📢 Зміни у розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю

Джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1047-2026-п#Text

19 серпня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1047, якою розширено перелік штатних одиниць, що не враховуються під час розрахунку середньооблікової кількості працівників для визначення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Зокрема, до нього додали працівників, які виконують трудові (службові) обов’язки безпосередньо на територіях активних бойових дій, включених до відповідного переліку територій.

📌 При цьому зміна застосовується з 1 січня 2026 року.

Нові правила діятимуть протягом воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування.

Тож якщо у вашій компанії є працівники, які працюють безпосередньо на територіях активних бойових дій, варто врахувати це під час розрахунку нормативу.

First Pro Tax допоможе вірно прорахувати норматив.

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Оподаткування доходу нерезидента при переході до банку права власності на предмет іпотеки – нерухомого майна нерезидента в рахунок погашення боргу.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 20.10.2023 № 3685/ІПК/99-00-21-02-02-06
https://www.1tax.com.ua/base/international-tax/international-state-tax-service/alienation-real-estate/opodatkuvannya-dohodu-nerezydenta-pry-perehodi-do-banku-prava-vlasnosti-na-predmet-ipoteky-neruhomogo-majna-nerezydenta-v-rahunok-pogashennya-borgu/

📌 Ситуація із звернення
🔸 Заявник є іпотекодержателем майна нерезидента.
🔸 Договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.
🔸 Ідеться про перехід права власності на нерухоме майно від нерезидента – юридичної особи на користь банку в рахунок погашення заборгованості нерезидента.

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є операція з переходу права власності на нерухоме майно від нерезидента – юридичної особи на користь банку в рахунок погашення власного боргу нерезидента об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидента згідно з п. 141.4 ПКУ?
🔸 Якщо така операція є об’єктом оподаткування, чи виступає банк податковим агентом?
🔸 Як визначити дохід нерезидента, з якого необхідно утримати податок?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо оподаткування операції як доходу нерезидента
🔸 дохід іпотекодавця-нерезидента від відчуження нерухомого майна в погашення заборгованості перед іпотекодержателем є доходом з джерелом походження з України.
🔸 що перехід права власності на нерухоме майно, яке належало нерезиденту, супроводжується погашенням кредиторської заборгованості такого нерезидента, забезпеченої іпотекою.
🔸 об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидента є вартість такого майна в частині розміру забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
🔸 об’єктом оподаткування є сума відшкодування іпотекодавцю-нерезиденту перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

✅ Щодо статусу податкового агента
🔸 податковим агентом щодо доходів нерезидента в цій ситуації виступає іпотекодержатель.

✅ Щодо визначення суми податку
🔸 у розглядуваному випадку дохід нерезиденту виплачується в негрошовій формі.
🔸 У зв’язку з цим сума податку має обчислюватися за формулою, передбаченою пп. 141.4.2 ПКУ для випадків виплати доходу в негрошовій формі або коли податок не було утримано під час виплати.

Більше роз'яснень ДПС за темами на нашому сайті у розділі "База знань": https://www.1tax.com.ua/base/

🏦 Нещодавно команда First Pro Tax відпрацьовувала питання банківського фінансового моніторингу транзакцій (зокрема, щодо вартісного порогу у розмірі 400 т. грн., дроблення операцій, сумування операцій по рахункам в декількох банках, переказів всередині родини, запитів ДПС щодо надходжень тощо), і для отримання саме прикладних коментарів залучали, зокрема, наші контакти в банках.

💶 Наприклад, виходячи з практики, вартісний поріг для фінансового моніторингу може бути й меншим за 400 т. грн., оскільки він формується на підставі опитувальника під час відкриття рахунку, а також на підставі відомостей щодо обігу коштів на рахунку. Також для банків більш безпечно виглядає одна велика операція (наприклад, на 100 т. грн.), аніж її дроблення - між тим, у будь-якому разі враховуються й інші фактори, наприклад, невідповідність анкеті, швидке переведення в готівку, аномальна кількість транзакцій тощо.

Тож наразі у нас є актуальні та цікаві напрацювання, які можуть бути корисними багатьом.

Якщо у вас є питання по цьому напрямку, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Пропонуємо розглянути такі питання:

• Листи ДПС та практика щодо визнання за фізичною особою, яка проживає за кордоном, статусу нерезидента
• КІФ придбаває корпоративні права української ТОВ (без нерухомості в Україні) у КіпрКо: чи є податок на репатріацію?
• Компанія - платник ПДВ придбаває обладнання за рахунок кредитних коштів, які постачальнику безпосередньо перераховує банк: чи має право покупець на податковий кредит з ПДВ та бюджетне відшкодування?
• Комітент - платник ПДВ передав товар комісіонеру - платнику ПДВ на продаж, але товар був знищений: які наслідки з ПДВ у комітента та комісіонера?
• Продаж послуг спортивних клубів через ФОП - комісіонерів на єдиному податку з утриманням винагороди: чи застосовна така модель і чи не порушує вона умови перебування на спрощеній системі оподаткування?
• Обладнання частково оплатили коштами гранту: чи нараховувати «компенсуючий» ПДВ
• Гіг-спеціаліст відшкодовує Товариству (неплатнику ПДВ) суми збитків за неповернуте (втрачене, знищене або пошкоджене) обладнання: чи нараховується ПДВ.
• Пошкоджене через війну майно: коли податок на нерухомість не сплачується
⁠• Виправлення помилки у податковій накладній.
⁠• Платник податків імпортував товар, який виявився бракованим та був повернутий нерезиденту: чи залишається

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_8-veresnya/register

Панство, ділимось із вами записом сьогоднішнього вебу. Були питання з міжнародного оподаткування, резиденства, обліку пошкодженого майна, Дія Сіті та інші питання.

Ознайомитись із записом ви можете за посиланням нижче:

https://www.youtube.com/watch?v=RhdLVN94wP8

Відкриття справи про банкрутство не перетворює автоматично поворотну фінансову допомогу на безповоротну ❌

📎Джерело: Постанова КАС ВС від 11.06.2026 по справі № 320/48054/23
📌https://reyestr.court.gov.ua/Review/137324467

📢 Ситуація:

▫️У 2020 році Підприємство отримало поворотну фінансову допомогу за договорами, які передбачали її повернення протягом 3 років.

▫️У травні 2021 року, ще до спливу строків повернення допомоги, щодо Підприємства було відкрито провадження у справі про банкрутство

▫️ Ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлено, що 30 червня 2021 року спливає термін для заявлення вимог кредиторів.

▫️Позивача визнано банкрутом постановою господарського суду від 26.01.2022.

▫️ДПС дійшла висновку, що після відкриття справи про банкрутство та спливу строку для заявлення вимог кредиторів отримана фінансова допомога фактично стала безповоротною і повинна була бути включена до оподатковуваного доходу.

▫️ Також ДПС вказала, що Підприємство повинно було подати ліквідаційну податкову звітність за перше півріччя 2021 року.

❓ Ключове питання спору

Чи достатньо самого факту відкриття провадження у справі про банкрутство та спливу строку для заявлення вимог кредиторів для того, щоб заборгованість за договорами поворотної фінансової допомоги набула статусу безповоротної?

І чи повинен платник уже на цій стадії подавати ліквідаційну податкову звітність?

⚖️ Висновки Суду:

✅ ВС посилається на ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства, де зазначено, що:

🔹 у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру;
🔹 суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

✅ Також ВС посилається на ст. 104 ЦКУ, де зазначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

✅ Тобто, як зазначає ВС, до моменту виключення підприємства з ЄДР воно зобов`язане вести податковий та бухгалтерський облік, подавати податкову і фінансову звітність.

✅ Заборгованість позивача, що виникла перед надавачем фінансової допомоги, не набула статусу безповоротної фінансової допомоги в охоплений перевіркою період з 06.12.2019 року по 30.09.2021 року.

✅ Це, відповідно, нівелює доводи ДПС про обов`язок платника відобразити розглядувану суму заборгованості у складі оподатковуваного доходу в першому півріччі 2021 року.

✅ Також позивач не повинен був подавати ліквідаційну податкову звітність за перше півріччя 2021 року.

✅ Верховний Суд залишив касаційну скаргу ДПС без задоволення.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Зміна порядку переоформлення відстрочки від мобілізації!

Постановою Кабінету Міністрів України № 978 від 29 липня 2026 року було внесено зміни до порядку надання відстрочок від призову під час мобілізації.

Одне з основних нововведень - врегульовано ситуацію, коли у військовозобов’язаного вже є чинна відстрочка, але виникла інша підстава для її отримання.

Тепер відстрочку можна переоформити на іншу підставу.
При цьому подання заяви про переоформлення не припиняє дію чинної відстрочки до моменту прийняття комісією рішення.

Якщо комісія відмовить у переоформленні, раніше надана відстрочка зберігає чинність до закінчення строку, на який її було надано.

Якщо ж переоформлення схвалено, попередня відстрочка вважається такою, що втратила чинність, з дня внесення до Реєстру відомостей про нову відстрочку.

Також змінами уточнено строки розгляду заяв: рішення про надання або переоформлення відстрочки приймається протягом 7 робочих днів з дня реєстрації заяви, а загальний строк розгляду заяви не може перевищувати 15 робочих днів.

Таким чином, наявність чинної відстрочки більше не створює ризику її автоматичної втрати лише через звернення за іншою підставою.

📚Джерело: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-16-travnia-2024-r-560-i-978

Команда First Pro Tax надає консультації щодо мобілізації, військового обліку, бронювання, відстрочок або інших питань військового права.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Сьогодні зранку супроводжували з особистою участю розгляд заперечень в Офісі ВПП у Києві. З цікавого - під час жовтого рівня тривоги дійсно приймають платників і розгляд не переносять. Між тим, в даному конкретному випадку виглядало більше як виняток, оскільки більшість платників до приміщення не допускали.

Зараз відпрацьовуємо багато питань щодо списання заборгованості та визнання її безнадійною. Зверніть увагу, зокрема, на наступне:

• знаходження боржника на ТОТ або на території активних бойових дій не є самостійною підставою для визнання заборгованості безнадійною;
• неможливість примусового стягнення майна виконавцем не завжди свідчить про її статус як безнадійної (залежить від формулювання в постанові виконавця);
• при визначення терміну позовної давності необхідно враховувати призупинення плину терміну позовної давності, який було скасовано лише у вересні 2025 року.

Крім того, навіть у разі, якщо заборгованість не відповідає ознакам безнадійної за п.п. 14.1.11 ПКУ, її можна списати, але з негативними наслідками з податку на прибуток.

Також виникають ситуації і зі списанням кредиторської заборгованості за отриманим товаром. В такому випадку головне питання виникатиме не з податку на прибуток, а з ПДВ - а саме, чи можна зберегти податковий кредит (позиція ДПС з цього питання фіскальна, на відміну від судової практики).

У разі виникнення питань щодо документального оформлення списання заборгованості або визначення податкових наслідків, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:

Перший погляд на податкову реформу ТЦУ та АТАД - законопроєкти вже зареєстровані (щодо ТЦУ, до речі, прямо зараз проходить робоча група в зумі - завтра розкажемо щодо її змісту)

КІФ придбаває деривативний контракт, базовим активом якого є природній газ, з подальшим продажем: чи виникають на рівні КІФ наслідки з ПДВ за операціями з продажу таких контрактів?

Розмір відсотків за позикою на користь нерезидента перевищує визначений за правилами ТЦУ, але самі відсотки не сплачувались: чи потрібно сплачувати податок на репатріацію за правилами "конструктивних дивідендів"?

Фізична особа надала поворотну фінансову допомогу на користь ТОВ (обсяг доходів вище 40 млн. грн.), а ТОВ протермінувала повернення: як на рівні ТОВ обліковуються штраф, інфляційні та пеня?

Судова практика Верховного суду: Маркетингові акції та проведення розрахунку через РРО (два рішення ВС).

⁠⁠Відображення у податковому обліку процентів за позикою, які підлягають коригуванню за правилами «тонкої капіталізації» та є контрольованою операцією.

⁠Чи потрібно ФОП – платнику ЄП включати до доходу відшкодовані кошти за втрачений чи пошкоджений товар через ракетні обстріли, бойові дії або форс-мажори під час транспортування?

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_15-veresnya/register

Менш ніж через 20 хвилин починаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь ;)

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Проговорили про податкову реформу - зокрема, щодо змін в ТЦУ та правилах тонкої капіталізації (обмеження віднесення відсотків на податкові витрати), а також оглянули судову практику щодо маркетингових акцій та декілька цікавил листів ДПС (операцій ІСІ з деривативами, єдиний податок і відшкодування тощо).

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=f0JbTbTmkkE

📢 Нерезидент надає послуги з перевалки вантажів: кваліфікація як фрахту чи компенсації вартості послуг в контексті оподаткування податком на доходи нерезидента 

💬 Джерело: ІПК ДПС від 25.10.2024 № 4984/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
https://www.1tax.com.ua/base/international-tax/international-state-tax-service/freight/nerezydent-nadaye-poslugy-z-perevalky-vantazhiv-kvalifikacziya-yak-frahtu-chy-kompensacziyi-vartosti-poslug-v-konteksti-opodatkuvannya-podatkom-na-dohody-nerezydenta/

📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство уклало договір з нерезидентом, зареєстрованим у Нідерландах, на отримання послуг.
🔸 Нерезидент надає послуги з перевалки вантажів замовника, зокрема допоміжні послуги у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складську обробку товарів та інші аналогічні послуги.
🔸 Передача наданих послуг оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг).

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи має товариство право на звільнення від податку на доходи нерезидента в повному обсязі?

📝 Відповідь ДПС
✅ Оподаткування плати за послуги нерезидента
🔸 ДПС зазначає, що виплата нерезиденту за надані послуги не є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ, якщо йдеться саме про компенсацію вартості наданих нерезидентом послуг.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України належать, зокрема, інші доходи від провадження господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості наданих послуг.
🔸 Оскільки зазначений у зверненні платіж є платою за надану нерезидентом послугу, ДПС вказує, що такий платіж не підлягає оподаткуванню за правилами пп. 141.4.2 ПКУ.
 
Більше роз'яснень ДПС за темами на нашому сайті у розділі "База знань": https://www.1tax.com.ua/base/