‼️ Перші миті на свободі: емоційні моменти повернення додому Оборонців, які довгі місяці перебували в російських тюрмах.

Вони вірили, витримали і не зламалися. Щирі емоції, сльози полегшення і знову «Слава Україні!» - вільно і на повні груди.

🇺🇦 Борімося - поборемо!

​​‼️ «Якщо одразу не вбили, то рано чи пізно мали обміняти» 

➡️ Маріупольця Павла Щепку з 56-ї окремої мотопіхотної бригади обміняли 16 лютого. У полон він потрапив з Азовсталі, мав поранення – відкритий перелом правої ноги.

💬 «Поранення отримав 1 квітня у Маріуполі під час авіаудару. Ракета прилетіла зовсім близько. Була сильна контузія, пошкодило барабанні перетинки, – згадує Павло. – Мене евакуювали на завод Азовсталь. Там перебував до 15 травня – до самого виходу. На Азовсталі було більш-менш нормально. Сиділи в підвальному приміщенні. Не скажу, що то був бункер – ще три-чотири поверхи адмінбудівлі над нами. Якби там залишилися, нас би привалило. 

Після Азовсталі перші 3,5 місяці лежав у Донецьку, у госпіталі №15. Там мене чотири рази перев’язали за весь час. Йодом припекли кілька ран. У госпіталі були різні працівники – як адекватні, так і не дуже. Образи були словесні. Такого, щоб хтось підходив і бив, не пригадую». 

➡️ З госпіталя Павла на місяць відправили до горезвісного табору в Оленівці. Найбільшою проблемою для нього було пересування, адже милиць йому не видали. 

💬 «Хлопців приносили пораненим їжу. Проблемою був похід у туалет. Доводилось стрибати 200 метрів до вбиральні. 

Звідти мене перевели у слідчий ізолятор у Камишині Волгоградської області. Тримали в камері на 16 місць. Усі були наші. Офіцерський склад утримували в окремих камерах. 

Цілодобово за нами стежили вертухаї: одне вічко у дверях і ще два в стіні. Постійно зазирали й починали вчити, як треба жити. Крім того, у камері й коридорі – відеоспостереження. «Найцікавіше» – прийомка шокерами. Казали до поранених: «Ізвінітє, обично ми інвалідов і старіков нє трогаєм, но севодня прекрасний день…». Наступного дня закріпили пройдений матеріал… Потім стало легше. 

Їжу розносили й прибирали на поверсі їхні в’язні. Нашим завданням було сидіти на дупі рівно з шостої ранку до десяти вечора. Ми не працювали. Спілкування заборонене – тільки пошепки. 

Казали нам, що рашики вже під Києвом. Що України скоро не буде. Жодна інформація з Батьківщини не доходила. Кілька разів показували фільми, як, мовляв, наші ставляться до військовополонених – якісь кадри ще з 2014 року. А також відеоурок про те, хто такі Мазепа і Бандера. Пропаганда, словом. Казали, що коли ми повернемося, СБУшники будуть і нас убивати». 

➡️ У таборі Павлу допомагала триматися віра у свою країну. Полон, за його словами, – це продовження війни: 

💬 «Якщо одразу не вбили, то рано чи пізно мали обміняти. 

16 лютого відчинилися двері камери. Назвали прізвища трьох. Коли ми переодягалися в лазні, привели ще одну людину. Обмін був великою радістю! 

Є державні структури, які займаються переговорами. У полоні багато хлопців. Про них не забувають. Хтось потребує лікування, хтось операції. Рідним треба вірити й чекати. Все вийде! Хлопці в полоні завжди думають про близьких… Це допомагає. 

Було таке: приходить санітарка в госпіталі в Донецьку, де мене тримали влітку, і плаче. Показує відео, як хлопець, якого обміняли, каже, що його не годували. А ця санітарка була хороша – цукерку могла принести, хліба шматочок. Після такого ставлення погіршується. 

У таборі починають жорстокіше поводитися після того, як надивляться новин. Росіяни з телевізором сплять в обнімку. Усе, що показують по зомбоящику, вони вважають правдою».

​​‼️ За ініціативи громадської організації «Жінки зі сталі» у Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами військовослужбовців штурмової бригади «Азов» (в/ч 3057). 

➡️ Представник Штабу зазначив, що нашій стороні відомо місце утримання далеко не всіх азовців, оскільки після теракту в Оленівці їх порозвозили по різних таборах і тримають ізольовано від інших українських полонених. Тому від тих, хто повернувся, надходить менше інформації щодо утримання бійців «Азову». 

➡️ Не припиняється робота й стосовно пошуку третьої країни, яка могла б виступити посередником у обміні бійців «Азову». Певні надії покладаємо на Туреччину, бо ця країна має реальні важелі впливу на рф. До того ж уже був прецедент участі Анкари в обміні. 

☝ Щодо роботи Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) представник Штабу зазначив, що представникам цієї організації вдалося відвідати місця утримання в Донецьку та Горлівці. Зараз вони намагаються потрапити до полонених у Луганський області.

‼️ Кожен Захисник і Захисниця, яких вдається визволити з ворожого полону, після звільнення потрапляє до центру реабілітації та реінтеграції.

➡️ Там з Оборонцями працюють фахівці, які допомагають їм вилікувати поранення та повернутися до життя на свободі: профільні медики, психологи, юристи, які допомагають виробити документи, втрачені або відібрані в полоні. Про один з таких центрів і про те, як все це відбувається, на власному прикладі розповів нещодавно визволений воїн з 56-ої окремої мотопіхотної бригади Павла Щепка.

У полон він потрапив 15 травня на Азовсталі – з відкритим переломом правої ноги й уламками в тілі внаслідок авіаудару.
Після обміну Павло два тижні перебував у медичному центрі.
Звідти возили в обласний центр на ретельне обстеження.

💬 «Ставлення чудове. Обстежили вуха, зробили знімки ноги, кардіограму. Зараз проходжу реабілітацію в Києві перед операцією на нозі. Будуть її рівняти й витягувати уламки – тільки ті, що заважають. Бо всі витягти нереально», – каже він.

Зараз Павло в одному зі столичних госпіталів:
«Я ще не до кінця усвідомив, що вже вдома. Але нам тут допомагають: можна поспілкуватися з психологом, з людьми з Координаційного штабу. Щось згадати. Рідні теж допомагають.
Телевізор не дивлюся й новини не читаю. Інформацію з фронту дізнаюся від друзів – у мене їх багато.

В лікарні я весь день мотаюся – то процедури, то побратими приїжджають і можна поспілкуватися. А там вже й обід і вечеря. Музику слухаю – старі пісні наші, перероблені під сучасні мотиви: «Батько наш Бандера…», «Червона калина».
Більше про історію Павла Щепки можна почитати за посиланням
⬇️⬇️⬇️

‼️ У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами Оборонців 36-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.

➡️ З родичами полонених морських піхотинців спілкувався представник Координаційного штабу.

Одне із запитань під час зустрічі стосувалося свідчень звільнених з полону військовослужбовців. За словами представника Координаційного штабу, одним із дуже важливих джерел інформації про наших Захисників і Захисниць, які перебувають у полоні чи зникли безвісти, є саме свідчення тих, хто повернувся з російської неволі. Відомості, які вони надають, впливають на зміну виду обліку: якщо військовослужбовець вважався зниклим безвісти, але від звільненого з полону про нього з’явилася інформація, то облікова категорія може змінитися на “ймовірно, полон”.

☝️ Також він додав, що офіційно підтвердити полон може лише міністерство оборони російської федерації через Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ). Представники МКЧХ повинні мати доступ до місць утримань військовополонених, проте отримати такі дозволи від країни-агресорки вкрай складно. Але навіть відвідавши колонії і поспілкувавшись з полоненими, вони не завжди поширюють інформацію про те, які саме місця утримання вони відвідали.

➡️ Представник Штабу звернув увагу на те, що кожна зі сторін збройного конфлікту бере на себе певні зобов’язання щодо поводження з військовополоненими. Це стосується умов утримання, медичної допомоги, права на листування з родичами тощо. Мотиви не надання росією інформації про місцеперебування наших Оборонців можуть бути різні, проте в багатьох випадках окупант не дотримується міжнародних зобов’язань і не повідомляє про місця утримання українських військовослужбовців.

‼️ У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами полонених музикантів оркестру 36 окремої бригади морської піхоти.

➡️ На зустрічі обговорили, чи впливає місце утримання полонених на ймовірність обміну. Представник штабу зазначив, що наші перемовники завжди тиснуть на окупантів, якщо з тих чи інших місць утримання майже не повертають людей. Таким чином намагаються виправити ситуацію.

💬 «Бували випадки, коли росіяни літаком збирали наших Захисників по всій росії. Але таке трапляється нечасто», – сказав представник Штабу.

☝️ Після Нового року почастішали випадки, коли росіяни публікують відео з нашими Оборонцями. На цих відео полонених під примусом змушують казати, нібито до них добре ставляться у полоні, а Україна їх «не хоче забирати».

💬 «Це роблять, аби деморалізувати наших хлопців і дівчат, викликати недовіру рідних до українських державних органів. Основний важіль на перемовинах – це наш обмінний фонд. Чим більше успіхів на фронті, тим більше у нас полонених, тим краще ідуть перемовини».

🇺🇦 Вони першими приймають бій, без вагань стаючи на захист нації за покликом серця.

Добровольці - ядро нашого війська, чоловіки та жінки, які щодня готові на подвиг.

З Днем добровольця!
Честь тим, хто в строю. Вічна пам’ять і слава усім полеглим за Україну

‼️ У Львові розпочав роботу Регіональний центр Західного регіону Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими – Консультаційний центр Західного регіону

☝️ Відтепер мешканцям західних областей України, зокрема родинам військовослужбовців, буде зручніше отримувати консультації, юридичну та психологічну допомогу ближче до місця проживання.

На відкриття Регіонального центру прибули представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, зокрема керівник і секретар робочої групи з питань взаємодії зі ЗМІ та родичами захисників Координаційного штабу Андрій Юсов і Богдан Охріменко.

На початку презентації слово взяв начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

💬 «Дуже символічно та знаково, що наш Регіональний центр вперше відчиняє свої двері у День добровольця. Саме українські добровольці першими прийняли на себе удар ворога, без сумнівів і за покликом серця першими пішли у бій. На жаль, багато добровольців сьогодні також перебувають у російському полоні. Я вірю і сподіваюсь, що відкриття цього центру також стане внеском у нашу спільну перемогу і допоможе повернути всіх наших Оборонців додому», - сказав пан Козицький.

➡️ Богдан Охріменко у своєму виступі зазначив, що фахівці Консультаційного центру пройшли навчання у громадській приймальні при Координаційному штабі в Києві.

💬 «Ми сподіваємося, що отриманий досвід допоможе львів’янам надавати якісні послуги мешканцям усіх областей Заходу України. І головне - почути людей, підтримати їх та допомогти в ці складні часи».

💬 «Відкриття Регіонального центру – це ще один крок і свідчення того, що Україна пам’ятає про всіх своїх Захисників та Захисниць і наша команда докладатиме все більше зусиль, аби всі вони повернулися додому. Україна не забуває нікого з тих, хто став на її захист і готова допомагати та підтримувати стільки, скільки це буде необхідно і в максимальному обсязі», - зазначив Андрій Юсов.

➡️ Під час відкриття львівського Регіонального центру виступила Наталія Гусак, яка представляла родини військовополонених під час засідання в ООН. Чоловік Наталії досі перебуває у російському полоні:

💬 "Я була збентежена, коли мене запросили виступити в ООН. Проте тоді я пересвідчилася: завдяки роботі Координаційного штабу ми точно знаємо, що докладаються всі можливі зусилля, аби звільнити кожного нашого Захисника та Захисницю. Я сподіваюся, що ми донесли у штаб-квартирі ООН до кожного дипломата ідею про те, що нам також необхідна допомога міжнародного співтовариства".

📌 Координатором Консультаційного центру призначено громадську активістку, координаторку Офісу підтримки родин військових Анну Кузюту.

Під час презентації роботи Консультаційного центру Західного регіону також були присутні, заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, народний депутат України Святослав Юраш, очільники обласних управлінь та відомств.

Нагадаємо, що головним завданням центру є надання інформаційно-консультативної та необхідної профільної підтримки сім’ям полонених та зниклих безвісти військовослужбовців.

Працівники центру допоможуть рідним та близьким оборонців України, які потрапили в полон або зникли безвісти за особливих обставин:

• отримати інформацію щодо юридичних та процедурних питань, пов’язаних з перебуванням воїна у полоні;
• отримати консультації щодо державних соціальних зобов’язань, гарантованих у випадку потрапляння в полон;
• отримати психологічну підтримку тощо.

У Консультаційному центрі Західного регіону буде можливість як отримати консультацію по телефону, так і записатися на особисту зустріч.

☎️ Багатоканальна телефонна лінія Консультаційного центру Західного регіону:

0 800 300 541, для дзвінків з-за кордону +38 032 2295754 (пн-пт з 10:00 по 17:00)

Телефонні консультації: з 10:00 до 16:00 з понеділка по п’ятницю

📮 Адреса Консультаційного центру Західного регіону:

79005, м. Львів, вул. Коперника, 17 (Палац мистецтв, 2 поверх)
⬇️⬇️⬇️

‼️ У Координаційному штабі відбулася онлайн-зустріч з родинами полонених і зниклих безвісти Захисників 30-ої окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.

➡️ Участь у заході взяли представники Координаційного штабу та військової частини А 0409.

☝️ За словами представника військової частини, щоб облікувати зниклого безвісти військовослужбовця як полоненого, частина повинна отримати відповідне документальне підтвердження від компетентних органів.

💬 “Якщо є конкретне підтвердження, ми обліковуємо військовослужбовця як полоненого", – уточнив він.

📌 Також представник частини зазначив, що в рамках проведення службового розслідування здійснюється опитування, усі відомості спрямовуються до компетентних органів. Проте висновки розслідування не можуть ґрунтуватися на припущеннях, мають бути конкретні докази.

➡️ Що стосується локації ймовірного місця зникнення військовослужбовця, він пояснив, що коли підрозділ знає ймовірне місце зникнення, це вказується у відповідному акті службового розслідування. Проте є труднощі зі встановленням таких локацій у місцях, де велися чи ведуться активні бойові дії. Якщо немає доказів загибелі військовослужбовця, командування вживає заходів із його пошуку.

💬 “Уся інформація, отримана від свідків події, спрямовується до відповідних органів, – додав представник військової частини. – Родичам чи їхнім адвокатам ми можемо надати лише ту інформацію, яка не має обмеження в доступі.”

Представник Координаційного штабу наголосив, що військова частина безпосередньо не бере участі в процесі обміну військовополоненими, але може надсилати інформацію щодо військовослужбовця, якщо вона оновлюється чи уточнюється.

☝️ Він зауважив, що належних відомостей про людей, які перебувають в полоні, росія часто не надає. Така інформація надходить з різних джерел, у тому числі від повернених з полону.

Також представник Штабу звернув увагу на те, що стосовно всіх захисників, які внесені в єдиний реєстр Оборонців, ведеться робота з повернення з полону. Полонені повертаються з різних місць утримань і від різних угруповань, які їх утримують.

‼️ У Координаційному штабі відбулася онлайн-зустріч з родинами військовослужбовців Луганського прикордонного загону імені Героя України, полковника Євгена Пікуса (в/ч 9938).

На запитання близьких відповіли представник Координаційного штабу, Державної прикордонної служби та військової частини.

➡️ Представник Штабу повідомив, що росія раніше погодила певну кількість людей на обмін, яких мали повернути під час кількох попередніх обмінів. Проте вчергове не дотрималася домовленостей і ці Оборонці досі перебувають у полоні. Водночас команда Координаційного штабу продовжує працювати, аби повернути додому всіх бранців.

💬Представник Державної прикордонної служби на прохання родин розповів про алгоритм дій військової частини в разі зникнення людини:
«Якщо з’являється інформація про зникнення військовослужбовця, починаємо службове розслідування й проводимо опитування свідків – де, хто востаннє його бачив. Командир призначає пошукові заходи, якщо це реально, бо людина може зникнути на території, де тривають бої або на захопленій ворогом ділянці. Також за можливості використовуються безпілотники для пошуку.
Протягом трьох днів зв’язуємося з правоохоронними органами для порушення кримінальної справи та передаємо інформацію Східному регіональному управлінню Державної прикордонної служби. Відправляємо запит до Координаційного штабу щодо інформації про полон. Потім надсилаємо всі відомості органу, який веде слідство».

☝️ За словами представника Держприкордонної служби, є складність зі службовими розслідуваннями стосовно зникнення людей в районі Бахмута. У зв’язку з інтенсивністю бойових дій, тремін розслідування подій на цьому напрямку продовжено до 30 днів.

Представник штабу запевнив: якщо людина внесена до єдиного реєстру Оборонців Національного інформаційного бюро, держава зробить все можливе для повернення її додому.

‼️ У Координаційному штабі відбулася онлайн-зустріч з родинами бійців 15-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України (в/ч 3029).

На запитання близьких відповіли представники Координаційного штабу, Національної гвардії України та військової частини.

➡️ Представник Штабу зазначив, що під час перемовин росіяни не зважають на норми міжнародного права і часто відмовляються повертати поранених, важкохворих, жінок, дітей, некомбатантів і цивільних - ті категорії, які мають бути безумовно репатрійовані.

Обговорили також діяльність Міжнародного комітету Червоного Хреста в російських колоніях і на окупованих територіях.

💬 «Деякі місця утримання Червоний Хрест відвідує. Які саме – часто не повідомляє через свою політику конфіденційності. В МКЧХ кажуть, що доступ у них є далеко не у всі місця утримання», – зауважив представник Штабу.

Рідних також цікавило, чи повідомляє росія про утримання полонених з пораненнями в госпіталях в рф чи на окупованих територіях. На жаль, ворог про це не надсилає жодної інформації. Такі відомості вдається дізнатися з інших джерел.

📌 Відповідаючи на запитання, представник Штабу також зазначив, що з листів, які інколи приходять від наших полонених, неможливо дізнатися місце утримання, адже зворотня адреса на конвертах не вказана.

‼️ У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами Оборонців 1-го окремого Феодосійського батальйону морської піхоти, що входить до складу 36-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.

З родичами полонених морських піхотинців спілкувалися представники Координаційного штабу.

➡️ За словами представника Штабу, переговори щодо обміну військовополоненими тривають одночасно за різними напрямами й категоріями. Це стосується як різних угрупувань, які утримують українських Захисників і Захисниць, так і різних категорій українських громадян, зокрема поранених, важкохворих, жінок і цивільних осіб.

☝️ Родичі зауважили, що від звільнених з полону військовослужбовців довідалися про те, що їхня близька людина перебуває в іншому місці утримання, ніж про це було відомо раніше. Як зазначив представник Штабу, російська сторона часто не інформує ані про місця утримання полонених, ані про їхнє переміщення. Проте відомості щодо місцезнаходження полоненого не є визначальними для процесів обміну.

Окремо представник Штабу звернув увагу родичів військовополонених на інформаційні атаки з боку країни-агресорки. Викривлену й недостовірну інформацію росія поширює не лише в своєму медіапросторі, а й транслює її через різні канали як в Україну, так і за кордон. Тож не варто споживати інформацію з неперевірених джерел.

​​‼️ "Живеш майже у пітьмі, лише лампочка цілодобово світить".

➡️ Сергія звільнили з полону, куди він потрапив під Бахмутом, у лютому 2023 року. До повномасштабного вторгнення він працював комерційним директором. У полоні його утримували на окупованій території Луганщини.

💬 "Весь час перебували у закритому приміщенні. На вулицю не випускали. Якісь звістки з’являлися лише від тих, хто потрапив у полон пізніше. Людина приходила в камеру, то питали яка бригада і де взяли – так і довідувалися якісь новини. Зв’язок був відсутній, навіть годинник був табу. Живеш майже у пітьмі, лише лампочка цілодобово світить: що перша година ночі, що перша година дня – однаково. Коли приносять їжу і воду, ти розумієш, що це, умовно кажучи, ранок. У всіх інших випадках ти живеш поза часом.

🔹 Одна з речей, що допомагала всім – це розмови. Були люди зі специфічним досвідом: бджоляр, який розповідав про мед, про бджіл, один професійний моряк, інший підводник, також колишній вчитель історії. З кожним про щось можна поговорити.

🔹 У нас було дві художні книжки і два підручники: один з української літератури за 9 клас, другий – історія за 9 клас. З книжок – здається, 14 том зібрання творів Джека Лондона і щось із ранньої творчості Ремарка. Ці книжки мандрували по камерах. А потім з’явилась ще збірка творів Михайла Коцюбинського. ЇЇ дочитав десь до середини, а потім мене вже поміняли.

🔹 Коли дуже накривало, єдине, що рятувало, – це підійти до когось, смикнути і сказати: поговори зі мною. Спілкування рятувало. Все, що ти міг передумати, ти за перших кілька днів уже передумав. Але воно перестає працювати за деякий час. Особливо, коли сподіваєшся на обмін, а його немає – це теж дуже морально гнітить.

🔹 Нарешті прийшли, зачитали список, декого перевели в камеру навпроти. Це порожня холодна камера: ті, кого звільняли, мали провести якийсь час там. На точці обміну години дві чекали.

🔹 З досвіду і моєї родини та інших. Перше: якщо хтось зник, треба звернутися до Національного інформаційного бюро і до Координаційного штабу. Друге: Краще не світити свій номер і дані полоненого в соцмережах. Непоодинокі випадки, коли до родин тих, хто в полоні, надходять такі дзвінки: от, мовляв, перекиньте дві тисячі гривень чи сто доларів і ми дамо вам поспілкуватися – 99% що це шахраї.

🔹 Чим медійніша постать, тим її важче буде обміняти. З іншого боку, коли люди втрачають надію, їм треба щось робити. І я розумію, чому вони це роблять. Але такі дії несуть швидше проблеми, ніж їхнє розв'язання".

​​‼️ У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами військовослужбовців 23-го загону морської охорони Державної прикордонної служби України. 

👨‍👩‍👦‍👦 На запитання рідних відповіли керівник і секретар робочої групи з питань взаємодії зі ЗМІ та родичами захисників Координаційного штабу Андрій Юсов і Богдан Охріменко, а також представники Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Держприкордонслужби. 

➡️ За словами Богдана Охріменка, ворог не припиняє тиск на близьких, використовуючи будь-яку нагоду для розхитування ситуації в країні. Також ворог у соціальних мережах постійно нагнітає ворожнечу між близькими полонених різних підрозділів. 

➡️ Андрій Юсов зазначив, що постійно ведуться переговори про кілька обмінів паралельно. Україна також не полишає сподівань домовитися про обмін «всіх на всіх», але це тривалий процес. 

💬 «Третьої країни, яка виступила б посередником, поки немає, – також зазначив він. – Щоб вона з’явилася, на це має погодитися країна-агресорка. Ми не припиняємо роботу над цим питанням. Але поки що обміни – це двосторонні переговори. Згідно з Женевськими конвенціями, повернення полонених відбувається після завершення збройного конфлікту. Ми не чекаємо й уже повернули майже дві тисячі осіб». 

☝ Також Андрій Юсов наголосив, що питання поводження з нашими полоненими постійно обговорюються на перемовинах.

‼️ У Координаційному штабі відбулася зустріч з активом ГО «Жінки зі сталі», родинами ОЗСП «Азов» НГУ в/ч 3057. 

👨‍👩‍👦‍👦 Під час зустрічі з представником Координаційного штабу обговорили питання співпраці з адвокатами, які можуть захищати полонених Оборонців на території країни-агресорки, а також про особливості ведення переговорних процесів. 

➡️ Представник Штабу наголосив, що родини полонених не завжди можуть отримувати повну інформацію про переговорні процеси. Зокрема, інформація про місце знаходження полоненого може надходити з різних каналів: як відкритих, так і закритих. 

➡️ Родичі полонених цікавилися пріоритетністю категорій осіб, які потрапляють на обмін. Представник Координаційного штабу повідомив, що росіяни не зважають ні на стан здоров’я, ні на стать захоплених Оборонців. Так само ворог не зважає на тривалість перебування наших військовослужбовців у полоні, тому часто відмовляється звільняти тих, хто перебуває у полоні тривалий час.
 
💬 "Представники країни-агресорки навмисно намагаються тримати людей в неволі якомога довше, -- зазначив представник Штабу. -- Водночас не поспішають забирати своїх військовослужбовців".

➡️ Також на зустрічі обговорили питання можливого розширення мережі регіональних центрів Координаційного штабу.