Панство, ділимось записом щотижневого вебінару, який на цьому тижні, як виключення, проводили вчора. Розглянули питання перевірок та оскарження, судову практику та деякі цікаві листи ДПС (операції з нерезидентами, здійснення інвестицій в іноземні компанії, подарункові сертифікати тощо).

Запис за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=0i9MyVNrotM

📢 ДПС роз’яснила, як визначаються витрати при продажу корпоративних прав, якщо статутний капітал сформовано за рахунок внесення права користування торговельною маркою

📎 Джерело: ІПК ДПС України від 18.06.2026 №3518/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

⚠️ Ситуація:
🔸фізична особа є учасником ТОВ та планує збільшити статутний капітал шляхом внесення до нього права користування зареєстрованою торговельною маркою;
🔸вартість такого права визначатиметься незалежним оцінювачем та затверджуватиметься учасниками товариства;
🔸після збільшення статутного капіталу учасник планує продати 100 % корпоративних прав за їх номінальною вартістю;
🔸у зв’язку з цим виникло питання: чи виникне інвестиційний прибуток, як визначити витрати на придбання корпоративних прав та які документи підтверджують такі витрати.

❗️Позиція ДПС:
🔹внесення майна або майнових прав до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права
є придбанням інвестиційного активу. Тобто, на цьому етапі будь-яких податкових наслідків у фізичної особи не виникає
🔹при продажу корпоративних прав інвестиційний прибуток визначається як позитивна різниця між доходом від продажу корпоративних прав та документально підтвердженими витратами на їх придбання;
🔹при визначенні інвестиційного прибутку враховуються витрати у вигляді вартості внеску до статутного капіталу, підтверджені відповідними документами.

📑 Які документи підтверджують витрати?
ДПС зазначила, що документальним підтвердженням витрат є документи, які засвідчують факт передачі внеску до статутного капіталу, зокрема:
🔸звіт (акт) оцінки майнових прав;
🔸рішення загальних зборів учасників про затвердження грошової оцінки внеску;
🔸акт приймання-передачі права користування торговельною маркою (або іншого майнового права);
🔸інші документи первинного обліку, що підтверджують здійснення господарської операції.

⚖️ Практичний висновок:
🔹 продаж корпоративних прав сам по собі не означає, що вся сума продажу підлягає оподаткуванню;
🔹 ПДФО 18% та військовий збір 5% сплачуються лише з інвестиційного прибутку, тобто з позитивної різниці між доходом від продажу та підтвердженими витратами на придбання корпоративних прав;
🔹 якщо внесок до статутного капіталу здійснювався у вигляді права користування торговельною маркою, його документально підтверджена вартість може враховуватися при визначенні інвестиційного прибутку;
🔹 належне оформлення всього пакета первинних документів є ключовою умовою для підтвердження таких витрат під час оподаткування.

📌 Висновок: ІПК ще раз підкреслює важливість належного документального оформлення для підтвердження витрат при продажу корпоративних прав.

Якщо ви плануєте внесення нематеріальних активів до статутного капіталу або продаж корпоративних прав, команда First Pro Tax допоможе правильно структурувати операцію, оформити необхідні документи та мінімізувати податкові ризики.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на наш щотижневий вебінар від команди First Pro Tax, присвячений податковим новинам за тиждень. Серед питань плануємо розглянути наступні:

Законопроєкт ATAD (поступовий огляд окремих блоків): які зміни пропонуються при визначенні статусу резидента / нерезидента?

ТОВ списало майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території (із отриманням сертифікату ТПП): чи є в цьому порушення? Розглядаємо судову практику

Компанія-нерезидент надала ТОВ послуги з гарантування по кредиту/відсоткам і отримала до такої ТОВ право вимоги за кредитом/відсотками та, власне, за послугою гарантування, після цього таке право вимоги буде капіталізуватися в статутний капітал ТОВ: які наслідки з податку на репатріацію, податку на прибуток та ПДВ?

Нерезидент-кредитор капіталізує тіло кредиту та проценти до статутного капіталу ТОВ-боржника: чи виникає податок на репатріацію в частині тіла кредиту та процентів?

ТОВ - платник ПДВ здійснює перереєстрацію шляхом перетворення: чи потрібно розраховувати нову частку ЧВ для цілей застосування ст. 199 ПКУ чи можна продовжувати застосовувати стару?

ФОП отримує іноземний дохід з визначенням у договорі як "роялті", але за визначенням в ПКУ він не є роялті: чи може ФОП оподаткувати такий дохід як підприємницький або ж повинен включити його в свій загальний дохід фізичної особи?

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_30-chervnya/register

За декілька хвилин починаємо наш веб

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Проговорили про ознаки резидентства за новим законопроєктом АТАД (ще на етапі громадського обговорення), списання на підставі "заочної" інвентаризації оглядовим способом майна, яке знаходиться на тимчасово-окупованій території, про капіталізацію заборгованостей перед нерезидентом з оподаткуванням податком на репатріацію та про деякі інші питання.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=37WaVwwdMX0

⚠️З 01.07.2026р. змінюються реквізити для сплати військового збору! Про це повідомляє Державна казначейська служба України. Зміни обумовлені виконанням Закону України від 10.06.2026 № 4908-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
Згідно із Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621, головні управління ДПС в областях, м. Києві та міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків доводять до платників податків інформацію про реквізити рахунків за надходженнями шляхом її розміщення на вебпорталі податкового органу та забезпечують наявність таких реквізитів в інформаційно-комунікаційній системі «Електронний кабінет».

☝️Рекомендуємо перевірити актуальні рахунки у своїх електронних кабінетах або звернутися до ресурсів ДПС.

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

‼️ З 1 липня Мінфін впровадив CRS 2.0. Відповідно до оновлених правил під обмін може потрапити і інформація з цифровими активами (https://mof.gov.ua/uk/news/ukraina_vprovadzhuie_crs_20_minfin_onoviv_pravila_avtomatichnogo_obminu_informatsiieiu_pro_finansovi_rakhunki-5797).

Нагадуємо, що правила CRS не створюють податкових обов'язків для власників рахунків, але дозволяють податковій службі отримати відповідну інформацію про наявніть рахунків і коштів на них з подальшим направленням запитів їх власникам.

🏦 При цьому, не дивлячись на те, що Україна здійснює обмін інформацією за правилами CRS з 2024 року, поки що не спостерігаємо активне використання з боку ДПС цієї інформації. Але є очікування, що це лише питання часу. Тим паче, що з боку іноземних банків, зокрема, банків Кіпру резиденти України деякий час назад вже отримали запити/повідомлення про обмін інформацією та підтвердження резиденства.

Головний ризик додавання в правила CRS цифрових активів, за нашою оцінкою, полягає в тому, що вони використовуються досить активно, але в Україні правила оподаткування операцій з ними все ще не врегульовано, тож формально будь-який обмін ними / їх відчуження фізичною особою може потрапляти під оподаткування ПДФО та військовим збором за загальними правилами у розмірі 18+5% (при цьому оподатковується загальна сума операції, а не тільки прибуток).

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📌 Нові критерії критичності від Мінекономіки: що передбачає проєкт

Мінекономіки підготувало нові критерії визначення підприємств, які мають важливе значення для галузей національної економіки. Документ наразі перебуває на етапі візування в Мін'юсті.

Проєкт запроваджує 12 критеріїв, відповідність хоча б одному з яких дозволить підприємству претендувати на отримання статусу такого, що має важливе значення для галузей національної економіки (за умови, що його діяльність належить до сфер державної політики Мінекономіки):
1️⃣ Підприємства - отримувачі державних грантів на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості (постанова КМУ №739). Водночас необхідно підтвердити виконання умов грантового договору відомостями про результати та актом моніторингу уповноваженого банку .
2️⃣ Виконавці договорів для Мінекономіки. Окремим критерієм стає виконання робіт або надання послуг для Мінекономіки за договорами, укладеними на строк не менше шести місяців.
3️⃣ Підприємства у сфері управління Мінекономіки або єдиним засновником або акціонером яких є держава в особі Мінекономіки.
4️⃣ Проведення незалежної експертизи проєктів нормативно-правових актів у сфері економіки, зовнішньоекономічної діяльності та з інших питань, що стосуються прав і інтересів підприємців.
5️⃣ Провадження діяльності у трьох і більше областях України за умови наявності не менше 10 працівників та сплати протягом останніх трьох місяців не менше 24 тис. грн податків і ЄСВ у кожній області, що підтверджується документами та даними ДПС.
6️⃣ Участь в індустріальному парку - підприємство є учасником або керуючою компанією індустріального парку, включеного до державного Реєстру.
7️⃣ Реалізація інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями - підприємство уклало спеціальний інвестиційний договір у визначених законодавством сферах (зокрема переробна промисловість, біогаз і біометан, переробка корисних копалин, поводження з відходами) з дотриманням вимог статті 5 Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні".
8️⃣Включення до переліку техніки та обладнання вітчизняного виробництва, вартість яких частково компенсується державою в межах програми «Зроблено в Україні».
9️⃣ Включення до переліку сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, вартість яких підлягає частковій державній компенсації.
🔟 Виробництво продукції або надання послуг, критично важливих для діяльності інших підприємств, відсутність яких може призвести до зупинки їх виробництва або надання послуг.
1️⃣1️⃣ Середня заробітна плата на підприємстві становить не нижче двох середніх зарплат по країні, якщо середня кількість працівників - від 50 осіб.
1️⃣2️⃣ Середня заробітна плата на підприємстві становить не менше трьох середніх зарплат по країні, якщо середня кількість працівників - від 20 осіб.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📌 Окремі критерії критичності встановлюються для галузевих підприємств

Для окремих сфер економіки (лісове господарство, екологія, сільське господарство, меліорація та представництва нерезидентів) встановлено спеціальні вимоги до отримання статусу критично важливих.
Загалом підприємства мають відповідати таким підходам:
🔸 працювати у визначених видах діяльності (КВЕД або спеціальний статус установи/організації);
🔸 відповідати майновим, фінансовим або виробничим критеріям (площа земель, дохід, кількість працівників тощо);
🔸 підтверджувати діяльність відповідними державними реєстрами, фінансовою та податковою звітністю;
🔸 для нерезидентів - додатково враховується відсутність санкцій, географічні обмеження діяльності та рівень оплати праці.
📎 Кожна сфера має власні специфічні порогові показники та вимоги до підтверджуючих документів.

🌲Для підприємств лісового господарства встановлено окремі критерії. Підприємство має:
🔸здійснювати діяльність за визначеними КВЕДами (або належати до сфери управління Держлісагентства з окремими КВЕДами);
🔸та відповідати одному з майново-фінансових показників: мати у постійному користуванні від 2 500 га лісових земель або не менше 10 працівників і річний дохід від 10 млн грн.
Відповідність критеріям підтверджується документами про право користування лісовими землями, фінансовою звітністю та податковим розрахунком.

🌳Для сфери охорони навколишнього природного середовища визначено окремі критерії. Статус можуть отримати:
🔹природні та біосферні заповідники, національні природні парки (площею від 800 га) і ботанічні сади (від 15 га);
🔹наукові установи та підприємства, що здійснюють дослідження у сфері екології, охорони довкілля, раціонального природокористування, екологічного моніторингу, зокрема Чорного й Азовського морів;
🔹наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, та які працюють у сферах охорони довкілля, лісового й мисливського господарства та агролісомеліорації.

🌾Підприємства сільського господарства мають відповідати двом із визначених критеріїв:
🔸Масштаб/дохід: від 1000 га, або від 50 га садів, або дохід від 40 млн. грн.;
🔸Діяльність: агровиробництво, переробка, постачання ресурсів, харчова промисловість, рибне господарство, агронаука;
🔸Держпідприємства: державні оператори сільськогосподарських земель, які передають їх в суборенду через аукціони.  
📎 Підтвердження: податковий розрахунок ДПС.

💧Для підприємств у сфері меліорації земель встановлено окремі критерії. Підприємство має:
🔹бути організацією водокористувачів, якій передано у власність об’єкти державної або комунальної меліоративної інфраструктури (зрошувальні та осушувальні системи);
🔹здійснювати їх обслуговування на площі понад 500 гектарів;
🔹мати щонайменше 5 працівників (застрахованих осіб).

🌐Для постійних представництв нерезидентів та іноземних організацій встановлено окремі критерії. Статус можуть отримати представництва, які:
🔸провадять діяльність в Україні протягом останніх двох років, мають акредитацію (реєстрацію) та перебувають на обліку в контролюючих органах;
🔸не перебувають під міжнародними санкціями та санкціями відповідно до Закону України «Про санкції» (у тому числі щодо кінцевих бенефіціарів);
🔸не здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях України, а також у РФ та РБ;
🔸мають середню зарплату працівників не нижчу за середню по країні, помножену на коефіцієнт 3.
Для постійних представництв іноземних медіа додатково враховується акредитація їх представників (зокрема від уповноважених структур ЗСУ) або акредитація/реєстрація представництва протягом останніх двох років.

📩 First Pro Tax допоможе оцінити відповідність критеріям та супроводить отримання статусу підприємства, що має важливе значення для національної економіки: від перевірки показників і документів до повного супроводу процедури подання та взаємодії з держорганами.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

‼️Панство, нещодавно ми отримали ІПК щодо застосування відповідальності за невідображення інформації, визначеної підпунктами «ґ»,«е», «є», «ж» пп. 39-2.5.3 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ.

💼 Джерело: ІПК ДПСУ № 3835/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 01.07.2026р.

На жаль, ДПС дійшла висновку про наявність підстав для застосування відповідальності😔

 Нагадуємо, що раніше позиція ДПС була більш позитивною. Зокрема в ІПК ДПСУ від 19.04.2024 р. № 2156/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, яку ми вже згадували раніше в нашому тг-каналі, надано таку відповідь:
«Проте, якщо скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не включається до бази оподаткування контролюючої особи відповідно до умов, визначених пунктом 39-2.4 статті 39-2 Кодексу,то підстави для притягнення до відповідальності такої особи за не відображення інформації, визначеної підпунктами «ґ», «е», «є», «ж» підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 Кодексу щодо наявних контрольованих іноземних компаній відсутні.»
Раніше ми вже звертали увагу, що в одній з ІПК позиція ДПС, імовірно, змінилася. Водночас, зазначали, що для підтвердження такої зміни доцільно було дочекатися появи додаткових ІПК, аби зрозуміти, чи йдеться про поодинокий випадок, чи про формування нового підходу контролюючого органу.

І ось ми отримали фіскальну ІПК, у якій ДПС надала таку відповідь:
«Підстави для невідображення у Звіті про KIK інформації, визначеної підпунктами «r», «е», «е», «ж» підпункту 39-2.5.3 пункту 392-.5 статті 39-2 Кодексу у випадку звільнення від оподаткування прибутку KIK відповідно до вимог пункту 392.4 статті 392 Кодексу, відсутні.

Однак при звільненні від оподаткування прибутку KIK в обов'язковому порядку подаються Звіт про KIK (повний) з відображенням умов такого звільнення.

При цьому, пунктом 120.7 статті 120 розділу II Кодексу передбачено, що невідображення контролюючою особою у Звіті про KIK відомостей щодо наявних KIK та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г»-«ж» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу, щодо наявних KIK тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу KIK або 25 відсотків скоригованого прибутку KIK за відповідний рік, не відображених у Звіті про KIK, залежно від того, яке з таких значень с більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення KIK та/або за всі невідображені суми.»
☝️ Отже, можемо сказати, що ДПС наразі притримується єдиного фіскального підходу, який свідчить  про загальну зміну позиції щодо  відображення інформації у звіті про КІК.

❓ Водночас питання визначення бази нарахування штрафу за незаповнення рядків 31-33 звіту про КІК досі не отримало належного роз’яснення .
 

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:

Уряд звільнив від перевірок майно підприємств, які постраждали від російських обстрілів

Практика податкових перевірок - ділимось досвідом медіації зняття ризикового статусу

КІК, яка отримала прибуток та сплатила корпоративний податок, розподілила дивіденди на фізичну особу: чи є можливість зменшити наслідки з КІК?

Деякі висновки з податку на репатріацію в операціях з корпоративними правами (за наслідком оцінки ІПК)

Маркетплейс продає товари продавців з отриманням оплати від покупців на свій рахунок та з утриманням винагороди: які наслідки в обліку ПДВ?

Продаж ТОВ-платником ПДВ нерухомості за балансовою вартістю: як визначити базу ПДВ, чи є необхідність застосовувати звичайні ціни, чи потрібно здійснювати незалежну оцінку?

Продаж товару у зворотній тарі: що з податком на прибуток та ПДВ?

ТОВ здійснювало реалізацію товару резиденту держави-агресора до 24.02.2022 р., розрахунки не отримало: чи можна визнати дебіторську заборгованість безнадійною та списати, чи є ЗЕД-пеня, які наслідки в обліку ПДВ?

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_7-lipnya/register

🏭 Уряд розширив мораторій на перевірки щодо майна бізнесу, майно якого постраждало від обстрілів

🏛 Прем’єр-міністр України повідомила, що для прискорення відновлювальних робіт Уряд звільнив від перевірок підприємства, майно яких постраждало від російських обстрілів.

📝 Як повідомляє Федерація роботодавців України, йдеться зміни до постанови КМУ № 303 від 13 березня 2022 року «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану».

✅ Перевірки не проводитимуться щодо нерухомого майна, яке:

🔸 знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій – за наявності відповідних відомостей у Державному реєстрі пошкодженого або знищеного майна;

🔸 розташоване на територіях активних або можливих бойових дій чи тимчасово окупованих територіях, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій;

🔸 знаходиться на землях ризикованого землеробства або на територіях, забруднених чи ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами.

✅ Заборонено проведення перевірок виконання розпорядчих документів про усунення порушень, якщо такі документи були видані за результатами перевірок, проведених до 24 лютого 2022 року.

✅ Також бізнес може самостійно ініціювати захід контролю для підтвердження виконання раніше виданих розпорядчих документів. Це може бути необхідним, зокрема, для виконання окремих вимог екологічного законодавства.

📌 На кого поширюється мораторій?

🔸 Мораторій стосується юридичних осіб, фізичних осіб та ФОП.

🔸 Водночас він не поширюється на органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інші державні органи.

❗️ Зауважуємо, що на момент підготовки цього повідомлення текст затвердженої постанови ще не оприлюднено.

📝 Після публікації постанови варто додатково перевірити остаточне формулювання змін, про що ми обов’язково повідомимо.

Вже через 40 хвилин розпочинаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь 😉

Колеги, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Трохи перелімітили по часу, але було про що поговорити - зокрема, про зміни у законодавстві, практику зняття статусу ризиковості, судову практику та листи ДПС.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=WWCIbNLtHvg

📢 Формальні помилки перевірки не скасовують її результати, але припис має бути чітким

📎Джерело : Постанова КАС ВС від 08.04.2026 у справі № 380/9501/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/135528425

💼 Ситуація:

🔸Інспектори Держпраці провели позапланову перевірку Підприємства (аптечної мережі) на підставі звернення колишньої працівниці, у якому вона повідомила про роботу без вихідних, неналежну оплату праці та порушення при звільненні.

🔸Під час перевірки інспектори зафіксували порушення, серед яких:
🔘допуск до роботи прибиральниці без оформлення трудових відносин;
🔘неналежне інформування працівників про умови праці;
🔘неоплачений час роботи – обов’язок приходити на 10 – 15 хвилин раніше і залишатися на 10 – 15 хвилин після зміни для підготовки аптеки й закриття зміни.

🔸За результатами перевірки Держпраця видала припис про «усунення порушень».


Основні доводи Підприємства:

▫️прибиральниця не є працівницею Підприємства, а працює через підрядну організацію за договором надання клінінгових послуг;

▫️працівники були належним чином ознайомлені з умовами праці;

▫️10 хвилин до початку зміни потрібні лише для підготовки до роботи і не є робочим часом;

▫️перевірка проводилася за адресою «94-А», тоді як аптека знаходиться за адресою «94»;

▫️інспектори вийшли за межі питань, порушених у скарзі працівниці.



⚖️Висновки Верховного Суду:

🔹Формальні помилки не завжди роблять перевірку незаконною, якщо перевірка фактично проводилася за правильним місцем діяльності підприємства, а роботодавець був присутній і брав участь у перевірці, то технічна помилка в адресі («94-А» замість «94») сама по собі не є підставою для скасування результатів перевірки.

🔹Спираючись на скаргу, інспектор Держпраці має право досліджувати інші питання, пов'язані з предметом звернення, а також перевіряти дотримання трудових прав інших працівників, а не лише скаржника.

🔹Обов'язок роботодавця інформувати працівників про умови праці не вважається виконаним лише шляхом ознайомлення з наказом про прийняття на роботу. Працівник має бути ознайомлений із повним комплексом умов праці, зокрема щодо системи оплати праці, преміювання, режиму роботи, доплат та інших локальних актів підприємства.

🔹Доведення графіків зміни до відома працівника у будь-який спосіб може бути лише способом фіксації факту ознайомлення працівника із затвердженим графіком роботи, а не підтвердженням існування затвердженого роботодавцем порядку складання графіків змінності, запровадження підсумованого обліку робочого часу.

🔹Час, коли працівник зобов’язаний бути на робочому місці до/після зміни і виконувати службові дії, є робочим часом, а не підготовкою поза обліком. Вимога «бути за 10 хвилин до зміни» без обліку та оплати — це порушення обов’язку вести достовірний облік робочого часу й оплатити всю фактично відпрацьовану роботу.

🔹Наявність договору з підрядною компанією не виключає прихованого працевлаштування, якщо за фактом людина роками щодня працює на одному об’єкті, за погодженим графіком, під контролем керівників підприємства, особисто виконує роботи з прибирання і використовує ресурси цього підприємства.


‼️Водночас Верховний Суд визнав припис незаконним, оскільки припис має не лише констатувати порушення, а й визначати, які саме дії повинен вчинити роботодавець і в який строк. Натомість Держпраці лише було процитувала норми законодавства та загально зобов'язала усунути порушення, не конкретизувавши способу їх усунення.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua