⚠️З 01.07.2026р. змінюються реквізити для сплати військового збору! Про це повідомляє Державна казначейська служба України. Зміни обумовлені виконанням Закону України від 10.06.2026 № 4908-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
Згідно із Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621, головні управління ДПС в областях, м. Києві та міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків доводять до платників податків інформацію про реквізити рахунків за надходженнями шляхом її розміщення на вебпорталі податкового органу та забезпечують наявність таких реквізитів в інформаційно-комунікаційній системі «Електронний кабінет».
☝️Рекомендуємо перевірити актуальні рахунки у своїх електронних кабінетах або звернутися до ресурсів ДПС.
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
Згідно із Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621, головні управління ДПС в областях, м. Києві та міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків доводять до платників податків інформацію про реквізити рахунків за надходженнями шляхом її розміщення на вебпорталі податкового органу та забезпечують наявність таких реквізитів в інформаційно-комунікаційній системі «Електронний кабінет».
☝️Рекомендуємо перевірити актуальні рахунки у своїх електронних кабінетах або звернутися до ресурсів ДПС.
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
🤝5🔥3👍1
‼️ З 1 липня Мінфін впровадив CRS 2.0. Відповідно до оновлених правил під обмін може потрапити і інформація з цифровими активами (https://mof.gov.ua/uk/news/ukraina_vprovadzhuie_crs_20_minfin_onoviv_pravila_avtomatichnogo_obminu_informatsiieiu_pro_finansovi_rakhunki-5797).
Нагадуємо, що правила CRS не створюють податкових обов'язків для власників рахунків, але дозволяють податковій службі отримати відповідну інформацію про наявніть рахунків і коштів на них з подальшим направленням запитів їх власникам.
🏦 При цьому, не дивлячись на те, що Україна здійснює обмін інформацією за правилами CRS з 2024 року, поки що не спостерігаємо активне використання з боку ДПС цієї інформації. Але є очікування, що це лише питання часу. Тим паче, що з боку іноземних банків, зокрема, банків Кіпру резиденти України деякий час назад вже отримали запити/повідомлення про обмін інформацією та підтвердження резиденства.
Головний ризик додавання в правила CRS цифрових активів, за нашою оцінкою, полягає в тому, що вони використовуються досить активно, але в Україні правила оподаткування операцій з ними все ще не врегульовано, тож формально будь-який обмін ними / їх відчуження фізичною особою може потрапляти під оподаткування ПДФО та військовим збором за загальними правилами у розмірі 18+5% (при цьому оподатковується загальна сума операції, а не тільки прибуток).
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
Нагадуємо, що правила CRS не створюють податкових обов'язків для власників рахунків, але дозволяють податковій службі отримати відповідну інформацію про наявніть рахунків і коштів на них з подальшим направленням запитів їх власникам.
🏦 При цьому, не дивлячись на те, що Україна здійснює обмін інформацією за правилами CRS з 2024 року, поки що не спостерігаємо активне використання з боку ДПС цієї інформації. Але є очікування, що це лише питання часу. Тим паче, що з боку іноземних банків, зокрема, банків Кіпру резиденти України деякий час назад вже отримали запити/повідомлення про обмін інформацією та підтвердження резиденства.
Головний ризик додавання в правила CRS цифрових активів, за нашою оцінкою, полягає в тому, що вони використовуються досить активно, але в Україні правила оподаткування операцій з ними все ще не врегульовано, тож формально будь-який обмін ними / їх відчуження фізичною особою може потрапляти під оподаткування ПДФО та військовим збором за загальними правилами у розмірі 18+5% (при цьому оподатковується загальна сума операції, а не тільки прибуток).
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍4
📌 Нові критерії критичності від Мінекономіки: що передбачає проєкт
Мінекономіки підготувало нові критерії визначення підприємств, які мають важливе значення для галузей національної економіки. Документ наразі перебуває на етапі візування в Мін'юсті.
Проєкт запроваджує 12 критеріїв, відповідність хоча б одному з яких дозволить підприємству претендувати на отримання статусу такого, що має важливе значення для галузей національної економіки (за умови, що його діяльність належить до сфер державної політики Мінекономіки):
1️⃣ Підприємства - отримувачі державних грантів на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості (постанова КМУ №739). Водночас необхідно підтвердити виконання умов грантового договору відомостями про результати та актом моніторингу уповноваженого банку .
2️⃣ Виконавці договорів для Мінекономіки. Окремим критерієм стає виконання робіт або надання послуг для Мінекономіки за договорами, укладеними на строк не менше шести місяців.
3️⃣ Підприємства у сфері управління Мінекономіки або єдиним засновником або акціонером яких є держава в особі Мінекономіки.
4️⃣ Проведення незалежної експертизи проєктів нормативно-правових актів у сфері економіки, зовнішньоекономічної діяльності та з інших питань, що стосуються прав і інтересів підприємців.
5️⃣ Провадження діяльності у трьох і більше областях України за умови наявності не менше 10 працівників та сплати протягом останніх трьох місяців не менше 24 тис. грн податків і ЄСВ у кожній області, що підтверджується документами та даними ДПС.
6️⃣ Участь в індустріальному парку - підприємство є учасником або керуючою компанією індустріального парку, включеного до державного Реєстру.
7️⃣ Реалізація інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями - підприємство уклало спеціальний інвестиційний договір у визначених законодавством сферах (зокрема переробна промисловість, біогаз і біометан, переробка корисних копалин, поводження з відходами) з дотриманням вимог статті 5 Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні".
8️⃣Включення до переліку техніки та обладнання вітчизняного виробництва, вартість яких частково компенсується державою в межах програми «Зроблено в Україні».
9️⃣ Включення до переліку сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, вартість яких підлягає частковій державній компенсації.
🔟 Виробництво продукції або надання послуг, критично важливих для діяльності інших підприємств, відсутність яких може призвести до зупинки їх виробництва або надання послуг.
1️⃣1️⃣ Середня заробітна плата на підприємстві становить не нижче двох середніх зарплат по країні, якщо середня кількість працівників - від 50 осіб.
1️⃣2️⃣ Середня заробітна плата на підприємстві становить не менше трьох середніх зарплат по країні, якщо середня кількість працівників - від 20 осіб.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
Мінекономіки підготувало нові критерії визначення підприємств, які мають важливе значення для галузей національної економіки. Документ наразі перебуває на етапі візування в Мін'юсті.
Проєкт запроваджує 12 критеріїв, відповідність хоча б одному з яких дозволить підприємству претендувати на отримання статусу такого, що має важливе значення для галузей національної економіки (за умови, що його діяльність належить до сфер державної політики Мінекономіки):
1️⃣ Підприємства - отримувачі державних грантів на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості (постанова КМУ №739). Водночас необхідно підтвердити виконання умов грантового договору відомостями про результати та актом моніторингу уповноваженого банку .
2️⃣ Виконавці договорів для Мінекономіки. Окремим критерієм стає виконання робіт або надання послуг для Мінекономіки за договорами, укладеними на строк не менше шести місяців.
3️⃣ Підприємства у сфері управління Мінекономіки або єдиним засновником або акціонером яких є держава в особі Мінекономіки.
4️⃣ Проведення незалежної експертизи проєктів нормативно-правових актів у сфері економіки, зовнішньоекономічної діяльності та з інших питань, що стосуються прав і інтересів підприємців.
5️⃣ Провадження діяльності у трьох і більше областях України за умови наявності не менше 10 працівників та сплати протягом останніх трьох місяців не менше 24 тис. грн податків і ЄСВ у кожній області, що підтверджується документами та даними ДПС.
6️⃣ Участь в індустріальному парку - підприємство є учасником або керуючою компанією індустріального парку, включеного до державного Реєстру.
7️⃣ Реалізація інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями - підприємство уклало спеціальний інвестиційний договір у визначених законодавством сферах (зокрема переробна промисловість, біогаз і біометан, переробка корисних копалин, поводження з відходами) з дотриманням вимог статті 5 Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні".
8️⃣Включення до переліку техніки та обладнання вітчизняного виробництва, вартість яких частково компенсується державою в межах програми «Зроблено в Україні».
9️⃣ Включення до переліку сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, вартість яких підлягає частковій державній компенсації.
🔟 Виробництво продукції або надання послуг, критично важливих для діяльності інших підприємств, відсутність яких може призвести до зупинки їх виробництва або надання послуг.
1️⃣1️⃣ Середня заробітна плата на підприємстві становить не нижче двох середніх зарплат по країні, якщо середня кількість працівників - від 50 осіб.
1️⃣2️⃣ Середня заробітна плата на підприємстві становить не менше трьох середніх зарплат по країні, якщо середня кількість працівників - від 20 осіб.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍3
📌 Окремі критерії критичності встановлюються для галузевих підприємств
Для окремих сфер економіки (лісове господарство, екологія, сільське господарство, меліорація та представництва нерезидентів) встановлено спеціальні вимоги до отримання статусу критично важливих.
Загалом підприємства мають відповідати таким підходам:
🔸 працювати у визначених видах діяльності (КВЕД або спеціальний статус установи/організації);
🔸 відповідати майновим, фінансовим або виробничим критеріям (площа земель, дохід, кількість працівників тощо);
🔸 підтверджувати діяльність відповідними державними реєстрами, фінансовою та податковою звітністю;
🔸 для нерезидентів - додатково враховується відсутність санкцій, географічні обмеження діяльності та рівень оплати праці.
📎 Кожна сфера має власні специфічні порогові показники та вимоги до підтверджуючих документів.
🌲Для підприємств лісового господарства встановлено окремі критерії. Підприємство має:
🔸здійснювати діяльність за визначеними КВЕДами (або належати до сфери управління Держлісагентства з окремими КВЕДами);
🔸та відповідати одному з майново-фінансових показників: мати у постійному користуванні від 2 500 га лісових земель або не менше 10 працівників і річний дохід від 10 млн грн.
Відповідність критеріям підтверджується документами про право користування лісовими землями, фінансовою звітністю та податковим розрахунком.
🌳Для сфери охорони навколишнього природного середовища визначено окремі критерії. Статус можуть отримати:
🔹природні та біосферні заповідники, національні природні парки (площею від 800 га) і ботанічні сади (від 15 га);
🔹наукові установи та підприємства, що здійснюють дослідження у сфері екології, охорони довкілля, раціонального природокористування, екологічного моніторингу, зокрема Чорного й Азовського морів;
🔹наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, та які працюють у сферах охорони довкілля, лісового й мисливського господарства та агролісомеліорації.
🌾Підприємства сільського господарства мають відповідати двом із визначених критеріїв:
🔸Масштаб/дохід: від 1000 га, або від 50 га садів, або дохід від 40 млн. грн.;
🔸Діяльність: агровиробництво, переробка, постачання ресурсів, харчова промисловість, рибне господарство, агронаука;
🔸Держпідприємства: державні оператори сільськогосподарських земель, які передають їх в суборенду через аукціони.
📎 Підтвердження: податковий розрахунок ДПС.
💧Для підприємств у сфері меліорації земель встановлено окремі критерії. Підприємство має:
🔹бути організацією водокористувачів, якій передано у власність об’єкти державної або комунальної меліоративної інфраструктури (зрошувальні та осушувальні системи);
🔹здійснювати їх обслуговування на площі понад 500 гектарів;
🔹мати щонайменше 5 працівників (застрахованих осіб).
🌐Для постійних представництв нерезидентів та іноземних організацій встановлено окремі критерії. Статус можуть отримати представництва, які:
🔸провадять діяльність в Україні протягом останніх двох років, мають акредитацію (реєстрацію) та перебувають на обліку в контролюючих органах;
🔸не перебувають під міжнародними санкціями та санкціями відповідно до Закону України «Про санкції» (у тому числі щодо кінцевих бенефіціарів);
🔸не здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях України, а також у РФ та РБ;
🔸мають середню зарплату працівників не нижчу за середню по країні, помножену на коефіцієнт 3.
Для постійних представництв іноземних медіа додатково враховується акредитація їх представників (зокрема від уповноважених структур ЗСУ) або акредитація/реєстрація представництва протягом останніх двох років.
📩 First Pro Tax допоможе оцінити відповідність критеріям та супроводить отримання статусу підприємства, що має важливе значення для національної економіки: від перевірки показників і документів до повного супроводу процедури подання та взаємодії з держорганами.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
Для окремих сфер економіки (лісове господарство, екологія, сільське господарство, меліорація та представництва нерезидентів) встановлено спеціальні вимоги до отримання статусу критично важливих.
Загалом підприємства мають відповідати таким підходам:
🔸 працювати у визначених видах діяльності (КВЕД або спеціальний статус установи/організації);
🔸 відповідати майновим, фінансовим або виробничим критеріям (площа земель, дохід, кількість працівників тощо);
🔸 підтверджувати діяльність відповідними державними реєстрами, фінансовою та податковою звітністю;
🔸 для нерезидентів - додатково враховується відсутність санкцій, географічні обмеження діяльності та рівень оплати праці.
📎 Кожна сфера має власні специфічні порогові показники та вимоги до підтверджуючих документів.
🌲Для підприємств лісового господарства встановлено окремі критерії. Підприємство має:
🔸здійснювати діяльність за визначеними КВЕДами (або належати до сфери управління Держлісагентства з окремими КВЕДами);
🔸та відповідати одному з майново-фінансових показників: мати у постійному користуванні від 2 500 га лісових земель або не менше 10 працівників і річний дохід від 10 млн грн.
Відповідність критеріям підтверджується документами про право користування лісовими землями, фінансовою звітністю та податковим розрахунком.
🌳Для сфери охорони навколишнього природного середовища визначено окремі критерії. Статус можуть отримати:
🔹природні та біосферні заповідники, національні природні парки (площею від 800 га) і ботанічні сади (від 15 га);
🔹наукові установи та підприємства, що здійснюють дослідження у сфері екології, охорони довкілля, раціонального природокористування, екологічного моніторингу, зокрема Чорного й Азовського морів;
🔹наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, та які працюють у сферах охорони довкілля, лісового й мисливського господарства та агролісомеліорації.
🌾Підприємства сільського господарства мають відповідати двом із визначених критеріїв:
🔸Масштаб/дохід: від 1000 га, або від 50 га садів, або дохід від 40 млн. грн.;
🔸Діяльність: агровиробництво, переробка, постачання ресурсів, харчова промисловість, рибне господарство, агронаука;
🔸Держпідприємства: державні оператори сільськогосподарських земель, які передають їх в суборенду через аукціони.
📎 Підтвердження: податковий розрахунок ДПС.
💧Для підприємств у сфері меліорації земель встановлено окремі критерії. Підприємство має:
🔹бути організацією водокористувачів, якій передано у власність об’єкти державної або комунальної меліоративної інфраструктури (зрошувальні та осушувальні системи);
🔹здійснювати їх обслуговування на площі понад 500 гектарів;
🔹мати щонайменше 5 працівників (застрахованих осіб).
🌐Для постійних представництв нерезидентів та іноземних організацій встановлено окремі критерії. Статус можуть отримати представництва, які:
🔸провадять діяльність в Україні протягом останніх двох років, мають акредитацію (реєстрацію) та перебувають на обліку в контролюючих органах;
🔸не перебувають під міжнародними санкціями та санкціями відповідно до Закону України «Про санкції» (у тому числі щодо кінцевих бенефіціарів);
🔸не здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях України, а також у РФ та РБ;
🔸мають середню зарплату працівників не нижчу за середню по країні, помножену на коефіцієнт 3.
Для постійних представництв іноземних медіа додатково враховується акредитація їх представників (зокрема від уповноважених структур ЗСУ) або акредитація/реєстрація представництва протягом останніх двох років.
📩 First Pro Tax допоможе оцінити відповідність критеріям та супроводить отримання статусу підприємства, що має важливе значення для національної економіки: від перевірки показників і документів до повного супроводу процедури подання та взаємодії з держорганами.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍3
‼️Панство, нещодавно ми отримали ІПК щодо застосування відповідальності за невідображення інформації, визначеної підпунктами «ґ»,«е», «є», «ж» пп. 39-2.5.3 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ.
💼 Джерело: ІПК ДПСУ № 3835/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 01.07.2026р.
На жаль, ДПС дійшла висновку про наявність підстав для застосування відповідальності😔
Нагадуємо, що раніше позиція ДПС була більш позитивною. Зокрема в ІПК ДПСУ від 19.04.2024 р. № 2156/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, яку ми вже згадували раніше в нашому тг-каналі, надано таку відповідь:
«Проте, якщо скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не включається до бази оподаткування контролюючої особи відповідно до умов, визначених пунктом 39-2.4 статті 39-2 Кодексу,то підстави для притягнення до відповідальності такої особи за не відображення інформації, визначеної підпунктами «ґ», «е», «є», «ж» підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 Кодексу щодо наявних контрольованих іноземних компаній відсутні.»
Раніше ми вже звертали увагу, що в одній з ІПК позиція ДПС, імовірно, змінилася. Водночас, зазначали, що для підтвердження такої зміни доцільно було дочекатися появи додаткових ІПК, аби зрозуміти, чи йдеться про поодинокий випадок, чи про формування нового підходу контролюючого органу.
І ось ми отримали фіскальну ІПК, у якій ДПС надала таку відповідь:
«Підстави для невідображення у Звіті про KIK інформації, визначеної підпунктами «r», «е», «е», «ж» підпункту 39-2.5.3 пункту 392-.5 статті 39-2 Кодексу у випадку звільнення від оподаткування прибутку KIK відповідно до вимог пункту 392.4 статті 392 Кодексу, відсутні.
Однак при звільненні від оподаткування прибутку KIK в обов'язковому порядку подаються Звіт про KIK (повний) з відображенням умов такого звільнення.
При цьому, пунктом 120.7 статті 120 розділу II Кодексу передбачено, що невідображення контролюючою особою у Звіті про KIK відомостей щодо наявних KIK та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г»-«ж» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу, щодо наявних KIK тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу KIK або 25 відсотків скоригованого прибутку KIK за відповідний рік, не відображених у Звіті про KIK, залежно від того, яке з таких значень с більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення KIK та/або за всі невідображені суми.»
☝️ Отже, можемо сказати, що ДПС наразі притримується єдиного фіскального підходу, який свідчить про загальну зміну позиції щодо відображення інформації у звіті про КІК.
❓ Водночас питання визначення бази нарахування штрафу за незаповнення рядків 31-33 звіту про КІК досі не отримало належного роз’яснення .
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
💼 Джерело: ІПК ДПСУ № 3835/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 01.07.2026р.
На жаль, ДПС дійшла висновку про наявність підстав для застосування відповідальності😔
Нагадуємо, що раніше позиція ДПС була більш позитивною. Зокрема в ІПК ДПСУ від 19.04.2024 р. № 2156/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, яку ми вже згадували раніше в нашому тг-каналі, надано таку відповідь:
«Проте, якщо скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не включається до бази оподаткування контролюючої особи відповідно до умов, визначених пунктом 39-2.4 статті 39-2 Кодексу,то підстави для притягнення до відповідальності такої особи за не відображення інформації, визначеної підпунктами «ґ», «е», «є», «ж» підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 Кодексу щодо наявних контрольованих іноземних компаній відсутні.»
Раніше ми вже звертали увагу, що в одній з ІПК позиція ДПС, імовірно, змінилася. Водночас, зазначали, що для підтвердження такої зміни доцільно було дочекатися появи додаткових ІПК, аби зрозуміти, чи йдеться про поодинокий випадок, чи про формування нового підходу контролюючого органу.
І ось ми отримали фіскальну ІПК, у якій ДПС надала таку відповідь:
«Підстави для невідображення у Звіті про KIK інформації, визначеної підпунктами «r», «е», «е», «ж» підпункту 39-2.5.3 пункту 392-.5 статті 39-2 Кодексу у випадку звільнення від оподаткування прибутку KIK відповідно до вимог пункту 392.4 статті 392 Кодексу, відсутні.
Однак при звільненні від оподаткування прибутку KIK в обов'язковому порядку подаються Звіт про KIK (повний) з відображенням умов такого звільнення.
При цьому, пунктом 120.7 статті 120 розділу II Кодексу передбачено, що невідображення контролюючою особою у Звіті про KIK відомостей щодо наявних KIK та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г»-«ж» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу, щодо наявних KIK тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу KIK або 25 відсотків скоригованого прибутку KIK за відповідний рік, не відображених у Звіті про KIK, залежно від того, яке з таких значень с більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення KIK та/або за всі невідображені суми.»
☝️ Отже, можемо сказати, що ДПС наразі притримується єдиного фіскального підходу, який свідчить про загальну зміну позиції щодо відображення інформації у звіті про КІК.
❓ Водночас питання визначення бази нарахування штрафу за незаповнення рядків 31-33 звіту про КІК досі не отримало належного роз’яснення .
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍4
Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:
Посилання для реєстрації:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_7-lipnya/register
Уряд звільнив від перевірок майно підприємств, які постраждали від російських обстрілів
Практика податкових перевірок - ділимось досвідом медіації зняття ризикового статусу
КІК, яка отримала прибуток та сплатила корпоративний податок, розподілила дивіденди на фізичну особу: чи є можливість зменшити наслідки з КІК?
Деякі висновки з податку на репатріацію в операціях з корпоративними правами (за наслідком оцінки ІПК)
Маркетплейс продає товари продавців з отриманням оплати від покупців на свій рахунок та з утриманням винагороди: які наслідки в обліку ПДВ?
Продаж ТОВ-платником ПДВ нерухомості за балансовою вартістю: як визначити базу ПДВ, чи є необхідність застосовувати звичайні ціни, чи потрібно здійснювати незалежну оцінку?
Продаж товару у зворотній тарі: що з податком на прибуток та ПДВ?
ТОВ здійснювало реалізацію товару резиденту держави-агресора до 24.02.2022 р., розрахунки не отримало: чи можна визнати дебіторську заборгованість безнадійною та списати, чи є ЗЕД-пеня, які наслідки в обліку ПДВ?
Посилання для реєстрації:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_7-lipnya/register
Clickmeeting
Webinar "Головне про податки за годину_7 липня" - Ended
/
👍1
🏭 Уряд розширив мораторій на перевірки щодо майна бізнесу, майно якого постраждало від обстрілів
🏛 Прем’єр-міністр України повідомила, що для прискорення відновлювальних робіт Уряд звільнив від перевірок підприємства, майно яких постраждало від російських обстрілів.
📝 Як повідомляє Федерація роботодавців України, йдеться зміни до постанови КМУ № 303 від 13 березня 2022 року «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану».
✅ Перевірки не проводитимуться щодо нерухомого майна, яке:
🔸 знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій – за наявності відповідних відомостей у Державному реєстрі пошкодженого або знищеного майна;
🔸 розташоване на територіях активних або можливих бойових дій чи тимчасово окупованих територіях, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій;
🔸 знаходиться на землях ризикованого землеробства або на територіях, забруднених чи ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами.
✅ Заборонено проведення перевірок виконання розпорядчих документів про усунення порушень, якщо такі документи були видані за результатами перевірок, проведених до 24 лютого 2022 року.
✅ Також бізнес може самостійно ініціювати захід контролю для підтвердження виконання раніше виданих розпорядчих документів. Це може бути необхідним, зокрема, для виконання окремих вимог екологічного законодавства.
📌 На кого поширюється мораторій?
🔸 Мораторій стосується юридичних осіб, фізичних осіб та ФОП.
🔸 Водночас він не поширюється на органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інші державні органи.
❗️ Зауважуємо, що на момент підготовки цього повідомлення текст затвердженої постанови ще не оприлюднено.
📝 Після публікації постанови варто додатково перевірити остаточне формулювання змін, про що ми обов’язково повідомимо.
🏛 Прем’єр-міністр України повідомила, що для прискорення відновлювальних робіт Уряд звільнив від перевірок підприємства, майно яких постраждало від російських обстрілів.
📝 Як повідомляє Федерація роботодавців України, йдеться зміни до постанови КМУ № 303 від 13 березня 2022 року «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану».
✅ Перевірки не проводитимуться щодо нерухомого майна, яке:
🔸 знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій – за наявності відповідних відомостей у Державному реєстрі пошкодженого або знищеного майна;
🔸 розташоване на територіях активних або можливих бойових дій чи тимчасово окупованих територіях, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій;
🔸 знаходиться на землях ризикованого землеробства або на територіях, забруднених чи ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами.
✅ Заборонено проведення перевірок виконання розпорядчих документів про усунення порушень, якщо такі документи були видані за результатами перевірок, проведених до 24 лютого 2022 року.
✅ Також бізнес може самостійно ініціювати захід контролю для підтвердження виконання раніше виданих розпорядчих документів. Це може бути необхідним, зокрема, для виконання окремих вимог екологічного законодавства.
📌 На кого поширюється мораторій?
🔸 Мораторій стосується юридичних осіб, фізичних осіб та ФОП.
🔸 Водночас він не поширюється на органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інші державні органи.
❗️ Зауважуємо, що на момент підготовки цього повідомлення текст затвердженої постанови ще не оприлюднено.
📝 Після публікації постанови варто додатково перевірити остаточне формулювання змін, про що ми обов’язково повідомимо.
www.kmu.gov.ua
Для прискорення відновлення Уряд звільнив від перевірок підприємства, майно яких постраждало від російських обстрілів
Для прискорення відновлювальних робіт Уряд звільнив від перевірок підприємства, майно яких постраждало від російських обстрілів
👍3
Smerdov Tax Talks
Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання: Уряд звільнив від перевірок майно підприємств, які постраждали від російських обстрілів Практика податкових перевірок - ділимось досвідом…
Вже через 40 хвилин розпочинаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь 😉
👍1
Колеги, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Трохи перелімітили по часу, але було про що поговорити - зокрема, про зміни у законодавстві, практику зняття статусу ризиковості, судову практику та листи ДПС.
Посилання на запис:
https://www.youtube.com/watch?v=WWCIbNLtHvg
Посилання на запис:
https://www.youtube.com/watch?v=WWCIbNLtHvg
YouTube
Головне про податки за годину 7 липня
Уряд звільнив від перевірок майно підприємств, які постраждали від російських обстрілів
Практика податкових перевірок - ділимось досвідом медіації зняття ризикового статусу
КІК, яка отримала прибуток та сплатила корпоративний податок, розподілила дивіденди…
Практика податкових перевірок - ділимось досвідом медіації зняття ризикового статусу
КІК, яка отримала прибуток та сплатила корпоративний податок, розподілила дивіденди…
👍3🔥3
📢 Формальні помилки перевірки не скасовують її результати, але припис має бути чітким
📎Джерело : Постанова КАС ВС від 08.04.2026 у справі № 380/9501/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/135528425
💼 Ситуація:
🔸Інспектори Держпраці провели позапланову перевірку Підприємства (аптечної мережі) на підставі звернення колишньої працівниці, у якому вона повідомила про роботу без вихідних, неналежну оплату праці та порушення при звільненні.
🔸Під час перевірки інспектори зафіксували порушення, серед яких:
🔘допуск до роботи прибиральниці без оформлення трудових відносин;
🔘неналежне інформування працівників про умови праці;
🔘неоплачений час роботи – обов’язок приходити на 10 – 15 хвилин раніше і залишатися на 10 – 15 хвилин після зміни для підготовки аптеки й закриття зміни.
🔸За результатами перевірки Держпраця видала припис про «усунення порушень».
Основні доводи Підприємства:
▫️прибиральниця не є працівницею Підприємства, а працює через підрядну організацію за договором надання клінінгових послуг;
▫️працівники були належним чином ознайомлені з умовами праці;
▫️10 хвилин до початку зміни потрібні лише для підготовки до роботи і не є робочим часом;
▫️перевірка проводилася за адресою «94-А», тоді як аптека знаходиться за адресою «94»;
▫️інспектори вийшли за межі питань, порушених у скарзі працівниці.
⚖️Висновки Верховного Суду:
🔹Формальні помилки не завжди роблять перевірку незаконною, якщо перевірка фактично проводилася за правильним місцем діяльності підприємства, а роботодавець був присутній і брав участь у перевірці, то технічна помилка в адресі («94-А» замість «94») сама по собі не є підставою для скасування результатів перевірки.
🔹Спираючись на скаргу, інспектор Держпраці має право досліджувати інші питання, пов'язані з предметом звернення, а також перевіряти дотримання трудових прав інших працівників, а не лише скаржника.
🔹Обов'язок роботодавця інформувати працівників про умови праці не вважається виконаним лише шляхом ознайомлення з наказом про прийняття на роботу. Працівник має бути ознайомлений із повним комплексом умов праці, зокрема щодо системи оплати праці, преміювання, режиму роботи, доплат та інших локальних актів підприємства.
🔹Доведення графіків зміни до відома працівника у будь-який спосіб може бути лише способом фіксації факту ознайомлення працівника із затвердженим графіком роботи, а не підтвердженням існування затвердженого роботодавцем порядку складання графіків змінності, запровадження підсумованого обліку робочого часу.
🔹Час, коли працівник зобов’язаний бути на робочому місці до/після зміни і виконувати службові дії, є робочим часом, а не підготовкою поза обліком. Вимога «бути за 10 хвилин до зміни» без обліку та оплати — це порушення обов’язку вести достовірний облік робочого часу й оплатити всю фактично відпрацьовану роботу.
🔹Наявність договору з підрядною компанією не виключає прихованого працевлаштування, якщо за фактом людина роками щодня працює на одному об’єкті, за погодженим графіком, під контролем керівників підприємства, особисто виконує роботи з прибирання і використовує ресурси цього підприємства.
‼️Водночас Верховний Суд визнав припис незаконним, оскільки припис має не лише констатувати порушення, а й визначати, які саме дії повинен вчинити роботодавець і в який строк. Натомість Держпраці лише було процитувала норми законодавства та загально зобов'язала усунути порушення, не конкретизувавши способу їх усунення.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
📎Джерело : Постанова КАС ВС від 08.04.2026 у справі № 380/9501/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/135528425
💼 Ситуація:
🔸Інспектори Держпраці провели позапланову перевірку Підприємства (аптечної мережі) на підставі звернення колишньої працівниці, у якому вона повідомила про роботу без вихідних, неналежну оплату праці та порушення при звільненні.
🔸Під час перевірки інспектори зафіксували порушення, серед яких:
🔘допуск до роботи прибиральниці без оформлення трудових відносин;
🔘неналежне інформування працівників про умови праці;
🔘неоплачений час роботи – обов’язок приходити на 10 – 15 хвилин раніше і залишатися на 10 – 15 хвилин після зміни для підготовки аптеки й закриття зміни.
🔸За результатами перевірки Держпраця видала припис про «усунення порушень».
Основні доводи Підприємства:
▫️прибиральниця не є працівницею Підприємства, а працює через підрядну організацію за договором надання клінінгових послуг;
▫️працівники були належним чином ознайомлені з умовами праці;
▫️10 хвилин до початку зміни потрібні лише для підготовки до роботи і не є робочим часом;
▫️перевірка проводилася за адресою «94-А», тоді як аптека знаходиться за адресою «94»;
▫️інспектори вийшли за межі питань, порушених у скарзі працівниці.
⚖️Висновки Верховного Суду:
🔹Формальні помилки не завжди роблять перевірку незаконною, якщо перевірка фактично проводилася за правильним місцем діяльності підприємства, а роботодавець був присутній і брав участь у перевірці, то технічна помилка в адресі («94-А» замість «94») сама по собі не є підставою для скасування результатів перевірки.
🔹Спираючись на скаргу, інспектор Держпраці має право досліджувати інші питання, пов'язані з предметом звернення, а також перевіряти дотримання трудових прав інших працівників, а не лише скаржника.
🔹Обов'язок роботодавця інформувати працівників про умови праці не вважається виконаним лише шляхом ознайомлення з наказом про прийняття на роботу. Працівник має бути ознайомлений із повним комплексом умов праці, зокрема щодо системи оплати праці, преміювання, режиму роботи, доплат та інших локальних актів підприємства.
🔹Доведення графіків зміни до відома працівника у будь-який спосіб може бути лише способом фіксації факту ознайомлення працівника із затвердженим графіком роботи, а не підтвердженням існування затвердженого роботодавцем порядку складання графіків змінності, запровадження підсумованого обліку робочого часу.
🔹Час, коли працівник зобов’язаний бути на робочому місці до/після зміни і виконувати службові дії, є робочим часом, а не підготовкою поза обліком. Вимога «бути за 10 хвилин до зміни» без обліку та оплати — це порушення обов’язку вести достовірний облік робочого часу й оплатити всю фактично відпрацьовану роботу.
🔹Наявність договору з підрядною компанією не виключає прихованого працевлаштування, якщо за фактом людина роками щодня працює на одному об’єкті, за погодженим графіком, під контролем керівників підприємства, особисто виконує роботи з прибирання і використовує ресурси цього підприємства.
‼️Водночас Верховний Суд визнав припис незаконним, оскільки припис має не лише констатувати порушення, а й визначати, які саме дії повинен вчинити роботодавець і в який строк. Натомість Держпраці лише було процитувала норми законодавства та загально зобов'язала усунути порушення, не конкретизувавши способу їх усунення.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍5❤1🙏1
Нагадуємо, що до 1 серпня потрібно сплатити ПДФО та військовий збір за деклараціями, які були подані до 1 травня 2026 року. При сплаті військового збору перевірте, будь-ласка, актуальність реквізитів рахунку, оскільки з 01.07.2026 р. вони змінювались.
У разі будь-яких питань, пов'язаних із декларуванням та сплатою податків, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
У разі будь-яких питань, пов'язаних із декларуванням та сплатою податків, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍6
📢 Увага, ТЦК та СП активно проводить перевірки!
У 2026 році ТЦК та СП продовжують планові перевірки стану організації та ведення військового обліку в органах влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях. Такі перевірки проводяться щороку за затвердженими планами.
Також можливі позапланові перевірки ТЦК та СП, які проводяться без попереднього повідомлення. Основні підстави для позапланових перевірок включають виявлення порушень, наявність заброньованих чи військовозобов'язаних працівників, або звернення громадян та інших органів.
‼️ Зверніть увагу, на проблемні питання.
✔️ Так, з 2 червня керівники критично важливих підприємств та установ зобов’язані протягом 10 робочих днів із дня перевищення встановлених обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, подавати засобами Порталу Дія заяву в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаних працівників.
✔️ Підприємства вже почали отримувати листи від галузевих міністерств та обласних військових адміністрацій (ОВА) з вимогою усунути перевищення обсягів бронювання військовозобов’язаних.
✔️ Не своєчасне усунення перевищення обсягів бронювання може призвести до втрати статусу критично важливого підприємства. Як наслідок, усі заброньовані працівники втратять бронювання.
Команда First Pro Tax має практичний досвід та експертизу в підготовці та проходженні перевірок ТЦК та СП, допоможемо виявити переліміти заброньованих та провести аудит стану військового обліку, підготувати відсутні документи. Надаємо послуги з аутсорсу з питань кадрового та військового обліку, обліку заробітної плати.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
У 2026 році ТЦК та СП продовжують планові перевірки стану організації та ведення військового обліку в органах влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях. Такі перевірки проводяться щороку за затвердженими планами.
Також можливі позапланові перевірки ТЦК та СП, які проводяться без попереднього повідомлення. Основні підстави для позапланових перевірок включають виявлення порушень, наявність заброньованих чи військовозобов'язаних працівників, або звернення громадян та інших органів.
‼️ Зверніть увагу, на проблемні питання.
✔️ Так, з 2 червня керівники критично важливих підприємств та установ зобов’язані протягом 10 робочих днів із дня перевищення встановлених обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, подавати засобами Порталу Дія заяву в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаних працівників.
✔️ Підприємства вже почали отримувати листи від галузевих міністерств та обласних військових адміністрацій (ОВА) з вимогою усунути перевищення обсягів бронювання військовозобов’язаних.
✔️ Не своєчасне усунення перевищення обсягів бронювання може призвести до втрати статусу критично важливого підприємства. Як наслідок, усі заброньовані працівники втратять бронювання.
Команда First Pro Tax має практичний досвід та експертизу в підготовці та проходженні перевірок ТЦК та СП, допоможемо виявити переліміти заброньованих та провести аудит стану військового обліку, підготувати відсутні документи. Надаємо послуги з аутсорсу з питань кадрового та військового обліку, обліку заробітної плати.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍4❤2
📢 Щодо нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за ІІ квартал 2026 року.
Податківці наполягають на обов’язку роботодавців самостійно визначити, чи виконали вони норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, і якщо ні – сплатити внесок.
‼️ Тож перевірте, чи виконали ви цей норматив за ІІ квартал 2026 року.
Оскільки форми звітності досі немає, то подати її за 1 квартал не було можливості. В довільній формі подавати її не потрібно. Але відсутність форми не звільняє від обов'язку розрахувати та сплатити внесок.
🤷♂️ Тож що робити зараз роботодавцю? - Очікувати затвердження форми звіту та визначити виконання нормативу за ІІ квартал 2026 року. У разі невиконання нормативу – розрахувати та сплатити внесок.
⚠️ Наразі адмініструванням цільового внеску займається ДПС, до завдань якої належить забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою. Потім адміністрування буде поступово передаватись ПФУ. Тому поки адміністрування внеску не буде передане до ПФУ, подавати звіт та сплачувати внесок потрібно до ДПС за місцем вашої реєстрації.
Нагадаємо, що для зарахування у норматив працевлаштування осіб з інвалідністю з 01.01.2026 повинні виконуватися три основні умови:
✅ У виконання нормативу враховуються працівники з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Тобто, зовнішніх сумісників не враховуємо. Внутрішні сумісники враховуються один раз за основним місцем роботи.
✅ Працівник з інвалідністю повинен надати документи, що підтверджують інвалідність: витяг з рішення у паперовій чи електронній формі або копія довідки МСЕК, видана до 2025 року безстроково, копія пенсійного посвідчення чи посвідчення отримувача соцдопомоги.
Якщо документи надано із запізненням, то варто орієнтуватися саме на дату надання документа. Причому радимо чітко зафіксувати, коли саме було надано документ роботодавцю.
❗️Зауважте, що до нормативу можна зарахувати працівника, який не надав індивідуальну програму реабілітації (далі – ІПР), але за певних умов. Водночас надання ІПР – обов’язкова умова для «подвійного зарахування» в норматив.
✅ Для врахування у норматив має виконуватися так званий «зарплатний критерій». Йдеться про те, що нарахована зарплата працівника з інвалідністю повинна перевищувати розмір МЗП у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць. До речі, навіть не дорівнювати, а саме перевищувати мінімалку.
⚠️ Зауважте: в норматив зараховуються особи з інвалідністю незалежно від віку, в тому числі пенсіонери. Також на виконання нормативу не впливає група і причина встановлення інвалідності.
Отже, якщо всі умови виконано, працівника можна зараховувати в норматив.
👉 Команда First Pro Tax допоможе розрахувати норматив, визначити необхідність сплати внеску та провести його розрахунок.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
097-191-20-20
smerdov@1tax.com.ua
Податківці наполягають на обов’язку роботодавців самостійно визначити, чи виконали вони норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, і якщо ні – сплатити внесок.
‼️ Тож перевірте, чи виконали ви цей норматив за ІІ квартал 2026 року.
Оскільки форми звітності досі немає, то подати її за 1 квартал не було можливості. В довільній формі подавати її не потрібно. Але відсутність форми не звільняє від обов'язку розрахувати та сплатити внесок.
🤷♂️ Тож що робити зараз роботодавцю? - Очікувати затвердження форми звіту та визначити виконання нормативу за ІІ квартал 2026 року. У разі невиконання нормативу – розрахувати та сплатити внесок.
⚠️ Наразі адмініструванням цільового внеску займається ДПС, до завдань якої належить забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою. Потім адміністрування буде поступово передаватись ПФУ. Тому поки адміністрування внеску не буде передане до ПФУ, подавати звіт та сплачувати внесок потрібно до ДПС за місцем вашої реєстрації.
Нагадаємо, що для зарахування у норматив працевлаштування осіб з інвалідністю з 01.01.2026 повинні виконуватися три основні умови:
✅ У виконання нормативу враховуються працівники з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Тобто, зовнішніх сумісників не враховуємо. Внутрішні сумісники враховуються один раз за основним місцем роботи.
✅ Працівник з інвалідністю повинен надати документи, що підтверджують інвалідність: витяг з рішення у паперовій чи електронній формі або копія довідки МСЕК, видана до 2025 року безстроково, копія пенсійного посвідчення чи посвідчення отримувача соцдопомоги.
Якщо документи надано із запізненням, то варто орієнтуватися саме на дату надання документа. Причому радимо чітко зафіксувати, коли саме було надано документ роботодавцю.
❗️Зауважте, що до нормативу можна зарахувати працівника, який не надав індивідуальну програму реабілітації (далі – ІПР), але за певних умов. Водночас надання ІПР – обов’язкова умова для «подвійного зарахування» в норматив.
✅ Для врахування у норматив має виконуватися так званий «зарплатний критерій». Йдеться про те, що нарахована зарплата працівника з інвалідністю повинна перевищувати розмір МЗП у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць. До речі, навіть не дорівнювати, а саме перевищувати мінімалку.
⚠️ Зауважте: в норматив зараховуються особи з інвалідністю незалежно від віку, в тому числі пенсіонери. Також на виконання нормативу не впливає група і причина встановлення інвалідності.
Отже, якщо всі умови виконано, працівника можна зараховувати в норматив.
👉 Команда First Pro Tax допоможе розрахувати норматив, визначити необхідність сплати внеску та провести його розрахунок.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
097-191-20-20
smerdov@1tax.com.ua
👍3❤1
Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар від компанії First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:
Посилання на реєстрацію:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_14-lipnya/register
Безподаткова ліквідація - рішення Верховного Суду щодо податкових наслідків для фізичної особи
Фізична особа стала податковим резидентом Іспанії: чи потрібно якось підтверджувати втрату статусу резидента України, чи потрібно продовжувати подавати декларацію та звіти з КІК?
ТОВ з обсягом річного доходу більше 150 млн. грн. експортує товар в КНР в обсязі більше 15 млн. грн.: чи вважаються такі операції контрольованими для цілей ТЦУ?
ТОВ виплачує дивіденди компанії-резиденту Словакії з прибутку за квартальний звітний період, але за наслідками року виникне збиток: чи впливає це на кваліфікацію виплат як дивідендів і на право застосовувати понижен ставку за Конвенцією?
Резидент ДіяСіті - стартап не додержується умови щодо середнього заробітку у розмірі 1200 євро: чи можна застосувати ставку ПДФО 5%?
Продаж фізичною особою акцій з поетапною оплатою: на яку дату виникають зобов'язання з ПДФО?
Передача в оренду майна з оплатою оренди в кінці строки оренди: коли виникає ПДВ?
ТОВ на загальній системі передає в оренду квартиру, чи є право на амортизацію?
Придбання товару та його повернення відбулося в один день неплатником ПДВ, чи потрібно складати ПН та РК?
ТОВ отримало аванс за товар, який не було поставлено, але через 1095 днів сторони змінили номенклатуру товару – що з ПДВ?
ТОВ має працівника – резидента Болгарії, як застосовуються положення конвенції про уникнення подвійного оподаткування, чи виникає військовий збір.
Посилання на реєстрацію:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_14-lipnya/register
Clickmeeting
Webinar "Головне про податки за годину_14 липня" - Ended
/
👍1
📢 КМУ вніс зміни до порядку бронювання та правил функціонування критично важливих підприємств
1 липня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 862, якою внесено зміни до постанов КМУ № 76 від 27.01.2023 та № 692 від 30.05.2026.
Основні зміни:
🔹 Уточнено порядок врахування окремих категорій військовозобов’язаних при визначенні ліміту бронювання
Внесено зміни до абз. 3 п. 12 Порядку бронювання військовозобов’язаних.
Встановлено, що військовозобов’язані працівники:
• яким надано відстрочку з інших підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
• які працюють за сумісництвом на іншому критично важливому підприємстві або в критично важливій установі, -
враховуються у загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи - тим, за яким строк трудових відносин є найбільшим.
🔹 Передбачено виняток із загального правила щодо строку дії рішень про визначення підприємств критично важливими.
Нагадаємо, що відповідно до постанови КМУ № 692 рішення про визначення підприємства, установи чи організації критично важливими, які були чинними на дату набрання нею чинності, зберігають чинність протягом строку, на який їх було прийнято, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року.
Постановою № 862 встановлено, що якщо підприємство до 10 серпня 2026 року подасть:
✔️ довідку про розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб - працівників;
✔️ податковий розрахунок сум доходу, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, сум утриманого ПДФО та нарахованого ЄСВ за останній календарний місяць, що підтверджують відповідність критерію щодо середньої заробітної плати,
обмеження, відповідно до якого рішення про визначення підприємства критично важливим діє не довше ніж до 1 вересня 2026 року, не застосовуватиметься. У такому разі рішення про визначення підприємства критично важливим зберігатиме чинність протягом строку, на який його було прийнято.
🔹Відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, надані працівникам відповідних підприємств, установ та організацій, залишаються чинними протягом строку, на який їх надано, але не довше строку дії рішення про визначення підприємства, установи чи організації критично важливими.
🔹 Інші зміни, передбачені постановою № 862:
• розширено перелік суб’єктів паливно-енергетичного сектору, працівники яких можуть бронюватися на спеціальних умовах;
• державним органам надано можливість отримувати через Портал Дія інформацію про кількість військовозобов’язаних, заброньованих працівників та ліміти бронювання критично важливих підприємств;
•скасовано обмеження, відповідно до якого анулювання бронювань могло здійснюватися не частіше ніж один раз на п’ять календарних днів;
• розширено перелік підприємств, які можуть бути визначені критично важливими, зокрема суб’єктів, що створюють, модернізують, адмініструють та забезпечують функціонування інформаційних систем Міноборони без використання бюджетних коштів на підставі відповідних договорів.
📌 Практичний висновок
Підприємствам, які вже мають статус критично важливих, варто забезпечити подання підтвердних документів до 10 серпня 2026 року.
У разі своєчасного подання документів до підприємства не застосовуватиметься обмеження, відповідно до якого рішення про визначення його критично важливим діє не довше ніж до 1 вересня 2026 року. У такому разі таке рішення залишатиметься чинним протягом строку, на який його було прийнято.
Якщо ж документи не будуть подані до 10 серпня 2026 року, рішення про визначення підприємства критично важливим діятиме за загальним правилом, встановленим постановою КМУ № 692, - протягом строку, на який його було прийнято, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року.
❗️Постанова № 862 набрала чинності 3 липня 2026 року, крім окремих положень, для яких встановлено іншу дату набрання чинності - 1 вересня 2026 року.
☝️ Команда First Pro Tax надає комплексний супровід щодо підтвердження статусу критично важливого підприємства, бронювання військовозобов’язаних працівників та оцінки відповідності оновленим вимогам законодавства.
1 липня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 862, якою внесено зміни до постанов КМУ № 76 від 27.01.2023 та № 692 від 30.05.2026.
Основні зміни:
🔹 Уточнено порядок врахування окремих категорій військовозобов’язаних при визначенні ліміту бронювання
Внесено зміни до абз. 3 п. 12 Порядку бронювання військовозобов’язаних.
Встановлено, що військовозобов’язані працівники:
• яким надано відстрочку з інших підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
• які працюють за сумісництвом на іншому критично важливому підприємстві або в критично важливій установі, -
враховуються у загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи - тим, за яким строк трудових відносин є найбільшим.
🔹 Передбачено виняток із загального правила щодо строку дії рішень про визначення підприємств критично важливими.
Нагадаємо, що відповідно до постанови КМУ № 692 рішення про визначення підприємства, установи чи організації критично важливими, які були чинними на дату набрання нею чинності, зберігають чинність протягом строку, на який їх було прийнято, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року.
Постановою № 862 встановлено, що якщо підприємство до 10 серпня 2026 року подасть:
✔️ довідку про розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб - працівників;
✔️ податковий розрахунок сум доходу, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, сум утриманого ПДФО та нарахованого ЄСВ за останній календарний місяць, що підтверджують відповідність критерію щодо середньої заробітної плати,
обмеження, відповідно до якого рішення про визначення підприємства критично важливим діє не довше ніж до 1 вересня 2026 року, не застосовуватиметься. У такому разі рішення про визначення підприємства критично важливим зберігатиме чинність протягом строку, на який його було прийнято.
🔹Відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, надані працівникам відповідних підприємств, установ та організацій, залишаються чинними протягом строку, на який їх надано, але не довше строку дії рішення про визначення підприємства, установи чи організації критично важливими.
🔹 Інші зміни, передбачені постановою № 862:
• розширено перелік суб’єктів паливно-енергетичного сектору, працівники яких можуть бронюватися на спеціальних умовах;
• державним органам надано можливість отримувати через Портал Дія інформацію про кількість військовозобов’язаних, заброньованих працівників та ліміти бронювання критично важливих підприємств;
•скасовано обмеження, відповідно до якого анулювання бронювань могло здійснюватися не частіше ніж один раз на п’ять календарних днів;
• розширено перелік підприємств, які можуть бути визначені критично важливими, зокрема суб’єктів, що створюють, модернізують, адмініструють та забезпечують функціонування інформаційних систем Міноборони без використання бюджетних коштів на підставі відповідних договорів.
📌 Практичний висновок
Підприємствам, які вже мають статус критично важливих, варто забезпечити подання підтвердних документів до 10 серпня 2026 року.
У разі своєчасного подання документів до підприємства не застосовуватиметься обмеження, відповідно до якого рішення про визначення його критично важливим діє не довше ніж до 1 вересня 2026 року. У такому разі таке рішення залишатиметься чинним протягом строку, на який його було прийнято.
Якщо ж документи не будуть подані до 10 серпня 2026 року, рішення про визначення підприємства критично важливим діятиме за загальним правилом, встановленим постановою КМУ № 692, - протягом строку, на який його було прийнято, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року.
❗️Постанова № 862 набрала чинності 3 липня 2026 року, крім окремих положень, для яких встановлено іншу дату набрання чинності - 1 вересня 2026 року.
☝️ Команда First Pro Tax надає комплексний супровід щодо підтвердження статусу критично важливого підприємства, бронювання військовозобов’язаних працівників та оцінки відповідності оновленим вимогам законодавства.
❤3👍1
Smerdov Tax Talks
Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар від компанії First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання: Безподаткова ліквідація - рішення Верховного Суду щодо податкових наслідків для фізичної особи Фізична особа стала податковим резидентом…
Панство, вже за 40 хвилин починаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь 😉
👍3
Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Рекомендуємо до перегляду, адже розглядали непересічні питання:
https://www.youtube.com/watch?v=GaQHyCArSYw
https://www.youtube.com/watch?v=GaQHyCArSYw
YouTube
Головне про податки за годину 14 липня
Безподаткова ліквідація - рішення Верховного Суду щодо податкових наслідків для фізичної особи
Фізична особа стала податковим резидентом Іспанії: чи потрібно якось підтверджувати втрату статусу резидента України, чи потрібно продовжувати подавати декларацію…
Фізична особа стала податковим резидентом Іспанії: чи потрібно якось підтверджувати втрату статусу резидента України, чи потрібно продовжувати подавати декларацію…
👍4
📢 Контрольовані операції за критерієм "економічної пов'язаності"
⚠️Нагадуємо, що 01.01.2025р. набрали чинності зміни до ПКУ у частині віднесення господарських операцій до контрольованих. Зокрема, були внесені зміни до п.п. 14.1.159 ПКУ, якими розширено критерії визнання осіб пов’язаними за рахунок економічного зв’язку.
Серед таких критеріїв: вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом (абзац тринадцятий п.п. «а» п.п. 14.1.159 14 ПКУ).
У ЗІР (категорія 131.01) є консультація щодо цього критерію, посилання на неї:
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44189
У роз'ясненні вказується про належність до обсягів придбання операцій, що за своєю суттю є придбанням товарів, робіт або послуг, у т.ч. вартість банківських послуг, банківські комісії, відсотки за користування кредитними коштами, вартість придбання основних засобів (без урахування курсових різниць та ПДВ).
💼 Як бачимо, не зважаючи на наявність окремої норми щодо пов'язаності за операціями по отриманим позикам, вказаний критерій також враховує такі операції.
☝️Враховуючи наближення терміну звітування по контрольованим операціям рекомендуємо перевірити операції з нерезидентами на предмет економічної пов'язаності.
🔔 У разі виникнення у вас питань або необхідності отримання допомоги у розрахунках відповідних показників - звертайтеся.
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
⚠️Нагадуємо, що 01.01.2025р. набрали чинності зміни до ПКУ у частині віднесення господарських операцій до контрольованих. Зокрема, були внесені зміни до п.п. 14.1.159 ПКУ, якими розширено критерії визнання осіб пов’язаними за рахунок економічного зв’язку.
Серед таких критеріїв: вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом (абзац тринадцятий п.п. «а» п.п. 14.1.159 14 ПКУ).
У ЗІР (категорія 131.01) є консультація щодо цього критерію, посилання на неї:
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44189
У роз'ясненні вказується про належність до обсягів придбання операцій, що за своєю суттю є придбанням товарів, робіт або послуг, у т.ч. вартість банківських послуг, банківські комісії, відсотки за користування кредитними коштами, вартість придбання основних засобів (без урахування курсових різниць та ПДВ).
💼 Як бачимо, не зважаючи на наявність окремої норми щодо пов'язаності за операціями по отриманим позикам, вказаний критерій також враховує такі операції.
☝️Враховуючи наближення терміну звітування по контрольованим операціям рекомендуємо перевірити операції з нерезидентами на предмет економічної пов'язаності.
🔔 У разі виникнення у вас питань або необхідності отримання допомоги у розрахунках відповідних показників - звертайтеся.
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍3❤1👀1
💼Резидент Дія Сіті надав поворотну фінансову допомогу пов’язаній особі: чи має право на зменшення податку на прибуток на особливих умовах?
💬 Джерело
ІПК ДПС від 23.03.2026 № 1721/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
https://www.1tax.com.ua/base/local-tax/local-state-tax-service/dia-city/rezydent-diya-siti-nadav-povorotnu-finansovu-dopomogu-povyazanij-osobi-chy-maye-pravo-na-zmenshennya-podatku-na-prybutok-na-osoblyvyh-umovah/
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство є резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток на особливих умовах.
🔸 Товариство звернулося за уточненням раніше наданої ІПК щодо надання поворотної фінансової допомоги пов’язаній юридичній особі, яка не є резидентом Дія Сіті.
🔸 У першій ситуації у 2024 році товариство надало поворотну фінансову допомогу пов’язаній юридичній особі, яка не є резидентом Дія Сіті, відобразило об’єкт оподаткування та сплатило податок, а у 2025 році така допомога була повернута в повному обсязі на рахунок товариства в українському банку протягом 12 календарних місяців з моменту надання.
🔸 У другій ситуації у 2025 році товариство надало поворотну фінансову допомогу пов’язаній особі – резиденту України, що перебуває на загальній системі оподаткування та є резидентом Дія Сіті, сплатило податок на прибуток на особливих умовах з цієї операції, а протягом 2025 року така допомога була повернута в повному обсязі на рахунок товариства в українському банку в межах одного податкового періоду та протягом 12 місяців з моменту надання.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи має право товариство у 2025 році зменшити податкові зобов’язання з податку на прибуток на особливих умовах на суму податку, раніше сплаченого при наданні поворотної фінансової допомоги у 2024 році, якщо така допомога була повернута у 2025 році протягом 12 календарних місяців з моменту надання?
🔸 Чи має право товариство у 2025 році зменшити податкові зобов’язання з податку на прибуток на особливих умовах на суму податку, раніше сплаченого при наданні поворотної фінансової допомоги у 2025 році, якщо така допомога була повернута у 2025 році в межах одного податкового періоду та протягом 12 календарних місяців з моменту надання?
🔸 Чи правильно в обох випадках відображати суму поверненої поворотної фінансової допомоги у рядку 42 Додатка Дія до декларації зі знаком «мінус» для зменшення податкового зобов’язання у періоді повернення коштів?
📝 Відповідь ДПС
✅ Оподаткування надання поворотної фінансової допомоги пов’язаній особі
🔸 ДПС зазначає, що якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах надає фінансову допомогу пов’язаній особі, сума такої фінансової допомоги включається до бази оподаткування незалежно від наявності умови про повернення.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що така сума відображається у рядку 18 Додатка Дія, з відображенням у рядку 18.1 Додатка Дія, та надалі – у рядку 19 Додатка Дія.
✅ Зменшення податкових зобов’язань після повернення допомоги
🔸 ДПС зазначає, що якщо резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах повернуті кошти або майно, раніше надані за операцією, за якою він визначив податкові зобов’язання та сплатив податок до бюджету, сплачений податок у відповідній сумі відображається як зменшення податкових зобов’язань у декларації за той податковий звітний період, у якому відбулося повернення.
🔸 Для цілей такого зменшення кошти вважаються повернутими, якщо вони зараховані на відкриті в українських банках рахунки резидента Дія Сіті.
🔸 У разі якщо суми коштів та/або вартість майна, що повертаються резиденту Дія Сіті – платнику ПнВК, виражені в іноземній валюті, вони перераховуються у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ, за яким розраховувалася база оподаткування під час визначення резидентом Дія Сіті – платником ПнВК податкових зобов’язань.
💬 Джерело
ІПК ДПС від 23.03.2026 № 1721/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
https://www.1tax.com.ua/base/local-tax/local-state-tax-service/dia-city/rezydent-diya-siti-nadav-povorotnu-finansovu-dopomogu-povyazanij-osobi-chy-maye-pravo-na-zmenshennya-podatku-na-prybutok-na-osoblyvyh-umovah/
📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство є резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток на особливих умовах.
🔸 Товариство звернулося за уточненням раніше наданої ІПК щодо надання поворотної фінансової допомоги пов’язаній юридичній особі, яка не є резидентом Дія Сіті.
🔸 У першій ситуації у 2024 році товариство надало поворотну фінансову допомогу пов’язаній юридичній особі, яка не є резидентом Дія Сіті, відобразило об’єкт оподаткування та сплатило податок, а у 2025 році така допомога була повернута в повному обсязі на рахунок товариства в українському банку протягом 12 календарних місяців з моменту надання.
🔸 У другій ситуації у 2025 році товариство надало поворотну фінансову допомогу пов’язаній особі – резиденту України, що перебуває на загальній системі оподаткування та є резидентом Дія Сіті, сплатило податок на прибуток на особливих умовах з цієї операції, а протягом 2025 року така допомога була повернута в повному обсязі на рахунок товариства в українському банку в межах одного податкового періоду та протягом 12 місяців з моменту надання.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи має право товариство у 2025 році зменшити податкові зобов’язання з податку на прибуток на особливих умовах на суму податку, раніше сплаченого при наданні поворотної фінансової допомоги у 2024 році, якщо така допомога була повернута у 2025 році протягом 12 календарних місяців з моменту надання?
🔸 Чи має право товариство у 2025 році зменшити податкові зобов’язання з податку на прибуток на особливих умовах на суму податку, раніше сплаченого при наданні поворотної фінансової допомоги у 2025 році, якщо така допомога була повернута у 2025 році в межах одного податкового періоду та протягом 12 календарних місяців з моменту надання?
🔸 Чи правильно в обох випадках відображати суму поверненої поворотної фінансової допомоги у рядку 42 Додатка Дія до декларації зі знаком «мінус» для зменшення податкового зобов’язання у періоді повернення коштів?
📝 Відповідь ДПС
✅ Оподаткування надання поворотної фінансової допомоги пов’язаній особі
🔸 ДПС зазначає, що якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах надає фінансову допомогу пов’язаній особі, сума такої фінансової допомоги включається до бази оподаткування незалежно від наявності умови про повернення.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що така сума відображається у рядку 18 Додатка Дія, з відображенням у рядку 18.1 Додатка Дія, та надалі – у рядку 19 Додатка Дія.
✅ Зменшення податкових зобов’язань після повернення допомоги
🔸 ДПС зазначає, що якщо резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах повернуті кошти або майно, раніше надані за операцією, за якою він визначив податкові зобов’язання та сплатив податок до бюджету, сплачений податок у відповідній сумі відображається як зменшення податкових зобов’язань у декларації за той податковий звітний період, у якому відбулося повернення.
🔸 Для цілей такого зменшення кошти вважаються повернутими, якщо вони зараховані на відкриті в українських банках рахунки резидента Дія Сіті.
🔸 У разі якщо суми коштів та/або вартість майна, що повертаються резиденту Дія Сіті – платнику ПнВК, виражені в іноземній валюті, вони перераховуються у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ, за яким розраховувалася база оподаткування під час визначення резидентом Дія Сіті – платником ПнВК податкових зобов’язань.
1ProTax - First Pro Tax, FirstProTax, ФьорстПроТакс
1ProTax - Резидент Дія Сіті надав поворотну фінансову допомогу пов’язаній особі: чи має право на зменшення податку на прибуток…
💬 Джерело ІПК ДПС від 23.03.2026 № 1721/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК 📌 Ситуація із звернення 🔸 Товариство є резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток на особливих умовах. 🔸 Товариство звернулося за уточненням раніше наданої ІПК щодо надання поворотної…
❤4👎1
✅ Відображення у Додатку Дія
🔸 Після повернення суми фінансової допомоги пов’язаною особою сума такої фінансової допомоги вказується у рядку 42 Додатка Дія зі знаком «-».
🔸 ДПС зазначає, що цей показник бере участь у формуванні значення рядка 41 Додатка Дія щодо зменшення податкових зобов’язань резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, яке відображається в графі 6.
🔸 У фінальній частині ІПК ДПС вказує, що якщо фінансова допомога, надана пов’язаній особі, за якою резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах визначив суму податкових зобов’язань, була повернута, то сума такої допомоги відображається у рядку 42 з подальшим відображенням у рядку 41 Додатка Дія.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
097-191-20-20
smerdov@1tax.com.ua
🔸 Після повернення суми фінансової допомоги пов’язаною особою сума такої фінансової допомоги вказується у рядку 42 Додатка Дія зі знаком «-».
🔸 ДПС зазначає, що цей показник бере участь у формуванні значення рядка 41 Додатка Дія щодо зменшення податкових зобов’язань резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, яке відображається в графі 6.
🔸 У фінальній частині ІПК ДПС вказує, що якщо фінансова допомога, надана пов’язаній особі, за якою резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах визначив суму податкових зобов’язань, була повернута, то сума такої допомоги відображається у рядку 42 з подальшим відображенням у рядку 41 Додатка Дія.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
097-191-20-20
smerdov@1tax.com.ua
👍2