“Марсельєза” мене захоплює незрівнянно більше, ніж моїх фр[анцузьких] товаришок — мабуть, через те, що я українка.

Поширено Оленою Некорою, дослідницею постаті С. Петлюри

Уривок зі ще одного листа Лесі ПЕТЛЮРИ “персонально до Шури” (Олександри СІРОПОЛКО), 4-11серпня, 1930. Камбо


“...Ти згадувала в листі про п. Лісовського, який, кажеш, любить все, що українське. Мушу тобі тут сказати одну річ, яка мені болить і часто озивається в думках: мені бракує атмосфери пієтету до ріжних проявів українського генія. Я завше бачила навкруг себе непохитну віру в будуччину Українського Народу, і сама поділяю цю віру настільки, що хтось (чужий) навіть закинув мені фанатизм, але поруч з тим я чула силу нарікань, висловлених або ні на ріжні від'ємні риси української вдачі, врешті-решт у мене виробилось дуже вибагливе та критичне відношення до рідної творчости, яке часом змінялося буйним і навіть заносливим захопленням.

Та не було нікого, хто б відгукнувся на мій ентузіазм, і він вгамовувався в смутку. До того, в той час, коли відкрилися очі та розум до почуття краси, перше, що я дійсно зрозуміла, був французький готик такий чужий, сливе, ворожий для нас, — а згодом французькі стилі XVI, XVII, XVIII століть. Зимові паризькі тумани показали мені сотку незнаних ніжних барв, які я віднайшла на картинах фр[анцузьких] митців та в віршах фр[анцузьких] поетів.

Я свідомо й несвідомо присвоювала і присвоюю всю фр[анцузьку] культуру і дивлюся на неї майже з французької точки погляду... Вона забрала місце не тільки в моїй голові, але й в моєму серці. Гадаю, що це було неминучим, завдяки обставинам. Мене захоплювала фр[анцузька] історія — і та, що я вчила, і та, що сама промовляє всіми тими численними пам'ятками фр[анцузького] мистецтва; мало що дало мені приклад до такого великого піднесення, як один фр[анцузький] фільм “Napoléon”, а “Марсельєза” мене захоплює незрівнянно більше, ніж моїх фр[анцузьких] товаришок — мабуть, через те, що я українка.

Зате тепер мені майже прикрий цей пієтет мій до великого й величнього, вікового здобутку французької нації, і щоразу, як прочитавши чи побачивши щось таке, що запалює в моїй душі блискучі смолоскипи перед чужим, але дорогим мені вівтарем, мене охоплює одразу болюча досада: чим я захоплююсь?.. Чужою величчу, чужим героїзмом, чужим генієм, чужим, чужим, чужим! Я не маю в такі хвилини ні краплі заздрості до чужих народів, а якийсь одчай та несправедливий гнів до України, до себе самої, досада на всіх і вся: в такі хвилини мій патріотизм не слабне, але набирає якоїсь барви “contra spem spero...”

Я силкуюсь тепер дуже спокійно дивитися на це і взагалі надбати якнайширші погляди, щоб не губитися в дрібних непотрібних порівняннях. Отож стосунки з такими людьми, як М.А. Славінський* з його цікавими розмовами на теми й чужі, і українські, як той п. Лісовський, мені майже необхідні, але я позбавлена їх зараз”

Я обіцяв, що буду публікувати матеріали 101 щодо політичних позицій що я тут обговорюю, щодо економічних, культурних політик, соціал-демократії, політичної демократії, республіканства і того іншого. Я все ще пам'ятаю це, і буду цим займатися. Поки пропоную для ознайомлення таку статтю (англійською)

"На нашу думку, ключ до розуміння проблеми, що стоїть за нездужанням Європи, полягає в економічному позбавленні громадянських прав значної частини її населення; в суспільстві, де переможець отримує все"

Автор означає проблему, що наявність значних економічних можливостей дозволяє несправедливий вплив одних на інших, так само як бідність позбавляє можливості в повній мірі використовувати демократичні права. Ці два фактори, разом з третім, відсутності демократичного керування і управління економіки, призводять до формування олігархії і сильної розбіжності в політичних правах між різними економічними групами.

Як вирішення цієї проблеми, автор пропонує:

(1) створити достойний мінімальний рівень забезпеченості; (2) встановити економічну межу, наскільки людина може бути багатою (3) демократизувати управління та регулювання основних економічних інститутів.

Матеріал

Міні список для читання для поступовців з економічних питань

Це мій список книг і статтей, які я вважаю дуже корисні для ознайомлення і формування економічного бачення. Я буду частіше постити списки того, що я читаю також на ознайомлення і писати підсумки. Сподіваюсь вам буде цікаво!

Згодом я додам гіперпосилання на цьому пості на всі книжки і статті, щоб було легше шукати.

— Діана Ельсон, ринковий соціалізм чи соціалізовані ринки? Серйозна стаття-критика неринкових підходів до соціалізму, але і одночасно нюансований підхід до поняття ринків. На думку авторки, ринки структуровані інститутами, і в залежності від інститутів, ринки можуть бути чи капіталістичними чи соціалізованими, тобто де рішення приймаються колективним демократичним шляхом

— Нео-республіканство і громадська економіка. Стаття, як організувати економіку, щоб гарантувати базові соціально-економічні права і забезпечити участь громадян у суспільному житті.

— Джон Роулз: небагатослівний соціаліст. Книжка обговорює позицію найбільш впливового теоретика лібералізму, який за висновками своєї теорії стверджував, що лібералізм можна реалізувати лише в режимах т.зв. "демократії власності", тобто економічній системі, де ресурси розподіляються так, що кожен має відносно рівний капітал, чи ліберальному соціалізмі, заснований на кооперативах. У книзі розбираються аргументи щодо за і проти двох цікавих систем і бачень.

— Рівні частки: створення ринкового соціалізму. Праця про можливості соціалізму через біржу. Дуже цікава книжка, яка розширює бачення економіки і можливого суспільства.

— Ринок, держава, громада: Теоретичні основи ринкового соціалізму. Все зрозуміло з назви.

— Витанович І. Історія українського кооперативного руху та Українська кооперація: Історичні та соціально-економічні аспекти. З історії українського кооперативного руху. Як Україна була найближче до соціалізму.

— Карло Коберський. Господарське самоврядування (про державу гільдій). Розбір української економічної теорії соціалізму.

— Чому Мінський має значення: Вступ до роботи незалежного економіста. Неокейнсіанська фінансова теорія і її розбір.

— Як фінансувати війну? Кейнс. Книжка про те, як організувати стабільну військову економіку в дусі соціального компромісу.

— "Працювати на бренд. Як корпорації знищують свободу слова" та "Приватний уряд: як роботодавці керують нашим життям (і чому ми про це не говоримо)". Теж пояснює все за себе.

— Економіка цілей. Космічно-експедиційний посібник як змінити капіталізм. М. Маццукато. Як змусити економіку працювати прицільно на реалізацію поставленних задач, і як США створило apple завдяки державним інвестиціям і плану.

— Пропозиція нового Бреттон-Вудс. Книжка про те, як влаштувати світову економіку задля загального добробуту

— Більший уряд: майбутнє державних витрат у розвинутих економіках. Теж зрозуміло.

— Карл Поланьї Велика трансформація. Історія і механізми становлення капіталізму, в якому ми живемо.

Читав тред людини з сакартвелівсько-венесуельським бекграундом. В одній країні сімʼя проживає диктатури Чавеса-Мадуро, і тепер потенційно і у другій батьківщині схожа ситуація.

Провели розмову-дискусію з міжнародником Меттом Дассом і американською сенаторкою Танею Виговською. Обговорили як наш досвід привів нас на дорогу прогресивізму, які цілі повʼязують українців і американців, і що нам робити далі

Це відчуття міжнародної солідарності і допомоги. Мова людських прав і соціальної допомоги універсальна, її розуміють в усіх куточках світу. Це про те, чи ваше серце стоїть на правильному місці, і куди тягнуться ваші прагнення. Я дуже вдячний Тані Виговській за розмову і мотиваційний приклад.

Пролистав, вони були активні в Артемівську (зараз Бахмут), Нікополі, Маріуполі і Донецьку. Добре, що зараз таких організацій вже нема. Але завжди цікаво трохи відсторонитися від більш серйозних речей і подивитися на ту субкультуру України десятих і нульових.


ПС. Сергій написав, що це був процес еволюції людей від ультраправих до демократичних поглядів. Це важливий контекст, і це добре, коли люди поступово змінюють свої погляди на краще. Так і виростає громадське суспільство і відповідальна країна.

Росіяни бомблять держпром.

​​Харків. Йогансен. Держпром

Сьогодні виповнюється 129 років з дня народження Майка Йогансена — поета, прозаїка, перекладача, кіносценариста, лінгвіста, літературознавця, футболіста, тенісиста і більярдиста. Майстра літератури і найкращого поета української оновленої землі.

Майк народився і виріс у Харкові. І сьогодні, в день його народження, ворожа бомба влучила в Держпром — символ не лише Харкова, а символ наших 20-х і футуристського пориву в майбутнє.

Майк Йогансен
СКОРО FORTE

Скоро forte.
Плачте, нищії духом,
Миротворці,
Ридайте в сильних і гордих
Над вухом.
Значить, вище,
Вище пінись, хвиля мелодій,
Скоро forte.
Плюй же
В очі погоді.
Буря штурму,
Шквалу сигнали,
Скоро forte.
Чуєш, сурми?
Чуєш,
Заграли?

Держпром уночі. 1928. Фото Дана Сотника

#наші20
#Йогансен

Для українців на підконтрольній території вперше: більшість постів у соцмережах (Фейсбук, Інстаграм, Твіттер, Ютуб, Тікток) українською.

Нам знадобилось більше 30-и років, щоб публікувати матеріали в інтернеті українською. І навіть під впливом таких факторів, як повномасштабне вторгнення, ця цифра всього 56%. Проте, це все одно величезний прогрес.

"Вперше за всю історію нашого дослідження частка дописів, які робляться в українському сегменті соціальних мереж українською мовою, переважає. Ми маємо станом на зараз 56% дописів українською мовою, вони робилися у серпні-вересні 2024 року". Інша частина дописів (44%) була написана російською мовою.


https://life.pravda.com.ua/society/ukrajinci-chastishe-stali-vikoristovuvati-derzhavnu-movu-u-dopisah-v-socmerezhah-doslidzhennya-304540/

🔥 «Соціальний рух» вимагає від Мінсоцполітики усунути перешкоди в отриманні допомоги потерпілими від РФ працівниками критичної інфраструктури та членами їх сімей. Такі виплати передбачені Законом № 2980.

Нині за заявами до органів ПФУ виплачено коштів у 100 разів менше, ніж планувалося. Заяви на виплати масово відхиляються, а причиною у переважній більшості є відсутність на момент трагедії підприємств у Реєстрі об’єктів критичної інфраструктури 🏭⚠️

📌 25 жовтня Кабмін дещо спростив порядок виплат, але це не гарантує вирішення всіх наявних проблем. Найсправедливішим буде поширити дію Закону № 2980 на всіх, хто працює в галузях критичної інфраструктури, а не лише на окремих підприємствах.

Читайте про це за посиланням на нашому сайті

Громадянське республіканство — полярна зірка для тяжких часів. Матеріал щодо філософії соціальних прав і боротьби проти невиправданої влади, на інтернет-журналі OpenDemocracy.

Громадянський республіканізм — це традиція політичної думки, яка наголошує на взаємозв’язку індивідуальної свободи та громадянської участі зі сприянням загальному благу.

Філософи люблять починати з очевидних істин, а потім переходити до незрозумілої мови, яку мало хто розуміє. Філософії часто здаються далекими від реального світу; звичайні люди та політики просто залишаються осторонь таких елегантних дискурсів, а дехто вважає їх абсолютно марними. Але політична філософія є формою практичної філософії. Вона має бути застосованою таким чином, яким можна поділитися: реалістичним і надихаючим – незалежно від того, чи є ця філософія ідеалістичною чи ні... Саме цим, на мою думку, може бути громадянський республіканізм: коротше кажучи, корисним.

Громадянський республіканізм має дуже просту ідею: ми повинні уникати або мінімізувати панування у світі. Незалежно від того, яке панування, незалежно від джерела, незалежно від того, хто панує і над ким.

Ми повинні мінімізувати панування когось над кимось, намагаючись не створити більшого панування в процесі. Робити це означає надавати сили слабким, одночасно контролюючи та обмежуючи сильних. Згідно з цією точкою зору, джерелом усіх політичних зол є дисбаланс влади, який робить можливим панування.

Варто зазначити, влада, звичайно, походить не тільки від економічних засобів. Влада може походити, наприклад, від нерівного доступу до інформації, культурної нерівності, сексистських культурних моделей та багатьох інших джерел.

Стаття