У цього хлопаки, най-най у світі Пташуна і просто прекрасного Северина сьогодні день народження 🎂🎂🥳🥳🥳
З чим ми всіх нас і вас вітаємо)
Мама тільки недовірливо кліпає оченятами: ну як вже рік? О_о
Тобто час пройшов, та і малеча підріс, але цілий ріііік!

Привітати можна на банку
https://send.monobank.ua/jar/8V6ZqST1Cy

Чи подарувати щось з вішліста)

https://wishlist.com/l/1MxmWE

#TV #DnD #MightyNein #CriticalRole

https://youtu.be/QYCvuwYA07A

"When the people fear their government, there is tyranny; when the government fears the people, there is liberty." - Thomas Jefferson

Тому:

"People should not be afraid of their governments. Governments should be afraid of their people." - Alan Moore, "V for Vendetta"

-------------------

"Добрий вечір, Лoндоне. Я подумав, що настав час трохи поговорити.

Вам зручно сидіти? Тоді я почну…

Гадаю, ви дивуєтесь, чому я вас сюди покликав. Ну, розумієте, я не зовсім задоволений вашою роботою останнім часом… Боюся, що ваша робота йде не так, і… і, ну, боюся, ми думали про те, щоб вас звільнити.

О, я знаю, я знаю. Ви вже давно працюєте у компанії. Майже… дай подумати. Майже десять тисяч років! Боже мій, хіба час не летить? Здається, що це було лише вчора…

Я пам’ятаю день, коли ви розпочали свою роботу, спускаючись із дерев, свіжий на обличчі та нервовий, стискаючи кістку в кулаку…

«З чого почати, сер?» - жалібно спитали ви.

Я точно пам’ятаю свої слова: «Там купа яєць динозаврів, юначе», - сказав я, батьківськи посміхаючись. - «Смачного».

Ну, ми справді пройшли довгий шлях з того часу, чи не так? І так, так, ви маєте рацію, за весь цей час ви не пропустили жодного дня. Молодець, добрий і вірний слуга.

Також, будь ласка, не думайте, що я забув про ваш видатний послужний список або про весь безцінний внесок, який ви зробили в компанію… вогонь, колесо, сільське господарство… це вражаючий список, старче. Дуже вражаючий список. Не зрозумійте мене неправильно.

Але… ну, якщо бути відвертим, у нас теж були свої проблеми. Від цього нікуди не подінешся.

Знаєте, з чого, на мою думку, це випливає? Я вам скажу: це ваше елементарне небажання досягати успіхів у компанії. Ви, здається, не хочете брати на себе жодної реальної відповідальності або бути своїм власним начальником.

Боже мій, вам дали безліч можливостей…

Ми знову і знову пропонували вам підвищення, і щоразу ви нам відмовляли. «Я не зміг би впоратися з роботою, шефе», – умовляли ви. – «Я знаю своє місце». Якщо бути відвертим, ви ж навіть не намагаєтесь, чи не так?

Бачите, ви вже занадто довго стоїте на місці, і це починає проявлятися у вашій роботі… І, додам, у вашій загальній поведінці.

Постійні сварки на заводському цеху не вислизнули з моєї уваги, як і нещодавні спалахи шуму в їдальні для персоналу.

А ще, звісно, є… хм. Ну, я не дуже хотів порушувати цю тему, але… ну, розумієте, я чув деякі тривожні чутки про ваше особисте життя. Ні, неважливо, хто мені сказав. Ніяких імен, жодної вправи… Я розумію, що ви не можете порозумітися зі своїм чоловіком або дружиною. Я чув, що ви сваритеся. Мені казали, що ви кричите. Згадували насильство. Мені достовірно повідомили, що ви завжди ображаєте того, кого кохаєте, того, кого взагалі не слід ображати.

А діти? Завжди страждають саме діти, як ви добре знаєте. Бідолашні маленькі крихітки. Що їм з цього робити? Що їм з вашого знущання, вашого відчаю, вашої боягузтви та всіх ваших ніжно плеканих фанатиків?

Справді, цього недостатньо, чи не так?

І немає сенсу звинувачувати у падінні стандартів праці погане керівництво... хоча, безперечно, керівництво дуже погане.

Насправді, давайте не будемо стривожені... керівництво жахливе!

У нас була низка казнокрадів, шахраїв, брехунів та божевільних, які приймали низку катастрофічних рішень.

Це очевидний факт.

Але хто їх обирав?

Це ви! Ви призначили цих людей! Ви дали їм владу приймати рішення за вас!

Хоча я визнаю, що кожен може помилитися один раз, продовжувати робити ті самі фатальні помилки століття за століттям мені здається не що інше, як навмисно.

Ви заохочували цих злісних некомпетентних людей, які перетворили ваше робоче життя на хаос. Ви беззаперечно приймали їхні безглузді накази. Ви дозволили їм заповнити ваш робочий простір небезпечними та неперевіреними машинами.

Ви могли б їх зупинити.

Вам потрібно було лише сказати «ні».

Але у вас немає хребта. У вас немає гордості.

Ви більше не є цінним активом для компанії.

Однак я буду щедрим.

Вам буде надано два роки, щоб продемонструвати певні покращення у вашій роботі. Якщо після закінчення цього часу ви все ще не бажаєте продовжувати роботу… Вас звільнять.

Ось і все. Ви можете повернутися до роботи.

Звичайне обслуговування буде відновлено якомога швидше."

--------------------

"V for Vendetta", 1985.

Сьогодні Київському метрополітену – 65 років!

На честь ювілею український композитор Євген Хмара представив унікальну музичну роботу – він розмістив рояль прямо на шляхах тунелю метро і виступив у супроводі симфонічного оркестру.

Ps

Останньою станцією київського метро є «Теремки» на Синьо-Печерській лінії, відкрита у 2013 році.

#sign #semiotics #BDSM #FDP #comment

Люблю знаки, символьні системи і все таке.

І дістався ото вчора вперше на ФДП.

Там дуже потішило, шо крім системи браслетів (червоний - "я не хочу, щоб мене турбували", білий же навпаки, говорить про те, що ви не проти того спілкування/знайомства) були ще наліпки по основним наявним взаємодіям: зелені - шібарі/бондаж, білі - свічки/ваксплей, і, здається, червоні - флаґеляція/спанкінґ.

З відносних недоліків - це безпосередньо позначення ролі (ригер/модель, верхній/нижній, садо/мазо тощо). І якщо світч (можу як надавати, так і отримувати) позначається двома стрілочками і тут однозначно, не залежно від того, де наліпка приклеєна; то з позначенням однією і не на одяг, а на руку - може бути незрозуміла точка відліку.

Але більш суттєвий недолік - це те, що ці наліпки були не на вході, де реєстрація (і браслети), а суттєво окремо і відносно приховано, через що з ними була не переважна більшість, а доволі невеликий відсоток гостей, іех!..

Подібна проблема була на ДОУ-Пікніку, де теж були прикольні наліпки на кшталт "шукаю/пропоную роботу", "хочу в нетворкінґ", "треба інвестор" тощо, але теж не на вході чи основному потоці, тому багатьма було не побачено і через це проігнорувано.