За 15 хвилин починаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь 😉

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_13-zhovtnya/register

Панство, вашій увазі запис вебу, який ми проводили сьогодні зранку. Проговорили декілька ІПК щодо нерухомості та ПДВ, судову практику, а також актуалізацію Коментарів ОЕСР до Модельної конвенції - зокрема, чи створює дистанційна робота працівників за кордоном ознаки постійного представництва (витяг з документу з перекладом, який я обіцяв поширити на вебі, зможу розмістити трохи пізніше).

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=bKD9CjLK-vc

КМУ прийняв постанову щодо змін до правил бронювання, про які ми зазначали у цій новині... Між тим, точно про це (як і про її зміст) можна буде казати після появи документу в доступі

Між тим, є висока вірогідність, що базу розрахунку 50% не чіпатимуть (тобто, в її складі, як і зараз, можна буде рахувати працівників з відстрочкою)

📢Спадкування частки в ТОВ: чи можна ухвалювати рішення без урахування голосів спадкодавця?

Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/139505871

У постанові від 03.09.2026 у справі № 908/2470/21 Верховний Суд розглянув спір щодо правомірності рішень загальних зборів ТОВ, прийнятих після смерті одного з двох учасників товариства.

📑Обставини справи

У ТОВ «Агро-Юні» кожному з двох учасників належало по 50% статутного капіталу. Після смерті одного з них інший учасник одноосібно провів загальні збори, на яких ухвалив рішення про призначення тимчасово виконуючого обов’язки директора та внесення змін до відомостей про керівника товариства.

Статут ТОВ передбачав, що збори є правомочними, а рішення вважаються прийнятими, якщо за них проголосували учасники, які сукупно мають понад 60% голосів.

Спадкоємець померлого учасника, який успадкував його 50% частки, оскаржив відповідні рішення та проведені на їх підставі реєстраційні дії.

⚖️Позиція Верховного Суду
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про недійсність оспорюваних рішень, зазначивши, зокрема, таке:

🔹 Голоси померлого учасника не можна автоматично виключати з підрахунку. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачає спеціальні випадки, коли рішення можуть прийматися без урахування голосів померлого учасника. Призначення директора до таких випадків не належить.

🔹 Право на частку та корпоративні права - різні правові категорії. Право на частку в статутному капіталі входить до складу спадщини та належить спадкоємцю з часу її відкриття. Водночас корпоративні права учасника автоматично не виникають лише внаслідок спадкування частки.

🔹 Спадкоємець має право захищати свій законний інтерес. Навіть до набуття статусу учасника товариства спадкоємець має законний інтерес у тому, щоб рішення загальних зборів ухвалювалися відповідно до закону та статуту, зокрема з дотриманням вимог щодо необхідної кількості голосів.

У цій справі частка померлого учасника становила 50%, а інший учасник також володів 50% голосів. Оскільки статут вимагав понад 60% голосів, одноосібно ухвалити спірні рішення було неможливо.

Результат: Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТОВ «Агро-Юні» без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Висновок:
смерть учасника ТОВ не дає іншому учаснику права автоматично перерозподілити голоси або ігнорувати частку померлого під час ухвалення рішень. До визначення правового статусу спадкоємця необхідно враховувати спеціальні положення законодавства, статут товариства та встановлені ними вимоги до прийняття рішень.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

‼️ Зверніть увагу на податковий законопроєкт АТАД, який на цьому тижні був схвалений КМУ:

https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_skhvaliv_zakonoproiekt_pro_protidiiu_podatkovim_zlovzhivanniam__za_standartami_ies-5968

Ще подивимось, в якій редакцій він з'явиться на сайті ВР України, але вже зараз зрозуміло, що він передбачатиме суттєве посилення податкового / адміністративного тиску на платників податків - не тільки на бізнес, а й на фізичних осіб. Зокрема, рекомендуємо звернути увагу на наступне:

• зміну ознак податкового резидента. На сайті Мінфіну про ці зміни зараз не зазначено, але в редакції законопроєкту для громадського обговорення вони були;
• Exit tax, який передбачатиме оподаткування вартості майна у разі зміни податкової резиденції;
• загальне правило протидії податковим зловживанням. В цьому блоці поки не зрозуміло, як ці правила на практиці будуть відрізнятися від вже існуючих правил ділової мети, тесту основної мети та тесту бенефіціарного власника.

У разі прийняття законопроєкту, очікується, що відповідні зміни наберуть чинності з 1 січня 2028 року.

Цікаво, що це відбувається з посиланням на євроінтеграцію, але на фоні деяких податкових послаблень в країнах ЄС.

Якщо ви бажаєте більш детально ознайомитись із зазначеними змінами та їх впливом на вас / ваші компанії, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

⚖️ Верховний Суд: незаконно звільненого працівника поновлюють на попередній посаді, а не на рівнозначній

📃 Постанова Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 7 вересня 2026 року у справі № 308/9220/21 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/139825551

Об’єднана палата КЦС ВС уточнила підхід до визначення способу захисту працівника в разі незаконного звільнення та відступила від попереднього висновку Верховного Суду щодо можливості поновлення працівника на рівнозначній посаді або зобов’язання роботодавця внести зміни до штатного розпису для введення скороченої посади.

📑Обставини справи
Працівницю звільнили на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України у зв’язку з відмовою продовжувати роботу після зміни істотних умов праці.

Водночас навчальний заклад було перепрофільовано шляхом зміни його типу з гімназії на початкову школу. Унаслідок цього відбулася зміна в організації виробництва і праці, а посаду, яку обіймала працівниця, було скорочено.

Суди встановили, що звільнення було незаконним: за таких обставин роботодавець мав застосувати пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України та дотриматися гарантій, передбачених статтями 42, 44 і 49-2 КЗпП України.

Водночас суд першої інстанції зобов’язав роботодавця поновити працівницю на рівнозначній посаді або внести зміни до штатного розпису, передбачивши скорочену посаду.

⚖️Позиція Верховного Суду

1️⃣ Поновлення можливе саме на попередній роботі
Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України працівник, звільнений без законної підстави або з порушенням установленого порядку, підлягає поновленню на попередній роботі.
Об’єднана палата КЦС ВС наголосила:

«Поновлення позивача на посаді, яку він не обіймав до звільнення, суперечить способу захисту його порушеного права, який закріплений у частині першій статті 235 КЗпП України та спрямований на повернення сторін трудового спору (працівника і роботодавця) у положення, яке існувало на день звільнення».

Отже, поновлення на рівнозначній посаді не є належною альтернативою поновленню на посаді, яку працівник обіймав до звільнення.

2️⃣Суд не може підміняти роботодавця у питаннях штатного розпису
Верховний Суд зазначив, що визначення організаційної структури та штатного розпису належить до компетенції роботодавця. Суд не може зобов’язувати його створювати чи вводити певну посаду як самостійний спосіб захисту працівника:

«
Прийняття рішення про внесення змін до штатного розпису є компетенцією відповідача та є складовою права на управління юридичної особи
».

Водночас Суд розмежував спосіб судового захисту та виконання рішення про поновлення:

«
Внесення змін до штатного розпису щодо створення роботодавцем аналогічної посади, з якої було незаконно звільнено працівника, або рівнозначної за своїми трудовими функціями посади, стосується порядку виконання судового рішення […] а не способу захисту прав працівника
».

Таким чином, питання внесення необхідних змін до штатного розпису для виконання рішення про поновлення належить до стадії виконання судового рішення, а не до визначення судом способу захисту.

3️⃣Звільнення у зв’язку зі зміною істотних умов праці не може підміняти скорочення
Верховний Суд погодився з висновком судів про незаконність звільнення працівниці за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.

Суд зазначив, що зміна істотних умов праці відбувається за тією самою посадою в тій самій установі, де працівник працював до такої зміни. Натомість фактичне скорочення посади виключає можливість звільнення за цією підставою.

За встановлених у справі обставин роботодавець мав застосувати пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України та дотриматися передбачених законом гарантій.

4️⃣Відступ від попереднього висновку Верховного Суду
Об’єднана палата КЦС ВС відступила від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 308/9448/21, у частині можливості поновлення працівника на рівнозначній посаді або зобов’язання роботодавця внести зміни до штатного розпису, ввівши скорочену посаду.

Що це означає для роботодавців

🔹У разі незаконного звільнення працівника поновлюють на попередній роботі, а не на рівнозначній посаді.
🔸Суд не може визначати створення посади або зміну штатного розпису як альтернативний спосіб захисту права на поновлення.
🔹Якщо фактично відбулося скорочення посади, роботодавець має застосувати належну підставу звільнення та дотриматися відповідних трудових гарантій.

Результат розгляду справи
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу роботодавця та змінив судові рішення в частині способу поновлення працівниці. Суд постановив поновити її саме на попередній посаді, виключивши з судових рішень положення про можливість поновлення на рівнозначній посаді або внесення змін до штатного розпису. В іншій частині судові рішення залишено без змін.

📚First Pro Tax надає юридичну підтримку з питань трудових відносин, зокрема щодо оформлення кадрових рішень і врегулювання трудових спорів.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Дивіденди від української компанії на користь КІК

📝Джерело:  ІПК ДПС України від 01.10.2026 № 5815/ІПК/99-00-24-03-03

💼ДПС роз’яснила порядок оподаткування дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією (КІК) від юридичної особи - резидента України, якщо під час їх виплати вже було сплачено податок відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ.  Також ДПС розглянула питання подальшого розподілу таких сум на користь контролюючої особи-фізичної особи-резидента України та відображення відповідних сум у Звіті про КІК і податковій декларації про майновий стан і доходи.

🗂Обставини, розглянуті ДПС в ІПК
🔹Платник податків опосередковано володіє корпоративними правами української компанії, яка є платником ПнП. КІК володіє корпоративними правами цієї української компанії.
🔹У 2026 році планується розподіл прибутку української компанії за 2025 рік із виплатою дивідендів на користь КІК. При цьому до скоригованого прибутку КІК не застосовуються звільнення від оподаткування, передбачені п. 39².4 ПКУ.
🔹У зв’язку із цим платник звернувся до ДПС із запитаннями щодо оподаткування отриманих КІК дивідендів, їх подальшого розподілу на користь контролюючої особи та порядку відображення відповідних сум у податковій звітності.

🕵️Позиція ДПС

1️⃣ Дивіденди, отримані КІК від української компанії та оподатковані під час виплати, не включаються до оподатковуваного доходу контролюючої особи.

2️⃣ Подальший розподіл таких дивідендів на користь контролюючої особи.
Згідно з пп. 170.13.3 ПКУ сума дивідендів, отриманих КІК від українських юридичних осіб, не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до пп. 170.13.2 ПКУ.
Це положення стосується дивідендів, отриманих КІК як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб.

3️⃣ Як відображати дивіденди у Звіті про КІК
Сума дивідендів, отриманих КІК безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських компаній, зазначається у графі 29 Звіту про КІК.
Сума, на яку зменшується скоригований прибуток КІК у зв’язку з нарахованими доходами у вигляді дивідендів від української юридичної особи, відображається у додатку К до Звіту про КІК.

4️⃣ Відображення дивідендів у декларації про майновий стан і доходи.
Дивіденди, отримані КІК від української компанії та раніше оподатковані відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи. Відповідно, за позицією контролюючого органу, така сума не підлягає відображенню в декларації про майновий стан і доходи.
Водночас, ДПС нагадала, що в рядку 10.14 декларації відображається частина скоригованого прибутку КІК з урахуванням вимог пп. 170.13 та п. 170.13¹ ПКУ, а суми ПДФО та військового збору зазначаються у відповідних графах цього рядка.

‼️ Команда First Pro Tax має глибоку експертизу з питань оподаткування КІК, підготовки звітності з КІК. Компанія декларування з КІК вже активно розпочата.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:

• Огляд Закону про скасування податкових пільг для міжнародних посилок
• ТОВ отримало аванс за майнові права та нарахувало ПДВ, але після цього відступило право вимоги іншій особі: що з ПДВ-наслідками?
• Платник податку на прибуток отримав відсоткову позику від фізичної особи: чи можна включити відсотки до витрат?
• Компанія є повіреним компанії-нерезидента щодо постачання товару, отримує кошти від його покупців в Україні та перераховує нерезиденту - наслідки з ПДВ, трансфертного ціноутворення та ознаки постійного представництва
• Платник ПДВ безкоштовно експортує зразки товару вартістю до 150 євро: які наслідки з ПДВ?
• З дати отримання авансу за товар пройшло більше 1095 днів, сторони вирішили збільшити вартість товару, як діяти продавцю, чи матиме покупець право на податковий кредит.
⁠• Судова практика щодо акційних продажів товарів.
⁠• Судова практика: за передоплатою за товар переведено борг на іншого боржника, чи виникають підстави для нарахування ПДВ за п. 198.5. ПКУ

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_20-zhovtnya/register

📢 Формування собівартості, документальне підтвердження витрат і коригування за операціями з нерезидентами

📎Джерело: Постанова КАС ВС від 14.09.2026 по справі № 560/9332/22
🖇https://reyestr.court.gov.ua/Review/139771608

💼 Ситуація:

▫️За результатами позапланової перевірки ДПС дійшла висновків, що Товариство завищило собівартість реалізованої продукції, у зв’язку з віднесенням до її складу витрат на модернізацію (поліпшення) орендованих основних засобів та витрат, сформованих на підставі первинних документів, складених з порушенням вимог Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та які неможливо достовірно оцінити.

▫️Також податкова встановила заниження різниць, на які збільшується фінансовий результат до оподаткування, в результаті не відображення у додатках «РІ» до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, різниць, які збільшують фінансовий результат на 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, реалізованих на користь нерезидентів.

▫️На підставі акта перевірки податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення, яким збільшив Товариству зобов’язання з податку на прибуток та застосував штрафні санкції.

⚖️Висновки Верховного Суду:

🔹Щодо витрат на ремонт орендованих приміщень.
✅Сам по собі масштаб робіт, їх комплексність і тривалість не встановлюють конкретного економічного результату виконаних робіт та не підтверджують поліпшення об’єкта основних засобів. Суди мали встановити, що саме було змінено, у чому полягає економічний результат від ремонту та якими доказами він підтверджується. Оскільки цих обставин не з’ясовано, висновки про завищення собівартості є передчасними.


🔹Щодо витрат за операціями з ФОП.
✅Сам факт наявності недоліків у первинних документах не може автоматично свідчити про відсутність господарських операцій або безпідставність понесених витрат, а здійснення оплати не звільняє суд від необхідності перевірити фактичний зміст, обсяг і вартість відповідних операцій. Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки всім первинним документам, зокрема калькуляціям до актів наданих послуг, які могли містити відомості про обсяги та вартість спожитих комунальних ресурсів.


🔹Щодо 30-відсоткового коригування за операціями з нерезидентами.
✅Сам факт здійснення операцій з нерезидентами, зазначеними у відповідних переліках, не є достатнім для висновку про автоматичне виникнення у платника податку обов`язку збільшити фінансовий результат на 30 відсотків вартості таких операцій. Товариство надало докази відповідності цін принципу «витягнутої руки», зокрема документацію щодо контрольованих операцій, у якій застосовано метод порівняльної неконтрольованої ціни, а також порівняння цін за спірними операціями з цінами за співставними операціями позивача з іншими нерезидентами. Контролюючий орган не надав належних доказів, які спростовували б результати такого порівняння.


‼️ Таким чином, Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги Товариства та ДПС. Судові рішення в частині оцінки витрат на ремонт орендованих приміщень і витрат за операціями з ФОП скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Висновок апеляційного суду про протиправність 30-відсоткового коригування залишено без змін.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Через 5 хвилин починаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь 😉

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_20-zhovtnya/register

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Оглянули коротко законопроєкт щодо скасування ПДВ-пільг по посилках, декілька листів (зокрема, щодо ПДВ і коригування вартості після 1095 днів після складання ПН, відступлення прав за майновими правами, податкових витрат за відсотковою позикою від фізичної особи, безкоштовного експорту зразків продукції тощо) та декілька судових рішень.

Посилання нат запис:

https://www.youtube.com/watch?v=GIYqqSpAKDc

⚖️Корпоративний договір, укладений до набрання чинності Законом про ТОВ: позиція Верховного Суду

 📚Джерело: Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2026 року у справі № 927/133/25 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/136392165

Верховний Суд у спорі щодо недійсності умови корпоративного договору про завчасне повідомлення про зміну складу учасників товариства наголосив на важливості дати укладення договору для визначення законодавства, яке підлягає застосуванню.

🗃Обставини справи
6 березня 2018 року між ТОВ «Корнфілд ЛТД» та іншою стороною було укладено корпоративний договір учасників ТОВ «Іст Агро». За його умовами ТОВ «Корнфілд ЛТД» мало повідомляти іншу сторону не менш ніж за 30 календарних днів про зміну або можливу зміну складу власних учасників. За порушення цього обов’язку передбачалася компенсація в розмірі 20 млн грн.
Позивач наполягав на недійсності цієї умови, зокрема стверджуючи, що вона виходить за межі предмета корпоративного договору, не спрямована на реальне настання правових наслідків та суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

🔸Яке законодавство застосовується до договору, укладеного 6 березня 2018 року?
На дату укладення договору Закон України № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ще не набрав чинності. Тому, як зазначив Верховний Суд, до договору застосовуються норми статті 51-1 Закону України «Про господарські товариства», чинні на той момент:
«46. […] правове регулювання укладеного 06.03.2018 корпоративного договору здійснюється за нормами про договір про реалізацію прав учасників […]».

🔹Чи стосується повідомлення про зміну власників сторони договору управління товариством?
ТОВ «Корнфілд ЛТД» заперечувало, що зобов’язання повідомляти про зміну власних учасників пов’язане з реалізацією корпоративних прав щодо ТОВ «Іст Агро».
Однак за оцінкою Верховного суду, зміна власників ТОВ «Корнфілд ЛТД» могла впливати на контроль над спільним бізнесом, який сторони здійснювали через ТОВ «Іст Агро». Тому обов’язок повідомлення був пов’язаний із відносинами сторін щодо управління спільним товариством, а не існував сам по собі поза межами корпоративних відносин.

Також, під час оцінки вимоги про недійсність спірного положення, Верховний Суд узяв до уваги, що договір було укладено за згодою учасників ТОВ «Корнфілд ЛТД», а товариство виконувало його протягом понад шести років.
Отже, судом були враховані попередня поведінка сторони та її тривале дотримання погоджених умов.

🔸Чи можна визнати недійсною умову про компенсацію в розмірі 20 млн грн?
Щодо компенсації у розмірі 20 млн грн Верховний Суд зазначив, що встановлення такого заходу відповідальності допускається частиною одинадцятою статті 51-1 Закону України «Про господарські товариства», зокрема з огляду на те, що неповідомлення могло призвести до припинення спільного бізнесу сторін.
Компенсація виконує компенсаторно-відновлювальну та превентивну функції й за своєю правовою природою наближена до штрафу у твердій грошовій сумі.
Водночас надмірність погодженої санкції сама по собі не є підставою для визнання відповідної умови недійсною. Пропорційність розміру відповідальності суд оцінює під час розгляду справи про її стягнення, коли за наявності законних підстав може вирішуватися питання про зменшення відповідної суми.

🟢Команда First Pro Tax допоможе розібратися з корпоративними питаннями, підготувати та проаналізувати корпоративні договори, оцінити правові ризики їхніх умов і захистити інтереси бізнесу.


У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua