🕯70 років тому, 5 січня 1955-го, в Зальцбурзі (Австрія) пішов з життя Александр Вінербергер, автор найвідоміших фото Голодомору. Таємно зроблені ним світлини геноциду 1932-1933 років є одними з небагатьох, що збереглися до нашого часу.
16 січня 2025 року о 16:00 в Музеї Голодомору відбудеться показ документального фільму «Йона. Голодне марення» та публічна розмова «Голод 1946–1947 років: факти, усна історія, осмислення».
Наші спікери:
🔹Віктор Крупина – старший науковий співробітник відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України;.
🔹Йона Тукусер – українська художниця болгарського походження, яка через мистецтво досліджує тему навмисно створеного голоду.
🔹Юлія Коцур – завідувачка відділу усної історії Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду;
🔹Модераторка: Світлана Маховська, історикиня.
Більше тут.
❗Щоб взяти участь, зареєструйтеся.
Наші спікери:
🔹Віктор Крупина – старший науковий співробітник відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України;.
🔹Йона Тукусер – українська художниця болгарського походження, яка через мистецтво досліджує тему навмисно створеного голоду.
🔹Юлія Коцур – завідувачка відділу усної історії Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду;
🔹Модераторка: Світлана Маховська, історикиня.
Більше тут.
❗Щоб взяти участь, зареєструйтеся.
🖼Знамените полотно відомого художника Віктора Цимбала «Рік 1933» з колекції Музею Голодомору внесено до Державного реєстру національного культурного надбання. Відповідне рішення ухвалено на засіданні Експертно-фондової комісії Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
☝️Полотно, створене орієнтовно в 1933-1936 роках, є одним із перших на тему Голодомору, а частина дослідників переконані, що воно є першим твором про злочин комуністичного режиму 1932-1933 рр. у візуальному мистецтві.
☝️Полотно, створене орієнтовно в 1933-1936 роках, є одним із перших на тему Голодомору, а частина дослідників переконані, що воно є першим твором про злочин комуністичного режиму 1932-1933 рр. у візуальному мистецтві.
🎂2 січня українська актриса Галина Яблонська відсвяткувала своє 97-річчя. Від команди Музею Голодомору зичимо пані Галині здоров’я та многая літа! З Галиною Гілярівною, акторкою Театру Франка, ми познайомилися 5 років тому – у 2020-му вона побувала в Музеї та поділилася спогадами про пережите.
⏪«Була в нас собачка Жужутка. Одного разу Жужутка, як завжди, підбігла до дверей, попросилася, щоб бабуся її виступила… Потім повертається дідусь, каже: «А чого Жужутка мене не зустріла?». Ми захвилювалися, бабуся і дідусь виходили на вулицю, кликали її – нема. Нема один день, другий. Цуценята ще смоктали її, самі нічого не їли, та в нас не було нічого, що можна було їм дати, молока не було, і ці цуценята одне за одним починали вмирати. Це була одна з перших трагедій у моєму житті. А потім я почула, як дідусь і бабуся розмовляли між собою (вони не знали, що я їх чую), що хтось, мабуть, з’їв нашу Жужутку. Мене охопив такий відчай, такий страх…»
Повна розмова з Галиною Яблонською - на нашому ресурсі «Свідчення».
⏪«Була в нас собачка Жужутка. Одного разу Жужутка, як завжди, підбігла до дверей, попросилася, щоб бабуся її виступила… Потім повертається дідусь, каже: «А чого Жужутка мене не зустріла?». Ми захвилювалися, бабуся і дідусь виходили на вулицю, кликали її – нема. Нема один день, другий. Цуценята ще смоктали її, самі нічого не їли, та в нас не було нічого, що можна було їм дати, молока не було, і ці цуценята одне за одним починали вмирати. Це була одна з перших трагедій у моєму житті. А потім я почула, як дідусь і бабуся розмовляли між собою (вони не знали, що я їх чую), що хтось, мабуть, з’їв нашу Жужутку. Мене охопив такий відчай, такий страх…»
Повна розмова з Галиною Яблонською - на нашому ресурсі «Свідчення».
На розгляд нового 119-го Конгресу США внесено проєкт резолюції, яка закликає визнати дії рф проти України геноцидом. Про це повідомила Посол України у США Оксана Маркарова.
Проєкт внесено повторно. Вперше проєкт такої резолюції вже було представлено у Конгресі 118-го скликання (24 лютого 2023 р.).
У преамбулі проєкту резолюції йдеться про те, що звірства, скоєні російськими військами в Україні, відповідають критеріям, викладеним у статті II Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
Резолютивна частина документу засуджує рф за вчинення актів геноциду українського народу; закликає Сполучені Штати у співпраці з НАТО та союзниками по ЄС вжити заходів для підтримки українського уряду, щоб запобігти подальшим актам російського геноциду проти українського народу
Проєкт внесено повторно. Вперше проєкт такої резолюції вже було представлено у Конгресі 118-го скликання (24 лютого 2023 р.).
У преамбулі проєкту резолюції йдеться про те, що звірства, скоєні російськими військами в Україні, відповідають критеріям, викладеним у статті II Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
Резолютивна частина документу засуджує рф за вчинення актів геноциду українського народу; закликає Сполучені Штати у співпраці з НАТО та союзниками по ЄС вжити заходів для підтримки українського уряду, щоб запобігти подальшим актам російського геноциду проти українського народу
Над прірвою віків, повінчаний з журбою,
стою, вдивляючись в тисячолітню млу.
І Голод зводиться кістляво наді мною,
жене століття-зморшки по чолу.
Він був не раз в моїй селянській хаті,
бенкетував не раз в моїм краю,
не раз давив за шиї вузлуваті,
на цвинтар нас тягав за голови патлаті,
на ребрах наших грав симфонію свою.
8 січня 1935 року селі Біївці на Полтавщині народився поет-шістдесятник Василь Симоненко. Доля відвела йому лише 28 років, але навіть за цей короткий період творчого життя він залишив яскравий слід на літературному небосхилі України.
Про пережите в повоєнні голодні роки Симоненко розповів у вірші «47-ий рік» (1956) та у поемі «Голодна симфонія» (1961).
стою, вдивляючись в тисячолітню млу.
І Голод зводиться кістляво наді мною,
жене століття-зморшки по чолу.
Він був не раз в моїй селянській хаті,
бенкетував не раз в моїм краю,
не раз давив за шиї вузлуваті,
на цвинтар нас тягав за голови патлаті,
на ребрах наших грав симфонію свою.
8 січня 1935 року селі Біївці на Полтавщині народився поет-шістдесятник Василь Симоненко. Доля відвела йому лише 28 років, але навіть за цей короткий період творчого життя він залишив яскравий слід на літературному небосхилі України.
Про пережите в повоєнні голодні роки Симоненко розповів у вірші «47-ий рік» (1956) та у поемі «Голодна симфонія» (1961).
У четвер, 9 січня, Верховна Рада ухвалила проєкт постанови «Про визнання геноциду черкеського народу, вчиненого Російською імперією». Рішення підтримали 232 народних депутати.
В тексті документу зазначено:
🔺 визнати, що масове знищення черкесів (адигів) та їх насильницьке вигнання з історичної батьківщини до Османської імперії в період російсько-кавказької війни 1763—1864 років має всі ознаки геноциду;
🔺 рішуче засудити ці спрямовані на геноцид дії Російської імперії, які призвели до загибелі сотень тисяч черкесів;
🔺 закликати всі країни та міжнародні організації, які ще не визнали масове знищення черкесів геноцидом, зробити це.
В тексті документу зазначено:
🔺 визнати, що масове знищення черкесів (адигів) та їх насильницьке вигнання з історичної батьківщини до Османської імперії в період російсько-кавказької війни 1763—1864 років має всі ознаки геноциду;
🔺 рішуче засудити ці спрямовані на геноцид дії Російської імперії, які призвели до загибелі сотень тисяч черкесів;
🔺 закликати всі країни та міжнародні організації, які ще не визнали масове знищення черкесів геноцидом, зробити це.
Із 1975 року в Україні відзначається День українського політв’язня. Ця важлива дата виникла завдяки В’ячеславу Чорноволу, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму, перебуваючи у неволі «за антирадянську агітацію та пропаганду». Чорновіл наполіг на окремій даті – російські дисиденти відзначали цей день 30 жовтня.
За три роки до того 12-14 січня 1972 року, відбулася одна з найбільших хвиль репресій проти діячів опозиційної інтелігенції. Зокрема, затримані були учасники так званої «арештованої коляди», серед яких - Василь Стус.
Вшануймо мужність тих, для кого свобода духу важливіша за свободу тіла.
За три роки до того 12-14 січня 1972 року, відбулася одна з найбільших хвиль репресій проти діячів опозиційної інтелігенції. Зокрема, затримані були учасники так званої «арештованої коляди», серед яких - Василь Стус.
Вшануймо мужність тих, для кого свобода духу важливіша за свободу тіла.
15 років тому Апеляційний суд міста Києва ухвалив рішення у кримінальній справі про Голодомор. Суд підтвердив висновки слідчих СБУ про організацію в 1932–1933 роках на території УСРР керівниками більшовицького тоталітарного режиму – Й. Сталіним, В. Молотовим, Л. Кагановичем, П. Постишевим, С. Косіором, В. Чубаром, М. Хатаєвичем – геноциду української національної групи, тобто штучного створення умов, розрахованих на її часткове фізичне знищення.
Злочин було вчинено «з метою придушення національно-визвольного руху в Україні та недопущення побудови і утвердження незалежної української держави». Також суд закрив кримінальну справу у зв’язку зі смертю згаданих вище обвинувачених.
Злочин було вчинено «з метою придушення національно-визвольного руху в Україні та недопущення побудови і утвердження незалежної української держави». Також суд закрив кримінальну справу у зв’язку зі смертю згаданих вище обвинувачених.
🤳Щороку в третю середу січня світ відзначає День музейного селфі (Museum Selfie Day). Це свято об’єднує шанувальників культури, мистецтва й історії, запрошуючи їх поділитися фотографіями з музеїв у соціальних мережах.
Ми завжди раді вашим візитам, згадкам та фото — сьогодні й будь-якого іншого дня. Якщо ви ще не відвідали наш Музей, запрошуємо завітати! А якщо вже були, поділіться своїми враженнями чи спогадами у коментарях або розкажіть про свій досвід у сторіз, відмітивши нас.
Ми завжди раді вашим візитам, згадкам та фото — сьогодні й будь-якого іншого дня. Якщо ви ще не відвідали наш Музей, запрошуємо завітати! А якщо вже були, поділіться своїми враженнями чи спогадами у коментарях або розкажіть про свій досвід у сторіз, відмітивши нас.
🕯️Сьогодні – день народження Володимира Василенка, юриста, дипломата, автора книги «Голодомор 1932–1933 років в Україні як злочин геноциду. Правова оцінка» (2009). Згодом саме його експертні висновки були використанні у кримінальній справі над організаторами Голодомору в Україні. Кілька років ми працювали з Володимиром Василенком пліч-о-пліч: він був співробітником нашого музею та працював над дослідженням правових аспектів Голодомору-геноциду, а з початком широкомасштабного вторгнення – над обґрунтуванням геноцидного характеру російської агресії.
Пам’ятаємо і згадуємо з вдячністю…
Пам’ятаємо і згадуємо з вдячністю…
📽️В Музеї Голодомору відбувся показ документального фільму «Йона. Голодне марення» та публічна розмова, у фокусі якої був масовий штучний голод 1946–1947 років.
«Сьогодні ми будемо дивитися фільм та говорити на тему, яка є однією з малодосліджених в українській історії – голод 1946–1947 років. І зокрема поглянемо на етнічний зріз цієї трагедії, адже вона торкнулася майже всіх національних менших, що мешкали тоді на території України – болгар, поляків, німців тощо», – наголосила перед початком стрічки очільниця Музею Голодомору Леся Гасиджак. Вона подякувала творцям фільму – головній героїні, українській художниці болгарського походження Йоні Тукусер та Суспільному мовленню за важливу роботу зі створення стрічки, наголосивши, що саме кіно є тим засобом, який не знає кордонів, та є доступним і зрозумілим не тільки в Україні, а й в усьому світі.
«Сьогодні ми будемо дивитися фільм та говорити на тему, яка є однією з малодосліджених в українській історії – голод 1946–1947 років. І зокрема поглянемо на етнічний зріз цієї трагедії, адже вона торкнулася майже всіх національних менших, що мешкали тоді на території України – болгар, поляків, німців тощо», – наголосила перед початком стрічки очільниця Музею Голодомору Леся Гасиджак. Вона подякувала творцям фільму – головній героїні, українській художниці болгарського походження Йоні Тукусер та Суспільному мовленню за важливу роботу зі створення стрічки, наголосивши, що саме кіно є тим засобом, який не знає кордонів, та є доступним і зрозумілим не тільки в Україні, а й в усьому світі.
🗓️ 22 січня в Україні відзначають День Соборності — свято, яке символізує об’єднання українських земель, офіційно проголошене у 1919 році. Тоді, у ранок середи, об’єдналися дві частини незалежної України: Українська Народна Республіка та Західно-Українська Народна Республіка. Це мало ключове значення для формування соборної України.
🤝День Соборності — це більше, ніж історичне свято. Це нагадування про те, що єдність є основою сили народу. Актуальність цього дня зараз відчутна як ніколи, адже українці, від заходу до сходу, продовжують боротися за свободу і незалежність.
🤝День Соборності — це більше, ніж історичне свято. Це нагадування про те, що єдність є основою сили народу. Актуальність цього дня зараз відчутна як ніколи, адже українці, від заходу до сходу, продовжують боротися за свободу і незалежність.
🎂Многая і благая літа Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету, якому сьогодні виповнюється 96 років!
«По селу в 33-му році і в 32-му їздили і забирали хліб. І у нашому городі солдати, червоногвардійці з гвинтівками, зі штиками шукали, чи не сховано зерно. Опору ніякого не було. Червоноармійці озброєні, який може бути опір? Мені про опір розповів священник із Полтавської області. Коли забирали хліб у селян, то його батько, коли прийшли і ото штиками шукали, чи не сховане зерно, то батько застрелив червоноармійця. І батька тут же застрелили на місці…»
Спогади Святійшого про Голодомор – на нашому ресурсі «Свідчення».
«По селу в 33-му році і в 32-му їздили і забирали хліб. І у нашому городі солдати, червоногвардійці з гвинтівками, зі штиками шукали, чи не сховано зерно. Опору ніякого не було. Червоноармійці озброєні, який може бути опір? Мені про опір розповів священник із Полтавської області. Коли забирали хліб у селян, то його батько, коли прийшли і ото штиками шукали, чи не сховане зерно, то батько застрелив червоноармійця. І батька тут же застрелили на місці…»
Спогади Святійшого про Голодомор – на нашому ресурсі «Свідчення».
📃22 січня 1933 Сталін і Молотов підписали і направили в Україну директиву ЦК ВКП(б) і РНК СРСР «Про попередження масових виїздів голодуючих селян за продуктами», якою заборонявся виїзд селян з України та Кубані та блокувалися її кордони військовими підрозділами.
📄А 23 січня вийшла постанова політбюро ЦК КП(б)У про виконання цієї директиви. Вона забороняла продавати залізничні квитки селянам, які не мають довідок про право на виїзд, та наказувала арештовувати тих, кому вдалося вирватися з території голоду.
Ці документи відіграли ключову роль у вчиненні Голодомору-геноциду. До жодного іншого адміністративного регіону СРСР подібного рішення не було застосовано.
📄А 23 січня вийшла постанова політбюро ЦК КП(б)У про виконання цієї директиви. Вона забороняла продавати залізничні квитки селянам, які не мають довідок про право на виїзд, та наказувала арештовувати тих, кому вдалося вирватися з території голоду.
Ці документи відіграли ключову роль у вчиненні Голодомору-геноциду. До жодного іншого адміністративного регіону СРСР подібного рішення не було застосовано.