Насичений день, це коли забуваєш про все, навіть про рубрику #Поговоримо_про_творче щовівторка, каюся, виправляюся та несу для вас інтерв'ю з письменницею Карою Лаберт ✨

1. Розкажіть трохи про себе та свою творчість

Кара Лаберт. Як ви здогадались — письменниця. Серед жанрів я без вагань обрала фентезі. Наразі пишу свою 6 книгу. Люблю читати й писати книги розміру "цеглинка", коли від неочікуваних сюжетних поворотів треба емоційно закривати книгу з фразою "та ну нііі... не може бути", а потім різко відкривати й продовжувати читання

2. Якби з вами ніколи не сталося письменництва, чи є професія, яка вабить вас так само сильно, як написання книг?

Можливо це було б управління. Надто люблю командувати. Це є моя навчальна спеціальність, котра часто відображається у творах. Певно саме цей рік вирішить долю...

3. Коли вам краще писати: вранці, вдень чи ввечері/вночі?

Залежно від того, що саме я хочу писати. Для вайбу — звісно ніч. Для продуктивності — день. От зранку я взагалі не функціоную, ранкові тексти завжди виглядають найгірше. Тому, для мене лишається "Пиши коли можеш, головне постійно, ну і не вранці"

4. До чого ви більше схильні: систематичного письма чи по натхненню?

Я не вірю в натхнення. Для мене завжди система. Якщо ти знаєш, що хочеш написати, якщо ти зміг використати свою уяву достатньо, аби вигадати це... Тоді тобі треба писати. Ти будеш писати якщо можеш. (Не кидайтесь камінням, це лише моя особиста думка, котру я нікому не хочу нав'язувати)

5. Перша чернетка для вас це майже ідеальна версія тексту, яку варто лише вичитати та підправити, чи скоріше хаотичний нарис, після якого буде ще багато покращень?

Для мене це майже ідеальна версія тексту. Враховуючи як детально я працюю над розробленням ідеї та сюжету, головне — плану книги, то мій текст зазвичай не має дірок чи непорозумілостей. Пишу одразу все, що треба, без різких змін посеред сюжету, бо мені просто придумалось.

6. Наскільки ваші герої автономні? Чи бувало так, що персонаж відмовлявся діяти за вашим планом і змінював сюжет?

Герой — це ідея в моїй голові. Ця ідея змінюється в процесі. Я не контролюю зміну цієї ідеї і дозволяю своєму розуму вести кожного персонажа по своєму шляху, без спроб змінити те, що було першочерговою ідеєю, лише покращення, коли ідея стоїть. В процесі письма, не ставалось ситуації, коли персонаж змінював сюжет і мій план, вони роблять це в момент створення сюжету

7. Що для вас є показником того, що твір вдався? Це внутрішнє відчуття чи відгуки перших читачів?

Мені хочеться сказати, що показником є моя думка, але як би не хотілось, відгуки перших читачів, особливо, коли вони захоплені книгою — робить свою справу. Можливо, якби наразі я мала більше відгуків на поточну історію, то і писала б швидше

8. Яку головну емоцію ви хотіли б залишити у читача після того, як він закриє вашу книгу?

Шок. В гарному сенсі. Аби читач був захоплений тим, що сталось. Щоб всі події набрали сенсу, пазл в голові склався, а емоції — радість, щастя, навіть сум за деякими персонажами — переповнювали читача

9. Яку пораду ви б дали собі напочатку шляху?

Не соромся писати те, що було твоєю першою ідеєю. Те що ти робиш, те чим ти гориш — це завжди цікавий сюжет, котрий знайде свого читача. Не бійся поганої якості тексту, ти навчишся робити з тексту цукерку

Прошу до вашої уваги (вподобайки та коментаря) Інтерв'ю для Manuscript (взяте мною) з пані @farfalleanila

https://t.me/manuscript_platform/57

Саймон пише книгу замість мене.

Читання за березень — 0
Зате письмо...
*Календар активності від Manuscript*

Перед продовженням #персонажі

Можете освіжити пам'ять на попередні пости:

Про головну героїню Шейлу
та про Еміля, її кращого друга

#персонажі

Раймунд Езекіель Драгонсон - колишній наречений головної героїні

Цей персонаж антагоніст в історії Шейли, але сам був певен, що діє правильно. Саме його дії дали перший поштовх сюжету.

Раймунд — персонаж, який тримає контроль до останнього. Його виховували як спадкоємця з моменту народження, і це відчувається в кожному рішенні: він не вагається, не відступає і не дозволяє собі виглядати слабким. Його влада — це не лише титул, а інструмент, який він постійно відточує.

Він говорить повільно, обирає слова точно і не намагається звучати м’якше, ніж є. У його мовленні багато старих форм і відтінків зверхності. Це не поза — це звичка, сформована роками правління та усвідомлення власної сили.

Попри свою роль антагоніста, Раймунд не діє хаотично. Його імпульсивність проявляється в деталях: у раптових рішеннях, у спалахах гніву, у звичці хрустіти пальцями перед тим, як зробити крок, який змінить ситуацію. Він пам’ятає образи і не відпускає їх, навіть якщо це шкодить йому самому.

Його найбільший страх — втратити контроль над тим, що він вважає своїм: сім’єю, владою, впливом. І саме цей страх формує його як правителя значно більше, ніж амбіції.

Коротко про нього:
Народився (офіційним) первістком у королівській родині Ларії та з дитинства готувався до трону. Йому 424 роки, він кітцуне, хоча ретельно приховує слабкість свого виду, використовуючи здатність змінювати подобу. Володіє одноручним довгим мечем на рівні майстра. Його улюблений колір — зелений.

Раймунд — той тип правителя, який не допускає рівних поруч із собою. Навіть у родині він будує ієрархію, де контроль важливіший за близькість.

Він не намагається бути хорошим. Йому достатньо бути сильним.

трилогія про войовничі народи

Як ви ставитесь до таких антагоністів?

Kara Labert | Ukrainian writer

@netrembaa вже отримала мої книги😍
А я поки продовжую писати нові🫡

Такий легенький, але важливий момент з нової дилогії "Падіння"

— Ти втекла. Самовільно. Без дозволу. Без супроводу. І пішла просто в пастку, яку навіть дитина змогла б розпізнати. — її голос не підвищувався, але в ньому з’явилось щось жорсткіше, різкіше. — Ти не просто поставила під загрозу своє життя. Ти поставила під удар позицію нашого дому, нашого народу і всі ті крихкі домовленості, які ми намагаємось втримати.
Я відчула, як у грудях починає підніматись щось гаряче, знайоме, але змусила себе не рухатись.
— І після цього, — вона нахилилась трохи ближче, погляд став гострішим, — Ти лежиш тут і очікуєш, що я буду ставитись до тебе як до жертви?

цикл ВОЙОВНИЧІ НАРОДИ
ТЕНЕБРІС. Бог пітьми.

Ви поки не мали це бачити😂

Тим, хто народжений для іншого світу.
Нехай полум'я дракона переродить Вас, пробудивши силу, що дрімає всередині... (Присвята з книги прекрасної Кари Лаберт "Попіл та апатія")

@Hurt_Books #Присвяти

цикл ВОЙОВНИЧІ НАРОДИ
АФІНА Кронопан. Валькірія.