КОРОЛІВСТВО ПРОКЛЯТИХ — Керрі Маніскалко

🌟🌟🌟🌟🌟 — 4/5

ВІДГУК МОЖЕ МІСТИТИ СПОЙЛЕРИ

Коротко про враження:
Ця історія не довго чекала на свій час на моїй поличці,на другу частину було покладено багато очікувань. Виправдали себе звісно не всі, але все ж, історія лишається неймовірно цікавою та захопливою. Якщо перша частина була лише легким дотиком до темряви, то «Королівство проклятих» — це повноцінне занурення в Пекло. Пряна атмосфера Сицилії змінилася на крижаний, жорстокий, але неймовірно розкішний світ Семи Кіл. Ця книга набагато доросліша, відвертіша й похмуріша за попередню. Маніскалко нарешті підвищує ставки, перетворюючи гру зі спокусами на небезпечну стратегію виживання.

Після фіналу першої книги неможливо було не дізнатися, що чекає на Емілію в обителі демонів. Мої очікування щодо «темної казки» тут справдилися на 100%. Якщо раніше магія була лише приправою, то тепер вона — основа всього. Естетика гріхів, палаців і потойбічного світу прописана настільки детально, що ти буквально відчуваєш цей холодний вітер Пекла.

Емілія помітно змінилася. Її імпульсивність переросла у цілеспрямовану лють. Мені сподобалося, що вона більше не просто жертва обставин, а гравець, який вчиться маніпулювати. Її шлях «зіткнення з власною темрявою», про який я згадувала минулого разу, тут стає ключовим. У цій частині Гнів розкривається з нових сторін. Напруга між ним та Емілією стає майже відчутною фізично. Те, що у першій книзі було лише «обіцяною романтичною лінією», тут спалахує повноцінним вогнем. Їхні діалоги — це все ще найкраща частина тексту.

На відміну від першої частини, події розгортаються динамічніше, хоча авторка все ще приділяє багато уваги описам — тепер це не кулінарія, а розкішні вбрання та архітектура Пекла. Мені нарешті вистачило глибини у правилах світу: ієрархія демонів і таємниці принців Пекла додають історії тієї ваги, якої мені бракувало раніше. Хоча деякі сюжетні повороти все ще можна вгадати, фінал знову залишає з купою запитань.

Подекуди фокус на романтичній напрузі все ще затьмарює головний квест героїні. Також хотілося б більше взаємодії з іншими принцами Пекла — вони надто цікаві, щоб залишатися лише фоном.

Це ідеальне продовження для тих, хто шукав більше пристрасті, більше демонічної естетики та менше «дитячих» обмежень. Керрі Маніскалко вдалося втримати той самий післясмак небезпеки, зробивши його ще гострішим. Якщо перша книга була вступом, то друга — це серце історії, від якого важко відірватися.

#відгук @KaraLabert

Вгадайте яке незмінне правило у нас працює? 😇

РТУТЬ — Келлі Гарт

🌟🌟🌟🌟🌟 — 5/5 (абсолютний фаворит січня)

ВІДГУК МОЖЕ МІСТИТИ СПОЙЛЕРИ

Коротко про враження:
Вау. Просто ВАУ! Якщо ви шукали книгу, яка витягне вас із будь-якого нечитуна і змусить серце битися в ритмі чистокровного екшену, то «Ртуть» — це саме вона. Це не просто роментезі, це вибухова суміш небезпечного світу та найтемніших фентезі-казок. Яскрава, зухвала, нещадна і неймовірно сексуальна історія, від якої неможливо відірватися до останньої сторінки!

Келлі Гарт створила приголомшливий світ. Пустеля, небезпека, що читує за кожним барханом, і жорстока магія — атмосфера настільки густа, що її можна різати ножем. Авторці вдалося поєднати вайб виживання з високим фентезі так майстерно, що ти буквально відчуваєш пісок на зубах і спеку на шкірі. Це було свіжо, оригінально і дуже кінематографічно. Водночас, коли оточення змінилось, здається я відчула холод Омнамеррін на собі. Ідеально точне передання атмосфери, що не перевантажує текст.

Герої, в яких неможливо не закохатися...

Боже, нарешті справді сильна, гостра на язик і адекватна головна героїня! Саеріс не чекає на порятунок, вона сама — стихія. Її внутрішня сила і вразливість роблять її настільки живою, що хочеться бути її найкращою подругою (або просто спостерігати, як вона розносить ворогів, я подам їй меч, якщо треба).
Дівчата, тримайтеся... Кінґфішер... Похмурий, загадковий, володіє тінями, з цим ідеальним балансом «не чіпай мене» та «я спалю світ за тебе». Їхня хімія з Саеріс — це не просто іскри, це повноцінна пожежа! Кожен їхній діалог, кожен погляд — це чистий електричний розряд. Певно через це так багато стікерів довелось використати...

Тут взагалі немає часу нудьгувати. Сюжет летить зі скаженою швидкістю. Кожен розділ закінчується так, що ти кажеш собі «ну ще один — і спати», а потім виявляєш, що вже третя ранку. Гумор просто розривний — я кілька десятків разів сміялася вголос із сарказму героїв (Карріон, обожнюю, з самого початку). Це той рідкісний випадок, коли і сюжетна лінія, і романтична складова прописані однаково круто.

Це 100% потрапляння в моє серце. «Ртуть» має все: дорослий підхід до фентезі, гарячу любовну лінію, круту світобудову і героїв, за яких переживаєш більше, ніж за себе. Якщо ви любите якісне роментезі з перцем та характером — біжіть читати негайно! Це було легендарно. Дайте наступну частину!

#відгук @KaraLabert

Написала перший розділ до дилогії ПАДІННЯ
Вийшло приблизно 32 книжкові сторінки...
Оце пішла робота😊

Дитячі мрії, про "Поїхати на острів без інтернету й світла" — повна фігня. Не хочу такого 🥺

Читаю "Шістка атласа"...
Вайб серіалу "Бібліотекарі" 😍

А таке бачили? 😍

Пам'ятаєте, я вам розповідала про українську авторку Кару Лаберт та її книгу «Попіл та апатія» (в мене і відгук є ☺️)?

Так ось, мені приїхала продовження серії Войовничі народи. Книга 2 - «Тінь і жахіття» 😎

Все змінилось в одну мить. Шейла більше не була в безпеці, адже її смерть тепер дихала їй в спину. Але задумайтесь, можливо ворог там, де ти найменш очікуєш?

Палають кордони, палає її серце. Магія, що вчора рятувала, сьогодні може вбити. У цій битві не буде переможців — лише ті, хто виживе, і ті, хто згорить. Але ціна може бути надто високою. Бо навіть світло не завжди рятує. Іноді воно лише вказує, куди впасти.

Так ось, я вже на 190 сторінці, переживала, що буде читатися важко, але єдине з важкого, це згадати другорядних персонажів (першу частину читала ще, певно, весною 👌). Прочитаю до половини і розповім вам детальніше 😀

Мені цікаво, чи читаєте ви сучасних українських авторів?
❤️- так, частенько
😍- рідко, але читаю
💔- зовсім не читаю
#townbooks_про_українське

от наче неділя, а я перейшла межу 10к слів у новому рукописі🤟