Колеги, колежанки, з'явилась прекасна можливість від наших партнерів подбати про себе, своє психічне здоров'я!

Разом із партнерами — психологами(-гинями) та психотерапевтами(-ками) ініціативи «Небайдуже» — Офіс Дій відкриває можливість отримати:

🌀 10 безкоштовних індивідуальних консультацій із психотерапевтом(-кою).

Ініціатива «Небайдуже» це команда з понад 100 досвідчених українських психологів(-гинь) i психотерапевтів(-ок), які об'єднались, щоб усі, кому це необхідно, отримали справді кваліфіковану допомогу. Команда має досвід роботи з військовослужбовцями(-вицями) та їхніми сім’ями, внутрішньо переміщеними особами, з постраждалими від наслідків війни.

Реєстрація: https://forms.gle/PseSuYdyR2YFrvYm9
Дедлайн: 24 травня 23:59 (ці вихідні)

Після реєстрації ви отримаєте лист-підтвердження, а психолог зв’яжеться з вами для узгодження часу та зручного формату консультацій. Початок консультацій — 1 червня 2026 року. Усі 10 консультацій можна використати впродовж трьох місяців після реєстрації. Участь можуть брати лише повнолітні особи, які перебувають в Україні.

📢 Ініціатива реалізується в межах проєкту «Розширення стратегій, мереж та інструментів у галузі психічного здоров’я та профілактики вигоряння для громадянського суспільства в Україні» спільно з Araminta gUG та Офіс Дій.

💪⚖️🎥У 2026 році механізму трансляцій судових засідань технічними засобами судів — 11 років.

Це не просто технічне рішення. Це історія про те, як громадянське суспільство, судова влада, правозахисники(-ці) та медіа спільно відстоювали право суспільства бачити правосуддя.

Сьогодні онлайн-трансляції судових засідань вже практично стали звичним елементом відкритості судової влади. Але у 2015 році це було неймовірним, особливо згадуючи, що до Революції Гідності бажання потрапити на відкрити судове засідання громадськості, як мінімум викликало подив у працівників(-ць) судів, а про зйомки мова й не йшла, навіть для медіа це було вкрай важко.

Трансляції судових засідань технічними засобами судів було сміливою ідеєю, яка народилась під час роботи над забезпеченням доступу людей до #справи_Майдану.

⚖️Саме Святошинський районний суд м. Києва вперше транслював засідання у справі про вбивства 39 людей 20 лютого 2014 року під час Євромайдану.

Передумови були дуже практичними і водночас драматичними: у залі суду фізично не могли поміститися всі охочі. На той момент у справі було понад 220 учасників(-ць), а також активісти(-ки), медіа, міжнародні та національні судові спостерігачі, родини загиблих.

У квітні 2015 року відбулася зустріч правозахисників(-ць), адвокатів(-ок) та голови Ради суддів України. Тоді Валерія Рибак, яка на той час координувала групу громадського спостереження «ОЗОН» Центру Громадянських Свобод, а сьогодні директорка ГО "Вектор прав людини" запропонувала організувати трансляцію засідань до сусідніх приміщень суду.

🟢3 червня 2015 року вперше відбулась така трансляція — до сусіднього приміщення суду та до Львівського апеляційного суду.
🟢А вже 6 липня 2015 року вперше трансляцію здійснили на YouTube-канал «Судова влада України».

Саме так почався розвиток механізму, який сьогодні допомагає:
▪️ забезпечувати гласність судочинства;
▪️ фіксувати перебіг суспільно важливих процесів;
▪️ зменшувати ризики порушення права на справедливий суд;
▪️ підвищувати довіру до судової влади;
▪️ формувати правову культуру та критичне мислення.

💡 Як це працює зараз?
Трансляцію відкритого судового засідання можуть ініціювати:
— суд,
— сторони процесу,
— журналісти(-ки),
— громадські організації,
— громадяни(-ки).

Судове засідання транслюється технічними засобами суду на YouTube-канал «Судова влада України» та вебпортал судової влади.
🔗 Шаблон звернення щодо організації трансляції:
https://hrvector.org/podiyi/25-07-06-shabl
🔗 Більше про історію впровадження механізму:
https://hrvector.org/publikacziyi/18-06-11-translaweffect
🎥 YouTube-канал «Судова влада України»:
https://www.youtube.com/@CourtGovUa

Ми дякуємо за важливий внесок у відкритість правосуддя, співпрацю, щоденну важливу роботу Раді суддів України, Прес-службі Ради суддів України, Адвокатській дорадчій групі, Державній судовій адміністраціії України!

А який ваш досвід судових трансляцій?
Можливо:
▪️ ви представляєте суд і використовуєте трансляції як інструмент відкритості;
▪️ ви журналіст(-ка) або правозахисник(-ця), які завдяки трансляціям можуть висвітлювати більше справ;
▪️ ви захищали свої права в суді й трансляція допомогла зробити процес більш відкритим.

Поділіться своїм досвідом у коментарях або у гугл-формі:
https://forms.gle/cxYfhSfCRaH2n3917

Для нас важливо збирати та поширювати ці історії — адже саме так формується культура відкритого правосуддя і захисту прав людини 💙💛⚖️

🌍Поєднуючи кордони та перспективи: Ліверпульсько-український симпозіум з лідерства

Хочемо поділитись з вами теплими спогадами і інформацією🧡

У травні 2026 року в Ліверпулі відбувся Ліверпульсько-український симпозіум з лідерства, який став важливою подією для учасниць українсько-британської програми «Група розвитку лідерського досвіду: осмислення лідерства».

Симпозіум об’єднав учасниць із Великої Британії та України, багато з яких вперше зустрілися наживо після тривалого онлайн-спілкування. Захід відбувся в межах програми, розробленої доктором Кевіном Флінном (Liverpool John Moores University, Велика Британія) та Іриною Ратцке-Рибак (Україна–Німеччина), за організаційної підтримки Вектор прав людини / Human Rights Vector NGO та у співпраці з ГО «Інститут психосоматики та травмотерапії».

Протягом двох днів учасниці досліджували лідерство через методологію Photovoice («Фотоголос»), яка поєднує фотографію, рефлексію, діалог і спільне творення сенсів. Через особисті історії, образи та творчі практики учасники(-ці) шукали відповіді на питання: хто я, що я роблю та що означає лідерство в сучасному світі.

У результаті спільної роботи було визначено три ключові теми лідерства:

🔹прийняття рішень, командна робота та співпраця;
🔹відповідальність, підтримка людей і здатність бути містком між людьми та середовищами;
🔹сміливість і самоприйняття.

Символічною кульмінацією заходу стало підписання українського прапора як знака солідарності, підтримки та єдності навколо спільних цінностей.

Для ГО «Вектор прав людини» участь у розвитку таких міжнародних лідерських просторів є важливою інвестицією у посилення людського потенціалу, міжсекторальну співпрацю та підтримку тих, хто щодня працює задля змін у своїх громадах і професійних середовищах.

Як відбувався симпозіум — дивіться у відео:
https://youtu.be/FUyopcbUuB8

А також детальний текстовий опис можна прочитати на нашому сайті - https://hrvector.org/podiyi/26-06-17-bridging-borders

Як міжнародний обмін досвідом допомагає знаходити нові рішення для підтримки психічного здоров’я?

23 червня Вектор прав людини / Human Rights Vector NGO організувала професійну зустріч для учасників(-ць) Програми «Група розвитку лідерського досвіду: осмислення лідерства» та інших фахівців(-чинь), які працюють у сфері психічного здоров’я. Подія стала продовженням діалогу, розпочатого під час Ліверпульсько-українського симпозіуму з лідерства у Великій Британії.

До обговорення долучилися представниці британської організації Bluecoat — Лора Єйтс, керівниця напряму із залучення та участі, та Беккі Вейт, менеджерка Blue Room. Вони представили досвід програми Blue Room, яка вже багато років використовує мистецтво як інструмент соціальної інклюзії, підтримки людей з інвалідністю та нейродивергентних людей.

Українські учасники(-ці) поділилися власними практиками роботи в умовах війни. Зокрема, йшлося про розвиток мультидисциплінарних підходів у реабілітації дітей, створення сенсорних просторів для нейророзвиткової терапії в умовах комунальної лікарні, а також про інноваційні формати психосоціальної підтримки дітей та підлітків у співпраці громадської організації зі школами.

Виклики, перед якими стоять українські лідери, мають критичний масштаб. «За даними UNICEF, близько 1,5 млн дітей перебувають у ризику розвитку депресії та ПТСР. Оцінки ВООЗ вказують на те, що майже 10 млн людей можуть мати розлади, пов’язані з війною. Аналіз Save the Children у 2024 році підтвердив, що 43% дітей, які отримували допомогу, мали ознаки психосоціального дистресу.» - поділилась у своїй презентації Анна Ващук - керівниця напряму психічного здоров'я та психосоціальної підтримки Фундації UA mental help.

У відповідь на ці виклики українські спеціалісти(-ки), як-от клінічна психологиня Любов Болехан, впроваджують комплексні інновації. Зокрема, у КНП «Дитяча лікарня» (Івано-Франківська область) успішно працює сенсорна кімната для нейророзвиткової терапії та реалізується програма «Міцні родини» (пілотний проєкт UNODC) для підтримки сімей у складних обставинах.

Анна Ващук - керівниця напряму психічного здоров'я та психосоціальної підтримки Фундації UA mental help, Тетяна Самойліченко- менеджерка із психічного здоров'я та психосоціальної підтримки UA Mental Help, Дар`я Дутова - координаторка проєкту Daphne Child представили свій досвід розробки та впровадження квесту «Безпечний простір». Українські фахівці(-чині) свідомо відмовилися від лекційного формату на користь активної взаємодії, оскільки дітям важко утримувати увагу в умовах постійного стресу.
«Зустріч сьогодні – це важливий крок у розвитку Програми та успішний кейс того, як спільні заходи між лідерами та лідерками з різних країн народжують реальні кроки та зміни у наших професійних сферах, зокрема розвитку системи підтримки психічного здоров’я», — зазначила Valeriia Rybak, директорка ГО «Вектор прав людини».

Для нас ця зустріч стала ще одним підтвердженням того, що розвиток системи психічного здоров’я неможливий без діалогу, партнерства та готовності навчатися одне в одного. Саме такі професійні містки між Україною та іншими країнами допомагають знаходити нові рішення для підтримки людей і громад навіть у найскладніші часи.

Розгорнута інформація про зустріч на нашому сайті -
UA https://hrvector.org/podiyi/26-06-25-bluecoat-hrv
ENG https://hrvector.org/en/events/26-06-25-bluecoat-hrv