За хвилину починаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь ;)

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Розглядали питання з практики податкових перевірок, КІК, роялті та податку на репатріацію, реорганізації та ПДВ, пропорційного розподілу ПДВ за ст. 199 ПКУ, два роз'яснення щодо ТЦУ тощо.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=ZCM7pLEDIlU

📢 Ліквідація мажоритарія не зупиняє ТОВ: Верховний Суд підтвердив повноважність зборів

📎 Джерело: Постанова КГС ВС від 02.10.2025 у справі № 910/5717/23
https://reyestr.court.gov.ua/Review/135000485

📢 Суть спору:
Колишній директор ТОВ оскаржив рішення загальних зборів, якими його було звільнено та призначено нового керівника. Він стверджував, що збори є неправомочними, оскільки мажоритарний учасник товариства (99,999% статутного капіталу) на момент їх проведення вже був ліквідований, а отже, необхідної кількості голосів для ухвалення рішень не було.

🔻 Позиція судів попередніх інстанцій:
Суд першої інстанції відмовив у позові, однак апеляційний суд став на бік позивача та визнав рішення зборів недійсними.

🧑🏽‍⚖️⚖️ Висновки Верховного Суду:

🔹 у разі ліквідації учасника-юридичної особи без правонаступників його частка не враховується при визначенні кворуму;

🔹 голоси інших учасників у такому випадку становлять 100%;

🔹 навіть учасник із міноритарною часткою має право одноосібно ухвалювати рішення щодо діяльності товариства;

🔹 рішення про звільнення директора може бути ухвалене в будь-який час і не залежить від позиції виконавчого органу, оскільки директор не є суб’єктом корпоративних прав.


✅ Верховний Суд підтвердив, що загальні збори є правомочними навіть за відсутності мажоритарного учасника, якщо він ліквідований без правонаступництва. У такому випадку голоси чинних учасників визначаються без урахування ліквідованої частки.

Суд скасував рішення апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено у задоволенні позову.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Щодо повноважень наглядової ради на дострокове припинення повноважень одноособового виконавчого органу товариства (президента) та моменту їх виникнення
Джерело: 📎 Постанова КГС ВС від 18.03.2026 у справі № 910/11142/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/134960926

‼️ Ситуація:
Президент Товариства оскаржив рішення наглядової ради про дострокове припинення його повноважень, а також наказ про звільнення та вимагав виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Він стверджував, що наглядова рада не була створена належним чином, оскільки загальні збори не ухвалювали окремого рішення про її обрання, а отже, не мала повноважень ухвалювати такі рішення.

⚖️ Позиція судів попередніх інстанцій:
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Вони встановили, що наглядова рада була сформована через затвердження нової редакції статуту, де визначено її склад і повноваження.

🧑🏽‍⚖️⚖️Висновки Верховного Суду:

▫️ наглядова рада може бути створена та сформована через затвердження статуту, якщо в ньому визначено її склад;

▫️ відсутність окремого рішення про обрання наглядової ради не свідчить про її нелегітимність;

▫️ якщо статут прямо передбачає повноваження наглядової ради, вона має право достроково припиняти повноваження одноособового виконавчого органу;

▫️ рішення про звільнення керівника може бути ухвалене у будь-який час і з будь-яких підстав, якщо це передбачено статутом;

▫️ повноваження органів управління виникають з моменту ухвалення рішення учасниками та закріплення у статуті, а не з моменту державної реєстрації.


✅Верховний Суд підтвердив правомірність дій наглядової ради та зазначив, що вона діяла в межах своїх повноважень. Відтак підстав для скасування рішення про звільнення президента немає. Касаційну скаргу залишено без задоволення.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

‼️Оподаткування податком на доходи нерезидента та ПДВ агентської винагороди нерезиденту за агентські послуги, надані за межами України

💬 Джерело
ІПК ДПС від 13.06.2025 № 3284/ІПК/99-00-21-03-02- ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство планує укласти договір із юридичною особою – резидентом Швейцарської Конфедерації про надання агентських послуг.
🔸 За умовами договору нерезиденту надається право представляти інтереси Товариства на території Європи, Азії та США.
🔸 Нерезидент має за винагороду здійснювати комунікацію з потенційними постачальниками та/або покупцями, шукати та залучати їх до співпраці з Товариством, укладати угоди, сприяти їх виконанню, представляти Товариство у відносинах з третіми особами та виконувати інші дії за дорученням Товариства.
🔸 Оплата агентських послуг має здійснюватися Товариством в іноземній валюті – євро.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи підлягає агентська винагорода, що сплачується резидентом на користь нерезидента за агентські послуги, оподаткуванню ПДВ?
🔸 Чи підлягає така агентська винагорода оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України, якщо агентські послуги надаються нерезидентом резиденту за межами митної території України?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо ПДВ

🔸 ДПС зазначає, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що послуги, зазначені у зверненні, а саме комунікація з потенційними постачальниками та/або покупцями, пошук і залучення таких осіб до співпраці, укладення угод, сприяння їх виконанню та представництво у відносинах з третіми особами, не віднесені до переліку послуг, визначених у пп. 186.2, 186.3 і 186.3¹ ПКУ.
🔸 ДПС зазначає, що у такому випадку місце постачання таких послуг визначається за п. 186.4 ПКУ – за місцем реєстрації постачальника послуг.
🔸 Оскільки постачальником зазначених послуг у наведеній ситуації є нерезидент, місце постачання таких послуг визначатиметься за межами митної території України.
🔸 ДПС вказує, що за таких обставин операції з постачання таких послуг нерезидентом Товариству не будуть об’єктом оподаткування ПДВ.

✅ Щодо податку на доходи нерезидента

🔸 ДПС зазначає, що до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України належить, зокрема, агентська винагорода, отримана від резидентів за агентські послуги, надані нерезидентом на території України на користь резидентів.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо резидент здійснює виплату нерезиденту агентської винагороди за послуги, які надавалися за межами території України, такі виплати не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ.

👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий вебінар. Плануємо розглянути настпні питання:

- Нова Конвенція про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Німеччиною - вивчаємо відмінності
⁠- Фіскальна позиція ДПС щодо термінів реєстрації «зменшуючих» РК - податкова вимагає для уникнення порушень використовувати систему SWinED: чи законно?
⁠- Чи можна при виплатах на користь резидента Естонії для підтвердження статусу нерезидента використовувати довідку без апостиля, посилаюсь на Договір про правову допомогу?
⁠- Чи можна випплатах на користь нерезидента для підтвердження статусу нерезидента використовувати електронну довідку з електронним апостилем?
⁠- Виплати на користь ОАЕ, Угорщини з корпоративного інвестиційного фонду (КІФ), зокрема, у зв’язку з ліквідацією КІФ - хто є податковим агентом, яку ставку за міжнародним договором застосовувати та деякі інші питання
⁠- Проєкт Мінфіну щодо порядку застосування штрафу за недотримання «інвалідного» нормативу
⁠- Імпорт безоплатних зразків та їх подальше безоплатне постачання на території України
⁠- Позитивні курсові різниці для юр особи – платника єдиного податку.
⁠- Внесок учасником коштів до додаткового капіталу юр особи – платника єдиного податку.
⁠- Чи підлягає сума цільового внеску за недотримання «інвалідного» нормативу коригуванню фінансового результату до оподаткування?
⁠- Інші питання

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_26-travnya/register

📢❗️Кабінет Міністрів України змінює правила бронювання військовозобов’язаних працівників для критично важливих підприємств

Мінекономіки було опубліковано ключові нововведення, де серед основних змін передбачаються:
🔸для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівників рівень середньої заробітної плати має становити не менше 3 мінімальних зарплат - 25 941 грн;
🔹 для підприємств на прифронтових територіях зберігається чинний поріг - 2,5 мінімальної зарплати (21 618 грн);
🔸працівники, які мають відстрочку за ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники-сумісники враховуватимуться у квоті лише за одним місцем роботи;
🔹 міністерства, ЦОВВ та ОВА мають протягом місяця повторно затвердити критерії критичності за погодженням із Міноборони та Мінекономіки;
🔸 протягом 3 місяців має бути переглянуто статус усіх підприємств, які вже визначені критично важливими.

⚠️ Водночас Уряд наголошує, що на перехідний період чинний статус критичності підприємств та діючі бронювання зберігаються до ухвалення нових рішень.

📚Якщо у вас виникають питання щодо підтвердження статусу критичності, бронювання працівників або впливу нових правил на бізнес, команда First Pro Tax готова допомогти з аналізом та практичними рекомендаціями.

https://me.gov.ua/News/Detail/023c6dd8-1328-4997-83e6-7568698c46ba

За 30 хвилин починаємо наш щотижневий вебінар.
Приєднуйтесь за посиланням:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_26-travnya/register

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Були досить цікаві питання з практики перевірок та запитів за останній тиждень, також розповіли про зміни в законодавстві та традиційно оглянули роз'яснення та судову практику.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=OEkNLjnnvm4

Оподаткування доходу нерезидента від продажу українському банку іноземних боргових цінних паперів, що перебувають в обігу на визначеній іноземній біржі.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 21.01.2026 № 430/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення:

🔸 Банк має ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження професійної діяльності на ринках капіталу та може здійснювати операції з торгівлі фінансовими інструментами в межах дилерської, брокерської та субброкерської діяльності.
🔸 Банк планує здійснювати інвестиційні операції з купівлі боргових цінних паперів, емітованих урядом іншої держави.
🔸 Такі цінні папери планується придбати у банка-нерезидента.
🔸 Зазначені цінні папери перебувають в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку іноземних фондових бірж, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПКУ.

🤔 Питання платника податків:

🔸 Чи не підлягає оподаткуванню податком на доходи нерезидента дохід, отриманий нерезидентом від продажу банку цінних паперів, емітентом яких є уряд іноземної держави та які перебувають в обігу на фондовій біржі з переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПКУ.
🔸 Чи не відображається у Додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств дохід банка-нерезидента від продажу банку таких цінних паперів.

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо оподаткування доходу нерезидента від продажу цінних паперів:
🔸 ДПС зазначає, що виплата доходу на користь нерезидента при здійсненні операції з купівлі банком боргових цінних паперів, емітентом яких є центральні органи виконавчої влади іноземних країн, які перебувають в обігу на фондовій біржі з переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПКУ, не підпадає під доходи нерезидента, визначені пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що операції з продажу таких боргових цінних паперів, розміщених на іноземній фондовій біржі з відповідного переліку, не підпадають під оподаткування відповідно до пп. 141.4.11 ПКУ.
🔸 ДПС окремо зазначає, що не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України доходи нерезидента від продажу банку таких боргових цінних паперів за умови, що перебування цінних паперів в обігу на відповідній біржі підтверджується витягом із біржового реєстру на дату проведення операції купівлі-продажу облігацій та/або інформацією з офіційного сайту відповідної іноземної біржі.

✅ Щодо відображення у Додатку ПН
🔸 ДПС зазначає, що в описаному випадку Додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств не заповнюється.

👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Наступного тижня додатково додатково до нашого оглядового вебінару наша команда буде проводити веб для Федерації роботодавців України та Південноукраїнського офісу ЄБА (https://eba.com.ua/event/praktyka-podatkovyh-perevirok-za-pershe-pivrichchya-2026-roku-aktualni-kejsy-pozytsiya-dps-ta-sudova-praktyka-2026-05-26-11-44/?fbclid=IwY2xjawSCT65leHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZAEwAAEeiZzBZdbyiME9Hzd26Ess5Smzk0FZ_H1zjktGoYmTMobL6QZXkeeW2-veTsQ_aem_FeeiI9L6-2U0XzJOHUQv2A) по наступним питанням:

Практика податкових перевірок з початку 2026 року

• податок на репатріацію при виплатах відсотків на нерезидентів - які аргументи у ДПС і як захищались;
• виплати нерезиденту за користування обладнанням і кваліфікація цих операцій ДПС як роялті з нарахуванням податку на репатріацію - розглядаємо рішення суду на користь платника;
• виробництво товару з утворенням брухту з подальшим продажем останнього - ДПС нараховує "компенсуючий" ПДВ по всій вартості сировини. Чи є для цього підстави?
• структурування операцій з використанням компанії-платіжного агента, який отримує кошти від покупців/клієнтів, і перераховує їх далі постачальникам послуг: на якому етапі виникають ПДВ?
• наскрізні дивіденди - розглядаємо актуальну позицію ДПС;
• інші актуальні роз'яснення та судова практика

У разі вашої зацікавленості щодо участі у цих заходах у якості слухачів можемо проговорити з організаторами. Звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Внесення додаткового вкладу у вигляді нерухомого майна нерезидентом до статутного капіталу резидента України: оподаткування податком на доходи нерезидента.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 27.05.2025 № 2913/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення
🔸 Учасниками товариства є дві юридичні особи – резиденти Данії.
🔸 Учасники прийняли рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів.
🔸 Один із учасників-нерезидентів володіє об’єктом нерухомого майна на території України.
🔸 Такий учасник має намір внести це нерухоме майно до статутного фонду товариства як додатковий вклад.

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи оподатковується податком на доходи нерезидента операція з внесення учасником товариства – нерезидентом додаткового вкладу до статутного капіталу товариства у вигляді нерухомого майна, розташованого на території України, відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо оподаткування операції внесення нерухомого майна до статутного капіталу
🔸 ДПС зазначає, що господарські операції, які передбачають внесення майна в обмін на корпоративні права, є прямою інвестицією.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що доходи нерезидента із джерелом їх походження з України, зокрема доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, підлягають оподаткуванню у порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.
🔸 ДПС зазначає, що під продажем товарів для цілей ПКУ розуміються будь-які операції, які передбачають передачу права власності на товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання.
🔸 ДПС вказує, що передача нерезидентом нерухомого майна, розташованого на території України, в обмін на корпоративні права резидента є доходом нерезидента на суму вартості такого переданого майна.
🔸 Такий дохід, за позицією ДПС, підлягає оподаткуванню за ставкою 15 відс. виходячи з розрахунку, встановленого пп. 141.4.2 ПКУ.

✅ Щодо порядку утримання податку
🔸 ДПС зазначає, що якщо дохід виплачується нерезиденту у формі, відмінній від грошової, податок на доходи нерезидента підлягає нарахуванню та сплаті за спеціальним розрахунком, передбаченим пп. 141.4.2 ПКУ.

✅ Щодо міжнародного договору
🔸 ДПС окремо зазначає, що чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною податкового законодавства України.
🔸 Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий вебінар від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:

Огляд нещодавніх листів щодо податкового резидентства і оподаткування доходів за кордоном, зокрема, заробітної плати від іноземних компаній

Повідомлення про КІК та звіт з КІК - огляд ІПК з декількома актуальними технічними особливостями заповнення

Фізична особа продає нерезиденту корпоративні права ТОВ, вартість яких забезпечена нерухомістю в Україні, з розрахунком за кордоном: які податкові та валютні наслідки?

Сертифікат про сплату податків за кордоном неможливо апостилювати: чи можна зарахувати податок в Україні на підставі його електронної версії?

Рішення Верховного Суду - чи впливає корпоративна структура / залежність на висновки щодо статусу бенефіціарного власника доходів

⁠Маркетплейс виплачує бонуси ФОП - платнику єдиного податку податкові наслідки.

⁠⁠Судова практика ВС щодо:
•⁠ додаткового блага під час продажу нерухомості та корпоративних прав за ціною інвестиційних договорів;
•⁠ ⁠неналежного заповнення обов`язкових реквізитів податкових накладних.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-hvilinu_2-chervnya/register

📢 Оприлюднено постанову КМУ від 30.05.2026 №692, яка вносить зміни щодо низки процесів бронювання.
Джерело: https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-broniuvannia-viiskovozoboviazanykh-na-period-mobilizatsii-ta-na-voiennyi-t300526

✅ Основні зміни:
1. Підвищення зарплатного коефіцієнта з 2,5 до 3 мінімальних зарплат.
2. Зберігається пільга для частини прифронтових підприємств на рівні 2,5 мінімальних зарплат.
3. Запровадження для підприємств обов'язку анульовувати "зайві" бронювання на протязі 10 робочих днів у разі перевищення ліміту.
4. Перевищення ліміту заброньованих працівників є підставою для скасування статусу критично важливого.
5. Працівники, які мають відстрочку з інших причин ( ст. 23 Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), а також ті, хто працює за сумісництвом на кількох підприємствах, рахуються в загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи.
6. Посилення вимог до резидентів Дія Сіті:
необхідно відповідати вимогам ст. 5 Закон України від 15.07.2021 №1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», що підтверджується податковими розрахунками за останні 6 місяців.
7. До Єдиного переліку тепер додають інформацію про те, яким саме критеріям відповідає підприємство.
8. Органи влади мають переглянути галузеві та регіональні критерії так, щоб вони застосовувались лише до підприємств, які справді критично важливі:
- до 10 червня 2026 – перегляд галузевих/регіональних критеріїв;
- до 1 липня 2026 – аналіз відповідності підприємств новим критеріям.

☝️ До 1 вересня 2026 – перегляд раніше прийнятих рішень. "Старі" рішення про критичну важливість діють не довше ніж до цієї дати.

👉 Звертаємо увагу, що підвищення коефіцієнта до 3,0 та деякі норми набирають чинності з 1 вересня 2026, решта – з дня опублікування.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось із вами записом вчорашнього вебу. Завдяки питанням та коментарям глядачів, захід пройшов досить активно та цікаво)

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=TQ3n0x1IRv4

На оновлені критерії "критичності" рекомендуємо звернути увагу резидентам Дія Сіті (стартапи і не тільки), оскільки для них такі зміни можуть бути не очікуваними

📢Підтвердження статусу податкового резидента Люксембургу для застосування пониженої ставки податку: вимоги оформлення, апостиль та переклад сертифікату про статус резидента.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 11.03.2026 № 1383/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

📌 Ситуація із звернення
🔸 Платник податків у межах господарської діяльності уклав кредитний договір з нерезидентом з Великого Герцогства Люксембург.
🔸 За цим договором платник податків отримує кредитні кошти та сплачує проценти на користь нерезидента.
🤔 Питання платника податків
🔸 Які саме документи має надати нерезидент для застосування пониженої ставки податку на репатріацію відповідно до статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на капітал?
🔸 Який компетентний орган Великого Герцогства Люксембург уповноважений видавати документи, що підтверджують статус бенефіціарного (фактичного) власника доходу та статус фінансової установи?
🔸 Який обов’язковий зміст або формат повинні містити такі документи для цілей застосування зазначеної Конвенції, зокрема щодо підтвердження статусу бенефіціарного (фактичного) власника процентного доходу?
🔸 Чи повинні оригінали таких документів бути апостильовані та перекладені державною мовою України?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо можливості застосування Конвенції при виплаті процентів
🔸 ДПС зазначає, що при виплаті процентів на користь нерезидента платник податків має право застосувати правила Конвенції, зокрема зменшену ставку податку, якщо дотримані положення Конвенції та наявне документальне підтвердження того, що нерезидент є резидентом Великого Герцогства Люксембург і бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що для застосування положень Конвенції у платника податків має бути довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом Великого Герцогства Люксембург.
🔸 Така довідка, за позицією ДПС, має бути видана Міністром фінансів Люксембургу або його повноважним представником, за формою, затвердженою згідно із законодавством Великого Герцогства Люксембург, та відповідати вимогам п. 103.5 ПКУ, зокрема бути належним чином легалізованою та перекладеною відповідно до законодавства України.

✅ Щодо підтвердження статусу бенефіціарного власника доходу
🔸 ДПС зазначає, що у платника податків мають бути документи, які підтверджують статус нерезидента як бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що такими документами можуть бути, зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів.
🔸 За змістом ІПК ці документи мають свідчити, що отримувач доходу є особою, яка має право на отримання такого доходу та є вигодоотримувачем щодо нього, тобто має право фактично розпоряджатися таким доходом.

✅ Щодо застосування ставки для банку або іншої фінансової установи
🔸 ДПС окремо зазначає, що у разі застосування ставки 5 відсотків до процентів, які виникають в Україні та сплачуються за позиками, наданими банком або іншою фінансовою установою Великого Герцогства Люксембург, у платника податків також має бути документальне підтвердження статусу нерезидента-надавача позики як фінансової установи.
🔸 Окремого переліку конкретних документів, які безумовно підтверджують статус фінансової установи, у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Щодо компетентного органу Люксембургу
🔸 У цій ІПК ДПС наводить положення Конвенції, за якими термін «компетентний орган» щодо Люксембургу означає Міністра фінансів або його повноважного представника.
🔸 Саме в такому контексті ДПС зазначає, що довідка про статус податкового резидента має бути видана Міністром фінансів Люксембургу або його повноважним представником.
🔸 Окремої прямої відповіді щодо того, який саме орган уповноважений видавати документи на підтвердження статусу бенефіціарного власника доходу та статусу фінансової установи, ІПК не містить.

✅ Щодо форми та змісту документів
🔸 ДПС зазначає, що вимог до форми документа, який підтверджує статус контрагента як бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також як фінансової установи, чинним законодавством не встановлено.
🔸 Окремого обов’язкового формату таких документів у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Щодо апостиля та перекладу
🔸 ДПС зазначає, що документи, видані уповноваженими органами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
🔸 Оскільки Люксембург є учасником Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, ДПС вказує, що офіційні документи нерезидента вважатимуться належним чином легалізованими за наявності апостиля та нотаріально засвідченого перекладу документа.

👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Реєстрація на тимчасово окупованій території не позбавляє права на повернення надміру сплачених митних платежів
 
Джерело: постанова КАС ВС від 01.04.2026 у справі № 280/5808/23
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/135416584/
 
📢Ситуація:
🔸Підприємство, зареєстроване у м. Василівка Запорізької області, вимагало повернення надміру сплачених митних платежів після скасування в судовому порядку рішення митниці про коригування митної вартості товарів.
🔸Проте митниця відмовила у підготовці висновку про повернення коштів, оскільки компанія зареєстрована на тимчасово окупованій території, а тому на неї поширюються обмеження ст. 13 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон про ТОТ).
 
👮‍♂️Позиція митних органів:

🔸 Підприємство, будучи зареєстрованим у м. Василівка Запорізької області, яке включено до переліку ТОТ, позбавлене права на повернення надміру сплачених митних платежів.
🔸 Тому реєстрація субʼєкта господарювання на ТОТ сама по собі є достатньою підставою для застосування до нього обмежень, передбачених чинним законодавством.
 
👤Позиція підприємства:

🔸Застосування таких обмежень можливе виключно за наявності відповідного рішення КМУ, яким офіційно визначається перелік територій, на яких запроваджуються обмеження господарської діяльності, фінансових операцій або розрахунків із субʼєктами, що там зареєстровані.
🔸Відсутність такого рішення унеможливлює застосування заборон, що обмежують реалізацію права на повернення надміру сплачених митних платежів, передбаченого МКУ.
 
🖊Висновки судів попередніх інстанцій:
▫️Суд першої інстанції задовольнив позов, указавши, що митниця безпідставно застосувала обмеження Закону про ТОТ, оскільки відсутні докази їх поширення на відповідну територію.
▫️Третій апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що реєстрація позивача на ТОТ виключає можливість повернення коштів без зміни податкової адреси.
 
⚖️Висновки Верховного Суду:
🔹Закон про ТОТ установлює різні режими застосування обмежень:
1) автоматичний — для територій, щодо яких такі обмеження застосовуються безпосередньо в силу закону; та
2) факультативний — для територій, окупованих під час воєнного стану.
У другому випадку обмеження можуть застосовуватись лише за умови прийняття окремого рішення КМУ.
 
🔹КМУ не ухвалював рішень про поширення дії положень, зокрема, ст. 13 Закону про ТОТ на тимчасово окуповані в умовах воєнного стану території, визначені п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зокрема на м. Василівку Запорізької області, де зареєстровано підприємство.
 
🔹 Тому для територій, визнаних тимчасово окупованими в умовах воєнного стану за п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону про ТОТ, для застосування обмежень, передбачених ст. 13 Закону про ТОТ, необхідним є не лише факт визнання відповідної території тимчасово окупованою, а й наявність окремого рішення КМУ про поширення на неї дії положень цієї статті.
 
✅Отже, реєстрація підприємства на ТОТ (після 24.02.2022) не може бути самостійною підставою для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів, якщо КМУ не ухвалив окремого рішення про поширення відповідних обмежень.
 
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути на ньому такі питання:

Фізична особа планує продати закордонну нерухомість: чи може вона претендувати на понижену ставку / звільнення / зарахування податків, сплачених за кордоном?

Послуги з розробки та тестування ПЗ на користь замовника в США: чи є обов'язок реєструватись платником ПДВ і як визначається місце постачання?

Отримали аванс за товар, але надалі стався форс-мажор у покупця, що призвело до неможливості виконати зобов'язання на його користь: чи є підстави для коригування зобов'язань з ПДВ і які наслідки в обліку податку на прибуток?

Продаж зерна, яке зберігається на елеваторі, з укладанням видаткової накладної та тристороннього акту: на яку дату виникають зобов'язання з ПДВ?

ТОВ отримало в статутний капітал нерухомість, яка вже надавалась в оренду, і учасники-колишні орендодавці перерахували їй аванс, який вони отримали раніше. На момент отримання такого авансу ТОВ не було платником ПДВ, а на момент надання послуг з оренди - так: чи нараховується ПДВ на суму авансу?

Фінансова-компанія кредитор здійснює стягнення на майно боржника шляхом його продажу без оформлення права власності: чи є наслідки з ПДФО?

Судова практика при оскарження лише наказу про призначення податкової позапланової невиїзної перевірки фізичної особи, забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу про перевірку.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_9-chervnya/register