Forwarded from Світ спіймав мене
Міучча та Раф дали інтервʼю HTSI FASHION.
Головне цитатами:
Раф Сімонс — про те, як він виріс
«Я виріс у маленькому селі. У мене не було того культурного середовища, яке було у Міуччі. У нашому селі не було ані бутика, ані галереї, ані навіть пристойної бібліотеки чи книгарні, де можна було знайти хороші книжки. Я навчався в дуже католицькому коледжі, де вивчав латину, грецьку й математику, і тричі на тиждень ходив на месу. Але в нас був музичний магазин, а в сусідньому селі — кінотеатр. Тож музика й кіно стали для мене надзвичайно важливими».
«У 17 років я сів в автобус і поїхав вступати до школи промислового дизайну. Ще навіть не зайшовши всередину, я побачив студентів — усі в чорному, з сигаретами — і подумав: “Ось де я хочу бути”».
Міучча Прада — про політику й молодість
«Наші смаки в моді й речі, які нам подобаються, зрештою дуже схожі. Але приходимо ми до них різними шляхами. Раф, наприклад, дуже цікавиться молодіжною культурою. Мене молодь ніколи особливо не цікавила — я займалася політикою».
Міучча Прада — про своє комуністичне минуле і політику сьогодні
«Є межі того, про що ти можеш говорити. Тобі хочеться говорити про війну, про те, скільки людей живуть у бідності. Але як ти можеш це робити, якщо представляєш luxury-компанію? Я намагаюся бути політичною лише до тієї межі, за якою це не починає звучати смішно».
Міучча Прада — про «потворність» у моді
«Коли я починала, я нікому не подобалася. Для класичного середовища те, що я робила, було надто провокативним. Для модного — я була недостатньо модною. А мені завжди подобалося йти шляхом десь посередині між цими двома світами».
Міучча Прада — про одяг, який має продаватися
«Ми створюємо одяг для компанії, яка має цей одяг продавати. Якби я не хотіла створювати речі, що продаються, я б просто змінила професію».
«Мені цікаво робити щось інше. Це питання модного інстинкту. Я така ще з 14 років. І я зупинюся в ту мить, коли перестану цікавитися модою саме в цьому сенсі».
Раф Сімонс — про два типи дизайнерів
«Я завжди кажу, що існує два типи дизайнерів. Одні знаходять свою естетику — і вона залишається з ними назавжди. Гельмут Ланг завжди був собою. Анн Демельмейстер — теж. Рік Овенс — теж. А є ті, хто постійно змінюється. Жоден із цих підходів не кращий. Але ми належимо саме до тих, хто змінюється».
Міучча Прада — про нові речі
«Якщо річ виглядає надто новою, з нею щось не так».
«Мені подобається ніби проживати життя інших людей. Саме тому я люблю антикварні прикраси: мені подобається уявляти життя й історію людини через прикрасу, яку вона носила».
Раф Сімонс — про сліди життя на одязі
«Пляма чи пошкодження для мене — дуже людські. Я нечасто відчуваю ностальгію, але старий одяг дуже часто здається мені красивішим».
Міучча Прада — про те, чому мода має значення
«Чому моду не сприймають як щось важливе? Я дедалі менше це розумію. Якщо вам подобається красивий будинок, красиві меблі чи хороший ресторан, чому вас не має цікавити те, що ви носите?»
«Ми — найбільша індустрія Італії. І нікому немає до цього діла».
Раф Сімонс — про сучасну індустрію
«Мода стала демократичнішою — а я люблю демократію. Але водночас це обмежує дизайнерів. Відчуваєш, що вони хочуть зробити певну річ, але вона вже не відповідає масштабам бізнесу. Тому й сама індустрія перестає розвиватися».
Раф Сімонс — про майбутнє
«Я романтик щодо майбутнього. Як модерністи у 1950–1960-х, коли всі мріяли про те, яким воно буде. Думаю, саме захоплення майбутнім і є тим, що рухає тебе вперед».
Міучча Прада: «Я теж. Навіть дивлячись на все, що зараз відбувається у світі. Зрештою, за своєю природою я оптимістка».
Головне цитатами:
Раф Сімонс — про те, як він виріс
«Я виріс у маленькому селі. У мене не було того культурного середовища, яке було у Міуччі. У нашому селі не було ані бутика, ані галереї, ані навіть пристойної бібліотеки чи книгарні, де можна було знайти хороші книжки. Я навчався в дуже католицькому коледжі, де вивчав латину, грецьку й математику, і тричі на тиждень ходив на месу. Але в нас був музичний магазин, а в сусідньому селі — кінотеатр. Тож музика й кіно стали для мене надзвичайно важливими».
«У 17 років я сів в автобус і поїхав вступати до школи промислового дизайну. Ще навіть не зайшовши всередину, я побачив студентів — усі в чорному, з сигаретами — і подумав: “Ось де я хочу бути”».
Міучча Прада — про політику й молодість
«Наші смаки в моді й речі, які нам подобаються, зрештою дуже схожі. Але приходимо ми до них різними шляхами. Раф, наприклад, дуже цікавиться молодіжною культурою. Мене молодь ніколи особливо не цікавила — я займалася політикою».
Міучча Прада — про своє комуністичне минуле і політику сьогодні
«Є межі того, про що ти можеш говорити. Тобі хочеться говорити про війну, про те, скільки людей живуть у бідності. Але як ти можеш це робити, якщо представляєш luxury-компанію? Я намагаюся бути політичною лише до тієї межі, за якою це не починає звучати смішно».
Міучча Прада — про «потворність» у моді
«Коли я починала, я нікому не подобалася. Для класичного середовища те, що я робила, було надто провокативним. Для модного — я була недостатньо модною. А мені завжди подобалося йти шляхом десь посередині між цими двома світами».
Міучча Прада — про одяг, який має продаватися
«Ми створюємо одяг для компанії, яка має цей одяг продавати. Якби я не хотіла створювати речі, що продаються, я б просто змінила професію».
«Мені цікаво робити щось інше. Це питання модного інстинкту. Я така ще з 14 років. І я зупинюся в ту мить, коли перестану цікавитися модою саме в цьому сенсі».
Раф Сімонс — про два типи дизайнерів
«Я завжди кажу, що існує два типи дизайнерів. Одні знаходять свою естетику — і вона залишається з ними назавжди. Гельмут Ланг завжди був собою. Анн Демельмейстер — теж. Рік Овенс — теж. А є ті, хто постійно змінюється. Жоден із цих підходів не кращий. Але ми належимо саме до тих, хто змінюється».
Міучча Прада — про нові речі
«Якщо річ виглядає надто новою, з нею щось не так».
«Мені подобається ніби проживати життя інших людей. Саме тому я люблю антикварні прикраси: мені подобається уявляти життя й історію людини через прикрасу, яку вона носила».
Раф Сімонс — про сліди життя на одязі
«Пляма чи пошкодження для мене — дуже людські. Я нечасто відчуваю ностальгію, але старий одяг дуже часто здається мені красивішим».
Міучча Прада — про те, чому мода має значення
«Чому моду не сприймають як щось важливе? Я дедалі менше це розумію. Якщо вам подобається красивий будинок, красиві меблі чи хороший ресторан, чому вас не має цікавити те, що ви носите?»
«Ми — найбільша індустрія Італії. І нікому немає до цього діла».
Раф Сімонс — про сучасну індустрію
«Мода стала демократичнішою — а я люблю демократію. Але водночас це обмежує дизайнерів. Відчуваєш, що вони хочуть зробити певну річ, але вона вже не відповідає масштабам бізнесу. Тому й сама індустрія перестає розвиватися».
Раф Сімонс — про майбутнє
«Я романтик щодо майбутнього. Як модерністи у 1950–1960-х, коли всі мріяли про те, яким воно буде. Думаю, саме захоплення майбутнім і є тим, що рухає тебе вперед».
Міучча Прада: «Я теж. Навіть дивлячись на все, що зараз відбувається у світі. Зрештою, за своєю природою я оптимістка».
❤42👍9👎2
Український бренд KULAKOVSKY представляє колекцію FW26-27 CONTINUITY
У пошуках натхнення для нової колекції Артур Кулаковський звернувся до більш ніж сторічної історії Одеської кіностудії. Будучи одним з осередків Всеукраїнського фотокіноуправління, вона стала важливим центром українського кіноавангарду.
Ідея наступництва та безперервності стала центральною для нового сезону й дала назву колекції — CONTINUITY. Так само як у кіно, сцени та персонажі змінюють одне одного, у житті кожна наступна дія продовжує попередню. Для KULAKOVSKY ця ідея має особисте значення. Продовження справи власної родини, розвиток ремесла та постійне вдосконалення вже створеного продукту залишаються в основі філософії бренду.
У першому блоці колекції, поряд із принципово новими моделями KULAKOVSKY повертається до знайомих конструкцій, удосконалюючи їхню форму та посадку. Серед нових силуетів є шкіряний кейп-пончо, укорочений жакет-бомбер на запах і тренчі з текстилю зі шкіряними вставками та акцентними об’ємними плечима. Частина моделей створена як унісекс, зокрема бомбер AFFECTION, пальто WILSON та шкіряний брючний костюм.
Палітра кольорів незмінно позачасова: чорний, сірий, коричневий і гірчичний розкриваються передусім через контраст фактур. Гладка шкіра поєднується з оксамитовою поверхнею замші, впізнаваним для бренду тисненням кроко та новими видами матеріалу: щільної телячої шкіри, стійкої до вологи та заломів, яка з часом набуває більш вираженого природного блиску, а також зернистої шкіри.
Точкою перетину двох блоків колекції стала нова категорія аксесуарів. В цьому сезоні команда бренду пропонує різноманітні знімні коміри, якими можна видозмінювати класичні моделі — замість постійної заміни речі бренд пропонує можливість трансформувати вже наявну. Усі коміри виконані або із залишків ширлінгу, або із апсайкл хутра, на роботі з яким фокусується другий блок колекції.
Техніку апсайклінгу ательє KULAKOVSKY почало системно вводити минулого року. У новому сезоні бренд розширює цей підхід: до залишків вінтажного хутра додаються фрагменти матеріалів із попередніх колекцій. Замість того щоб залишити їх у минулому, команда перетворила ці фрагменти на власний патерн, з якого створила невелику капсулу шуб.
У пошуках натхнення для нової колекції Артур Кулаковський звернувся до більш ніж сторічної історії Одеської кіностудії. Будучи одним з осередків Всеукраїнського фотокіноуправління, вона стала важливим центром українського кіноавангарду.
Ідея наступництва та безперервності стала центральною для нового сезону й дала назву колекції — CONTINUITY. Так само як у кіно, сцени та персонажі змінюють одне одного, у житті кожна наступна дія продовжує попередню. Для KULAKOVSKY ця ідея має особисте значення. Продовження справи власної родини, розвиток ремесла та постійне вдосконалення вже створеного продукту залишаються в основі філософії бренду.
У першому блоці колекції, поряд із принципово новими моделями KULAKOVSKY повертається до знайомих конструкцій, удосконалюючи їхню форму та посадку. Серед нових силуетів є шкіряний кейп-пончо, укорочений жакет-бомбер на запах і тренчі з текстилю зі шкіряними вставками та акцентними об’ємними плечима. Частина моделей створена як унісекс, зокрема бомбер AFFECTION, пальто WILSON та шкіряний брючний костюм.
Палітра кольорів незмінно позачасова: чорний, сірий, коричневий і гірчичний розкриваються передусім через контраст фактур. Гладка шкіра поєднується з оксамитовою поверхнею замші, впізнаваним для бренду тисненням кроко та новими видами матеріалу: щільної телячої шкіри, стійкої до вологи та заломів, яка з часом набуває більш вираженого природного блиску, а також зернистої шкіри.
Точкою перетину двох блоків колекції стала нова категорія аксесуарів. В цьому сезоні команда бренду пропонує різноманітні знімні коміри, якими можна видозмінювати класичні моделі — замість постійної заміни речі бренд пропонує можливість трансформувати вже наявну. Усі коміри виконані або із залишків ширлінгу, або із апсайкл хутра, на роботі з яким фокусується другий блок колекції.
Техніку апсайклінгу ательє KULAKOVSKY почало системно вводити минулого року. У новому сезоні бренд розширює цей підхід: до залишків вінтажного хутра додаються фрагменти матеріалів із попередніх колекцій. Замість того щоб залишити їх у минулому, команда перетворила ці фрагменти на власний патерн, з якого створила невелику капсулу шуб.
❤27🔥7👍4
Короткометражний фільм «Тиша» українського режисера Павла Шпегуна здобув відзнаку Airone della Laguna International Collateral Award на 83-му Венеційському міжнародному кінофестивалі.
«Тиша» — психологічна драма про молодого стендап-коміка Луку, який після невдалого виступу знайомиться в барі із загадковою дівчиною. Проводячи ніч разом, герої говорять про самотність, біль і втрати, однак намагаються зберігати емоційну дистанцію. Коли всі слова закінчуються, між ними настає тиша.
Головні ролі у фільмі виконали Григорій Наумов та Іоланта Богдюн.
«Тиша» — психологічна драма про молодого стендап-коміка Луку, який після невдалого виступу знайомиться в барі із загадковою дівчиною. Проводячи ніч разом, герої говорять про самотність, біль і втрати, однак намагаються зберігати емоційну дистанцію. Коли всі слова закінчуються, між ними настає тиша.
Головні ролі у фільмі виконали Григорій Наумов та Іоланта Богдюн.
❤31
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Кайзер моди Карл Лагерфельд як ніхто розумів, що через журнали, книжки та фільми можна створювати міфи. Багато з того, що ми знаємо про Шанель і Chanel сьогодні, ми знаємо завдяки Карлу. Це він «розставляв акценти», підкидав «потрібні факти» і делікатно забував згадати факти (не)потрібні.
У якийсь момент він взявся за власну глорифікацію і впустив у своє життя режисерів-документалістів. Кожен із них намагався зафільмувати «справжнього Карла», і найближче до цього, здається, підійшли Тьєррі Демезьєр та Альбан Тюрле.
Їхній документальний фільм «Самотній король» розповідає про найінтимніші аспекти життя Лагерфельда, зокрема його захоплення мистецтвом, літературою та музикою, дитинство й стосунки з батьками, дружбу та суперництво з Івом Сен-Лораном.
У стрічці з’являються архівні кадри перших показів Карла для Chanel, де він розповідає про непросту історію відродження модного дому.
На тлі пейзажів Версаля дизайнер привідкриває завісу над своєю справжньою особистістю та розповідає про незмінний образ, що згодом став культовим.
Більше документальних фільмів про дизайнерів і загалом світ моди зібрано в моєму авторському кіногіді.
У якийсь момент він взявся за власну глорифікацію і впустив у своє життя режисерів-документалістів. Кожен із них намагався зафільмувати «справжнього Карла», і найближче до цього, здається, підійшли Тьєррі Демезьєр та Альбан Тюрле.
Їхній документальний фільм «Самотній король» розповідає про найінтимніші аспекти життя Лагерфельда, зокрема його захоплення мистецтвом, літературою та музикою, дитинство й стосунки з батьками, дружбу та суперництво з Івом Сен-Лораном.
У стрічці з’являються архівні кадри перших показів Карла для Chanel, де він розповідає про непросту історію відродження модного дому.
На тлі пейзажів Версаля дизайнер привідкриває завісу над своєю справжньою особистістю та розповідає про незмінний образ, що згодом став культовим.
Більше документальних фільмів про дизайнерів і загалом світ моди зібрано в моєму авторському кіногіді.
❤30🔥20👍3