Для всіх зацікавлених, цей журнал є оцифрований Івано-Франківським ДАІФО

Ознайомитися можна тут

Звичайний тиждень з життя людини у 1919 р.

М'яка українізація: може бути класною умовою для ваших друзів, які намагаються спілкуватися українською

Чуєте або кажете російське слово — скидайте 20 гривень, частину на самоосвіту, частину на військо чи гуманітарку. Косівський підхід)

Урядові вісти косівського повіту, 1919 р.

Дуже хороша новина! Вітаю всіх друзів і близьких Максима Буткевича.

Зазвичай люди обговорюють, як деякі групи в українській армії нормалізували ультраправу інсигнію. Це правда. Проте, схоже, ніхто не помітив величезного відродження символіки, пов’язаної з Українською Народною Республікою: інсигнія (той же «петлюрівський» тризуб), назви, естетика січовиків та воїнів Холодного Яру тощо.

Люди шукають коріння, яке дає їм сили, і знаходять. Але цей важливий процес мало цікавить медійників і проходить непоміченим.

Розподілити би медіа-бюджет 3ошб між всіма бригадами, та і повиганяти сексистських рекламщиків, ми бачили б українську армію в усіх її барвах і опініях (враховуючи звичайно, що українська армія — аполітична структура). А як зараз, то взагалі чорт зна що. Один голос чутно, інші ні.

Скоро буде річниця проголошення ЗУНР. Але також буде і річниця першої Угорської Народньої Республіки.

Історично, що мене дивує, це те, що зараз ми маємо величезні конфлікти з угорським урядом, але під час революції Угорщина підтримувала самовизначення України на своїх землях.

Ми знали Угорщину як найжорстокішу державу (через діяльність її військової поліції в першу чергу), але революціонери-республіканці залікували цю рану.

Комуністи, що потім скинули республіканців, виступили з гаслами експансіонізму, і вже не підтримували демократичні рішення республіканців.

Відбиток печатки Української Національної Ради - де-факто парламенту УНР у вигнанні. Дизайн Якова Гніздовського.

В четвер буду робити міні-лекцію в КНУ на тему реформістів в УПА. Як хто вчиться в КНУ і цікаво, можу закинути інформацію.

Дякую Дмитру за запрошення!

Кому цікаво, наскільки нормалізована російська/радянська пропаганда в академії і в західній дискусії, то я рекомендую почитати цю абсолютно принижуючу і ксенофобну до Східноєвропейських жінок книжку. Крім того, що авторка розповсюджує величезну кількість пропаганди, вона ще зухвало-зверхньо і колоніально ставиться до жінок регіону: «вони не знають, що вони втратили і наскільки вони були привілейовані порівняно з жінками на Заході».

Маніпулятивно підібрані приклади як погано жилось жінкам на Заході і добре жінкам на Сході настільки маніпулятивні, що якби СРСР не був настільки зациклений на контролі над жінками, і поставлене питання про «хороший секс для жінок» хоч в теорії могло б пройти цензуру, то ця книжка могла б цілком вийти і вивчатися студентами в інституті марксизму-ленінізму.

В нас є стереотип, що історична наука на заході така антикомуністична, але насправді рівень, наскільки тоталітарні міфи і російська пропаганда вкорінені на західних кафедрах, величезний, як і ксенофобія до східноєвропейців.