📢 Реєстрація на тимчасово окупованій території не позбавляє права на повернення надміру сплачених митних платежів
 
Джерело: постанова КАС ВС від 01.04.2026 у справі № 280/5808/23
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/135416584/
 
📢Ситуація:
🔸Підприємство, зареєстроване у м. Василівка Запорізької області, вимагало повернення надміру сплачених митних платежів після скасування в судовому порядку рішення митниці про коригування митної вартості товарів.
🔸Проте митниця відмовила у підготовці висновку про повернення коштів, оскільки компанія зареєстрована на тимчасово окупованій території, а тому на неї поширюються обмеження ст. 13 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон про ТОТ).
 
👮‍♂️Позиція митних органів:

🔸 Підприємство, будучи зареєстрованим у м. Василівка Запорізької області, яке включено до переліку ТОТ, позбавлене права на повернення надміру сплачених митних платежів.
🔸 Тому реєстрація субʼєкта господарювання на ТОТ сама по собі є достатньою підставою для застосування до нього обмежень, передбачених чинним законодавством.
 
👤Позиція підприємства:

🔸Застосування таких обмежень можливе виключно за наявності відповідного рішення КМУ, яким офіційно визначається перелік територій, на яких запроваджуються обмеження господарської діяльності, фінансових операцій або розрахунків із субʼєктами, що там зареєстровані.
🔸Відсутність такого рішення унеможливлює застосування заборон, що обмежують реалізацію права на повернення надміру сплачених митних платежів, передбаченого МКУ.
 
🖊Висновки судів попередніх інстанцій:
▫️Суд першої інстанції задовольнив позов, указавши, що митниця безпідставно застосувала обмеження Закону про ТОТ, оскільки відсутні докази їх поширення на відповідну територію.
▫️Третій апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що реєстрація позивача на ТОТ виключає можливість повернення коштів без зміни податкової адреси.
 
⚖️Висновки Верховного Суду:
🔹Закон про ТОТ установлює різні режими застосування обмежень:
1) автоматичний — для територій, щодо яких такі обмеження застосовуються безпосередньо в силу закону; та
2) факультативний — для територій, окупованих під час воєнного стану.
У другому випадку обмеження можуть застосовуватись лише за умови прийняття окремого рішення КМУ.
 
🔹КМУ не ухвалював рішень про поширення дії положень, зокрема, ст. 13 Закону про ТОТ на тимчасово окуповані в умовах воєнного стану території, визначені п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зокрема на м. Василівку Запорізької області, де зареєстровано підприємство.
 
🔹 Тому для територій, визнаних тимчасово окупованими в умовах воєнного стану за п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону про ТОТ, для застосування обмежень, передбачених ст. 13 Закону про ТОТ, необхідним є не лише факт визнання відповідної території тимчасово окупованою, а й наявність окремого рішення КМУ про поширення на неї дії положень цієї статті.
 
✅Отже, реєстрація підприємства на ТОТ (після 24.02.2022) не може бути самостійною підставою для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів, якщо КМУ не ухвалив окремого рішення про поширення відповідних обмежень.
 
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути на ньому такі питання:

Фізична особа планує продати закордонну нерухомість: чи може вона претендувати на понижену ставку / звільнення / зарахування податків, сплачених за кордоном?

Послуги з розробки та тестування ПЗ на користь замовника в США: чи є обов'язок реєструватись платником ПДВ і як визначається місце постачання?

Отримали аванс за товар, але надалі стався форс-мажор у покупця, що призвело до неможливості виконати зобов'язання на його користь: чи є підстави для коригування зобов'язань з ПДВ і які наслідки в обліку податку на прибуток?

Продаж зерна, яке зберігається на елеваторі, з укладанням видаткової накладної та тристороннього акту: на яку дату виникають зобов'язання з ПДВ?

ТОВ отримало в статутний капітал нерухомість, яка вже надавалась в оренду, і учасники-колишні орендодавці перерахували їй аванс, який вони отримали раніше. На момент отримання такого авансу ТОВ не було платником ПДВ, а на момент надання послуг з оренди - так: чи нараховується ПДВ на суму авансу?

Фінансова-компанія кредитор здійснює стягнення на майно боржника шляхом його продажу без оформлення права власності: чи є наслідки з ПДФО?

Судова практика при оскарження лише наказу про призначення податкової позапланової невиїзної перевірки фізичної особи, забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу про перевірку.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_9-chervnya/register

Чи може фізична особа звернутися до суду загальної юрисдикції для визнання свого статусу нерезидента України як юридичного факту - тобто без наявності спору з податковою службою?

Це важливе і цікаве питання, оскільки законодавством України не визначено будь-якого документа, який би підтверджував втрату статусу податкового резидента. Тому отримання від суду загальної юрисдикції рішення, яким фізична особа визнається нерезидентом, було б дуже зручним.

Між тим, нещодавно Верховний Суд черговий раз виступив проти цього і залишив заяву фізичної особи без задоволення (див. рішення від 12.05.2026 р. у справі № 757/50930/23-ц - https://reyestr.court.gov.ua/Review/136505372). Див. далі основні тези з цього рішення:

- заявник є громадянином України, проте з 2022 року разом із сім`єю проживає у Великій Британії; 07 квітня 2022 року він отримав посвідку на проживання там, що дозволяє працевлаштування;
- 22 квітня 2022 року заявник був призначений директором компанії Intermed Innovations Limited, а з 04 серпня 2020 року він також є директором компанії Riley&Tailor Limited;
- у Великій Британії заявник отримав обов`язковий медичний поліс (страхування життя) у страховій компанії AIG P557695152-01 від 19 травня 2022 року строком дії 25 років;
- 30 листопада 2022 року заявник отримав водійське посвідчення Великобританії НОМЕР_1 ;
- 22 травня 2023 року дружина заявника отримала посвідку на проживання у Великій Британії № НОМЕР_2 , а їхня спільна дитина - ОСОБА_2 відвідує середню школу Понтеленд, має успіхи у навчанні та відмінні відгуки від вчителів;
- 03 серпня 2022 року подружжя ОСОБА_3 придбало у компанії Doon Developmens Limited нерухомість у Лондоні. Заявнику присвоєно особистий рахунок на постачання природного газу та електроенергії, а він у свою чергу систематично сплачує за спожиті комунальні послуги;
- оскільки заявник з 07 квітня 2022 року офіційно проживає на території Великобританії, працевлаштований, отримує заробітну плату, має власну нерухомість та центр своїх життєвих інтересів саме у Великобританії, то він відповідає критеріям громадянина України-нерезидента, проте не може самостійно підтвердити та встановити цей факт через те, що чинне законодавство України не передбачає процедуру його встановлення;
- з листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 26 липня 2023 року вбачається, що протягом 2022 року заявник перебував в Україні лише 39 днів (тобто менше 183 днів на рік), а у 2023 році взагалі не перетинав державний кордон України, тому він втратив статус громадянина України-резидента та набув статус громадянина України-нерезидента;
- заявник відповідає критеріям, визначеним підпунктом «в» пункту 14.1.213 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) та Конвенцією між урядом України і урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування і запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна;
- заявник має найбільш тісні особисті та економічні зв`язки на території Великої Британії;
- встановлення такого факту прямо впливає як на обов`язки заявника щодо сплати податків і зборів з доходів, отриманих в Україні, так і на обов`язки фіскальних органів щодо визначення, нарахування і контролю сплати таких податків і зборів, а також на права та обов`язки уповноваженого органу, який здійснює функції банківського та валютного нагляду;
- оскільки заявник має посвідку на проживання на території Великої Британії, працевлаштований, отримує заробітну плату, із якої сплачує податки на території Великої Британії, а також має банківські рахунки у Великій Британії, то перебування його в статусі резидента України за умови відповідності критеріям громадянина України-нерезидента вже призвело до розкриття його банківської таємниці, і в подальшому може призвести до подвійного оподаткування його доходів, що є порушенням норм ПК та міжнародних договорів.

Тобто заява чітко свідчить про те, що особа має статус нерезидента.

Між тим, Верховний Суд відмовив у задоволенні цієї заяви на суто процесуальних підставах:

45. Недопустимим є ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза його межами передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19).
46. Апеляційний суд зі змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, встановив, що заявник прагне встановити у суді факт втрати статусу громадянина-резидента та набуття статусу громадянина-нерезидента для уникнення в майбутньому ймовірного порушення, невизнання чи оспорення його прав, зокрема, у випадках подвійного оподаткування його доходів, а також розкриття його банківської таємниці в рамках угоди CRS.
47. Велика Палата Верховного Суду наголошувала на тому, що вимога про встановлення фактів втрати статусу громадянина-резидента та набуття статусу громадянина-нерезидента не може розглядатися у судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника. Вказані факти можуть бути встановлені судом, зокрема, під час розгляду справ щодо оподаткування доходів заявника чи порушення ним митних правил, а не в окремому чи позовному провадженні за правилами цивільного судочинства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17). <...>
51. Апеляційний суд правильно встановив, що правова мета звернення заявника до суду з вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, полягає у наданні йому певного правового статусу, який має значення виключно у публічно-правових відносинах, що виключає можливість вирішення такого питання судом у порядку цивільного судочинства.

Що стосується думки команди First Pro Tax, то, за нашою оцінкою, підстави для задоволення такої заяви все ж були - і насправді це прямо випливає з умов для встановлення юридичних фактів, про які Верховний Суд зазначив у цьому рішенні. Крім того, виконання судами загальної юрисдикції цієї функції допомогло б заповнити законодавчу прогалину у питанні підтвердження статусу нерезидента.

Звертаємо увагу, що наша команда на постійній основі готує висновки щодо оцінки ознак резидента / нерезидента, а також систематизує роз'яснювальну та судову практику з цього питання. Тому якщо у вас є питання по цьому напрямку, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, нагадуємо, що об 11.00 починаємо наш щотижневий веб. Посилання на реєстрацію нижче:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_9-chervnya/register

Панство, ділимось записом нашого вчорашнього вебу. Були певні технічні складнощі і запис завантажився не весь, на майбутнє виправимо.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=GvC7jNL0uMU

📢 Нагадуємо про необхідність подати інформацію про наявність транспортних засобів і техніки до ТЦК та СП до 20 червня 2026 року❗️

Відповідно до п. 15 Положення №1921, керівники підприємств, установ та організацій подають до ТЦК та СП щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про:
▫️ наявність транспортних засобів і техніки;
▫️ їх технічний стан;
▫️ громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці.

⚠️ Важливо:
🔸 Обов'язок надання відомостей про транспорт не залежить від дати реєстрації підприємства. Якщо товариство зареєстроване лише за місяць до граничного строку подання інформації, це не звільняє керівника від обов'язку своєчасно подати інформацію до ТЦК та СП.

‼️"Нульові" відомості про транспорт також потрібно подавати. Якщо підприємство не має у власності чи користуванні транспортних засобів і техніки, керівник все одно повинен подати таку інформацію у встановлений строк із зазначенням їх відсутності.

🔸 Відсутність господарської діяльності не скасовує обов'язку подання відомостей про транспорт. Те, що товариство фактично не здійснювало діяльності та не мало найманих працівників, не є підставою для неподання інформації про транспорт до ТЦК та СП.

✅ Відповідний підхід відображено в судовій практиці, зокрема у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №158/728/26 https://reyestr.court.gov.ua/Review/135863329

❗️ Неподання інформації про транспорт до граничного строку її подання призводить до накладення штрафу на посадових осіб та керівників юридичних осіб у розмірі від 34 000 до 59 500 грн. (відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, хотіли поділитись успішним кейсом, в якому ДПСУ за наслідками оскарження в адміністративному порядку скасувала у повному обсязі ППР, винесені Офісом великих платників.

Наша команда супроводжувала цей кейс від початку перевірки - і досить великий внесок в перемогу був закладений саме на цьому етапі. Адже від цього безпосередньо залежить доказова база, на якій буде будуватися позиція ДПС.

Цікавість цього кейсу полягала, зокрема, в тому, що ДПС намагалася здійснити донарахування в декілька етапів - спочатку нам вдалось скасувати донарахування ще на етапі заперечень, але після цього була призначена додаткова позапланова перевірка, і донарахування за її наслідками вдалось скасувати на етапі оскарження в ДПСУ.

У разі наявності будь-яких питань (зокрема, щодо перед-перевірочного податкового аудиту, супроводження перевірок, їх оскарження), звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:

Кіпр: актуальний для 2026 року перелік низькоподаткових та неспівпрацюючих юрисдикцій

Панама: оновлення вимог щодо сабстансу для офшорних компаній

НБУ змінив граничні терміни ЗЕД-розрахунків по деяким операціям

Ділимось практикою супроводження перевірки компанії з боку ТЦК

Розглядаємо Закон щодо онлайн-продажів через маркетплейси: на кого розповсюджуюється та з якого періоду застосовується?

Чи грає роль IP-адреса контрагента / ваша для підтвердження податкового кредиту / витрат? Переглянули актуальну судову практику і ділимось із вами

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_16-chervnya/register

Панство, нагадуємо, що об 11.00 починаємо наш щотижневий вебінар. Посилання на реєстрацію нижче:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_16-chervnya/register

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Розглянули нещодавній закон про оподаткування доходів, отриманих через платформи, зміни в іноземному законодавстві (зокрема, низькоподаткові та неспівпрацюючі переліки країн для Кіпру, та вимоги сабстансу в Панамі), а також практику використання ІР-адрес під час податкових перевірок.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=t22zXYWViXs

І так, щодо перевірки ТЦК, яку ми супроводжували минулого тижня, сьогодні не встигли розповісти(( Тож перенесемо це питання на наступний тиждень. У будь-якому разі перевірка завершилась позитивно)) В перевірках ТЦК дуже важливо - готуватись до них завчасно, адже сама перевірка проходить в дуже обмежений проміжок часу і щось виправити / підготувати на місці майже неможливо.

📢 Орендна плата за ввезену в режимі тимчасового ввезення техніку: чи підлягає виплата материнській компанії – резиденту Німеччини оподаткуванню в Україні? 

 Джерело: ІПК ДПС від 09.05.2025 № 2551/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення
🔸 Підприємство орендує у материнської компанії бурякозбиральні комбайни.
🔸 Материнська компанія є резидентом Федеративної Республіки Німеччина та має організаційно-правову форму GmbH.
🔸 Комбайни ввезені на територію України в режимі тимчасового ввезення.
🔸 Підприємство планує сплачувати материнській компанії орендну плату.
🔸 Материнська компанія надала довідку про те, що є резидентом Федеративної Республіки Німеччина та сплачує податки, у тому числі корпоративний податок.

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є виплата орендної плати на користь материнської компанії доходом нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню за ставкою 15 %?

📝 Відповідь ДПС

✅ Оподаткування орендної плати за ПКУ
🔸 ДПС зазначає, що лізингова або орендна плата, яка сплачується резидентом на користь нерезидента за договором оперативного лізингу або оренди, належить до доходів нерезидента з джерелом походження з України відповідно до пп. «ґ» пп. 141.4.1 ПКУ.
🔸 У загальному порядку резидент, який здійснює таку виплату, утримує податок за ставкою 15 % під час виплати відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

✅ Застосування Угоди між Україною та Німеччиною
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що до доходів німецького резидента у вигляді орендної плати за договором оперативної оренди сільськогосподарської техніки застосовуються положення Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування.
🔸 ДПС зазначає, що доходи, отримані від надання майна у платне користування в межах таких договірних відносин, підпадають під дію ст. 7 Угоди як прибуток від комерційної діяльності.
🔸 ДПС зазначає, що якщо резидент Німеччини не здійснює таку комерційну діяльність в Україні через постійне представництво, то такі доходи підлягають оподаткуванню лише у Німеччині та звільняються від оподаткування в Україні.

✅ Умова для звільнення від оподаткування в Україні
🔸 ДПС пов’язує можливість звільнення таких доходів від оподаткування в Україні з тим, що отримувач доходу є резидентом Німеччини у розумінні Угоди та не здійснює відповідну діяльність через постійне представництво в Україні.

✅ Зауваження щодо відносин між материнською і дочірньою компаніями
🔸 ДПС окремо звертає увагу на ст. 9 Угоди щодо асоційованих підприємств.
🔸 У цій частині ДПС зазначає, що якщо між підприємствами у комерційних та фінансових взаємовідносинах встановлюються умови, відмінні від тих, які були б між незалежними підприємствами, прибуток може бути включений до прибутку відповідного підприємства та оподаткований.

👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

До речі, а як ви думаєте, чому в даному випадку ДПС не наполягала на тому, що такі виплати для податкових цілей повинні вважатись роялті і їх потрібно оподатковувати податком на репатріацію? 🤔

Невже зміна позиції на більш ліберальну, враховуючи неоднозначну для ДПС судову практику?

Нажаль, аж ніяк... справа у тому, що в Конвенції між Україною та Німеччиною термін "роялті" у ст. 12 визначається трохи інакше і не включає в себе плату за користування обладнанням:

4. Термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування

a) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори або твори мистецтва, включаючи кінематографічні фільми і фільми або плівки для радіомовлення чи телебачення; і

b) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду.

Тому, у разі оренди обладнання у нерезидентів, як і раніше, потрібно зберігати пильність і враховувати їх фіскальну позицію щодо можливої кваліфікації таких виплат як роялті для цілей податку на репатріацію.

‼️ Перехід на НОВІ КВЕДи

Пам'ятаємо, що з 01.01.2027р. Україна переходить на нову класифікацію видів економічної діяльності – NACE 2.1-UA, яка замінить державний класифікатор ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності». Нова класифікація затверджена наказом Держстату від 28.10.2025р. №191. Пізніше 25.12.2025р. Наказом № 244 Держстат представив План заходів із впровадження нової класифікації. Першим пунктом цього плану було розроблення у грудні 2025р. таблиць відповідності між класифікаторами.

Із запізненням на півроку 21.05.2026р. Держстат все ж на своєму сайті опублікував Таблиці відповідності (https://stat.gov.ua/uk/pages/vprovadzhennya-nace-21-ua).

Раніше ми радили бізнесу почекати даних таблиць для з'ясування необхідності подальших дій.
☝️Які висновки наразі можна зробити проаналізувавши дані таблиць?

✅Щодо окремих видів діяльності збережено пряму відповідність «1 до 1» між старими й новими кодами, в такому разі передбачалася автоматична їх зміна – без потреби у додаткових діях.

❌ Значна частина видів діяльності "поділилася" на кілька окремих кодів, що потребуватиме від бізнесу оновлення своїх реєстраційних даних.

Критично важливим це може бути для:
- для ФОПів та юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування;
- підприємств, діяльність яких пов’язана з ліцензуванням або отриманням дозвільних документів.
Увагу необхідно звернути на переоформлення статутних документів, якщо вони містять посилання на старі КВЕДи, що потребуватиме адміністративних процедур, скликання зборів учасників, проведення нотаріальних дій.

⚠️Рекомендуємо вже зараз проаналізувати свої майбутні коди NACE 2.1-UA та підготуватися до приведення реєстраційних даних у відповідність після появи офіційного механізму оновлення кодів.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Податковий кредит з ПДВ: ризиковість контрагента не є безумовною підставою для зняття (кейс «Кондитерська корпорація «Рошен»)
 
📌 Джерело: Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2026 у справі № 320/5900/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137039450

 📢 Ситуація:
 
▫️ За результатами  документальної перевірки ДПС зменшила від’ємне значення ПДВ.

▫️ Оскільки податковий орган дійшов висновків про нереальність здійснених операцій з трьома контрагентами.

▫️ Підставою для прийняття такого висновку стали відповідність критеріям ризиковості контрагентів, недостатність у них трудових та матеріальних ресурсів, недоліки в оформленні ТТН та відсутність окремих документів щодо товару.
 
👮‍♂️ Позиція ДПС:
 
🔺 за даними інформаційних систем ДПС контрагенти мали ознаки ризиковості та не володіли достатніми ресурсами для здійснення заявлених операцій;
 
🔺 формальний підхід при оформленні первинних документів свідчить про не можливість підтвердження факту перевезення товару;
 
🔺 відсутність документів щодо характеристик та походження товару свідчить про сумнівність операцій;
 
🔺 наявність зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної є однією із обов`язкових умов, а не єдиною умовою для віднесення сум ПДВ  до податкового кредиту.
 

👉 Позиція Підприємства:

🔸 господарські операції були реальними та підтверджені договорами, накладними, ТТН, актами, податковими накладними та платіжними документами;
 
🔸 товари фактично поставлені, послуги надані та оплачені;
 
🔸 на момент здійснення операцій контрагенти не були визнані ризиковими.
 

⚖️ Висновки Суду:

🔹  при оцінці права на податковий кредит необхідно досліджувати реальність господарських операцій та первинні документи, а не лише податкову інформацію щодо контрагентів;
 
🔹 віднесення контрагента до ризикових після здійснення операції не може автоматично свідчити про порушення з боку покупця;
 
🔹 інформація з податкових баз не може бути підставою для висновку про «нереальність» операцій Підприємства з контрагентом, оскільки така інформація носить інформативний характер та не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та є неналежним доказом.;
 
🔹 відсутність у контрагента достатньої кількості працівників, транспорту чи основних засобів не виключає можливості виконання операцій на підставі договору аутсорсингу, аутстафінгу, оренди авто з водієм;
 
🔹 недоліки в оформленні ТТН або відсутність окремих супровідних документів не є самостійною підставою для позбавлення права на податковий кредит;
 
🔹 законодавством не встановлений обов`язок та не наділено повноваженнями платника податків з перевірки дотримання податкового законодавства своїм контрагентом, а такий аналіз віднесено до виключної компетенції контролюючого органу.
 
 
✅ Отже, наявність у контрагента ознак ризиковості, податкова інформація щодо нього або недоліки в окремих документах не можуть бути достатньою підставою для зняття податкового кредиту, якщо господарські операції фактично відбулися та підтверджені належними первинними документами.
 
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
 
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, щотижневий вебінар на цьому тижні переносимо на четвер на 11.00. Питання, які плануємо розглянути на ньому:

"Імпортний" ПДВ щодо послуг з ремонту обладнання на користь нерезидента, зокрема, при частковій попередній оплаті

Наслідки з ПДВ та податку на прибуток при списанні активів, знищених в результаті влучання БПЛА

Роботодавець відраховує частину зарплати працівників за їх згодою в іноземну фінансову установу у межах пенсійного плану: наслідки з податку на прибуток, ПДВ, ПДФО та ЄСВ

Постачання послуг з ремонту транспортних засобів, у вартість якого входять товари, постачання яких оподатковується ПДВ за ставкою 0%: чи можна застосувати до послуг також ставку ПДВ 0%?

Операції з нерезидентами в низькоподаткових організаційно-правових формах - деякі питання щодо застосування 30%-го коригування, зокрема, яким документом підтвердити сплату податку нерезидентом для незастосування коригувань

ТОВ постачає подарункові сертифікати іншій ТОВ, яка може обміняти їх на товари або передати іншим особам: які наслідки в обліку ПДВ?

Операція не відбулась, але ТОВ виписало і зареєструвало податкову накладну: як виправити помилку і чи потрібно відображати таку операцію в декларації?

Фізична особа здійснює внесок корпоративних прав ТОВ до статутного капіталу компанії-нерезидента: чи визнавати інвестиційний прибуток з оподаткуванням ПДФО?

Ділимось практикою супроводження перевірки компанії з боку ТЦК (перенос з попереднього вебу)

Судова практика щодо виправлення помилок у податковій звітності після отримання акту камеральної перевірки

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_25-chervnya/register

📢 Минулого тижня з'явилось декілька листів ДПС щодо оподаткування ПДВ агентських послуг - в ситуації коли агент лише приймає кошти від споживачів, а конкретну послугу надає постачальник.

Позиція ДПС з цього питання, на щастя, поки не змінилась і є ліберальною. Вона полягає в тому, що компанія-агент при отриманні коштів від споживачів таку суму коштів до бази ПДВ не включає, а визначає ПДВ лише на вартість власних агентських послуг (які він надає не споживачам, а постачальнику послуг). Тобто, "транзитна" сума до бази ПДВ компанії-агента не потрапляє.

Нижче приклад з листа ДПСУ від 15.06.2026 р. № 3449/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, який був присвячений операціям з продажу агентом квитків на концертний захід (до речі, колись ще в "до-ковідні" часи ми запитували ІПК з тих самих питань і висновок був аналогічним):

З огляду на описану у зверненні ситуацію Товариство не буде фактичним постачальником послуг концертно-розважального характеру, а здійснюватиме лише продаж (реалізацію) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору у межах агентського договору.

Таким чином матиме місце операція Товариства з постачання організатору агентських послуг (продаж (реалізація) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору у межах агентського договору), яка підлягає оподаткуванню за ставкою ПДВ у розмірі  20 відсотків.

За такою операцією Товариство, на дату тієї події, що відбуватиметься раніше, або зарахування коштів, або дата оформлення документів, що засвідчує факт постачання, повинно буде визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну на організатора, виходячи виключно з вартості поставлених такому організатору агентських послуг та, відповідно, без урахування вартості послуг концертно-розважального характеру.

При цьому, в описаній у зверненні ситуації підстави для складання податкових накладних на покупців (кінцевих споживачів) у Товариства відсутні.

‼️ Звертаємо увагу, що така агентська модель може застосовуватись в багатьох напрямках, незалежно від галузі. І саме тому цей ліберальний висновок ДПС буде корисним не тільки організаторам концертних заходів.

У разі вашої зацікавленості у впровадженні такої моделі у вашу структуру бізнесу, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, нагадуємо, що сьогоднішній веб на цьому тижні переносимо на четвер на 11.00