Далекі вигуки невдоволених різноробочих розчиняються у виміреному скреготі втомленого металу. З кожним ударом ковшів важкої техніки біла димна взвісь в повітрі коливається та осідає першим снігом на похилих кам'яних хрестах старих могил, де сплять козаки, вічно обійнявши рукоятки своїх шабель. Карʼєрні екскаватори розривають покривало часу, що захищає ці землі. Дизеля вантажівок ричать неповагою до тих, чиї імена викарбувані на старих надгробках

Біля старої козацької могили важкий черевик робітника вб'є у землю фільтр сигарети з Червоних Прилук — ніби сіючи зерно нової культури. І не сумнівайтеся, воно зійде невинищуваним бур'яном

Ми стоїмо на порозі втрати, де кожна вирита траншея може стати раною на нашій спільній пам'яті.

Це місце, де минуле повинно бути захищене від лопат і бульдозерів, а не віддане під руйнівний вплив промисловості.

Не даймо історії перетворитися на пил, зметений з поверхні землі, яка так багато пам’ятає. Це важливіше за ваше йобане вапно.

Якщо ми дозволяємо сплюндровувати могили наших пращурів воїнів, то чи не будуть сплюндровані наші могили нашими нащадками?



Підписуйся|Розвідка Ноєм

Благодійники хуєві.

Це вже не просто стелла, а ціла історія! Єдина в світі відкрита книга з підписами героїв.

Пропоную всім хто заїжджає в Донецьку область, лишити свій файний автограф, а можна навіть цілим підрозділом. Нажаль це не поверне підписи тих кого більше немає з нами, але допоможе хочаб частково відновити це священне та одночасно прокляте місце як пам'ятку військової культури.


Підписуйся|Розвідка Ноєм