📢 Передача вуглецевих сертифікатів резиденту України як постачання послуг для цілей ПДВ

💬 Джерело: ІПК ДПС від 29.04.2026 № 2478/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
https://www.1tax.com.ua/base/local-tax/local-state-tax-service/agro-industrial-complex/peredacha-vugleczevyh-sertyfikativ-rezydentu-ukrayiny-yak-postachannya-poslug-dlya-czilej-pdv/

📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство є сільськогосподарським товаровиробником і застосовує у своїй діяльності відновлювальні агротехнології, які дозволяють зменшити викиди вуглецю.
🔸 Отримані права на скорочення викидів парникових газів, тобто вуглецеві сертифікати, Товариство передає або продає іншому суб’єкту господарювання – резиденту України.

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є передача або продаж прав на скорочення викидів парникових газів, тобто вуглецевих сертифікатів, з метою оподаткування ПДВ операцією з постачання товарів чи послуг?
🔸 Який код згідно з УКТ ЗЕД або ДКПП потрібно зазначати у податковій накладній, що складається за такою операцією?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо кваліфікації операції для цілей ПДВ
🔸 ДПС зазначає, що передача або постачання Товариством права на скорочення викидів парникових газів, тобто вуглецевих сертифікатів, для цілей оподаткування ПДВ розглядається як операція з постачання відповідних послуг.
🔸 У цій ІПК ДПС пов’язує таку операцію з постачанням послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії, зокрема досягнення домовленості утримуватися від певної дії чи надання дозволу на будь-яку дію, або провадження певної діяльності.

✅ Щодо місця постачання такої операції
🔸 ДПС вказує, що місце постачання послуг з надання або передачі права на скорочення викидів парникових газів визначається за місцем реєстрації отримувача послуг відповідно до пп. «а» п. 186.3 ПКУ.
🔸 Оскільки в описаній у зверненні ситуації вуглецеві сертифікати постачаються або передаються резиденту України, ДПС зазначає, що така операція є операцією з постачання послуг на митній території України.

✅ Щодо складання податкової накладної
🔸 За такою операцією постачальник повинен скласти податкову накладну із зазначенням відповідної номенклатури послуги.
🔸 ДПС також нагадує, що у податковій накладній серед обов’язкових реквізитів зазначаються, зокрема, опис або номенклатура товарів/послуг, їх кількість та обсяг, а для послуг – код послуги згідно з ДКПП.

✅ Щодо визначення коду послуги згідно з ДКПП
🔸 З питання віднесення зазначених у зверненні послуг до тієї чи іншої категорії послуг та визначення коду послуг згідно з ДКПП ДПС рекомендує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем».

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
097-191-20-20
smerdov@1tax.com.ua

Звертаємо увагу, період, який можуть охоплювати податкові перевірки, знову повернувся до 1095 дня - це вже підтверджується запитами у межах перевірок, які почались нещодавно.

Тобто, якщо раніше, враховуючи мораторій на проведення перевірок, податкові перевірки охоплювали досить суттєвий термін, який часто перевищував навіть 5 років, то наразі вони знов можуть охоплювати лише 1095 днів.

Це обмовлено не якимось змінами в законодавстві, а часом, який пройшов з дати скасування мораторію (серпень 2023 року).

У разі наявності будь-яких питань, пов'язаних із супроводженням податкових перевірок або їх оскарженням, звертайтеся:
097-191-20-20
smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax, присвячений податковим та юридичним новинам. Завтра плануємо розглянути наступні питання:

Практика податкових перевірок за тиждень

Запити податкової служби щодо КІК по трастам: на що звернути увагу?

ТОВ нараховує зарплату іноземцю, який має посвідку на постійне проживання в Україні, але є податковим резидентом Німеччини: яким чином його винагорода оподатковується ПДФО, військовим збіром та ЄСВ?

Звітування CRS щодо ІСІ

Сільськогосподарське підприємство - платник ЄП 4 групи має переплату податку на репатріацію, підтверджену рішенням Верховного Суду: чи може вона врахувати її в рахунок сплати інших податків?

В результаті реорганізації компанія-правонаступник отримала дебіторську заборгованість за позикою, щодо якої первісно вже було сформовано резерв сумнівної заборгованості: чи потрібно нараховувати такий резерв правонаступнику?

Фізична особа - власник акцій КІФ планує внести такі акції до статутного капіталу КіпрКо за переоціненою вартістю: чи виникають податкові наслідки з ПДФО?

Фізична особа успадкувала декілька об'єктів нерухомого майна та планує продати їх протягом року: яким чином здійснюється їх оподаткування ПДФО?

Директор був мобілізований і ТОВ сплачує на його користь щомісячну матеріальну допомогу: яким чином такі виплати оподатковуються ПДФО, військовим збором та ЄСВ?

ФОП на загальній системі оподаткування отримує неустойку (штраф, пеня), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди (в т.ч. за рішенням суду) за невиконання договорів, які наслідки з оподаткування для ФОП?

⁠Судова практика щодо:
•⁠ ⁠визнання реальними господарських операцій з компаніями-нерезидентами для цілей оподаткування податком на прибуток та ПДВ;
•⁠ ⁠відшкодування орендарем орендодавцю вартість спожитої електроенергії відповідно до умов договору оренди приміщення та право на податковий кредит з ПДВ;
•⁠ ⁠застосування РРО при інтернет-продажах.

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_4-serpnya/register

Нещодавно OECD оприлюднив статистику щодо динаміки застосування корпоративного податку (податку на прибуток) у світі. Якщо коротко, то, як і раніше, у більшості розвинених країн частка корпоративного податку у загальних податкових надходженнях є меншою. Це може бути обумовленим, зокрема, тим, що рівень персональних доходів в цих країнах досить високий - і, враховуючи такий самий високий рівень оподаткування персональних доходів у цих країнах, основний тягар перекладається саме на людей. Між тим, такий стан справ не є однорідним - зокрема, є розвинені країни з високими персональними доходами, в яких, тим, не менш, частка корпоративного податку є досить суттєвою, зокрема, в Норвегії, Ірландії, Швейцарії (Гонконг, до речі, здивував - враховуючи лояльний податковий режим з корпоративного податку).

В документі також наведена статистика щодо ставок корпоративного податку, але вона не свідчить про реальний стан справ. Наприклад, Мальта, яка була і залишається ефективною юрисдикцією для міжнародного структурування, зазначена як така, що має одну з найбільших ставок корпоративногот податку. І це вірно, якщо дивитись тільки на номінальну ставку податку в цій країні. Між тим, як відомо, ефективна ставка корпоративного податку на Мальті наближається до 5% (в деяких випадках до 10%) - між тим, в статистиці вона все одно зазначена як така, що наближується до 35%. Також статистика не враховує особливості податкових режимів, оскільки, наприклад, та ж Естонія зазначена в ній виходячи з номінальної ставки, у той час як не враховується застосування в цій країні податку на виведений капітал, що дозволяє суттєво знижувати податкове навантаження.

У будь-якому разі, документ є цікавим та корисним. Тож рекомендуємо його до прочитання всім, хто залучений до процесів міжнародного структурування.

Посилання на сторінку з документом: https://www.oecd.org/en/publications/corporate-tax-statistics-2026_73af6222-en.html

Зверніть увагу на новину щодо впровадження обміну інформацією між прикордонною службою та ДПС (дивно, що такого обміну ще не було раніше).

Зокрема, зацікавило те, що ДПС на підставі такого обміну анонсує можливість більш точного розрахунку днів перебування особи за межами України для цілей визначення статусу податкового резидента / нерезидента (критерій 183 днів). До речі, це було б зручно.

https://www.kmu.gov.ua/news/dps-ta-derzhprykordonsluzhba-udoskonaliuiut-elektronnyi-obmin-informatsiieiu

Вже за 20 хвилин починаємо вебінар. Приєднуйтесь за посиланням:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_4-serpnya/register

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Були непересічні питання, зокрема, практика перевірок, судова практика та декілька цікавих листів ДПС:

https://www.youtube.com/watch?v=NYm0tiLwDy8

💼 Застосування пільгової ставки за міжнародним договором потребує підтвердження статусу бенефіціарного власника доходу

📌Джерело: Постанова КАС ВС від 01.07.2026 по справі №580/7124/24
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/137871989

📢 Суть спору:

🔹Українське Підприємство виплачувало проценти за договором позики на користь іноземної компанії, резидента Республіки Кіпр, та сплатило податок на репатріацію в розмірі 2% відповідно до Конвенції з Республікою Кіпр про уникнення подвійного оподаткування.

🔹Проте за результатами проведеної перевірки ДПС зробила висновок, що кіпрська компанія не є бенефіціарним власником отриманого доходу, а виступає лише як проміжна ланка між українським позичальником та пов’язаною компанією, яка є резидентом Британських Віргінських Островів, у зв’язку з чим контролюючий орган донарахував податок за ставкою 15% та штрафні санкції.


Позиція Підприємства:
▫️Кіпрська компанія є податковим резидентом Республіки Кіпр, що підтверджується довідкою про резидентство;

▫️ Надано документальне підтвердження, що нерезидент (кіпрська компанія) є бенефіціарним власником доходу;

▫️Фінансова звітність кіпрської компанії підтверджує наявність власних активів, значного власного капіталу та відсутність дзеркальних зобов'язань, що спростовує твердження про її "технічний" характер.


👮‍♂️ Позиція ДПС:
🔻 Кіпрська компанія не здійснювала самостійної економічної діяльності, а лише транзитно отримувала процентні платежі;

🔻 Отримані від Підприємства кошти фактично перераховувалися іншій пов'язаній компанії зареєстрованій на Британських Віргінських Островах;

🔻Метою використання кіпрської компанії було отримання пільгової ставки, передбаченої міжнародною Конвенцією, оскільки при безпосередній виплаті доходу компанії з Британських Віргінських Островів мала б застосовуватися ставка в розмірі 15%.


⚖️ Висновки Верховного Суду:
✅ Право на застосування пільгової ставки за міжнародним договором можливо за виконання трьох умов: нерезидент має бути резидентом договірної держави, наявна довідка про резидентство та нерезидент є бенефіціарним власником доходу;

✅ Для визначення особи як бенефіціарного власника доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу;

✅ Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, якщо сукупність операцій свідчить, що їх основною метою було виведення доходу з-під оподаткування та використання переваг міжнародного договору;

✅ Сам факт здійснення операцій із пов'язаними особами або подальше використання отриманих коштів не свідчить про відсутність статусу бенефіціарного власника;

✅ Таким чином, Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду та підтвердив, що застосування пільгової ставки податку відповідно до міжнародного договору є правомірним, якщо платник надав довідку про податкове резидентство нерезидента в Договірній державі та підтвердив його статус, як фактичного власника отриманого доходу.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Коригування ПДВ-зобов’язань за будівельно-монтажними роботами з капітального ремонту житла, профінансованими коштами місцевого бюджету

💬 Джерело
ІПК ДПС від 28.04.2026 № 2464/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
https://www.1tax.com.ua/base/local-tax/local-state-tax-service/construction-industry/koryguvannya-pdv-zobovyazan-za-budivelno-montazhnymy-robotamy-z-kapitalnogo-remontu-zhytla-profinansovanymy-koshtamy-misczevogo-byudzhetu/

📌 Ситуація із звернення
🔸 Підприємство опрацьовує окремі питання, пов’язані з виконанням робіт з капітального ремонту конструктивних елементів житлових будинків.
🔸 Такі роботи виконуються на підставі відповідних господарських договорів.
🔸 Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів бюджету територіальної громади міста.
🔸 У зверненні зазначено, що операції з постачання будівельно-монтажних робіт фактично здійснені.
🔸 Податкові накладні були складені та зареєстровані в ЄРПН.
🔸 Суми ПДВ були нараховані та сплачені до бюджету.
🔸 Замовник прийняв виконані роботи та повністю їх оплатив.

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи зобов’язаний платник ПДВ здійснювати коригування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до ст. 192 ПКУ, якщо роботи фактично виконані, податкові накладні складені й зареєстровані в ЄРПН, ПДВ нарахований і сплачений до бюджету, а замовник прийняв роботи та повністю їх оплатив?
🔸 Чи вважається безпідставно отриманими коштами сума ПДВ, яка була включена до вартості виконаних робіт, отримана платником ПДВ від замовника та надалі перерахована до Державного бюджету України?
🔸 Чи є підстави для застосування механізму коригування податкових зобов’язань з ПДВ, передбаченого ст. 192 ПКУ, в описаній у зверненні ситуації?
🔸 Чи має платник ПДВ право не здійснювати коригування податкових зобов’язань з ПДВ в описаній у зверненні ситуації?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо ПДВ-режиму операцій з постачання робіт
🔸 ДПС зазначає, що якщо зазначені у зверненні роботи за своєю фактичною сутністю підпадають під категорію будівельно-монтажних робіт із будівництва житла, у тому числі капітального ремонту та реставрації житла, і оплата таких робіт відбувалася шляхом перерахування державних коштів з відповідного рахунку, відкритого у Державній казначейській службі України, безпосередньо на рахунок платника ПДВ – виконавця робіт, то операції з постачання таких робіт підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з п. 197.15 ПКУ.
🔸 У такому випадку вартість таких робіт необхідно було формувати без ПДВ.
🔸 У разі недотримання вказаних умов такі операції підлягали оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

✅ Щодо коригування податкових зобов’язань, якщо за звільненими операціями був нарахований ПДВ
🔸 ДПС вказує, що якщо за операціями, які підлягали звільненню від оподаткування ПДВ, платником ПДВ – виконавцем були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, такий платник повинен відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами ст. 192 ПКУ.
🔸 Для цього платнику ПДВ – виконавцю необхідно здійснити перерахунок вартості будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, у тому числі капітального ремонту та реставрації житла, операції з постачання яких підлягали звільненню від ПДВ згідно з п. 197.15 ПКУ, без урахування ПДВ.
🔸 Також платнику необхідно повернути замовнику відповідну суму ПДВ, визначену за результатами такого перерахунку.
🔸 Платник має скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням ПДВ, із зазначенням зі знаком «-» показників щодо поставлених будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів.
🔸 Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН замовником.
🔸 Платник має скласти податкову накладну на операцію з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, яка підлягала звільненню від оподаткування ПДВ згідно з п. 197.15 ПКУ, без нарахування ПДВ, з позначкою «Без ПДВ», та зареєструвати її в ЄРПН.

✅ Щодо правомірності або безпідставності отримання суми ПДВ
🔸 ДПС зазначає, що питання правомірності або безпідставності отримання платником ПДВ коштів, у тому числі суми ПДВ, та/або включення ПДВ до складу вартості робіт у тій чи іншій ситуації не може бути предметом розгляду в межах надання індивідуальної податкової консультації.
🔸 Правомірність або безпідставність отримання платником ПДВ коштів, у тому числі суми ПДВ, та/або включення ПДВ до складу вартості робіт може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

✅ Щодо підстав для коригування податкових зобов’язань з ПДВ за ст. 192 ПКУ
🔸 ДПС зазначає, що обставини, за наявності яких виникають підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами ст. 192 ПКУ, визначені у п. 192.1 ПКУ.
🔸 До таких обставин належать будь-яка зміна суми компенсації вартості товарів/послуг, у тому числі наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, а також виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної.
🔸 У разі відсутності таких обставин підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами ст. 192 ПКУ не виникають.

✅ Щодо права не здійснювати коригування податкових зобов’язань
🔸 ДПС вказує, що за наявності обставин, визначених у п. 192.1 ПКУ, у платника ПДВ виникає не право, а обов’язок щодо коригування податкових зобов’язань з ПДВ.
🔸 Такий обов’язок виникає і в тому випадку, коли господарська операція вже фактично відбулася, тобто роботи виконані, прийняті замовником та повністю оплачені.
🔸 ДПС зазначає, що не передбачено можливості для платника ПДВ не здійснювати коригування податкових зобов’язань з ПДВ за наявності обставин, визначених у п. 192.1 ПКУ.

Більше роз'яснень ДПС за темами на нашому сайті у розділі "База знань": https://www.1tax.com.ua/base/

💳Криптооплата через Whitepay: чи може ФОП-єдинник втратити право на спрощену систему?

📌Джерело: ІПК ДПС від 19.05.2026 р. № 2900/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

📢Ситуація зі звернення:

▫️Платник податків зазначає, що є фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування другої групи. Платник здійснює роздрібну торгівлю через Інтернет за КВЕД 47.91.

▫️Платник податку планує укласти договір на підключення сервісу криптоеквайрингу для переказу коштів через платіжний шлюз Whitepay. Схема роботи є такою:

▫️покупець сплачує за товар у криптовалюті через платіжний шлюз Whitepay;

▫️Whitepay конвертує отриману криптовалюту в гривні;

▫️на рахунок ФОП в українському банку надходять грошові кошти в гривнях;

▫️дохід відображається у книзі обліку доходів у гривнях за датою надходження коштів від Whitepay на банківський рахунок.


❓Питання платника податків:

1. Чи вважається порушенням вимог п. 291.6 ст. 291 Кодексу отримання фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку другої групи коштів за реалізовані товари в грошовій формі через криптоеквайрингового посередника Whitepay з огляду на те, що підприємець не отримує та не оперує криптовалютою?

2. Чи може зазначена схема бути підставою для переведення на загальну систему оподаткування згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу?

3. Які первинні документи необхідно зберігати для підтвердження правомірності відображення доходів в книзі обліку?


🖊Відповідь ДПС:

🔹Закон України № 2074-ІХ «Про віртуальні активи» було прийнято 17.02.2022, однак він досі не набрав чинності, оскільки не внесено відповідних змін до Податкового кодексу України.

🔹Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 ПКУ).


🔹Використання платниками єдиного податку криптовалюти як способу розрахунку може розцінюватися як порушення вимог п. 291.6 ст. 291 ПКУ, що відповідно до п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ є підставою для переходу на загальну систему оподаткування.

🔹Однак, незважаючи на те, що положеннями ПКУ не встановлено окремого порядку оподаткування доходів, отриманих фізичними особами – підприємцями від операцій з віртуальними активами, то такі доходи оподатковуються у загальному порядку із застосуванням діючих норм ПКУ, встановлений для платників податків – фізичних осіб.

🔹Щодо первинних документів. Оскільки криптовалюта наразі не має визначеного правового статусу в Україні, а порядок оподаткування операцій із віртуальними активами та їх документального оформлення законодавчо не врегульований, ДПС зазначає, що відповідні правила можуть бути визначені лише після набрання чинності Законом України «Про віртуальні активи» та внесення відповідних змін до ПКУ. Водночас ФОП доцільно зберігати договір із Whitepay, договори (або інші документи), що підтверджують реалізацію товарів, чеки та банківські виписки.


✅Попри те, що ФОП отримує на рахунок гривню, ДПС виходить із того, що покупець розраховується криптовалютою, яка не є законним платіжним засобом в Україні. Тому використання криптоеквайрингу може розцінюватися як порушення вимог п. 291.6 ПКУ та призвести до втрати права на застосування спрощеної системи оподаткування.

✅Отже, приймаючи рішення, чи приймати оплату в криптовалюті на рахунок ФОП, варто заздалегідь зважити всі ризики та можливі наслідки.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:

Практика податкових перевірок за тиждень

Позитивна ІПК щодо наскрізних дивідендів у разі їх виплати по ланцюгу - дуже цікавий та ліберальний висновок

Володіння іноземною компанією разом із нерезидентами - пов'язаними особами: як рахувати критерій володіння для цілей КІК?

Нещодавні запити податкової щодо КІК: про що запитують контролюючі органи?

Застосування агентської моделі з утриманням агентом винагороди за рахунок коштів, які належать ФОП на єдиному податку: чи вважається це негрошовою формою розрахунків?

Продаж фізичною особою USDT зі іноземну валюту: який порядок оподаткування?

ФОП на єдиному податку планує отримувати доходи за послуги в USDT: чи дозволяється це?

⁠Прощення боргу резиденту Дія Сіті, податкові наслідки.

⁠Коригування ПДВ-зобов’язань з рішенням суду.

⁠Чи вважається винагорода, сплачена суб’єктом господарювання за користування комплексом прав на об’єкти інтелектуальної власності за договором комерційної концесії, доходом фізичної особи – підприємця?

⁠Визначення податкових зобов’язань з ПДВ на вартість обсягу відпущеної електричної енергії в електричну мережу постачальника при її самовиробництві.

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_11-serpnya/register

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Оглянули питання взаємодії з банками, податкових перевірок, запитів ДПС щодо КІК, а також цікаві ІПК.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=48-ySdy2ACM

📢 ДПС роз'яснила наслідки знищення незавершених капітальних інвестицій через бойові дії: коли не виникає ПДВ

Джерело: ІПК № 4251/ІПК/99-00-21-03-02 від 23.07.2026р. щодо оподаткування ПДВ у разі знищення незавершених капітальних інвестицій внаслідок влучання БПЛА та пожежі.

🔹 Основні висновки ДПС:
▪️ якщо списуються товари, придбані з ПДВ для використання в оподатковуваних операціях, але знищені внаслідок форс-мажорних обставин під час воєнного стану, за наявності належного документального підтвердження можуть застосовуватися положення п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. У такому разі компенсуючі податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ не нараховуються;
▪️ на придбані з ПДВ послуги положення п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не поширюються;
▪️ якщо майно вже є основним засобом за даними бухгалтерського обліку та його знищено внаслідок форс-мажору, за умови належного документального підтвердження така ліквідація не вважається постачанням товарів, а тому обов'язок щодо нарахування ПДВ, у тому числі за п. 198.5 ПКУ, не виникає.

‼️ На що варто звернути увагу?
Ця ІПК демонструє підхід ДПС до застосування п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ: податківці фактично розмежовують товари, послуги та основні засоби.
Тому у випадку втрати об'єктів незавершеного будівництва або інших незавершених капітальних інвестицій через бойові дії важливо проаналізувати, з чого сформована їх первісна вартість. Якщо до неї входять не лише товари, а й послуги (проєктні, монтажні, будівельні тощо), питання застосування п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ потребує окремої оцінки, адже ДПС прямо зазначає, що на послуги дія цієї норми не поширюється.

📑 Які документи можуть підтвердити форс-мажор та факт знищення майна?
У новій ІПК ДПС також звернула увагу на Узагальнюючу податкову консультацію № 673, яка визначає перелік документів, що можуть підтверджувати знищення або руйнування основних засобів.
Залежно від обставин такими документами можуть бути, зокрема:
🔸 сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажор;
🔸 акт про пожежу, складений відповідно до вимог законодавства;
🔸 витяг із відповідного реєстру про припинення права власності у разі повного знищення об'єкта;
🔸 витяг з ЄРДР у разі викрадення майна;
🔸 інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення або руйнування майна.

Крім того, якщо основний засіб ліквідується шляхом розібрання чи перетворення і більше не може використовуватися за первісним призначенням, важливим документом є належним чином оформлений акт на списання основних засобів. За наявності такого акта та за умови дотримання вимог ПКУ податкові зобов'язання з ПДВ також не нараховуються.
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/73000.html

❗️ Хоча індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер, вона демонструє актуальний підхід ДПС до таких ситуацій та може бути корисним орієнтиром для бізнесу.

Якщо у вас виникають питання щодо ПДВ-наслідків списання майна, застосування п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ або документального підтвердження таких операцій, команда First Pro Tax допоможе проаналізувати вашу ситуацію та знайти оптимальне рішення.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 ПДВ при компенсації вартості безоплатно наданих послуг психологічної допомоги за рахунок коштів державного бюджету

💬 Джерело: ІПК ДПС від 20.03.2026 р. № 1674/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
https://www.1tax.com.ua/base/local-tax/local-state-tax-service/charity-aid/pdv-pry-kompensacziyi-vartosti-bezoplatno-nadanyh-poslug-psyhologichnoyi-dopomogy-za-rahunok-koshtiv-derzhavnogo-byudzhetu/

📌 Ситуація із звернення
🔸 Організація є неприбутковою громадською організацією, внесеною до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
🔸 Організація здійснює діяльність з надання психологічної підтримки та реабілітації населення, що постраждало внаслідок кризових ситуацій та військових дій.
🔸 Організація уклала договір з Міністерством у справах ветеранів України.
🔸 За договором Міністерство відшкодовує Організації вартість фактично наданих послуг психологічної допомоги третім особам – отримувачам послуг.
🔸 Послуги надаються отримувачам безоплатно.
🔸 Відшкодування вартості послуг здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
🔸 Згідно з інформаційними базами даних ДПС Організація не зареєстрована платником ПДВ.

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи вважаються кошти, отримані Організацією від Міністерства як відшкодування вартості безоплатно наданих послуг психологічної допомоги третім особам, оплатою послуг у розумінні пп. 14.1.185 ПКУ?
🔸 Чи підлягають такі операції оподаткуванню ПДВ?
🔸 Чи враховуються зазначені суми відшкодування до загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо відшкодування вартості послуг як компенсації
🔸 ДПС зазначає, що у разі якщо Організація здійснює операції з надання психологічної допомоги населенню, що постраждало внаслідок кризових ситуацій та військових дій, а Міністерство здійснює відшкодування вартості таких послуг за рахунок коштів державного бюджету, такі кошти розглядатимуться як компенсація вартості таких послуг.

✅ Щодо оподаткування ПДВ операцій з надання психологічної допомоги
🔸 ДПС вказує, що операції з надання психологічної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок кризових ситуацій та військових дій, вартість яких компенсується Міністерством за рахунок коштів державного бюджету, є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ.
🔸 Разом з тим ДПС зазначає, що відповідно до пп. «в» пп. 197.1.7 ПКУ операції з надання послуг з психологічної допомоги ветеранам війни, членам їхніх сімей та іншим категоріям осіб звільняються від оподаткування ПДВ.

✅ Щодо врахування операцій для цілей обов’язкової ПДВ-реєстрації
🔸 ДПС зазначає, що при обрахунку обсягів операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ враховується не сума грошових коштів, отриманих Організацією, у тому числі з державного бюджету, а вартість товарів/послуг, які були поставлені, надані або виконані особою за попередні 12 календарних місяців, або за які була отримана попередня оплата.
🔸 Якщо загальний обсяг операцій Організації з постачання товарів/послуг на митній території України, які є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ, включаючи звільнені від оподаткування ПДВ операції, протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, Організація має подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням заяву за формою № 1-ПДВ і зареєструватися платником ПДВ в обов’язковому порядку.

Більше роз'яснень ДПС за темами на нашому сайті у розділі "База знань": https://www.1tax.com.ua/base/

Цікавий лист ДПСУ від 12 серпня з відповідями на декілька актуальних питань - зокрема, щодо:

• ПДВ-наслідків у ТОВ-платника ПДВ з продажу корпоративних прав (необхідність застосування пропорційного коригування ПДВ),
• сплати військового збору при виплатах, які звільняються від оподаткування за конвенцією (військовий збір все одно необхідно сплачувати),
• врахування резидентом ДіяСіті в об'єкті для ПнВК послуг на користь нерезидента, які не будуть оплачені у зв'язку з порушеннями умов їх надання,
• питань дотримання граничних термінів ЗЕД-розрахунків у разі придбання у нерезидента послуг з оренди сервера

У будь-якому разі, докладніше про висновки у цьому листі поговоримо на нашому щотижневому вебінарі у вівторок.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. На ньому буде багато судової практики від Верховного Суду і не тільки. Плануємо розглянути такі питання:

ДПС отримала доступ до відомостей про надходження коштів на банківський рахунок фізичної особи (банківська таємниця) безпосередньо через НБУ, не визнала їх поверненням позики (хоча договір позики надавався, але без платіжних документів) та донарахувала податки. Суд підтвердив правомірність таких дій з боку податкової служби

Після оплати замовником за послуги виконавець змінюється шляхом переведення боргу, що, на думку, ДПС є підставою для втрати податкового кредиту - Верховний Суд з позицію податкової служби не погодився

Верховний Суд: дебіторська заборгованість за експортом в білорусь - ДПС нарахувала "компенсуючий" ПДВ (начебто ці операції повинні визнаватись безоплатними), але Суд визнав такі дії безпідставними

Чи є відсутність строків погашення достатньою умовою для визначення заборгованості за позикою короткостроковою для цілей дисконтування? (точка зору Верховного Суду)

Продаж товару відбувався через Інтернет з отриманням оплати через фінансову установу з відправкою товару через службу доставки - чи потребує така модель продажу застосування РРО? (точка зору Верховного Суду)

ТОВ-платник ПДВ продає корпоративні права: чи впливає ця операція на ПДВ?

Відповідно до Конвенції виплата певного доходу звільняється від ПДФО: чи можна застосувати звільнення і від військового збору?

⁠Оренда житла для працівників – податкові наслідки.
⁠
Наслідки для резидента Дія Сіті, платника ПНВК, у разі зменшення вартості наданих послуг або їх анулювання, без отримання оплати.

⁠⁠Чи враховується кредит-нота при визнанні контрольованих операцій без наявності листка коригування до митної декларації.
⁠
ТОВ вивозить зразки продукції та сувенірну продукції за межі України для участі у виставці, податкові наслідки.
⁠
Правова позиція Верховного суду щодо податкових накладних, яких стосується відповідальність за абз. 12 п. 120-1.1 ПКУ у зменшеному розмірі.

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_18-serpnya/register

📢 НБУ пом’якшив валютні обмеження: що змінилося для бізнесу.

З 11 серпня 2026 року набрали чинності зміни щодо валютних обмежень, затверджені постановою Правління НБУ від 10.08.2026 № 90.

Найбільш важливі зміни для фізичних осіб:

👤 Для фізичних осіб збільшено низку лімітів та передбачено додаткові можливості щодо інвестування:

🔹 Збільшено ліміт на купівлю безготівкової іноземної валюти до 200 тис. грн на календарний місяць (було 50 тис. грн.).
🔹 Додано доступні операції у межах вищевказаного ліміту: купівля банківських металів та цінних паперів іноземних емітентів. 
🔹 Збільшено ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн).
🔹 Збільшено ліміт на оплату товарів, робіт та послуг (в тому числі оренду житла) за кордоном із гривневого рахунку до 200 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць (зі 100 тис. грн).

💼 Найбільш важливі зміни для бізнесу:

🔹 Збільшено ліміти на зняття готівки юридичними особами:
- з гривневих рахунків в Україні - до 200 тис. грн на день (було 100 тис. грн);
- з валютних рахунків в Україні та за кордоном - до 200 тис. грн на день (було 100 тис. грн);
- з використанням гривневих корпоративних карток за кордоном - до 140 тис. грн на календарний місяць (було 17,5 тис. грн на кожні сім календарних днів).

🔹 Збільшено ліміт на розрахунки за кордоном гривневими корпоративними картками.
Ліміт на оплату товарів, робіт та послуг збільшено з 150 тис. грн до 400 тис. грн на календарний місяць.
При цьому розрахунки за такі товари, роботи та послуги з використанням валютних корпоративних карток можуть здійснюватися без обмеження суми.

🔹 Запроваджено новий «додатковий» валютний ліміт.
Він формуватиметься за рахунок грошових благодійних пожертв українських компаній, здійснених починаючи з 10 серпня 2026 року, кінцевими отримувачами яких є військові частини ЗСУ або Національної гвардії України.
При цьому пожертви мають бути здійснені за рахунок власних коштів компанії та підтверджені фінансовою звітністю, аудиторським висновком однієї з компаній Deloitte, PwC, EY або KPMG, а також документами, що підтверджують здійснення пожертв.

🔹 Використання "інвестиційного" та "додаткового" лімітів пов'язаними компаніями.
"Інвестиційний"* та новий "додатковий" ліміти (або їх частини) можуть передаватися пов'язаним юридичним особам-резидентам України.
Для цього необхідне письмове погодження власника ліміту, а валютні операції обох компаній у межах відповідного ліміту мають здійснюватися через один банк.
Прим* “Інвестиційний” ліміт дорівнює обсягу коштів, залучених з-за кордону в іноземній валюті до статутного капіталу підприємств із 12 травня 2025 року.

🔹 Нові можливості для експортерів.
Українські експортери можуть здійснювати перекази на користь нерезидентів за договорами експорту товарів для сплати штрафів, пені, бонусів, відшкодування витрат та збитків.
Сума таких переказів протягом календарного року не може перевищувати 10% загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідним договором після 23 лютого 2021 року.

🔹 Інші зміни, запроваджені НБУ щодо:
- репатріації дивідендів у разі зміни організаційно-правової форми бізнесу;
- повернення резидентами коштів гранту іноземним грантодавцям та ООН;
- купівлі валюти гарантами та поручителями за валютними кредитами;
- оплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних конгресах, конференціях та інших наукових заходах - до 1 000 євро на один захід;
- окремих переказів Фонду розвитку інновацій;
- переказів на користь DFC за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.

📌 Постанова НБУ від 10.08.2026 № 90 набрала чинності з 11 серпня 2026 року. Більш детально ознайомитись з Постановою можна за посиланням: 
https://bank.gov.ua/admin_uploads/law/10082026_90.pdf?v=19
 
Команда First Pro Tax стежить за змінами валютного регулювання та допоможе оцінити, як нові правила можуть застосовуватися до конкретних операцій вашого бізнесу.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

За 10 хвилин починаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь 😉

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_18-serpnya/register

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Розглядали багато рішень Верховного Суду та велике роз'яснення ДПС (і в судових рішеннях, і в листі є непересічні висновки):

https://www.youtube.com/watch?v=N2q7y20y_3U