З 26 міст, де існував анархістський рух в Україні до 1917 р., лише в 6 (і в жодному з великих) містах анархісти згадували українську проблематику. В інших складно сказати, наскільки багато було залучено українців, і чи взагалі вони були залучені в анархістський рух, проте можна чітко сказати, що дискурс формувала російська чи русифікована єврейська анархістська інтелектуальна еліта

Для мене стало відкриттям, що хоч і мала, але проукраїнська група серед махновців існувала, і в тому числі мала за собою дружину Махна, що активно агітувала за перманентний союз з УНР і включення махновщини в загальноукраїнський рух (вона була вчителькою української мови). Проте, Махно був противником цієї групи, і можна сказати що змінив свої погляди лише на еміграції.

Для ознайомлення більше з махновщиною, також рекомендую прочитати цей матеріал, "Nestor Makhno and the Ukrainian Revolution" Frank Sysyn. 271 ст.

Махновці також приймали участь у вбивстві значних лідерів українського руху в регіоні (який там був доволі слабкий), зокрема членів Української партії соціалістів-революціонерів (здебільшого їх лівої — фактично анархістської фракції) через наявний у махновців російський націоналізм.

161 рік тому народилась Ольга Кобилянська.

Вводячи жінку в життя, природа не питала: "Чи се мужчина, чи жінка, щоби мені наділити їх відповідними здібностями?" Ні — природа казала лише: "Ось ти, і жий!" І тому скажу, що недостаточність тая, брак сили духовної не лежить у жінці яко людині вже з природи, а походить вона і виробляється з, систематично ограниченого виховання, яке одержує вона вже від колиски, котре виховання звертає більше увагу на розвій її чуття, аніж на духовні здібності, характер і силу фізичну, і заглушає, таким чином, усі інші голоси в її душі. Що однак жінка — людина, так само як і мужчина, і вимоги природи в неї такі самі, як її в нього, то її через те треба в таких самих умовах, як і його, виховувати до боротьби за існування, а озброївшися наукою, знанням законів, знанням різних галузей праці, зможе й сама боротись за життєві засоби.

— Ольга Кобилянська, промова у Чернівцях на зборах Товариства руських жінок на Буковині, 1894 р.

Я писала, коли любила, писала, коли терпіла, писала, коли не находила вдоволення знадвору бажань своїх особистих, коли бачила кривду, заподіяну так людям, як звірятам, цвітам і птахам, коли переймалася великими ідеями про визволення жінки, ідеєю соціялізму, ідеєю націоналізму, патріотизмом, які зміцняла в мені Леся Українка.

— Ольга Кобилянська

160 років тому народилася Ольга Кобилянська, українська поетеса, письменниця, феміністична і соціалістична активістка близька до Радикальної партії

В її, здебільшого депресивних і меланхолічних творах, вона розглядає теми людської волі, бідності, землі, національного і соціального пригноблення, фемінізму і лесбійської любові

Ольга Кобилянська також була талановитою організаторкою, оживляючи політичне життя Буковини, особливо серед жіноцтва

Нещодавно один лібертаріанець заперечував геноцидальний характер Голодомору — нібито це лише провал економічної політики СРСР. Такий історичний ревізіонізм і досі популярний за кордоном, і навіть для декого в Україні, на жаль.

«І чого ви ще живі?!» Актив, який відбирав продукти, розумів, що прирікає людей на смерть». Історик Геннадій Єфіменко про Голодомор на Луганщині.


https://farvatermedia.com/interviews/i-choho-vy-shche-zhyvi-aktyv-iakyi-vidbyrav-produkty-rozumiv-shcho-pryrikaie-liudei-na-smert-istoryk-hennadii-yefimenko-pro-holodomor/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2T2-QXkgXaxvCsm7EP3Z9UL26TMu9T-2GHcvtuwMXLCrP3FT6ges-x4zY_aem_tOw92emx_pU4Y7bIL8kRNg

Про Ахметзакі Валіді Тогана я тут писав декілька разів. Кому цікаво — можна пролистати в пошуку. Антирадянський соціаліст, що боровся проти російського колоніалізму за незалежну державу для свого народу.

Ровно 107 лет назад, 28 ноября 1917 года, башкирское национальное движение, выражая волю всей башкирской нации, провозгласило создание Башкурдистана. Именно это государство, которое мы также знаем, как Первая Башкирская республика, стало отражением башкирского самосознания и башкирской воли. Первый оккупированный Россией народ, создавший автономию. Нам действительно есть, чем гордится. Нам есть, что помнить. И сегодня мы также вспоминаем тех, кто сделал титаническую работу, дабы башкирская нация обрела субъектность. Мы с уважением вспоминаем героев башкирской нации, среди которых безусловно Ахмет Заки Валиди, отец-основатель, лидер и беспрекословный авторитет. Это Амир Карамышев, военачальник, павший смертью храбрых. Это Шайхзада Бабич, выдающийся поэт, башкирский Шекспир, павший от рук русских большевиков. Это сотни и тысячи других имён, которые отдали жизни за свою родную страну, за свой народ. Каждый из нас имеет того героя, который 107 лет назад участвовал в башкирском национальном движении, отстаивая право башкирской нации на самоопределение. Эти герои — это наши предки, наши деды. Мы с гордостью говорим об этом, несмотря на попытки оккупационного российского режима очернить и предать забвению нашу историю. И пусть у вас не будет сомнений, однажды флаг Свободного Башкортостана вновь засияет на башкирских землях. Будет ещё свободным башкирский народ, будет ещё свободен Башкортостан!

Львы уральские свой край не дадут топтать врагам
Кровь башкирская, взыграй, силу дай своим сынам!
Не раздавит супостат дух башкир!
Под каблуком он вовек не будет смят, разгоревшись раз огнем
Цветоносный дивный стан, светоч наш, Башкортостан!
Постигал здесь бренный мир лев по имени башкир

https://www.bashnd.org/news/b8574a26-3141-42a5-a4ff-6966dd098246

11 листопада 1917 Башкірський Уряд, підтвердив необхідність для башкортів власного національного самоврядування. А 15 листопада Башкортрське крайове шуро прийняло постанову про проголошення автономії Башкортостану. Його підписали голова шуро Шаріф Манатов, заступник Ахмет-Закі Валіді, секретар шуро Шайхзада Бабич і шість завідувачів відділами шуро.

«Башкирське крайове шуро оголошує башкирську територію Оренбурзької, Уфімської, Самарської і Пермської губерній з 15 листопада автономною частиною Російської республіки». Війська, банки, залізниці, пошта, телеграф, збір податків передавалися у відання державних установ Башкурдістана, а адміністративний поділ на губернії і повіти замінювалося кантонами - традиційний для башкортів.

Ці постанови уряду республіки затверджені на III Всебашкортському з'їзді (курултай), який пройшов 8-20 грудня 1917 в Оренбурзі і називався установчим. Установчий курултай визначив заходи для здійснення автономного управління Башкортостана, а також засновано Кесе-Курултай (передпарламент)

У роки громадянської війни національний рух башкірів зміг досягти національної держави, хоч і в обмеженій формі (автономії). Цікаво, як в багатьох інших місцях, події проходили дзеркально тому шляху, який проклала Україна — перша серед рівних у боротьбі за свободу поневолених народів Російської імперії. Башкортське крайове шуро перекладається буквально як Башкірська Центральна Рада. Вона ж оголосила свій "3 Універсал". Домінуючими тенденціями в національному русі були соціалістичні і прогресивні сили, зокрема соціалісти-революціонери.

Текст в минулому пості взятий з вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/wiki/Держава_Башкортостан

Сергій Єфремов, 1924