#рецензія
"Сама книга має дуже багато позитивних аспектів, котрі хочу наголосити, але й деякі недоліки та непереконливі висновки, про які варто сказати.
Працюючи над книгою, кожен із авторів опрацьовував ближчі йому теми й сюжети, котрі збігаються із його науковими зацікавленнями. Деколи здається, що троє авторів намагалися, але так і не змогли стати авторським колективом. Окрім того, впадає в око різна методологія, різний підхід і відмінний рівень володіння фаховою майстерністю. У цьому контексті вирізняються розділи Олександра Зайцева, котрі виглядають методологічно сильнішими, глибоко обдуманими та ретельно опрацьованими. Здається, що без теоретичного опрацювання проф. Зайцева дослідження Олега Бегена та Василя Стефаніва могло би залишитися в площині наукових розвідок, але теоретичне підґрунтя вивело дуже цікавий, але переважно описовий матеріял двох авторів на значно вищий рівень порівнянь, узагальнень", - пише у рецензії Ліліана Гентош.
"Сама книга має дуже багато позитивних аспектів, котрі хочу наголосити, але й деякі недоліки та непереконливі висновки, про які варто сказати.
Працюючи над книгою, кожен із авторів опрацьовував ближчі йому теми й сюжети, котрі збігаються із його науковими зацікавленнями. Деколи здається, що троє авторів намагалися, але так і не змогли стати авторським колективом. Окрім того, впадає в око різна методологія, різний підхід і відмінний рівень володіння фаховою майстерністю. У цьому контексті вирізняються розділи Олександра Зайцева, котрі виглядають методологічно сильнішими, глибоко обдуманими та ретельно опрацьованими. Здається, що без теоретичного опрацювання проф. Зайцева дослідження Олега Бегена та Василя Стефаніва могло би залишитися в площині наукових розвідок, але теоретичне підґрунтя вивело дуже цікавий, але переважно описовий матеріял двох авторів на значно вищий рівень порівнянь, узагальнень", - пише у рецензії Ліліана Гентош.
Фрай С. Герої / пер. з англ. О. Стрельбицьокої. Харків: Фоліо, 2024. 528 с.
ISBN 978-617-551-633-1
Стівен Фрай — британський комедійний актор, який також пише сценарії, романи, повісті. Фрай захоплюється стародавньою грецькою культурою та міфологією, навіть створив цілий античний літературний цикл.
«Герої» — друга книжка автора з цього циклу. У ній він розповідає про героїв Стародавньої Греції й їхні подвиги. Блискуче переказує драматичні історії про Ясона та Геракла, Персея й Орфея, Едипа та Беллерофонта. Загадки, гонитви, битви, неймовірні головоломки, вбивства та дивовижні порятунки. Читач має змогу поринути у захопливий світ пригод зі сивої давнини. І хоча багато людей читали грецькі міфи ще в школі, у версії Фрая герої античності постають, як звичайні люди, зі суперечливими натурами, комічні, трагічні, романтичні та жорстокі. Оригінальний стиль автора інтригує і не дає читачеві відволіктися від тексту аж до кінця розповіді.
ISBN 978-617-551-633-1
Стівен Фрай — британський комедійний актор, який також пише сценарії, романи, повісті. Фрай захоплюється стародавньою грецькою культурою та міфологією, навіть створив цілий античний літературний цикл.
«Герої» — друга книжка автора з цього циклу. У ній він розповідає про героїв Стародавньої Греції й їхні подвиги. Блискуче переказує драматичні історії про Ясона та Геракла, Персея й Орфея, Едипа та Беллерофонта. Загадки, гонитви, битви, неймовірні головоломки, вбивства та дивовижні порятунки. Читач має змогу поринути у захопливий світ пригод зі сивої давнини. І хоча багато людей читали грецькі міфи ще в школі, у версії Фрая герої античності постають, як звичайні люди, зі суперечливими натурами, комічні, трагічні, романтичні та жорстокі. Оригінальний стиль автора інтригує і не дає читачеві відволіктися від тексту аж до кінця розповіді.
👍3❤1
Недавня О.В. Християнські фактори в контексті культурного і громадянського вибору українців. Київ: Український Видавничий Консорціум, 2011. 604 с.
Монографія присвячена комплексному аналізу ролі християнства у культурно-цивілізаційному розвитку українців та його впливу на формування суспільного поступу в історичній і сучасній перспективі. Авторка досліджує християнські чинники духовної ідентичності, цінностей та культурного шляху українців, а також їхнє співвідношення з релігійно-церковними, духовно-культурними та суспільно-політичними орієнтаціями.
Особлива увага приділяється ролі християнських Церков у становленні патріотизму, демократичного громадянського суспільства та соціального оздоровлення українського суспільства. Розглядаються перспективи використання християнського спадку у сучасній освіті та просвітництві.
Монографія присвячена комплексному аналізу ролі християнства у культурно-цивілізаційному розвитку українців та його впливу на формування суспільного поступу в історичній і сучасній перспективі. Авторка досліджує християнські чинники духовної ідентичності, цінностей та культурного шляху українців, а також їхнє співвідношення з релігійно-церковними, духовно-культурними та суспільно-політичними орієнтаціями.
Особлива увага приділяється ролі християнських Церков у становленні патріотизму, демократичного громадянського суспільства та соціального оздоровлення українського суспільства. Розглядаються перспективи використання християнського спадку у сучасній освіті та просвітництві.
❤3
Канал трохи випав з моєї уваги. Наприкінці місяця буде більше часу.
А поки звертаю вашу увагу, що на сайті вже викладено 10-й номер «Релігієзнавчих нарисів».
А поки звертаю вашу увагу, що на сайті вже викладено 10-й номер «Релігієзнавчих нарисів».
👍4🔥2
Релігієзнавчі нариси. 2020. № 10: Медіатизація та джіталізація релігії. https://ers-journal.mar.in.ua/index.php/journal/issue/view/4
❤3🤗1
Релігієзнавчі нариси. 2024. № 14: Буддійські студії. 149 с.
ISSN 2221-1535
Випуск присвячений сучасним буддійським студіям.
Номер відкриває матеріал до 20-ліття Майстерні академічного релігієзнавства (Марина Кулініченко, Карен Нікіфоров, Уляна Севастьянів).
У розділі «Буддологічні студії» розглянуто три актуальні теми: секулярний буддизм у компаративній перспективі (Ігор Колесник), роль прагнення в етиці магаяни (Марія Васильєва) та моральна філософія на тлі натуралізації буддійської етики (Олена Калантарова). Розділ «Переклади» містить український переклад «Дружнього послання» Наґарджуни (ІІ–ІІІ ст.) та вступ до книги Дзонґсара Джамʼянґа Кхʼєнце «Що значить не бути буддистом», а також передмови перекладачів (Лама Пема Дудул, Марія Васильєва). У «Рецензіях» – огляд критичного дослідження Йорна Борупа (Олег Кисельов), аналіз дослідження про Пальмаріанську церкву (Павло Єремєєв) та рецензія на книгу «Пережити війну: релігійні виміри» (Тетяна Калениченко).
ISSN 2221-1535
Випуск присвячений сучасним буддійським студіям.
Номер відкриває матеріал до 20-ліття Майстерні академічного релігієзнавства (Марина Кулініченко, Карен Нікіфоров, Уляна Севастьянів).
У розділі «Буддологічні студії» розглянуто три актуальні теми: секулярний буддизм у компаративній перспективі (Ігор Колесник), роль прагнення в етиці магаяни (Марія Васильєва) та моральна філософія на тлі натуралізації буддійської етики (Олена Калантарова). Розділ «Переклади» містить український переклад «Дружнього послання» Наґарджуни (ІІ–ІІІ ст.) та вступ до книги Дзонґсара Джамʼянґа Кхʼєнце «Що значить не бути буддистом», а також передмови перекладачів (Лама Пема Дудул, Марія Васильєва). У «Рецензіях» – огляд критичного дослідження Йорна Борупа (Олег Кисельов), аналіз дослідження про Пальмаріанську церкву (Павло Єремєєв) та рецензія на книгу «Пережити війну: релігійні виміри» (Тетяна Калениченко).
👍5❤2
Києво-Печерська Лавра у часи Другої світової війни: Дослідження. Документи / Упоряд. Т.М. Себта, Р.І. Качан. Київ: Вид. Олег Філюк, 2016. – 1200с.+48c. іл.
ISBN 978-617-7122-74-5
Збірник досліджень і документів різнобічно висвітлює трагічний період Другої світової війни в історії Києво-Печерської Лаври, найдавнішого православного і духовного центру України-Руси. Розглядається широкий спектр тем, які охоплюють всі основні процеси, що відбувалися у Лаврі напередодні нападу Німеччини на СРСР, включно з міжвоєнним періодом, безпосередньо під час війни та після визволення Києва, зокрема евакуація лаврських музейних цінностей на схід, руйнування Успенського собору та архітектурного ансамблю Лаври, доля культурних цінностей, які зберігалися на території Лаври, відродження церковного життя та діяльність монастиря на нижній території Лаври, відновлення роботи Лаврського заповідника. Доповнює збірник багатий ілюстративний матеріал: малюнки, схеми, фотографії та плани Києво-Печерської Лаври.
ISBN 978-617-7122-74-5
Збірник досліджень і документів різнобічно висвітлює трагічний період Другої світової війни в історії Києво-Печерської Лаври, найдавнішого православного і духовного центру України-Руси. Розглядається широкий спектр тем, які охоплюють всі основні процеси, що відбувалися у Лаврі напередодні нападу Німеччини на СРСР, включно з міжвоєнним періодом, безпосередньо під час війни та після визволення Києва, зокрема евакуація лаврських музейних цінностей на схід, руйнування Успенського собору та архітектурного ансамблю Лаври, доля культурних цінностей, які зберігалися на території Лаври, відродження церковного життя та діяльність монастиря на нижній території Лаври, відновлення роботи Лаврського заповідника. Доповнює збірник багатий ілюстративний матеріал: малюнки, схеми, фотографії та плани Києво-Печерської Лаври.
❤2
Таїрова-Яковлева Т. Повсякдення, дозвілля і традиції козацької еліти Гетьманщини / пер. з рос. Т. Кришталовської. Київ: Кліо, 2017. 184 с.
ISBN 978-617-7023-54-7
У виданні в захопливій і легкій для сприймання формі на основі численних джерел описано домашній побут, зовнішній вигляд, одяг козацької старшини Гетьманщини (XVII – початок XVIII ст.). Приділено увагу ролі жінок тієї доби, які не соромилися втручатися у серйозні політичні справи, нерідко керуючи своїми чоловіками й синами та демонструючи норовливу вдачу. Окремі розділи присвячено культурі, освіті, дозвіллю, нормам поведінки, уявленням про людські чесноти української еліти, яка, хоч і запозичила багато зі Сходу, а ще більше – із Заходу, не йшла шляхом простого копіювання, а зберігала і примножувала власні звичаї та традиції, витворивши неповторне й колоритне суспільство.
ISBN 978-617-7023-54-7
У виданні в захопливій і легкій для сприймання формі на основі численних джерел описано домашній побут, зовнішній вигляд, одяг козацької старшини Гетьманщини (XVII – початок XVIII ст.). Приділено увагу ролі жінок тієї доби, які не соромилися втручатися у серйозні політичні справи, нерідко керуючи своїми чоловіками й синами та демонструючи норовливу вдачу. Окремі розділи присвячено культурі, освіті, дозвіллю, нормам поведінки, уявленням про людські чесноти української еліти, яка, хоч і запозичила багато зі Сходу, а ще більше – із Заходу, не йшла шляхом простого копіювання, а зберігала і примножувала власні звичаї та традиції, витворивши неповторне й колоритне суспільство.
❤4
Шиманович А. Католицькі рухи релігійного оновлення ХХ століття: модернізм, неотомізм, «нова теологія». Київ: Видавничий відділ УПЦ, 2025. 480 с.
ISBN 978-966-2371-75-8
У монографії запропоновано аналіз трьох основних богословських рухів, які виникли в Католицькій Церкві впродовж ХХ століття. Мережа мислителів модерністського напряму розглянута як неоднорідне, нетривале і маловпливове фонове явище, на тлі якого розгорнулися взаємно антагоністичні рухи – неотомізм і «нова теологія». Неотомізм представлений через деталізований огляд філософсько-богословських проєктів Р. Гарррігу-Лагранжа, Ж. Марітена та Е. Жильсона. Програма руху «нової теології», який прагнув здійснити біблійний, патристичний і літургійний ренесанс, розкрита за допомогою викладу концепцій А. де Любака, І. Конгара, Ж. Даніелу і Г. Урса фон Бальтазара. Мислителям руху «нової теології» приділено найбільшу увагу, позаяк саме їхні богословські напрацювання лягли в основу рішень Другого Ватиканського собору.
ISBN 978-966-2371-75-8
У монографії запропоновано аналіз трьох основних богословських рухів, які виникли в Католицькій Церкві впродовж ХХ століття. Мережа мислителів модерністського напряму розглянута як неоднорідне, нетривале і маловпливове фонове явище, на тлі якого розгорнулися взаємно антагоністичні рухи – неотомізм і «нова теологія». Неотомізм представлений через деталізований огляд філософсько-богословських проєктів Р. Гарррігу-Лагранжа, Ж. Марітена та Е. Жильсона. Програма руху «нової теології», який прагнув здійснити біблійний, патристичний і літургійний ренесанс, розкрита за допомогою викладу концепцій А. де Любака, І. Конгара, Ж. Даніелу і Г. Урса фон Бальтазара. Мислителям руху «нової теології» приділено найбільшу увагу, позаяк саме їхні богословські напрацювання лягли в основу рішень Другого Ватиканського собору.
🤔2
Йоль. Ніч богів і людей / Кривоніс В., Ефферсон Н., Щепанський В., Гарькавенко В., Бондар С., Сіґрід А. Київ: Пломінь, 2025. 176 с.
Щороку в межах Мідґарду трапляються найтемніші і найхолодніші ночі, які зв’язують міцним вузлом долі богів і людей. Це ночі Йолю, коли світ помирає, щоб народитися знов.
Що, здавалось би, пов’язує давнє германське свято і наше світське сьогодення? Багато чого: від язичницьких елементів в святкуванні Нового року до особливого відчуття дива в Ніч проти Різдва — невидимі мости пролягають між старовиною і новітнім часом.
Ця книга — запрошення до надзвичайно захопливої мандрівки темними лакунами Йольських ночей, до зустрічей із богами і одвічного повернення до коріння.
Від Дикого Гону і священного кабана до політичних рішень конунґа Гакона Доброго і християнізації Півночі — ця подорож не залишить вас байдужим.
Щороку в межах Мідґарду трапляються найтемніші і найхолодніші ночі, які зв’язують міцним вузлом долі богів і людей. Це ночі Йолю, коли світ помирає, щоб народитися знов.
Що, здавалось би, пов’язує давнє германське свято і наше світське сьогодення? Багато чого: від язичницьких елементів в святкуванні Нового року до особливого відчуття дива в Ніч проти Різдва — невидимі мости пролягають між старовиною і новітнім часом.
Ця книга — запрошення до надзвичайно захопливої мандрівки темними лакунами Йольських ночей, до зустрічей із богами і одвічного повернення до коріння.
Від Дикого Гону і священного кабана до політичних рішень конунґа Гакона Доброго і християнізації Півночі — ця подорож не залишить вас байдужим.
👍5❤2
#рецензія
«Назва книги говорить про її сенс та наповнення, оскільки це збірка 10-ти інтервʼю зі служителями та представниками різних релігійних течій, які розповідають про своє служіння в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну. <…> Упорядники та співавтори здійснили ґрунтовну підготовчу роботу, відшукавши респондентів не лише з-поміж представників різних релігійних течій, а й регіонів, а також різного безпосереднього досвіду війни – полону, перебування в окупації, виїзду за кордон тощо. Збірка містить прямі розповіді різного формату служіння, що робить її надзвичайно цінною для широкого кола користувачів – від медіа та міжнародної аудиторії до дослідників питань релігії та війни з різних контекстів. До цих розмов потрібно повертатися з плином часу, аби порівнювати зміни, фіксувати історичний період та робити більш глибинний аналіз, який стане доступним після завершення активної фази війни», – пише у рецензії Тетяна Калениченко.
❤5
#рецензія
«Спільне в статтях, що увійшли до цієї збірки – антропологічний підхід. Про його сутність говорить головна редакторка Кетрін Ваннер: «Досліджувати з антропологічного погляду означає використовувати порівняльний опис і аналіз; розглядати певне явище з холістичної (тобто, цілісної) перспективи; оминати оціночні судження, але дотримуватися аналітичного запалу; і використовувати часткове (мікрорівень) для розуміння цілого (макрорівень)». Якщо говорити про просторово-часові межі збірки, то це – територія колишнього СРСР (за єдиним виключенням – у статті Юлії Буйських йдеться про паломництво українців до святих місць, що знаходяться в Польщі) у радянський та пострадянський періоди. Матеріали, що увійшли до збірки, гармонійно підібрані, різнобічно висвітлюють предмет дослідження», – пише у рецензії Олександр Пасічник.
«Спільне в статтях, що увійшли до цієї збірки – антропологічний підхід. Про його сутність говорить головна редакторка Кетрін Ваннер: «Досліджувати з антропологічного погляду означає використовувати порівняльний опис і аналіз; розглядати певне явище з холістичної (тобто, цілісної) перспективи; оминати оціночні судження, але дотримуватися аналітичного запалу; і використовувати часткове (мікрорівень) для розуміння цілого (макрорівень)». Якщо говорити про просторово-часові межі збірки, то це – територія колишнього СРСР (за єдиним виключенням – у статті Юлії Буйських йдеться про паломництво українців до святих місць, що знаходяться в Польщі) у радянський та пострадянський періоди. Матеріали, що увійшли до збірки, гармонійно підібрані, різнобічно висвітлюють предмет дослідження», – пише у рецензії Олександр Пасічник.
🔥3❤2❤🔥1
Українське релігієзнавство. 2025. № 98-99.
ISSN 2306-3548 (Print)
ISSN 2617-9792 (Online)
Теоретико-методологічний блок номеру відкриває стаття про релігійну безпеку, яка окреслює еволюцію українських наукових підходів і актуалізується війною в Україні. Розглядаються уточнення термінології та нові концепти, зокрема «християнський панентеїзм». Значна частина номера присвячена історії релігії та сучасному релігійному життю: від відомих діячів і церков до етноконфесійної освіти та діяльності православних і греко-католицьких громад в Україні та за кордоном. Окремо висвітлено тему «релігія і війна»: зміни релігійного ландшафту, дискримінацію вірян, сучасну російську ідеологію війни, стійкість релігійних інституцій та досвід українських конфесій. Розглядаються питання збереження культової архітектури, вплив технологій і штучного інтелекту на релігієзнавство, а також нові підходи до навчання та популяризації досліджень релігії.
ISSN 2306-3548 (Print)
ISSN 2617-9792 (Online)
Теоретико-методологічний блок номеру відкриває стаття про релігійну безпеку, яка окреслює еволюцію українських наукових підходів і актуалізується війною в Україні. Розглядаються уточнення термінології та нові концепти, зокрема «християнський панентеїзм». Значна частина номера присвячена історії релігії та сучасному релігійному життю: від відомих діячів і церков до етноконфесійної освіти та діяльності православних і греко-католицьких громад в Україні та за кордоном. Окремо висвітлено тему «релігія і війна»: зміни релігійного ландшафту, дискримінацію вірян, сучасну російську ідеологію війни, стійкість релігійних інституцій та досвід українських конфесій. Розглядаються питання збереження культової архітектури, вплив технологій і штучного інтелекту на релігієзнавство, а також нові підходи до навчання та популяризації досліджень релігії.
❤3👍2
Кіта М. Мати розум Христа / пер. з польск. Київ: Кайрос, Дух і Літера, 2026. 316 с.
ISBN 978-617-8445-74-4
Книга є збіркою коротких теологічних роздумів, що спочатку публікувалися як інтернет-колонки. Їхня головна ідея полягає у засвоєнні Христової ментальності, тобто способу мислення, натхненного Ісусом, який звертається до нас через Новий Завіт. Автор спирається на вислів з Першого Послання до Коринтян: «маємо розум Христа» (1 Кор. 2:16). Щоб розділяти ментальність Христа, нам, однак, треба повернутися до справжнього послання Євангелії, яке нині часто знаходимо спотвореним у стереотипному розумінні християнської доктрини, а іноді — ще гірше! — в ідеології, що її замінює. Автор, реалізуючи покликання богослова, бажає та сподівається допомогти повернутися до духу Нового Завіту в сьогоденні.
ISBN 978-617-8445-74-4
Книга є збіркою коротких теологічних роздумів, що спочатку публікувалися як інтернет-колонки. Їхня головна ідея полягає у засвоєнні Христової ментальності, тобто способу мислення, натхненного Ісусом, який звертається до нас через Новий Завіт. Автор спирається на вислів з Першого Послання до Коринтян: «маємо розум Христа» (1 Кор. 2:16). Щоб розділяти ментальність Христа, нам, однак, треба повернутися до справжнього послання Євангелії, яке нині часто знаходимо спотвореним у стереотипному розумінні християнської доктрини, а іноді — ще гірше! — в ідеології, що її замінює. Автор, реалізуючи покликання богослова, бажає та сподівається допомогти повернутися до духу Нового Завіту в сьогоденні.
❤1
Каюк С. Загублений світ мусульман: інтелектуальна провокація Ісмаїла Ґаспринського. Київ: Сафран, 2026. 376 с.
978-617-8376-26-0
Видання складається з двох частин, які пропонують читачеві подорож крізь історію ідей, літературу й ісламознавство, досліджуючи складний культурний ландшафт мусульманського світу на зламі 19–20 століть.
Перша частина — дослідження Світлани Каюк — присвячена творчості й ідеям видатного кримськотатарського інтелектуала Ісмаїла Ґаспринського. Аналізуючи його роман «Французькі листи» в контексті жанру літератури «загублених світів» та орієнталізму, авторка звертає увагу на ключові теми мусульманської культури, колоніалізму та культурного діалогу між Заходом і Сходом. «Альгамбри» Аль-Андалуса й Криму постають як символи культурного нашарування та плинності ідей.
Друга частина — романи «Французькі листи» й «Африканські листи».
978-617-8376-26-0
Видання складається з двох частин, які пропонують читачеві подорож крізь історію ідей, літературу й ісламознавство, досліджуючи складний культурний ландшафт мусульманського світу на зламі 19–20 століть.
Перша частина — дослідження Світлани Каюк — присвячена творчості й ідеям видатного кримськотатарського інтелектуала Ісмаїла Ґаспринського. Аналізуючи його роман «Французькі листи» в контексті жанру літератури «загублених світів» та орієнталізму, авторка звертає увагу на ключові теми мусульманської культури, колоніалізму та культурного діалогу між Заходом і Сходом. «Альгамбри» Аль-Андалуса й Криму постають як символи культурного нашарування та плинності ідей.
Друга частина — романи «Французькі листи» й «Африканські листи».
👍3
Ясенець, Я. Теологія для хрестоносців. Київ, 2025. 222 с.
У праці священика Ярослава Ясенця пропонується виклад православного богослов'я та показано, що саме воно відповідає на всі питання, які можуть виникнути в людей - починаючи з походження людської душі, її призначення та шляху у вічності; і закінчуючи побудовою найкращої моделі суспільства. Розглядається історія філософської думки західної цивілізації та її світогляду; докази існування Бога попри наявність у світі зла; співвідношення духовної та матеріяльної складової у людині та в світі; історія написання Біблії; сенс існування Церкви та її завдання та багато іншого.
У праці священика Ярослава Ясенця пропонується виклад православного богослов'я та показано, що саме воно відповідає на всі питання, які можуть виникнути в людей - починаючи з походження людської душі, її призначення та шляху у вічності; і закінчуючи побудовою найкращої моделі суспільства. Розглядається історія філософської думки західної цивілізації та її світогляду; докази існування Бога попри наявність у світі зла; співвідношення духовної та матеріяльної складової у людині та в світі; історія написання Біблії; сенс існування Церкви та її завдання та багато іншого.
Джампер М., Кіт С., Ленгстон Мю Капеланство: Грунтовне введення / пер. з англ. А. Заліщук. Київ: ГО «Оливкова гілка»; Луцьк: РТ МКФ «Християнське життя, 2025. 496 с. (Серія «Богословська освіта).
ISBN 978-617-503-329-6
Цей підручник є першим в Україні систематизованим виданням з капеланського служіння, який є перекладом одного з найавторитетніших і найсучасніших посібників з капеланської праці. Група авторів, маючи великий практичний досвід у військовому, в’язничому, госпітальному та освітньому капеланстві, пропонують цілісне бачення місії, функцій та етики капеланського служіння у сучасному суспільстві. Підручник охоплює широке коло тем: від біблійного та богословського підґрунтя капеланства – до практичних аспектів душпастирської підтримки в армії, в’язниці, медичних закладах тощо, а також у міжконфесійному та мультикультурному середовищі. Особливу увагу приділено емоційній стійкості капелана, професійній етиці та взаємодії з різними категоріями людей. #R_W
ISBN 978-617-503-329-6
Цей підручник є першим в Україні систематизованим виданням з капеланського служіння, який є перекладом одного з найавторитетніших і найсучасніших посібників з капеланської праці. Група авторів, маючи великий практичний досвід у військовому, в’язничому, госпітальному та освітньому капеланстві, пропонують цілісне бачення місії, функцій та етики капеланського служіння у сучасному суспільстві. Підручник охоплює широке коло тем: від біблійного та богословського підґрунтя капеланства – до практичних аспектів душпастирської підтримки в армії, в’язниці, медичних закладах тощо, а також у міжконфесійному та мультикультурному середовищі. Особливу увагу приділено емоційній стійкості капелана, професійній етиці та взаємодії з різними категоріями людей. #R_W
#рецензія
«Автор дуже влучно говорить про те, що в умовах постмодерного та постсекулярного світу такі категорії, як «релігійний», «секулярний», «віруючий», «невіруючий», «теїст», «атеїст» втратили свою релевантність для адекватного опису відносин сучасної людини з вірою (236). Наприклад, атеїстами сьогодні себе називають люди, які цим терміном проголошують свою недотичність до будь-якої релігійної спільноти. Їхній атеїзм – це форма незалежності саме від певного типу та прояву релігії, і не обов’язково від віри. Віра людини зароджується глибоко всередині, її деколи дуже важко окреслити з чіткими кордонами. Саме тому такі та схожі «наліпки», якими людина себе ідентифікує, стали дуже умовними в контексті глобалізації. На думку Томаша Галіка, сьогодні ми можемо говорити про «віру невіруючих» та «невір’я віруючих», – пише у рецензії Родіон Кадацький.
«Автор дуже влучно говорить про те, що в умовах постмодерного та постсекулярного світу такі категорії, як «релігійний», «секулярний», «віруючий», «невіруючий», «теїст», «атеїст» втратили свою релевантність для адекватного опису відносин сучасної людини з вірою (236). Наприклад, атеїстами сьогодні себе називають люди, які цим терміном проголошують свою недотичність до будь-якої релігійної спільноти. Їхній атеїзм – це форма незалежності саме від певного типу та прояву релігії, і не обов’язково від віри. Віра людини зароджується глибоко всередині, її деколи дуже важко окреслити з чіткими кордонами. Саме тому такі та схожі «наліпки», якими людина себе ідентифікує, стали дуже умовними в контексті глобалізації. На думку Томаша Галіка, сьогодні ми можемо говорити про «віру невіруючих» та «невір’я віруючих», – пише у рецензії Родіон Кадацький.
👍4
#рецензія
«Те, що і як владика Борис оповідає про патріярха Йосифа, попри те, що увагу, безумовно, зосереджено передовсім на особі Блаженнішого, багато свідчить про нього самого. Стає зрозуміло, на кого він взорувався у своїй праці, теж позначеній безумовним лідерством. Що тримав у пам’яті, беручись створювати Український католицький університет у постсовєтському Львові. Зрештою, наприкінці видання він відкрито говорить: «Я вдячний, що його життя кардинально вплинуло на моє: я не був би тим, ким я є, якби не було Йосифа Сліпого». Здатність шанувати тих, хто вплинув на твоє життя, мати авторитетів і цінувати їх теж є ознакою здорового лідерства, яке не приписує всіх заслуг собі, а знає, що кому завдячує”, – пише в огляді Богдана Матіяш.
«Те, що і як владика Борис оповідає про патріярха Йосифа, попри те, що увагу, безумовно, зосереджено передовсім на особі Блаженнішого, багато свідчить про нього самого. Стає зрозуміло, на кого він взорувався у своїй праці, теж позначеній безумовним лідерством. Що тримав у пам’яті, беручись створювати Український католицький університет у постсовєтському Львові. Зрештою, наприкінці видання він відкрито говорить: «Я вдячний, що його життя кардинально вплинуло на моє: я не був би тим, ким я є, якби не було Йосифа Сліпого». Здатність шанувати тих, хто вплинув на твоє життя, мати авторитетів і цінувати їх теж є ознакою здорового лідерства, яке не приписує всіх заслуг собі, а знає, що кому завдячує”, – пише в огляді Богдана Матіяш.
Привіт усім.
Як ви, мабуть, пам’ятаєте, це другий канал із тією самою назвою. Його довелося створити тоді, коли я втратив доступ до першого каналу.
Минулого вікенду доступ частково відновився — тепер я знову можу там публікувати дописи. Чат я все ще не можу модерувати, але, як з’ясувалося, моя дружина може видаляти звідти спам, тож ситуація стала керованою.
Трохи подумавши, я вирішив, що з наступного тижня книжки знову публікуватиму на старому каналі. Причина проста — там значно більше підписників.
Що ж робити з цим каналом? Поки що — нічого. Він їсти не просить, тож нехай існує. Відписуватися від нього немає жодної необхідності. Можливо, з часом на його базі з’явиться інший проєкт, або ж він знову стане резервним, якщо щось піде не так із першим каналом.
Тож якщо ви ще (або вже) не підписані на старий канал — мерщій підписуйтеся.
На фото я у «Храмі свободи» — так називають американський Капітолій.
Як ви, мабуть, пам’ятаєте, це другий канал із тією самою назвою. Його довелося створити тоді, коли я втратив доступ до першого каналу.
Минулого вікенду доступ частково відновився — тепер я знову можу там публікувати дописи. Чат я все ще не можу модерувати, але, як з’ясувалося, моя дружина може видаляти звідти спам, тож ситуація стала керованою.
Трохи подумавши, я вирішив, що з наступного тижня книжки знову публікуватиму на старому каналі. Причина проста — там значно більше підписників.
Що ж робити з цим каналом? Поки що — нічого. Він їсти не просить, тож нехай існує. Відписуватися від нього немає жодної необхідності. Можливо, з часом на його базі з’явиться інший проєкт, або ж він знову стане резервним, якщо щось піде не так із першим каналом.
Тож якщо ви ще (або вже) не підписані на старий канал — мерщій підписуйтеся.
На фото я у «Храмі свободи» — так називають американський Капітолій.
🔥9❤1👍1