🔖 Запрошуємо на дискусію «Культура, що відновлює: практики для громад»!

У фокусі дискусії – роль культури у гуманітарному реагуванні та відновленні громад. Представники органів державної влади, культурного, гуманітарного та експертного середовища обговорять, як культурно-мистецькі практики можуть підтримувати людей, зміцнювати спільноти та сприяти їхньому довгостроковому відновленню.

Серед спікерів та спікерок:
▫ Анастасія Бондар – заступниця Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Міністерства культури України
▫ Серж Умов – керівник гуманітарного департаменту Посольства Швейцарії в Україні
▫ Віктор Лях – президент Фонду Східна Європа
▫ Оксана Довгополова – співзасновниця та кураторка платформи культури пам'яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво», докторка філософських наук, професорка Київської школи економіки, членкиня Memory Studies Association
▫ Ахтем Сеітаблаєв – актор і режисер, художній керівник Театру Ветеранів
▫ Алім Алієв – заступник генерального директора Українського інституту, журналіст, правозахисник
▫ Дар'я Ожиганова – архітекторка, перша проректорка Харківської школи архітектури
▫ Наталія Умеренкова – директорка ГО «Жіноча сила України»

📅 31 липня 2026 року, п'ятниця
🕑 14:00–17:00
📍 Київ. Адресу проведення заходу повідомимо після підтвердження реєстрації.
Кількість місць обмежена. Участь буде підтверджена окремим листом після реєстрації.

📌 Реєстрація: https://forms.gle/uXKgZuVeJyoSQWBn8

Під час заходу також відбудеться презентація нового онлайн-курсу «Культурно-мистецькі практики в гуманітарному реагуванні» для представників громад, громадських організацій та фахівців у сфері гуманітарного реагування.

Курс розроблений у партнерстві з Міністерством культури України в межах програми «Спроможні та сильні» за підтримки Швейцарії, а також у складі міжсекторальної платформи CuRe («Культура у відновленні»).

🛡️ Реформа захисту персональних даних в Україні: міфи та реальність

23 липня 2026 року в Навчально-науковому інституті міжнародних відносин відбувся круглий стіл «Реформа захисту персональних даних в Україні: міфи та реальність».

📌 Захід об’єднав авторів законопроєктів № 8153 «Про захист персональних даних» та № 6177 щодо Національної комісії з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації, представників українського бізнесу, бізнес-асоціацій, фахівців у сфері захисту персональних даних та науковців. Учасників круглого столу привітала в.о. директора ННІМВ Олена Приятельчук.

До експертної дискусії долучилися викладачі ННІМВ:

🔹 Ольга Шпакович – докторка юридичних наук, професорка
🔹 Олександр Бірюков – доктор юридичних наук, професор
🔹 Вікторія Хоменко – кандидатка юридичних наук, асистентка
🔹 Олександр Шевчук – кандидат юридичних наук, асистент

Під час круглого столу обговорили імплементацію в Україні стандартів ЄС у сфері захисту персональних даних, економічні наслідки реформи для бізнесу, розвиток технологій захисту приватності та баланс між захистом персональних даних і розвитком інновацій. Також йшлося про нові можливості для українських компаній на ринках ЄС та інтеграцію України до європейського цифрового простору.

💬 «Важливим кроком для інтеграції України в Єдиний цифровий ринок ЄС є приведення національного законодавства у відповідність до стандартів ЄС у галузях захисту персональних даних, кібербезпеки, штучного інтелекту, цифрових послуг та цифрових ринків», – зазначив Олександр Шевчук.

Організатори круглого столу – Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національний комітет Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP), Всеукраїнська Асоціація «Інформаційна безпека та інформаційні технології» та Навчально-науковий інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка за партнерства ГО «UA Experts»

У День вшанування пам'яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, університетська спільнота зібралася на Місці Тиші, щоб згадати тих, чиї життя обірвала російська війна.

Для #ТвійКНУ ця дата відгукується особливим болем. Серед загиблих під час теракту в Оленівці – студент Філософського факультету, захисник Маріуполя Ярослав Отрок. Його ім'я назавжди вписане в історію нашого університету, а пам'ять про нього живе в серцях шевченківців.

До учасників акції звернувся перший проректор КНУ Микола Погорецький, який наголосив на масштабі людських втрат, яких зазнає Україна, нашому обов'язку пам'ятати, за що борються українські захисники й захисниці та бути гідними їхнього подвигу.

Декан Філософського факультету Анатолій Конверський згадав Ярослава Отрока – талановитого студента, мужнього воїна, людину, яка мала великі плани на майбутнє, але віддала життя за Україну.

Особливо зворушливими стали спогади однокурсниці Ярослава Любові та його коханої Олександри Мазур, голови ГО «Спільнота Оленівки», яка сьогодні об'єднує родини всіх постраждалих унаслідок теракту. Їхні слова стали нагадуванням про те, що за кожним іменем Героя – життя, любов, мрії та люди, які продовжують берегти пам'ять.

Схиляючи голови перед пам’яттю загиблих, ми водночас не повинні забувати про наших Захисників і Захисниць, які досі перебувають у російському полоні. Наш обов’язок – пам’ятати про них, підтримувати їхні родини та спільно докладати всіх зусиль, щоб вони якнайшвидше повернулися додому. Їхнє звільнення має залишатися спільною метою українського суспільства і всього цивілізованого світу.

Вічна пам’ять усім полеглим. Вічна слава Героям. Слава Україні!

🎓 Вступ 2026: три дні до завершення подання заяв!

Наші студенти-консультанти чекають на вас у ННІМВ і готові відповісти на всі запитання про освітні програми, умови вступу та допоможуть зробити правильний вибір.

Маєте запитання? Телефонуйте або пишіть:
📞 (044) 481-45-96
📞 (044) 481-44-85
✉️ iir_vstup@knu.ua

❗ Нагадуємо: подати заяви на бакалаврські програми можна до 1 серпня, 18:00.

Обирайте одну із 7 бакалаврських освітніх програм ННІМВ:

🔹 Міжнародні відносини
🔹 Міжнародні комунікації
🔹 Країнознавство
🔹 Міжнародні економічні відносини
🔹 Міжнародний бізнес
🔹 Міжнародна комерція та інвестиції
🔹 Міжнародне право

Чекаємо на вас у ННІМВ! 💙

🔥 Завершився прийом заяв на бакалаврські та магістерські програми медичного спрямування. Цьогорічні результати підтверджують: Шевченків університет залишається одним із головних освітніх центрів країни.

📌 До подальшої участі в конкурсі допущено 35 760 заяв – майже на 5% більше, ніж торік.

КНУ обрали 16 769 вступників – це на 7,5% більше, ніж у 2025 році. У 6186 заявах Університет зазначено першим пріоритетом.

За кількістю заяв КНУ посів четверте місце в Україні. Водночас Шевченків університет має найвищий середній конкурсний бал – 156,42 серед десяти ЗВО, які отримали найбільше заяв.

💯 КНУ обирають 200-бальники
У 49 заявах конкурсний бал становить максимальні 200 балів. Загалом у заявах до КНУ зафіксовано 2541 результат по 200 балів з окремих предметів.
Найбільше – з:
🔹 англійської мови – 1341;
🔹 математики – 551;
🔹 історії України – 298;
🔹 української мови – 167;
🔹 української літератури – 115.

Один вступник, який обрав міжнародне право, має чотири результати по 200 балів, ще восьмеро вступників – по три.

🎓 Що обирають вступники
Лідером стала B11 Філологія – 4504 заяви.
До десятки найпопулярніших напрямів також увійшли:
🔸 Економіка – 2785;
🔸 Міжнародні відносини – 2498;
🔸 Психологія – 2268;
🔸 Право – 2029;
🔸 Міжнародні економічні відносини – 1633;
🔸 Менеджмент – 1502;
🔸 Комп’ютерні науки – 1391;
🔸 Кібербезпека та захист інформації – 1368;
🔸 Інженерія програмного забезпечення – 1224.

🔬 Фундаментальні науки знову в тренді
Кількість заяв на шість природничих і точних напрямів зросла майже на 40%.
Найбільше заяв подано на:
🧬 Біологію та біохімію – 590;
⚗️ Хімію – 382;
🌍 Науки про Землю – 345;
➗ Математику – 303;
🔭 Фізику та астрономію – 246;
⚛️ Прикладну фізику та наноматеріали – 136.

КНУ посів перше місце в Україні за кількістю заяв на математику, біологію та біохімію, хімію, фізику й астрономію. За напрямом «Науки про Землю» Університет поступився лідеру лише однією заявою.

🌍 Мови, які вивчають саме в КНУ
Окрема перевага Шевченкового університету – унікальні мовні програми.
На програму зі шведської мови подано 77 заяв, кримськотатарської— 33, в’єтнамської— 19, сербської — 17, індонезійської — 15, білоруської та гінді — по 12.
Усі ці мовні напрями, крім кримськотатарської, серед українських університетів представлені лише в КНУ. За кількістю заяв на програму з кримськотатарської мови Шевченків університет також посів перше місце.

Серед вступників:
👩 – 62,8 % жінок
👨 – 37,2% чоловіків

#ТвійКНУ – це вибір тих, хто прагне більшого.