Forwarded from Intermarium Support Group
Інтерв'ю з Даміаном Дудою - польським волонтером і військовим медиком про реалії нової фази російської агресії.
В інтерв'ю волонтер розповідає про те, як виглядає ситуація на українському фронті, свій досвід роботи в Іраку, Сирії та на Донбасі, а також про те, що є найнебезпечнішим у роботі військового медика.
@intermariumnc
https://defence24.pl/kryzys-ukrainski-raport-specjalny-defence24/medyk-na-ukrainskim-froncie-wywiad-z-damianem-duda
В інтерв'ю волонтер розповідає про те, як виглядає ситуація на українському фронті, свій досвід роботи в Іраку, Сирії та на Донбасі, а також про те, що є найнебезпечнішим у роботі військового медика.
@intermariumnc
https://defence24.pl/kryzys-ukrainski-raport-specjalny-defence24/medyk-na-ukrainskim-froncie-wywiad-z-damianem-duda
Defence24
Medyk na ukraińskim froncie: "Jak pływanie w oceanie z rekinami" [WYWIAD]
Wojna przynosi wiele ofiar. Ważnym elementem każdego oddziału są medycy. O pracy medyka na froncie opowiada Damian Duda, organizator polskiego zespołu ratowników pola walki na Ukraińskim froncie. Zawodowo odpowiada za komunikacje w kryzysie na szczeblu krajowym…
Forwarded from ДОБРОВОЛЬЧИЙ ПІДРОЗДІЛ СВЯТОГО ІОАНА ГОТСЬКОГО ✙
Добровольчий підрозділ Святого Іоанна Готського вдячний нашим друзям із Німеччини та Австрії за сприяння у капітальному ремонті (фарбуванні, ремонті електричної та ходової частини) автомобіля MERCEDES-BENZ 124T та підготовки його до перевезення особового складу.
Авто було поставлено на баланс Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України у Запорізькій області та вже використовується для відряджень підрозділу у зону бойових дій.
Сила у єдності! Разом переможемо! 🇺🇦🇩🇪🇦🇹💪
Авто було поставлено на баланс Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України у Запорізькій області та вже використовується для відряджень підрозділу у зону бойових дій.
Сила у єдності! Разом переможемо! 🇺🇦🇩🇪🇦🇹💪
Forwarded from ДОБРОВОЛЬЧИЙ ПІДРОЗДІЛ СВЯТОГО ІОАНА ГОТСЬКОГО ✙
Готська спадщина України
Вважається, що процеси Пізньої Античності обійшли українські землі стороною. Час між падінням більшості грецьких колоній та появою Київської Русі прийнято вважати Темними віками. Але навіть в часи Темних віків в історії України існували яскраві епізоди безпосередньо пов’язані з історією загальноєвропейською: римською та германською.
https://telegra.ph/Gotska-spadshchina-Ukraini-07-15
Вважається, що процеси Пізньої Античності обійшли українські землі стороною. Час між падінням більшості грецьких колоній та появою Київської Русі прийнято вважати Темними віками. Але навіть в часи Темних віків в історії України існували яскраві епізоди безпосередньо пов’язані з історією загальноєвропейською: римською та германською.
https://telegra.ph/Gotska-spadshchina-Ukraini-07-15
Telegraph
Готська спадщина України
Вважається, що процеси Пізньої Античності обійшли українські землі стороною. Час між падінням більшості грецьких колоній та появою Київської Русі прийнято вважати Темними віками. Але навіть в часи Темних віків в історії України існували яскраві епізоди безпосередньо…
Князі́вство Феодо́ро (грец. Θεοδόρο, також Го́тія: грец. Γοτθία) — у XIV—XV століттях греко-готська монархічна держава на півострові Крим. Розташовувалася на південному заході Кримського півострова.
Площа території — близько 3 тис. км².
Кількість населення — близько 150—200 тис. осіб.
Мови — кримськоготська, грецька, кипчацька.
До 2-ї половини XIV ст. терени князівства перебували у складі Золотої Орди. Очолювалася готським князем, що мав столицю у Феодоро (сучасний Мангуп). Точне походження правлячої династії невідоме. Була останнім притулком кримських готів. За першоджерелами відома з 1411 року, які згадують про володаря Олексія. До найбільших міст і замків входили Феодоро, Каламіта, Фуна, Сандик-Кая. Панівною релігією було візантійське православ'я, столиця князівства була центром Готської митрополії. Офіційною мовою княжого двору та Церкви була грецька. Мешканцями князівства були готи, греки, алани, черкеси, татари, караїми. Підтримувала союзницькі відносини із Візантійською та Трапезундською імперією, Золотою Ордою і Кримським ханством, ворогувала із генуезцями Кафи, вела з ними війни 1422—1423 та 1433—1441 років за володіння південним узбережжям Криму та чорноморську торгівлю. Після падіння Константинополя (1453) і Трапезунда (1461) опинилося перед загрозою Османського поневолення.
Завойована османськими турками в 1475 році, включена до складу Кафинського санджака. Останній князь Олександр потрапив у полон і був страчений у Стамбулі.
Назва
Го́тія (грец. Γοτθία, лат. Gothia) — коротка тогочасна назва.
Феодо́ро, або Теодо́ро (грец. Θεοδόρο) — назва князівства за іменем столиці.
Феодо́ро-Мангу́пське князі́вство — назва держави в історіографії.
Географія
Князівство Феодоро займала західну частину гірського Криму та смугу південного берега. Південною межею князівства до 1365 р. служило чорноморське узбережжя від Чембало (Балаклава) до фортеці Алустон (Алушта). Північна межа проходила по правому березі річки Бельбек, де служила форпостом князівства побудована біля входу в Бельбекську долину дозорна фортеця Сюйрень (Скиварин). Західною точкою князівства була фортеця Каламіта (Інкерман) з портом Авліта, розташована в гирлі річки Чорної при її впадінні у Північну бухту. Східна межа проходила в районі Великої Алушти, обмежуючись округом Кiнсанус з дозорної фортецею-бургом Фуна (гр. Φουνα).
Площа території — близько 3 тис. км².
Кількість населення — близько 150—200 тис. осіб.
Мови — кримськоготська, грецька, кипчацька.
До 2-ї половини XIV ст. терени князівства перебували у складі Золотої Орди. Очолювалася готським князем, що мав столицю у Феодоро (сучасний Мангуп). Точне походження правлячої династії невідоме. Була останнім притулком кримських готів. За першоджерелами відома з 1411 року, які згадують про володаря Олексія. До найбільших міст і замків входили Феодоро, Каламіта, Фуна, Сандик-Кая. Панівною релігією було візантійське православ'я, столиця князівства була центром Готської митрополії. Офіційною мовою княжого двору та Церкви була грецька. Мешканцями князівства були готи, греки, алани, черкеси, татари, караїми. Підтримувала союзницькі відносини із Візантійською та Трапезундською імперією, Золотою Ордою і Кримським ханством, ворогувала із генуезцями Кафи, вела з ними війни 1422—1423 та 1433—1441 років за володіння південним узбережжям Криму та чорноморську торгівлю. Після падіння Константинополя (1453) і Трапезунда (1461) опинилося перед загрозою Османського поневолення.
Завойована османськими турками в 1475 році, включена до складу Кафинського санджака. Останній князь Олександр потрапив у полон і був страчений у Стамбулі.
Назва
Го́тія (грец. Γοτθία, лат. Gothia) — коротка тогочасна назва.
Феодо́ро, або Теодо́ро (грец. Θεοδόρο) — назва князівства за іменем столиці.
Феодо́ро-Мангу́пське князі́вство — назва держави в історіографії.
Географія
Князівство Феодоро займала західну частину гірського Криму та смугу південного берега. Південною межею князівства до 1365 р. служило чорноморське узбережжя від Чембало (Балаклава) до фортеці Алустон (Алушта). Північна межа проходила по правому березі річки Бельбек, де служила форпостом князівства побудована біля входу в Бельбекську долину дозорна фортеця Сюйрень (Скиварин). Західною точкою князівства була фортеця Каламіта (Інкерман) з портом Авліта, розташована в гирлі річки Чорної при її впадінні у Північну бухту. Східна межа проходила в районі Великої Алушти, обмежуючись округом Кiнсанус з дозорної фортецею-бургом Фуна (гр. Φουνα).
Уруми та приазовські греки-нащадки християн-переселенців з Криму у XVIII ст..
Ці обидва етноси часто називають просто греками Приазов'я.
У мовному відношенні приазовські греки діляться на дві відмінні одна від одної групи: румеї, які спілкуються румейським діалектом грецької мови та уруми, мова яких належить до групи тюркських мов.
У сучасному Приазов'ї греки-румеї і уруми проживають окремо. Ще в Криму у середовищі греків відбувалися складні етнічні процеси, які призвели до формування двох різних у мовному відношенні субетнічних груп — румеїв та урумів. Румеї розмовляють на діалекті, близькому до новогрецької мови, а уруми — на тюркському діалекті.
Вважається, що уруми є нащадками древніх народів,які населяли Крим,а саме готів, аланів та кипчаків.
Ці обидва етноси часто називають просто греками Приазов'я.
У мовному відношенні приазовські греки діляться на дві відмінні одна від одної групи: румеї, які спілкуються румейським діалектом грецької мови та уруми, мова яких належить до групи тюркських мов.
У сучасному Приазов'ї греки-румеї і уруми проживають окремо. Ще в Криму у середовищі греків відбувалися складні етнічні процеси, які призвели до формування двох різних у мовному відношенні субетнічних груп — румеїв та урумів. Румеї розмовляють на діалекті, близькому до новогрецької мови, а уруми — на тюркському діалекті.
Вважається, що уруми є нащадками древніх народів,які населяли Крим,а саме готів, аланів та кипчаків.
З історії Готів
Король Германа́ріх (близько 265 — 375) — остготський король з роду Амалів, який у IV столітті підкорив своїй владі остготські та вестготські племена на Північному Причорномор'ї, а також дрібні угрофінські племена Поволжя. Підкорені Германаріхом племена були обкладені даниною. Його батьком був король остготів Ахиульф.
Відомий готський історик Йордан назвав Германаріха новим Олександром Великим.
Вів війни з антами, племінний союз яких очолював король (князь) Бож (Βοξ).
Після війни між аланами і остготами 370 року, гунський князь (каган) Баламир запропонував аланам приєднатися до гунського союзу. Зібравши військо, Баламир пішов походом проти готів на чолі з королем остготів Германаріхом й переміг їх. Відомо також, що Баламир покарав готського короля Витимира за вбивство антського короля Божа.
Розбивши остготів, Баламир рушив далі. 375 року гуни перейшли річку Дніпро й розгромили військо вестготів. Вони взяли остготську столицю — Данпарштадт (місто Донара — бога грому і війни) або Археймар (з готської: дім біля річки), що знаходилась в районі сучасного Запоріжжя.
Залишки вестготів відійшли за Дунай й попросили притулку у Римського імператора Валентиніана I, який їх прийняв. Менша частина на чолі з Атанаріхом закріпилась у лісах між Прутом і Дунаєм. Але, зрозумівши безнадійність подальшого опору, цар Атанаріх домовився з імператором Візантії Феодосієм, після чого в 378 році перевів своє військо на службу Візантійській імперії.
Германаріх був розгромлений під час гунської навали в першому ж її році — в 375. І щоб не бачити кінець своєї держави він наклав на себе руки. За деякими даними, Германаріх похований на о.Хортиця посеред річки Дніпро. Після нього королем остготів став Витимир.
Король Германа́ріх (близько 265 — 375) — остготський король з роду Амалів, який у IV столітті підкорив своїй владі остготські та вестготські племена на Північному Причорномор'ї, а також дрібні угрофінські племена Поволжя. Підкорені Германаріхом племена були обкладені даниною. Його батьком був король остготів Ахиульф.
Відомий готський історик Йордан назвав Германаріха новим Олександром Великим.
Вів війни з антами, племінний союз яких очолював король (князь) Бож (Βοξ).
Після війни між аланами і остготами 370 року, гунський князь (каган) Баламир запропонував аланам приєднатися до гунського союзу. Зібравши військо, Баламир пішов походом проти готів на чолі з королем остготів Германаріхом й переміг їх. Відомо також, що Баламир покарав готського короля Витимира за вбивство антського короля Божа.
Розбивши остготів, Баламир рушив далі. 375 року гуни перейшли річку Дніпро й розгромили військо вестготів. Вони взяли остготську столицю — Данпарштадт (місто Донара — бога грому і війни) або Археймар (з готської: дім біля річки), що знаходилась в районі сучасного Запоріжжя.
Залишки вестготів відійшли за Дунай й попросили притулку у Римського імператора Валентиніана I, який їх прийняв. Менша частина на чолі з Атанаріхом закріпилась у лісах між Прутом і Дунаєм. Але, зрозумівши безнадійність подальшого опору, цар Атанаріх домовився з імператором Візантії Феодосієм, після чого в 378 році перевів своє військо на службу Візантійській імперії.
Германаріх був розгромлений під час гунської навали в першому ж її році — в 375. І щоб не бачити кінець своєї держави він наклав на себе руки. За деякими даними, Германаріх похований на о.Хортиця посеред річки Дніпро. Після нього королем остготів став Витимир.