Пам’яті Братської четвірки, героїв «Християнського Корпусу»

Люди чиї імена стають частиною історії.

Братська четвірка - це частина історії «Християнського Корпусу».
Вони були поруч коли «Християнський Корпус» лише зароджувався, коли формувалися його підрозділи, загартовувався характер і народжувалося братерство.

Вони стояли на чолі перших диверсійних операцій, їх імена запамʼятає історія цієї війни:

Юрій «Святоша» Горовець
Максим «Непийпиво» Михайлов
Тарас «Тарасій» Карпюк
Богдан «Аполлон» Лягов

25 грудня 2022 року, в ніч Різдва, група прийняла свій останній бій під час диверсійної операції на Брянщині. Отримавши поранення, бійці відмовились здаватись в полон, і бились до останнього.
На їхніх автоматах були надписи - "Слава Ісусу Христу", та "Мужність".

Указом президента Братській четвірці присвоєні звання Героїв України - посмертно.

Сьогодні підрозділи «Християнського Корпусу» продовжують переносити війну на територію ворога та здійснюють рейди в глиб території ворога.

ХРИСТИЯНСЬКИЙ КОРПУС

Дива віри на війні. Частина 1

«Після зачистки десятка квадратних кілометрів сірої зони треба зробити ривок на територію, яка вже є конкретно ворожою. Наша група має зайти в околиці ділянки, де ворог раніше мав накопичення, закріпитись, підсилитись. Після цього ми б нарешті дорвались в гості до «Рубікона» (ворожий підрозділ БПЛА), що тоді тримав цей сектор і створював нам купу проблем. Типова задача розвідки»,

— згадує боєць з позивним «Конаш».

Через тиждень нерухомого спостереження групу все ж було виявлено.

«Я відчув сильний удар і осліплення. Я почав кричати побратимам, що нічого не чую і не бачу, але живий. Мене відтягнули в сусіднє укриття і почали проводити огляд. Один побратим почав за мене молитися, а другий замотувати голову, щоб закріпити щитки для ока. Але через дуже короткий термін після цього по нас знову почали відпрацьовувати скидами і підпалили позицію. Ми ховались від дронів просто під сухим кущем і молились»,

— розповідає боєць з позивним «Грек».

«Підвечір вони почали накривати нас скидами «ВОГів», газу, «терміту». Ми не могли вертатись через велике відкрите мінне поле вночі, це було самогубством. Тож ми прикрились, хто чим міг, і нерухомо лежали, перечікували вибухи в кількох метрах від нас годинами. Доволі неприємне відчуття — прикидатись чи то твариною, чи мертвим. На нас падала абсурдна кількість прицільних скидів; тільки по собі я нарахував 70 шт. з 23:50 по 1:30. А це вже була п’ята година нашого перебування на відкритій ділянці»,

— згадує «Конаш».

«Майже усі бійці групи отримали поранення. Двоє в ногу, кров зупинили не повністю. Наш брат «Грек» на той момент через уламки в очах повністю осліп»,

— доповідь на пункт управління.

«Весь цей час у молитві до мене приходила впевненість, що все в руках Господа. Я знав, що якщо ми звідси вийдемо живими, це буде чудо, і я також просив цього чуда в молитві. В один момент снарядом міномету знесло шматок термоковдри, під якою ми вдвох ховались, і нам уже не було куди дітись»,

— згадує «Грек».

ХРИСТИЯНСЬКИЙ КОРПУС

Дива віри на війні, частина 2

Групу бійців підрозділу «Рота Ісуса Христа» ворог виявив у своєму тилу. Протягом шести годин на відкритій місцевості їх безперервно атакували дрони.

«Весь цей час у молитві я просив про диво. Коли мінометним снарядом знесло шматок нашої термоковдри, ховатися стало ніде»,

— згадує «Грек».

На позицію бійців скинули дві термобаричні гранати, але жодна не розірвалася. Це стало сигналом діяти: група ризикнула йти вночі нерозвіданим маршрутом через мінне поле.

Попереду чекали вісім кілометрів важкого шляху.

«Ми йшли виснажені й поранені. У групі був повністю засліплений боєць із розірваними перетинками, в іншого підтікав турнікет. Мені уламки пройшли вище ноги, але рану припекло, і вона не кровоточила. Ми бігли, повзли через хащі та колючий дріт, а міни проскочили навмання»,

— розповідає «Конаш».

О 10:00 група успішно евакуювалася. Всупереч усім шансам бійці вижили на самій лінії оборони ворога.

Попереду чекало тривале лікування. «Зневіри не було. Навіть у шпиталі відчувалася присутність Господа через підтримку волонтерів і людей поруч»,

— додає «Грек».

Лікарі давали невтішні прогнози: видалення правого ока й 90% ймовірності втрати лівого. Проте сталося диво — на операційному столі праве око раптом почало реагувати на світло.

Усі бійці відновилися, а «Греку» повернулося 79% зору. Зараз вони продовжують боронити Україну у складі «Християнського Корпусу».

Все на славу Божу!

ХРИСТИЯНСЬКИЙ КОРПУС