Два роки тому, коли я писав матеріал для «Спільне» щодо російського колоніалізму в Африці і на ближньому Сході. В нас була невелика дискусія. Деякі з людей, з якими я спілкувався зі «Спільне» вважало необхідним більш опиратися на радянський нащадок міжнародної дипломатії, і заперечували колоніальну роль СРСР (їх концепція полягала, що СРСР мав значний внесок в деколоніальний рух, і що Україна, як одна з республік СРСР, мала свідому роль в цьому внеску. Я не погоджуюся з такою позицією).
Я ж пропонував дослідити ширше дипломатію УНР і УНР в екзилі, а також діяльність діаспори, і використовувати ці, хоч і малі, але незалежні взаємодії і взаємопоміч для вибудування нових відносин.
На жаль, дипломатія УНР поза межами країн Східної Європи, Німеччини, Британії і Франції (іноді США і Канади) слабодосліджена або взагалі неіснуюча, проте там де такі дипломатичні зносини можна знайти, їми треба користуваться і досліджувати. Наприклад, у УНР в екзилі були дипломатичні зносини з Ефіопією, яку український уряд підтримував супроти Італії.
Досліджуючи це, і говорячи про українські відносини, в тому числі відносини між революційними діаспорськими організаціями з визвольними рухами, яких було достатньо, ми можемо створювати підґрунтя для нової української дипломатії, яка вже зараз активно вибудовується.
Дякую МЗС за знайдені документи і проведену працю
Я ж пропонував дослідити ширше дипломатію УНР і УНР в екзилі, а також діяльність діаспори, і використовувати ці, хоч і малі, але незалежні взаємодії і взаємопоміч для вибудування нових відносин.
На жаль, дипломатія УНР поза межами країн Східної Європи, Німеччини, Британії і Франції (іноді США і Канади) слабодосліджена або взагалі неіснуюча, проте там де такі дипломатичні зносини можна знайти, їми треба користуваться і досліджувати. Наприклад, у УНР в екзилі були дипломатичні зносини з Ефіопією, яку український уряд підтримував супроти Італії.
Досліджуючи це, і говорячи про українські відносини, в тому числі відносини між революційними діаспорськими організаціями з визвольними рухами, яких було достатньо, ми можемо створювати підґрунтя для нової української дипломатії, яка вже зараз активно вибудовується.
Дякую МЗС за знайдені документи і проведену працю
❤9💔1👀1
"Українська Хата" — громадянсько-культурна група і часопис, що орієнтувалась на розвиток української ідентичності і зрощення "культурного революціонера", на противагу двом іншим типами: "некультурного революціонера" і "культурного реакціонера"
Журнал орієнтувався на ідеологію Ольги Кобилянської, підтримував революційний соціалізм і виступав з критикою "поверхового демократизму" і "лібералізму" інших фракцій українського руху.
Одним з головних редакторів був Микита Шаповал. Загалом, редакторами журналу були революційно налаштовані офіцери і солдати, а також діячі культури.
Ідея журналу: "революційно-культурний індивідуалізм", який вони вбачають в образах Кобилянської.
Журнал орієнтувався на ідеологію Ольги Кобилянської, підтримував революційний соціалізм і виступав з критикою "поверхового демократизму" і "лібералізму" інших фракцій українського руху.
Одним з головних редакторів був Микита Шаповал. Загалом, редакторами журналу були революційно налаштовані офіцери і солдати, а також діячі культури.
Ідея журналу: "революційно-культурний індивідуалізм", який вони вбачають в образах Кобилянської.
❤5👍1👌1
"Революційно-культурний індивідуалізм Кобилянської", ідеологія часопису "Українська Хата" (1909-1914)
І Шевченко і Куліш, як і їх суспільно-політичний сінтез Драгоманів, великі своїх титаничних змаганнях. Но Драгоманів сінтезував у суспільно-політичній думці, те знайшло на мистецько-літературному полі свій вираз у Кобилянської.
Для Драгоманова освіта, наука і діяльність мас культурна та політична стали засадами. Те саме що-до одиниці сказала, показала і показує Кобилянська.
Добре — культура мас. А з чого складаються народні маси? З одиниць. Якими є і якими мусять бути ті одиниці в живій дійсности? Це показала наочно Кобилянська, як мистець, ясніше, ніж нам показують їх соціяльно-політичні і ідеологічні абстракції. Суспільний теоретик не показує ніколи одиниць, індивідуальність: він показує лише типову, абстрактну, статистично - "середню" людину, яка в дійсности не існує. Кобилянська показала нових людей, як індивідуальність.
Її "ідеал" не гайдамака /некультурний революціонер/, не поміщик /хоч би й "культурний"/ - її ідеал культурний революціонер, що повстає не лиш проти свого оточення, а проти цілого суспільства. ЇЇ герой не класовий. Він інтеліґент, що стоїть на службі культури і суспільно-етичної культури.
Такого культурника вона знайде і в селянині, але вищому етичному типі. Навпаки: вкаже на "некультурність" і в соціял - демократі /напр. Орядинові/. Вона тягнеться душою до нової людини, але при тім робить безжалісний аналіз її, а коли відкриє в ній фальш /цеб-то нещирість, нечесність, суперечність її поведінки/, то відкидає її.
Культурність: в свідомости неперевершеної вартости людської гідности, цеб-то в абсолютній вартости людської особистости. "Плоскі лоби" не е її ідеалом! Перше оповідання Кобилянської називається "Людина". Це не гомо сапено з плоским лобом. Це свідома своєї гідности особистість, котра в житті на компроміс в питаннях гідности не піде. Це бунтарь /але не гайдамака/ проти побутового пересічного типу: він хоче стояти на вершинах науки /бути освіченим і розуміючи закони буття/, вершинах краси /розуміти красу як вищу цінність і атрибут свідомої особистости/. справедливости суспільної, як вищої форми пошанування кожної особистости, свободи особистої і національної, вселюдської, всесвітної культурности.
Кобелянська не говорить ніяких "економічних вульгарностей", але вона в численних оповіданнях говорить про правду трудящих, про правду кожної особистости. Це значить, що вона не стоїть за "класові інтереси", але відкидає само їх поняття во імя вищої людини. Тому своїм мистецьким шляхом Кобилянська йде до будучого суспільства, що є в усіх своїх основах запереченням сучасного.
І тому ми "Хатяне" зрозуміли Кобилянську, як неґатора цілого сучасного суспільства: як в його панах /поміщики.../, так і в його рабах /пролетаріят і селянство/, коли взяти їх типологичні прикмети.
В кожному з нас Кобилянська відкидає оті "групові" чи "класові", цебто тимчасові, історичні прикмети, а залишає, розбуджує вічні якости ЛЮДИНИ, культурної і етичної. Власне ми, молодіж, ледви розкрили очі на початку ХХ століття, щоб побачити ясний світ, побачили в "революції" 1905 року багато такого, що нас штовхнуло на шлях бунту.
(підкреслення — з оригіналу. Виділення — моє)
І Шевченко і Куліш, як і їх суспільно-політичний сінтез Драгоманів, великі своїх титаничних змаганнях. Но Драгоманів сінтезував у суспільно-політичній думці, те знайшло на мистецько-літературному полі свій вираз у Кобилянської.
Для Драгоманова освіта, наука і діяльність мас культурна та політична стали засадами. Те саме що-до одиниці сказала, показала і показує Кобилянська.
Добре — культура мас. А з чого складаються народні маси? З одиниць. Якими є і якими мусять бути ті одиниці в живій дійсности? Це показала наочно Кобилянська, як мистець, ясніше, ніж нам показують їх соціяльно-політичні і ідеологічні абстракції. Суспільний теоретик не показує ніколи одиниць, індивідуальність: він показує лише типову, абстрактну, статистично - "середню" людину, яка в дійсности не існує. Кобилянська показала нових людей, як індивідуальність.
Її "ідеал" не гайдамака /некультурний революціонер/, не поміщик /хоч би й "культурний"/ - її ідеал культурний революціонер, що повстає не лиш проти свого оточення, а проти цілого суспільства. ЇЇ герой не класовий. Він інтеліґент, що стоїть на службі культури і суспільно-етичної культури.
Такого культурника вона знайде і в селянині, але вищому етичному типі. Навпаки: вкаже на "некультурність" і в соціял - демократі /напр. Орядинові/. Вона тягнеться душою до нової людини, але при тім робить безжалісний аналіз її, а коли відкриє в ній фальш /цеб-то нещирість, нечесність, суперечність її поведінки/, то відкидає її.
Культурність: в свідомости неперевершеної вартости людської гідности, цеб-то в абсолютній вартости людської особистости. "Плоскі лоби" не е її ідеалом! Перше оповідання Кобилянської називається "Людина". Це не гомо сапено з плоским лобом. Це свідома своєї гідности особистість, котра в житті на компроміс в питаннях гідности не піде. Це бунтарь /але не гайдамака/ проти побутового пересічного типу: він хоче стояти на вершинах науки /бути освіченим і розуміючи закони буття/, вершинах краси /розуміти красу як вищу цінність і атрибут свідомої особистости/. справедливости суспільної, як вищої форми пошанування кожної особистости, свободи особистої і національної, вселюдської, всесвітної культурности.
Кобелянська не говорить ніяких "економічних вульгарностей", але вона в численних оповіданнях говорить про правду трудящих, про правду кожної особистости. Це значить, що вона не стоїть за "класові інтереси", але відкидає само їх поняття во імя вищої людини. Тому своїм мистецьким шляхом Кобилянська йде до будучого суспільства, що є в усіх своїх основах запереченням сучасного.
І тому ми "Хатяне" зрозуміли Кобилянську, як неґатора цілого сучасного суспільства: як в його панах /поміщики.../, так і в його рабах /пролетаріят і селянство/, коли взяти їх типологичні прикмети.
В кожному з нас Кобилянська відкидає оті "групові" чи "класові", цебто тимчасові, історичні прикмети, а залишає, розбуджує вічні якости ЛЮДИНИ, культурної і етичної. Власне ми, молодіж, ледви розкрили очі на початку ХХ століття, щоб побачити ясний світ, побачили в "революції" 1905 року багато такого, що нас штовхнуло на шлях бунту.
(підкреслення — з оригіналу. Виділення — моє)
❤🔥9❤1
Буржуазія і націоналізм — програмова стаття "Української Хати". Рекомендую прочитати всю статтю, дуже пророча.
Отже коли б навіть у нас і була буржуазія, то від неї мала б була поміч українському рухові, але річ в тім, що національно-української буржуазії, це б то буржуазії, наліплюючої на свої вимоги українську марку, у нас і бути не може. У нас капіталіст не має ніякої рації прикидуватись українцем, бо його вироби розходяться не по українській території, а по російській. Щоб у нас була своя буржуазія, треба, щоб український люд бойкотував не-українські вироби, а він очевидно цього не зробить; треба, щоб він обстоював інтереси своїх підприємців в зовнішній торговлі, а це ще більше неможливо. Наших капіталістів бере під свою високу руку російський уряд; очевидно, що вони тільки з ним і рахуються, а що там думає про них український нарід - їм про те байдуже.
Отже коли б навіть у нас і була буржуазія, то від неї мала б була поміч українському рухові, але річ в тім, що національно-української буржуазії, це б то буржуазії, наліплюючої на свої вимоги українську марку, у нас і бути не може. У нас капіталіст не має ніякої рації прикидуватись українцем, бо його вироби розходяться не по українській території, а по російській. Щоб у нас була своя буржуазія, треба, щоб український люд бойкотував не-українські вироби, а він очевидно цього не зробить; треба, щоб він обстоював інтереси своїх підприємців в зовнішній торговлі, а це ще більше неможливо. Наших капіталістів бере під свою високу руку російський уряд; очевидно, що вони тільки з ним і рахуються, а що там думає про них український нарід - їм про те байдуже.
❤🔥3
Теоретизуючи, чому "буржуазія" непоєднувальна з розвитком українського національного суспільства, з "Буржуазія і націоналізм", Українська Хата, т. 2
"З розвитком капіталізму збільшиться кількість великорусів на українській території: їх запровадить до нас надія заробітку. Український селянин, який досі чув російську мову тільки в школі та від панів, почує її і на улиці, і скрізь. Тепер вкраїнська мова і звичаї, загалом беручи, висміюються тільки по за межами Вкраїни, тоді вони будуть нищитись в самому серці її. Чого насильно не винищили ще школа й москалі, те природно винищить місто і фабрика" (1910 р.)
"З розвитком капіталізму збільшиться кількість великорусів на українській території: їх запровадить до нас надія заробітку. Український селянин, який досі чув російську мову тільки в школі та від панів, почує її і на улиці, і скрізь. Тепер вкраїнська мова і звичаї, загалом беручи, висміюються тільки по за межами Вкраїни, тоді вони будуть нищитись в самому серці її. Чого насильно не винищили ще школа й москалі, те природно винищить місто і фабрика" (1910 р.)
❤6
ОУНівська молодь (1946 р.) на пам'ять Миколи Хвильового
"Трагедія нашої молоді, а не вина, що вона була малокритична до гасел, і повірши в їхню прогресивність, далася ворогу запрягти себе до чужих возів"
"Червоний імперіалізм своєю агресією загрожує цілому світові. Український нарід не склав зброї, а веде нерівну героїчну боротьбу за своє природнє право бути господарем на своїй землі, за Українську самостійну соборну державу зі справедливим соціальним ладом без холопа і без пана. Цією боротьбою перейняте все життя на рідних землях"
"Трагедія нашої молоді, а не вина, що вона була малокритична до гасел, і повірши в їхню прогресивність, далася ворогу запрягти себе до чужих возів"
"Червоний імперіалізм своєю агресією загрожує цілому світові. Український нарід не склав зброї, а веде нерівну героїчну боротьбу за своє природнє право бути господарем на своїй землі, за Українську самостійну соборну державу зі справедливим соціальним ладом без холопа і без пана. Цією боротьбою перейняте все життя на рідних землях"
💘5😭2🔥1
Лягло костьми
Людей муштрованих чимало.
А сльоз, а крові? Напоїть
Всіх імператорів би стало
З дітьми і внуками, втопить
В сльозах удов’їх. А дівочих,
Пролитих тайно серед ночі!
А матерних гарячих сльоз!
А батькових старих, кровавих,
Не ріки — море розлилось,
Огненне море! Слава! Слава!
Хортам, і гончим, і псарям,
І нашим батюшкам-царям
Слава.
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Людей муштрованих чимало.
А сльоз, а крові? Напоїть
Всіх імператорів би стало
З дітьми і внуками, втопить
В сльозах удов’їх. А дівочих,
Пролитих тайно серед ночі!
А матерних гарячих сльоз!
А батькових старих, кровавих,
Не ріки — море розлилось,
Огненне море! Слава! Слава!
Хортам, і гончим, і псарям,
І нашим батюшкам-царям
Слава.
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
❤9
"Кождий український патріот та чесний політик, якому дорога справа революційно-визвольної боротьби українського народу, наглядно бачить, що всеукраїнський провідний центр на час революційної боротьби українського народу, який керує всією національно-визвольною боротьбою, є Українська Головна Визвольна Рада, що постала за ініціативою Української Повстанської Армії, а не провід Закордонних Частин ОУН, чи персонально її провідник пан Степан Бандера"
— Повідомлення ЗП УГВР, липень 1950-го року.
— Повідомлення ЗП УГВР, липень 1950-го року.
👍7
З комуністичних ідей треба взяти все загальнолюдське, і викинути все брутальне і насильницьке — до дебатів між бандерівською і опозиційною фракціями ОУН в еміграції
❤13
Чому ОУН(б) виступає за безкласове суспільство, а також позиція Р. Шухевича щодо капіталізму, демократії і безкласового ладу.
❤🔥9