Панство, хотіли поділитись успішним кейсом, в якому ДПСУ за наслідками оскарження в адміністративному порядку скасувала у повному обсязі ППР, винесені Офісом великих платників.

Наша команда супроводжувала цей кейс від початку перевірки - і досить великий внесок в перемогу був закладений саме на цьому етапі. Адже від цього безпосередньо залежить доказова база, на якій буде будуватися позиція ДПС.

Цікавість цього кейсу полягала, зокрема, в тому, що ДПС намагалася здійснити донарахування в декілька етапів - спочатку нам вдалось скасувати донарахування ще на етапі заперечень, але після цього була призначена додаткова позапланова перевірка, і донарахування за її наслідками вдалось скасувати на етапі оскарження в ДПСУ.

У разі наявності будь-яких питань (зокрема, щодо перед-перевірочного податкового аудиту, супроводження перевірок, їх оскарження), звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:

Кіпр: актуальний для 2026 року перелік низькоподаткових та неспівпрацюючих юрисдикцій

Панама: оновлення вимог щодо сабстансу для офшорних компаній

НБУ змінив граничні терміни ЗЕД-розрахунків по деяким операціям

Ділимось практикою супроводження перевірки компанії з боку ТЦК

Розглядаємо Закон щодо онлайн-продажів через маркетплейси: на кого розповсюджуюється та з якого періоду застосовується?

Чи грає роль IP-адреса контрагента / ваша для підтвердження податкового кредиту / витрат? Переглянули актуальну судову практику і ділимось із вами

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_16-chervnya/register

Панство, нагадуємо, що об 11.00 починаємо наш щотижневий вебінар. Посилання на реєстрацію нижче:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_16-chervnya/register

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Розглянули нещодавній закон про оподаткування доходів, отриманих через платформи, зміни в іноземному законодавстві (зокрема, низькоподаткові та неспівпрацюючі переліки країн для Кіпру, та вимоги сабстансу в Панамі), а також практику використання ІР-адрес під час податкових перевірок.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=t22zXYWViXs

І так, щодо перевірки ТЦК, яку ми супроводжували минулого тижня, сьогодні не встигли розповісти(( Тож перенесемо це питання на наступний тиждень. У будь-якому разі перевірка завершилась позитивно)) В перевірках ТЦК дуже важливо - готуватись до них завчасно, адже сама перевірка проходить в дуже обмежений проміжок часу і щось виправити / підготувати на місці майже неможливо.

📢 Орендна плата за ввезену в режимі тимчасового ввезення техніку: чи підлягає виплата материнській компанії – резиденту Німеччини оподаткуванню в Україні? 

 Джерело: ІПК ДПС від 09.05.2025 № 2551/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення
🔸 Підприємство орендує у материнської компанії бурякозбиральні комбайни.
🔸 Материнська компанія є резидентом Федеративної Республіки Німеччина та має організаційно-правову форму GmbH.
🔸 Комбайни ввезені на територію України в режимі тимчасового ввезення.
🔸 Підприємство планує сплачувати материнській компанії орендну плату.
🔸 Материнська компанія надала довідку про те, що є резидентом Федеративної Республіки Німеччина та сплачує податки, у тому числі корпоративний податок.

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є виплата орендної плати на користь материнської компанії доходом нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню за ставкою 15 %?

📝 Відповідь ДПС

✅ Оподаткування орендної плати за ПКУ
🔸 ДПС зазначає, що лізингова або орендна плата, яка сплачується резидентом на користь нерезидента за договором оперативного лізингу або оренди, належить до доходів нерезидента з джерелом походження з України відповідно до пп. «ґ» пп. 141.4.1 ПКУ.
🔸 У загальному порядку резидент, який здійснює таку виплату, утримує податок за ставкою 15 % під час виплати відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

✅ Застосування Угоди між Україною та Німеччиною
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що до доходів німецького резидента у вигляді орендної плати за договором оперативної оренди сільськогосподарської техніки застосовуються положення Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування.
🔸 ДПС зазначає, що доходи, отримані від надання майна у платне користування в межах таких договірних відносин, підпадають під дію ст. 7 Угоди як прибуток від комерційної діяльності.
🔸 ДПС зазначає, що якщо резидент Німеччини не здійснює таку комерційну діяльність в Україні через постійне представництво, то такі доходи підлягають оподаткуванню лише у Німеччині та звільняються від оподаткування в Україні.

✅ Умова для звільнення від оподаткування в Україні
🔸 ДПС пов’язує можливість звільнення таких доходів від оподаткування в Україні з тим, що отримувач доходу є резидентом Німеччини у розумінні Угоди та не здійснює відповідну діяльність через постійне представництво в Україні.

✅ Зауваження щодо відносин між материнською і дочірньою компаніями
🔸 ДПС окремо звертає увагу на ст. 9 Угоди щодо асоційованих підприємств.
🔸 У цій частині ДПС зазначає, що якщо між підприємствами у комерційних та фінансових взаємовідносинах встановлюються умови, відмінні від тих, які були б між незалежними підприємствами, прибуток може бути включений до прибутку відповідного підприємства та оподаткований.

👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

До речі, а як ви думаєте, чому в даному випадку ДПС не наполягала на тому, що такі виплати для податкових цілей повинні вважатись роялті і їх потрібно оподатковувати податком на репатріацію? 🤔

Невже зміна позиції на більш ліберальну, враховуючи неоднозначну для ДПС судову практику?

Нажаль, аж ніяк... справа у тому, що в Конвенції між Україною та Німеччиною термін "роялті" у ст. 12 визначається трохи інакше і не включає в себе плату за користування обладнанням:

4. Термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування

a) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори або твори мистецтва, включаючи кінематографічні фільми і фільми або плівки для радіомовлення чи телебачення; і

b) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду.

Тому, у разі оренди обладнання у нерезидентів, як і раніше, потрібно зберігати пильність і враховувати їх фіскальну позицію щодо можливої кваліфікації таких виплат як роялті для цілей податку на репатріацію.

‼️ Перехід на НОВІ КВЕДи

Пам'ятаємо, що з 01.01.2027р. Україна переходить на нову класифікацію видів економічної діяльності – NACE 2.1-UA, яка замінить державний класифікатор ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності». Нова класифікація затверджена наказом Держстату від 28.10.2025р. №191. Пізніше 25.12.2025р. Наказом № 244 Держстат представив План заходів із впровадження нової класифікації. Першим пунктом цього плану було розроблення у грудні 2025р. таблиць відповідності між класифікаторами.

Із запізненням на півроку 21.05.2026р. Держстат все ж на своєму сайті опублікував Таблиці відповідності (https://stat.gov.ua/uk/pages/vprovadzhennya-nace-21-ua).

Раніше ми радили бізнесу почекати даних таблиць для з'ясування необхідності подальших дій.
☝️Які висновки наразі можна зробити проаналізувавши дані таблиць?

✅Щодо окремих видів діяльності збережено пряму відповідність «1 до 1» між старими й новими кодами, в такому разі передбачалася автоматична їх зміна – без потреби у додаткових діях.

❌ Значна частина видів діяльності "поділилася" на кілька окремих кодів, що потребуватиме від бізнесу оновлення своїх реєстраційних даних.

Критично важливим це може бути для:
- для ФОПів та юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування;
- підприємств, діяльність яких пов’язана з ліцензуванням або отриманням дозвільних документів.
Увагу необхідно звернути на переоформлення статутних документів, якщо вони містять посилання на старі КВЕДи, що потребуватиме адміністративних процедур, скликання зборів учасників, проведення нотаріальних дій.

⚠️Рекомендуємо вже зараз проаналізувати свої майбутні коди NACE 2.1-UA та підготуватися до приведення реєстраційних даних у відповідність після появи офіційного механізму оновлення кодів.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Податковий кредит з ПДВ: ризиковість контрагента не є безумовною підставою для зняття (кейс «Кондитерська корпорація «Рошен»)
 
📌 Джерело: Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2026 у справі № 320/5900/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137039450

 📢 Ситуація:
 
▫️ За результатами  документальної перевірки ДПС зменшила від’ємне значення ПДВ.

▫️ Оскільки податковий орган дійшов висновків про нереальність здійснених операцій з трьома контрагентами.

▫️ Підставою для прийняття такого висновку стали відповідність критеріям ризиковості контрагентів, недостатність у них трудових та матеріальних ресурсів, недоліки в оформленні ТТН та відсутність окремих документів щодо товару.
 
👮‍♂️ Позиція ДПС:
 
🔺 за даними інформаційних систем ДПС контрагенти мали ознаки ризиковості та не володіли достатніми ресурсами для здійснення заявлених операцій;
 
🔺 формальний підхід при оформленні первинних документів свідчить про не можливість підтвердження факту перевезення товару;
 
🔺 відсутність документів щодо характеристик та походження товару свідчить про сумнівність операцій;
 
🔺 наявність зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної є однією із обов`язкових умов, а не єдиною умовою для віднесення сум ПДВ  до податкового кредиту.
 

👉 Позиція Підприємства:

🔸 господарські операції були реальними та підтверджені договорами, накладними, ТТН, актами, податковими накладними та платіжними документами;
 
🔸 товари фактично поставлені, послуги надані та оплачені;
 
🔸 на момент здійснення операцій контрагенти не були визнані ризиковими.
 

⚖️ Висновки Суду:

🔹  при оцінці права на податковий кредит необхідно досліджувати реальність господарських операцій та первинні документи, а не лише податкову інформацію щодо контрагентів;
 
🔹 віднесення контрагента до ризикових після здійснення операції не може автоматично свідчити про порушення з боку покупця;
 
🔹 інформація з податкових баз не може бути підставою для висновку про «нереальність» операцій Підприємства з контрагентом, оскільки така інформація носить інформативний характер та не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та є неналежним доказом.;
 
🔹 відсутність у контрагента достатньої кількості працівників, транспорту чи основних засобів не виключає можливості виконання операцій на підставі договору аутсорсингу, аутстафінгу, оренди авто з водієм;
 
🔹 недоліки в оформленні ТТН або відсутність окремих супровідних документів не є самостійною підставою для позбавлення права на податковий кредит;
 
🔹 законодавством не встановлений обов`язок та не наділено повноваженнями платника податків з перевірки дотримання податкового законодавства своїм контрагентом, а такий аналіз віднесено до виключної компетенції контролюючого органу.
 
 
✅ Отже, наявність у контрагента ознак ризиковості, податкова інформація щодо нього або недоліки в окремих документах не можуть бути достатньою підставою для зняття податкового кредиту, якщо господарські операції фактично відбулися та підтверджені належними первинними документами.
 
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
 
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, щотижневий вебінар на цьому тижні переносимо на четвер на 11.00. Питання, які плануємо розглянути на ньому:

"Імпортний" ПДВ щодо послуг з ремонту обладнання на користь нерезидента, зокрема, при частковій попередній оплаті

Наслідки з ПДВ та податку на прибуток при списанні активів, знищених в результаті влучання БПЛА

Роботодавець відраховує частину зарплати працівників за їх згодою в іноземну фінансову установу у межах пенсійного плану: наслідки з податку на прибуток, ПДВ, ПДФО та ЄСВ

Постачання послуг з ремонту транспортних засобів, у вартість якого входять товари, постачання яких оподатковується ПДВ за ставкою 0%: чи можна застосувати до послуг також ставку ПДВ 0%?

Операції з нерезидентами в низькоподаткових організаційно-правових формах - деякі питання щодо застосування 30%-го коригування, зокрема, яким документом підтвердити сплату податку нерезидентом для незастосування коригувань

ТОВ постачає подарункові сертифікати іншій ТОВ, яка може обміняти їх на товари або передати іншим особам: які наслідки в обліку ПДВ?

Операція не відбулась, але ТОВ виписало і зареєструвало податкову накладну: як виправити помилку і чи потрібно відображати таку операцію в декларації?

Фізична особа здійснює внесок корпоративних прав ТОВ до статутного капіталу компанії-нерезидента: чи визнавати інвестиційний прибуток з оподаткуванням ПДФО?

Ділимось практикою супроводження перевірки компанії з боку ТЦК (перенос з попереднього вебу)

Судова практика щодо виправлення помилок у податковій звітності після отримання акту камеральної перевірки

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_25-chervnya/register

📢 Минулого тижня з'явилось декілька листів ДПС щодо оподаткування ПДВ агентських послуг - в ситуації коли агент лише приймає кошти від споживачів, а конкретну послугу надає постачальник.

Позиція ДПС з цього питання, на щастя, поки не змінилась і є ліберальною. Вона полягає в тому, що компанія-агент при отриманні коштів від споживачів таку суму коштів до бази ПДВ не включає, а визначає ПДВ лише на вартість власних агентських послуг (які він надає не споживачам, а постачальнику послуг). Тобто, "транзитна" сума до бази ПДВ компанії-агента не потрапляє.

Нижче приклад з листа ДПСУ від 15.06.2026 р. № 3449/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, який був присвячений операціям з продажу агентом квитків на концертний захід (до речі, колись ще в "до-ковідні" часи ми запитували ІПК з тих самих питань і висновок був аналогічним):

З огляду на описану у зверненні ситуацію Товариство не буде фактичним постачальником послуг концертно-розважального характеру, а здійснюватиме лише продаж (реалізацію) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору у межах агентського договору.

Таким чином матиме місце операція Товариства з постачання організатору агентських послуг (продаж (реалізація) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору у межах агентського договору), яка підлягає оподаткуванню за ставкою ПДВ у розмірі  20 відсотків.

За такою операцією Товариство, на дату тієї події, що відбуватиметься раніше, або зарахування коштів, або дата оформлення документів, що засвідчує факт постачання, повинно буде визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну на організатора, виходячи виключно з вартості поставлених такому організатору агентських послуг та, відповідно, без урахування вартості послуг концертно-розважального характеру.

При цьому, в описаній у зверненні ситуації підстави для складання податкових накладних на покупців (кінцевих споживачів) у Товариства відсутні.

‼️ Звертаємо увагу, що така агентська модель може застосовуватись в багатьох напрямках, незалежно від галузі. І саме тому цей ліберальний висновок ДПС буде корисним не тільки організаторам концертних заходів.

У разі вашої зацікавленості у впровадженні такої моделі у вашу структуру бізнесу, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, нагадуємо, що сьогоднішній веб на цьому тижні переносимо на четвер на 11.00

Дія.City за майже 4,5 роки функціонування (станом на 01.06.2026 року) об'єднала 5 004 суб'єкти господарювання, з яких 4 365 є активно діючими резидентами.

🔹За 5 місяців 2026 року діючі резиденти Дія.City сплатили до бюджету 20,8 млрд грн податків (без урахування ЄСВ), що на 8,5 млрд грн або на 69,5% більше, ніж торік.

🔸Станом на сьогодні лише 30,3% діючих резидентів Дія.City обрали ПнВК. За перші 5 місяців поточного року частка таких компаній скоротилася на 8,8 в.п.

Тобто, попри багаторічні розмови про «революційність» ПнВК та його нібито безальтернативні переваги для бізнесу, сам бізнес робить інший вибір. Компанії, які працюють реальними грошима, реальними контрактами та несуть відповідальність за свої рішення, дедалі частіше віддають перевагу класичному податку на прибуток.

Показовим також є те, що кількість ФОП за передбаченими законом видами діяльності для Дія.City не скорочується, а продовжує зростати. За рік збільшилася на 5,8% до 347,4 тисяч ФОП, з яких 97,1% таких ФОП працюють на спрощеній системі оподаткування.

Отже, попри майже 4,5 роки функціонування Дія.City, на жаль, не стала замінником ФОП-моделі, яка продовжує залишатися
основною формою організації роботи ІТ-галузі.

Оскільки наша команда активно працює з компаніями в режимі ДіяСіті, зокрема, продовжує заводити компанії в цей режим, прокоментуємо зазначені висновки від пана Гетманцева - виходячи з нашої практики та досвіду:

• зацікавленість в режимі ДіяСіті є, і, за нашою оцінкою, насправді він досить ефективно заміщує собою модель роботи з ФОП (можливо не так активно, як цього хотілося б державі). Причин багато, і вони не тільки суто податкові
• режим ПнВК у межах ДіяСіті обирають. Звісно, не завжди, оскільки він є доцільним не для кожної моделі бізнесу. Перш за все, він є цікавим в тих випадках, коли компанія здійснює діяльність без великої кількості побічних операцій (наприклад, позик), і залишає прибутки в Україні, а не акумулює їх на рівні іноземних компаній

При цьому, на нашу думку, залучати бізнес до режиму ДіяСіті з боку держави можна було б ще активніше, але це сильно залежить від самих державних органів - зокрема, через стабільність законодавства (зокрема, відсутність погіршення умов для резидентів ДіяСіті протягом обумовленого профільним Законом терміну), відсутність зміни позицій ДПС у межах чинного законодавства (зокрема, щодо оподаткування операцій із забезпечення гіг-контрактерів обладнанням, оподаткування ПДФО оплачуваних перерв тощо), відсутність проблем щодо протиправного застосування штрафів за начебто невиконання критерію працевлаштування осіб з інвалідністю (штучна проблема, яка існує майже з першого року впровадження режиму, але яка вимагає від резидентів ДіяСіті для уникнення суттєвих штрафів оскаржувати рішення Фонду) тощо.

📢 ДПС не може відмовити в реєстрації ПН, не вказавши конкретно, яких саме документів бракує

📎 Джерело: Постанова Верховного Суду від 30.04.2026 у справі № 160/21238/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136128128


⚠️ Ситуація:

▫️ Підприємством було складено та подано на реєстрацію податкові накладні в ЄРПН за операціями з наданих послуг;

▫️ Проте, контролюючим органом було призупинено реєстрацію податкових накладних на підставі нереальності господарських операцій;

▫️ Платник податків надав пояснення та копії документів на підтвердження реальності операцій;

▫️ Незважаючи на це, ДПС відмовила у реєстрації податкових накладних, посилаючись на ненадання або часткове надання додаткових пояснень та документів.


👮‍♂️ Позиція ДПС:

🔺 платник не надав достатніх документів для підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних;

🔺 рішення про відмову в реєстрації ПН були прийняті в межах повноважень контролюючого органу.


💼 Позиція Підприємства:

🔸 господарські операції були реальними та підтверджувалися договором, актами наданих послуг, податковими накладними та іншими первинними документами;

🔸 усі необхідні пояснення та документи були надані контролюючому органу;

🔸 рішення про відмову в реєстрації не містили конкретного переліку документів, яких, на думку ДПС, не вистачало для реєстрації ПН.


⚖️ Висновки Верховного Суду:

🔹 у квитанції про зупинення реєстрації ПН та в подальшому рішенні про відмову ДПС повинна чітко визначити перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію;

🔹 можливість надання платником вичерпного переліку документів напряму залежить від чіткого визначення контролюючим органом того, які саме документи необхідні;

🔹 вимога надати «пояснення та копії документів» без конкретизації створює для платника стан правової невизначеності;

🔹 під час вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної контролюючий орган не повинен досліджувати реальність господарської операції, оскільки така оцінка може здійснюватися лише під час податкової перевірки;

🔹 при реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних фактично проводиться моніторинг операцій чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.


✅ Отже, якщо ДПС не конкретизує перелік документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, та не зазначає, яких саме документів бракує, відмова в реєстрації ПН є протиправною та підлягає скасуванню.


У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, нагадуємо, що сьогодні об 11.00 проводимо наш щотижневий вебінар. На вебі також розкажемо про погляди ДПС щодо реєстрації "зменшуючих" РК за наслідками нещодавнього розгляду скарги.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_25-chervnya/register

Панство, ділимось записом щотижневого вебінару, який на цьому тижні, як виключення, проводили вчора. Розглянули питання перевірок та оскарження, судову практику та деякі цікаві листи ДПС (операції з нерезидентами, здійснення інвестицій в іноземні компанії, подарункові сертифікати тощо).

Запис за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=0i9MyVNrotM

📢 ДПС роз’яснила, як визначаються витрати при продажу корпоративних прав, якщо статутний капітал сформовано за рахунок внесення права користування торговельною маркою

📎 Джерело: ІПК ДПС України від 18.06.2026 №3518/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

⚠️ Ситуація:
🔸фізична особа є учасником ТОВ та планує збільшити статутний капітал шляхом внесення до нього права користування зареєстрованою торговельною маркою;
🔸вартість такого права визначатиметься незалежним оцінювачем та затверджуватиметься учасниками товариства;
🔸після збільшення статутного капіталу учасник планує продати 100 % корпоративних прав за їх номінальною вартістю;
🔸у зв’язку з цим виникло питання: чи виникне інвестиційний прибуток, як визначити витрати на придбання корпоративних прав та які документи підтверджують такі витрати.

❗️Позиція ДПС:
🔹внесення майна або майнових прав до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права
є придбанням інвестиційного активу. Тобто, на цьому етапі будь-яких податкових наслідків у фізичної особи не виникає
🔹при продажу корпоративних прав інвестиційний прибуток визначається як позитивна різниця між доходом від продажу корпоративних прав та документально підтвердженими витратами на їх придбання;
🔹при визначенні інвестиційного прибутку враховуються витрати у вигляді вартості внеску до статутного капіталу, підтверджені відповідними документами.

📑 Які документи підтверджують витрати?
ДПС зазначила, що документальним підтвердженням витрат є документи, які засвідчують факт передачі внеску до статутного капіталу, зокрема:
🔸звіт (акт) оцінки майнових прав;
🔸рішення загальних зборів учасників про затвердження грошової оцінки внеску;
🔸акт приймання-передачі права користування торговельною маркою (або іншого майнового права);
🔸інші документи первинного обліку, що підтверджують здійснення господарської операції.

⚖️ Практичний висновок:
🔹 продаж корпоративних прав сам по собі не означає, що вся сума продажу підлягає оподаткуванню;
🔹 ПДФО 18% та військовий збір 5% сплачуються лише з інвестиційного прибутку, тобто з позитивної різниці між доходом від продажу та підтвердженими витратами на придбання корпоративних прав;
🔹 якщо внесок до статутного капіталу здійснювався у вигляді права користування торговельною маркою, його документально підтверджена вартість може враховуватися при визначенні інвестиційного прибутку;
🔹 належне оформлення всього пакета первинних документів є ключовою умовою для підтвердження таких витрат під час оподаткування.

📌 Висновок: ІПК ще раз підкреслює важливість належного документального оформлення для підтвердження витрат при продажу корпоративних прав.

Якщо ви плануєте внесення нематеріальних активів до статутного капіталу або продаж корпоративних прав, команда First Pro Tax допоможе правильно структурувати операцію, оформити необхідні документи та мінімізувати податкові ризики.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на наш щотижневий вебінар від команди First Pro Tax, присвячений податковим новинам за тиждень. Серед питань плануємо розглянути наступні:

Законопроєкт ATAD (поступовий огляд окремих блоків): які зміни пропонуються при визначенні статусу резидента / нерезидента?

ТОВ списало майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території (із отриманням сертифікату ТПП): чи є в цьому порушення? Розглядаємо судову практику

Компанія-нерезидент надала ТОВ послуги з гарантування по кредиту/відсоткам і отримала до такої ТОВ право вимоги за кредитом/відсотками та, власне, за послугою гарантування, після цього таке право вимоги буде капіталізуватися в статутний капітал ТОВ: які наслідки з податку на репатріацію, податку на прибуток та ПДВ?

Нерезидент-кредитор капіталізує тіло кредиту та проценти до статутного капіталу ТОВ-боржника: чи виникає податок на репатріацію в частині тіла кредиту та процентів?

ТОВ - платник ПДВ здійснює перереєстрацію шляхом перетворення: чи потрібно розраховувати нову частку ЧВ для цілей застосування ст. 199 ПКУ чи можна продовжувати застосовувати стару?

ФОП отримує іноземний дохід з визначенням у договорі як "роялті", але за визначенням в ПКУ він не є роялті: чи може ФОП оподаткувати такий дохід як підприємницький або ж повинен включити його в свій загальний дохід фізичної особи?

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_30-chervnya/register

За декілька хвилин починаємо наш веб