Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Розглянули майбутню податкову реформу в ЄС та США (поки що на стадії обговорень), листи з приводу знищення ТМЦ - зокрема, документальне оформлення таких подій, питання ПДВ (у тому числі, якщо товар був імпортованим та імпортний ПДВ за ним ще не сплачувався) та податку на прибуток, застосування сертифікату ТПП та судову практику щодо списання безнадійного податкового боргу.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=kOjO6LWKwUw

📢 Оподаткування дивідендів інвестиційного фонду (КІФ) на користь кіпрської компанії: застосування пільгової ставки 5%

💬 Джерело: ІПК ДПС від 16.09.2026 № 5529/ІПК/99-00-21-02-02

📌 Ситуація із звернення:

✔️ Український КІФ планує виплатити дивіденди компанії‑нерезиденту з Кіпру.
✔️ Кіпрська компанія володіє 100% акцій фонду та інвестувала понад 200 000 євро (шляхом придбання корпоративних прав).

🤔 Питання платника податків:

🔸 Чи можна застосувати ставку 5% замість стандартних 15%?
🔸 Чи поширюється військовий збір на дивіденди нерезиденту?
🔸 Чи вважається інвестиційний фонд «компанією» у розумінні Конвенції?

📝 Відповідь ДПС:

🔹 ДПС підтвердила, що корпоративний інвестиційний фонд кваліфікується як «компанія» для цілей Конвенції.
🔹 Оскільки кіпрська компанія є фактичним власником дивідендів, володіє 100% акцій та інвестувала понад 200 000 євро, застосовується пільгова ставка 5%.
🔹 Військовий збір не утримується.
🔹 Для застосування пільги необхідно мати довідку про резидентність Кіпру та підтвердження інвестиції.

Окремо ДПС зазначає, що для цілей Конвенції під «компанією» розуміється не лише класична юридична особа у формі компанії, а загалом корпоративна структура або інше утворення, яке для цілей оподаткування розглядається як юридична особа.

Водночас «товариство» (partnership) має інше значення. ДПС, посилаючись на Коментарі ОЕСР до Модельної податкової конвенції, зазначила, що йдеться про суб’єкта, який є «фіскально прозорим». Тобто такий суб’єкт самостійно не сплачує корпоративний податок із отриманого доходу, а дохід розподіляється між його учасниками та оподатковується безпосередньо на рівні таких учасників.

У зв’язку з цим, як зазначає ДПС,  «товариство» (partnership)  не вважається «компанією» для цілей Конвенції та не є особою, на яку поширюється дія Конвенції як на податкового резидента.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 ДПС: 180-денний строк розрахунків за експортом не переноситься на наступний робочий день

ДПС в ІПК від 03.09.2026 № 5258/ІПК/99-00-07-04-02 розглянула питання, чи можна перенести на перший робочий день закінчення граничного строку розрахунків за експортною операцією, якщо останній день 180-денного строку припадає на вихідний.

⛔️ Позиція ДПС - ні.

ДПС виходить із того, що граничний строк розрахунків за експортними операціями є спеціальним заходом захисту у сфері валютного регулювання. Відповідно до п. 14² постанови НБУ № 18 такий строк становить 180 календарних днів.

При цьому Закон України «Про валюту і валютні операції» та постанова НБУ № 18 не передбачають перенесення останнього дня цього строку на наступний робочий день, якщо він припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день.

Тому, на думку ДПС, загальні правила обчислення строків, передбачені ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, за якими строк переноситься на перший робочий день, не застосовуються до 180-денного строку розрахунків за експортними операціями.

Так само ДПС не вважає підставою для такого перенесення ст. 5 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76).

Отже, якщо 180-й календарний день припадає, наприклад, на суботу, саме субота є останнім днем для зарахування валютної виручки, а не наступний понеділок. Якщо кошти надійдуть уже після закінчення 180-денного строку, це може розглядатися як порушення граничного строку розрахунків за період прострочення.

Важливо: у цій ІПК ДПС також звернула увагу, що відповідальність за порушення граничних строків розрахунків передбачена саме ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а не ст. 129 ПКУ, про що запитував платник.

Звертаємо увагу: якщо ви вбачаєте по конкретній операції потенційні ризики прострочення ЗЕД-розрахунків, законодавство передбачає певні можливості для їх відтермінування (зокрема, за допомогою початку судового провадження, отримання сертифікату ТПП тощо). Але важливо починати відпрацювання цього питання якомога раніше, а не, наприклад, в останній тиждень перед завершенням строків.

У разі наявності таких питань, звертайтеся - досвід їх успішного вирішення у нашої команди є:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

🗓1095-денний строк давності не може бути продовжений до 2555 днів, якщо він уже сплив

📎Джерело : Постанова КАС ВС від 17.06.2026 по справі №160/19604/25
🖇https://reyestr.court.gov.ua/Review/137520730# (https://reyestr.court.gov.ua/Review/137520730)

📢Ситуація:
▫️У 2017–2019 роках Товариство з іноземними інвестиціями сплачувало проценти за договором позики на користь компанії-нерезидента з Кіпру та застосовувало ставку податку у розмірі 2% відповідно до Конвенції між Україною та Кіпром.

▫️За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ДПС дійшла висновку, що нерезидент не є фактичним отримувачем (бенефіціарним власником) доходу, у зв’язку з чим застосування зниженої ставки було безпідставним.


💼 Позиція Товариства:
🔸Статус податкового резидента Республіки Кіпр підтверджується наявними сертифікатами податкового резидентства з апостилем, які є належними та достатніми доказами для застосування положень міжнародного договору;

🔸Зазначена компанія-нерезидент діє від власного імені, самостійно приймає рішення щодо використання доходу та несе пов`язані з цим фінансові ризики, а тому відповідає критеріям бенефіціарного власника доходу.

🔸Крім того, контролюючим органом було порушено встановлений пунктом 102.1 статті 102 ПКУ 1095-денний строк при накладенні штрафних санкцій та проведенні перевірки.


⚠️ Позиція ДПС:
🔻У нерезидента відсутні ознаки самостійного функціонування як окремого суб`єкта господарювання, транзитний характер руху коштів, відсутність характерних для підприємницької діяльності ризиків, а також відсутність фактичного контролю та управління компанією з боку її працівників. Застосування Товариством переваг Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування було безпідставним.

🔻До спірних правовідносин підлягає застосуванню норма, яка надає контролюючому органу право проводити перевірку та визначати грошові зобов`язання платника податків протягом 2555 днів.

✒️Суди попередніх інстанцій прийняли рішення на користь контролюючого органу.

⚖️Висновки ВС:
✅Сплив встановленого пунктом 102.1 статті 102 ПКУ строку є завершеним юридичним фактом, який настав під час дії відповідної редакції цієї норми, та з настанням якого правовідносини щодо можливості визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків остаточно припинилися, а платник набув самостійного, захищеного права вважатися вільним від відповідного грошового зобов`язання – права.

✅Новий (2555-денний) строк, запроваджений Законом № 3721-IX, який уведений в законодавство з 1 липня 2024 року, до таких уже завершених правовідносин застосований бути не може. Поширення цього строку на податкові періоди, щодо яких строк давності сплив до набрання Законом № 3721-IX чинності, означало б надання Закону зворотної дії в часі.

✅За таких обставин до спірних правовідносин щодо проведення перевірки та визначення грошових зобов`язань за період з 2017 року по II квартал 2018 року включно підлягав застосуванню п. 102.1 ст. 102 ПКУ в редакції, чинній на момент спливу відповідного строку, який передбачав 1095-денний строк для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків. Отже, доводи ДПС щодо застосування продовженого (2555-денного) строку є необґрунтованими.

✅У зв'язку з пропуском контролюючим органом строків для проведення перевірки та визначення грошових зобов'язань Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та задовольнив позов Товариства.

❗️ Таким чином, якщо 1095-денний строк давності сплив до 01.07.2024 року, контролюючий орган не може посилатися на збільшення строку до 2555 днів, запроваджене Законом № 3721-IX, для проведення перевірки та визначення грошових зобов'язань за відповідний період.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

На минулому тижні ми робили розсилку з коротким оглядом судового рішення Верховного Суду. Якщо пропустили її, повторюємо цей огляд тут, адже рішення не пересічне - воно пов’язане зі сплатою податку на репатріацію під час виплати дивідендів на користь нерезидента, і воно може бути корисним при застосуванні Конвенції між Україною та Нідерландами, а також з Кіпром (постанова Верховного Суду від 01.09.2026 р. у справі № 320/28565/23).

У даному рішенні Верховного Суду розглядалась Конвенція з Нідерландами в редакції до Протоколу, але цікава вона саме з точки зору Конвенції з Кіпром.

Конвенція з Нідерландами в редакції до Протоколу передбачала наступну умову для застосування звільнення від податку на репатріацію при сплаті дивідендів:

«<…> 3. Незважаючи на положення пунктів 1 і 2 цієї статті, дивіденди, що сплачуються компанією-резидентом Договірної Держави, компанії-резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в другій Договірній Державі за умови, якщо резидентом є компанія (інша ніж партнерство):

і) яка володіє прямо щонайменше 50 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, і передбачається, що інвестицію в розмірі щонайменше 300.000 доларів США або їх еквівалент у національній валюті Договірної Держави було внесено в капітал компанії, що виплачує дивіденди <...>» 

При цьому Верховний Суд виніс рішення на користь ДПС і дійшов висновку, що саме у межах цієї Конвенції умова щодо інвестиції в капітал для цілей звільнення від оподаткування буде виконуватись тільки в тому разі, якщо нерезидентом буде здійснений внесок до статутного капіталу УкрКо, а не просто придбання її корпоративних прав.

Чому це так важливо по відношенню до Конвенції між Україною та Кіпром? Тому що в ній схожа умова щодо мінімальної суми інвестиції для цілей застосування пониженої ставки податку на репатріацію при виплаті дивідендів все ще зберігається, і аналогічні спори з ДПС щодо цієї умови також мали місце:

«<…> 2. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія (яка не є товариством), яка володіє безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди та інвестувала в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро, <...>» 

При цьому:

- ці рішення виносились на користь платників - тобто, вони підтверджували, що інвестиція може бути здійснена й шляхом придбання відповідних корпоративних прав УкрКо (див., зокрема, рішення Верховного Суду від 20.03.2023 у справі №340/3834/21);

- позивач посилався на них для підтвердження своєї позиції.

Тому виникає логічне питання: чи вплине рішення Верховного Суду щодо конвенції з Нідерландами на позицію суддів щодо Конвенції з Кіпром? За нашою оцінкою, ні, оскільки умови щодо інвестицій у зазначених Конвенціях - не дивлячись на свою схожість - виписані все ж відмінно. Так, в Конвенції з Нідерландами мова йде про внесок до капіталу, а в Конвенції з Кіпром про інвестування в придбання акцій чи інших корпоративних прав. І саме це стало ключовою правовою підставою для винесення у контексті Конвенції з Нідерландами рішення на користь ДПС і для незастосування за аналогією позиції Верховного Суду, яка була сформована раніше по відношенню до Конвенції з Кіпром.

У разі наявності будь-яких питань щодо застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, звертайтеся. Також принагідно нагадуємо, що нещодавно ми виграли справу у суді щодо застосування пониженої ставки податку на репатріацію за Конвенцією з Кіпром (ДПС доводила наявність транзиту та відсутність у нерезидента ознак бенефіціарного власника):

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:

• Відчуження земельної ділянки, на якій є будівля: чи нараховувати ПДВ? Позиція Верховного Суду
• Під час перевірки було виявлено декілька порушень термінів сплати ПДФО: чи можна визнавати такі порушення повторними із застосуванням підвищенного штрафу за умови відсутності притягнення до відповідальності за них? Позиція Верховного Суду
• Чергова ІПК щодо підтвердження у фізичної особи, яка виїхала за кордон ще у 2022 році, статусу нерезидента: чи здивувала ДПС своїми висновками?
• ФОП придбаває підписки щодо доступу до платформи у компанії-нерезидента і надалі перепродає їх в Україні: які наслідки з ПДВ виникають у ФОП та нерезидента в Україні?
• ТОВ отримує послуги SaaS від нерезидента - особливості ПДВ-обліку
• Українська компанія постачає виключні права на ТМ власності на користь нерезидента: чи оподатковується така операція ПДВ?
• Судова практика Верховного суду щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання ФОП – платником єдиного податку, який надає послуги, а не продає товари
• Свіжа судова практика Верховного суду щодо дисконтування заборгованості.
• Звіту по внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_6-zhovtnya/register

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. На ньому ми розглядали, зокрема, декілька цікавих рішень Верховного Суду, які можуть бути корисними на практииці. Тож рекомендуємо до перегляду.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=y64uj92liOc

📢 Оподаткування інвестиційного прибутку залежить від резидентського статусу платника

📎Джерело: ІПК ДПС України від 09.12.2025 №6537/ІПК/99-00-24-03-03

💼 Ситуація:
✔️ Фізична особа у 2022–2023 рр. набула інвестиційні активи (опціони), перебуваючи резидентом України.
✔️ 08.09.2025 відбулося виконання опціонів: придбання акцій та їх продаж → утворився інвестиційний прибуток.
✔️ Станом на момент виконання опціонів особа проживає у Великобританії, постійного місця проживання в Україні немає.
✔️ За Конвенцією між Україною та Великобританією особа вважається резидентом UK.
✔️ Британська податкова служба роз’яснила: дохід від продажу акцій у день виконання опціону не оподатковується у UK, якщо на момент отримання опціонів особа не була резидентом UK. Податковий обов’язок виникає у країні резидентства на момент отримання опціонів - тобто в Україні.

⁉️ Питання платника:
- чи потрібно подавати декларацію та сплачувати ПДФО і військовий збір.

⚠️ Роз’яснення  ДПС:
✔️ Визначальним є резидентський статус фізичної особи за критеріями ст. 14 ПКУ. ✔️Контролюючий орган не має повноважень визначати резидентський статус - це робить сама особа.
✔️ Якщо особа є резидентом України - інвестиційний прибуток включається до загального річного доходу, подається декларація, сплачується ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).
✔️ Якщо особа є нерезидентом - операції з інвестиційними активами за межами України не утворюють доходу з джерелом походження в Україні, декларація не подається, податки не сплачуються.

⚖️Висновки:
✅Податкові наслідки прямо залежать від самостійного визначення резидентського статусу платником.
 ✅Резидент України - обов’язок подати декларацію, розрахувати фінансовий результат та сплатити ПДФО і військовий збір.
✅Нерезидент України - відсутні підстави для декларування та сплати податків в Україні.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Шановні колеги, вітаємо вас із професійсним святом - Днем юриста!

Юрист - це не тільки про виконання законів, а й про пошук, захист і поновлення справедливості у будь-якій сфері. Тож це не просто робота, а, скоріше, життєве призначення. Не забувайте про це.

Окрема подяка юристам, які наразі захищають Україну у складі ЗСУ, НГУ та інших військових формувань.

Панство, хотіли прокоментувати з приводу бюджетного відшкодування з ПДВ - наразі стикаємось з практикою, коли під час документальних позапланових перевірок бюджетного відшкодування податкова служба пише в актах відверто абсурдні висновки задля нарахування ПДВ і відмови у бюджетному відшкодуванні (звісно, таке було завжди, але в нещодавньому акті перевірки податкова здивувала навіть нас - зокрема, щодо послуг аутстафінгу). І, в цілому, наразі такі перевірки проводяться досить фіскально та прискіпливо - тож, якщо плануєте заявлятись на бюджетне вішкодування, потрібно готуватись до такого підходу.

Крім того, є практика, що навіть у разі підтвердження бюджетного відшкодування, його не перераховують з посиланням на відсутність коштів.

У будь-якому разі, якщо у вас виникають питання по цьому напрямку або будь-які питання щодо ПДВ, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

🧾Роялті та рекламні послуги можуть бути враховані у витратах лише за наявності ділової мети та підтвердження реальності господарських операцій

📎Джерело: Постанова КАС ВС від 19.11.2025 у справі №320/6200/23
https://reyestr.court.gov.ua/Review/131898095

💼 Ситуація:

ТОВ оскаржило ППР ДПС, якими було донараховано ПДВ та податок на прибуток.
ДПС вважала, що: 1) рекламні послуги Google AdWords не пов’язані з господарською діяльністю платника, 2) витрати на роялті неправомірні, оскільки отримувачем є інвестиційний фонд, звільнений від оподаткування.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов платника.

‼️ Позиція платника:
✔️ Рекламні послуги Google підтверджені актами приймання-передачі та мають господарський характер.
✔️ Роялті за використання торгової марки «ЛАНЕТ» сплачувались на підставі ліцензійного договору, що підтверджено первинними документами.
✔️Витрати відповідають критеріям ділової мети та спрямовані на отримання економічного ефекту.

⚠️ Позиція ДПС:
✔️ Рекламні послуги не використовувались у господарській діяльності, тому податковий кредит з ПДВ є безпідставним.
✔️ Роялті на користь інвестиційного фонду не можуть формувати витрати, адже фонд звільнений від оподаткування податком на прибуток.
✔️Витрати платника не відповідають вимогам ПКУ щодо ділової мети.

⚖️Висновки Верховного Суду:
✅ Господарські операції мають бути підтверджені первинними документами та здійснені з діловою метою.
✅Рекламні послуги Google AdWords підтверджені актами та мають економічний ефект, тому формують податковий кредит.
✅ Роялті за використання торгової марки підтверджені договором та платежами, а інвестиційний фонд не є юридичною особою, звільненою від сплати податку на прибуток у розумінні ПКУ.
✅ ДПС не надала доказів, що спростовують реальність господарських операцій.

ВС залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій на користь платника.

❗️Таким чином, витрати на рекламні послуги та роялті можуть бути враховані у податковому обліку, якщо вони підтверджені первинними документами та здійснені з діловою метою, навіть якщо контрагент (ІСІ) має особливий статус у сфері оподаткування.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. На ньому плануємо розглянути наступні питання:

• OECD оновив Модельну конвенцію та коментарі до неї: що змінилося?
• ЄС вчергове оновив чорний список юрисдикцій
• Повідомлення з КІК / Звіт з КІК не подані своєчасно: чи звільняє від штрафу їх подання до закінчення воєнного стану?
• ТОВ обліковує за МСФЗ інвестиції в дочірні компанії за собівартістю і планує їх знецінення (без попереднього створення резервів щодо них): чи потрібно відображати підвищуюче коригування?
• Чи оподатковується ПДВ грошова компенсація від орендаря майнових втрат у разі пошкодження або знищення нерухомості, яка належить ТОВ-орендодавцю
• Добрива, засоби захисту рослин, ПММ, інші товари/послуги були фактично використані для вирощування на земельних ділянках, які в подальшому визнані забрудненими внаслідок воєнних дій: що з ПДВ?
• Свіжа судова практика Верховного суду щодо дисконтування заборгованості.
⁠• Практика КАС ВС щодо відсутності обов’язку зі сплати орендної плати за земельну ділянку в разі відсутності чинного договору оренди.
⁠• Чи є об’єктом оподаткування ПДВ спонсорство?

Посилання для реєстраці:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_13-zhovtnya/register

25 вересня 2026 року опубліковано форму Звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

До 9 листопада включно  юрособам будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, а також  ФОПам, які використовують працю фізичних осіб, необхідно подати звітність за І, ІІ та ІІІ квартал 2026 року.

Код форми звіту залежить від типу платника: для юросіб - J0500701, для ФОП - F0500701.

Звертаємо вашу увагу, що роботодавцями є всі юрособи та ФОП, які використовують працю фізичних осіб, а платниками внеску є лише роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників за квартал – 8 і більше осіб і які не виконали норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Команда First Pro Tax допоможе з питань заповнення та подачі звітності, надає послуги аутсорсингу з кадрового, військовим обліку та нарахування заробітної плати.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

🔴 Уряд готує зміни до правил бронювання: ліміти можуть зменшитися, а погодження - посилитися

Проєкт змін до правил бронювання військовозобов’язаних, підготовлений Мінекономіки, оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк у своїх Telegram-каналах «Залізний нардеп» та «Залізний бізнес-радар».

За оприлюдненою інформацією, станом на 9 жовтня 2026 року документ перебував на антикорупційній експертизі НАЗК.

Якщо запропоновані зміни ухвалять, підприємствам доведеться переглянути кількість працівників, яких можна забронювати, а також підходи до підтвердження статусу критично важливого підприємства.

Розбираємо основні пропозиції проєкту та їх можливі наслідки для бізнесу.
1️⃣ Ліміти бронювання можуть зменшитися
Проєкт передбачає такі граничні ліміти бронювання працівників:
🔹 підприємства ОПК та енергетики - до 85% замість 100%;
🔹 підприємства у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, управління побутовими відходами - до 60% замість 75%;
🔹 інші критично важливі підприємства - за загальним правилом до 50%.

2️⃣ Новий підхід до визначення кількості працівників для бронювання
Проєкт передбачає зміну порядку визначення чисельності військовозобов’язаних, від якої обчислюється 50-відсотковий ліміт бронювання. Зокрема, до розрахунку пропонується не включати осіб, які вже мають відстрочку від призову на інших законних підставах, наприклад у зв’язку з навчанням, доглядом або наявністю трьох і більше дітей.
Це може вплинути на кількість працівників, яких підприємство матиме право забронювати. Наприклад, якщо зі 100 військовозобов’язаних 20 уже мають іншу відстрочку, ліміт у 50% розраховуватиметься від 80 осіб і становитиме 40 працівників.
Отже, запропонований підхід може призвести до зменшення доступного ліміту бронювання навіть за незмінної чисельності персоналу.

3️⃣ Новий механізм визначення критичності підприємств і погодження лімітів бронювання
Згідно з проєктом, при Кабінеті Міністрів України планується утворити Координаційний центр чисельністю 17 осіб. Керівництво ним здійснюватимуть співголови від Мінекономіки та Міноборони. До роботи Центру також мають залучити представників СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки, Національної поліції, Пенсійного фонду України та Держпраці.
Участь Центру передбачатиметься під час розгляду питань щодо надання підприємствам статусу критично важливих і погодження можливості бронювання понад загальний 50-відсотковий ліміт. Крім того, Центр зможе ініціювати перегляд раніше наданого статусу шляхом надання рекомендації щодо його скасування.
Таким чином, проєкт пропонує запровадити додатковий рівень погодження рішень, що може змінити процедуру набуття та збереження статусу критично важливого підприємства, а також отримання дозволу на бронювання понад загальну квоту.

4️⃣ Галузеві критерії критичності мають переглянути до 20 жовтня
Відповідно до проєкту, до 20 жовтня 2026 року міністерства та обласні державні адміністрації мають оновити галузеві критерії, за якими підприємства визнаються критично важливими, та погодити їх із Координаційним центром.

Також пропонується встановити граничний строк дії рішень, якими підприємству дозволено бронювати понад 50% військовозобов’язаних, - до одного року.

Окремо визначається строк для реалізації такого рішення: якщо протягом п’яти робочих днів бронювання не буде оформлено через портал «Дія», відповідне рішення втратить чинність.

5️⃣ Питання, які потребують додаткового врегулювання
За наявною інформацією про проєкт, окремі процедурні аспекти залишаються невизначеними. Зокрема, не встановлено:
🔸 у який строк Координаційний центр має розглядати питання та надавати рекомендації;
🔸 за якими критеріями Центр зможе рекомендувати скасування статусу критично важливого підприємства;
🔸 як підприємства зможуть оскаржувати відповідні рішення;
🔸 як застосовуватимуться нові ліміти до бронювань, оформлених до набрання чинності змінами, якщо їх кількість перевищуватиме запропоновані обмеження.
Останнє питання має практичне значення для роботодавців, оскільки наразі немає однозначного розуміння, чи потребуватимуть раніше оформлені бронювання перегляду в разі запровадження нових правил.

❗️Що це означає для бізнесу?
У разі ухвалення запропонованих змін підприємствам може знадобитися переглянути кількість заброньованих працівників і повторно оцінити відповідність критеріям критично важливого підприємства. Окремої уваги потребуватиме порядок погодження рішень про бронювання понад установлені ліміти.

Водночас наразі йдеться про проєкт нормативних змін. Його остаточний зміст і можливі наслідки для роботодавців можна буде оцінити після ухвалення відповідного акта.

Команда First Pro Tax стежить за змінами законодавства у сфері військового обліку та бронювання працівників і інформуватиме про подальший розвиток ситуації.

Джерело: https://t.me/iron_business_radar/17 та https://t.me/yzheleznyak/20183

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

За 15 хвилин починаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь 😉

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_13-zhovtnya/register

Панство, вашій увазі запис вебу, який ми проводили сьогодні зранку. Проговорили декілька ІПК щодо нерухомості та ПДВ, судову практику, а також актуалізацію Коментарів ОЕСР до Модельної конвенції - зокрема, чи створює дистанційна робота працівників за кордоном ознаки постійного представництва (витяг з документу з перекладом, який я обіцяв поширити на вебі, зможу розмістити трохи пізніше).

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=bKD9CjLK-vc

КМУ прийняв постанову щодо змін до правил бронювання, про які ми зазначали у цій новині... Між тим, точно про це (як і про її зміст) можна буде казати після появи документу в доступі

Між тим, є висока вірогідність, що базу розрахунку 50% не чіпатимуть (тобто, в її складі, як і зараз, можна буде рахувати працівників з відстрочкою)

📢Спадкування частки в ТОВ: чи можна ухвалювати рішення без урахування голосів спадкодавця?

Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/139505871

У постанові від 03.09.2026 у справі № 908/2470/21 Верховний Суд розглянув спір щодо правомірності рішень загальних зборів ТОВ, прийнятих після смерті одного з двох учасників товариства.

📑Обставини справи

У ТОВ «Агро-Юні» кожному з двох учасників належало по 50% статутного капіталу. Після смерті одного з них інший учасник одноосібно провів загальні збори, на яких ухвалив рішення про призначення тимчасово виконуючого обов’язки директора та внесення змін до відомостей про керівника товариства.

Статут ТОВ передбачав, що збори є правомочними, а рішення вважаються прийнятими, якщо за них проголосували учасники, які сукупно мають понад 60% голосів.

Спадкоємець померлого учасника, який успадкував його 50% частки, оскаржив відповідні рішення та проведені на їх підставі реєстраційні дії.

⚖️Позиція Верховного Суду
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про недійсність оспорюваних рішень, зазначивши, зокрема, таке:

🔹 Голоси померлого учасника не можна автоматично виключати з підрахунку. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачає спеціальні випадки, коли рішення можуть прийматися без урахування голосів померлого учасника. Призначення директора до таких випадків не належить.

🔹 Право на частку та корпоративні права - різні правові категорії. Право на частку в статутному капіталі входить до складу спадщини та належить спадкоємцю з часу її відкриття. Водночас корпоративні права учасника автоматично не виникають лише внаслідок спадкування частки.

🔹 Спадкоємець має право захищати свій законний інтерес. Навіть до набуття статусу учасника товариства спадкоємець має законний інтерес у тому, щоб рішення загальних зборів ухвалювалися відповідно до закону та статуту, зокрема з дотриманням вимог щодо необхідної кількості голосів.

У цій справі частка померлого учасника становила 50%, а інший учасник також володів 50% голосів. Оскільки статут вимагав понад 60% голосів, одноосібно ухвалити спірні рішення було неможливо.

Результат: Верховний Суд залишив касаційну скаргу ТОВ «Агро-Юні» без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Висновок:
смерть учасника ТОВ не дає іншому учаснику права автоматично перерозподілити голоси або ігнорувати частку померлого під час ухвалення рішень. До визначення правового статусу спадкоємця необхідно враховувати спеціальні положення законодавства, статут товариства та встановлені ними вимоги до прийняття рішень.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

‼️ Зверніть увагу на податковий законопроєкт АТАД, який на цьому тижні був схвалений КМУ:

https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_skhvaliv_zakonoproiekt_pro_protidiiu_podatkovim_zlovzhivanniam__za_standartami_ies-5968

Ще подивимось, в якій редакцій він з'явиться на сайті ВР України, але вже зараз зрозуміло, що він передбачатиме суттєве посилення податкового / адміністративного тиску на платників податків - не тільки на бізнес, а й на фізичних осіб. Зокрема, рекомендуємо звернути увагу на наступне:

• зміну ознак податкового резидента. На сайті Мінфіну про ці зміни зараз не зазначено, але в редакції законопроєкту для громадського обговорення вони були;
• Exit tax, який передбачатиме оподаткування вартості майна у разі зміни податкової резиденції;
• загальне правило протидії податковим зловживанням. В цьому блоці поки не зрозуміло, як ці правила на практиці будуть відрізнятися від вже існуючих правил ділової мети, тесту основної мети та тесту бенефіціарного власника.

У разі прийняття законопроєкту, очікується, що відповідні зміни наберуть чинності з 1 січня 2028 року.

Цікаво, що це відбувається з посиланням на євроінтеграцію, але на фоні деяких податкових послаблень в країнах ЄС.

Якщо ви бажаєте більш детально ознайомитись із зазначеними змінами та їх впливом на вас / ваші компанії, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua