‼️ У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами військовослужбовців 1-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї бригади.
➡️ На запитання близьких відповіли керівник і секретар робочої групи з питань взаємодії зі ЗМІ та родичами захисників Координаційного штабу Андрій Юсов і Богдан Охріменко.
Андрій Юсов запевнив рідних, що всі, хто є в реєстрі Національного інформаційного бюро подаються тій стороні на повернення.
💬 «Згідно з Женевськими конвенціями обміни не передбачені до завершення бойових дій. Проте ми самостійно вирішуємо це питання й повернули вже 1863 особи, – сказав він. – У неволі ще залишаються багато жінок, поранених і тих, кого утримують з 2014 року. Щодо багатьох отримували відмови від окупантів: «не підлягають обміну, під слідством»… На жаль, важкий стан чи поранення не є гарантією повернення. Росіяни досі не віддають людей, які, до прикладу, страждають на епілепсію. Усіх, хто повертається, опитують правоохоронні органи, Координаційний штаб і Міжнародний комітет Червоного Хреста. Чи порушили росіяни кримінальну справу проти наших Захисників, можна дізнатися через адвокатську групу «Пошук.Полон».
☝️ Богдан Охріменко зазначив, що для людей, які займаються обмінами, не важливо, як особа облікована у військовій частині: як зникла чи полонена, якщо є відомості про її потрапляння у ворожу неволю. На обміни це не впливає. Також він закликав повідомляти всю інформацію про полонених, яку отримують рідні, до Координаційного штабу.
💬 «Буває, що від дружини, матері й сестри ми отримуємо різні дані про місце утримання їхнього рідного. Або, наприклад, чотири родини вказали на одну й ту ж особу на відео, стверджуючи, що то їхній рідний. Попри це всю інформацію потрібно передавати нам, з нею працюватимуть наші аналітики», – наголосив він.
➡️ Щодо переговорів, Богдан Охріменко зазначив, що це довготривала стратегія:
«Якщо в чомусь будемо поступатися, то на наступних переговорах виникатимуть ще більші проблеми. І те, що під час бойових дій відбуваються обміни - це не жест доброї волі ворога, а результат тиску з нашого боку».
➡️ На запитання близьких відповіли керівник і секретар робочої групи з питань взаємодії зі ЗМІ та родичами захисників Координаційного штабу Андрій Юсов і Богдан Охріменко.
Андрій Юсов запевнив рідних, що всі, хто є в реєстрі Національного інформаційного бюро подаються тій стороні на повернення.
💬 «Згідно з Женевськими конвенціями обміни не передбачені до завершення бойових дій. Проте ми самостійно вирішуємо це питання й повернули вже 1863 особи, – сказав він. – У неволі ще залишаються багато жінок, поранених і тих, кого утримують з 2014 року. Щодо багатьох отримували відмови від окупантів: «не підлягають обміну, під слідством»… На жаль, важкий стан чи поранення не є гарантією повернення. Росіяни досі не віддають людей, які, до прикладу, страждають на епілепсію. Усіх, хто повертається, опитують правоохоронні органи, Координаційний штаб і Міжнародний комітет Червоного Хреста. Чи порушили росіяни кримінальну справу проти наших Захисників, можна дізнатися через адвокатську групу «Пошук.Полон».
☝️ Богдан Охріменко зазначив, що для людей, які займаються обмінами, не важливо, як особа облікована у військовій частині: як зникла чи полонена, якщо є відомості про її потрапляння у ворожу неволю. На обміни це не впливає. Також він закликав повідомляти всю інформацію про полонених, яку отримують рідні, до Координаційного штабу.
💬 «Буває, що від дружини, матері й сестри ми отримуємо різні дані про місце утримання їхнього рідного. Або, наприклад, чотири родини вказали на одну й ту ж особу на відео, стверджуючи, що то їхній рідний. Попри це всю інформацію потрібно передавати нам, з нею працюватимуть наші аналітики», – наголосив він.
➡️ Щодо переговорів, Богдан Охріменко зазначив, що це довготривала стратегія:
«Якщо в чомусь будемо поступатися, то на наступних переговорах виникатимуть ще більші проблеми. І те, що під час бойових дій відбуваються обміни - це не жест доброї волі ворога, а результат тиску з нашого боку».
‼️ Новини Регіональних центрів
➡️ У представництві Координаційного штабу Південного регіону відбулася зустріч з представниками родин військовослужбовців 36-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.
Разом з представниками Штабу до спілкування долучилися й представники Командування морської піхоти ВМС України.
☝️ Основні питання, які були порушені родичами Оборонців, стосувалися процесу обміну, реабілітації військових після повернення з полону, відновлення втрачених документів, повернення до військової служби після реабілітації тощо.
➡️ Фахівці Штабу в Центральному регіоні провели зустріч з родинами військовослужбовців 57-ої окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка, які зникли безвісти чи потрапили в полон.
☝️ На запитання родичів відповідали представники Координаційного штабу, Міністерства внутрішніх справ України та Територіального центру комплектування й соціальної підтримки.
Під час зустрічі обговорили питання співпраці з Міжнародними комітетом Червоного Хреста (МКЧХ), процес проведення службових розслідувань, а також облікування військовослужбовця в реєстрі Національного інформаційного бюро. Представник Штабу зазначив, що для залучення в процес обміну необов’язкове офіційне підтвердження полону через МКЧХ — Україна повертає усіх Захисників і Захисниць.
Якщо близька вам людина потрапила у полон або зникла безвісти, звертайтесь по допомогу до найближчого до вас регіонального представництва Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими:
🔹 Консультаційний центр Східного регіону (Харківська, Полтавська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська та Запорізька області) — м. Харків.
☎️ 0800300176
🔹 Консультаційний центр Південного регіону (Миколаївська, Одеська, Херсонська, Кіровоградська області ) — м. Миколаїв.
☎️ 0 800 200 202
🔹 Консультаційний центр Центрального регіону (Вінницька, Житомирська, Чернівецька, Хмельницька та Черкаська області) — м. Вінниця.
☎️ 0 800 200 606
➡️ У представництві Координаційного штабу Південного регіону відбулася зустріч з представниками родин військовослужбовців 36-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.
Разом з представниками Штабу до спілкування долучилися й представники Командування морської піхоти ВМС України.
☝️ Основні питання, які були порушені родичами Оборонців, стосувалися процесу обміну, реабілітації військових після повернення з полону, відновлення втрачених документів, повернення до військової служби після реабілітації тощо.
➡️ Фахівці Штабу в Центральному регіоні провели зустріч з родинами військовослужбовців 57-ої окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка, які зникли безвісти чи потрапили в полон.
☝️ На запитання родичів відповідали представники Координаційного штабу, Міністерства внутрішніх справ України та Територіального центру комплектування й соціальної підтримки.
Під час зустрічі обговорили питання співпраці з Міжнародними комітетом Червоного Хреста (МКЧХ), процес проведення службових розслідувань, а також облікування військовослужбовця в реєстрі Національного інформаційного бюро. Представник Штабу зазначив, що для залучення в процес обміну необов’язкове офіційне підтвердження полону через МКЧХ — Україна повертає усіх Захисників і Захисниць.
Якщо близька вам людина потрапила у полон або зникла безвісти, звертайтесь по допомогу до найближчого до вас регіонального представництва Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими:
🔹 Консультаційний центр Східного регіону (Харківська, Полтавська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська та Запорізька області) — м. Харків.
☎️ 0800300176
🔹 Консультаційний центр Південного регіону (Миколаївська, Одеська, Херсонська, Кіровоградська області ) — м. Миколаїв.
☎️ 0 800 200 202
🔹 Консультаційний центр Центрального регіону (Вінницька, Житомирська, Чернівецька, Хмельницька та Черкаська області) — м. Вінниця.
☎️ 0 800 200 606
‼️ Координаційний штаб вкотре звертає увагу родин полонених та зниклих українських бійців: не поширюйте персональні дані Оборонців, не повідомляйте їх стороннім!
Персональну інформацію про ваших рідних військовослужбовців можна повідомляти лише уповноваженим особам. Деталі можна дізнатися у нашій «Дорожній карті»
➡️ Днями було викрито злочинну групу, яка маючи доступ до персональних даних Оборонців, заволодівала грошима з їхніх банківських рахунків.
Таким чином шахраї завдали збитків на понад два мільйони гривень.
Це стало можливим у зв’язку з отриманням зловмисниками доступу до телефонних номерів полонених та зниклих безвісти Захисників.
☝️ Координаційний штаб наголошує: не надавайте персональну інформацію військовослужбовців неперевіреним особам!
Персональну інформацію про ваших рідних військовослужбовців можна повідомляти лише уповноваженим особам. Деталі можна дізнатися у нашій «Дорожній карті»
➡️ Днями було викрито злочинну групу, яка маючи доступ до персональних даних Оборонців, заволодівала грошима з їхніх банківських рахунків.
Таким чином шахраї завдали збитків на понад два мільйони гривень.
Це стало можливим у зв’язку з отриманням зловмисниками доступу до телефонних номерів полонених та зниклих безвісти Захисників.
☝️ Координаційний штаб наголошує: не надавайте персональну інформацію військовослужбовців неперевіреним особам!
‼️ У Координаційному штабі відбулася онлайн-зустріч з родинами Оборонців 4-ої бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України (в\ч 3018).
➡️ На запитання родичів полонених і зниклих безвісти нацгвардійців відповідали представники Координаційного штабу та Національної гвардії України.
☝️ За словами представника Штабу, налагодити зв’язок з військовополоненими украй важко, бо країна-агресорка не дотримується взятих на себе зобов’язань згідно з міжнародним гуманітарним правом. Так само важко з’ясувати відомості про стан здоров’я чи місцезнаходження військовослужбовця в місцях утримання чи то в росії, чи на тимчасово окупованих українських територіях. Місцезнаходження військовополоненого не є визначальним для обміну і в більшості випадків не впливає на цей процес.
➡️ Також представник Штабу зауважив, що переговорний процес щодо обміну військовополоненими триває за кількома напрямками, у тому числі через те, що в росії є кілька суб’єктів, які утримують полонених.
Окремо він закликав родичів полонених і зниклих безвісти військовослужбовців заповнювати анкету Оборонця, яка розміщена на сторінці Штабу.
➡️ На запитання родичів полонених і зниклих безвісти нацгвардійців відповідали представники Координаційного штабу та Національної гвардії України.
☝️ За словами представника Штабу, налагодити зв’язок з військовополоненими украй важко, бо країна-агресорка не дотримується взятих на себе зобов’язань згідно з міжнародним гуманітарним правом. Так само важко з’ясувати відомості про стан здоров’я чи місцезнаходження військовослужбовця в місцях утримання чи то в росії, чи на тимчасово окупованих українських територіях. Місцезнаходження військовополоненого не є визначальним для обміну і в більшості випадків не впливає на цей процес.
➡️ Також представник Штабу зауважив, що переговорний процес щодо обміну військовополоненими триває за кількома напрямками, у тому числі через те, що в росії є кілька суб’єктів, які утримують полонених.
Окремо він закликав родичів полонених і зниклих безвісти військовослужбовців заповнювати анкету Оборонця, яка розміщена на сторінці Штабу.
‼️ У Координаційному штабі відбулася зустріч з рідними та близькими 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського.
👨👩👦👦 На запитання близьких відповіли секретар робочої групи з питань взаємодії зі ЗМІ та родичами захисників Координаційного штабу Богдан Охріменко та представниця Національного інформаційного бюро.
➡️ Богдан Охріменко наголосив, що міжнародне гуманітарне право передбачає, що обміни полоненими мають відбуватися після завершення воєнного конфлікту, тому весь світ дивується, що нам це вдається робить під час війни.
💬 «Те, що обміни відбуваються зараз, – диво, яке дуже важко дається. Міжнародний тиск, санкції, постачання зброї, бойові дії – усе це пливає на переговори. Це дуже делікатне питання – як гра в шахи. Змусити противника, який вважає себе сильнішим, погодитися на обміни – вже перемога», – сказав він.
➡️ Усі, хто потрапив у полон на початку широкомасштабної війни, неодноразово подавалися на обміни. Зазвичай, наприклад, з 300 людей росіяни погоджують лише 8. Відмови пояснюють далеко не завжди.
💬 «Інколи пояснення на поверхні. Полоненого можуть побити й відмовляються його обмінювати, бо він у синцях. А наступного разу погоджуються, – пояснив Богдан Охріменко – Часом переговори нагадують розмову дорослої людини з чотирирічною дитиною: «Чому не віддаєте людей? – Тому що…». Але нам вдається повертати. Останнім часом ставлення до наших хлопців і дівчат покращилося. Це результат роботи Координаційного штабу й тиску міжнародної спільноти. Ми співпрацюємо з багатьма світовими організаціями – від ООН до нашої діаспори».
➡️ Богдан Охріменко запевнив, що полонених російських військовослужбовців утримують за всіма вимогами женевських конвенцій: крім триразового харчування та якісного медичного обслуговування вони можуть телефонувати додому й отримують посилки від рідних:
💬 «Наші такої можливості не мають. Так, це несправедливо. Але світ бачить, що ми цивілізована країна, це дає нам можливість отримувати зброю та боротися за наше майбутнє».
➡️ Також він зауважив, що у ворожій неволі у наших Захисників формують страх до українських державних органів і переконують, що після повернення на Батьківщину на них тут чекає в’язниця. Тим, хто повернувся, необхідний певний час на адаптацію й на те, щоб усвідомити знову, що вони вільні люди. Тому не слід дивуватися, що відомості про тих, хто ще лишився в полоні, вони повідомляють у першу чергу близьким, а не державним установам.
➡️ Після зустрічі рідні та близькі подарували команді Координаційного штабу прапор 36-ї бригади.
👨👩👦👦 На запитання близьких відповіли секретар робочої групи з питань взаємодії зі ЗМІ та родичами захисників Координаційного штабу Богдан Охріменко та представниця Національного інформаційного бюро.
➡️ Богдан Охріменко наголосив, що міжнародне гуманітарне право передбачає, що обміни полоненими мають відбуватися після завершення воєнного конфлікту, тому весь світ дивується, що нам це вдається робить під час війни.
💬 «Те, що обміни відбуваються зараз, – диво, яке дуже важко дається. Міжнародний тиск, санкції, постачання зброї, бойові дії – усе це пливає на переговори. Це дуже делікатне питання – як гра в шахи. Змусити противника, який вважає себе сильнішим, погодитися на обміни – вже перемога», – сказав він.
➡️ Усі, хто потрапив у полон на початку широкомасштабної війни, неодноразово подавалися на обміни. Зазвичай, наприклад, з 300 людей росіяни погоджують лише 8. Відмови пояснюють далеко не завжди.
💬 «Інколи пояснення на поверхні. Полоненого можуть побити й відмовляються його обмінювати, бо він у синцях. А наступного разу погоджуються, – пояснив Богдан Охріменко – Часом переговори нагадують розмову дорослої людини з чотирирічною дитиною: «Чому не віддаєте людей? – Тому що…». Але нам вдається повертати. Останнім часом ставлення до наших хлопців і дівчат покращилося. Це результат роботи Координаційного штабу й тиску міжнародної спільноти. Ми співпрацюємо з багатьма світовими організаціями – від ООН до нашої діаспори».
➡️ Богдан Охріменко запевнив, що полонених російських військовослужбовців утримують за всіма вимогами женевських конвенцій: крім триразового харчування та якісного медичного обслуговування вони можуть телефонувати додому й отримують посилки від рідних:
💬 «Наші такої можливості не мають. Так, це несправедливо. Але світ бачить, що ми цивілізована країна, це дає нам можливість отримувати зброю та боротися за наше майбутнє».
➡️ Також він зауважив, що у ворожій неволі у наших Захисників формують страх до українських державних органів і переконують, що після повернення на Батьківщину на них тут чекає в’язниця. Тим, хто повернувся, необхідний певний час на адаптацію й на те, щоб усвідомити знову, що вони вільні люди. Тому не слід дивуватися, що відомості про тих, хто ще лишився в полоні, вони повідомляють у першу чергу близьким, а не державним установам.
➡️ Після зустрічі рідні та близькі подарували команді Координаційного штабу прапор 36-ї бригади.
Forwarded from Андрій Єрмак 🇺🇦
Воєнні злочини культивуються на росії. І відбілюються їх пропагандою та міфами про «нацистів».
Вбивство людини, яка потрапила в полон - ще один приклад цього.
А ще - це приклад їх національної нікчемності та слабкості.
За кожен такий воєнний злочин буде розплата. Ніхто не зможе сховатися від неї.
Вбивство людини, яка потрапила в полон - ще один приклад цього.
А ще - це приклад їх національної нікчемності та слабкості.
За кожен такий воєнний злочин буде розплата. Ніхто не зможе сховатися від неї.
‼️ У Координаційному штабі відбулася зустріч з рідними оборонців 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
👨👩👦👦 Пов’язані з пошуком зниклих безвісти та звільнення з російського полону питання обговорювали з представниками Координаційного штабу, Національної поліції України, Національного інформаційного бюро та Офісу Уповноваженого з прав людини.
➡️ Члени сімей Захисників України цікавились, чи впливає на частоту обмінів наявність інформації про місце ув’язнення:
💬 “Якщо ми знаємо про точне місце утримання тих чи інших полонених, то це, на жаль, не є фактором, який впливає на швидкість їхнього звільнення. Утім ці питання так чи інакше використовується у переговорах, зокрема й задля розширення географії обмінів, адже в рф та на окупованих нею територіях існує дуже багато місць неволі”, — пояснив представник Координаційного штабу.
➡️ Родичам українських військовослужбовців допомогли подолати труднощі комунікації зі слідчими, які ведуть кримінальні провадження про зникнення безвісти. У розмові з представником Нацполіції йшлося про процедурні аспекти долучення матеріалів до справи та проведення необхідних експертиз.
➡️ У цьому контексті учасники зустрічі обговорили і проблематику службових розслідувань, проведених у бригаді, та шляхи поліпшення взаємодії родичів з військовою частиною.
☝ Крім того, рідні дізнались, як перевірити наявність зразків ДНК у базі Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ).
➡️ Юрист Координаційного штабу надав родичам оборонців України індивідуальні консультації, які стосувались правової та соціальної сфер держави.
👨👩👦👦 Пов’язані з пошуком зниклих безвісти та звільнення з російського полону питання обговорювали з представниками Координаційного штабу, Національної поліції України, Національного інформаційного бюро та Офісу Уповноваженого з прав людини.
➡️ Члени сімей Захисників України цікавились, чи впливає на частоту обмінів наявність інформації про місце ув’язнення:
💬 “Якщо ми знаємо про точне місце утримання тих чи інших полонених, то це, на жаль, не є фактором, який впливає на швидкість їхнього звільнення. Утім ці питання так чи інакше використовується у переговорах, зокрема й задля розширення географії обмінів, адже в рф та на окупованих нею територіях існує дуже багато місць неволі”, — пояснив представник Координаційного штабу.
➡️ Родичам українських військовослужбовців допомогли подолати труднощі комунікації зі слідчими, які ведуть кримінальні провадження про зникнення безвісти. У розмові з представником Нацполіції йшлося про процедурні аспекти долучення матеріалів до справи та проведення необхідних експертиз.
➡️ У цьому контексті учасники зустрічі обговорили і проблематику службових розслідувань, проведених у бригаді, та шляхи поліпшення взаємодії родичів з військовою частиною.
☝ Крім того, рідні дізнались, як перевірити наявність зразків ДНК у базі Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ).
➡️ Юрист Координаційного штабу надав родичам оборонців України індивідуальні консультації, які стосувались правової та соціальної сфер держави.
‼️ У Координаційному штабі відбулася онлайн-зустріч з родинами Оборонців 44-ої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола.
З родичами полонених і зниклих безвісти артилеристів спілкувався представник Координаційного штабу.
➡️ З його слів, інформація про зниклого безвісти військовослужбовця здобувається в різний спосіб, але основних каналів два – це свідчення звільнених з полону Захисників і відкриті інформаційні джерела.
💬 "Якщо з’являються якісь нові відомості про людину в полоні, то зазвичай родичі про це знають теж, – зазначив він. – Наше завдання – зібрати якомога більше інформації.”
Представник Координаційного штабу додав, що на обмін потрапляють усі військовослужбовці: і підтверджені міністерством оборони росії через Міжнародний комітет Червоного Хреста, і не підтверджені. Про частину з тих, кого вдалося повернути, навіть не було відомостей, що вони в полоні.
☝️ Також він зауважив, що процес переговорів щодо обміну військовополоненими закритий, оприлюднювати будь-які відомості з нього заборонено.
Родичів, серед іншого, цікавило питання комунікації з військовою частиною. Представник Штабу звернув увагу на те, що така комунікація відбувається через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Проте Координаційний штаб може надіслати відповідний запит до військової частини щодо організації зустрічі з командуванням, якщо є звернення від родин військовослужбовців.
З родичами полонених і зниклих безвісти артилеристів спілкувався представник Координаційного штабу.
➡️ З його слів, інформація про зниклого безвісти військовослужбовця здобувається в різний спосіб, але основних каналів два – це свідчення звільнених з полону Захисників і відкриті інформаційні джерела.
💬 "Якщо з’являються якісь нові відомості про людину в полоні, то зазвичай родичі про це знають теж, – зазначив він. – Наше завдання – зібрати якомога більше інформації.”
Представник Координаційного штабу додав, що на обмін потрапляють усі військовослужбовці: і підтверджені міністерством оборони росії через Міжнародний комітет Червоного Хреста, і не підтверджені. Про частину з тих, кого вдалося повернути, навіть не було відомостей, що вони в полоні.
☝️ Також він зауважив, що процес переговорів щодо обміну військовополоненими закритий, оприлюднювати будь-які відомості з нього заборонено.
Родичів, серед іншого, цікавило питання комунікації з військовою частиною. Представник Штабу звернув увагу на те, що така комунікація відбувається через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Проте Координаційний штаб може надіслати відповідний запит до військової частини щодо організації зустрічі з командуванням, якщо є звернення від родин військовослужбовців.
‼️ «Війна не тільки на полі бою, а й у кожній сім’ї, чиї рідні захищають країну або перебувають у полоні».
🔥 Виступ представниці родин українських військовополонених Наталії Гусак на засіданні у штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку 22 лютого навряд чи лишив когось байдужим. Пані Наталія, чоловік якої вже дев’ятий місяць перебуває у полоні на окупованій Луганщині, закликала ООН застосувати свій вплив і авторитет, аби змусити росію виконувати вимоги міжнародного гуманітарного права, а також докласти зусиль у боротьбі за порятунок та звільнення з російської неволі цивільних та військових.
💬 "Під час промови у мене був і відчай, і розпач, і сльози, – згадує Наталія Гусак. – Люди дуже уважно слухали. Ніхто не копирсався в телефонах. Усі співчували. Після промови багато людей підходили й обіймали.
Після виступу до мене підійшла представниця Червоного Хреста з Нью-Йорку, яка теж виступала у штаб-квартирі ООН. Сказала, що робитиме все можливе, щоб зрушити цю стіну, щоб Червоний Хрест таки потрапляв у місця утримання наших хлопців.
У Вашингтоні українська делегація зустрілася з представницею Держдепартамент з прав людини Карою Мак-Дональд. Розповіли їй наші історії, домовилися про співпрацю. Також зустрілися з послом України в США Оксаною Маркаровою".
➡️ Наступного дня Генасамблея ООН ухвала резолюцію, яка, зокрема, вимагає від рф повного виведення її військ з України та припинення бойових дій. Можливо, наші промови теж підштовхнули міжнародну спільноту до цього. Ми нагадали, що війна продовжується і вона не тільки на полі бою, а й у кожній сім’ї, чиї рідні захищають країну або в перебувають у полоні.
➡️ Наталія Гусак вірить, що ООН може змусити росію дотримуватися міжнародного права – якщо буде діяти як одне ціле:
💬 «Потрібно постійно тиснути на агресора. Проводити якомога більше таких заходів. Сидіти на місці – точно не допоможе. Тиснути і тиснути», – переконана активістка.
☝ Рідним, які чекають своїх з полону, Наталія Гусак радить тримати розум холодним:
💬 «У жодному разі не впадати у відчай, навіть тоді, коли не знаєш, куди рухатися далі. Потрібно видихнути і подумати, що я ще можу зробити. Але робити це потрібно лише з холодним розумом. Наша ціль сьогодні – працювати задля визволення рідних з міжнародними організаціями, на міжнародних майданчиках, мирними акціями за кордоном, щоби європейська спільнота була гарантом безпеки і збереження життя рідних, які досі залишаються в полоні. Треба максимально показувати світові, що наші люди в полоні, і що за них треба боротися".
🔥 Виступ представниці родин українських військовополонених Наталії Гусак на засіданні у штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку 22 лютого навряд чи лишив когось байдужим. Пані Наталія, чоловік якої вже дев’ятий місяць перебуває у полоні на окупованій Луганщині, закликала ООН застосувати свій вплив і авторитет, аби змусити росію виконувати вимоги міжнародного гуманітарного права, а також докласти зусиль у боротьбі за порятунок та звільнення з російської неволі цивільних та військових.
💬 "Під час промови у мене був і відчай, і розпач, і сльози, – згадує Наталія Гусак. – Люди дуже уважно слухали. Ніхто не копирсався в телефонах. Усі співчували. Після промови багато людей підходили й обіймали.
Після виступу до мене підійшла представниця Червоного Хреста з Нью-Йорку, яка теж виступала у штаб-квартирі ООН. Сказала, що робитиме все можливе, щоб зрушити цю стіну, щоб Червоний Хрест таки потрапляв у місця утримання наших хлопців.
У Вашингтоні українська делегація зустрілася з представницею Держдепартамент з прав людини Карою Мак-Дональд. Розповіли їй наші історії, домовилися про співпрацю. Також зустрілися з послом України в США Оксаною Маркаровою".
➡️ Наступного дня Генасамблея ООН ухвала резолюцію, яка, зокрема, вимагає від рф повного виведення її військ з України та припинення бойових дій. Можливо, наші промови теж підштовхнули міжнародну спільноту до цього. Ми нагадали, що війна продовжується і вона не тільки на полі бою, а й у кожній сім’ї, чиї рідні захищають країну або в перебувають у полоні.
➡️ Наталія Гусак вірить, що ООН може змусити росію дотримуватися міжнародного права – якщо буде діяти як одне ціле:
💬 «Потрібно постійно тиснути на агресора. Проводити якомога більше таких заходів. Сидіти на місці – точно не допоможе. Тиснути і тиснути», – переконана активістка.
☝ Рідним, які чекають своїх з полону, Наталія Гусак радить тримати розум холодним:
💬 «У жодному разі не впадати у відчай, навіть тоді, коли не знаєш, куди рухатися далі. Потрібно видихнути і подумати, що я ще можу зробити. Але робити це потрібно лише з холодним розумом. Наша ціль сьогодні – працювати задля визволення рідних з міжнародними організаціями, на міжнародних майданчиках, мирними акціями за кордоном, щоби європейська спільнота була гарантом безпеки і збереження життя рідних, які досі залишаються в полоні. Треба максимально показувати світові, що наші люди в полоні, і що за них треба боротися".
‼️ У результаті чергового обміну додому повертаються ще 130 Захисників та Захисниць України.
👨👩👦👦 Усі врятовані з російської неволі – представники рядового та сержантського складу: 126 чоловіків та чотири жінки.
☝ Більшість звільнених – 87 осіб – потрапили в полон у Маріуполі, зокрема, були евакуйовані з «Азовсталі». Решта врятованих українців воювали на Донецькому (в районі Бахмута та Соледара) та Луганському напрямках.
➡️ Серед звільнених – 43 військовослужбовці Збройних сил України, 27 нацгвардійців, 23 прикордонника, 21 воїна Військово-морських сил України, восьмеро «тероборонівців» та вісім представників Державної спеціальної служби транспорту.
🙏 Більшість Захисників та Захисниць повертаються додому з пораненнями та хворобами, набутими в боях та під час перебування в неволі.
📌 Наймолодшому звільненому ще не виповнився 21 рік, найстаршому скоро виповниться 64 роки.
🔥 Команда Координаційного штабу продовжує роботу над наступними обмінами. Ми пам’ятаємо про кожного і кожну.
🇺🇦 Слава Україні! ⬇️⬇️⬇️
👨👩👦👦 Усі врятовані з російської неволі – представники рядового та сержантського складу: 126 чоловіків та чотири жінки.
☝ Більшість звільнених – 87 осіб – потрапили в полон у Маріуполі, зокрема, були евакуйовані з «Азовсталі». Решта врятованих українців воювали на Донецькому (в районі Бахмута та Соледара) та Луганському напрямках.
➡️ Серед звільнених – 43 військовослужбовці Збройних сил України, 27 нацгвардійців, 23 прикордонника, 21 воїна Військово-морських сил України, восьмеро «тероборонівців» та вісім представників Державної спеціальної служби транспорту.
🙏 Більшість Захисників та Захисниць повертаються додому з пораненнями та хворобами, набутими в боях та під час перебування в неволі.
📌 Наймолодшому звільненому ще не виповнився 21 рік, найстаршому скоро виповниться 64 роки.
🔥 Команда Координаційного штабу продовжує роботу над наступними обмінами. Ми пам’ятаємо про кожного і кожну.
🇺🇦 Слава Україні! ⬇️⬇️⬇️
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
‼ Завдяки роботі фахівців Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з ворожого полону звільнено вже 1993 людини: як військових, так і цивільних.
‼️ У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами Захисників 210-го спеціального окремого батальйону “Берлінго” Сухопутних військ Збройних сил України.
👨👩👦👦 З родичами полонених військовослужбовців спілкувався представник Координаційного штабу.
➡️ Одне з питань, яке обговорювали під час зустрічі, стосувалося роботи міжнародних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Як зазначив представник Штабу, щоб відвідати місця утримань полонених військовослужбовців, треба мати до них доступ. Представники МКЧХ роблять відповідні запити, проте не завжди отримують дозвіл. Це пов’язано з тим, що країна-агресорка не поспішає підтверджувати полон українських військовослужбовців, бо це тягне за собою виконання певних зобов’язань згідно з міжнародним гуманітарним правом, зокрема, Женевськими конвенціями. А це означає, що полоненим мають бути забезпечені відповідні умови утримання, медична допомога, можливість листування тощо.
➡️ Представник Штабу підкреслив, що робота над процесами обміну триває безперервно і має певні специфічні особливості.
💬 “Ми чіпляємось за будь-який інструмент, який може вплинути на процес обміну або покращити умови перебування військовослужбовця в полоні”, – додав він.
☝ Також під час зустрічі звернули увагу на масові заходи, в яких беруть участь родичі полонених, та висвітлення інформації про них у ЗМІ. Представник Штабу наголосив що варто бути пильними, даючи коментарі, не поширювати персональні дані, світлини, інформацію щодо можливого місця перебування полоненого тощо.
👨👩👦👦 З родичами полонених військовослужбовців спілкувався представник Координаційного штабу.
➡️ Одне з питань, яке обговорювали під час зустрічі, стосувалося роботи міжнародних організацій, зокрема, Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Як зазначив представник Штабу, щоб відвідати місця утримань полонених військовослужбовців, треба мати до них доступ. Представники МКЧХ роблять відповідні запити, проте не завжди отримують дозвіл. Це пов’язано з тим, що країна-агресорка не поспішає підтверджувати полон українських військовослужбовців, бо це тягне за собою виконання певних зобов’язань згідно з міжнародним гуманітарним правом, зокрема, Женевськими конвенціями. А це означає, що полоненим мають бути забезпечені відповідні умови утримання, медична допомога, можливість листування тощо.
➡️ Представник Штабу підкреслив, що робота над процесами обміну триває безперервно і має певні специфічні особливості.
💬 “Ми чіпляємось за будь-який інструмент, який може вплинути на процес обміну або покращити умови перебування військовослужбовця в полоні”, – додав він.
☝ Також під час зустрічі звернули увагу на масові заходи, в яких беруть участь родичі полонених, та висвітлення інформації про них у ЗМІ. Представник Штабу наголосив що варто бути пильними, даючи коментарі, не поширювати персональні дані, світлини, інформацію щодо можливого місця перебування полоненого тощо.
Forwarded from Головне управління розвідки МО України
⚔️ У лавах воєнної розвідки України, як і у всіх інших підрозділах Сил безпеки і оборони держави, служать винятково особи сильної статі — жінки і чоловіки
▫️ Під час війни з російськими окупантами всі вони керуються однаковими правами, обов’язками та присягою.
▪️ Нині, 8 березня, співробітники ГУР МО України відзначають Міжнародний день боротьби за права жінок з єдиним закликом до Захисниць України — пліч-о-пліч до перемоги!
ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber 🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 TikTok
▫️ Під час війни з російськими окупантами всі вони керуються однаковими правами, обов’язками та присягою.
▪️ Нині, 8 березня, співробітники ГУР МО України відзначають Міжнародний день боротьби за права жінок з єдиним закликом до Захисниць України — пліч-о-пліч до перемоги!
ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber 🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 TikTok
‼️ У Координаційному штабі відбулася зустріч з учасниками ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля»
👨👩👦👦 ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» представляє рідних та близьких цивільних громадян України, ув’язнених росією в період з 2014-го по 2021-й роки. Більшість заручників були схоплені росіянами на території Криму.
➡️ На запитання рідних відповіли представники Координаційного штабу та Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
➡️ Штаб координує всі державні служби, які займаються поверненням як військовополонених, так і цивільних заручників. Цивільними переважно займається Офіс Омбудсмена та Служба безпеки України.
💬 «Якщо нам вдається домовитися про обмін цивільних, ми їх повертаємо. Але сподіваємося знайти механізм повернення цивільних згідно з Женевськими конвенціями, коли їх мають відпустити без жодних умов і одразу», – зазначив представник Штабу.
➡️ За словами представника Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, наша сторона намагалася зрушити з місця процес повернення цивільних. Для цього на переговорах омбудсменів у Туреччині росіянам серед іншого запропонували репатріацію літніх людей, жінок, поранених, важко хворих і тих, кого схопили з 2014-го й до початку повномасштабного вторгнення. Та поки що рф не продемонструвала готовності виконувати запропоноване.
☝ Зараз Координаційний штаб налагоджує роботу з російськими правозахисниками для з’ясування долі утримуваних росіянами цивільних. Також це необхідно для того, щоби, коли стане відомо місце утримання, адвокати могли вимагати доступу до наших людей.
➡️ Цивільні заручники, як і військовополонені, обліковані в Національному інформаційному бюро (НІБ). Якщо у людей є інформація про переміщення їхніх рідних в інші місця утримання, необхідно повідомляти до НІБ.
🙏 Зараз відомості про місце утримання не впливають на повернення, але в разі обміну "всіх на всіх" нам необхідно знати де і кого утримують, щоб нікого не залишити в неволі. Це стосується як цивільних, так і військовослужбовців.
👨👩👦👦 ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» представляє рідних та близьких цивільних громадян України, ув’язнених росією в період з 2014-го по 2021-й роки. Більшість заручників були схоплені росіянами на території Криму.
➡️ На запитання рідних відповіли представники Координаційного штабу та Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
➡️ Штаб координує всі державні служби, які займаються поверненням як військовополонених, так і цивільних заручників. Цивільними переважно займається Офіс Омбудсмена та Служба безпеки України.
💬 «Якщо нам вдається домовитися про обмін цивільних, ми їх повертаємо. Але сподіваємося знайти механізм повернення цивільних згідно з Женевськими конвенціями, коли їх мають відпустити без жодних умов і одразу», – зазначив представник Штабу.
➡️ За словами представника Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, наша сторона намагалася зрушити з місця процес повернення цивільних. Для цього на переговорах омбудсменів у Туреччині росіянам серед іншого запропонували репатріацію літніх людей, жінок, поранених, важко хворих і тих, кого схопили з 2014-го й до початку повномасштабного вторгнення. Та поки що рф не продемонструвала готовності виконувати запропоноване.
☝ Зараз Координаційний штаб налагоджує роботу з російськими правозахисниками для з’ясування долі утримуваних росіянами цивільних. Також це необхідно для того, щоби, коли стане відомо місце утримання, адвокати могли вимагати доступу до наших людей.
➡️ Цивільні заручники, як і військовополонені, обліковані в Національному інформаційному бюро (НІБ). Якщо у людей є інформація про переміщення їхніх рідних в інші місця утримання, необхідно повідомляти до НІБ.
🙏 Зараз відомості про місце утримання не впливають на повернення, але в разі обміну "всіх на всіх" нам необхідно знати де і кого утримують, щоб нікого не залишити в неволі. Це стосується як цивільних, так і військовослужбовців.
