Футболка "Дикий захід"
За основу дизайну взято автентичне фото📷, яке ми побачили у одній з гуцульських колиб в Карпатах🏕.
Це фото нагадало романтику американських вестернів🏜, які створили цілу епоху в кінематографі, пережили ренесанс в кінці 90-х та створили стійкий образ "Старої Америки".
Карпати🗻 - український Wild West з не менш цікавими і харизматичними особистостями, міфами та артефактами.
Gwear-lviv.com
За основу дизайну взято автентичне фото📷, яке ми побачили у одній з гуцульських колиб в Карпатах🏕.
Це фото нагадало романтику американських вестернів🏜, які створили цілу епоху в кінематографі, пережили ренесанс в кінці 90-х та створили стійкий образ "Старої Америки".
Карпати🗻 - український Wild West з не менш цікавими і харизматичними особистостями, міфами та артефактами.
Gwear-lviv.com
‼️Новинка
Худі "Чугайстер"🌲🌲🌲
Тканина - тринитка-ворс (утеплене); об'ємний надрук, вишивка, фурнітура YKK.
gwear-lviv.com
Худі "Чугайстер"🌲🌲🌲
Тканина - тринитка-ворс (утеплене); об'ємний надрук, вишивка, фурнітура YKK.
gwear-lviv.com
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Презентація збірки "Ваніль чи сталь?!".
Замовити книгу можна на сайті gwear-lviv.com
Це та інші відео на youtube-каналі https://youtube.com/channel/UCjjFVesGJu5WifoTtCCBPcw
Замовити книгу можна на сайті gwear-lviv.com
Це та інші відео на youtube-каналі https://youtube.com/channel/UCjjFVesGJu5WifoTtCCBPcw
Forwarded from 🇺🇦Zалізний Тато☠️
⚡Фото-хронопис
⚒Нещодавня преза поетичного БК від Юрія Руфа у Львові. Цього разу кодова назва семантичного заряду звучить як "Ваніль чи сталь?!"
⚜Захід зібрав близька семи десятків представників пласту реакційних естетів Львова в гравітаційному полі колоритного Автора.
♠️Живий інтерес до слова в еру інстаграмних лайків доводить, що колективна профанація має обмежені владні повноваження над душами сучасників. А за забобонною вірою Тата "факт існування поезії доводить те, що рівність неможлива як явище".
⚜Нагадуємо що "Ваніль чи сталь?!" вийшла на початку поточного місяця і книга однозначно варта Вашої уваги.
⚠️Купуй тут
👉 http://gwear-lviv.com/
👉https://www.zalizniytato.org.ua/
⚒Нещодавня преза поетичного БК від Юрія Руфа у Львові. Цього разу кодова назва семантичного заряду звучить як "Ваніль чи сталь?!"
⚜Захід зібрав близька семи десятків представників пласту реакційних естетів Львова в гравітаційному полі колоритного Автора.
♠️Живий інтерес до слова в еру інстаграмних лайків доводить, що колективна профанація має обмежені владні повноваження над душами сучасників. А за забобонною вірою Тата "факт існування поезії доводить те, що рівність неможлива як явище".
⚜Нагадуємо що "Ваніль чи сталь?!" вийшла на початку поточного місяця і книга однозначно варта Вашої уваги.
⚠️Купуй тут
👉 http://gwear-lviv.com/
👉https://www.zalizniytato.org.ua/
А ліс горить-
Палає та не гріє.
І сонце світить, але не пече.
З пожовклим листям тихо в'януть мрії.
Кладе ледь чутно осінь руку на плече.
Gwear-lviv.com
Палає та не гріє.
І сонце світить, але не пече.
З пожовклим листям тихо в'януть мрії.
Кладе ледь чутно осінь руку на плече.
Gwear-lviv.com
Футболка "Атентат" присвячена підпіллю УВО-ОУН.
"Осіння львівська ранкова вуличка. Змокла бруківка. Вітер діловито згрібає опале листя до облупленої стіни кам'яниці. Тиша. Лише де-не-де сонно порипують заіржавілі флюгери на дахах будинків. І ось раптом тишу розриває цокіт копит та стук кованих коліс, що викресують жваві іскри з, вкритого поволокою вранішнього туману, бруку. Водночас у темній брамі, захаращеній мотлохом, де гостро пахло пліснявою, відбувся якийсь рух і одинока постать, закутана в темний плащ , ховаючи обличчя в тіні крислатого модного капелюха, прослизнула вздовж вулиці на зустріч екіпажу. Цокіт копит майже поглинув сухий тріск револьверного пострілу. «За муки і смерть наших братів, за всі знущання» - стиха промовила тінь та прудко майнула навпростець прилеглими дворами. Ще один кат України навік залишився лежати у калюжі крові на львівській бруківці. Так непримітні тіні бойовиків ОУН здобували Соборну Українську державу. Борня триває!"
gwear-lviv.com
"Осіння львівська ранкова вуличка. Змокла бруківка. Вітер діловито згрібає опале листя до облупленої стіни кам'яниці. Тиша. Лише де-не-де сонно порипують заіржавілі флюгери на дахах будинків. І ось раптом тишу розриває цокіт копит та стук кованих коліс, що викресують жваві іскри з, вкритого поволокою вранішнього туману, бруку. Водночас у темній брамі, захаращеній мотлохом, де гостро пахло пліснявою, відбувся якийсь рух і одинока постать, закутана в темний плащ , ховаючи обличчя в тіні крислатого модного капелюха, прослизнула вздовж вулиці на зустріч екіпажу. Цокіт копит майже поглинув сухий тріск револьверного пострілу. «За муки і смерть наших братів, за всі знущання» - стиха промовила тінь та прудко майнула навпростець прилеглими дворами. Ще один кат України навік залишився лежати у калюжі крові на львівській бруківці. Так непримітні тіні бойовиків ОУН здобували Соборну Українську державу. Борня триває!"
gwear-lviv.com