Телебачення Торонто закликає не застрибувати на шакалячий експрес проти поляків, бо вони може й не блокують автобуси з українськими пасажирами

А я вважаю, що треба застрибувати. Бо це повідомлення не просто офіційної особи, а цілого міністра: політичного посадовця.

А вже якщо він нас з вами наїбав – після цього слід застрибувати на шакалячий експрес проти міністра, який є політичним посадовцем і чомусь дозволяє собі пиздіти на важливі теми.

Нарешті українську мову вивчають за мемами. Принаймні у підручнику Онатій та Ткачука за 6 клас

☝️ ChatGPT навчає роботів «міркувати, подібно до людей»

Велика мовна модель RFM-1 призначена для керування роботами й дозволяє гнучко ставити різні команди природною мовою.

Під час демонстрації в реальному часі робот правильно реагував на команди типу «візьми червоний предмет», а також складніші вказівки.

@spekamedia

Їхній підбір товарів у кошику провокує сказати, що у ванні можна й з бананом погратись 🙈

— Різко витягни банан із ванної та кинь у міксер
— Але ж там лише чоловік!
— Різко витягни банан...

Типові русняві дітки

Козаки каналу… ану зараз детальніше розкажіть про це.. особливо, по останньому пункту

Поговоримо про системи транскрипції японської на українську?

Це дуже болюча тема для багатьох людей і особливо японістів, але в Україні, на жаль, немає якоїсь однієї офіційно затвердженої системи транскрипції. Саме через це багато людей пишуть японські слова так, як бачили досі, несвідомо використовуючи російську систему транскрипції. А це, в свою чергу, відбувається тому, що ця російська система транскрипції — радянська спадщина, яку роками насаджували в академічній і побутовій сферах совки і застряглі там українські вчені.

Власне, спонсор отих всіх "сі", "дзі" і "ті", на яких можна вдосталь надивитися в книгарнях і закладах азійської кухні — російський вчений Поліванов. Більш як сто років тому, у далекому 1917-ому, він розробив систему транскрипції японської спеціально для російської (!) мови, підлаштовану під її фонетичні особливості. Особливість його системи є те, що і отруює сучасним японістам життя: всі шиплячі Поліванов передає через с, ч у нього раптом перетворилось на т, а дж — на дз. Звідси і всі оці, прости господи, "моті", "кодзіми" і "Хіросіма". І якщо у випадку з русаками ще можна зробити знижку на їх чєлюсть і те, що вони не можуть вимовити м'яке ші, то для нас такий спосіб передачі японських звуків абсолютно неактуальний, бо українською ми маємо змогу передати їх набагато краще і ближче до оригіналу. Як я вже згадувала, радянська влада дуже ревно нав'язувала Поліванівку передусім в академічній сфері, тому багато японських слів так і закріпилось в українській мові (як-от ніндзя, Міцубісі, топоніми (Сіндзюку) і прізвища (Сіндзо)). В той же час, "гейся" або "сусі" майже ніхто не каже (за винятком тих кількох людей, які щоразу ревно доводять, що у японській нема шиплячих👹).

Згодом з'явилось декілька українських систем транскрипції, але й тут не обійшлось без драми. Найвідоміша з них, система Бондаренка — та сама руснява Поліванівка, яку записали українськими буквами. Бондаренко дуже полюбляв російську мову, написав про неї безліч праць і підручників з вивчення російської для японців, тому і ідеї і дослідження Поліванова, вочевидь, були йому близькі. Є ще її дещо апґрейднутий варіант з 2014 року, Ґоджюон, де замінили шиплячі, але я однак не рекомендую її використовувати: по-перше, враховуючи академічний бекґраунд Бондаренка (який не просто полюбляв все російське, а ще й досі краде переклади у своїх студентів), а по-друге — те, що в ній відсутнє йотування (і ми б писали Коічі замість Коїчі, Іеясу замість Ієясу тощо). На жаль, наразі саме ця система зараз превалює в Україні, зокрема у видавництві манґи.

Найкраща і водночас найактуальніша система транкрипції японської на українську — система Коваленка, розроблена Олександром Коваленком у 2012 році. На відміну від системи Бондаренка, яка фактично є калькою, система Коваленка ґрунтується на порівняльному дослідженні української і японської фонетики, а тому є найбільш підходящою під фонетику української. Єдиний недолік цієї системи, на мою особисту думку — транскрипція ряду ざ、який Коваленко всюди пропонує транскрибувати як "дза", хоча насправді дуже часто це просто "з". На жаль, система Коваленка все ще не така поширена, як усталені форми і прости господи Бондаренко-ґоджюон, та й у Вікіпедії, яку більшість людей вважає взірцем достовірної інформації (щодо написання іноземних слів в тому числі), навідріз відмовляються редагувати статті згідно цієї системи, аргументуючи це тим, що російський Поліванов — то бачте академічний мастодонт, а українські вчені до нього аж ніяк не дотягують, щоб їх праці можна було вважати валідними.

Тому якщо хтось вкотре спитає вас "як правильно — мочі чи моті?", сміливо кажіть мочі, бо то єдиний правильний варіант.

Щиро сподіваюсь, що найближчим часом нам таки вдасться змінити статус офіційної системи транскрипції японської в Україні і остаточно позбутись радянських наукових засад в українській японістиці. І у побуті, серед не-японістів, звичайно, також. 😭🙏🏻

зєля йобнувся.

СТРАЙК

Біля міста Іваново на так званій росії впав пасажирський літак

Не пасажирський