✅ Відображення у Додатку Дія
🔸 Після повернення суми фінансової допомоги пов’язаною особою сума такої фінансової допомоги вказується у рядку 42 Додатка Дія зі знаком «-».
🔸 ДПС зазначає, що цей показник бере участь у формуванні значення рядка 41 Додатка Дія щодо зменшення податкових зобов’язань резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, яке відображається в графі 6.
🔸 У фінальній частині ІПК ДПС вказує, що якщо фінансова допомога, надана пов’язаній особі, за якою резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах визначив суму податкових зобов’язань, була повернута, то сума такої допомоги відображається у рядку 42 з подальшим відображенням у рядку 41 Додатка Дія.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
097-191-20-20
smerdov@1tax.com.ua

Колеги, від щирого серця вітаємо вас з Днем бухгалтера та аудитора!

І нагадуємо, що ви дуже круті - адже вам доводиться не просто тримати на собі тиск постійних змін в законодавстві та взаємодії з контролюючими органами, а й робити все це в умовах повітряних тривог

⚖️ Якщо пропустили рішення Верховного Суду щодо безподаткової ліквідації іноземної компанії та врахування інвестиційних витрат під час подальшого продажу корпоративних прав, звертаємо увагу на його головний висновок - який стосується не стільки безподаткової ліквідації іноземних компаній, скільки будь-яких продажів корпоративних прав фізичними особами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136334539):

🔥 Витрати на придбання корпоративних прав можуть бути сформовані фізичною особою не тільки за рахунок грошових виплат їх продавцю, а й, зокрема, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог або припинення зобов'язання з купівлі-продажу корпоративних прав поєднанням боржника та кредитора в одній особі. Не дивлячись на те, що цей висновок у рішення суду наданий в контексті безподаткової ліквідації, він є дуже актуальним для будь-яких операції з продажу фізичними особами корпоративних прав, акцій чи інших цінних паперів, адже на практиці далеко не завжди у фізичних осіб-продавців є документи, які б підтверджували саме грошові розрахунки за них, що створює проблеми/ризики під час визначення інвестиційного прибутку (а саме, підтвердження інвестиційних витрат) у разі їх подальшого продажу.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що правила для визначення інвестиційного прибутку у пункті 170.2 ПК України не передбачають ані вичерпного переліку документів, які можуть підтверджувати витрати, ані обов`язку платників податків надавати саме розрахункові (платіжні) документи, а лише встановлюють умову, що такі витрати мають бути документально підтвердженими.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

З огляду на те, що за наслідком договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Олександрівська компанія» у ОСОБА_3 збільшились зобов`язання на суму вартості такої частки, які фактично були погашені за рахунок права вимоги щодо оплати вартості частки до самої себе, яке утворилося внаслідок прийняття рішення єдиного акціонера компанії АЛЛОПІКС ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД (ALLOPIX TRADING LIMITED) - компанії АНДЕРС БІЗНЕС ЛТД (ANDERS BUSINESS LTD) щодо виплати дивідендів, та договору відступлення права вимоги, то висновки судів попередніх інстанцій про те, що ця сума є інвестиційними витратами позивачки є обґрунтованими.

Докладно про це можете подивитися в записі нашого вебу, який ми проводили у вівторок на цьому тижні:

https://www.youtube.com/watch?v=GaQHyCArSYw

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:

НБУ доведено для банків оновлений перелік ризиків для цілей фінмону - розглянемо їх

ТОВ-платник ПДВ отримало від компанії, з якою вже є договір, помилкові кошти: чи нараховувати ПДВ?

ТРЦ надає приміщення в оренду. Орендар після закінчення строку не повертає майно (продовжує ним користуватись) і ТРЦ нараховує неустойку: чи виникають в такому разі ПДВ-зобов'язання?

Фізична особа реалізує квартиру, якою володіє більш ніж 3 роки, але раніше у цьому ж році реалізувала земельні ділянки з їх оподаткуванням ПДФО: чи застосовується звільнення від ПДФО щодо продажу квартири?

⁠Повернення внеску в додатковий капітал – наслідки оподаткування.

⁠Розмір ЄСВ для резидента Дія Сіті – стартапа.

⁠Чи існують додаткові вимоги для резидента Дія Сіті до працівників, оформлених за трудовими договорами, які підлягають бронюванню

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_21-lipnya/register

📢16 червня 2026 року Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики ухвалив рішення щодо детінізації економіки країни. Під особливою увагою опинилися інтернет-магазини, рітейл, ресторани, автобізнес, карго-компанії та ФОПи. Основний фокус контролюючих органів — виявлення схем штучного дроблення бізнесу через використання ФОП.📢
📎https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/273691.html

💬Що саме доручив Комітет:
▫️ДПС аналізуватиме не одного ФОПа окремо, а цілі галузі, ланцюги постачання, рух товарів від імпортера або виробника до кінцевого покупця;

▫️Перевірятимуть сплату ПДВ і податку на прибуток, використання РРО, рівень зарплат, інформацію із соцмереж та ознаки дроблення бізнесу;

▫️Оцінюватимуть ризиковість бізнесу (низький, середній або високий рівень ризику);

▫️Підприємства з високим ризиком потраплятимуть до комплаєнс-процедур, документальних і фактичних перевірок;

▫️За наявності ознак ухилення від оподаткування матеріали передаватимуть до БЕБ.


Про дроблення можуть свідчити такі ознаки:
🔘спільні IP-адреси або адреси реєстрації;

🔘однакові торгові точки чи склади;

🔘використання одного бренду;

🔘спільні працівники або єдиний центр управління.


❗️Водночас Комітет рекомендував розширити такий аналіз. Податкова має досліджувати весь ланцюг постачання — від імпортера чи виробника до кінцевого покупця, а також встановлювати фактичних бенефіціарів бізнесу.

❕ДПС оцінюватиме не кількість ФОПів чи ТОВ, а реальну модель ведення бізнесу. Якщо під одним брендом працюють кілька ФОПів, використовують спільний персонал, склад, рекламу, касу та фактично управляються однією особою, це може бути ознакою штучного дроблення бізнесу.


📌Відтепер РРО та соціальні мережі є джерелом для перевірок, оскільки Комітет рекомендував ДПС аналізувати сфери роздрібної торгівлі, де застосування РРО є обов'язковим, а також використовувати інформацію з відкритих джерел, зокрема Instagram, TikTok, Telegram, Viber та WhatsApp.

❕Крім того, для проведення таких перевірок ДПС зможе залучати працівників поліції.


✅Первинні документи — основний захист

Для підтвердження господарських операцій необхідно мати належно оформлені первинні документи. Це стосується і бізнесу, який працює онлайн: операції мають підтверджуватися інвойсами, оплатою та іншими документами, а походження товару — бути пояснене.
❕ Особливу увагу ДПС приділятиме руху товарів від імпортера до кінцевого покупця, використовуючи спільні інформаційні ресурси з митницею та БЕБ.

❗️❗️Якщо ДПС встановить, що кілька ФОПів або ТОВ фактично є одним бізнесом, це може призвести до:

🔻донарахування ПДВ, податку на прибуток, ПДФО, військового збору та ЄСВ;

🔻втрати права на спрощену систему оподаткування;

🔻передачі матеріалів до БЕБ, якщо будуть виявлені ознаки умисного ухилення від сплати податків.


Якщо у вашому бізнесі використовуються кілька ФОПів або ТОВ, рекомендуємо завчасно оцінити структуру бізнесу, документообіг та можливі податкові ризики.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Страхові платежі за іпотекою, що забезпечує кредит іншої особи, не зменшують об'єкт оподаткування без підтвердження економічної доцільності

Джерело: Постанова КАС ВС від 21.07.2020 по справі № 816/191/17
📎 https://reyestr.court.gov.ua/Review/90590685

📢 Суть спору:
🔸 Підприємство включило до адміністративних витрат страхові платежі, обґрунтовуючи це тим, що надало своє майно в іпотеку за зобов'язаннями акціонера, а понесені витрати були компенсовані у вартості замовлених послуг по переробці насіння соняшнику.

🔸 В результаті перевірки контролюючий орган зменшив підприємству суму від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток.


Позиція Підприємства:
🔹 витрати на страхування були економічно обґрунтованими, адже фактично компенсувалися у вартості послуг із переробки продукції;

🔹 взаємовідносини з іншою ТОВ мали не лише комерційний, а й корпоративний характер, оскільки останнє було акціонером підприємства;

🔹 спірні витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю Підприємства та підлягають врахуванню при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.


👮‍♂️Позиція ДПС:
▫️боржником за договором іпотеки виступає інший суб’єкт господарювання, тому отримані фінансові послуги не мали впливу на господарську діяльність Підприємства;

▫️перерахування коштів страховому агенту не принесло економічної вигоди підприємству, оскільки воно не надало доказів того, що його контрагент є його єдиним постачальником, а твердження про відмову такого контрагента від здійснення операцій з підприємством у разі неукладання останнім договорів іпотеки, обов’язкового та добровільного страхування та сплати страхових платежів базується на припущеннях;

▫️ підприємство не отримувало страхового відшкодування та компенсації понесених витрат при сплаті страхових платежів;

▫️ відсутня доцільність сплати страхових платежів підприємством через незначний ступінь виникнення ризику щодо боржника у зв’язку із фінансовою стабільністю, що підтверджується відображеними в декларації з податку на прибуток показниками доходу, наявністю власних основних фондів у періоді дії договору іпотеки.


⚖️ Висновки Верховного Суду:
✅ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій;


✅ платіжні доручення по перерахуванню страхових премій (платежів) на підставі угод, які не підписані отримувачем страхових платежів не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх реквізитів таких документів;

✅ вказані витрати не підлягають включенню до складу від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, оскільки такі страхові платежі не пов`язані з господарською діяльністю;

✅ Підприємство не надало належних доказів, що свідчили б про економічну доцільність та спрямованість правовідносин на отримання доходу;

✅ діяльність Підприємства при здійсненні страхових виплат не була спрямована на отримання доходу і підприємство не мало наміру одержати економічний ефект, що свідчить про те, що віднесення до адміністративних витрат страхових платежів без наміру отримання економічних вигід, компенсації є безпідставним та є неправомірним.


✅ Таким чином Верховний Суд прийняв рішення на користь контролюючого органу та підтвердив, що страхові платежі за майном, переданим в іпотеку для забезпечення зобов'язань іншого суб'єкта господарювання, без підтвердження економічної доцільності не можуть зменшувати фінансовий результат до оподаткування

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Дуже рекомендуємо звернути увагу на лист НБУ, який ми оглядали, - з оновленими ознаками ризиків, які банки повинні ідентифікувати.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=mhZ1Fcn5mps

Продаж товару нижче собівартості не робить операцію негосподарською ❌

📌 Джерело: Постанова КАС ВС від 27.06.2025 у справі № 813/3977/17
📎 https://reyestr.court.gov.ua/Review/128470546


💬 Суть спору:

▫️ Податковий орган за результатами перевірки донарахував підприємству податок на прибуток та зменшив суму від`ємного значення об`єкта оподаткування. Оскільки виявив, що підприємство реалізувало металобрухт чорних металів за ціною нижче собівартості.

▫️ На думку контролюючого органу, такі операції не були спрямовані на отримання економічної вигоди (прибутку), а отже не є господарською діяльністю.

▫️ Підприємство надало пояснення, що збиткові продаж виник через різке падіння закупівельних цін на металургійних комбінатах після початку бойових дій у 2014 році, також на підтвердження господарських операцій були надані первинні документи.


⚖️ Висновки Верховного Суду:

🔹 збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської;

🔹 неотримання суб`єктом господарювання доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю;

🔹 мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час її здійснення;

🔹 при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції, віднесення яких до господарських можливе у випадках обґрунтування економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість;

🔹 під час оцінки ціни необхідно враховувати: рівень попиту на продукцію, кон`юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва та складські запаси продавця та інші умови;

🔹 прибутковість кожної окремої операції не є обов`язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об`єктивними причинами, а відтак продаж суб`єктом господарювання продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна безумовно розглядати операцією поза межами його господарської діяльності.


❕ Верховний Суд залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги податкового органу. Суд підтвердив, що за наявності об'єктивних економічних причин та належного документального підтвердження продаж продукції нижче собівартості не є підставою для донарахування податку на прибуток чи визнання таких операцій негосподарськими.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Зміни у формі ТТН з 26.07.2026р.

Цього дня набере чинності Наказ Мінрозвитку громад та територій України № 1727 від 12.12.2025р. "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту та зв’язку України та Міністерства транспорту України <...>",
посилання на нього:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0098-26#n338

Наказом № 1727 внесено зміни:

✅ до Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтранспорту та зв’язку України від 07.06.2010р. № 340: рекомендуємо ознайомитися із змінами тим підприємствам, які у своїй господарській діяльності використовують автотранспорт та у особовому складі мають водіїв;

✅ до додатку 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997р. № 363: форми товарно-транспортної накладної (Форма № 1-ТН).

Зміни у ТТН: додано новий реквізит "Місце де зберігається автомобіль (адреса місцезнаходження автомобільного перевізника, його структурного підрозділу або філії, де зберігається транспортний засіб)".

Звертаємо увагу, що відсутність у формі ТТН визначених реквізитів може розцінюватися як порушення вимог законодавства щодо автомобільних перевезень, а податковий орган таку ТТН може вважати недійсною, що прирівнюватиметься до її відсутності, отже може привести до негативних податкових наслідків.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:

Наскрізні дивіденди, виплачені українською ТОВ на КІК, були оподатковані на рівні такої ТОВ: чи потрібно фізичній особі-акціонеру КІК відображати їх в своїй декларації?

Українська ТОВ стала власником компанії - резидента ДіяСіті та планує отримати дивіденди від неї: чи можна застосувати знижуюче коригування?

Придбання у компанії-нерезидента послуг хмарного сервісу з розміщенням потужностей за кордоном: чи вважаються такі послуги роялті і чи потрібно сплачувати податок на репатріацію?

Отримання послуг з "вхідним" ПДВ від третьої особи (їх оплата здійснювалась іншою особою): чи потрібно нараховувати "компенсуючий" ПДВ за п. 198.5 ПКУ?

Товар з "вхідним" ПДВ було отримано та використано в господарській діяльності, але розрахунок з їх постачальником не здійснено протягом терміну позовної давності: чи потрібно нараховувати "компенсуючий" ПДВ за п. 198.5 ПКУ?

Компанія-нерезидент, яка має право вимоги за кредитом до української ТОВ, створює нову ТОВ і формує її статутний капітал таким правом вимоги: чи є така операція постачанням товарів/послуг та чи оподатковується вона податком на репатріацію?

⁠⁠Судова практика щодо операцій з відступлення права вимоги

⁠ Митниця постфактум змінила код УКТ ЗЕД імпортованих товарів, які наслідки ПДВ для імпортера
⁠
Якою датою визвати дохід, якщо оплата зарахована на рахунок продавця-єдинника на наступний день
⁠
Списання дебіторської заборгованості юр. особою – єдинником, чи є ризики для спрощеної системи

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_28-lipnya/register

За 5 хвилин починаємо наш веб

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу:

https://www.youtube.com/watch?v=oXlLVM7x1Hw

ППР не вважається належно врученим, якщо податкова не довела факт направлення саме оскаржуваного документа (відсутній опис вкладення у поштовому відправленні)

📌Джерело: Постанова КАС ВС від 21.05.2026 у справі № 120/2941/25
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/136717645


📃Ситуація:

🔸ДПС прийняла щодо фізичної особи податкові повідомлення-рішення та від 03.06.2024 року направила рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на податкову адресу платника податків.

🔸Однак 21.06.2024 року поштове відправлення повернулось до контролюючого органу неврученим.

🔸Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування ППР, зазначаючи, що дізнався про них лише 25.11.2024 року після отриманого повідомлення в застосунку «Дія».

🔸Контролюючий орган вважав, що позов має бути залишений без розгляду, оскільки ППР вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою як дата невручення, у зв’язку з цим платник податків пропустив шестимісячний строк звернення до суду.


⚖️Висновки Верховного Суду:

✅ строк звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

✅ контролюючий орган повинен довести факт направлення платнику саме тих ППР, які оскаржуються;

✅ сам факт наявності доказів направлення поштового відправлення з певними документами на адресу платника не підтверджує беззаперечно, що йому були направлені саме оскаржувані ППР;

✅ надані ДПС докази не дозволили повністю встановити факт направлення саме ППР;

✅ платник податків дізнався про існування ППР 25.11.2024 року, а до суду звернувся 06.03.2025 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

✅ Таким чином, Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу ДПС та прийняв рішення на користь платника податків.


У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Передача вуглецевих сертифікатів резиденту України як постачання послуг для цілей ПДВ

💬 Джерело: ІПК ДПС від 29.04.2026 № 2478/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
https://www.1tax.com.ua/base/local-tax/local-state-tax-service/agro-industrial-complex/peredacha-vugleczevyh-sertyfikativ-rezydentu-ukrayiny-yak-postachannya-poslug-dlya-czilej-pdv/

📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство є сільськогосподарським товаровиробником і застосовує у своїй діяльності відновлювальні агротехнології, які дозволяють зменшити викиди вуглецю.
🔸 Отримані права на скорочення викидів парникових газів, тобто вуглецеві сертифікати, Товариство передає або продає іншому суб’єкту господарювання – резиденту України.

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є передача або продаж прав на скорочення викидів парникових газів, тобто вуглецевих сертифікатів, з метою оподаткування ПДВ операцією з постачання товарів чи послуг?
🔸 Який код згідно з УКТ ЗЕД або ДКПП потрібно зазначати у податковій накладній, що складається за такою операцією?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо кваліфікації операції для цілей ПДВ
🔸 ДПС зазначає, що передача або постачання Товариством права на скорочення викидів парникових газів, тобто вуглецевих сертифікатів, для цілей оподаткування ПДВ розглядається як операція з постачання відповідних послуг.
🔸 У цій ІПК ДПС пов’язує таку операцію з постачанням послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії, зокрема досягнення домовленості утримуватися від певної дії чи надання дозволу на будь-яку дію, або провадження певної діяльності.

✅ Щодо місця постачання такої операції
🔸 ДПС вказує, що місце постачання послуг з надання або передачі права на скорочення викидів парникових газів визначається за місцем реєстрації отримувача послуг відповідно до пп. «а» п. 186.3 ПКУ.
🔸 Оскільки в описаній у зверненні ситуації вуглецеві сертифікати постачаються або передаються резиденту України, ДПС зазначає, що така операція є операцією з постачання послуг на митній території України.

✅ Щодо складання податкової накладної
🔸 За такою операцією постачальник повинен скласти податкову накладну із зазначенням відповідної номенклатури послуги.
🔸 ДПС також нагадує, що у податковій накладній серед обов’язкових реквізитів зазначаються, зокрема, опис або номенклатура товарів/послуг, їх кількість та обсяг, а для послуг – код послуги згідно з ДКПП.

✅ Щодо визначення коду послуги згідно з ДКПП
🔸 З питання віднесення зазначених у зверненні послуг до тієї чи іншої категорії послуг та визначення коду послуг згідно з ДКПП ДПС рекомендує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем».

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
097-191-20-20
smerdov@1tax.com.ua

Звертаємо увагу, період, який можуть охоплювати податкові перевірки, знову повернувся до 1095 дня - це вже підтверджується запитами у межах перевірок, які почались нещодавно.

Тобто, якщо раніше, враховуючи мораторій на проведення перевірок, податкові перевірки охоплювали досить суттєвий термін, який часто перевищував навіть 5 років, то наразі вони знов можуть охоплювати лише 1095 днів.

Це обмовлено не якимось змінами в законодавстві, а часом, який пройшов з дати скасування мораторію (серпень 2023 року).

У разі наявності будь-яких питань, пов'язаних із супроводженням податкових перевірок або їх оскарженням, звертайтеся:
097-191-20-20
smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax, присвячений податковим та юридичним новинам. Завтра плануємо розглянути наступні питання:

Практика податкових перевірок за тиждень

Запити податкової служби щодо КІК по трастам: на що звернути увагу?

ТОВ нараховує зарплату іноземцю, який має посвідку на постійне проживання в Україні, але є податковим резидентом Німеччини: яким чином його винагорода оподатковується ПДФО, військовим збіром та ЄСВ?

Звітування CRS щодо ІСІ

Сільськогосподарське підприємство - платник ЄП 4 групи має переплату податку на репатріацію, підтверджену рішенням Верховного Суду: чи може вона врахувати її в рахунок сплати інших податків?

В результаті реорганізації компанія-правонаступник отримала дебіторську заборгованість за позикою, щодо якої первісно вже було сформовано резерв сумнівної заборгованості: чи потрібно нараховувати такий резерв правонаступнику?

Фізична особа - власник акцій КІФ планує внести такі акції до статутного капіталу КіпрКо за переоціненою вартістю: чи виникають податкові наслідки з ПДФО?

Фізична особа успадкувала декілька об'єктів нерухомого майна та планує продати їх протягом року: яким чином здійснюється їх оподаткування ПДФО?

Директор був мобілізований і ТОВ сплачує на його користь щомісячну матеріальну допомогу: яким чином такі виплати оподатковуються ПДФО, військовим збором та ЄСВ?

ФОП на загальній системі оподаткування отримує неустойку (штраф, пеня), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди (в т.ч. за рішенням суду) за невиконання договорів, які наслідки з оподаткування для ФОП?

⁠Судова практика щодо:
•⁠ ⁠визнання реальними господарських операцій з компаніями-нерезидентами для цілей оподаткування податком на прибуток та ПДВ;
•⁠ ⁠відшкодування орендарем орендодавцю вартість спожитої електроенергії відповідно до умов договору оренди приміщення та право на податковий кредит з ПДВ;
•⁠ ⁠застосування РРО при інтернет-продажах.

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_4-serpnya/register

Нещодавно OECD оприлюднив статистику щодо динаміки застосування корпоративного податку (податку на прибуток) у світі. Якщо коротко, то, як і раніше, у більшості розвинених країн частка корпоративного податку у загальних податкових надходженнях є меншою. Це може бути обумовленим, зокрема, тим, що рівень персональних доходів в цих країнах досить високий - і, враховуючи такий самий високий рівень оподаткування персональних доходів у цих країнах, основний тягар перекладається саме на людей. Між тим, такий стан справ не є однорідним - зокрема, є розвинені країни з високими персональними доходами, в яких, тим, не менш, частка корпоративного податку є досить суттєвою, зокрема, в Норвегії, Ірландії, Швейцарії (Гонконг, до речі, здивував - враховуючи лояльний податковий режим з корпоративного податку).

В документі також наведена статистика щодо ставок корпоративного податку, але вона не свідчить про реальний стан справ. Наприклад, Мальта, яка була і залишається ефективною юрисдикцією для міжнародного структурування, зазначена як така, що має одну з найбільших ставок корпоративногот податку. І це вірно, якщо дивитись тільки на номінальну ставку податку в цій країні. Між тим, як відомо, ефективна ставка корпоративного податку на Мальті наближається до 5% (в деяких випадках до 10%) - між тим, в статистиці вона все одно зазначена як така, що наближується до 35%. Також статистика не враховує особливості податкових режимів, оскільки, наприклад, та ж Естонія зазначена в ній виходячи з номінальної ставки, у той час як не враховується застосування в цій країні податку на виведений капітал, що дозволяє суттєво знижувати податкове навантаження.

У будь-якому разі, документ є цікавим та корисним. Тож рекомендуємо його до прочитання всім, хто залучений до процесів міжнародного структурування.

Посилання на сторінку з документом: https://www.oecd.org/en/publications/corporate-tax-statistics-2026_73af6222-en.html

Зверніть увагу на новину щодо впровадження обміну інформацією між прикордонною службою та ДПС (дивно, що такого обміну ще не було раніше).

Зокрема, зацікавило те, що ДПС на підставі такого обміну анонсує можливість більш точного розрахунку днів перебування особи за межами України для цілей визначення статусу податкового резидента / нерезидента (критерій 183 днів). До речі, це було б зручно.

https://www.kmu.gov.ua/news/dps-ta-derzhprykordonsluzhba-udoskonaliuiut-elektronnyi-obmin-informatsiieiu

Вже за 20 хвилин починаємо вебінар. Приєднуйтесь за посиланням:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_4-serpnya/register

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Були непересічні питання, зокрема, практика перевірок, судова практика та декілька цікавих листів ДПС:

https://www.youtube.com/watch?v=NYm0tiLwDy8