📢 Наказ про позапланову перевірку не може видаватися органом, який не є контролюючим органом вищого рівня!

📎 Джерело: Постанова КАС ВС від 16.04.2021 у справі № 805/1152/17-а
📌 https://reyestr.court.gov.ua/Review/96339587

📢 Ситуація:
▫️ У 2015 році Костянтинівська ОДПІ провела позапланову перевірку підприємства та склала акт.
▫️ У 2017 році ДФС України видала наказ № 16, яким делегувала Офісу великих платників податків право призначити повторну перевірку.
▫️ На виконання цього наказу Офіс ВПП ДФС видав власний наказ № 87 від 19.01.2017 про проведення позапланової виїзної перевірки.
Підприємство оскаржило наказ, вважаючи його незаконним, адже Офіс ВПП ДФС не є органом вищого рівня щодо місцевої податкової інспекції.

❓ Ключове питання спору: Чи може Офіс великих платників податків ДФС видавати наказ про позапланову перевірку на підставі пп. 78.1.12 ПКУ, якщо він не є контролюючим органом вищого рівня?

⚖️ Висновки Суду:

✅ Верховний Суд зазначив, що право видавати накази про позапланові перевірки на підставі пп. 78.1.12 ПКУ належить виключно контролюючим органам вищого рівня (ДФС України).
✅ Закон не передбачає можливості делегування цих повноважень іншим органам. ✅ Оскільки наказ № 87 було видано Офісом ВПП ДФС, він є протиправним.
✅ Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення першої інстанції, яким наказ № 87 було визнано незаконним.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути такі питання:

• Ліберальна податкова реформа в ЄС (Tax Simplification Omnibus) - стосується, зокрема, КІК, віднесення % на витрати, витрат на R&D, гібридних невідповідностей
• Ліберальна податкова реформа в США - розглянемо головні тези (U.S. Innovation and Global Competitiveness Act of 2026)
• Товар був придбаний у нерезидента і ввезений в Україну, але знищений під час обстрілу до складання митної декларації та сплати "імпортного" ПДВ: чи потрібно нараховувати "компенсуючий" ПДВ?
• Власна ІПК - щодо визнання сестри контролюючою особою іноземної компанії, якою на 100% володіє брат
• ТОВ надає послуги з оренди нерухомості, зокрема, платникам ЄП без ПДВ: чи може вона складати на них одну зведену податкову накладну за наслідками місяця?
• ТОВ оплачує працівникам добровільне медичне страхування (у межах до 30% мінімальної заробітої плати) і планує придбати для них подарункові сертифікати: чи оподатковується їх вартість як додаткове благо?
• Судова практика щодо списання безнадійного податкового боргу за строками давності.
• Застосування сертифікату ТПП при знищенні майна в роз’ясненнях ДПС.

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_29-veresnya/register

Щодо Законопроєкту про внесення змін до правил трансфертного ціноутворення (ТЦУ), який планується запускати з 2028 року, - нагадуємо, ним передбачено розповсюдження правил ТЦУ, зокрема, на операції з резиденетами України, які застосовують преференційні податкові режими.

У якості прикладів преференційних режимів розробники законопроєкту називають резидентів Дія Сіті, учасників індустріальних парків, інвесторів зі значними інвестиціями, виробників електромобілів та відповідних компонентів та інші категорії, передбачені ПКУ. Щодо спрощеної системи було сказано, що це можуть бути як фізичні особи - підприємці, так і юридичні особи.

При цьому наразі в числі преференційних режимів, які потребуватимуть застосування правил ТЦУ, не називали ІСІ. Сподіваємось, що розробники законопроєкту дотримуються саме такої думки.

Команда First Pro Tax пропонує вам оцінити вплив майбутньої реформи з ТЦУ на ваш бізнес (як ми казали, ці зміни планується впроваджувати з 2028 року), оскільки ці зміни суттєво розширять кількість операцій, які будуть вважатись контрольованими:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Вже за 10 хвилин починаємо вебінар.

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_29-veresnya/register

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Розглянули майбутню податкову реформу в ЄС та США (поки що на стадії обговорень), листи з приводу знищення ТМЦ - зокрема, документальне оформлення таких подій, питання ПДВ (у тому числі, якщо товар був імпортованим та імпортний ПДВ за ним ще не сплачувався) та податку на прибуток, застосування сертифікату ТПП та судову практику щодо списання безнадійного податкового боргу.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=kOjO6LWKwUw

📢 Оподаткування дивідендів інвестиційного фонду (КІФ) на користь кіпрської компанії: застосування пільгової ставки 5%

💬 Джерело: ІПК ДПС від 16.09.2026 № 5529/ІПК/99-00-21-02-02

📌 Ситуація із звернення:

✔️ Український КІФ планує виплатити дивіденди компанії‑нерезиденту з Кіпру.
✔️ Кіпрська компанія володіє 100% акцій фонду та інвестувала понад 200 000 євро (шляхом придбання корпоративних прав).

🤔 Питання платника податків:

🔸 Чи можна застосувати ставку 5% замість стандартних 15%?
🔸 Чи поширюється військовий збір на дивіденди нерезиденту?
🔸 Чи вважається інвестиційний фонд «компанією» у розумінні Конвенції?

📝 Відповідь ДПС:

🔹 ДПС підтвердила, що корпоративний інвестиційний фонд кваліфікується як «компанія» для цілей Конвенції.
🔹 Оскільки кіпрська компанія є фактичним власником дивідендів, володіє 100% акцій та інвестувала понад 200 000 євро, застосовується пільгова ставка 5%.
🔹 Військовий збір не утримується.
🔹 Для застосування пільги необхідно мати довідку про резидентність Кіпру та підтвердження інвестиції.

Окремо ДПС зазначає, що для цілей Конвенції під «компанією» розуміється не лише класична юридична особа у формі компанії, а загалом корпоративна структура або інше утворення, яке для цілей оподаткування розглядається як юридична особа.

Водночас «товариство» (partnership) має інше значення. ДПС, посилаючись на Коментарі ОЕСР до Модельної податкової конвенції, зазначила, що йдеться про суб’єкта, який є «фіскально прозорим». Тобто такий суб’єкт самостійно не сплачує корпоративний податок із отриманого доходу, а дохід розподіляється між його учасниками та оподатковується безпосередньо на рівні таких учасників.

У зв’язку з цим, як зазначає ДПС,  «товариство» (partnership)  не вважається «компанією» для цілей Конвенції та не є особою, на яку поширюється дія Конвенції як на податкового резидента.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 ДПС: 180-денний строк розрахунків за експортом не переноситься на наступний робочий день

ДПС в ІПК від 03.09.2026 № 5258/ІПК/99-00-07-04-02 розглянула питання, чи можна перенести на перший робочий день закінчення граничного строку розрахунків за експортною операцією, якщо останній день 180-денного строку припадає на вихідний.

⛔️ Позиція ДПС - ні.

ДПС виходить із того, що граничний строк розрахунків за експортними операціями є спеціальним заходом захисту у сфері валютного регулювання. Відповідно до п. 14² постанови НБУ № 18 такий строк становить 180 календарних днів.

При цьому Закон України «Про валюту і валютні операції» та постанова НБУ № 18 не передбачають перенесення останнього дня цього строку на наступний робочий день, якщо він припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день.

Тому, на думку ДПС, загальні правила обчислення строків, передбачені ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, за якими строк переноситься на перший робочий день, не застосовуються до 180-денного строку розрахунків за експортними операціями.

Так само ДПС не вважає підставою для такого перенесення ст. 5 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76).

Отже, якщо 180-й календарний день припадає, наприклад, на суботу, саме субота є останнім днем для зарахування валютної виручки, а не наступний понеділок. Якщо кошти надійдуть уже після закінчення 180-денного строку, це може розглядатися як порушення граничного строку розрахунків за період прострочення.

Важливо: у цій ІПК ДПС також звернула увагу, що відповідальність за порушення граничних строків розрахунків передбачена саме ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а не ст. 129 ПКУ, про що запитував платник.

Звертаємо увагу: якщо ви вбачаєте по конкретній операції потенційні ризики прострочення ЗЕД-розрахунків, законодавство передбачає певні можливості для їх відтермінування (зокрема, за допомогою початку судового провадження, отримання сертифікату ТПП тощо). Але важливо починати відпрацювання цього питання якомога раніше, а не, наприклад, в останній тиждень перед завершенням строків.

У разі наявності таких питань, звертайтеся - досвід їх успішного вирішення у нашої команди є:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

🗓1095-денний строк давності не може бути продовжений до 2555 днів, якщо він уже сплив

📎Джерело : Постанова КАС ВС від 17.06.2026 по справі №160/19604/25
🖇https://reyestr.court.gov.ua/Review/137520730# (https://reyestr.court.gov.ua/Review/137520730)

📢Ситуація:
▫️У 2017–2019 роках Товариство з іноземними інвестиціями сплачувало проценти за договором позики на користь компанії-нерезидента з Кіпру та застосовувало ставку податку у розмірі 2% відповідно до Конвенції між Україною та Кіпром.

▫️За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ДПС дійшла висновку, що нерезидент не є фактичним отримувачем (бенефіціарним власником) доходу, у зв’язку з чим застосування зниженої ставки було безпідставним.


💼 Позиція Товариства:
🔸Статус податкового резидента Республіки Кіпр підтверджується наявними сертифікатами податкового резидентства з апостилем, які є належними та достатніми доказами для застосування положень міжнародного договору;

🔸Зазначена компанія-нерезидент діє від власного імені, самостійно приймає рішення щодо використання доходу та несе пов`язані з цим фінансові ризики, а тому відповідає критеріям бенефіціарного власника доходу.

🔸Крім того, контролюючим органом було порушено встановлений пунктом 102.1 статті 102 ПКУ 1095-денний строк при накладенні штрафних санкцій та проведенні перевірки.


⚠️ Позиція ДПС:
🔻У нерезидента відсутні ознаки самостійного функціонування як окремого суб`єкта господарювання, транзитний характер руху коштів, відсутність характерних для підприємницької діяльності ризиків, а також відсутність фактичного контролю та управління компанією з боку її працівників. Застосування Товариством переваг Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування було безпідставним.

🔻До спірних правовідносин підлягає застосуванню норма, яка надає контролюючому органу право проводити перевірку та визначати грошові зобов`язання платника податків протягом 2555 днів.

✒️Суди попередніх інстанцій прийняли рішення на користь контролюючого органу.

⚖️Висновки ВС:
✅Сплив встановленого пунктом 102.1 статті 102 ПКУ строку є завершеним юридичним фактом, який настав під час дії відповідної редакції цієї норми, та з настанням якого правовідносини щодо можливості визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків остаточно припинилися, а платник набув самостійного, захищеного права вважатися вільним від відповідного грошового зобов`язання – права.

✅Новий (2555-денний) строк, запроваджений Законом № 3721-IX, який уведений в законодавство з 1 липня 2024 року, до таких уже завершених правовідносин застосований бути не може. Поширення цього строку на податкові періоди, щодо яких строк давності сплив до набрання Законом № 3721-IX чинності, означало б надання Закону зворотної дії в часі.

✅За таких обставин до спірних правовідносин щодо проведення перевірки та визначення грошових зобов`язань за період з 2017 року по II квартал 2018 року включно підлягав застосуванню п. 102.1 ст. 102 ПКУ в редакції, чинній на момент спливу відповідного строку, який передбачав 1095-денний строк для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків. Отже, доводи ДПС щодо застосування продовженого (2555-денного) строку є необґрунтованими.

✅У зв'язку з пропуском контролюючим органом строків для проведення перевірки та визначення грошових зобов'язань Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та задовольнив позов Товариства.

❗️ Таким чином, якщо 1095-денний строк давності сплив до 01.07.2024 року, контролюючий орган не може посилатися на збільшення строку до 2555 днів, запроваджене Законом № 3721-IX, для проведення перевірки та визначення грошових зобов'язань за відповідний період.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

На минулому тижні ми робили розсилку з коротким оглядом судового рішення Верховного Суду. Якщо пропустили її, повторюємо цей огляд тут, адже рішення не пересічне - воно пов’язане зі сплатою податку на репатріацію під час виплати дивідендів на користь нерезидента, і воно може бути корисним при застосуванні Конвенції між Україною та Нідерландами, а також з Кіпром (постанова Верховного Суду від 01.09.2026 р. у справі № 320/28565/23).

У даному рішенні Верховного Суду розглядалась Конвенція з Нідерландами в редакції до Протоколу, але цікава вона саме з точки зору Конвенції з Кіпром.

Конвенція з Нідерландами в редакції до Протоколу передбачала наступну умову для застосування звільнення від податку на репатріацію при сплаті дивідендів:

«<…> 3. Незважаючи на положення пунктів 1 і 2 цієї статті, дивіденди, що сплачуються компанією-резидентом Договірної Держави, компанії-резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в другій Договірній Державі за умови, якщо резидентом є компанія (інша ніж партнерство):

і) яка володіє прямо щонайменше 50 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, і передбачається, що інвестицію в розмірі щонайменше 300.000 доларів США або їх еквівалент у національній валюті Договірної Держави було внесено в капітал компанії, що виплачує дивіденди <...>» 

При цьому Верховний Суд виніс рішення на користь ДПС і дійшов висновку, що саме у межах цієї Конвенції умова щодо інвестиції в капітал для цілей звільнення від оподаткування буде виконуватись тільки в тому разі, якщо нерезидентом буде здійснений внесок до статутного капіталу УкрКо, а не просто придбання її корпоративних прав.

Чому це так важливо по відношенню до Конвенції між Україною та Кіпром? Тому що в ній схожа умова щодо мінімальної суми інвестиції для цілей застосування пониженої ставки податку на репатріацію при виплаті дивідендів все ще зберігається, і аналогічні спори з ДПС щодо цієї умови також мали місце:

«<…> 2. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія (яка не є товариством), яка володіє безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди та інвестувала в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро, <...>» 

При цьому:

- ці рішення виносились на користь платників - тобто, вони підтверджували, що інвестиція може бути здійснена й шляхом придбання відповідних корпоративних прав УкрКо (див., зокрема, рішення Верховного Суду від 20.03.2023 у справі №340/3834/21);

- позивач посилався на них для підтвердження своєї позиції.

Тому виникає логічне питання: чи вплине рішення Верховного Суду щодо конвенції з Нідерландами на позицію суддів щодо Конвенції з Кіпром? За нашою оцінкою, ні, оскільки умови щодо інвестицій у зазначених Конвенціях - не дивлячись на свою схожість - виписані все ж відмінно. Так, в Конвенції з Нідерландами мова йде про внесок до капіталу, а в Конвенції з Кіпром про інвестування в придбання акцій чи інших корпоративних прав. І саме це стало ключовою правовою підставою для винесення у контексті Конвенції з Нідерландами рішення на користь ДПС і для незастосування за аналогією позиції Верховного Суду, яка була сформована раніше по відношенню до Конвенції з Кіпром.

У разі наявності будь-яких питань щодо застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, звертайтеся. Також принагідно нагадуємо, що нещодавно ми виграли справу у суді щодо застосування пониженої ставки податку на репатріацію за Конвенцією з Кіпром (ДПС доводила наявність транзиту та відсутність у нерезидента ознак бенефіціарного власника):

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:

• Відчуження земельної ділянки, на якій є будівля: чи нараховувати ПДВ? Позиція Верховного Суду
• Під час перевірки було виявлено декілька порушень термінів сплати ПДФО: чи можна визнавати такі порушення повторними із застосуванням підвищенного штрафу за умови відсутності притягнення до відповідальності за них? Позиція Верховного Суду
• Чергова ІПК щодо підтвердження у фізичної особи, яка виїхала за кордон ще у 2022 році, статусу нерезидента: чи здивувала ДПС своїми висновками?
• ФОП придбаває підписки щодо доступу до платформи у компанії-нерезидента і надалі перепродає їх в Україні: які наслідки з ПДВ виникають у ФОП та нерезидента в Україні?
• ТОВ отримує послуги SaaS від нерезидента - особливості ПДВ-обліку
• Українська компанія постачає виключні права на ТМ власності на користь нерезидента: чи оподатковується така операція ПДВ?
• Судова практика Верховного суду щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання ФОП – платником єдиного податку, який надає послуги, а не продає товари
• Свіжа судова практика Верховного суду щодо дисконтування заборгованості.
• Звіту по внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_6-zhovtnya/register

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. На ньому ми розглядали, зокрема, декілька цікавих рішень Верховного Суду, які можуть бути корисними на практииці. Тож рекомендуємо до перегляду.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=y64uj92liOc

📢 Оподаткування інвестиційного прибутку залежить від резидентського статусу платника

📎Джерело: ІПК ДПС України від 09.12.2025 №6537/ІПК/99-00-24-03-03

💼 Ситуація:
✔️ Фізична особа у 2022–2023 рр. набула інвестиційні активи (опціони), перебуваючи резидентом України.
✔️ 08.09.2025 відбулося виконання опціонів: придбання акцій та їх продаж → утворився інвестиційний прибуток.
✔️ Станом на момент виконання опціонів особа проживає у Великобританії, постійного місця проживання в Україні немає.
✔️ За Конвенцією між Україною та Великобританією особа вважається резидентом UK.
✔️ Британська податкова служба роз’яснила: дохід від продажу акцій у день виконання опціону не оподатковується у UK, якщо на момент отримання опціонів особа не була резидентом UK. Податковий обов’язок виникає у країні резидентства на момент отримання опціонів - тобто в Україні.

⁉️ Питання платника:
- чи потрібно подавати декларацію та сплачувати ПДФО і військовий збір.

⚠️ Роз’яснення  ДПС:
✔️ Визначальним є резидентський статус фізичної особи за критеріями ст. 14 ПКУ. ✔️Контролюючий орган не має повноважень визначати резидентський статус - це робить сама особа.
✔️ Якщо особа є резидентом України - інвестиційний прибуток включається до загального річного доходу, подається декларація, сплачується ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).
✔️ Якщо особа є нерезидентом - операції з інвестиційними активами за межами України не утворюють доходу з джерелом походження в Україні, декларація не подається, податки не сплачуються.

⚖️Висновки:
✅Податкові наслідки прямо залежать від самостійного визначення резидентського статусу платником.
 ✅Резидент України - обов’язок подати декларацію, розрахувати фінансовий результат та сплатити ПДФО і військовий збір.
✅Нерезидент України - відсутні підстави для декларування та сплати податків в Україні.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua