Як оформити епіграф з перекладом ☝️
Епіграф – це цитата, приказка, крилатий вислів тощо, який ставлять перед текстом і який відображаює його ідею. 😉
Можливо, вам колись потрібно буде записати епіграф мовою оригіналу, а потім його переклад, то ось рекомендація, як це зробити.
Уявіть, що епіграфом до вашого твору є вислів Юлія Цезаря «Veni, vidi, vici». Праворуч вгорі вашого аркуша записуєте епіграф латинською мовою без лапок, далі робите відступ й під ним без дужок записуєте переклад. А вже після цього зазначаєте автора без дужок і лапок. 😊 І, звісно, крапки в кінці не ставите:
Veni, vidi, vici.
Прийшов, побачив, переміг.
Гай Юлій Цезар
Якщо ви друкуєте епіграф, то рекомендують оригінальний текст оформити курсивом, а переклад – прямим шрифтом. 👌
Епіграф – це цитата, приказка, крилатий вислів тощо, який ставлять перед текстом і який відображаює його ідею. 😉
Можливо, вам колись потрібно буде записати епіграф мовою оригіналу, а потім його переклад, то ось рекомендація, як це зробити.
Уявіть, що епіграфом до вашого твору є вислів Юлія Цезаря «Veni, vidi, vici». Праворуч вгорі вашого аркуша записуєте епіграф латинською мовою без лапок, далі робите відступ й під ним без дужок записуєте переклад. А вже після цього зазначаєте автора без дужок і лапок. 😊 І, звісно, крапки в кінці не ставите:
Veni, vidi, vici.
Прийшов, побачив, переміг.
Гай Юлій Цезар
Якщо ви друкуєте епіграф, то рекомендують оригінальний текст оформити курсивом, а переклад – прямим шрифтом. 👌
Добір чи відбір? 🤔
Часто чуємо: конкурсний добір і конкурсний відбір, відбір кандидатів і добір кандидатів тощо. Коли яке слово правильно вживати? З’ясуймо разом. 😉👇
📌 Добір вживаємо тоді, коли йдеться про підбір когось або чогось, про вибір найбільш відповідного серед різних варіантів.
Отже, коли проводимо конкурс, ми добираємо кандидатів, тобто шукаємо найкращих, найбільш відповідних. У такому значенні правильно сказати конкурсний добір, добір кандидатів.
А ще вживаємо слово добір, якщо це біологічний термін (природний добір, штучний добір).
📌 Відбір вживаємо тоді, коли йдеться про виокремлення когось або чогось із загальної маси за певною ознакою.
Можемо сказати: відбір пейзажної лірики, відбір слів для вивчення теми "Здоров'я" тощо. 😉
Часто чуємо: конкурсний добір і конкурсний відбір, відбір кандидатів і добір кандидатів тощо. Коли яке слово правильно вживати? З’ясуймо разом. 😉👇
📌 Добір вживаємо тоді, коли йдеться про підбір когось або чогось, про вибір найбільш відповідного серед різних варіантів.
Отже, коли проводимо конкурс, ми добираємо кандидатів, тобто шукаємо найкращих, найбільш відповідних. У такому значенні правильно сказати конкурсний добір, добір кандидатів.
А ще вживаємо слово добір, якщо це біологічний термін (природний добір, штучний добір).
📌 Відбір вживаємо тоді, коли йдеться про виокремлення когось або чогось із загальної маси за певною ознакою.
Можемо сказати: відбір пейзажної лірики, відбір слів для вивчення теми "Здоров'я" тощо. 😉
Як не треба будувати речення 🙅♀️
Коли будуєте речення, стежте за логікою викладу. ❗️
Якщо вживаєте іменник в одному реченні, а в наступному хочете вжити замість нього займенник, то це добре. 😊 Але будьте уважні, який саме займенник ви вживаєте. 🤔
❌ Перше місце в рейтингу доходів за 2020 рік займає сім’я N. За рік вони заробили 5,4 мільйона гривень.
У першому реченні підмет – це іменник сім’я. Коли ви чуєте це слово, то уявляєте групу людей, але з погляду граматики слово сім’я – це іменник жіночого роду однини. А отже, його не можна замінити займенником вони. 🤷♀️
Але в контексті цих речень замінити іменник сім’я займенником вона теж недоречно. Це звучить слабко.
Як же можна було б написати?
Наприклад ось так:
✅ Перше місце в рейтингу доходів за 2020 рік займає сім’я N. Протягом року її члени заробили 5,4 мільйона гривень.
Коли будуєте речення, стежте за логікою викладу. ❗️
Якщо вживаєте іменник в одному реченні, а в наступному хочете вжити замість нього займенник, то це добре. 😊 Але будьте уважні, який саме займенник ви вживаєте. 🤔
❌ Перше місце в рейтингу доходів за 2020 рік займає сім’я N. За рік вони заробили 5,4 мільйона гривень.
У першому реченні підмет – це іменник сім’я. Коли ви чуєте це слово, то уявляєте групу людей, але з погляду граматики слово сім’я – це іменник жіночого роду однини. А отже, його не можна замінити займенником вони. 🤷♀️
Але в контексті цих речень замінити іменник сім’я займенником вона теж недоречно. Це звучить слабко.
Як же можна було б написати?
Наприклад ось так:
✅ Перше місце в рейтингу доходів за 2020 рік займає сім’я N. Протягом року її члени заробили 5,4 мільйона гривень.
Як утворилось слово ввічливий 😊
Прикметник увічливий утворено від сполучення прийменника з іменником – у вічі. Отже, увічливий – це той, хто дивиться у вічі. 👁
У давнину ознакою етикету було дивитись у вічі співрозмовникові. Саме за поглядом визначали, з чим прийшла людина – з миром чи з ворожістю. ☝️
Однак з часом це слово набуло іншого значення. Тепер увічливий – це той, хто дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність. 😇
👉 Його синоніми: ґречний, чемний, приязний, привітний, вихований, галантний, люб’язний, поштивий, коректний, делікатний, обхідливий, обачний.
Прикметник увічливий утворено від сполучення прийменника з іменником – у вічі. Отже, увічливий – це той, хто дивиться у вічі. 👁
У давнину ознакою етикету було дивитись у вічі співрозмовникові. Саме за поглядом визначали, з чим прийшла людина – з миром чи з ворожістю. ☝️
Однак з часом це слово набуло іншого значення. Тепер увічливий – це той, хто дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність. 😇
👉 Його синоніми: ґречний, чемний, приязний, привітний, вихований, галантний, люб’язний, поштивий, коректний, делікатний, обхідливий, обачний.
Тире чи двокрапка 🤔
Ці два розділові знаки викликають труднощі, коли їх потрібно поставити в безсполучниковому складному реченні. У цьому дописі розберімось, що і коли ставити. 😉
ТИРЕ у безсполучниковому складному реченні СТАВИМО:
📌 якщо є різка зміна подій, висновок, наслідок або результат дії:
👉 Виглянуло сонце – озеро вмить проясніло;
👉 На годину спізнишся — за рік не доженеш;
📌якщо є зіставлення або протиставлення:
👉 Мало прожити життя – треба життя зрозуміть;
👉 Не спіши побалакати – спіши працювати.
📌 якщо є порівняння:
👉 Гляне – холодною водою обіллє (Марко Вовчок);
📌 якщо є час або умова:
👉 Забудеш рідний край – тобі твій корінь всохне (П. Тичина).
ДВОКРАПКУ у безсполучниковому складному реченні СТАВИМО:
📌 якщо друга частина розкриває причину того, про що йдеться в першій:
👉 Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди;
📌 якщо друга частина пояснює, уточнює або доповнює зміст попередньої:
👉 Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна (Л. Костенко);
👉 Переконатися пора: зробиш зло – не жди добра (Д. Білоус).
Зберігайте та користуйтесь! 😊
Ці два розділові знаки викликають труднощі, коли їх потрібно поставити в безсполучниковому складному реченні. У цьому дописі розберімось, що і коли ставити. 😉
ТИРЕ у безсполучниковому складному реченні СТАВИМО:
📌 якщо є різка зміна подій, висновок, наслідок або результат дії:
👉 Виглянуло сонце – озеро вмить проясніло;
👉 На годину спізнишся — за рік не доженеш;
📌якщо є зіставлення або протиставлення:
👉 Мало прожити життя – треба життя зрозуміть;
👉 Не спіши побалакати – спіши працювати.
📌 якщо є порівняння:
👉 Гляне – холодною водою обіллє (Марко Вовчок);
📌 якщо є час або умова:
👉 Забудеш рідний край – тобі твій корінь всохне (П. Тичина).
ДВОКРАПКУ у безсполучниковому складному реченні СТАВИМО:
📌 якщо друга частина розкриває причину того, про що йдеться в першій:
👉 Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди;
📌 якщо друга частина пояснює, уточнює або доповнює зміст попередньої:
👉 Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна (Л. Костенко);
👉 Переконатися пора: зробиш зло – не жди добра (Д. Білоус).
Зберігайте та користуйтесь! 😊
Серпень 🌙
Назва місяця виникла від праслов’янського слова сръпъ, знаряддя, що використовували для збору зернових і нарізання трави.
І в буквальному розумінні це місяць жнив. 😉
Слово серпень є не лише в українській мові, а й у чеській (srpen), польській (sierpień), хорватській (srpanj) мовах. Щоправда, у хорватській серпнем називають липень. 🤔
А ще в народі цей місяць називали так:
копень, кивень, хлібочол, жнивень, припасиха, городник, спасівець, барильник.
Красиво, правда ж?! 😇
Назва місяця виникла від праслов’янського слова сръпъ, знаряддя, що використовували для збору зернових і нарізання трави.
І в буквальному розумінні це місяць жнив. 😉
Слово серпень є не лише в українській мові, а й у чеській (srpen), польській (sierpień), хорватській (srpanj) мовах. Щоправда, у хорватській серпнем називають липень. 🤔
А ще в народі цей місяць називали так:
копень, кивень, хлібочол, жнивень, припасиха, городник, спасівець, барильник.
Красиво, правда ж?! 😇
Чого потрібно уникати в текстах ☝️
І я зараз не про плеоназм і тавтологію. Є ще кілька груп слів, які можна прибрати з тексту, і читати його стане простіше. 😉
Стівен Кінг казав: «Прислівники вам не друзі. Писати прислівники – людська слабкість. Я вважаю, що дорога в пекло вимощена прислівниками». 😲
Що не так з прислівниками? Нормальна ж частина мови.
Так, нормальна. Але часто прислівники в текстах зайві. Вони дублюють значення дієслова.
Погляньте:
👉 повільно човгати (човгати – це ходити повільно);
👉 смачно наминати (наминати – це їсти з апетитом);
👉 голосно крикнути (крикнути – це голосно сказати);
👉 швидко перекусити (перекусити – це з'їсти нашвидкоруч).
У цих фразах прислівники не лише дублюють значення дієслів, але й послаблюють їхнє звучання. Зникає образ, закладений у слові. Навряд чи можна уявити, як хтось швидко човгає чи повільно перекушує. 🤔
Інша річ – тихо крикнути чи сумно радіти… Тут уже інші образи. Але їх потрібно використовувати обережно. Це доречно хіба що в художній літературі. Хоча й не завжди. 👌
Тому перечитуйте свої речення. Спитайте себе: усі слова тут важливі? Пограйтеся з реченням: спробуйте забрати прислівники. Нічого не змінюється? Вам подобається? Тоді викидайте їх, бо вони не виконують жодної функції. 💁♀️
І я зараз не про плеоназм і тавтологію. Є ще кілька груп слів, які можна прибрати з тексту, і читати його стане простіше. 😉
Стівен Кінг казав: «Прислівники вам не друзі. Писати прислівники – людська слабкість. Я вважаю, що дорога в пекло вимощена прислівниками». 😲
Що не так з прислівниками? Нормальна ж частина мови.
Так, нормальна. Але часто прислівники в текстах зайві. Вони дублюють значення дієслова.
Погляньте:
👉 повільно човгати (човгати – це ходити повільно);
👉 смачно наминати (наминати – це їсти з апетитом);
👉 голосно крикнути (крикнути – це голосно сказати);
👉 швидко перекусити (перекусити – це з'їсти нашвидкоруч).
У цих фразах прислівники не лише дублюють значення дієслів, але й послаблюють їхнє звучання. Зникає образ, закладений у слові. Навряд чи можна уявити, як хтось швидко човгає чи повільно перекушує. 🤔
Інша річ – тихо крикнути чи сумно радіти… Тут уже інші образи. Але їх потрібно використовувати обережно. Це доречно хіба що в художній літературі. Хоча й не завжди. 👌
Тому перечитуйте свої речення. Спитайте себе: усі слова тут важливі? Пограйтеся з реченням: спробуйте забрати прислівники. Нічого не змінюється? Вам подобається? Тоді викидайте їх, бо вони не виконують жодної функції. 💁♀️
Строк і термін: чи є різниця?
Строк і термін – синоніми. 💁♀️
Зі словника:
📌 строк – це встановлений, визначений для кого-, чого-небудь відрізок часу; установлений, призначений час, момент;
📌 термін – відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; призначений, установлений момент, час виконання або настання чого-небудь; строк.
Але в юридичному розумінні між ними різниця є. ☝️
Строк вживають тоді, коли час вимірюють годинами, днями, місяцями, роками тощо:
👉 Строк договору про надання послуг – 1 рік з моменту підписання.
Термін – це конкретна дата:
👉 Термін подання пропозицій – до 13.08.2021.
Якщо ви вживаєте ці слова не в текстах офіційно-ділового стилю, вибирайте будь-яке. У юридичних документах будьте уважні. 😉
Строк і термін – синоніми. 💁♀️
Зі словника:
📌 строк – це встановлений, визначений для кого-, чого-небудь відрізок часу; установлений, призначений час, момент;
📌 термін – відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; призначений, установлений момент, час виконання або настання чого-небудь; строк.
Але в юридичному розумінні між ними різниця є. ☝️
Строк вживають тоді, коли час вимірюють годинами, днями, місяцями, роками тощо:
👉 Строк договору про надання послуг – 1 рік з моменту підписання.
Термін – це конкретна дата:
👉 Термін подання пропозицій – до 13.08.2021.
Якщо ви вживаєте ці слова не в текстах офіційно-ділового стилю, вибирайте будь-яке. У юридичних документах будьте уважні. 😉
Як не треба починати речення ☝️
Не починайте речення фразами, які не мають змістового навантаження.
👉 Ні для кого не секрет, що гаджети притягують увагу, наче магніт.
👉 Усі знають, що ранкова зарядка бадьорить, додає енергії та сил.
Якщо це ні для кого не секрет, то навіщо про це писати? Якщо це всі знають, для чого ще раз повторювати? 🤔
Ви б прочитали текст, який починався б ось так? Я – ні. Це нудно. Підсвідомо спрацює сигнал: «Так я ж про це знаю». 😏
Навіть якщо текст справді корисний, подібні фрази вб’ють його. Це «водичка», яку щедро ллють ті, хто не знає, з чого почати. І це засмічує текст, ускладнює його. 🤷♀️
Вилучіть ці фрази з речень. Щось змінилося? Ні. Отже, вони зайві. Видаляйте їх. 😉
Не починайте речення фразами, які не мають змістового навантаження.
👉 Ні для кого не секрет, що гаджети притягують увагу, наче магніт.
👉 Усі знають, що ранкова зарядка бадьорить, додає енергії та сил.
Якщо це ні для кого не секрет, то навіщо про це писати? Якщо це всі знають, для чого ще раз повторювати? 🤔
Ви б прочитали текст, який починався б ось так? Я – ні. Це нудно. Підсвідомо спрацює сигнал: «Так я ж про це знаю». 😏
Навіть якщо текст справді корисний, подібні фрази вб’ють його. Це «водичка», яку щедро ллють ті, хто не знає, з чого почати. І це засмічує текст, ускладнює його. 🤷♀️
Вилучіть ці фрази з речень. Щось змінилося? Ні. Отже, вони зайві. Видаляйте їх. 😉
Письмовий – Писемний – Письменний ✍️
📌 Письмовий – це такий, що виражений графічними знаками; написаний. Його антонім – усний:
👉 письмовий іспит – усний іспит, письмове доручення – усне доручення.
А також письмовий – це той, що використовують для писання:
👉 письмовий стіл, письмове приладдя.
📌 Писемний – це також написаний, виражений графічними знаками, але це слово сполучається з іншими словами:
👉 писемне джерело, писемні пам’ятки.
І писемний – це ще й такий, що властивий книжній мові:
👉 писемний стиль, писемне мовлення
📌 Письменний – це той, який уміє читати й писати:
👉 письменний чоловік.
Зберігайте собі та користуйтесь 😉
📌 Письмовий – це такий, що виражений графічними знаками; написаний. Його антонім – усний:
👉 письмовий іспит – усний іспит, письмове доручення – усне доручення.
А також письмовий – це той, що використовують для писання:
👉 письмовий стіл, письмове приладдя.
📌 Писемний – це також написаний, виражений графічними знаками, але це слово сполучається з іншими словами:
👉 писемне джерело, писемні пам’ятки.
І писемний – це ще й такий, що властивий книжній мові:
👉 писемний стиль, писемне мовлення
📌 Письменний – це той, який уміє читати й писати:
👉 письменний чоловік.
Зберігайте собі та користуйтесь 😉
Просити вибачення чи приносити вибачення 🙏
Правильно: просити вибачення.
Але це канцеляризм, тому його доречно вживати в текстах офіційно-ділового стилю. 📃
А в інших ситуаціях краще скажіть: "перепрошую", "вибачте". 😊
Приносити вибачення – це калька. Ви ж не несете його у руках чи в кишені. 😉
Правильно: просити вибачення.
Але це канцеляризм, тому його доречно вживати в текстах офіційно-ділового стилю. 📃
А в інших ситуаціях краще скажіть: "перепрошую", "вибачте". 😊
Приносити вибачення – це калька. Ви ж не несете його у руках чи в кишені. 😉
Як скорочувати слова ☝️
Є 2️⃣ способи скорочення слів: відсікання й стягування.
📌 Відсікання – це коли ми підряд забираємо літери в кінці слова. У такому разі після скорочення ставимо крапку:
👉 адміністрація – адмін.;
👉 доцент – доц.;
👉 український – укр.
📌 Стягування – це коли ми вибірково забираємо певні літери зі слова. І крапку в кінці скорочення не ставимо:
👉гривня – грн;
👉сантиметр – см;
👉мільйон – млн
На місці скорочення можемо ставити дефіс:
🔸якщо забираємо літери підряд з середини слова, а залишаємо лише початкові й кінцеві:
👉 господарство – госп-во;
👉 район – р-н;
🔸якщо приєднуємо перші літери частин складного слова (після кожної частини ставимо крапку):
👉 сільськогосподарський – с.-г.;
👉 південно-західний – півд.-зах.
На місці скорочення ставимо скісну риску у таких словосполученнях, як:
👉 метр на секунду – м/с;
👉 кілометр на годину – км/год;
👉 абонентська скринька – а/с
Крапку після них не ставимо, відступи між літерами й скісною рискою не робимо. 👌
Проте не захоплюйтесь скороченнями. У текстах наукового, офіційно-ділового стилю – це доречно, особливо якщо слово чи словосполучення повторюється багато разів, а от в художніх, публіцистичних текстах – ні. Це важко сприймати. 🤷♀️
Якщо ви щось скорочуєте у статті чи в дописі у фейсбуці, переконайтесь, чи це скорочення загальновідоме, чи правильно його трактуватимуть читачі.
Скорочення слів регулює Український правопис (§62) і ДСТУ 3582:2013. Знали про це?
Є 2️⃣ способи скорочення слів: відсікання й стягування.
📌 Відсікання – це коли ми підряд забираємо літери в кінці слова. У такому разі після скорочення ставимо крапку:
👉 адміністрація – адмін.;
👉 доцент – доц.;
👉 український – укр.
📌 Стягування – це коли ми вибірково забираємо певні літери зі слова. І крапку в кінці скорочення не ставимо:
👉гривня – грн;
👉сантиметр – см;
👉мільйон – млн
На місці скорочення можемо ставити дефіс:
🔸якщо забираємо літери підряд з середини слова, а залишаємо лише початкові й кінцеві:
👉 господарство – госп-во;
👉 район – р-н;
🔸якщо приєднуємо перші літери частин складного слова (після кожної частини ставимо крапку):
👉 сільськогосподарський – с.-г.;
👉 південно-західний – півд.-зах.
На місці скорочення ставимо скісну риску у таких словосполученнях, як:
👉 метр на секунду – м/с;
👉 кілометр на годину – км/год;
👉 абонентська скринька – а/с
Крапку після них не ставимо, відступи між літерами й скісною рискою не робимо. 👌
Проте не захоплюйтесь скороченнями. У текстах наукового, офіційно-ділового стилю – це доречно, особливо якщо слово чи словосполучення повторюється багато разів, а от в художніх, публіцистичних текстах – ні. Це важко сприймати. 🤷♀️
Якщо ви щось скорочуєте у статті чи в дописі у фейсбуці, переконайтесь, чи це скорочення загальновідоме, чи правильно його трактуватимуть читачі.
Скорочення слів регулює Український правопис (§62) і ДСТУ 3582:2013. Знали про це?
Чого потрібно уникати в текстах ☝️
Канцеляризмів.
Провести розрахунки, забезпечити виконання, здобути перемогу, провести перевірку, здійснювати втручання, надавати допомогу... Залиште ці фрази для офіційно-ділового стилю. 📃
Їх легко можна замінити одним дієсловом:
👉 провести розрахунки – розрахувати;
👉 забезпечити виконання – виконати;
👉 здобути перемогу – перемогти;
👉 провести перевірку – перевірити;
👉 здійснювати втручання – втручатися;
👉 надавати допомогу – допомагати.
Ми ж так не спілкуємося між собою: “Надай мені допомогу, будь ласка”. 😂 Натомість кажемо: "Допоможи, будь ласка". 😉
Прибирайте такі фрази з текстів. Бачите, що словосполучення можна замінити одним словом, – зробіть це. Читачі вам подякують. 😘
Канцеляризмів.
Провести розрахунки, забезпечити виконання, здобути перемогу, провести перевірку, здійснювати втручання, надавати допомогу... Залиште ці фрази для офіційно-ділового стилю. 📃
Їх легко можна замінити одним дієсловом:
👉 провести розрахунки – розрахувати;
👉 забезпечити виконання – виконати;
👉 здобути перемогу – перемогти;
👉 провести перевірку – перевірити;
👉 здійснювати втручання – втручатися;
👉 надавати допомогу – допомагати.
Ми ж так не спілкуємося між собою: “Надай мені допомогу, будь ласка”. 😂 Натомість кажемо: "Допоможи, будь ласка". 😉
Прибирайте такі фрази з текстів. Бачите, що словосполучення можна замінити одним словом, – зробіть це. Читачі вам подякують. 😘
Вітаю з Днем знань! 🎓
Можна закінчити університет, але не працювати за фахом.
Можна купити 100500 онлайн-курсів, але не стати класним спеціалістом. 🤷♀️
Класного спеціаліста з себе можете зробити лише ви. Так що дійте: учіться на своїх і чужих помилках, навчайтеся новому, розвивайтеся, щодня шліфуйте свою майстерність. 😉
І хороших вам учителів на шляху!
А ще хочу поділитися з вами кількома цитатами про освіту:
📌 «Я здобув освіту в бібліотеці. Цілком безплатно» (Рей Бредбері)
📌«Навчитися можна лише тому, що любиш» (Йоганн Гете)
📌«Ознака хорошої освіти – говорити про високе простими словами» (Ралф Уордо Емерсон)
📌«Лише освіта й досвід роблять людину багатшою» (Роберт Кіосакі)
📌«Освіта допоможе вам вижити. Самоосвіта породжує успіх» (Джим Рон)
Можна закінчити університет, але не працювати за фахом.
Можна купити 100500 онлайн-курсів, але не стати класним спеціалістом. 🤷♀️
Класного спеціаліста з себе можете зробити лише ви. Так що дійте: учіться на своїх і чужих помилках, навчайтеся новому, розвивайтеся, щодня шліфуйте свою майстерність. 😉
І хороших вам учителів на шляху!
А ще хочу поділитися з вами кількома цитатами про освіту:
📌 «Я здобув освіту в бібліотеці. Цілком безплатно» (Рей Бредбері)
📌«Навчитися можна лише тому, що любиш» (Йоганн Гете)
📌«Ознака хорошої освіти – говорити про високе простими словами» (Ралф Уордо Емерсон)
📌«Лише освіта й досвід роблять людину багатшою» (Роберт Кіосакі)
📌«Освіта допоможе вам вижити. Самоосвіта породжує успіх» (Джим Рон)
Заплатити – Оплатити – Сплатити 💳
Дієслова заплатити й оплатити збігаються в значенні "внести плату за що-небудь", але заплатити завжди вживаємо з прийменником, а оплатити – без. ☝️
👉 Заплатити за проїзд / оплатити проїзд.
👉 Заплатити за комунальні послуги / оплатити комунальні послуги.
Сплатити – це теж внести плату, але на відшкодування чогось:
👉 сплатити заборгованість, сплатити внесок.
Також сплатити вживаємо, коли говоримо про якийсь обов'язковий платіж:
👉 сплатити податки, сплатити судовий збір, сплатити державне мито.
Слово заплатити має ще й такі значення:
👉 зазнати чогось неприємного, гіркого (заплатити горем);
👉 відповісти чим-небудь на заподіяне, помститися (заплатити за страждання).
Дієслова заплатити й оплатити збігаються в значенні "внести плату за що-небудь", але заплатити завжди вживаємо з прийменником, а оплатити – без. ☝️
👉 Заплатити за проїзд / оплатити проїзд.
👉 Заплатити за комунальні послуги / оплатити комунальні послуги.
Сплатити – це теж внести плату, але на відшкодування чогось:
👉 сплатити заборгованість, сплатити внесок.
Також сплатити вживаємо, коли говоримо про якийсь обов'язковий платіж:
👉 сплатити податки, сплатити судовий збір, сплатити державне мито.
Слово заплатити має ще й такі значення:
👉 зазнати чогось неприємного, гіркого (заплатити горем);
👉 відповісти чим-небудь на заподіяне, помститися (заплатити за страждання).
Як перевірити текст на грамотність онлайн 💻
З Міжнародним днем грамотності, друзі! ✍️ А ось вам 3 онлайн-сервіси, які допоможуть зробити ваші тексти бездоганними.
1️⃣ Language Tool. Для мене це найзручніша програмка. Уміє виявляти граматичні, лексичні, орфографічні, пунктуаційні й стилістичні помилки. Можна встановити доповнення у браузері, а можна в пакет Microsoft Office. Є безплатна й платна версії.
⠀
Плюс цієї програмки в тому, що спеціально завантажувати текст для перевірки не потрібно. Помилку Language Tool підкреслює одразу ж після того, як слово надруковано. ☝️ Щоправда, не розпізнає прізвищ і деяких абревіатур. Сленг також підкреслить як стилістичну помилку. Але коли поспішаєш і пропускаєш або плутаєш літери, ця програмка виручає й заощаджує час. 👌
⠀
2️⃣ OnlineCorrector. Чудово підходить для коректорів, редакторів, перекладачів, копірайтерів, журналістів і всіх, хто працює з текстом. Є безплатна й платна версії. Бачить стилістичні, пунктуаційні, орфографічні й граматичні помилки. Також виправляє типографіку. Якщо якусь помилку інструмент не бачить, її можна додати до системи. 😉
⠀
3️⃣ Мова – ДНК нації. На цьому сайті є інструмент, який шукає помилки в текстах. Вставляєте текст у поле, натискаєте «Перевірити» й бачите свої помилки.
⠀
Звісно, жоден з цих інструментів не ідеальний. Ліпше, ніж людина, не перевірить ніхто. Тому навіть після такої перевірки все ж раджу перечитувати текст. 😊
З Міжнародним днем грамотності, друзі! ✍️ А ось вам 3 онлайн-сервіси, які допоможуть зробити ваші тексти бездоганними.
1️⃣ Language Tool. Для мене це найзручніша програмка. Уміє виявляти граматичні, лексичні, орфографічні, пунктуаційні й стилістичні помилки. Можна встановити доповнення у браузері, а можна в пакет Microsoft Office. Є безплатна й платна версії.
⠀
Плюс цієї програмки в тому, що спеціально завантажувати текст для перевірки не потрібно. Помилку Language Tool підкреслює одразу ж після того, як слово надруковано. ☝️ Щоправда, не розпізнає прізвищ і деяких абревіатур. Сленг також підкреслить як стилістичну помилку. Але коли поспішаєш і пропускаєш або плутаєш літери, ця програмка виручає й заощаджує час. 👌
⠀
2️⃣ OnlineCorrector. Чудово підходить для коректорів, редакторів, перекладачів, копірайтерів, журналістів і всіх, хто працює з текстом. Є безплатна й платна версії. Бачить стилістичні, пунктуаційні, орфографічні й граматичні помилки. Також виправляє типографіку. Якщо якусь помилку інструмент не бачить, її можна додати до системи. 😉
⠀
3️⃣ Мова – ДНК нації. На цьому сайті є інструмент, який шукає помилки в текстах. Вставляєте текст у поле, натискаєте «Перевірити» й бачите свої помилки.
⠀
Звісно, жоден з цих інструментів не ідеальний. Ліпше, ніж людина, не перевірить ніхто. Тому навіть після такої перевірки все ж раджу перечитувати текст. 😊
Слова, утворені від прізвищ. Частина 1
📌 Бойкот – це вид протесту, боротьби. Походить від прізвища британського капітана Чарльза Бойкота, який утискав фермерів, а ті вперше й оголосили йому бойкот.
📌 Блютус. Технологію бездротового зв’язку Bluetooth названо на честь середньовічного короля Данії Гарольда Синьозубого (Harald Blåtann), який об’єднав в одне королівство племена, що ворогували між собою. ☝️
📌 Ватман. Цупкий папір для креслення й малювання винайшов англійський фабрикант Джеймс Ватман.
📌 Галіфе. Різновид штанів винайшов французький генерал Гастон Огюст Галіфе. Щоправда, самі французи називають цей предмет одягу culotte bouffante.
📌 Дизель. Творцем дизельного двигуна є німецький інженер-винахідник Рудольф Дізель.
📌 Кардиган. Цей різновид кофти створив граф Джеймс Кардіган.
📌 Кравчучка. Ну хто в Україні не знає, що це за транспортний засіб?! А походить його назва від прізвища президента Леоніда Кравчука, бо саме в часи його правління кравчучки були на пікові популярності. 🤣
Знали про це? 🤔
Далі буде...
📌 Бойкот – це вид протесту, боротьби. Походить від прізвища британського капітана Чарльза Бойкота, який утискав фермерів, а ті вперше й оголосили йому бойкот.
📌 Блютус. Технологію бездротового зв’язку Bluetooth названо на честь середньовічного короля Данії Гарольда Синьозубого (Harald Blåtann), який об’єднав в одне королівство племена, що ворогували між собою. ☝️
📌 Ватман. Цупкий папір для креслення й малювання винайшов англійський фабрикант Джеймс Ватман.
📌 Галіфе. Різновид штанів винайшов французький генерал Гастон Огюст Галіфе. Щоправда, самі французи називають цей предмет одягу culotte bouffante.
📌 Дизель. Творцем дизельного двигуна є німецький інженер-винахідник Рудольф Дізель.
📌 Кардиган. Цей різновид кофти створив граф Джеймс Кардіган.
📌 Кравчучка. Ну хто в Україні не знає, що це за транспортний засіб?! А походить його назва від прізвища президента Леоніда Кравчука, бо саме в часи його правління кравчучки були на пікові популярності. 🤣
Знали про це? 🤔
Далі буде...
Паралельні форми 😊
У родовому відмінку множини деякі іменники мають паралельні форми:
👉 баба – баб / бабів;
👉 весілля – весіль / весіллів;
👉 війна – воєн / війн;
👉 губа – губ / губів;
👉 граблі – граблів / грабель;
👉 крихта – крихт, крихіт, крихот;
👉 легеня – легень / легенів;
👉 мама – мам / мамів;
👉 плече – плечей / пліч;
👉 серце – сердець / серць;
👉 сосна – сосон / сосен;
👉 шаровари – шаровар / шароварів.
Ці форми рівноправні, а тому використовувати їх можна без обмежень. Перевагу віддавайте тій, яка вам більше до вподоби. 👌
Але не в усіх словах паралельні закінчення є літературною нормою. ☝️ А в деяких вибір закінчення впливає на значення слова: старост (керівних осіб) і старостів (у весільному обряді).
Тож якщо маєте сумніви, перевіряйте закінчення за словником. 😉
У родовому відмінку множини деякі іменники мають паралельні форми:
👉 баба – баб / бабів;
👉 весілля – весіль / весіллів;
👉 війна – воєн / війн;
👉 губа – губ / губів;
👉 граблі – граблів / грабель;
👉 крихта – крихт, крихіт, крихот;
👉 легеня – легень / легенів;
👉 мама – мам / мамів;
👉 плече – плечей / пліч;
👉 серце – сердець / серць;
👉 сосна – сосон / сосен;
👉 шаровари – шаровар / шароварів.
Ці форми рівноправні, а тому використовувати їх можна без обмежень. Перевагу віддавайте тій, яка вам більше до вподоби. 👌
Але не в усіх словах паралельні закінчення є літературною нормою. ☝️ А в деяких вибір закінчення впливає на значення слова: старост (керівних осіб) і старостів (у весільному обряді).
Тож якщо маєте сумніви, перевіряйте закінчення за словником. 😉
У тому числі – це в якому тому? 🤔
Як же ріже вуха цей канцеляризм. Ну хіба може бути ще й "у цьому числі"?
Замініть його словом зокрема.
🙅♀️Доходи, у тому числі подарунки.
✔️Доходи, зокрема подарунки.
А ще його можна замінити словами серед них, і навіть, також і.
🙅♀️Звернулися в лікарню 20 осіб, у тому числі 5 дітей.
✔️Звернулися в лікарню 20 осіб, серед них 5 дітей.
🙅♀️… рівні можливості брати участь в усіх сферах життя, у тому числі, і в політиці…
✔️… рівні можливості брати участь в усіх сферах життя, навіть і в політиці…
Як же ріже вуха цей канцеляризм. Ну хіба може бути ще й "у цьому числі"?
Замініть його словом зокрема.
🙅♀️Доходи, у тому числі подарунки.
✔️Доходи, зокрема подарунки.
А ще його можна замінити словами серед них, і навіть, також і.
🙅♀️Звернулися в лікарню 20 осіб, у тому числі 5 дітей.
✔️Звернулися в лікарню 20 осіб, серед них 5 дітей.
🙅♀️… рівні можливості брати участь в усіх сферах життя, у тому числі, і в політиці…
✔️… рівні можливості брати участь в усіх сферах життя, навіть і в політиці…
Слова, утворені від прізвищ. Частина 2
📌 Меценат. У Римі жив багатий чоловік на прізвище Меценат, і був він відомий тим, що жертвував гроші на розвиток мистецтв.
📌 Олів’є. Творець салату – кухар Люсьєн Олів’є, який був власником ресторану паризької кухні в Москві.
📌 Пілатес. Комплекс фізичних вправ для реабілітації після травм винайшов американець Джозеф Пілатес.
📌 Рентген. Проміння, апарат для просвічування цим промінням і одинцю вимірювання цього проміння названо на честь німецького фізика Вільгельма Рентгена.
📌 Силует. Назва походить від прізвища французького контролера фінансів Етьєна де Сілуета, портрет якого вперше зобразили у вигляді затемненого обрису.
📌 Тітушки. Слово утворилось від прізвища одного з таких найманців Вадима Тітушка.
📌 Фуксія. Відкрив рослину французький ботанік Шарль Плюм’є, але назвав її на честь німецького ботаніка Леонарта фон Фукса.
📌 Меценат. У Римі жив багатий чоловік на прізвище Меценат, і був він відомий тим, що жертвував гроші на розвиток мистецтв.
📌 Олів’є. Творець салату – кухар Люсьєн Олів’є, який був власником ресторану паризької кухні в Москві.
📌 Пілатес. Комплекс фізичних вправ для реабілітації після травм винайшов американець Джозеф Пілатес.
📌 Рентген. Проміння, апарат для просвічування цим промінням і одинцю вимірювання цього проміння названо на честь німецького фізика Вільгельма Рентгена.
📌 Силует. Назва походить від прізвища французького контролера фінансів Етьєна де Сілуета, портрет якого вперше зобразили у вигляді затемненого обрису.
📌 Тітушки. Слово утворилось від прізвища одного з таких найманців Вадима Тітушка.
📌 Фуксія. Відкрив рослину французький ботанік Шарль Плюм’є, але назвав її на честь німецького ботаніка Леонарта фон Фукса.