Ми запрошуємо активіст_ок, які прагнуть представляти Україну на міжнародних майданчиках або працюють з іноземною аудиторією, на розмову з Йош — співзасновницею нашої організації.

Йош поділиться своїм досвідом участі в 15-му форумі всесвітньої мережі феміністок AWID, який відбувся минулого року в Таїланді.

📅 Дата: 18 січня, 17:00 (субота)
📍 Формат: Онлайн (платформа Zoom).
📌 Участь безкоштовна, необхідна попередня реєстрація.
Реєстрація: https://forms.gle/TYk6AtLYP3K1KjMD9

Подія відбуватиметься у неформальній атмосфері, де в форматі живого діалогу учасни_ці зможуть обмінятися думками, ставити питання про досвід участі в AWID та інших міжнародних заходах.

🎯 Кого ми запрошуємо?
Усіх, хто хоче дізнатися більше про участь у міжнародних подіях, підготовку до них, пошуки фінансування.

Це подія стала можливою завдяки підтримці Українського Жіночого Фонду. Відповідальність за зміст інформації несе ГО «Феміністична майстерня». Інформація, що представлена у публікації, не завжди відображає погляди УЖФ.

112 років з народження Кука

Після тривалих дикусій "Сергія" (Михайло Степаняка) щодо доцільності негайного формування нової політичної організації шляхом відкинення націоналістично-фашистської ідеології ОУН, проведення повної критики ОУН і її помилок, припинення оунівських організаційних принципів фюрерства і прийняття системи колегіального вирішування, залучування до роботи нових людей і підтягання їх на найвищі пости в організації... щодо УПА, то її розпуск мав наступити щойно після закладення основ нової організації...

Цього дня 1913 народився Василь Кук, останній головнокомандуючий УПА, реформатор і співзасновник НВРО — антикапіталістичної, безкласової, демократичної платформи, що повинна була замінити ОУН.

Соціалістична партія Франції оприлюднила заяву з приводу висловлювань Макрона проти територіальної цілісності України (Макрон Україні: «треба вести реалістичні дискусії з територіальних питань»)

Частина заяви (гугл переклад):

«Ця абсолютно небажана, оскільки насичена натяками заява змушує депутатів-соціалістів і суміжних депутатів висловити глибоку стурбованість.

Ніхто не повинен змирятися з анексією частини української національної території Росією. Це неприйнятно, що одна нація нападає на іншу. Це питання поваги до міжнародного права, яке є нашим єдиним компасом. У зв'язку з цим тільки Україна здатна прийняти рішення про початок можливих переговорів на умовах, які вона сама визначить.

Ми нагадуємо, як ми вже робили з нагоди 1000-го дня російського повномасштабного вторгнення в Україну, нашу непохитну підтримку українського опору, щоб дозволити країні відновити свій повний суверенітет у її кордонах, міжнародно визнаних у 1991 році. Тобто з Кримом і Донбасом»

📊Профспілки наголошують: замороження соцстандартів не відповідає інтересам працюючих громадян

📄Міністерство фінансів України надало відповідь на звернення Федерації профспілок України щодо підвищення соціальних стандартів і гарантій на 2025 рік.

✍️Як зазначено у листі Мінфіну, питання про збільшення розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати буде розглядатися лише після аналізу макроекономічних показників за перше півріччя 2025 року та за наявності відповідних ресурсів у бюджеті.

🖌На думку профспілок, замороження мінімальної заробітної плати на рівні 2024 року (8 тисяч гривень) та відсутність зростання державних соціальних стандартів не відповідає інтересам працюючих громадян.

🖌Такі рішення призводять до зниження реальних доходів, оскільки виплати, прив’язані до прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, втрачають свою купівельну спроможність через інфляцію.

Рада скасувала Господарський Кодекс, а цим самим значно послабила можливості Української держави до захисту і розвитку добробуту свого народу.

Як описує Віталій Дудін, «влада зробила крок до розбудови ліберального капіталізму без етичної легітимації і регуляторних рамок».

Як пишуть юристи, «Законопроєкт передбачає скасування обмежень на розпорядження державним майном, що може спричинити корупційні ризики, а також не відповідає європейським підходам до правового регулювання». Прийняття «може дестабілізувати правову систему та створити хаос у сфері господарської діяльності»

Всі ці зміни відкривають дорогу до більшої корупції і гіршої відбудови, зосередження національного багатства в руках обраних одиниць з олігархічної еліти, і значне зниження соціальних стандартів.

🇺🇦 Розпочинаємо новий рік з великого збору!

«Ми — підрозділ безпілотних систем, що сьогодні стоїть на обороні Куп’янська та Сватівського напрямку. Наш активістський шлях почався ще задовго до війни: майдан, екоакції, сквотування для перших біженців з Луганщини та Донеччини у 2015 році, соціальний антиавторитарний центр, фрімаркети, самба-бенд та багато іншого, що зараз, звісно, схоже на паралельну реальність. Адже на тлі війни це здається дитячими пустощами, однак, саме ці події поступово вели нас до рішення боронити країну від імперців.
Зараз ми робимо багато того, що ламає логістику окупантів за десятки кілометрів у тилу ворога, але деталі засекречені. Вибачайте».

Що вам потрібно знати?
Ми збираємо гроші на БПЛА «СИЧ».

Чому саме «СИЧ»?
Цей безпілотник — наш ключ до ефективності на полі бою.

🔍 Розвідка: виявляє приховані цілі в тилу ворога
🎯 Ударна міць: нищівні атаки по логістичних центрах, техніці та складах.
💪 Надійність: розроблений українським оборонпромом, «СИЧ» створений для реальних викликів війни. Він здатен протистояти як російському РЕБу, так і нашому (так, таке теж буває).

Його попередник поліг у полях окупованої Луганщини, але попередньо цілий рік виконував різні та дууже важливі бойові задачі, ефективно винищував техніку росіян та постійно повертався з важких місій, тож ми його тихенько називали везунчиком. Ми дуже сумуємо за нашим красенем Сичом, на жаль, його збив ракетою ворожий ППО. Та варто відзначити, що він своє відпрацював у величезний плюс.

Ми віримо, що наступний «СИЧ» буде не менш ефективним та потребуємо вашої підтримки. Працюємо далі!

Скільки потрібно?
📊 Ціль збору: 1 172 000 грн.
Це не просто витрати — це інвестиція у нашу спільну перемогу.

Як допомогти?

🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/A6x4CXXWa2

💳Номер картки банки
4441 1111 2045 3380

PayPal: kseniia19.beziazychna@gmail.com

💌 Репост цього посту — теж допомога!
Приєднуйтеся до збору, відкривайте банку у підтримку збору з власною сумою, й отримайте особистий дизайн учасника або учасниці великого збору.

Друзі, дякуємо всім, хто долучиться. Разом ми зробимо все можливе, щоб «СИЧ» піднявся в небо та наблизив нашу перемогу.
Працюємо разом, воюємо разом!

Українські жінки відстоювали свободу України в лавах армії УНР, Українській Галицькій Армії, в партизанських загонах по всій країні з поразкою УНР, в Українській Військовій Організації, в Українській Повстанській Армії і всюди, де велась боротьба за права України; розвивали господарські справи, мистецтво, культуру, літературу, політику.

І коли СРСР винищив всіможливі форми боротьби за свободу і жіночі права, продовжили таку діяльність за кордоном.

Про це в пам'ятковій книжці до Світового Конгресу Українського Жіноцтва, 1948 р.

"Друга світова війна припинила працю зорганізованого українського жіноцтва. Сотні активних жінок, які боролись за краще майбутнє української жінки і народу, мусіли покинути свою батьківщину та йти на скитання. Україна тим разом вже ціла попала під совітську займанщину. Українські жіночі організації перестали існувати. Українська жінка на рідних землях замовкла. Та не замовкли її сестри, ті що давно вже на еміграції і ті що тепер на скитанні. В обороні прав своєї батьківщини та поневоленої сестри української жінки все українське жіноцтво, розселене по цілому світі, хоче зайняти своє становище"

Для ознайомлення, книжка тепер доступна на Діаспоріані (ті хто мають змогу — підтримайте цей чудовий проєкт)

Зі святом всіх!

«Хай злука, спаяна спільною пролитою кровʼю обох бувших Республік, довершить мрію і щастя робочого українського народу»

Михайло Туган-Барановський народився у селі Солоне на Харківщині. Його родина мала давнє литовсько-татарське походження.

Навчався у Другій харківській гімназії, а згодом на фізико-математичному факультету Санкт-Петербурзького університету. У 1886 році висланий з столиці Російської імперії за революційну діяльність. 1888 року закінчив навчання в Харківському університеті. За рік екстерном здав випускні іспити на юридичному факультеті.

З 1893 року служить у Міністерстві фінансів Російської імперії. В цей час виходять його значні економічні праці присвячені розвитку промисловості та явищу економічних криз. Найбільше на Тугана-Барановський справило враження його перебування в Англії, де науковець побачив інші форми та види економічної діяльності.

Туган-Барановський був прихильником так званого «легального марксизму», який йшов всупереч з більшовицькими ідеями. Зокрема економіст розглядав соціалізм як етичну форму гуманного господарювання. Усвідомлюючи обмеженість і недосконалість як суто ринкових, так і планових форм господарювання, Туган-Барановський висунув концепцію синтезу державного регулювання та ринкової економіки. Ідеї Туган-Барановського мали вплив на західний антитоталітарний марксизм у другій половині ХХ століття та формування сучасних доктрин західних соціал-демократичних партій та концепції «кейнсіанства».

У 1917 році, на запрошення Володимира Винниченка, Туган-Барановський очолив Генеральний секретаріат фінансів Української Центральної Ради. Згодом став ініціатором створення Українського товариства економістів і його першим головою. Був активним сподвижником створення Академії наук під час правління Павла Скоропадського.

Під час правління Директорії був радником урядової делегації на Паризькій мирній конференції. Помер від серцевого нападу на станції Затишок у 1919 році, під час повернення з переговорів.

від синього дону до сивих карпат
одна нероздільна родина
без панства, без рабства, насильства і зрад
вільна, незалежна вкраїна

з днем соборності, друзі

"​​Революційна школа проповідувала, що людина народжена для щастя; що людина має право шукати щастя всіма доступними їй засобами; і що ніхто не має права щоб перешкодити їй в цьому пошуку, тоді як він має право подолати будь-які перешкоди, які він може зустріти на своєму шляху. І перешкоди були справді повалені, була досягнута індивідуальна свобода [...]

Проте чи соціальний стан людей покращився? Ми маємо мільйони, які живуть щоденною власноручною працею, чи здобули вони хоч навіть найменшу частку обіцяного й бажаного благополуччя? Ні, стан людей не покращився. Навіть навпаки, у більшості країн він скоріше погіршилася. Особливо в Англії, ціни на предмети першої необхідності продовжували зростати, заробітна плата робітників у багатьох галузях промисловості впали, а населення зросло. Майже в усіх країнах становище працівників стало більш невизначеним і нестабільним, при цьому почастішали економічні кризи, які прирікають тисячі робітників на певний час на безробіття [...]

Коли суспільство забезпечило кожному вільне здійснення прав притаманних людській природі (human rights), воно виконало задачу здобуття прав. Якщо є хтось, хто через фатальність власних обставин не може скористатися будь-яким із цих прав, він за такою концепцією повинен змиритися зі своєю долею і не звинувачувати інших. І таке ставлення привілейованих верств до бідних незабором стало ставленням кожної людини до кожного. Кожна людина дбала про свої права та покращення свого власного становища, не прагнучи забезпечувати інших [...]

Теорії прав може бути достатньо, щоб спонукати людей повалити перешкоди, поставлені на їхньому шляху тиранією, але вона безсила там, де справа полягає у створенні міцної та тривалої гармонії між різними елементами що складають націю. З теорією щастя як основної мети існування, ми створимо лише егоїстичних людей, які будуть нести старі пристрасті та бажання в новий революційний порядок речей і зіпсують його.

Отже, ми повинні знайти принцип освіти, вищий за будь-яку подібну теорію, який вестиме людей до їхнього власного розвитку, який навчить сталості й самопожертви, згуртує зі своїми ближніми, не роблячи їх залежними ні від тиранії окремої людини чи більшості. І цим принципом є принцип обов'язків

Трудящі, браття, — зрозумійте мене добре. Коли я кажу, що усвідомлення своїх прав ніколи не буде достатнім для створення важливого і тривалого поступу, я не вимагаю від вас відмовитися від цих прав. Я лише кажу, що такі права можуть існувати лише як наслідок виконання обов’язків, і що ми повинні почати з останнього, щоб досягти першого.

Отже, коли ви чуєте тих, хто проповідує необхідність соціальної трансформацію, заявляючи, що вони можуть запровадити такі зміни лише борячись за права, без обов'язків, будьте вдячні їм за добрі наміри, але будьте недовірливі до результатів"

— Джузеппе Мадзіні, Про обов'язки людини