#рецензія
"Рецензована книжка значною мірою присвячена питанню походження українського вертепу, з чого вона й починається. Окреслену проблему О. Курочкін вирішує в широкому контексті європейських різдвяних традицій, на матеріалах різних країн. І  це не випадково, позаяк, на відміну від «автохтоністів», які відстоюють абсолютну самобутність українського вертепу та його автохтонне походження, він тримається позиції запозичення вертепного дійства українцями від наших західних сусідів, а  потім уже наступний його розвиток на українському культурному ґрунті. Саме цим праця О. Курочкіна відрізняється від публікацій згаданих «автохтоністів», які європейський контекст історії українського вертепу не беруть до уваги. Тут зауважу, що, як доводять дослідження етнологів-культурантропологів та інших представників соціогуманітарних наук, усяке запозичення не є суто пасивним перейманням тих чи інших фактів культури, а  навпаки, вимагає активної позиції народу-реципієнта", – пише у рецензії Василь Балушок.

#рецензія
"Розмежовуючи уявлення між двома зазначеними типами домашніх духів приблизно по лінії історико-етнографічної Волині, В. Галайчук проводить постійні паралелі між ними, вказуючи на іноді повні збіжності. Наприклад, як домовик, так і годованець не люблять, коли їх «годують» несоленим, не зносять присутності у житлі «чужих», допомагають чи шкодять господареві за певних умов тощо. Все ж, низка характеристик є й унікальними та персонажетворчими. Наприклад, уявлення про те, що домовик є у кожній хаті, тоді як годованець лише у «непростих»; що «домашнього чорта» можна купити «з усім» чи виносити зі «зноска», тоді як домовик заводиться у житлі сам чи переходить на запрошення господарів; що «домашній чорт» за свої послуги може забрати душу господаря після смерті, тоді як для домовика ця ознака нехарактерна", – пише у рецензії Роман Радович.

Дудченко А. Літургійний реалізм: богослов’я протопресвітера Олександра Шмемана та його рецепція у християнському світі. Київ: Дух і Літера, 2025. 220 с. (Українські богословські студії)
ISBN 978-617-8445-09-6
 
У монографії здійснено комплексний аналіз і реконструйовано цілісну систему літургійного богослов’я прот. О. Шмемана – одного з найбільш видатних та впливових православних богословів ХХ ст. Літургійний реалізм Шмемана укорінений у християнській есхатології та євхаристійній еклезіології. В чому полягають особливості цього богослов’я та його привабливість для сучасної мислячої людини? Яким чином реальність прийдешнього Царства Божого «уприсутнюється» в цьому світі тут і тепер? Як співвідноситься церковний устрій із літургією? Чи можуть бути сучасні церковні спільноти вірні традиції та водночас відкриті до змін і літургійних реформ? Автор пропонує відповідь на ці та інші богословські питання і простежує рецепцію ідей літургійного реалізму у християнському світі.

Горошко-Погорецька Л. Вода в ритуалі: карпатська традиція. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 472 с.
ISBN 978-966-02-9648-0

У монографії на основі опублікованих джерел і польових матеріалів досліджено ритуальне застосування і знакові функції води у сфері господарського побуту, сімейної та календарної обрядовості українців Карпат. Також розглянуто вірування в магічні властивості води та їхнє відображення в календарних і сімейних обрядах, сфері аграрної, скотарської, метеорологічної магії, народному будівництві, медицині тощо (умивання, купання, обливання, кроплення та інші форми використання води з очисною, лікувальною, охоронною, продукуючою метою). Відстежено територіальні і часові межі побутування звичаєво-обрядових і світоглядних явищ, їхню локальну й регіональну специфіку, всеукраїнські та загальнослов’янські риси. Показано синкретичний характер багатьох звичаїв, обрядів і вірувань, з’ясовано їхні символіку й семантику.

Українське суспільство, держава і церква під час війни. Церковно-релігійна ситуація в Україні-2024 (Інформаційні матеріали). Київ: Центр Разумкова, 2024. 115 с.
 
Авторський колектив: Ю. Якименко (керівник проєкту), А. Биченко, М. Міщенко.

Релігія і Церква в українському суспільстві: 2000-2024 рр. (соціологічне дослідження):
• рівень і характер релігійності українського суспільства;
• релігія, Церква і суспільство;
• Церква і держава;
• оцінка громадянами міжрелігійних, міжконфесійних міжцерковних відносин.

Повний текст тут. #R_W

Герус Л. З хлібом і пісня миліша, і хата тепліша»: аксіологічний аспект обрядового хліба українців. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2021. 302 с.
ISBN 978-966-02-9746-3
 
У монографії досліджено обрядовий хліб — самобутнє явище традиційної культури українців, яке чітко окреслює етнічну ідентичність, у контексті свят та подій календарного та родинного циклів. На основі опрацювання значної кількості літератури джерел, зокрема польових матеріалів автора, розкрито світоглядне значення обрядового хліба у життєсвіті українців середини ХІХ — початку ХХІ ст., встановлено його ціннісні характеристики, висвітлено локальні прояви у функціонуванні, виділено домінантні типи українського обрядового хліба, розглянуто способи їх об’ємно-просторового і образного трактування, функції, символіку, з’ясовано засоби художньої та семантичної виразності. Окрема увага приділена практикам актуалізації обрядового хліба українців як елемента нематеріальної культурної спадщини в сучасному соціокультурному просторі.

Відео про книгу! Цього разу не про українське видання, а про одну з англомовних книг із серії 'Religion in 5 Minutes', на основі яких Анна Марія та я створюємо відео. Долучайтеся до перегляду! Автохтонні релігійні традиції за 5 хвилин

#рецензія
"...стереотипи західних індологів були частиною ширшого “орієнталістського” підходу в гуманітарних дисциплінах, зокрема в антропології та релігієзнавстві, за якого у “східному” спадку возвеличувалося лише те, що було зрозумілим західним інтелектуалам, – висока письмова вихолощена і детально розроблена інтелектуалами філософія, а не усні народні культи чи теїстичні уявлення, значною мірою базовані на варіативних епічних творах, авторство яких сумнівне або невідоме. Західні орієнталісти, дивлячись на індійський філософський спадок, насправді дивилися в дзеркало, саме тому найбільше захоплювалися стрункою та інтелектуально довершеною філософією адвайта-веданти Шанкари, яка насправді набула значно меншого поширення, ніж вайшнавська теїстична філософія, яка була і є базою більшості напрямів
санатани дгарми в сучасній Індії", – пише у рецензії Юлія Філь.

#рецензія
"Автори монографії пропонують вельми перспективний підхід до вивчення орієнталізму, який включає в себе дослідження як його академічного і практичного різновидів, так і т. зв. “теософського орієнталізму”, який у монографії висвітлено як “обернену форму” класичного орієнталізму. Перші два різновиди орієнталізму, які стосуються діяльності академічних учених, дипломатів та колоніальних посадовців, добре вивчені в західноєвропейській та американській науці, але не дістали поки що відповідної рефлексії в Україні, попри те що книга Е. Саїда “Орієнталізм” перекладена понад 20 років тому, а загалом творчість Саїда була відома українцям навіть раніше. “Теософський орієнталізм”, тобто зацікавлення Сходом у колах західних езотериків і традиціоналістів, не так широко досліджений і в західній науці, тому включення цієї теми до предмета монографії робить її актуальною як для української, так і для світової наукової думки", - пише у рецензії Руслан Халіков.

Друзі, маємо чудові новини!

Ну, як новини... Цей журнал мав вийти ще на початку 2022 року, але в силу деяких причин тоді не вийшло його надрукувати. Спеціальне число журналу "Релігієзнавчі нариси", присвячене західному езотеризму, де співредакторами випуску стали Катерина Зоря та Руслан Халіков. Здається, це перший академічний журнал про езотеризм, виданий в Україні. Прекрасні статті про алхімію, карти таро, магію в літературі, рецензії на видання, які в 2021-му році нашуміли. Вперше в "Релігієзнавчих нарисах" було започатковано практику видання текстів англійською мовою.

Отже, час настав, і ми друкуємо паперову версію, на яку й оголошуємо передзамовлення.
Вартість журналу за передзамовленням - 180 грн.
Також нагадуємо, що деякі з присутніх отримали право придбати журнал зі знижкою 50%, коли скинулися на оновлення нашого сайту (де можна знайти електронну версію журналу). Ми всіх пам'ятаємо, але будемо вдячні, якщо нагадаєте про себе в коментарях 🙂

📜 Як дослідження пам’яті допомагають зрозуміти Єврейську Біблію?

Пам’ятання — це не просто інтелектуальний процес, а й глибоко емоційна дія. У новому відео ми говоримо про те, як працюють ментальні подорожі в часі, що таке "місця пам’яті" та чому підхід memory studies відкриває нові перспективи для аналізу біблійних текстів.

👉 Дивіться відео тут: https://youtu.be/4QQYfuPCq44

Обговорюємо в коментарях! 💬

Таргонський Д. Бог серед людей. Київ: Фонд Митрополита Володимира, 2024. 383 c.
ISBN 978-617-8532-03-1

У цій книзі описано життєву історію Христа – Людини, Яка стала засновником нашої ери й основоположником нової історії світу. Христос – це Творець, Який втілився не для того, щоб ускладнити людям життя новою релігією, а щоби стати для них зрозумілішим. Він жив у Палестині – самому центрі стародавнього світу, на стику трьох континентів – Африки, Європи та Азії, щоб розповісти людям усіх релігій і культур правду про Себе. Аби люди самі побачили і зрозуміли, що Він – жива особистість, і людина для Нього – найважливіше творіння.
Євангеліє – це проповідь Христа, яка була викликом релігії, що шанує великого Бога і зневажає «маленьку людину». Багато людей уявляє Христа як на іконі – неприступним і суворим. Та насправді більшої теплоти і людяності не знайти в жодній іншій людині за всю історію світу. Христос був неординарною особистістю Свого часу, й донині Його Слово не втрачає своєї гостроти та актуальності.

#рецензія
"Якщо перші чотири розділи можна назвати історичним оглядом важливих поєднань, як наприклад: релігія, гроші та секс, то п’ятий розділ (Релігії і SpaceX) – для тих, хто шукає найсучаснішу проблематику релігієзнавства та взаємодію релігії і технології. Позаяк книжка була видана 2021 р., автор не обійшов увагою впливу пандемії на трансформацію релігійних контактних ритуалів та навіть на іконописні сюжети: «Монастир Ватопед на Афоні завдяки архімандриту Єфрему з його талантом відчувати дух часу першим поповнив свій арсенал іконою “Діва Марія коло одра хворого на коронавірус”. Кажуть, ікона вже трішки чудотворна, але це неточно», – пише у рецензії Олена Груба.

#рецензія
"У «Вступі» В. Щепанський та Ю. Філь зазначають, що про «природнє» та «релігійне» у статтях ідеться як про «взаємопроникність двох сфер, їхню взаємозалежність та взаємодоповнюваність» (Щепанський & Карпіцький 2021, с. 5). Причому у збірнику містяться розвідки як теоретичні (методологічного, аналітичного, історіографічного змісту), так і практикозорієнтовані (на основі спостережень, польових досліджень), які мають надзвичайно широкий географічний контекст (Європа, Азія, Океанія). Також варто відзначити, що редактори дуже доречно включили наріжні для проблематики тексти (переклади), а також рецензії на дві вагомі в контексті екології релігії книг", – пише у рецензії Вікторія Кришмарел.

Релігієзнавчі нариси. 2021. № 11: Західний езотеризм.
ISSN 2221-1535

Це число журналу “Релігієзнавчі нариси”, присвячене дослідженням західного езотеризму. Ряд статей представляють традиційну історичну методологію. Наприклад, одна стаття аналізує українські колоди окультного таро, інша – алхімічний дискурс у православних слов’ян Східної Європи. Є також статті, побудовані на літературознавчому та культурно-антропологічному підходах. Наприклад, дослідження магії в британській літературі та використання карт таро в Гластонбері.
Число містить також рецензії на книги та переклади старовинних текстів. Особливо варто відзначити інтерв’ю, де обговорюються співвідношення понять "езотеризм", "містицизм" та "окультизм", а також взаємодія езотерикознавства із релігієзнавством. Випускові редактори прагнуть окреслити межі академічного дослідження езотеризму, пропонуючи підходити до нього як до предмету академічного дослідження.

Українське релігієзнавство. 2024 № 96.
ISSN 2306-3548 (Print), 2617-9792 (Online)

Номер містить наукові статті, присвячені актуальним проблемам релігієзнавства.
У розділі "Теорія і методологія релігієзнавства" розглядається специфіка застосування феноменологічного методу у релігієзнавстві, а також становлення соціології релігії в Україні.
Розділ "Історія релігій і релігійних ідей" висвітлює середньовічний скрипторій як інституцію, діяльність греко-католицького духовенства, історичний розвиток римо-католицизму в Україні та репресивні заходи радянських спецслужб щодо Свідків Єгови.
У рубриці "Сучасні релігії і релігійна ситуація" аналізуються перспективи повоєнного християнства в Україні, питання автентичності православної релігійності, меморіалізація трагедії Голокосту та вплив штучного інтелекту на релігію.
Номер також статтю про світоглядні настанови Анатолія Колодного як засновника українського релігієзнавства. Журнал також включає рецензії на книгу, присвячену Свідкам Єгови.

Церковно-історичний збірник Волинської духовної семінарії. Випуск 5. Луцьк: ФОП Мажула Ю. М., 2024. 144 с. 

Збірник містить наукові дослідження, присвячені історії православ’я та міжконфесійних відносин у Східній Європі від XVIII до ХХ століття. У статтях розглядаються питання діяльності релігійних діячів, навчальних закладів, механізмів державного контролю над церквою та міжконфесійних конфліктів.
Серед ключових тем — історія постаті святого Єлисея Лавришевського, становлення Апарату Уповноваженого Ради у справах РПЦ у радянській Україні, процеси возз’єднання уніатів з православ’ям на Волині та діяльність православного духовенства в Подільському регіоні. Окремі статті висвітлюють життєпис православного капелана Віктора Романовського, реформу духовної освіти в СРСР, чеську місію на Волині та моральний аспект мучеництва в літературній спадщині новомучеників ХХ століття.
Збірник також містить публікацію архівних матеріалів та рецензії на наукові праці.

Богословські роздуми. Том 22 № 1 (2024): Сакральне і секулярне в теополітичній системі координат Центральної та Східної Європи

Номер містить добірку статей, есеїв, рецензій і перекладів, що охоплюють широкий спектр тем у сфері теології та соціально-політичних аспектів релігії.
Основні статті присвячені питанням секуляризації та сакрального простору (Марієтта ван дер Тол, Філіп Горскі), релігійного націоналізму (Джозеф Хардер, Майра Воткінс), а також аналізу радикальної ортодоксії в контексті християнської теології (Корнеліус Лумбанбату).
Розділ есеїв пропонує роздуми над християнською етикою через призму лекції Дітріха Бонгеффера (Анатолій Денисенко) та богословську біографію Волтера Брюггеманна (Володимир Лукін).
Переклади включають нову інтерпретацію книги Псалмів (Дмитро Цолін) і тексти Якоба Армінія щодо богословських питань (Ростислав Ткаченко).
Рецензії охоплюють широкий спектр новітніх видань із богослов’я та історії релігії

Труди Київської духовної академії. 2024. № 41.

Номер містить матеріали з богослов’я, біблієзнавства, патрології, історії церкви та канонічного права. Окрему увагу приділено викликам, що постали перед Українською Православною Церквою в 2014–2024 рр. Розглянуто семантичний аналіз біблійних термінів, методологію біблійної критики, питання природного богопізнання. Висвітлено дискусії про благодать у ранньому християнстві, діяльність випускників Києво-Могилянської академії, богословську освіту в Києві за радянських часів. Розглянуто автокефалію в світовому та українському контекстах, проблеми канонічного права, ідею помісності в українському богослов’ї. Аналізується концепція «русского мира», реформи церковного співу, історія репресій проти духовенства. Завершують випуск богословські проповіді.

#рецензія
"На думку Автора, початок відкритої боротьби за єпископську інвеституру між церквою та світською владою в середині Х ст. став початком сучасного Заходу. Ключовим для розуміння логіки Автора є третій розділ книги «Гра в конкордат». У ньому він, використовуючи теорію ігор, пояснює всі можливі варіанти ходів та дій папи, правителя та кандидатів на єпископів (як просвітського, так і прорелігійного спрямування). Якщо спробувати декількома словами передати логіку, то суть у тому, що єпископства — це не тільки конкретний єпископ, але й володіння, насамперед землі. Правителі прагнули взяти під свій контроль найбагатші єпископства і поставити там своїх людей. Папи, розуміючи це, мали вибір: або затвердити кандидатуру правителя, або ж її відкинути. В останньому випадку правитель отримував прямий дохід з єпископства, що ще більше «било» по папі. <...> Для підтвердження цієї тези Автор проаналізував декілька сотень біографій єпископів", — пише у рецензії Ілля Чедолума.

#рецензія (?)
"Від Луки
Хоча в усіх Євангеліях події описані досить бідно, та все одно картинки постають яскраві. Одна тільки історія про вигнання торговців із храму чого варта. Ну тобто заходить собі до храму якийсь невідомець і просто перевертає столи, вичищає приміщення, а ті і слова не можуть сказати.
Яка, мабуть, харизма від нього перла! Взагалі не дивно, що про нього написали рокову оперу, він-бо справжня рок-зірка!", — пише у своєму конспекті (?) Іван Синєпалов.