сканів, є пдф Збірки Палімпсести (Магаданська версія).

У січні буду виступати разом з українським дослідницями на тему українських народних рухів, активізму і волонтерства протягом останніх 40 років.

Я буду розповідати про важливість покоління дисидентів і їх праці, в тому числі з лівими активістами, про Бадзьо, Плюща, Дзюби, підпільну львівську соціал-демократію та багато чого іншого; повстання в тюрмах, Гельсінська спілка і улюблений Стус. Охоплю трохи більший період

https://www.fes.de/geschichte/veranstaltungen/unsung-heroes