Привіт!
Мене звати Аліна Сєроштан-Татарінова, я патентна повірена та адвокатка. Вже 20 років займаюсь суто інтелектуальною власністю.
Є власницею патентно-юридичної студії BLACK&WHITE.
Що буде на каналі IP BAR?
#ДикіТМ
На прикладах реєстрацій показую, що іноді люди реєструють і як їм то вдалося
#ТМіБДСМ
Які помилки роблять при реєстрації та чим це їм гикнеться
#палатаN6
Цікаві рішення Апеляційної палати та суду. Без довгих статей та посилань
#ПлагіатНЕплагіат
Авторські права – як не порушити самому та що робити, якщо ваші права порушили
Оскільки це бар, то тут будуть як шоти так і лонгдрінки, але других - небагато. Треба поважати культуру розпиву 😊
Мене звати Аліна Сєроштан-Татарінова, я патентна повірена та адвокатка. Вже 20 років займаюсь суто інтелектуальною власністю.
Є власницею патентно-юридичної студії BLACK&WHITE.
Що буде на каналі IP BAR?
#ДикіТМ
На прикладах реєстрацій показую, що іноді люди реєструють і як їм то вдалося
#ТМіБДСМ
Які помилки роблять при реєстрації та чим це їм гикнеться
#палатаN6
Цікаві рішення Апеляційної палати та суду. Без довгих статей та посилань
#ПлагіатНЕплагіат
Авторські права – як не порушити самому та що робити, якщо ваші права порушили
Оскільки це бар, то тут будуть як шоти так і лонгдрінки, але других - небагато. Треба поважати культуру розпиву 😊
❤12👍6
Ітак, рубрика #даоніжеразные
Про наших славних козаків.
Перша ТМ - п‘ятирічної давнини (з нею все ок), друга - свіженька сьогоднішня публікація.
У двох ТМ 30 клас. Вони не схожі?
Окрім того, у нас же не реєструються відомі персонажі без згоди автора. Як таке можливо, навіть без винесення попередньої відмови? Що думаєте?
Про наших славних козаків.
Перша ТМ - п‘ятирічної давнини (з нею все ок), друга - свіженька сьогоднішня публікація.
У двох ТМ 30 клас. Вони не схожі?
Окрім того, у нас же не реєструються відомі персонажі без згоди автора. Як таке можливо, навіть без винесення попередньої відмови? Що думаєте?
👍2🤔1
Ну шо, знаменитий Патрон
Мені здається це самий популярний пес в світі зараз, нє?
От зареєстрували авторські права на дане зображення і у юристів в різних групах одразу купа питань:
1) Чи потрібна згода господаря собаки на реєстрацію авторського права на зображення пса?
2) Чи може тепер автор картинки забороняти іншим особам використовувати зображення цього собаки, якщо воно схоже із зображенням на картині?
3) Які перспективи у господаря собаки на заперечення свідоцтва?
Поговоримо?
Одразу скажу - в нашому барі можна писати все що думаєш, навіть нісенітниці. Це ж бар, якщо що, скажете, що ви були на підпитку😂
А якщо серьйозно, то тут точно без бутилки не розберешься.
Мені здається це самий популярний пес в світі зараз, нє?
От зареєстрували авторські права на дане зображення і у юристів в різних групах одразу купа питань:
1) Чи потрібна згода господаря собаки на реєстрацію авторського права на зображення пса?
2) Чи може тепер автор картинки забороняти іншим особам використовувати зображення цього собаки, якщо воно схоже із зображенням на картині?
3) Які перспективи у господаря собаки на заперечення свідоцтва?
Поговоримо?
Одразу скажу - в нашому барі можна писати все що думаєш, навіть нісенітниці. Це ж бар, якщо що, скажете, що ви були на підпитку😂
А якщо серьйозно, то тут точно без бутилки не розберешься.
👍4
Клімт та його відомий «Поцілунок»
Картина української художниці Соломії Ковальчук та її переосмислення цієї картини.
Чи є тут порушення?
Не буду вас мучати, а одразу скажу, що ні, порушення немає. От це якраз і називається «надихнувся». Це відповідь на питання: от на скільки треба переробити картину, щоб не було порушення. От на стільки. Звісно, ми одразу ж згадуємо Клімта, але ні в кого не виникає навіть питання, чи то він написав?
Тому поважаємо інтелектуальну власність, надихаємось та малюємо свої інтерпретації на тему.
Картина української художниці Соломії Ковальчук та її переосмислення цієї картини.
Чи є тут порушення?
Не буду вас мучати, а одразу скажу, що ні, порушення немає. От це якраз і називається «надихнувся». Це відповідь на питання: от на скільки треба переробити картину, щоб не було порушення. От на стільки. Звісно, ми одразу ж згадуємо Клімта, але ні в кого не виникає навіть питання, чи то він написав?
Тому поважаємо інтелектуальну власність, надихаємось та малюємо свої інтерпретації на тему.
Зараз буде ціла детективна історія і багато літер, але, сподіваюсь, вона того варта.
Дано:
Витвір мистецтва №1, авторка: Євгенія Немировська
Витвір мистецтва №2, авторка: Lora Zinych
Питання: чи є тут порушення, зважаючи на те, що картина №1 була створена 18.05.2022, а картина №3 – 21.05.2022.
Щоб зовсім вас заплутати, референсом до картин стало «Вигнання з раю», Мазаччо, автор якого почив з миром більше шести віків назад, тому задачу нам не ускладнюватиме.
Твір №1 був створений у рамках гри, в групі, де треба було створити омаж на певну тему.
Автор твору №2 стверджує, що знать не знала і не бачила цей твір, хоча в групі була.
Кому цікаво почитати 100-500 коментів з цього приводу, звертайтесь, дам посилання😊
Так от, «был ли мальчик»?
Тобто тут плагіат на омаж? Уявляєте?
Давайте розбиратись.
Може це бути плагіатом?
Якщо порівняти ці два твори – манера письма різна, до того ж референсом слугує неохороняємий твір. Цікаво, що створені вони майже одночасно.
Може це карикатура, на яку не потрібен дозвіл? Карикатура на карикатуру? Теж цікаво.
Може це паралельна творчість? Одна і та ж ідея прийшла двом різним людям одночасно (що і стверджувала автор картини N2. Але, оскільки автор була в тій групі, в якій опубліковано Твір №1, то навряд, але, повторюсь, достеменно не відомо.
Якщо не водити вас 40 років по пустелі, то порушенням авторських прав вважається не лише плагіат в чистому вигляді, тобто його копіювання, а й переробки твору, щоб замаскувати плагіат.
Ніхто не забороняє брати референси, але ці референси повинні бути значно зміненими.
Якщо ми порівняємо ці два твори, то начебто різні. Але, уявіть, що ви десь бачите один без другого, чи скажете ви правильно автора? Але різні. Там пілоточка, там галстучєк не на тому місті. Що скажуть мистецтвознавці? Різні?
Я особисто не буду виступати в ролі судді. Як на мене, доволі цікавій випадок в якому за 5 хвилин точно не розберешься
Дано:
Витвір мистецтва №1, авторка: Євгенія Немировська
Витвір мистецтва №2, авторка: Lora Zinych
Питання: чи є тут порушення, зважаючи на те, що картина №1 була створена 18.05.2022, а картина №3 – 21.05.2022.
Щоб зовсім вас заплутати, референсом до картин стало «Вигнання з раю», Мазаччо, автор якого почив з миром більше шести віків назад, тому задачу нам не ускладнюватиме.
Твір №1 був створений у рамках гри, в групі, де треба було створити омаж на певну тему.
Автор твору №2 стверджує, що знать не знала і не бачила цей твір, хоча в групі була.
Кому цікаво почитати 100-500 коментів з цього приводу, звертайтесь, дам посилання😊
Так от, «был ли мальчик»?
Тобто тут плагіат на омаж? Уявляєте?
Давайте розбиратись.
Може це бути плагіатом?
Якщо порівняти ці два твори – манера письма різна, до того ж референсом слугує неохороняємий твір. Цікаво, що створені вони майже одночасно.
Може це карикатура, на яку не потрібен дозвіл? Карикатура на карикатуру? Теж цікаво.
Може це паралельна творчість? Одна і та ж ідея прийшла двом різним людям одночасно (що і стверджувала автор картини N2. Але, оскільки автор була в тій групі, в якій опубліковано Твір №1, то навряд, але, повторюсь, достеменно не відомо.
Якщо не водити вас 40 років по пустелі, то порушенням авторських прав вважається не лише плагіат в чистому вигляді, тобто його копіювання, а й переробки твору, щоб замаскувати плагіат.
Ніхто не забороняє брати референси, але ці референси повинні бути значно зміненими.
Якщо ми порівняємо ці два твори, то начебто різні. Але, уявіть, що ви десь бачите один без другого, чи скажете ви правильно автора? Але різні. Там пілоточка, там галстучєк не на тому місті. Що скажуть мистецтвознавці? Різні?
Я особисто не буду виступати в ролі судді. Як на мене, доволі цікавій випадок в якому за 5 хвилин точно не розберешься
👍1
«Патрон обіцяв, коли буде в Києві, помітити цю стіну» - такий комент я прочитала під дописом Виталия Гидевана про створення нового муралу😂
Нещодавно до мене посипались питання: авторське право на Патрона зареєстрували, тепер що, не можна його малювати?
«Спокойствие, только спокойствие» - як казав мудрий Карлсон.
Авторські права зареєстровані на певне зображення і якщо упустити питання, чи взагалі можна без дозволу власника песика малювати його зображення (тут роздуми юристів на 3 томи – чи є песик об’єктом цивільних прав), а казати саме про авторські права, то відповідь – можна. Пози різні, бачення різне, техніка різна, тому тут порушення авторських прав немає.
Але є один нюанс (як завжди) про який я не написала в соц мережах. Справа в тому, що фон що позаду дуууже схожий на зареєстрований патент (свідоцтво) на промзразок. Тому - будьте обережні. І таке може статися. Можна порушити права не тільки авторські, але і права на промислову власність. Отаке. Будьте обережні
Нещодавно до мене посипались питання: авторське право на Патрона зареєстрували, тепер що, не можна його малювати?
«Спокойствие, только спокойствие» - як казав мудрий Карлсон.
Авторські права зареєстровані на певне зображення і якщо упустити питання, чи взагалі можна без дозволу власника песика малювати його зображення (тут роздуми юристів на 3 томи – чи є песик об’єктом цивільних прав), а казати саме про авторські права, то відповідь – можна. Пози різні, бачення різне, техніка різна, тому тут порушення авторських прав немає.
Але є один нюанс (як завжди) про який я не написала в соц мережах. Справа в тому, що фон що позаду дуууже схожий на зареєстрований патент (свідоцтво) на промзразок. Тому - будьте обережні. І таке може статися. Можна порушити права не тільки авторські, але і права на промислову власність. Отаке. Будьте обережні
👍4🔥1
ЩО ЯКБИ?
Картина Inga Ku “Переверніть прапор», 2022. Круте переосмислення і назва, але я ж до своїх баранів, тобто до авторського права.
Що слугувало референсом вказувати не потрібно, але для проформи: «Дівчина з перловою сережкою», Ян Вермеєр, 1665
Спойлер: порушення авторських прав немає. Можемо розходитись.
Але якщо трошки залишитесь, то давайте порозмірковуємо, чому немає і за яких умов би було? Ми ж повинні бути свідомими у своїх твердженнях.
Ітак. Майнові права автора діють протягом всього його життя та ще 70 років після його смерті. До речі, в кожній країні строки різні і це також треба враховувати. Переважна більшість країн - це 70 років після смерті, ще багато країн - 50, але в деяких країнах 25, а десь 100 років після смерті.
Для цієї картини це не важливо, бо Вермеєр помер 347 років тому.
Що відбувається після смерті?
Після смерті 70 років нащадкам переходять майнові права і вони мають право отримувати винагороду.
Потім твір переходить у суспільне надбання і ви можете без виплати винагороди комерціалізувати цей твір.
АЛЕ. У авторському праві є завжди АЛЕ.
А в цьому випадку цілих два АЛЕ.
Перше АЛЕ.
На відміну від майнових прав - немайнові права автора діють безстроково. Тобто, ви не можете навіть через 300 років написати цю картину і сказати, що автор не Вермеєр, а ви.
Друге АЛЕ.
Ще є права музеїв. Вони розповсюджуються тільки на картину. Тобто картину не можна відтворити один в один. А от робити вже різні адаптації, перетворення і таке інше - можна.
На цьому прикладі, було б порушення,
ЯКБИ - автор помер меньш ніж 70 років тому. Такий колаж би вважався похідним твором і треба було б брати дозвіл
ЯКБИ - картина була відтворена один в один.
Відповідь була очевидна, але нудна юристка застравила вас прочитати цей довгий текст.
Окрім цієї картини побачила пародію. Євген Барабан «росіяне будуть з‘їденими» і навіть картина, яка була написана нейромережей DELL E-2
Картина Inga Ku “Переверніть прапор», 2022. Круте переосмислення і назва, але я ж до своїх баранів, тобто до авторського права.
Що слугувало референсом вказувати не потрібно, але для проформи: «Дівчина з перловою сережкою», Ян Вермеєр, 1665
Спойлер: порушення авторських прав немає. Можемо розходитись.
Але якщо трошки залишитесь, то давайте порозмірковуємо, чому немає і за яких умов би було? Ми ж повинні бути свідомими у своїх твердженнях.
Ітак. Майнові права автора діють протягом всього його життя та ще 70 років після його смерті. До речі, в кожній країні строки різні і це також треба враховувати. Переважна більшість країн - це 70 років після смерті, ще багато країн - 50, але в деяких країнах 25, а десь 100 років після смерті.
Для цієї картини це не важливо, бо Вермеєр помер 347 років тому.
Що відбувається після смерті?
Після смерті 70 років нащадкам переходять майнові права і вони мають право отримувати винагороду.
Потім твір переходить у суспільне надбання і ви можете без виплати винагороди комерціалізувати цей твір.
АЛЕ. У авторському праві є завжди АЛЕ.
А в цьому випадку цілих два АЛЕ.
Перше АЛЕ.
На відміну від майнових прав - немайнові права автора діють безстроково. Тобто, ви не можете навіть через 300 років написати цю картину і сказати, що автор не Вермеєр, а ви.
Друге АЛЕ.
Ще є права музеїв. Вони розповсюджуються тільки на картину. Тобто картину не можна відтворити один в один. А от робити вже різні адаптації, перетворення і таке інше - можна.
На цьому прикладі, було б порушення,
ЯКБИ - автор помер меньш ніж 70 років тому. Такий колаж би вважався похідним твором і треба було б брати дозвіл
ЯКБИ - картина була відтворена один в один.
Відповідь була очевидна, але нудна юристка застравила вас прочитати цей довгий текст.
Окрім цієї картини побачила пародію. Євген Барабан «росіяне будуть з‘їденими» і навіть картина, яка була написана нейромережей DELL E-2
Авторські права і БОРЩ
Здавалось, що спільного?
В коментарях до мене прилетіло, що можна займатись плагіатом, головне щоб плагіат був якісним.
«Коли ви готуєте борщ, ви шо порушуєте авторські права»?
Пояснюю. Якщо ви видаєте книжку зі своїми рецептами, в тому числі і приготування борщу, ви захищені авторським правом.
Це значить, що ви автор цього рецепту і якщо я видам книжку з таким же рецептом і скажу, що це я вигадала - це буде плагіат.
А ще спосіб приготування можна захистити патентом і тоді саме таким способом не можна його готувати в виробничих масштабах. Інше питання, що це дуже складно довести. А формула приготування при патентуванні - у відкритому доступі. Тому деякі охороняють свої рецепти, як секрет виробництва.
От навіть Машка Захарова каже, що ми не даємо свій рецепт, а треба ділитись😂
Здавалось, що спільного?
В коментарях до мене прилетіло, що можна займатись плагіатом, головне щоб плагіат був якісним.
«Коли ви готуєте борщ, ви шо порушуєте авторські права»?
Пояснюю. Якщо ви видаєте книжку зі своїми рецептами, в тому числі і приготування борщу, ви захищені авторським правом.
Це значить, що ви автор цього рецепту і якщо я видам книжку з таким же рецептом і скажу, що це я вигадала - це буде плагіат.
А ще спосіб приготування можна захистити патентом і тоді саме таким способом не можна його готувати в виробничих масштабах. Інше питання, що це дуже складно довести. А формула приготування при патентуванні - у відкритому доступі. Тому деякі охороняють свої рецепти, як секрет виробництва.
От навіть Машка Захарова каже, що ми не даємо свій рецепт, а треба ділитись😂
ОМАЖ і ПЛАГІАТ.
Як розібратися?
Якщо подивитись визначення, яке дає Вікіпедія:
Омаж – це робота-наслідування (і жест поваги) іншому художнику.
Плагіат – це привласнення авторства на чужий твір або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора.
Здавалось: я не привласнюю авторство, вказую автора і буде все ок.
Але ж не так все просто, вказуючи автора первинного твору ви тим самим дотримуєтесь закону щодо його немайнових прав.
Але є ж ще й майнові права, що з ними?
Справа в тому, що виключно автор може дозволяти або забороняти використовувати як свій твір цілісно, так і його уривки.
Таке право в нього є з моменту створення картини протягом всього життя, а також таке право є у його нащадків протягом 70 років після смерті художника.
Що таке похідний твір – твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору). Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів.
Таким чином, якщо ви пишете омаж на твір художника, який помер більше 70 років тому, то ви маєте право це робити, звісно, не порушуючи немайнові авторські права і вказавши, який твір використаний. А от якщо це сучасний художник? Тут, як-то кажуть, на свій страх і ризик. Деякі відреагують позитивно, а деякі – прибрати, наказати, штрафувати!»
Тут треба розділяти: писати «в стилі», надихатись – можна. Не можна використовувати саме твори або їх частин в своїй роботі.
Сучасне мистецтво шукає нові сенси в тому, що вже було створене. Художник створює нові ідеї і авторські права, на думку художників, скоріше виступають у ролі чогось стримуючого. Як сказав один художник: «скоро вже нічого не можна буде малювати!». Так, на жаль, тут тонка грань, але, як казали ще в стародавні часи: «LEX DURA, SED LEX» (Закон суров, але це закон) (с)
Приведу приклад з французькими художником Даніелем Бюреном, який відомий своїми полосатими монументами і який змусив міністерство культури Франції прибрати твір вуличного мистецтва у дворі Пале-Роялю, який був задуманий саме як омаж.
Передмова: художник Le Module de Zeer обгорнув колони палацу чорно-білими постерами з горизонтальними полосами біля інсталяції Бюрена. За задумом його графіті повинні були «вести діалог» з колонами Бюрена. Бюрен був обурений, що в нього не запитали дозволу і змусив Міністерство культури видалити це графіті. Оскільки дозволу в нього не питали, а зміст, за словами Бюрена, спотворили.
Отак, робота художника зійшла нанівець, хоча він навіть не чіпав скульптури і не торкався до них.
Треба віддати належне, таких справ небагато, але ж люди різні, творці різні, задуми різні. Ви можете написати сотню омажів і все буде ок, а можете написати один - автору оригінального твору не сподобається переосмислення його твору і він може заборонити це робити.
Що можу порекомендувати? Пишіть омаж «в стилі», не беріть частину твору один в один. Якщо є можливість – беріть дозвіл. Але в будь-якому випадку, пишучи омаж сучасному художнику, будьте готові до того, що йому це може не сподобатись.
Як розібратися?
Якщо подивитись визначення, яке дає Вікіпедія:
Омаж – це робота-наслідування (і жест поваги) іншому художнику.
Плагіат – це привласнення авторства на чужий твір або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора.
Здавалось: я не привласнюю авторство, вказую автора і буде все ок.
Але ж не так все просто, вказуючи автора первинного твору ви тим самим дотримуєтесь закону щодо його немайнових прав.
Але є ж ще й майнові права, що з ними?
Справа в тому, що виключно автор може дозволяти або забороняти використовувати як свій твір цілісно, так і його уривки.
Таке право в нього є з моменту створення картини протягом всього життя, а також таке право є у його нащадків протягом 70 років після смерті художника.
Що таке похідний твір – твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору). Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів.
Таким чином, якщо ви пишете омаж на твір художника, який помер більше 70 років тому, то ви маєте право це робити, звісно, не порушуючи немайнові авторські права і вказавши, який твір використаний. А от якщо це сучасний художник? Тут, як-то кажуть, на свій страх і ризик. Деякі відреагують позитивно, а деякі – прибрати, наказати, штрафувати!»
Тут треба розділяти: писати «в стилі», надихатись – можна. Не можна використовувати саме твори або їх частин в своїй роботі.
Сучасне мистецтво шукає нові сенси в тому, що вже було створене. Художник створює нові ідеї і авторські права, на думку художників, скоріше виступають у ролі чогось стримуючого. Як сказав один художник: «скоро вже нічого не можна буде малювати!». Так, на жаль, тут тонка грань, але, як казали ще в стародавні часи: «LEX DURA, SED LEX» (Закон суров, але це закон) (с)
Приведу приклад з французькими художником Даніелем Бюреном, який відомий своїми полосатими монументами і який змусив міністерство культури Франції прибрати твір вуличного мистецтва у дворі Пале-Роялю, який був задуманий саме як омаж.
Передмова: художник Le Module de Zeer обгорнув колони палацу чорно-білими постерами з горизонтальними полосами біля інсталяції Бюрена. За задумом його графіті повинні були «вести діалог» з колонами Бюрена. Бюрен був обурений, що в нього не запитали дозволу і змусив Міністерство культури видалити це графіті. Оскільки дозволу в нього не питали, а зміст, за словами Бюрена, спотворили.
Отак, робота художника зійшла нанівець, хоча він навіть не чіпав скульптури і не торкався до них.
Треба віддати належне, таких справ небагато, але ж люди різні, творці різні, задуми різні. Ви можете написати сотню омажів і все буде ок, а можете написати один - автору оригінального твору не сподобається переосмислення його твору і він може заборонити це робити.
Що можу порекомендувати? Пишіть омаж «в стилі», не беріть частину твору один в один. Якщо є можливість – беріть дозвіл. Але в будь-якому випадку, пишучи омаж сучасному художнику, будьте готові до того, що йому це може не сподобатись.
👍1