📢 Коригування ПДВ-зобов’язань за будівельно-монтажними роботами з капітального ремонту житла, профінансованими коштами місцевого бюджету
💬 Джерело
ІПК ДПС від 28.04.2026 № 2464/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
https://www.1tax.com.ua/base/local-tax/local-state-tax-service/construction-industry/koryguvannya-pdv-zobovyazan-za-budivelno-montazhnymy-robotamy-z-kapitalnogo-remontu-zhytla-profinansovanymy-koshtamy-misczevogo-byudzhetu/
📌 Ситуація із звернення
🔸 Підприємство опрацьовує окремі питання, пов’язані з виконанням робіт з капітального ремонту конструктивних елементів житлових будинків.
🔸 Такі роботи виконуються на підставі відповідних господарських договорів.
🔸 Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів бюджету територіальної громади міста.
🔸 У зверненні зазначено, що операції з постачання будівельно-монтажних робіт фактично здійснені.
🔸 Податкові накладні були складені та зареєстровані в ЄРПН.
🔸 Суми ПДВ були нараховані та сплачені до бюджету.
🔸 Замовник прийняв виконані роботи та повністю їх оплатив.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи зобов’язаний платник ПДВ здійснювати коригування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до ст. 192 ПКУ, якщо роботи фактично виконані, податкові накладні складені й зареєстровані в ЄРПН, ПДВ нарахований і сплачений до бюджету, а замовник прийняв роботи та повністю їх оплатив?
🔸 Чи вважається безпідставно отриманими коштами сума ПДВ, яка була включена до вартості виконаних робіт, отримана платником ПДВ від замовника та надалі перерахована до Державного бюджету України?
🔸 Чи є підстави для застосування механізму коригування податкових зобов’язань з ПДВ, передбаченого ст. 192 ПКУ, в описаній у зверненні ситуації?
🔸 Чи має платник ПДВ право не здійснювати коригування податкових зобов’язань з ПДВ в описаній у зверненні ситуації?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо ПДВ-режиму операцій з постачання робіт
🔸 ДПС зазначає, що якщо зазначені у зверненні роботи за своєю фактичною сутністю підпадають під категорію будівельно-монтажних робіт із будівництва житла, у тому числі капітального ремонту та реставрації житла, і оплата таких робіт відбувалася шляхом перерахування державних коштів з відповідного рахунку, відкритого у Державній казначейській службі України, безпосередньо на рахунок платника ПДВ – виконавця робіт, то операції з постачання таких робіт підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з п. 197.15 ПКУ.
🔸 У такому випадку вартість таких робіт необхідно було формувати без ПДВ.
🔸 У разі недотримання вказаних умов такі операції підлягали оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
✅ Щодо коригування податкових зобов’язань, якщо за звільненими операціями був нарахований ПДВ
🔸 ДПС вказує, що якщо за операціями, які підлягали звільненню від оподаткування ПДВ, платником ПДВ – виконавцем були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, такий платник повинен відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами ст. 192 ПКУ.
🔸 Для цього платнику ПДВ – виконавцю необхідно здійснити перерахунок вартості будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, у тому числі капітального ремонту та реставрації житла, операції з постачання яких підлягали звільненню від ПДВ згідно з п. 197.15 ПКУ, без урахування ПДВ.
🔸 Також платнику необхідно повернути замовнику відповідну суму ПДВ, визначену за результатами такого перерахунку.
🔸 Платник має скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням ПДВ, із зазначенням зі знаком «-» показників щодо поставлених будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів.
🔸 Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН замовником.
🔸 Платник має скласти податкову накладну на операцію з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, яка підлягала звільненню від оподаткування ПДВ згідно з п. 197.15 ПКУ, без нарахування ПДВ, з позначкою «Без ПДВ», та зареєструвати її в ЄРПН.
💬 Джерело
ІПК ДПС від 28.04.2026 № 2464/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
https://www.1tax.com.ua/base/local-tax/local-state-tax-service/construction-industry/koryguvannya-pdv-zobovyazan-za-budivelno-montazhnymy-robotamy-z-kapitalnogo-remontu-zhytla-profinansovanymy-koshtamy-misczevogo-byudzhetu/
📌 Ситуація із звернення
🔸 Підприємство опрацьовує окремі питання, пов’язані з виконанням робіт з капітального ремонту конструктивних елементів житлових будинків.
🔸 Такі роботи виконуються на підставі відповідних господарських договорів.
🔸 Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів бюджету територіальної громади міста.
🔸 У зверненні зазначено, що операції з постачання будівельно-монтажних робіт фактично здійснені.
🔸 Податкові накладні були складені та зареєстровані в ЄРПН.
🔸 Суми ПДВ були нараховані та сплачені до бюджету.
🔸 Замовник прийняв виконані роботи та повністю їх оплатив.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи зобов’язаний платник ПДВ здійснювати коригування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до ст. 192 ПКУ, якщо роботи фактично виконані, податкові накладні складені й зареєстровані в ЄРПН, ПДВ нарахований і сплачений до бюджету, а замовник прийняв роботи та повністю їх оплатив?
🔸 Чи вважається безпідставно отриманими коштами сума ПДВ, яка була включена до вартості виконаних робіт, отримана платником ПДВ від замовника та надалі перерахована до Державного бюджету України?
🔸 Чи є підстави для застосування механізму коригування податкових зобов’язань з ПДВ, передбаченого ст. 192 ПКУ, в описаній у зверненні ситуації?
🔸 Чи має платник ПДВ право не здійснювати коригування податкових зобов’язань з ПДВ в описаній у зверненні ситуації?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо ПДВ-режиму операцій з постачання робіт
🔸 ДПС зазначає, що якщо зазначені у зверненні роботи за своєю фактичною сутністю підпадають під категорію будівельно-монтажних робіт із будівництва житла, у тому числі капітального ремонту та реставрації житла, і оплата таких робіт відбувалася шляхом перерахування державних коштів з відповідного рахунку, відкритого у Державній казначейській службі України, безпосередньо на рахунок платника ПДВ – виконавця робіт, то операції з постачання таких робіт підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з п. 197.15 ПКУ.
🔸 У такому випадку вартість таких робіт необхідно було формувати без ПДВ.
🔸 У разі недотримання вказаних умов такі операції підлягали оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
✅ Щодо коригування податкових зобов’язань, якщо за звільненими операціями був нарахований ПДВ
🔸 ДПС вказує, що якщо за операціями, які підлягали звільненню від оподаткування ПДВ, платником ПДВ – виконавцем були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, такий платник повинен відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами ст. 192 ПКУ.
🔸 Для цього платнику ПДВ – виконавцю необхідно здійснити перерахунок вартості будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, у тому числі капітального ремонту та реставрації житла, операції з постачання яких підлягали звільненню від ПДВ згідно з п. 197.15 ПКУ, без урахування ПДВ.
🔸 Також платнику необхідно повернути замовнику відповідну суму ПДВ, визначену за результатами такого перерахунку.
🔸 Платник має скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням ПДВ, із зазначенням зі знаком «-» показників щодо поставлених будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів.
🔸 Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН замовником.
🔸 Платник має скласти податкову накладну на операцію з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, яка підлягала звільненню від оподаткування ПДВ згідно з п. 197.15 ПКУ, без нарахування ПДВ, з позначкою «Без ПДВ», та зареєструвати її в ЄРПН.
1ProTax - First Pro Tax, FirstProTax, ФьорстПроТакс
1ProTax - Коригування ПДВ-зобов’язань за будівельно-монтажними роботами з капітального ремонту житла, профінансованими коштами…
💬 Джерело ІПК ДПС від 28.04.2026 № 2464/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК 📌 Ситуація із звернення 🔸 Підприємство опрацьовує окремі питання, пов’язані з виконанням робіт з капітального ремонту конструктивних елементів житлових будинків. 🔸 Такі роботи виконуються на підставі…
👍2
✅ Щодо правомірності або безпідставності отримання суми ПДВ
🔸 ДПС зазначає, що питання правомірності або безпідставності отримання платником ПДВ коштів, у тому числі суми ПДВ, та/або включення ПДВ до складу вартості робіт у тій чи іншій ситуації не може бути предметом розгляду в межах надання індивідуальної податкової консультації.
🔸 Правомірність або безпідставність отримання платником ПДВ коштів, у тому числі суми ПДВ, та/або включення ПДВ до складу вартості робіт може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.
✅ Щодо підстав для коригування податкових зобов’язань з ПДВ за ст. 192 ПКУ
🔸 ДПС зазначає, що обставини, за наявності яких виникають підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами ст. 192 ПКУ, визначені у п. 192.1 ПКУ.
🔸 До таких обставин належать будь-яка зміна суми компенсації вартості товарів/послуг, у тому числі наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, а також виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної.
🔸 У разі відсутності таких обставин підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами ст. 192 ПКУ не виникають.
✅ Щодо права не здійснювати коригування податкових зобов’язань
🔸 ДПС вказує, що за наявності обставин, визначених у п. 192.1 ПКУ, у платника ПДВ виникає не право, а обов’язок щодо коригування податкових зобов’язань з ПДВ.
🔸 Такий обов’язок виникає і в тому випадку, коли господарська операція вже фактично відбулася, тобто роботи виконані, прийняті замовником та повністю оплачені.
🔸 ДПС зазначає, що не передбачено можливості для платника ПДВ не здійснювати коригування податкових зобов’язань з ПДВ за наявності обставин, визначених у п. 192.1 ПКУ.
Більше роз'яснень ДПС за темами на нашому сайті у розділі "База знань": https://www.1tax.com.ua/base/
🔸 ДПС зазначає, що питання правомірності або безпідставності отримання платником ПДВ коштів, у тому числі суми ПДВ, та/або включення ПДВ до складу вартості робіт у тій чи іншій ситуації не може бути предметом розгляду в межах надання індивідуальної податкової консультації.
🔸 Правомірність або безпідставність отримання платником ПДВ коштів, у тому числі суми ПДВ, та/або включення ПДВ до складу вартості робіт може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.
✅ Щодо підстав для коригування податкових зобов’язань з ПДВ за ст. 192 ПКУ
🔸 ДПС зазначає, що обставини, за наявності яких виникають підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами ст. 192 ПКУ, визначені у п. 192.1 ПКУ.
🔸 До таких обставин належать будь-яка зміна суми компенсації вартості товарів/послуг, у тому числі наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, а також виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної.
🔸 У разі відсутності таких обставин підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами ст. 192 ПКУ не виникають.
✅ Щодо права не здійснювати коригування податкових зобов’язань
🔸 ДПС вказує, що за наявності обставин, визначених у п. 192.1 ПКУ, у платника ПДВ виникає не право, а обов’язок щодо коригування податкових зобов’язань з ПДВ.
🔸 Такий обов’язок виникає і в тому випадку, коли господарська операція вже фактично відбулася, тобто роботи виконані, прийняті замовником та повністю оплачені.
🔸 ДПС зазначає, що не передбачено можливості для платника ПДВ не здійснювати коригування податкових зобов’язань з ПДВ за наявності обставин, визначених у п. 192.1 ПКУ.
Більше роз'яснень ДПС за темами на нашому сайті у розділі "База знань": https://www.1tax.com.ua/base/
1ProTax - First Pro Tax, FirstProTax, ФьорстПроТакс
1ProTax - База Знань
Податкова онлайн бібліотека, інформаційне сховище, в якому зберігаються та накопичуються знання міжнародного і внутрішнього оподаткування First Pro Tax.
👍3
💳Криптооплата через Whitepay: чи може ФОП-єдинник втратити право на спрощену систему?
📌Джерело: ІПК ДПС від 19.05.2026 р. № 2900/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
📢Ситуація зі звернення:
▫️Платник податків зазначає, що є фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування другої групи. Платник здійснює роздрібну торгівлю через Інтернет за КВЕД 47.91.
▫️Платник податку планує укласти договір на підключення сервісу криптоеквайрингу для переказу коштів через платіжний шлюз Whitepay. Схема роботи є такою:
▫️покупець сплачує за товар у криптовалюті через платіжний шлюз Whitepay;
▫️Whitepay конвертує отриману криптовалюту в гривні;
▫️на рахунок ФОП в українському банку надходять грошові кошти в гривнях;
▫️дохід відображається у книзі обліку доходів у гривнях за датою надходження коштів від Whitepay на банківський рахунок.
❓Питання платника податків:
1. Чи вважається порушенням вимог п. 291.6 ст. 291 Кодексу отримання фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку другої групи коштів за реалізовані товари в грошовій формі через криптоеквайрингового посередника Whitepay з огляду на те, що підприємець не отримує та не оперує криптовалютою?
2. Чи може зазначена схема бути підставою для переведення на загальну систему оподаткування згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу?
3. Які первинні документи необхідно зберігати для підтвердження правомірності відображення доходів в книзі обліку?
🖊Відповідь ДПС:
🔹Закон України № 2074-ІХ «Про віртуальні активи» було прийнято 17.02.2022, однак він досі не набрав чинності, оскільки не внесено відповідних змін до Податкового кодексу України.
🔹Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 ПКУ).
🔹Використання платниками єдиного податку криптовалюти як способу розрахунку може розцінюватися як порушення вимог п. 291.6 ст. 291 ПКУ, що відповідно до п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ є підставою для переходу на загальну систему оподаткування.
🔹Однак, незважаючи на те, що положеннями ПКУ не встановлено окремого порядку оподаткування доходів, отриманих фізичними особами – підприємцями від операцій з віртуальними активами, то такі доходи оподатковуються у загальному порядку із застосуванням діючих норм ПКУ, встановлений для платників податків – фізичних осіб.
🔹Щодо первинних документів. Оскільки криптовалюта наразі не має визначеного правового статусу в Україні, а порядок оподаткування операцій із віртуальними активами та їх документального оформлення законодавчо не врегульований, ДПС зазначає, що відповідні правила можуть бути визначені лише після набрання чинності Законом України «Про віртуальні активи» та внесення відповідних змін до ПКУ. Водночас ФОП доцільно зберігати договір із Whitepay, договори (або інші документи), що підтверджують реалізацію товарів, чеки та банківські виписки.
✅Попри те, що ФОП отримує на рахунок гривню, ДПС виходить із того, що покупець розраховується криптовалютою, яка не є законним платіжним засобом в Україні. Тому використання криптоеквайрингу може розцінюватися як порушення вимог п. 291.6 ПКУ та призвести до втрати права на застосування спрощеної системи оподаткування.
✅Отже, приймаючи рішення, чи приймати оплату в криптовалюті на рахунок ФОП, варто заздалегідь зважити всі ризики та можливі наслідки.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
📌Джерело: ІПК ДПС від 19.05.2026 р. № 2900/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
📢Ситуація зі звернення:
▫️Платник податків зазначає, що є фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування другої групи. Платник здійснює роздрібну торгівлю через Інтернет за КВЕД 47.91.
▫️Платник податку планує укласти договір на підключення сервісу криптоеквайрингу для переказу коштів через платіжний шлюз Whitepay. Схема роботи є такою:
▫️покупець сплачує за товар у криптовалюті через платіжний шлюз Whitepay;
▫️Whitepay конвертує отриману криптовалюту в гривні;
▫️на рахунок ФОП в українському банку надходять грошові кошти в гривнях;
▫️дохід відображається у книзі обліку доходів у гривнях за датою надходження коштів від Whitepay на банківський рахунок.
❓Питання платника податків:
1. Чи вважається порушенням вимог п. 291.6 ст. 291 Кодексу отримання фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку другої групи коштів за реалізовані товари в грошовій формі через криптоеквайрингового посередника Whitepay з огляду на те, що підприємець не отримує та не оперує криптовалютою?
2. Чи може зазначена схема бути підставою для переведення на загальну систему оподаткування згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу?
3. Які первинні документи необхідно зберігати для підтвердження правомірності відображення доходів в книзі обліку?
🖊Відповідь ДПС:
🔹Закон України № 2074-ІХ «Про віртуальні активи» було прийнято 17.02.2022, однак він досі не набрав чинності, оскільки не внесено відповідних змін до Податкового кодексу України.
🔹Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 ПКУ).
🔹Використання платниками єдиного податку криптовалюти як способу розрахунку може розцінюватися як порушення вимог п. 291.6 ст. 291 ПКУ, що відповідно до п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ є підставою для переходу на загальну систему оподаткування.
🔹Однак, незважаючи на те, що положеннями ПКУ не встановлено окремого порядку оподаткування доходів, отриманих фізичними особами – підприємцями від операцій з віртуальними активами, то такі доходи оподатковуються у загальному порядку із застосуванням діючих норм ПКУ, встановлений для платників податків – фізичних осіб.
🔹Щодо первинних документів. Оскільки криптовалюта наразі не має визначеного правового статусу в Україні, а порядок оподаткування операцій із віртуальними активами та їх документального оформлення законодавчо не врегульований, ДПС зазначає, що відповідні правила можуть бути визначені лише після набрання чинності Законом України «Про віртуальні активи» та внесення відповідних змін до ПКУ. Водночас ФОП доцільно зберігати договір із Whitepay, договори (або інші документи), що підтверджують реалізацію товарів, чеки та банківські виписки.
✅Попри те, що ФОП отримує на рахунок гривню, ДПС виходить із того, що покупець розраховується криптовалютою, яка не є законним платіжним засобом в Україні. Тому використання криптоеквайрингу може розцінюватися як порушення вимог п. 291.6 ПКУ та призвести до втрати права на застосування спрощеної системи оподаткування.
✅Отже, приймаючи рішення, чи приймати оплату в криптовалюті на рахунок ФОП, варто заздалегідь зважити всі ризики та можливі наслідки.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍5❤1
Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:
Посилання для реєстрації:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_11-serpnya/register
Практика податкових перевірок за тиждень
Позитивна ІПК щодо наскрізних дивідендів у разі їх виплати по ланцюгу - дуже цікавий та ліберальний висновок
Володіння іноземною компанією разом із нерезидентами - пов'язаними особами: як рахувати критерій володіння для цілей КІК?
Нещодавні запити податкової щодо КІК: про що запитують контролюючі органи?
Застосування агентської моделі з утриманням агентом винагороди за рахунок коштів, які належать ФОП на єдиному податку: чи вважається це негрошовою формою розрахунків?
Продаж фізичною особою USDT зі іноземну валюту: який порядок оподаткування?
ФОП на єдиному податку планує отримувати доходи за послуги в USDT: чи дозволяється це?
Прощення боргу резиденту Дія Сіті, податкові наслідки.
Коригування ПДВ-зобов’язань з рішенням суду.
Чи вважається винагорода, сплачена суб’єктом господарювання за користування комплексом прав на об’єкти інтелектуальної власності за договором комерційної концесії, доходом фізичної особи – підприємця?
Визначення податкових зобов’язань з ПДВ на вартість обсягу відпущеної електричної енергії в електричну мережу постачальника при її самовиробництві.
Посилання для реєстрації:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_11-serpnya/register
Clickmeeting
Webinar "Головне про податки за годину_11 серпня" - Ended
/
👍5
Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Оглянули питання взаємодії з банками, податкових перевірок, запитів ДПС щодо КІК, а також цікаві ІПК.
Посилання на запис:
https://www.youtube.com/watch?v=48-ySdy2ACM
Посилання на запис:
https://www.youtube.com/watch?v=48-ySdy2ACM
YouTube
Головне про податки за годину 11 серпня
Практика податкових перевірок за тиждень
Позитивна ІПК щодо наскрізних дивідендів у разі їх виплати по ланцюгу - дуже цікавий та ліберальний висновок
Володіння іноземною компанією разом із нерезидентами - пов'язаними особами: як рахувати критерій володіння…
Позитивна ІПК щодо наскрізних дивідендів у разі їх виплати по ланцюгу - дуже цікавий та ліберальний висновок
Володіння іноземною компанією разом із нерезидентами - пов'язаними особами: як рахувати критерій володіння…
👍6
📢 ДПС роз'яснила наслідки знищення незавершених капітальних інвестицій через бойові дії: коли не виникає ПДВ
Джерело: ІПК № 4251/ІПК/99-00-21-03-02 від 23.07.2026р. щодо оподаткування ПДВ у разі знищення незавершених капітальних інвестицій внаслідок влучання БПЛА та пожежі.
🔹 Основні висновки ДПС:
▪️ якщо списуються товари, придбані з ПДВ для використання в оподатковуваних операціях, але знищені внаслідок форс-мажорних обставин під час воєнного стану, за наявності належного документального підтвердження можуть застосовуватися положення п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. У такому разі компенсуючі податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ не нараховуються;
▪️ на придбані з ПДВ послуги положення п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не поширюються;
▪️ якщо майно вже є основним засобом за даними бухгалтерського обліку та його знищено внаслідок форс-мажору, за умови належного документального підтвердження така ліквідація не вважається постачанням товарів, а тому обов'язок щодо нарахування ПДВ, у тому числі за п. 198.5 ПКУ, не виникає.
‼️ На що варто звернути увагу?
Ця ІПК демонструє підхід ДПС до застосування п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ: податківці фактично розмежовують товари, послуги та основні засоби.
Тому у випадку втрати об'єктів незавершеного будівництва або інших незавершених капітальних інвестицій через бойові дії важливо проаналізувати, з чого сформована їх первісна вартість. Якщо до неї входять не лише товари, а й послуги (проєктні, монтажні, будівельні тощо), питання застосування п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ потребує окремої оцінки, адже ДПС прямо зазначає, що на послуги дія цієї норми не поширюється.
📑 Які документи можуть підтвердити форс-мажор та факт знищення майна?
У новій ІПК ДПС також звернула увагу на Узагальнюючу податкову консультацію № 673, яка визначає перелік документів, що можуть підтверджувати знищення або руйнування основних засобів.
Залежно від обставин такими документами можуть бути, зокрема:
🔸 сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажор;
🔸 акт про пожежу, складений відповідно до вимог законодавства;
🔸 витяг із відповідного реєстру про припинення права власності у разі повного знищення об'єкта;
🔸 витяг з ЄРДР у разі викрадення майна;
🔸 інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення або руйнування майна.
Крім того, якщо основний засіб ліквідується шляхом розібрання чи перетворення і більше не може використовуватися за первісним призначенням, важливим документом є належним чином оформлений акт на списання основних засобів. За наявності такого акта та за умови дотримання вимог ПКУ податкові зобов'язання з ПДВ також не нараховуються.
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/73000.html
❗️ Хоча індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер, вона демонструє актуальний підхід ДПС до таких ситуацій та може бути корисним орієнтиром для бізнесу.
Якщо у вас виникають питання щодо ПДВ-наслідків списання майна, застосування п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ або документального підтвердження таких операцій, команда First Pro Tax допоможе проаналізувати вашу ситуацію та знайти оптимальне рішення.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
Джерело: ІПК № 4251/ІПК/99-00-21-03-02 від 23.07.2026р. щодо оподаткування ПДВ у разі знищення незавершених капітальних інвестицій внаслідок влучання БПЛА та пожежі.
🔹 Основні висновки ДПС:
▪️ якщо списуються товари, придбані з ПДВ для використання в оподатковуваних операціях, але знищені внаслідок форс-мажорних обставин під час воєнного стану, за наявності належного документального підтвердження можуть застосовуватися положення п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. У такому разі компенсуючі податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ не нараховуються;
▪️ на придбані з ПДВ послуги положення п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не поширюються;
▪️ якщо майно вже є основним засобом за даними бухгалтерського обліку та його знищено внаслідок форс-мажору, за умови належного документального підтвердження така ліквідація не вважається постачанням товарів, а тому обов'язок щодо нарахування ПДВ, у тому числі за п. 198.5 ПКУ, не виникає.
‼️ На що варто звернути увагу?
Ця ІПК демонструє підхід ДПС до застосування п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ: податківці фактично розмежовують товари, послуги та основні засоби.
Тому у випадку втрати об'єктів незавершеного будівництва або інших незавершених капітальних інвестицій через бойові дії важливо проаналізувати, з чого сформована їх первісна вартість. Якщо до неї входять не лише товари, а й послуги (проєктні, монтажні, будівельні тощо), питання застосування п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ потребує окремої оцінки, адже ДПС прямо зазначає, що на послуги дія цієї норми не поширюється.
📑 Які документи можуть підтвердити форс-мажор та факт знищення майна?
У новій ІПК ДПС також звернула увагу на Узагальнюючу податкову консультацію № 673, яка визначає перелік документів, що можуть підтверджувати знищення або руйнування основних засобів.
Залежно від обставин такими документами можуть бути, зокрема:
🔸 сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажор;
🔸 акт про пожежу, складений відповідно до вимог законодавства;
🔸 витяг із відповідного реєстру про припинення права власності у разі повного знищення об'єкта;
🔸 витяг з ЄРДР у разі викрадення майна;
🔸 інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення або руйнування майна.
Крім того, якщо основний засіб ліквідується шляхом розібрання чи перетворення і більше не може використовуватися за первісним призначенням, важливим документом є належним чином оформлений акт на списання основних засобів. За наявності такого акта та за умови дотримання вимог ПКУ податкові зобов'язання з ПДВ також не нараховуються.
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/73000.html
❗️ Хоча індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер, вона демонструє актуальний підхід ДПС до таких ситуацій та може бути корисним орієнтиром для бізнесу.
Якщо у вас виникають питання щодо ПДВ-наслідків списання майна, застосування п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ або документального підтвердження таких операцій, команда First Pro Tax допоможе проаналізувати вашу ситуацію та знайти оптимальне рішення.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
tax.gov.ua
Наказ Міністерства фінансів України від 03.08.2018 №673 "Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань…
❤2👍1
📢 ПДВ при компенсації вартості безоплатно наданих послуг психологічної допомоги за рахунок коштів державного бюджету
💬 Джерело: ІПК ДПС від 20.03.2026 р. № 1674/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
https://www.1tax.com.ua/base/local-tax/local-state-tax-service/charity-aid/pdv-pry-kompensacziyi-vartosti-bezoplatno-nadanyh-poslug-psyhologichnoyi-dopomogy-za-rahunok-koshtiv-derzhavnogo-byudzhetu/
📌 Ситуація із звернення
🔸 Організація є неприбутковою громадською організацією, внесеною до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
🔸 Організація здійснює діяльність з надання психологічної підтримки та реабілітації населення, що постраждало внаслідок кризових ситуацій та військових дій.
🔸 Організація уклала договір з Міністерством у справах ветеранів України.
🔸 За договором Міністерство відшкодовує Організації вартість фактично наданих послуг психологічної допомоги третім особам – отримувачам послуг.
🔸 Послуги надаються отримувачам безоплатно.
🔸 Відшкодування вартості послуг здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
🔸 Згідно з інформаційними базами даних ДПС Організація не зареєстрована платником ПДВ.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи вважаються кошти, отримані Організацією від Міністерства як відшкодування вартості безоплатно наданих послуг психологічної допомоги третім особам, оплатою послуг у розумінні пп. 14.1.185 ПКУ?
🔸 Чи підлягають такі операції оподаткуванню ПДВ?
🔸 Чи враховуються зазначені суми відшкодування до загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо відшкодування вартості послуг як компенсації
🔸 ДПС зазначає, що у разі якщо Організація здійснює операції з надання психологічної допомоги населенню, що постраждало внаслідок кризових ситуацій та військових дій, а Міністерство здійснює відшкодування вартості таких послуг за рахунок коштів державного бюджету, такі кошти розглядатимуться як компенсація вартості таких послуг.
✅ Щодо оподаткування ПДВ операцій з надання психологічної допомоги
🔸 ДПС вказує, що операції з надання психологічної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок кризових ситуацій та військових дій, вартість яких компенсується Міністерством за рахунок коштів державного бюджету, є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ.
🔸 Разом з тим ДПС зазначає, що відповідно до пп. «в» пп. 197.1.7 ПКУ операції з надання послуг з психологічної допомоги ветеранам війни, членам їхніх сімей та іншим категоріям осіб звільняються від оподаткування ПДВ.
✅ Щодо врахування операцій для цілей обов’язкової ПДВ-реєстрації
🔸 ДПС зазначає, що при обрахунку обсягів операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ враховується не сума грошових коштів, отриманих Організацією, у тому числі з державного бюджету, а вартість товарів/послуг, які були поставлені, надані або виконані особою за попередні 12 календарних місяців, або за які була отримана попередня оплата.
🔸 Якщо загальний обсяг операцій Організації з постачання товарів/послуг на митній території України, які є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ, включаючи звільнені від оподаткування ПДВ операції, протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, Організація має подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням заяву за формою № 1-ПДВ і зареєструватися платником ПДВ в обов’язковому порядку.
Більше роз'яснень ДПС за темами на нашому сайті у розділі "База знань": https://www.1tax.com.ua/base/
💬 Джерело: ІПК ДПС від 20.03.2026 р. № 1674/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
https://www.1tax.com.ua/base/local-tax/local-state-tax-service/charity-aid/pdv-pry-kompensacziyi-vartosti-bezoplatno-nadanyh-poslug-psyhologichnoyi-dopomogy-za-rahunok-koshtiv-derzhavnogo-byudzhetu/
📌 Ситуація із звернення
🔸 Організація є неприбутковою громадською організацією, внесеною до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
🔸 Організація здійснює діяльність з надання психологічної підтримки та реабілітації населення, що постраждало внаслідок кризових ситуацій та військових дій.
🔸 Організація уклала договір з Міністерством у справах ветеранів України.
🔸 За договором Міністерство відшкодовує Організації вартість фактично наданих послуг психологічної допомоги третім особам – отримувачам послуг.
🔸 Послуги надаються отримувачам безоплатно.
🔸 Відшкодування вартості послуг здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
🔸 Згідно з інформаційними базами даних ДПС Організація не зареєстрована платником ПДВ.
🤔 Питання платника податків
🔸 Чи вважаються кошти, отримані Організацією від Міністерства як відшкодування вартості безоплатно наданих послуг психологічної допомоги третім особам, оплатою послуг у розумінні пп. 14.1.185 ПКУ?
🔸 Чи підлягають такі операції оподаткуванню ПДВ?
🔸 Чи враховуються зазначені суми відшкодування до загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ?
📝 Відповідь ДПС
✅ Щодо відшкодування вартості послуг як компенсації
🔸 ДПС зазначає, що у разі якщо Організація здійснює операції з надання психологічної допомоги населенню, що постраждало внаслідок кризових ситуацій та військових дій, а Міністерство здійснює відшкодування вартості таких послуг за рахунок коштів державного бюджету, такі кошти розглядатимуться як компенсація вартості таких послуг.
✅ Щодо оподаткування ПДВ операцій з надання психологічної допомоги
🔸 ДПС вказує, що операції з надання психологічної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок кризових ситуацій та військових дій, вартість яких компенсується Міністерством за рахунок коштів державного бюджету, є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ.
🔸 Разом з тим ДПС зазначає, що відповідно до пп. «в» пп. 197.1.7 ПКУ операції з надання послуг з психологічної допомоги ветеранам війни, членам їхніх сімей та іншим категоріям осіб звільняються від оподаткування ПДВ.
✅ Щодо врахування операцій для цілей обов’язкової ПДВ-реєстрації
🔸 ДПС зазначає, що при обрахунку обсягів операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ враховується не сума грошових коштів, отриманих Організацією, у тому числі з державного бюджету, а вартість товарів/послуг, які були поставлені, надані або виконані особою за попередні 12 календарних місяців, або за які була отримана попередня оплата.
🔸 Якщо загальний обсяг операцій Організації з постачання товарів/послуг на митній території України, які є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ, включаючи звільнені від оподаткування ПДВ операції, протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, Організація має подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням заяву за формою № 1-ПДВ і зареєструватися платником ПДВ в обов’язковому порядку.
Більше роз'яснень ДПС за темами на нашому сайті у розділі "База знань": https://www.1tax.com.ua/base/
1ProTax - First Pro Tax, FirstProTax, ФьорстПроТакс
1ProTax - ПДВ при компенсації вартості безоплатно наданих послуг психологічної допомоги за рахунок коштів державного бюджету
💬 Джерело ІПК ДПС від 20.03.2026 р. № 1674/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК 📌 Ситуація із звернення 🔸 Організація є неприбутковою громадською організацією, внесеною до Реєстру неприбуткових установ та організацій. 🔸 Організація здійснює діяльність з надання психологічної…
👍3❤1
Smerdov Tax Talks
916.pdf
Цікавий лист ДПСУ від 12 серпня з відповідями на декілька актуальних питань - зокрема, щодо:
• ПДВ-наслідків у ТОВ-платника ПДВ з продажу корпоративних прав (необхідність застосування пропорційного коригування ПДВ),
• сплати військового збору при виплатах, які звільняються від оподаткування за конвенцією (військовий збір все одно необхідно сплачувати),
• врахування резидентом ДіяСіті в об'єкті для ПнВК послуг на користь нерезидента, які не будуть оплачені у зв'язку з порушеннями умов їх надання,
• питань дотримання граничних термінів ЗЕД-розрахунків у разі придбання у нерезидента послуг з оренди сервера
У будь-якому разі, докладніше про висновки у цьому листі поговоримо на нашому щотижневому вебінарі у вівторок.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
• ПДВ-наслідків у ТОВ-платника ПДВ з продажу корпоративних прав (необхідність застосування пропорційного коригування ПДВ),
• сплати військового збору при виплатах, які звільняються від оподаткування за конвенцією (військовий збір все одно необхідно сплачувати),
• врахування резидентом ДіяСіті в об'єкті для ПнВК послуг на користь нерезидента, які не будуть оплачені у зв'язку з порушеннями умов їх надання,
• питань дотримання граничних термінів ЗЕД-розрахунків у разі придбання у нерезидента послуг з оренди сервера
У будь-якому разі, докладніше про висновки у цьому листі поговоримо на нашому щотижневому вебінарі у вівторок.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍5❤1
Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. На ньому буде багато судової практики від Верховного Суду і не тільки. Плануємо розглянути такі питання:
Посилання для реєстрації:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_18-serpnya/register
ДПС отримала доступ до відомостей про надходження коштів на банківський рахунок фізичної особи (банківська таємниця) безпосередньо через НБУ, не визнала їх поверненням позики (хоча договір позики надавався, але без платіжних документів) та донарахувала податки. Суд підтвердив правомірність таких дій з боку податкової служби
Після оплати замовником за послуги виконавець змінюється шляхом переведення боргу, що, на думку, ДПС є підставою для втрати податкового кредиту - Верховний Суд з позицію податкової служби не погодився
Верховний Суд: дебіторська заборгованість за експортом в білорусь - ДПС нарахувала "компенсуючий" ПДВ (начебто ці операції повинні визнаватись безоплатними), але Суд визнав такі дії безпідставними
Чи є відсутність строків погашення достатньою умовою для визначення заборгованості за позикою короткостроковою для цілей дисконтування? (точка зору Верховного Суду)
Продаж товару відбувався через Інтернет з отриманням оплати через фінансову установу з відправкою товару через службу доставки - чи потребує така модель продажу застосування РРО? (точка зору Верховного Суду)
ТОВ-платник ПДВ продає корпоративні права: чи впливає ця операція на ПДВ?
Відповідно до Конвенції виплата певного доходу звільняється від ПДФО: чи можна застосувати звільнення і від військового збору?
Оренда житла для працівників – податкові наслідки.
Наслідки для резидента Дія Сіті, платника ПНВК, у разі зменшення вартості наданих послуг або їх анулювання, без отримання оплати.
Чи враховується кредит-нота при визнанні контрольованих операцій без наявності листка коригування до митної декларації.
ТОВ вивозить зразки продукції та сувенірну продукції за межі України для участі у виставці, податкові наслідки.
Правова позиція Верховного суду щодо податкових накладних, яких стосується відповідальність за абз. 12 п. 120-1.1 ПКУ у зменшеному розмірі.
Посилання для реєстрації:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_18-serpnya/register
ClickMeeting
Головне про податки за годину_18 серпня
Event starts: Tuesday, August 18, 2026 11:00 AM Europe/Helsinki
👍3
📢 НБУ пом’якшив валютні обмеження: що змінилося для бізнесу.
З 11 серпня 2026 року набрали чинності зміни щодо валютних обмежень, затверджені постановою Правління НБУ від 10.08.2026 № 90.
Найбільш важливі зміни для фізичних осіб:
👤 Для фізичних осіб збільшено низку лімітів та передбачено додаткові можливості щодо інвестування:
🔹 Збільшено ліміт на купівлю безготівкової іноземної валюти до 200 тис. грн на календарний місяць (було 50 тис. грн.).
🔹 Додано доступні операції у межах вищевказаного ліміту: купівля банківських металів та цінних паперів іноземних емітентів.
🔹 Збільшено ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн).
🔹 Збільшено ліміт на оплату товарів, робіт та послуг (в тому числі оренду житла) за кордоном із гривневого рахунку до 200 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць (зі 100 тис. грн).
💼 Найбільш важливі зміни для бізнесу:
🔹 Збільшено ліміти на зняття готівки юридичними особами:
- з гривневих рахунків в Україні - до 200 тис. грн на день (було 100 тис. грн);
- з валютних рахунків в Україні та за кордоном - до 200 тис. грн на день (було 100 тис. грн);
- з використанням гривневих корпоративних карток за кордоном - до 140 тис. грн на календарний місяць (було 17,5 тис. грн на кожні сім календарних днів).
🔹 Збільшено ліміт на розрахунки за кордоном гривневими корпоративними картками.
Ліміт на оплату товарів, робіт та послуг збільшено з 150 тис. грн до 400 тис. грн на календарний місяць.
При цьому розрахунки за такі товари, роботи та послуги з використанням валютних корпоративних карток можуть здійснюватися без обмеження суми.
🔹 Запроваджено новий «додатковий» валютний ліміт.
Він формуватиметься за рахунок грошових благодійних пожертв українських компаній, здійснених починаючи з 10 серпня 2026 року, кінцевими отримувачами яких є військові частини ЗСУ або Національної гвардії України.
При цьому пожертви мають бути здійснені за рахунок власних коштів компанії та підтверджені фінансовою звітністю, аудиторським висновком однієї з компаній Deloitte, PwC, EY або KPMG, а також документами, що підтверджують здійснення пожертв.
🔹 Використання "інвестиційного" та "додаткового" лімітів пов'язаними компаніями.
"Інвестиційний"* та новий "додатковий" ліміти (або їх частини) можуть передаватися пов'язаним юридичним особам-резидентам України.
Для цього необхідне письмове погодження власника ліміту, а валютні операції обох компаній у межах відповідного ліміту мають здійснюватися через один банк.
Прим* “Інвестиційний” ліміт дорівнює обсягу коштів, залучених з-за кордону в іноземній валюті до статутного капіталу підприємств із 12 травня 2025 року.
🔹 Нові можливості для експортерів.
Українські експортери можуть здійснювати перекази на користь нерезидентів за договорами експорту товарів для сплати штрафів, пені, бонусів, відшкодування витрат та збитків.
Сума таких переказів протягом календарного року не може перевищувати 10% загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідним договором після 23 лютого 2021 року.
🔹 Інші зміни, запроваджені НБУ щодо:
- репатріації дивідендів у разі зміни організаційно-правової форми бізнесу;
- повернення резидентами коштів гранту іноземним грантодавцям та ООН;
- купівлі валюти гарантами та поручителями за валютними кредитами;
- оплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних конгресах, конференціях та інших наукових заходах - до 1 000 євро на один захід;
- окремих переказів Фонду розвитку інновацій;
- переказів на користь DFC за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.
📌 Постанова НБУ від 10.08.2026 № 90 набрала чинності з 11 серпня 2026 року. Більш детально ознайомитись з Постановою можна за посиланням:
https://bank.gov.ua/admin_uploads/law/10082026_90.pdf?v=19
Команда First Pro Tax стежить за змінами валютного регулювання та допоможе оцінити, як нові правила можуть застосовуватися до конкретних операцій вашого бізнесу.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
З 11 серпня 2026 року набрали чинності зміни щодо валютних обмежень, затверджені постановою Правління НБУ від 10.08.2026 № 90.
Найбільш важливі зміни для фізичних осіб:
👤 Для фізичних осіб збільшено низку лімітів та передбачено додаткові можливості щодо інвестування:
🔹 Збільшено ліміт на купівлю безготівкової іноземної валюти до 200 тис. грн на календарний місяць (було 50 тис. грн.).
🔹 Додано доступні операції у межах вищевказаного ліміту: купівля банківських металів та цінних паперів іноземних емітентів.
🔹 Збільшено ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн).
🔹 Збільшено ліміт на оплату товарів, робіт та послуг (в тому числі оренду житла) за кордоном із гривневого рахунку до 200 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць (зі 100 тис. грн).
💼 Найбільш важливі зміни для бізнесу:
🔹 Збільшено ліміти на зняття готівки юридичними особами:
- з гривневих рахунків в Україні - до 200 тис. грн на день (було 100 тис. грн);
- з валютних рахунків в Україні та за кордоном - до 200 тис. грн на день (було 100 тис. грн);
- з використанням гривневих корпоративних карток за кордоном - до 140 тис. грн на календарний місяць (було 17,5 тис. грн на кожні сім календарних днів).
🔹 Збільшено ліміт на розрахунки за кордоном гривневими корпоративними картками.
Ліміт на оплату товарів, робіт та послуг збільшено з 150 тис. грн до 400 тис. грн на календарний місяць.
При цьому розрахунки за такі товари, роботи та послуги з використанням валютних корпоративних карток можуть здійснюватися без обмеження суми.
🔹 Запроваджено новий «додатковий» валютний ліміт.
Він формуватиметься за рахунок грошових благодійних пожертв українських компаній, здійснених починаючи з 10 серпня 2026 року, кінцевими отримувачами яких є військові частини ЗСУ або Національної гвардії України.
При цьому пожертви мають бути здійснені за рахунок власних коштів компанії та підтверджені фінансовою звітністю, аудиторським висновком однієї з компаній Deloitte, PwC, EY або KPMG, а також документами, що підтверджують здійснення пожертв.
🔹 Використання "інвестиційного" та "додаткового" лімітів пов'язаними компаніями.
"Інвестиційний"* та новий "додатковий" ліміти (або їх частини) можуть передаватися пов'язаним юридичним особам-резидентам України.
Для цього необхідне письмове погодження власника ліміту, а валютні операції обох компаній у межах відповідного ліміту мають здійснюватися через один банк.
Прим* “Інвестиційний” ліміт дорівнює обсягу коштів, залучених з-за кордону в іноземній валюті до статутного капіталу підприємств із 12 травня 2025 року.
🔹 Нові можливості для експортерів.
Українські експортери можуть здійснювати перекази на користь нерезидентів за договорами експорту товарів для сплати штрафів, пені, бонусів, відшкодування витрат та збитків.
Сума таких переказів протягом календарного року не може перевищувати 10% загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідним договором після 23 лютого 2021 року.
🔹 Інші зміни, запроваджені НБУ щодо:
- репатріації дивідендів у разі зміни організаційно-правової форми бізнесу;
- повернення резидентами коштів гранту іноземним грантодавцям та ООН;
- купівлі валюти гарантами та поручителями за валютними кредитами;
- оплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних конгресах, конференціях та інших наукових заходах - до 1 000 євро на один захід;
- окремих переказів Фонду розвитку інновацій;
- переказів на користь DFC за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.
📌 Постанова НБУ від 10.08.2026 № 90 набрала чинності з 11 серпня 2026 року. Більш детально ознайомитись з Постановою можна за посиланням:
https://bank.gov.ua/admin_uploads/law/10082026_90.pdf?v=19
Команда First Pro Tax стежить за змінами валютного регулювання та допоможе оцінити, як нові правила можуть застосовуватися до конкретних операцій вашого бізнесу.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍3
Smerdov Tax Talks
Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. На ньому буде багато судової практики від Верховного Суду і не тільки. Плануємо розглянути такі питання: ДПС отримала доступ до відомостей про надходження коштів на банківський рахунок…
За 10 хвилин починаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь 😉
Посилання для реєстрації:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_18-serpnya/register
Посилання для реєстрації:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_18-serpnya/register
ClickMeeting
Головне про податки за годину_18 серпня
Event starts: Tuesday, August 18, 2026 11:00 AM Europe/Helsinki
👍2
Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Розглядали багато рішень Верховного Суду та велике роз'яснення ДПС (і в судових рішеннях, і в листі є непересічні висновки):
https://www.youtube.com/watch?v=N2q7y20y_3U
https://www.youtube.com/watch?v=N2q7y20y_3U
YouTube
Головне про податки за годину 18 серпня
ДПС отримала доступ до відомостей про надходження коштів на банківський рахунок фізичної особи (банківська таємниця) безпосередньо через НБУ, не визнала їх поверненням позики (хоча договір позики надавався, але без платіжних документів) та донарахувала податки.…
👍5❤3
📢 Втрата первинних документів через бойові дії роз’яснення щодо застосування пп. 69.28 ПКУ (справа Філіп Морріс Україна)
📎Джерело: постанова КАС ВС від 30.07.2026 року по справі № 520/7998/24
📌https://reyestr.court.gov.ua/Review/138631318
📢Ситуація:
▫️Підприємство внаслідок ракетної атаки та пожежі 03.05.2022 втратило частину первинних документів, які зберігалися в адміністративній будівлі.
▫️18.01.2023 Підприємство направило до ДПС повідомлення про неможливість вивезення та втрату (знищення) первинних документів відповідно до пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ та надало необхідні документи.
▫️Однак контролюючий орган відмовив у застосуванні спеціальних правил ПКУ.
Позиція ДПС👮♂️:
🔻Подання Підприємством податкової та фінансової звітності після пожежі свідчить про наявність доступу до первинних документів;
🔻Проведення аудиту фінансової звітності за 2021–2022 роки також свідчить про використання первинних документів, які заявляло як знищені;
🔻Акт про пожежу не містив інформації про знищення первинних документів;
🔻В Експертному висновку ТПП та документах наданих підприємством до експертизи відсутні посилання на накази зі створення Комісії для встановлення факту знищення основних засобів, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, актів інвентаризацій за наслідками роботи комісії, якими мав бути зафіксований перелік знищених основних засобів та первинних документів;
🔻Між актом про пожежу та експертним висновком ТПП існує невідповідність інформації щодо місця зберігання документації;
🔻Підприємством не надано акта про пожежу в новій редакції або будь-які доповнення до акта про пожежу з запропонованими Товариством змінами;
🔻Знаходження первинних документів на територіях, на яких велися бойові дії, не є автоматичною підставою неможливості їх пред`явлення, у тому числі в електронному вигляді.
⚖️Висновки ВС:
✅При вирішенні питання про право платника на застосування пп. 69.28 ПКУ має застосовуватися редакція тієї норми, яка діяла на дату подання повідомлення про неможливість вивезення або втрату первинних документів.
✅Норми підпунктів 69.1 та 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ мають різні предмети регулювання, застосовуються за наявності різних правових підстав та тягнуть за собою відмінні юридичні наслідки.
✅Так, пп. 69.1 п. 69 ПКУ є загальною нормою, яка регулює питання виконання поточних податкових обов`язків (як то подання звітності, сплата податків, реєстрація податкових накладних) в умовах воєнного стану платниками, які тимчасово втратили таку можливість. Тобто норми названого підпункту передбачено тимчасове звільнення платника від відповідальності за несвоєчасне виконання поточних податкових обов`язків у разі доведення неможливості їх виконання.
✅Натомість пп. 69.28 п. 69 ПКУ є спеціальною та самостійною нормою, яка визначає наслідки безповоротного фізичного знищення або втрати первинних документів за минулі податкові періоди у зв`язку з веденням воєнних дій. А саме встановлює спрощений і безумовний механізм захисту платників податків, чиї документи були знищені або втрачені, або доступ до них обмежений внаслідок збройної агресії російської федерації. Зазначена норма містить чіткі та вичерпні вимоги до форми та змісту повідомлення, яке подається платником до контролюючого органу.
✅Право на застосування спеціальних правил підтвердження показників податкової звітності, передбачених пп. 69.28 п. 69 ПКУ, жодним чином не пов`язане із наявністю чи відсутністю у платника статусу особи, яка не має можливості виконувати податкові обов`язки в розумінні пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
✅Таким чином, норми пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, а також затверджені для її цілей Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків і Перелік документів на таке підтвердження не підлягають застосуванню у правовідносинах, що регулюються пп. 69.28 п. 69 ПКУ.
👇Справу направлено на новий розгляд для з'ясування судами таких питань:
📎Джерело: постанова КАС ВС від 30.07.2026 року по справі № 520/7998/24
📌https://reyestr.court.gov.ua/Review/138631318
📢Ситуація:
▫️Підприємство внаслідок ракетної атаки та пожежі 03.05.2022 втратило частину первинних документів, які зберігалися в адміністративній будівлі.
▫️18.01.2023 Підприємство направило до ДПС повідомлення про неможливість вивезення та втрату (знищення) первинних документів відповідно до пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ та надало необхідні документи.
▫️Однак контролюючий орган відмовив у застосуванні спеціальних правил ПКУ.
Позиція ДПС👮♂️:
🔻Подання Підприємством податкової та фінансової звітності після пожежі свідчить про наявність доступу до первинних документів;
🔻Проведення аудиту фінансової звітності за 2021–2022 роки також свідчить про використання первинних документів, які заявляло як знищені;
🔻Акт про пожежу не містив інформації про знищення первинних документів;
🔻В Експертному висновку ТПП та документах наданих підприємством до експертизи відсутні посилання на накази зі створення Комісії для встановлення факту знищення основних засобів, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, актів інвентаризацій за наслідками роботи комісії, якими мав бути зафіксований перелік знищених основних засобів та первинних документів;
🔻Між актом про пожежу та експертним висновком ТПП існує невідповідність інформації щодо місця зберігання документації;
🔻Підприємством не надано акта про пожежу в новій редакції або будь-які доповнення до акта про пожежу з запропонованими Товариством змінами;
🔻Знаходження первинних документів на територіях, на яких велися бойові дії, не є автоматичною підставою неможливості їх пред`явлення, у тому числі в електронному вигляді.
⚖️Висновки ВС:
✅При вирішенні питання про право платника на застосування пп. 69.28 ПКУ має застосовуватися редакція тієї норми, яка діяла на дату подання повідомлення про неможливість вивезення або втрату первинних документів.
✅Норми підпунктів 69.1 та 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ мають різні предмети регулювання, застосовуються за наявності різних правових підстав та тягнуть за собою відмінні юридичні наслідки.
✅Так, пп. 69.1 п. 69 ПКУ є загальною нормою, яка регулює питання виконання поточних податкових обов`язків (як то подання звітності, сплата податків, реєстрація податкових накладних) в умовах воєнного стану платниками, які тимчасово втратили таку можливість. Тобто норми названого підпункту передбачено тимчасове звільнення платника від відповідальності за несвоєчасне виконання поточних податкових обов`язків у разі доведення неможливості їх виконання.
✅Натомість пп. 69.28 п. 69 ПКУ є спеціальною та самостійною нормою, яка визначає наслідки безповоротного фізичного знищення або втрати первинних документів за минулі податкові періоди у зв`язку з веденням воєнних дій. А саме встановлює спрощений і безумовний механізм захисту платників податків, чиї документи були знищені або втрачені, або доступ до них обмежений внаслідок збройної агресії російської федерації. Зазначена норма містить чіткі та вичерпні вимоги до форми та змісту повідомлення, яке подається платником до контролюючого органу.
✅Право на застосування спеціальних правил підтвердження показників податкової звітності, передбачених пп. 69.28 п. 69 ПКУ, жодним чином не пов`язане із наявністю чи відсутністю у платника статусу особи, яка не має можливості виконувати податкові обов`язки в розумінні пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
✅Таким чином, норми пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, а також затверджені для її цілей Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків і Перелік документів на таке підтвердження не підлягають застосуванню у правовідносинах, що регулюються пп. 69.28 п. 69 ПКУ.
👇Справу направлено на новий розгляд для з'ясування судами таких питань:
👍2
- фактичного місцезнаходження виробничих/адміністративних приміщень, архівів, серверного обладнання, бухгалтерської та іншої документації, щодо якої заявлено про втрату (знищення), порядок та спосіб розміщення втраченої первинної та іншої документації у конкретних приміщеннях будівлі, що зазнала пошкоджень;
- чіткого переліку документів, які були втрачені (знищені) або перебували на відповідній території, їх виду, змісту, значення для податкового (бухгалтерського) обліку та перевірки;
- обставин настання події, з якою позивач пов`язує втрату (знищення) документів, зокрема часу, місця, характеру такої події, її наслідків для приміщень та майна позивача, а також того, чи підтверджуються такі обставини належними і допустимими доказами;
- змісту та доказового значення акта про пожежу (зокрема, щодо його відповідності вимогам законодавства та впливу можливих недоліків оформлення на його доказове значення), висновку торгово-промислової палати, висновків експерта, листа аудитора, внутрішніх документів позивача, повідомлення до контролюючого органу та інших доказів, поданих на підтвердження втрати (знищення) документів, з урахуванням їх взаємного зв`язку, часу складання та відомостей, які вони містять;
- вжиття позивачем тих чи інших заходів з метою належного оформлення акта про пожежу та їх результативність у межах діючих на час складання акта положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26 грудня 2003 року № 2030;
- того, які саме документи зберігалися виключно у паперовій формі, які - в електронній формі, чи існувала у позивача можливість доступу до електронних копій, резервних копій, серверів, хмарних ресурсів або інших носіїв інформації після події 03 травня 2022 року, а також чи впливає це на висновок про втрату (знищення) документів саме у значенні пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України;
- обставин подання позивачем повідомлення про неможливість вивезення первинних документів / втрату документів, дотримання строків та змістовних вимог до такого повідомлення, а також того, чи містило воно відомості, достатні для застосування спеціального правового режиму, передбаченого пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України;
- мотивів, з яких контролюючий орган дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача положень пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України, та того, чи ґрунтується оскаржуване Рішення на повному та належному дослідженні наданих платником документів і пояснень.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
- чіткого переліку документів, які були втрачені (знищені) або перебували на відповідній території, їх виду, змісту, значення для податкового (бухгалтерського) обліку та перевірки;
- обставин настання події, з якою позивач пов`язує втрату (знищення) документів, зокрема часу, місця, характеру такої події, її наслідків для приміщень та майна позивача, а також того, чи підтверджуються такі обставини належними і допустимими доказами;
- змісту та доказового значення акта про пожежу (зокрема, щодо його відповідності вимогам законодавства та впливу можливих недоліків оформлення на його доказове значення), висновку торгово-промислової палати, висновків експерта, листа аудитора, внутрішніх документів позивача, повідомлення до контролюючого органу та інших доказів, поданих на підтвердження втрати (знищення) документів, з урахуванням їх взаємного зв`язку, часу складання та відомостей, які вони містять;
- вжиття позивачем тих чи інших заходів з метою належного оформлення акта про пожежу та їх результативність у межах діючих на час складання акта положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26 грудня 2003 року № 2030;
- того, які саме документи зберігалися виключно у паперовій формі, які - в електронній формі, чи існувала у позивача можливість доступу до електронних копій, резервних копій, серверів, хмарних ресурсів або інших носіїв інформації після події 03 травня 2022 року, а також чи впливає це на висновок про втрату (знищення) документів саме у значенні пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України;
- обставин подання позивачем повідомлення про неможливість вивезення первинних документів / втрату документів, дотримання строків та змістовних вимог до такого повідомлення, а також того, чи містило воно відомості, достатні для застосування спеціального правового режиму, передбаченого пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України;
- мотивів, з яких контролюючий орган дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача положень пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України, та того, чи ґрунтується оскаржуване Рішення на повному та належному дослідженні наданих платником документів і пояснень.
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍3
Smerdov Tax Talks
Photo
Команда First Pro Tax допомогла клієнту зняти ризиковий статус.
Це стало можливим не лише при підготовці пояснень відповідно до нормативних вимог законодавства, а і проведенні робочих зустрічей з податковим органом в діалозі.
Результатом стало розуміння, які саме вимоги необхідно виконати чи змінити у діяльності компанії, про що не написано у офіційному рішенні про ризиковий статус.
Наприклад, змінити необхідно було основний КВЕД, оскільки попередній КВЕД, який не відповідав діяльності компанії, передбачав більш суттєве податкове навантаження, що й заводило компанію у ризиковий статус (про що прямо відсутня згадка у рішенні про ризиковий статус).
У разі необхідності ефективного зняття ризикового статусу (чи розблокування податкових накладних), звертайтесь:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
Це стало можливим не лише при підготовці пояснень відповідно до нормативних вимог законодавства, а і проведенні робочих зустрічей з податковим органом в діалозі.
Результатом стало розуміння, які саме вимоги необхідно виконати чи змінити у діяльності компанії, про що не написано у офіційному рішенні про ризиковий статус.
Наприклад, змінити необхідно було основний КВЕД, оскільки попередній КВЕД, який не відповідав діяльності компанії, передбачав більш суттєве податкове навантаження, що й заводило компанію у ризиковий статус (про що прямо відсутня згадка у рішенні про ризиковий статус).
У разі необхідності ефективного зняття ризикового статусу (чи розблокування податкових накладних), звертайтесь:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua
👍9
Smerdov Tax Talks
Команда First Pro Tax допомогла клієнту зняти ризиковий статус. Це стало можливим не лише при підготовці пояснень відповідно до нормативних вимог законодавства, а і проведенні робочих зустрічей з податковим органом в діалозі. Результатом стало розуміння…
Додатково прокоментуємо по справам щодо зняття ризикового статусу - існує думка, що ризиковість потрібно одразу оскаржувати в суді без витрачання часу на адміністративну процедуру. Тим не менш, в такій ситуації навіть у разі отримання позитивного рішення суду, яке набере чинності, що призведе до зняття ризикового статусу, існує високий ризик (дійсно високий), що ДПС після цього повторно застосує ризиковий статус на тих самих підставах - на жаль, така практика існує (зустрічались декілька разів на практиці) і в усному спілкуванні з ДПС нам це підтверджували.
Враховуючи це, для ефективного зняття ризикового статусу, більш доцільно провести дослідження основної причини такого рішення ДПС, вирішити її і вже після надавати пояснення в ДПС.
Враховуючи це, для ефективного зняття ризикового статусу, більш доцільно провести дослідження основної причини такого рішення ДПС, вирішити її і вже після надавати пояснення в ДПС.
👍3
Мінеко збирає пропозиції щодо підтримки постраждалого бізнесу. Ми, як члени УРБ, також готуємо пропозиції. Що для вас було б найбільш доцільним?
Anonymous Poll
58%
Мораторій на податкові перевірки для компаній, які постраждали від обстрілів
52%
Податкові пільги з податку на нерухомість / земельного податку по обʼєктам, якіпостраждали
52%
Розповсюдження норми ПКУ про втрату документів на інші території, окрім активних бойових дій та TOT
0%
Інші пропозиції (можете направити на smerdov@1tax.com.ua)
Панство, запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:
Посилання для реєстрації:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_25-serpnya/register
Запити ДПС за тиждень
Маркетплейс відвантажує товар після сплати покупцем вартості товару, яка відповідно до умов банківського сервісу не зараховується на рахунок маркетплейсу, а має статус заблокованих до моменту передачі товару покупцю: на яку дату виникають ПДВ-зобов'язання?
ТОВ передав товар перевізнику, який той в процесі транспортування частково втратив. Покупець пред'явив відповідну претенцію до ТОВ. Які наслідки у ТОВ з ПДВ в частині втраченого товару?
ТОВ отримало оплату в іноземній валюті на транзитний рахунок, і отримані кошти були перераховані на поточний рахунок із запізненням (після надання ТОВ підтверджуючих документів): чи впливає затримка коштів на транзитному рахунку на облік ТОВ з податку на прибуток та ПДВ?
Автомобіль в користуванні ТОВ на підставі позички від фізичної особи: які податкові наслідки?
Декілька рішень Верховного Суду по справах, пов'язаних з платформою Onlyfans (головне в цих справах - спосіб отримання ДПС фінансової інформації та її опрацювання)
Судова практика ВС щодо:
• строку стягнення податкового боргу через суд у терміновому порядку;
• штрафів на користь нерезидента, обліку результатів інвентаризації та відображення сум ПДВ у витратах;
• правомірності проведення камеральної перевірки замість документальної.
Посилання для реєстрації:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_25-serpnya/register
ClickMeeting
Головне про податки за годину_25 серпня
Event starts: Tuesday, August 25, 2026 11:00 AM Europe/Helsinki
👍1