📢 Формування собівартості, документальне підтвердження витрат і коригування за операціями з нерезидентами

📎Джерело: Постанова КАС ВС від 14.09.2026 по справі № 560/9332/22
🖇https://reyestr.court.gov.ua/Review/139771608

💼 Ситуація:

▫️За результатами позапланової перевірки ДПС дійшла висновків, що Товариство завищило собівартість реалізованої продукції, у зв’язку з віднесенням до її складу витрат на модернізацію (поліпшення) орендованих основних засобів та витрат, сформованих на підставі первинних документів, складених з порушенням вимог Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та які неможливо достовірно оцінити.

▫️Також податкова встановила заниження різниць, на які збільшується фінансовий результат до оподаткування, в результаті не відображення у додатках «РІ» до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, різниць, які збільшують фінансовий результат на 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, реалізованих на користь нерезидентів.

▫️На підставі акта перевірки податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення, яким збільшив Товариству зобов’язання з податку на прибуток та застосував штрафні санкції.

⚖️Висновки Верховного Суду:

🔹Щодо витрат на ремонт орендованих приміщень.
✅Сам по собі масштаб робіт, їх комплексність і тривалість не встановлюють конкретного економічного результату виконаних робіт та не підтверджують поліпшення об’єкта основних засобів. Суди мали встановити, що саме було змінено, у чому полягає економічний результат від ремонту та якими доказами він підтверджується. Оскільки цих обставин не з’ясовано, висновки про завищення собівартості є передчасними.


🔹Щодо витрат за операціями з ФОП.
✅Сам факт наявності недоліків у первинних документах не може автоматично свідчити про відсутність господарських операцій або безпідставність понесених витрат, а здійснення оплати не звільняє суд від необхідності перевірити фактичний зміст, обсяг і вартість відповідних операцій. Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки всім первинним документам, зокрема калькуляціям до актів наданих послуг, які могли містити відомості про обсяги та вартість спожитих комунальних ресурсів.


🔹Щодо 30-відсоткового коригування за операціями з нерезидентами.
✅Сам факт здійснення операцій з нерезидентами, зазначеними у відповідних переліках, не є достатнім для висновку про автоматичне виникнення у платника податку обов`язку збільшити фінансовий результат на 30 відсотків вартості таких операцій. Товариство надало докази відповідності цін принципу «витягнутої руки», зокрема документацію щодо контрольованих операцій, у якій застосовано метод порівняльної неконтрольованої ціни, а також порівняння цін за спірними операціями з цінами за співставними операціями позивача з іншими нерезидентами. Контролюючий орган не надав належних доказів, які спростовували б результати такого порівняння.


‼️ Таким чином, Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги Товариства та ДПС. Судові рішення в частині оцінки витрат на ремонт орендованих приміщень і витрат за операціями з ФОП скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Висновок апеляційного суду про протиправність 30-відсоткового коригування залишено без змін.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Через 5 хвилин починаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь 😉

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_20-zhovtnya/register

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Оглянули коротко законопроєкт щодо скасування ПДВ-пільг по посилках, декілька листів (зокрема, щодо ПДВ і коригування вартості після 1095 днів після складання ПН, відступлення прав за майновими правами, податкових витрат за відсотковою позикою від фізичної особи, безкоштовного експорту зразків продукції тощо) та декілька судових рішень.

Посилання нат запис:

https://www.youtube.com/watch?v=GIYqqSpAKDc

⚖️Корпоративний договір, укладений до набрання чинності Законом про ТОВ: позиція Верховного Суду

 📚Джерело: Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2026 року у справі № 927/133/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/136392165

Верховний Суд у спорі щодо недійсності умови корпоративного договору про завчасне повідомлення про зміну складу учасників товариства наголосив на важливості дати укладення договору для визначення законодавства, яке підлягає застосуванню.

🗃Обставини справи
6 березня 2018 року між ТОВ «Корнфілд ЛТД» та іншою стороною було укладено корпоративний договір учасників ТОВ «Іст Агро». За його умовами ТОВ «Корнфілд ЛТД» мало повідомляти іншу сторону не менш ніж за 30 календарних днів про зміну або можливу зміну складу власних учасників. За порушення цього обов’язку передбачалася компенсація в розмірі 20 млн грн.
Позивач наполягав на недійсності цієї умови, зокрема стверджуючи, що вона виходить за межі предмета корпоративного договору, не спрямована на реальне настання правових наслідків та суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

🔸Яке законодавство застосовується до договору, укладеного 6 березня 2018 року?
На дату укладення договору Закон України № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ще не набрав чинності. Тому, як зазначив Верховний Суд, до договору застосовуються норми статті 51-1 Закону України «Про господарські товариства», чинні на той момент:
«46. […] правове регулювання укладеного 06.03.2018 корпоративного договору здійснюється за нормами про договір про реалізацію прав учасників […]».

🔹Чи стосується повідомлення про зміну власників сторони договору управління товариством?
ТОВ «Корнфілд ЛТД» заперечувало, що зобов’язання повідомляти про зміну власних учасників пов’язане з реалізацією корпоративних прав щодо ТОВ «Іст Агро».
Однак за оцінкою Верховного суду, зміна власників ТОВ «Корнфілд ЛТД» могла впливати на контроль над спільним бізнесом, який сторони здійснювали через ТОВ «Іст Агро». Тому обов’язок повідомлення був пов’язаний із відносинами сторін щодо управління спільним товариством, а не існував сам по собі поза межами корпоративних відносин.

Також, під час оцінки вимоги про недійсність спірного положення, Верховний Суд узяв до уваги, що договір було укладено за згодою учасників ТОВ «Корнфілд ЛТД», а товариство виконувало його протягом понад шести років.
Отже, судом були враховані попередня поведінка сторони та її тривале дотримання погоджених умов.

🔸Чи можна визнати недійсною умову про компенсацію в розмірі 20 млн грн?
Щодо компенсації у розмірі 20 млн грн Верховний Суд зазначив, що встановлення такого заходу відповідальності допускається частиною одинадцятою статті 51-1 Закону України «Про господарські товариства», зокрема з огляду на те, що неповідомлення могло призвести до припинення спільного бізнесу сторін.
Компенсація виконує компенсаторно-відновлювальну та превентивну функції й за своєю правовою природою наближена до штрафу у твердій грошовій сумі.
Водночас надмірність погодженої санкції сама по собі не є підставою для визнання відповідної умови недійсною. Пропорційність розміру відповідальності суд оцінює під час розгляду справи про її стягнення, коли за наявності законних підстав може вирішуватися питання про зменшення відповідної суми.

🟢Команда First Pro Tax допоможе розібратися з корпоративними питаннями, підготувати та проаналізувати корпоративні договори, оцінити правові ризики їхніх умов і захистити інтереси бізнесу.


У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

⬅️⬆️➡️Наразі у компаній виникає багато питань щодо релокації потужностей та персоналу (на жаль, такий час). Зверніть увагу на необхідність коректного оформлення зміни умов праці (у тому числі, якщо робота буде виконуватись дистанційно), вирішення питання щодо місця сплати ПДФО (за місцем реєстрації компанії чи місцем фактичного виконання роботи працівниками), подання повідомлення 20-ОПП, додаткових виплат працівникам (зокрема, у разі необхідності оформлення транспортування чи компенсації відповідних витрат) тощо.

У разі виникнення таких питань, звертайтесь:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

⚖️ Ліквідація мажоритарного учасника ТОВ: право міноритарія ухвалювати рішення

📚Джерело: Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2025 у справі № 910/5717/23
https://reyestr.court.gov.ua/Review/135000485

🗃Обставини справи:
🔹99,999 % статутного капіталу ТОВ «Рівер Холдинг» належало компанії «Конофікс Лімітед», яку було ліквідовано без правонаступників. Інший учасник володів часткою 0,001 %.
🔸На загальних зборах учасників ТОВ ухвалили рішення про припинення повноважень директора та призначення нового керівника. Колишній директор оскаржив ці рішення, стверджуючи, що учасник із часткою 0,001 % не мав достатньої кількості голосів для їх прийняття.
🔹Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд скасував це рішення та визнав рішення загальних зборів недійсними.

⁉️Питання: чи може єдиний діючий учасник ТОВ із міноритарною часткою ухвалювати рішення про зміну директора, якщо мажоритарний учасник ліквідований і не має правонаступників?

⚖️Висновок Верховного Суду
Верховний Суд зазначив, що стаття 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не врегульовує ситуацію, коли ліквідований учасник-юридична особа не має правонаступників. Тому для вирішення цього питання суд застосував аналогію закону відповідно до статті 8 ЦК України:
«101. Для подолання цієї правової невизначеності обґрунтованим є застосування аналогії закону (стаття 8 ЦК України). За аналогією підлягає застосуванню правило тієї ж статті 23 Закону про те, що “таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається”».
Верховний Суд також наголосив на тому, що:
«
101. [...]
У випадку ліквідації мажоритарного учасника (виключення його з реєстру) без правонаступництва, його правоздатність припиняється, тому його голоси не можуть братися до розрахунку [...]»,
та в результаті погодився з висновком суду першої інстанції, що:
«
102. [...]
правомочність загальних зборів учасників визначається
без урахування частки в статутному капіталі, яка належала ліквідованому учаснику
,
а голоси іншого учасника (учасників) складають 100 % голосів
».
Отже, ліквідація мажоритарного учасника без правонаступників не перешкоджає ухваленню рішень загальними зборами ТОВ. Навіть учасник із часткою 0,001 % може самостійно ухвалити рішення про припинення повноважень директора та призначення нового керівника, оскільки його голоси становлять 100 % голосів для прийняття таких рішень.

🟢Команда First Pro Tax допоможе розібратися зі складними питаннями корпоративного управління, проаналізувати корпоративні договори та рішення загальних зборів, оцінити правові ризики й знайти оптимальні рішення для захисту інтересів бізнесу.

У разі виникнення запитань звертайтеся:
097-191-20-20
v.smerdov@1tax.com.ua

Закон щодо скасування ПДВ-пільги (точніше, це не об'єкт ПДВ) на посилки, митна вартість яких не перевищує 150 євро, сьогодні було підписано Президентом України. Між тим, нагадуємо, що у будь-якому разі основная частина передбачених ним змін, зокрема, й щодо посилок набирає чинності не раніше липня 2027 року.

https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70432

💬Панство, ділимось з вами новинами щодо змін в міжнародному оподаткуванні

🇬🇧Велика Британія

🔹Ставка податку на приріст капіталу (Capital Gains Tax, CGT) у межах пільгового режиму Business Asset Disposal Relief (BADR) з 6 квітня 2026 року збільшиться з 14% до 18%, при цьому довічний ліміт, що дає право на застосування пільги, залишиться незмінним і становитиме 1 млн. фунтів стерлінгів.

🔹Ставки податку на дивіденди також зростуть на 2 відсотки:
▫️базова ставка – до 10,75%;
▫️підвищена ставка – до 35,75%.

🔹Неоподатковуваний ліміт доходу від дивідендів залишиться на рівні 500 фунтів стерлінгів.

❕Крім того, підприємства, які здійснюють перехід до корпоративної форми діяльності, повинні будуть заявляти право на пільгу при інкорпорації (incorporation relief) у своїй податковій декларації (self-assessment), а не отримувати її автоматично за умови відповідності встановленим критеріям.

🇦🇹Австрія

🔹Попри те, що стандартна ставка податку на прибуток підприємств залишиться на рівні 23%, починаючи з 2028 року для доходу, що перевищує 1 млн євро, буде застосовуватися підвищена ставка 24%.

🇩🇪Німеччина

🔹Уряд пропонує спростити процедури звільнення від оподаткування щодо податку, що утримується у джерела виплати з роялті відповідно до § 50a EStG, підвищивши граничний поріг для застосування спрощеної процедури з 10 000 євро до 100 000 євро.

🇫🇮Фінляндія

🔹22 квітня 2026 року уряд Фінляндії представив економічний план на 2027–2030 роки.

🔹Одним із ключових заходів урядового плану є зниження ставки податку на прибуток підприємств до 18% (наразі діє ставка 20%), починаючи з 2027 року. Очікується, що це зробить Фінляндію більш привабливою для інвестицій та сприятиме відновленню бізнесу після економічного спаду.

🇩🇰Данія

🔹 9 жовтня 2026 року уряд Данії представив проект бюджету на 2027 рік, який передбачає зниження ставки податку на прибуток підприємств із 22% до 19%. Відповідно до оприлюднених планів, зміна має набути чинності з 2030 року за умови її законодавчого затвердження.

🇱🇺Люксембург

🔹Уряд Люксембургу 7 жовтня 2026 року представив парламенту проект державного бюджету на 2027 рік, який передбачає зниження ставок податку на прибуток підприємств (IRC).
🔹Згідно із законопроектом, максимальна ставка IRC знижується з 16% до 15% для оподатковуваного доходу понад 250 000 євро, а нижча ставка - з 14% до 13% для доходу до 200 000 євро. Проміжна ставка охоплює дохід від 200 000 до 250 000 євро, що розраховується за формулою: 26 000 євро плюс 23% від суми перевищення доходу над 200 000 євро.

Команда First Pro Tax на постійній основі консультує щодо міжнародного структурування та застосування норм міжнародного законодавства, зокрема, із залученням партнерських офісов за кордоном (наприклад, нещодавно нашою командою опрацьовувався цікавий та комплексний кейс щодо європейського VAT та питання реструктуризації заборгнованостей між декількома юрисдикціями). Тож у разі наявності будь-яких питань по цьому напрямку, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

⁠Запрошуємо вас завтра о 15.00 (звертаємо увагу на змінений час - пов'язано із призначенням засідань в ДПС та суді на цей час) на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути такі питання:

• Закон про оподаткування цифрових платформ набрав чинності: нагадуємо про основні нововведення
• Практика Верховного Суду - витрати на отримання гарантій та ділова мета, розрахунок штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних
• Інформаційний лист 4 / 2026 - податкові наслідки знищення/пошкодження майна внаслідок обстрілів рф: розглянемо основні висновки
• Фізична особа - резидент України планує надати безвідсоткову позику нерезиденту з іноземного рахунку: чи винкають податкові наслідки при наданні та поверненні такої позики?
• Жінка, яка постійно проживає за кордоном з 2023 року, отримала спадщину від колишнього чоловіка: за якою ставкою вона оподатковується?
• Судова практика ВС щодо перебування ФОП на спрощеній системі оподаткування у разі надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги та дотримання контролюючим органом процедури проведення податкової перевірки.
• Судова практика ВС щодо штрафу за неподання або несвоєчасне подання повідомлення про об’єкти оподаткування.
⁠• Переліміт площі нерухомості у ФОПа, як здавати в оренду.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_27-zhovtnya/register

📦Знищення товару на складі комісіонера: роз'яснення ДПС щодо ПДВ-наслідки для комітента

🖇Джерело: ІПК ДПС України від 15.09.2026 р. №5505/ІПК/99-00-21-03-02

📢Обставини, розглянуті в ІПК:

🔹Відповідно до укладеного договору комісії комітент передав комісіонеру товар для подальшої реалізації його кінцевому покупцю та на дату такої передачі нарахував податкові зобов’язання з ПДВ.

🔹Згідно з умовами договору, право власності на товар до моменту його реалізації залишається у комітента.

🔹Надалі такий товар було знищено внаслідок військових дій, що підтверджується сертифікатом торгово-промислової палати України та іншими документами, у зв’язку з чим товар не було реалізовано покупцю, та його вартість комісіонеру та комітенту не компенсована.

❓Питання яке виникла у комітента:
- яким чином комітент має зменшити (відкоригувати) податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані при передачі товару комісіонеру у зв’язку зі знищенням товарів внаслідок дії обставин непереборної сили та яким чином має бути складений розрахунок коригування до податкової накладної?


👮‍♂️Роз’яснення ДПС:
▫️У разі знищення (втрати) товару (в т.ч. внаслідок дії обставин непереборної сили), при передачі якого комісіонеру в межах договору комісії комітентом були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ та складена і зареєстрована в ЄРПН відповідна податкова накладна, у комітента відсутні підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ, визначені п. 192.1 ст. 192 ПКУ.

▫️Відповідно у комітента відсутні підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної ним при передачі такого товару комісіонеру.


✅Команда First Pro Tax надає послуги із супроводу отримання сертифікатів ТПП про настання форс-мажорних обставин, зокрема з підготовки необхідних документів та супроводом процедури отримання сертифіката.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢‼️ Кабмін змінює правила бронювання та визначення критично важливих підприємств

📜 КМУ ухвалив Постанову від 23 жовтня 2026 року № 1328, якою передбачено низку змін до порядку бронювання військовозобов’язаних та визначення критично важливих підприємств:

🔹 Перегляд критеріїв критичності. Протягом 10 днів відповідні органи мають переглянути критерії критичності. Якщо буде виключено критерій, на підставі якого підприємство отримало статус критично важливого для економіки та життєдіяльності населення, відповідне рішення скасують.

🔸 Збільшення лімітів бронювання. Рішення щодо бронювання понад 50% працівників ухвалюватимуть з урахуванням рекомендацій Координаційного центру. Для визначених підприємств ОПК та енергетики передбачено ліміт до 95% із можливістю його збільшення.

🔹 Обмеження та строки бронювання. Для представництв донорських установ і виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги встановлено ліміт у 50% залучених до проєкту військовозобов’язаних, але не більше 7 осіб, із передбаченими винятками. Строк дії визначених рішень про збільшення обсягів бронювання не може перевищувати одного року.

🔸 Нові вимоги до реалізації рішень. Після повідомлення про збільшення ліміту через Портал Дія на бронювання відводиться 10 робочих днів. Якщо бронювання не здійснено, рішення втрачає чинність.

🔹 Оновлення критеріїв критичності. Враховуватимуть наслідки припинення або істотного скорочення діяльності підприємства через мобілізацію працівників для обороноздатності, критичної інфраструктури, життєзабезпечення населення та макрофінансової стійкості. Критерії важливості для галузі або територіальної громади погоджуватимуть із Координаційним центром.

🔸 Зміна процедури визначення критично важливих підприємств. Первинний розгляд звернення скорочено до 7 робочих днів. Координаційний центр надаватиме рекомендації протягом календарного місяця, після чого відповідний орган матиме до 3 робочих днів для ухвалення рішення.

🔹 Перегляд рішень про критичність. Рекомендації Координаційного центру можуть стати підставою для розгляду питання про скасування статусу критично важливого підприємства.

📌 Постанова також передбачає інші зміни до Порядку № 76 та повноважень органів, залучених до бронювання - https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-orhanizatsii-broniuvannia-viiskovozoboviazanykh-na-period-mobilizatsii-ta-na-voiennyi-chas-1328-231026

‼️ Також звертаємо увагу на нові правила збільшення квоти бронювання та ризики, пов’язані з порушеннями військового обліку.

Постановою передбачено, що збільшення кількості військовозобов’язаних працівників, які підлягають бронюванню понад 50%, здійснюється за рішенням відповідного державного органу з урахуванням рекомендацій та пропозицій Координаційного центру.

Водночас однією з підстав для відмови Координаційного центру в розгляді пропозицій щодо збільшення квоти є встановлення фактів систематичного порушення керівником критично важливої установи вимог законодавства про військовий облік. Зокрема, йдеться про два або більше документально підтверджених факти порушень протягом останніх 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за такі порушення.

Враховуючи це, коректність ведення військового обліку буде безпосередньо впливати на квоту та, відповідно, кількість заброньованих працівників.

🔎 Враховуючи це, рекомендуємо вам провести аудит ведення військового обліку, щоб своєчасно виявити можливі порушення, оцінити ризики та, у разі їх виявлення, усунути їх.

🟢Команда First Pro Tax має досвід супроводження таких аудитів, як і супроводження перевірок ТЦК. Тому можете звертатись до нас у разі виявлення будь-яких питань по цьому напрямку:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, нагадуємо, що сьогодні щотижневий веб будемо проводити о 15.00

За 10 хвилин починаємо. Розповімо одразу як сьогодні проходило засідання з розгляду скарги в ДПСУ

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. На ньому оглянули декілька рішень Верховного Суду (зокрема, щодо ділової мети за гарантією), Закон про цифроі платформи, декілька листів ДПС (зокрема, щодо обліку знищенного обстрілами майна) та практику податкових перевірок.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=giiMxNnRzcc

⚖️ Верховний Суд: звільнення за прогул після скасування режиму надомної роботи

У постанові від 1 вересня 2026 року у справі № 571/1394/25 Верховний Суд розглянув питання правомірності звільнення працівника за прогул після скасування роботодавцем режиму надомної роботи.

🔹 Правова позиція Верховного Суду
Якщо трудовий договір передбачає можливість одностороннього скасування режиму надомної роботи, а працівника належним чином повідомлено про таке скасування та необхідність виконання роботи за основним місцем роботи, його відсутність на робочому місці після скасування надомного режиму може утворювати склад прогулу за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Верховний Суд також зазначив, що неодержання письмових пояснень від працівника саме по собі не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджено належними доказами.

🔸 Що варто врахувати роботодавцям?
Перед скасуванням режиму надомної роботи необхідно перевірити умови трудового договору, належно оформити відповідне рішення та забезпечити підтвердження повідомлення працівника про зміну умов праці.

Водночас роботодавець має довести факт порушення трудової дисципліни та дотриматися встановленої законом процедури застосування дисциплінарного стягнення.

🟢 First Pro Tax допоможе оцінити трудові ризики, перевірити документи та підготувати необхідні кадрові рішення з урахуванням вимог трудового законодавства і актуальної судової практики.

📚Джерело: Постанова Верховного Суду від 1 вересня 2026 року у справі №571/1394/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/139404254

Бізнес без укриття: як працювати після 04.12.2026 р.

💬 За пп. 2 п. 1 постанови КМУ від 04.09.2026 № 1092 бізнес може продовжувати діяльність під час жовтого рівня (дронової загрози) в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де наявні:
• захисні споруди;
• тимчасові або постійні укриття;
• споруди подвійного призначення;
• безпечний простір.
🔸 За постановою № 1092 «безпечний простір» – це не просто місце, яке керівник підприємства визначив для перебування працівників під час повітряної тривоги.
🔸 Йдеться про найбільш захищену зону в приміщенні, визначену балансоутримувачем, придатність якої для захисту персоналу та відвідувачів має бути обґрунтована відповідними технічними розрахунками.
🔸 Однак не весь бізнес має укриття або безпечний простір. Під час повітряної тривоги жовтого рівня такий бізнес після 04.12.2026 року не матиме право працювати.

Тоді що робити, якщо тривога застала працівників і клієнтів усередині приміщення❓

❗️Насамперед треба відмовитися від двох крайнощів:
• «Почалася тривога – негайно всі на вулицю».
• «Укриття немає – нехай усі залишаються на робочих місцях».

💬 ДСНС у своїх рекомендаціях пояснює:
🔸 якщо поруч немає укриття, слід використати простір за двома стінами на першому поверсі або, за можливості, підвальне приміщення найближчої будівлі. На відкритій місцевості для тимчасового укриття можна використати яму, канаву, яр, якщо такі є поряд;
🔸 коли немає можливості перейти в укриття, треба відійти якомога далі від вікон і балкону та прямувати в найбільш безпечне місце в будівлі, зазвичай це коридор під капітальними (опорними) стінами.

✅ Це принципова відмінність між реагуванням на загрозу життю та виконанням умов постанови № 1092 для продовження роботи.

📝 Наприклад, внутрішній коридор може бути місцем, де працівник менш вразливий до уламків скла.
Але це не означає, що коридор автоматично став «безпечним простором» у розумінні постанови № 1092.

🔎 Що робити, якщо ж бізнес хоче працювати далі під час жовтого рівня повітряної тривоги, але не має можливості забезпечити укриття або безпечний простір❓

📌 Пропонуємо розглянути наступні варіанти.

✅ Перенести частину бізнесу у місце з укриттям та безпечним простором
🔸 Невеликому бізнесу іноді простіше проводити особисті зустрічі, видачу товару або прийом клієнтів в іншій локації з укриттям та безпечним простором, ніж перебудовувати орендоване приміщення.
🔸 Для великого підприємства замість повної релокації можна розглянути:
• передачу окремих робочих задач підряднику;
• оренду виробничих потужностей на іншому майданчику;
• перенесення підрозділу підприємства у інше місце;
❗️У таких підрядників та в таких локаціях повинно бути укриття та безпечний простір.

✅ Перевести персонал на дистанційку
Бухгалтерія, документообіг, консультації, оформлення замовлень, планування постачань і частина продажів можуть працювати дистанційно, якщо це дозволяють трудові договори та характер трудових функцій.

✅ Перейти на модель продажів без власного складу
🔸 Для торговельних компаній можна розглянути:
• дропшипінг;
• передання складського обслуговування логістичному оператору;
• виконання замовлень безпосередньо зі складу постачальника;
• розміщення товару на складі партнера.

✅ Перетворити частину послуг на виїзні
Наприклад:
• ремонт обладнання;
• налаштування техніки;
• окремі консультаційні послуги;
• технічне обслуговування;
• послуги, які можна законно надавати за місцем знаходження клієнта.

✅ Перейти на коротші технологічні цикли
🔸 Якщо повітряна тривога починається посеред безперервного циклу тривалістю 8–10, негайна зупинка обладнання може створити додаткові технологічні ризики або значні збитки.
🔸 Для зменшення ризиків підприємство може проаналізувати можливість:
• поділу технологічного циклу на коротші етапи;
• створення проміжних технологічних зупинок;
• зміни послідовності операцій;
• переходу на продукцію, виготовлення якої простіше безпечно припинити.

❗️ Але це не дозвіл продовжувати роботу без захисту під час жовтого рівня.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua