Іноді, щоб почути себе, потрібно просто дати собі трохи часу – без необхідності бути сильною.
Саме таку можливість мали жінки, які долучилися до зустрічі в Центрі життєстійкості м. Рівне.
Це жінки, чиї чоловіки, партнери, сини, брати служать у Силах оборони України. Вони чекають, хвилюються, підтримують своїх близьких і щодня намагаються давати раду власним переживанням. Часто так багато сил іде на турботу про інших, що на себе їх майже не залишається.
💌 Під час зустрічі жінки писали листи до себе, щоб звернутися до себе з добротою, якої іноді так бракує у щоденній метушні.
💬 «Я чула про таку практику, але ніколи не пробувала. І мені дуже шкода, що я раніше такого не робила. Для мене це було дуже важливо. Я ще такої легкості не відчувала ніколи. Я ще раз сяду і напишу цього листа собі сама, наодинці. Я уявила себе маленькою дитиною, як я себе обіймаю. І це таке полегшення», — розповідає Вікторія, дружина Захисника.
До письмової практики додалася творча – флюїд-арт, малювання рідкими фарбами. Через кольори і фарби учасниці могли відобразити свій настрій і просто побути в моменті.
Що допомагає триматися, коли найдорожча людина далеко?
Для кожної відповідь своя.
💬 «Потрібно згадувати хороші моменти. Пам’ятати, що все, що зараз, - це тимчасово. І щоб був ресурс підтримувати партнера, потрібно підтримувати себе», — каже Катерина, ще одна учасниця зустрічі.
Кожна жінка знаходить свої способи давати раду переживанням і відновлювати сили. Та іноді важливо не залишатися з усім наодинці, мати можливість поговорити з тими, хто розуміє твій досвід, і відчути, що ти теж можеш розраховувати на підтримку.
🔗 На платформі «Ти як?» зібрані історії жінок, які проходять через досвід очікування, а також матеріали про те, що може підтримати в цей час: https://howareu.com/chekaiu
А для жінок, чиї близькі служать, у Рівному діє можливість долучитися до групи психологічного відновлення.
Зустрічі проходитимуть у форматі «рівний-рівному» за участю психологині, яка сама є дружиною військовослужбовця.
Для дітей віком 6–9 років паралельно передбачені зустрічі з дитячим психологом.
✍️ Реєстрація: https://forms.gle/UAaRUbjYpMQ9zvzs7
📍 Місце проведення: м. Рівне, вул. Словацького, 3а (Простір Інтеграції).
Щосереди о 16:30. Перша зустріч – 21 жовтня.
⏺ Тематичну хвилю «Підтримка жінок, чиї близькі служать» створено спільно з ЮНІСЕФ Україна в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської.
⏺ Пріоритетний проєкт Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України зі створення мережі Центрів життєстійкості розроблений спільно з Координаційним центром КМУ / Mental Health UA і є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської, який у Рівненській ТГ втілює ГО Центр Інтеграції
#тияк
Підпишись на ГО «Центр Інтеграції»:
Telegram | Facebook | 🌐Сайт
Саме таку можливість мали жінки, які долучилися до зустрічі в Центрі життєстійкості м. Рівне.
Це жінки, чиї чоловіки, партнери, сини, брати служать у Силах оборони України. Вони чекають, хвилюються, підтримують своїх близьких і щодня намагаються давати раду власним переживанням. Часто так багато сил іде на турботу про інших, що на себе їх майже не залишається.
💌 Під час зустрічі жінки писали листи до себе, щоб звернутися до себе з добротою, якої іноді так бракує у щоденній метушні.
💬 «Я чула про таку практику, але ніколи не пробувала. І мені дуже шкода, що я раніше такого не робила. Для мене це було дуже важливо. Я ще такої легкості не відчувала ніколи. Я ще раз сяду і напишу цього листа собі сама, наодинці. Я уявила себе маленькою дитиною, як я себе обіймаю. І це таке полегшення», — розповідає Вікторія, дружина Захисника.
До письмової практики додалася творча – флюїд-арт, малювання рідкими фарбами. Через кольори і фарби учасниці могли відобразити свій настрій і просто побути в моменті.
Що допомагає триматися, коли найдорожча людина далеко?
Для кожної відповідь своя.
💬 «Потрібно згадувати хороші моменти. Пам’ятати, що все, що зараз, - це тимчасово. І щоб був ресурс підтримувати партнера, потрібно підтримувати себе», — каже Катерина, ще одна учасниця зустрічі.
Кожна жінка знаходить свої способи давати раду переживанням і відновлювати сили. Та іноді важливо не залишатися з усім наодинці, мати можливість поговорити з тими, хто розуміє твій досвід, і відчути, що ти теж можеш розраховувати на підтримку.
🔗 На платформі «Ти як?» зібрані історії жінок, які проходять через досвід очікування, а також матеріали про те, що може підтримати в цей час: https://howareu.com/chekaiu
А для жінок, чиї близькі служать, у Рівному діє можливість долучитися до групи психологічного відновлення.
Зустрічі проходитимуть у форматі «рівний-рівному» за участю психологині, яка сама є дружиною військовослужбовця.
Для дітей віком 6–9 років паралельно передбачені зустрічі з дитячим психологом.
✍️ Реєстрація: https://forms.gle/UAaRUbjYpMQ9zvzs7
Щосереди о 16:30. Перша зустріч – 21 жовтня.
#тияк
Підпишись на ГО «Центр Інтеграції»:
Telegram | Facebook | 🌐Сайт
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤11🙏2🕊1
💬 «Мої батьки були будівельниками і вони будували це місто після війни. Кожен будиночок, кожен дитсадок… це все було рідне. А потім одна секунда, одна хвилинка – і тієї школи немає» 💔
Так пані Валентина згадує Краматорськ – місто, з яким пов’язане все її життя. Цього літа вона разом із чоловіком Олександром була змушена евакуюватися на Рівненщину.
🎥 Перегляньте сюжет телеканалу «Сфера-ТВ» Рівне, щоб дізнатися:
▶️ як працює унікальний в Україні постевакуаційний супровід – підтримка, яка допомагає людям відновлювати самостійність;
▶️ як завдяки допомозі фахівців, пошуку житла та підтримці місцевої громади подружжя облаштовує життя на Рівненщині.
🔗 Дивіться сюжет за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=TNws5tnV9Bs
ℹ️ Діяльність стабілізаційного центру та постевакуаційний супровід здійснюється в межах проєкту «Підтримка інтеграції вразливих категорій нещодавно прибулих переміщених осіб з метою запобігання вторинному переміщенню», який на Рівненщині реалізує ГО «Центр Інтеграції» у партнерстві з Рівненською обласною державною адміністрацією за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF)
Підпишись на ГО «Центр Інтеграції»:
Telegram | Facebook | 🌐Сайт
Так пані Валентина згадує Краматорськ – місто, з яким пов’язане все її життя. Цього літа вона разом із чоловіком Олександром була змушена евакуюватися на Рівненщину.
🎥 Перегляньте сюжет телеканалу «Сфера-ТВ» Рівне, щоб дізнатися:
▶️ як працює унікальний в Україні постевакуаційний супровід – підтримка, яка допомагає людям відновлювати самостійність;
▶️ як завдяки допомозі фахівців, пошуку житла та підтримці місцевої громади подружжя облаштовує життя на Рівненщині.
💬 «Місія нашого проєкту і нашої організації – не робити людей залежними від нас, а допомогти їм стати самозарадними», — зазначає голова ГО «Центр Інтеграції» Олена Хомич.
🔗 Дивіться сюжет за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=TNws5tnV9Bs
ℹ️ Діяльність стабілізаційного центру та постевакуаційний супровід здійснюється в межах проєкту «Підтримка інтеграції вразливих категорій нещодавно прибулих переміщених осіб з метою запобігання вторинному переміщенню», який на Рівненщині реалізує ГО «Центр Інтеграції» у партнерстві з Рівненською обласною державною адміністрацією за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF)
Підпишись на ГО «Центр Інтеграції»:
Telegram | Facebook | 🌐Сайт
YouTube
Від залізничного перону - до нового дому: як на Рівненщині працює постевакуаційний супровід ВПО
Залишили рідне місто через війну. 77-річний Олександр та 75-річна Валентина Хохотви все життя прожили у Краматорську. Цього літа подружжя евакуювалося на Рівненщину. Тут вони почали облаштовуватись «з нуля»: знайшли будинок, познайомилися із сусідами та поступово…
❤9🙏3❤🔥1
Що допомагає відновлювати рівновагу у складні періоди життя або коли обставини постійно змінюються 🫣
У Центрі життєстійкості м. Рівне тривають заняття з циклу «Вчуся бути в рівновазі» для дітей віком 6–9 років. Учасники й учасниці визначали те, що допомагає зберігати стійкість, коли щось іде не за планом.
🌳 Щоб пояснити дітям ці поняття, використали метафори дерева та його коріння.
💨 А виклики та важкі емоції розглядали як тимчасову негоду.
Як коріння допомагає дереву триматися в землі під час вітру, так і власні ресурси підтримують нас у складних ситуаціях. Це можуть бути близькі люди, дім, улюблені речі чи приємні спогади.
Під час практичних вправ діти вчилися відчувати опору під ногами й утримувати рівновагу під час зовнішнього впливу.
Через тілесно-орієнтовані техніки вони досліджували, як можна повертати собі стійкість, коли щось порушує звичний стан.
А в арттерапевтичній частині за допомогою пластиліну передавали власні уявлення про підтримку та силу, спробували різні способи дії й побачили, що помилки – це не невдача, а лише один з етапів процесу, під час якого можна шукати інші рішення.
Хвилювання, страх, розчарування чи труднощі – природна частина життя. Не завжди можна вплинути на обставини, але можна поступово вчитися помічати власні почуття, згадувати про те, що підтримує, і звертатися по допомогу до тих, кому довіряєш.
Пріоритетний проєкт Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України зі створення мережі Центрів життєстійкості розроблений спільно з Координаційним центром КМУ / Mental Health UA, є складовою Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської, і який у Рівненській ТГ втілює ГО Центр Інтеграції
Підпишись на ГО «Центр Інтеграції»:
Telegram | Facebook | 🌐Сайт
У Центрі життєстійкості м. Рівне тривають заняття з циклу «Вчуся бути в рівновазі» для дітей віком 6–9 років. Учасники й учасниці визначали те, що допомагає зберігати стійкість, коли щось іде не за планом.
💨 А виклики та важкі емоції розглядали як тимчасову негоду.
Як коріння допомагає дереву триматися в землі під час вітру, так і власні ресурси підтримують нас у складних ситуаціях. Це можуть бути близькі люди, дім, улюблені речі чи приємні спогади.
Під час практичних вправ діти вчилися відчувати опору під ногами й утримувати рівновагу під час зовнішнього впливу.
Через тілесно-орієнтовані техніки вони досліджували, як можна повертати собі стійкість, коли щось порушує звичний стан.
А в арттерапевтичній частині за допомогою пластиліну передавали власні уявлення про підтримку та силу, спробували різні способи дії й побачили, що помилки – це не невдача, а лише один з етапів процесу, під час якого можна шукати інші рішення.
Хвилювання, страх, розчарування чи труднощі – природна частина життя. Не завжди можна вплинути на обставини, але можна поступово вчитися помічати власні почуття, згадувати про те, що підтримує, і звертатися по допомогу до тих, кому довіряєш.
Пріоритетний проєкт Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України зі створення мережі Центрів життєстійкості розроблений спільно з Координаційним центром КМУ / Mental Health UA, є складовою Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської, і який у Рівненській ТГ втілює ГО Центр Інтеграції
Підпишись на ГО «Центр Інтеграції»:
Telegram | Facebook | 🌐Сайт
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤9🥰2😍2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
💬 «З психологом було дуже повчально. Дещо я буду використовувати в житті», - ділиться Каріна, яка разом із мамою та донькою евакуювалася з Краматорська.
🚊 Ця родина – серед людей, які прибули на Рівненщину 17-м з початку року евакуаційним потягом із Донеччини й отримували допомогу в стабілізаційному центрі ГО «Центр Інтеграції».
Команда центру надає евакуйованим комплексний супровід, необхідні соціальні послуги, підтримку у забезпеченні прав на гідні умови проживання. Психологічна підтримка допомагає впоратися з пережитим і поступово відновити внутрішній ресурс.
Люди, які тривалий час жили під обстрілами, часто прибувають виснаженими й зосередженими на найголовнішому – зберегти життя. Тому важливо, щоб після евакуації вони мали час відновитися та знову повернути собі змогу планувати й самостійно визначати своє майбутнє.
ℹ️ Проєкт «Підтримка інтеграції вразливих категорій нещодавно прибулих переміщених осіб з метою запобігання вторинному переміщенню» реалізує ГО «Центр Інтеграції» у партнерстві з Рівненською обласною державною адміністрацією за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF)
Підпишись на ГО «Центр Інтеграції»:
Telegram | Facebook | 🌐Сайт
🚊 Ця родина – серед людей, які прибули на Рівненщину 17-м з початку року евакуаційним потягом із Донеччини й отримували допомогу в стабілізаційному центрі ГО «Центр Інтеграції».
Команда центру надає евакуйованим комплексний супровід, необхідні соціальні послуги, підтримку у забезпеченні прав на гідні умови проживання. Психологічна підтримка допомагає впоратися з пережитим і поступово відновити внутрішній ресурс.
Люди, які тривалий час жили під обстрілами, часто прибувають виснаженими й зосередженими на найголовнішому – зберегти життя. Тому важливо, щоб після евакуації вони мали час відновитися та знову повернути собі змогу планувати й самостійно визначати своє майбутнє.
ℹ️ Проєкт «Підтримка інтеграції вразливих категорій нещодавно прибулих переміщених осіб з метою запобігання вторинному переміщенню» реалізує ГО «Центр Інтеграції» у партнерстві з Рівненською обласною державною адміністрацією за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF)
Підпишись на ГО «Центр Інтеграції»:
Telegram | Facebook | 🌐Сайт
❤7❤🔥2🙏1
🗣️ Рубрика «Запитай у психолога» від Центру життєстійкості м. Рівне
Нам пишуть:
Що на це відповідає психологиня👇
Те, що описано у запитанні, схоже на післяподієве обмірковування. Це коли розмова вже завершилася, а думки знову й знову повертають нас до неї.
💭 Ми подумки шукаємо кращі відповіді, намагаємося передбачити, як нас зрозуміла інша людина, і ніби прагнемо виправити те, що вже неможливо змінити. А замість полегшення відчуваємо сором, провину й роздратування на себе.
Що може допомогти?
📌 Розрізняйте факт і припущення. Ви знаєте, що саме сказали, але не можете достеменно знати, як це сприйняла інша людина. Не кожна незручна розмова означає, що ви зробили щось не так.
📌 Не перетворюйте аналіз на самопокарання. Запитайте себе: «Чи є тут щось, що я справді хочу виправити, чи я знову караю себе за минуле?»
📌 Дозвольте собі бути недосконалими. Ви можете невдало пожартувати, розгубитися, не знайти потрібних слів. Це не робить вас гіршими й не визначає вашої цінності.
📌 Перед сном не намагайтеся силоміць позбутися думок. Спробуйте помітити їх і сказати собі:
💬 «Ця розмова вже позаду. Я не зобовʼязаний / не зобов'язана зараз знаходити ідеальну відповідь».
Потім поверніть увагу до дихання або відчуттів у тілі.
Якщо думки повертаються навіть до розмов трирічної давнини, це може свідчити про звичку суворо оцінювати себе й шукати впевненості в тому, що інші вас правильно зрозуміли.
☝️ Важливо не лише навчитися перемикати увагу, а й поступово змінювати ставлення до себе в таких ситуаціях.
❓Запитайте себе: чи вимагали б ви від близької людини такої самої бездоганності, якої вимагаєте від себе?
І ще одне: вам не обов’язково знаходити ідеальну відповідь на кожну розмову, щоб мати право на спокій.
👉 Якщо це регулярно заважає засинати, виснажує або посилює тривогу, варто обговорити це з психологом. З такими повторюваними думками можна працювати, зокрема, за допомогою когнітивно-поведінкової терапії.
📝 Пишіть свої питання до психолога в коментарях під цим дописом у фейсбуці або ж в особисті повідомлення нам на фейсбук сторінку.
✍️ Написати питання
Якщо хочете, щоб питання лишилось анонімним – ми це гарантуємо. Просто скажіть про це.
📍 Нагадуємо, Центр життєстійкості м. Рівне працює за адресою: вул. Словацького, 3а.
Телефон для довідок та консультацій:
📞 +38 (096) 745 01 00
☎️ 0362 400 400 – гаряча лінія (пн-чт: з 9:00 до 18:00, п’ятниця: з 9:00 до 16:00).
Пріоритетний проєкт Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України зі створення мережі Центрів життєстійкості розроблений спільно з Координаційним центром КМУ / Mental Health UA, є складовою Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської, і який у Рівненській ТГ втілює ГО Центр Інтеграції
#запитай_у_психолога
Підпишись на ГО «Центр Інтеграції»:
Telegram | Facebook | 🌐Сайт
Нам пишуть:
❓«Вночі перед сном завжди прокручую в голові діалоги, які вже відбулися. Думаю, що можна було відповісти інакше, і що людина могла неправильно мене зрозуміти. Іноді навіть згадую розмови трирічної давнини. Відчуваю сором за ці ситуації, злюся на себе і ніяк не можу це відпустити. Як перестати про це думати?»
Що на це відповідає психологиня👇
Те, що описано у запитанні, схоже на післяподієве обмірковування. Це коли розмова вже завершилася, а думки знову й знову повертають нас до неї.
💭 Ми подумки шукаємо кращі відповіді, намагаємося передбачити, як нас зрозуміла інша людина, і ніби прагнемо виправити те, що вже неможливо змінити. А замість полегшення відчуваємо сором, провину й роздратування на себе.
Що може допомогти?
📌 Розрізняйте факт і припущення. Ви знаєте, що саме сказали, але не можете достеменно знати, як це сприйняла інша людина. Не кожна незручна розмова означає, що ви зробили щось не так.
📌 Не перетворюйте аналіз на самопокарання. Запитайте себе: «Чи є тут щось, що я справді хочу виправити, чи я знову караю себе за минуле?»
📌 Дозвольте собі бути недосконалими. Ви можете невдало пожартувати, розгубитися, не знайти потрібних слів. Це не робить вас гіршими й не визначає вашої цінності.
📌 Перед сном не намагайтеся силоміць позбутися думок. Спробуйте помітити їх і сказати собі:
💬 «Ця розмова вже позаду. Я не зобовʼязаний / не зобов'язана зараз знаходити ідеальну відповідь».
Потім поверніть увагу до дихання або відчуттів у тілі.
Якщо думки повертаються навіть до розмов трирічної давнини, це може свідчити про звичку суворо оцінювати себе й шукати впевненості в тому, що інші вас правильно зрозуміли.
☝️ Важливо не лише навчитися перемикати увагу, а й поступово змінювати ставлення до себе в таких ситуаціях.
❓Запитайте себе: чи вимагали б ви від близької людини такої самої бездоганності, якої вимагаєте від себе?
І ще одне: вам не обов’язково знаходити ідеальну відповідь на кожну розмову, щоб мати право на спокій.
👉 Якщо це регулярно заважає засинати, виснажує або посилює тривогу, варто обговорити це з психологом. З такими повторюваними думками можна працювати, зокрема, за допомогою когнітивно-поведінкової терапії.
✍️ Написати питання
Якщо хочете, щоб питання лишилось анонімним – ми це гарантуємо. Просто скажіть про це.
Телефон для довідок та консультацій:
📞 +38 (096) 745 01 00
☎️ 0362 400 400 – гаряча лінія (пн-чт: з 9:00 до 18:00, п’ятниця: з 9:00 до 16:00).
Пріоритетний проєкт Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України зі створення мережі Центрів життєстійкості розроблений спільно з Координаційним центром КМУ / Mental Health UA, є складовою Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської, і який у Рівненській ТГ втілює ГО Центр Інтеграції
#запитай_у_психолога
Підпишись на ГО «Центр Інтеграції»:
Telegram | Facebook | 🌐Сайт
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤7✍4🤝1
🚊 Рівненщина зустріла 18-й з початку року евакуаційний потяг.
Цього разу на Рівненщину прибуло 39 людей із Донецької, Дніпропетровської та Херсонської областей. Серед них – 16 дітей, тобто близько 40% усіх евакуйованих.
❗️Кількість сімей із дітьми серед евакуйованих зростає, зокрема через оголошення примусової евакуації таких родин у багатьох громадах поблизу лінії фронту.
27-річна Таміла приїхала з Краматорська разом із трьома дітьми віком 9, 7 та 4 роки. Родина дуже переживає за бабусю й дідуся, які залишилися вдома, де досі небезпечно. Також серед прибулих – сім’я з п’ятьма дітьми.
📍 Евакуація людей відбувається у співпраці з благодійною організацією «Координаційний гуманітарний центр» та БФ «Save Ukraine».
На вокзалі людей разом із відповідними службами зустріла команда ГО «Центр Інтеграції» та супроводила до стабілізаційного центру. Тут евакуйовані отримують тимчасове проживання, харчування, психологічну, соціальну й юридичну допомогу.
Після евакуації важливо допомогти людям знайти житло, де вони зможуть облаштувати побут і поступово налагодити самостійне життя в новій громаді.
🏡 ГО «Центр Інтеграції» запрошує власників будинків і квартир на Рівненщині долучитися до пошуку житла для евакуйованих родин.
Житло можна надати в оренду або безоплатне користування.
🔗 Якщо ви маєте будинок чи квартиру, які готові надати для проживання, заповніть коротку анкету: https://forms.gle/gdH6hVy46XCfvzj4A
📞 Детальна інформація: +38 098 385 03 07
📊 З початку 2026 року на Рівненщину прибули 759 людей із прифронтових територій:
464 – евакуаційними потягами, 20 – автобусом, ще 275 дісталися області самостійно.
❕ Проєкт «Підтримка інтеграції вразливих категорій нещодавно прибулих переміщених осіб з метою запобігання вторинному переміщенню» реалізує ГО «Центр Інтеграції» у партнерстві з Рівненською обласною державною адміністрацією за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF)
Підпишись на ГО «Центр Інтеграції»:
Telegram | Facebook | 🌐Сайт
Цього разу на Рівненщину прибуло 39 людей із Донецької, Дніпропетровської та Херсонської областей. Серед них – 16 дітей, тобто близько 40% усіх евакуйованих.
❗️Кількість сімей із дітьми серед евакуйованих зростає, зокрема через оголошення примусової евакуації таких родин у багатьох громадах поблизу лінії фронту.
27-річна Таміла приїхала з Краматорська разом із трьома дітьми віком 9, 7 та 4 роки. Родина дуже переживає за бабусю й дідуся, які залишилися вдома, де досі небезпечно. Також серед прибулих – сім’я з п’ятьма дітьми.
📍 Евакуація людей відбувається у співпраці з благодійною організацією «Координаційний гуманітарний центр» та БФ «Save Ukraine».
На вокзалі людей разом із відповідними службами зустріла команда ГО «Центр Інтеграції» та супроводила до стабілізаційного центру. Тут евакуйовані отримують тимчасове проживання, харчування, психологічну, соціальну й юридичну допомогу.
Після евакуації важливо допомогти людям знайти житло, де вони зможуть облаштувати побут і поступово налагодити самостійне життя в новій громаді.
🏡 ГО «Центр Інтеграції» запрошує власників будинків і квартир на Рівненщині долучитися до пошуку житла для евакуйованих родин.
Житло можна надати в оренду або безоплатне користування.
🔗 Якщо ви маєте будинок чи квартиру, які готові надати для проживання, заповніть коротку анкету: https://forms.gle/gdH6hVy46XCfvzj4A
📞 Детальна інформація: +38 098 385 03 07
📊 З початку 2026 року на Рівненщину прибули 759 людей із прифронтових територій:
464 – евакуаційними потягами, 20 – автобусом, ще 275 дісталися області самостійно.
Підпишись на ГО «Центр Інтеграції»:
Telegram | Facebook | 🌐Сайт
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤8🙏3🕊1🤓1