Байка. У старому Львові початку ХХ століття працював кінотеатр Байка, де соціальні та інші радикали співали пісні та палили портрети російського царя

Напевно найбільш відторгаюча персона української політики, ультраправий прихильник антисемітських поглядів і Голокосту, Донцов, колись писав про Петлюру з критикою, що тому не вистачало "геніального цинізму", а основне те, що Петлюра цілував людей з міст, які були визволені, надто "демократично".

Я плачу з болю, коли бачу українського робітника чи селянина, в Європі чи Америці, коли він наслухавшись агітаційної брехні московських урядових агентів, захищав Москву, Славить Лєніна, радіє, що "лєнінізм скріплюється" на Україні, і не розуміє, що він славить і вихвалює закріпачення українського трудового люду, позбавлення його навіть права вільно думати й говорити, обернення його в безсловесну, зтерорізовану, запряжену в залізне ярмо диктатури худобу. Ви - бідні сліпці! Не тіштеся, що ваших братів поневолено. Колись українські сліпці вихвалювали царів і цісарів, славили їх війни, а винищення України називали її щастям.

На їх колись гримнув Шевченко:
Не хваліться царевою
Славною війною,
Бо ви й самі не знаєте,
Що царики коять.

І тому молився наш великий поет і оборонець, щоб нарешті прийшов той час, коли люди
"царя до ката поведуть"

а на землі настане той устрій, про який мріяв поет:

Чи в що краще, лучче в світі
Як укупі жити,
Добро певне з братом певним
Спожить, не ділити

М. Шаповал, Велика Революція

Головний Отаман Директорії Симон Петлюра повідомляє Секретаріат ЗУНР, що пасивність у проведенні земельної реформи і розмови про відшкодування поміщикам збитків знаходять критику серед Січових Стрільців

Цього дня у 1890-у році було засновано Радикальну Партію. Першу в українській історії політичну партію. Ким були Радикали?

https://open.substack.com/pub/vladyslavstarodubtsev/p/a-first-ukrainian-political-party?r=2hbbuk&utm_medium=ios

Зі сторінки Олега Богуславського, що веде інтернет-ресурс Diasporiana.

Коротка стаття про Жидівський курінь (курінь - біля 1300 солдатів) в Українській Галицькій Армії

Культура і історія важливі пріоритети, навіть під час війни, і не підтримую думку, що це "не на часі". Тому люди все ще оцифровують і публікують все більше і більше українських книг і журналів онлайн у відкритому доступі.

Діаспоріана робить величезну роботу і скупляє купу раритетних і ні книг для того, щоб надати можливість всім з легкістю ознайомитися з ними.

Тому закликаю за можливості підтримати Діаспоріану
https://diasporiana.org.ua/dopomoha/

Нідерландський депутат Європарламенту від соціалістів критикує Європейську комісію та Раду Європи за те, що вони «затягнули» з висловленням занепокоєння навесні, і закликає відновити довіру до Європи, продемонструвавши тверду позицію по відношенню до «Грузинської мрії» (проросійської авторитарної партії, що намагається узурпувати повноту влади)

https://x.com/FormulaGe/status/1843988206838317502

Вже як рік я час від часу читаю авторів, що концептуалізують загрозу олігархії (правління багатих, або більш ширше — правління еліти) на рівні основних загроз для демократії, які потребують постійних інституцій для боротьби з.

Якщо коротко, сучасна демократія часто теоризується з двох типів «запобіжників»: запобіжник проти тиранічного правління більшості, і запобіжник проти тиранії держави. Проте, на думку деяких теоретиків, цього недостатньо, і в таких умовах найбільшою загрозою стає олігархія.

Різниця у владі і можливостях, особливо між багатими і бідними, створює тоді загрозу для демократії і значне фактичне зменшення прав громадян, що не йде від держави чи більшості, і потребує обох для подолання.

Автори пропонують створення інституцій, що могли б постійно протистояти ризику олігархії і послаблень демократичних прав: рівне розділення власності, податки, кооперативний контроль над економікою, верхня межа багатства, загальне володіння акціями, тощо.

Для повноцінної (хоч і не рівної) участі в політиці, автори пропонують впровадити мінімальні засоби для забезпечення соціально-економічної автономії кожної людини, такі як універсальний базовий дохід, так як демократичні можливості людей, що не мають такої автономії, значно обмежені.

Націонал-комунізм у Львові

Еллан-Блакитний, був одним з лідерів т.з. боротьбістської партії (Українська партія соціалістів-революціонерів, і її боротьбістська фракція. Залишила по собі назву УПСР, поки не була перейменована на Українську Комуністичну партію), які спочатку намагались створити революційний центр поза Директорією, в тому числі з революційними військами Махна, а потім доєднались до більшовиків, яких самі ж критикували, як імперіалістичну силу.

Боротьбісти стали "легальною опозицією" до більшовицького правління, і рушійною силою українізації

🇬🇧Рейтинги Лейбористської партії наразі знаходиться у занепаді: корупційний скандал, ультраправі протести та пасивність в прийнятті хоч якихось дій зменшують її популярність.

Рейчел Рівс, канцлер скарбниці Великої Британії заявила, що консервативне правління залишило фіскальну діру у 25 мільярди фунтів стерлінга, що означає необхідність Британії прийняти найбільше підвищення податків з 1948-го року.

Одночасно, вона заявила, що не збирається підвищувати податки «на людей праці», і не збирається зменшувати державні витрати. Скарбницею обговорюється підвищення податку на капітал, а також нові кредитні умови

Наразі відбуваються обговорення законопроєкту «Про права найманих працівників», з яким Лейбор збирається заборонити 0-годинні контракти, ввести «Агенцію справедливої праці», яка б слідкувала за дотриманням трудових прав, підвищення мінімальної заробітної плати та підвищення базових гарантій, особливо для матерей.

Поки що складно сказати про успіх чи неуспіх Лейбористського уряду.

У справедливій Україні не буде людей, які володіють більше ніж двома автомобілями. Особливо під час війни.

Це моя радикальна точка зору. Я вважаю, що демократія можлива лише тоді, коли немає людей, надто бідних , щоб їх купити, і людей, надто багатих, щоб маніпулювати іншими людьми.

“...in respect of riches, no citizen shall ever be wealthy enough to buy another, and none poor enough to be forced to sell himself.”

― Jean-Jacques Rousseau, The Social Contract

Як вже пройшло достатньо часу, я думаю, ми можемо сказати що вийшло з «Оккупай», альтерглобалістського руху, протестів проти жорсткої економії 2008 року та пізніше, «нових лівих» партій і рухів таких як Podemos, Syriza, Momentum — не моменти обіцяного лівого відродження, а трагічне зростання популізму, яке ми пропустили.

Зараз ми бачимо, як учасники тих рухів та їх прихильники еволюціонували: Тулсі Габбард, що номінувала Берні Сандерса у 2016, зараз є прихильницею Дональда Трампа. Корбін у часи свого лідерства у Лейбористський партії назначає своїм радником Ендрю Мюррея, палкого прихильника російського вторгнення у 2014, зараз створює антиукраїнський партійний проект в Британському парламенті. Демократичні Соціалісти Америки були перехоплені прихильниками СРСР, фанатами Мао, Сталіна, а також сирійського диктатора Асада і інших.

Хомський, Негрі та багато інших авторів, що стали багато де ідеологічною основою нових рухів підтримали авторитарні режими в «боротьбі проти заходу»; в свою чергу траєкторія «лівий радикал — правий/ультраправий» стала нормою.

Що ж пішло не так?

Багато теоретиків порівнюють період появи нових лівих популістських рухів зараз з 70-и — коли ліві протести змінили політику масовими виступами студентів і робітників, появою радикально-лівих терористичних організацій, розповсюдженням вуличного насильства, культів і сект, та багато іншого. Масовий рух 70х мав позитивний ефект на політику лівих партій, проте сам рух внес у лівицю небачетну кількість токсичності, а його головні діячі дуже швидко змінили свої позиції на праві, стали фінансовими брокерами чи консервативними політиками, описуючи цей період як момент радикальної молодості.

Ліві рухи 70х були комплексними, так і їх результати. Масові виступи створили як і позитивний вплив і зміни до пасивних партій і застиглої політики, але також і негативний — послабивши лівий рух і сприяючи відторгненню більшості від великих лівих партій.

Зараз ситуація схожа.

Рухи «нових лівих» були здебільшого ідеологічно пустими, заснованими на радикальних гаслах, конспірологічних теоріях, антипарламентаризмі і презирстві до «Західного світу» та «ліберальної демократії». Russia Today стала основним нонконформістським ЗМІ для протестуючих Оккупай (це до того, чому ми бачимо таких людей, як проукраїнський Жижек, на RT — це було класичним місцем для лівих радикалів).

Краще було, де вимоги протестуючих були зведені в практичні програми, на цих місцях були створені ліво-популістські партії, які проте також ретранслювали конспірологію і авторитаризм. Проте їх електоральний успіх після протестів майже всюди закінчився моментальним падінням чи смертю партій.

«Запальна» і популістська політика погано працює для лівих і набагато більш ефективна для правих. Період підйому лівих популістських партій закінчився періодом правого популізму.

Натомість, позитивні наслідки були. У США, протести «Оккупай», а потім кампанія Берні Сандерса повернули вліво Демократичну партію та сформували нову прогресивну лівицю у вигляді АОК та власне Берні Сандерса. У Польщі, під враженням кампанії «Подемос» була створена ліва партія Разем. Перебравши позитивні сторони Подемос, Разем не став адаптувати негативні. Такі партії, як PSOE відійшли від своїх минулих більш неоліберальних підходів.

Ситуація 70-х здебільшого повторилась, і ми живемо «пост-2008» періоді для лівиці. Натомість авторитарного популізму настав час будувати демократичну альтернативу.

Антитезою вибухової популістської політики буде довготривала і кропітка праця, вироблення довіри і розуміння, коаліційний підхід.

А поки маємо що маємо.

До річниці офіційної дати створення УПА написав твіттер-тред про деякі факти і міфи щодо УПА. Закликаю до перегляду, коментарів і розповсюдження!

Грета Тунберг з моїм другом з Кампанії Солідарності з Україною (британськими лівими, що активно лоббіюють поміч України в парламенті і профспілках, а також регулярно відправляють автівки і гуманітарну поміч)

Від FFF Ukraine. Поширюю дуже важливий матеріал

🌍This is a message from Ukrainian climate activists Fridays For Future Ukraine to the world and the wider climate movement: Putin doesn’t care about our homes, our people, or our environment. But he also doesn’t care about yours. Stop Russia’s illegal shadow fleet that is passing through European waters daily, funding Russia’s war and risking a major oil spill.

🔥Share this video. Speak up. Stop Russia from funding its war crimes and protect your environment. For more on Russia’s shadow fleet and its environment implications read the latest repot by Kyiv School of Economics

🎥Filmed by @nick.grinenko. Shadow fleet footage courtesy @greenpeacenordic

✅Like and subscribe to our pages: Instagram, Telegram, Youtube. Contact us here

🌍Звернення українських кліматичних активістів Fridays For Future Ukraine до світову та до світового кліматичного руху. Зупиніть незаконний тіньовий флот Росії, який щодня проходить через європейські води, фінансуючи війну Росії та ризикуючи великим розливом нафти.

Не можу не поділитися. Філіппінські студенти, яким я читав лекцію, дали мені такий сертифікат. Дуже приємно

Влада "слуг" продала величезне стратегічне державне підприємство "Об’єднану гірничо-хімічну компанію" азербайджанському бізнесмену Насібу Хасанову.

Більш безглуздого та злочинного рішення ще треба пошукати, навіть за вкрай низькими стандартами "українських" влад. У розпал повномасштабної війни на виживання українського народу "слуги" продають величезне стратегічне держпідприємство, яке контролює колосальні потужності з виробництва ільменіту, циркону та рутилу - сировини для титанової промисловості. Замість оборонних та соціальних потреб прибутки підприємства тепер підуть до приватної кишені, а доля тисячів українців, які прямо залежать від роботи цього підприємства, зависла у повітрі. При чому влада продала підприємство фактично за копійки, адже 96 мільйонів доларів є сміховинною ціною для довгострокового контролю над такими ресурсами. Більше того, новим власником став азербайджанський бізнесмен Насіб Хасанов, близький до їхнього Президента Алієва, який в свою чергу має абсолютно нормальні стосунки з російським імперіалізмом.

Ми переконані, що цього кроку можна було уникнути, якби влада замість пустих ремствувань на неефективність держуправління, забезпечила підприємство керівництвом, яке би здійснювало господарювання в інтересах українського народу, а не своєю корупційної вигоди. Показово, що "ОГХК" власне й була роками дуже прибуткова, поки влада не почала готувати її до продажу, свідомо заводячи в збитки. "Слуги" та їх попередники навмисно занедбали промислові потужності "ОГХК", толеруючи схеми розкрадання коштів шляхом продажу сировини через підконтрольні менеджменту фірми-«прокладки», й таким чином роками знижувалась прибутковість підприємства і створювалась заборгованість по заробітній платі. Отже, замість того, щоб використовувати потенційно величезні прибутки підприємства для наповнення бюджету, забезпечення гідного життя його працівникам та розбудову української важкої промисловості, використовуючи титанову сировину "ОГХК", влада зробила все можливе, щоб під час повномасштабної війни віддати стратегічний ресурс у приватні руки.

Приватизація "ОГХК" є безсумнівно безвідповідальним та відверто злочинним вчинком влади! Системні економічні труднощі не можна вилікувати подібними рішеннями, які навпаки погіршують ситуацію в економіці країни.

Ми, партія людей праці Народовладдя, навпаки неодноразово наголошували на необхідності націоналізації стратегічних підприємств, зокрема, гірничо-металургійного та паливно-енергетичного комплексу. Особливо зараз - під час повномасштабної війни українського народу проти російського імперіалізму. І ми послідовно виступали проти приватизації "ОГХК", з часу перших заяв влади на цю тему.

Тому зараз ми прямо заявляємо, що коли партія Народовладдя буде мати більшість у Верховній Раді України, ми обов'язково повернемо це підприємство у державну власність! Стратегічні промислові потужності та ресурсна база держави мають працювати на безпеку та добробут українського народу, а не на розкішне життя мільярдерів!