📢 Податковий кредит з ПДВ: ризиковість контрагента не є безумовною підставою для зняття (кейс «Кондитерська корпорація «Рошен»)
 
📌 Джерело: Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2026 у справі № 320/5900/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137039450

 📢 Ситуація:
 
▫️ За результатами  документальної перевірки ДПС зменшила від’ємне значення ПДВ.

▫️ Оскільки податковий орган дійшов висновків про нереальність здійснених операцій з трьома контрагентами.

▫️ Підставою для прийняття такого висновку стали відповідність критеріям ризиковості контрагентів, недостатність у них трудових та матеріальних ресурсів, недоліки в оформленні ТТН та відсутність окремих документів щодо товару.
 
👮‍♂️ Позиція ДПС:
 
🔺 за даними інформаційних систем ДПС контрагенти мали ознаки ризиковості та не володіли достатніми ресурсами для здійснення заявлених операцій;
 
🔺 формальний підхід при оформленні первинних документів свідчить про не можливість підтвердження факту перевезення товару;
 
🔺 відсутність документів щодо характеристик та походження товару свідчить про сумнівність операцій;
 
🔺 наявність зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної є однією із обов`язкових умов, а не єдиною умовою для віднесення сум ПДВ  до податкового кредиту.
 

👉 Позиція Підприємства:

🔸 господарські операції були реальними та підтверджені договорами, накладними, ТТН, актами, податковими накладними та платіжними документами;
 
🔸 товари фактично поставлені, послуги надані та оплачені;
 
🔸 на момент здійснення операцій контрагенти не були визнані ризиковими.
 

⚖️ Висновки Суду:

🔹  при оцінці права на податковий кредит необхідно досліджувати реальність господарських операцій та первинні документи, а не лише податкову інформацію щодо контрагентів;
 
🔹 віднесення контрагента до ризикових після здійснення операції не може автоматично свідчити про порушення з боку покупця;
 
🔹 інформація з податкових баз не може бути підставою для висновку про «нереальність» операцій Підприємства з контрагентом, оскільки така інформація носить інформативний характер та не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та є неналежним доказом.;
 
🔹 відсутність у контрагента достатньої кількості працівників, транспорту чи основних засобів не виключає можливості виконання операцій на підставі договору аутсорсингу, аутстафінгу, оренди авто з водієм;
 
🔹 недоліки в оформленні ТТН або відсутність окремих супровідних документів не є самостійною підставою для позбавлення права на податковий кредит;
 
🔹 законодавством не встановлений обов`язок та не наділено повноваженнями платника податків з перевірки дотримання податкового законодавства своїм контрагентом, а такий аналіз віднесено до виключної компетенції контролюючого органу.
 
 
✅ Отже, наявність у контрагента ознак ризиковості, податкова інформація щодо нього або недоліки в окремих документах не можуть бути достатньою підставою для зняття податкового кредиту, якщо господарські операції фактично відбулися та підтверджені належними первинними документами.
 
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
 
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, щотижневий вебінар на цьому тижні переносимо на четвер на 11.00. Питання, які плануємо розглянути на ньому:

"Імпортний" ПДВ щодо послуг з ремонту обладнання на користь нерезидента, зокрема, при частковій попередній оплаті

Наслідки з ПДВ та податку на прибуток при списанні активів, знищених в результаті влучання БПЛА

Роботодавець відраховує частину зарплати працівників за їх згодою в іноземну фінансову установу у межах пенсійного плану: наслідки з податку на прибуток, ПДВ, ПДФО та ЄСВ

Постачання послуг з ремонту транспортних засобів, у вартість якого входять товари, постачання яких оподатковується ПДВ за ставкою 0%: чи можна застосувати до послуг також ставку ПДВ 0%?

Операції з нерезидентами в низькоподаткових організаційно-правових формах - деякі питання щодо застосування 30%-го коригування, зокрема, яким документом підтвердити сплату податку нерезидентом для незастосування коригувань

ТОВ постачає подарункові сертифікати іншій ТОВ, яка може обміняти їх на товари або передати іншим особам: які наслідки в обліку ПДВ?

Операція не відбулась, але ТОВ виписало і зареєструвало податкову накладну: як виправити помилку і чи потрібно відображати таку операцію в декларації?

Фізична особа здійснює внесок корпоративних прав ТОВ до статутного капіталу компанії-нерезидента: чи визнавати інвестиційний прибуток з оподаткуванням ПДФО?

Ділимось практикою супроводження перевірки компанії з боку ТЦК (перенос з попереднього вебу)

Судова практика щодо виправлення помилок у податковій звітності після отримання акту камеральної перевірки

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_25-chervnya/register

📢 Минулого тижня з'явилось декілька листів ДПС щодо оподаткування ПДВ агентських послуг - в ситуації коли агент лише приймає кошти від споживачів, а конкретну послугу надає постачальник.

Позиція ДПС з цього питання, на щастя, поки не змінилась і є ліберальною. Вона полягає в тому, що компанія-агент при отриманні коштів від споживачів таку суму коштів до бази ПДВ не включає, а визначає ПДВ лише на вартість власних агентських послуг (які він надає не споживачам, а постачальнику послуг). Тобто, "транзитна" сума до бази ПДВ компанії-агента не потрапляє.

Нижче приклад з листа ДПСУ від 15.06.2026 р. № 3449/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, який був присвячений операціям з продажу агентом квитків на концертний захід (до речі, колись ще в "до-ковідні" часи ми запитували ІПК з тих самих питань і висновок був аналогічним):

З огляду на описану у зверненні ситуацію Товариство не буде фактичним постачальником послуг концертно-розважального характеру, а здійснюватиме лише продаж (реалізацію) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору у межах агентського договору.

Таким чином матиме місце операція Товариства з постачання організатору агентських послуг (продаж (реалізація) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору у межах агентського договору), яка підлягає оподаткуванню за ставкою ПДВ у розмірі  20 відсотків.

За такою операцією Товариство, на дату тієї події, що відбуватиметься раніше, або зарахування коштів, або дата оформлення документів, що засвідчує факт постачання, повинно буде визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну на організатора, виходячи виключно з вартості поставлених такому організатору агентських послуг та, відповідно, без урахування вартості послуг концертно-розважального характеру.

При цьому, в описаній у зверненні ситуації підстави для складання податкових накладних на покупців (кінцевих споживачів) у Товариства відсутні.

‼️ Звертаємо увагу, що така агентська модель може застосовуватись в багатьох напрямках, незалежно від галузі. І саме тому цей ліберальний висновок ДПС буде корисним не тільки організаторам концертних заходів.

У разі вашої зацікавленості у впровадженні такої моделі у вашу структуру бізнесу, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, нагадуємо, що сьогоднішній веб на цьому тижні переносимо на четвер на 11.00

Дія.City за майже 4,5 роки функціонування (станом на 01.06.2026 року) об'єднала 5 004 суб'єкти господарювання, з яких 4 365 є активно діючими резидентами.

🔹За 5 місяців 2026 року діючі резиденти Дія.City сплатили до бюджету 20,8 млрд грн податків (без урахування ЄСВ), що на 8,5 млрд грн або на 69,5% більше, ніж торік.

🔸Станом на сьогодні лише 30,3% діючих резидентів Дія.City обрали ПнВК. За перші 5 місяців поточного року частка таких компаній скоротилася на 8,8 в.п.

Тобто, попри багаторічні розмови про «революційність» ПнВК та його нібито безальтернативні переваги для бізнесу, сам бізнес робить інший вибір. Компанії, які працюють реальними грошима, реальними контрактами та несуть відповідальність за свої рішення, дедалі частіше віддають перевагу класичному податку на прибуток.

Показовим також є те, що кількість ФОП за передбаченими законом видами діяльності для Дія.City не скорочується, а продовжує зростати. За рік збільшилася на 5,8% до 347,4 тисяч ФОП, з яких 97,1% таких ФОП працюють на спрощеній системі оподаткування.

Отже, попри майже 4,5 роки функціонування Дія.City, на жаль, не стала замінником ФОП-моделі, яка продовжує залишатися
основною формою організації роботи ІТ-галузі.

Оскільки наша команда активно працює з компаніями в режимі ДіяСіті, зокрема, продовжує заводити компанії в цей режим, прокоментуємо зазначені висновки від пана Гетманцева - виходячи з нашої практики та досвіду:

• зацікавленість в режимі ДіяСіті є, і, за нашою оцінкою, насправді він досить ефективно заміщує собою модель роботи з ФОП (можливо не так активно, як цього хотілося б державі). Причин багато, і вони не тільки суто податкові
• режим ПнВК у межах ДіяСіті обирають. Звісно, не завжди, оскільки він є доцільним не для кожної моделі бізнесу. Перш за все, він є цікавим в тих випадках, коли компанія здійснює діяльність без великої кількості побічних операцій (наприклад, позик), і залишає прибутки в Україні, а не акумулює їх на рівні іноземних компаній

При цьому, на нашу думку, залучати бізнес до режиму ДіяСіті з боку держави можна було б ще активніше, але це сильно залежить від самих державних органів - зокрема, через стабільність законодавства (зокрема, відсутність погіршення умов для резидентів ДіяСіті протягом обумовленого профільним Законом терміну), відсутність зміни позицій ДПС у межах чинного законодавства (зокрема, щодо оподаткування операцій із забезпечення гіг-контрактерів обладнанням, оподаткування ПДФО оплачуваних перерв тощо), відсутність проблем щодо протиправного застосування штрафів за начебто невиконання критерію працевлаштування осіб з інвалідністю (штучна проблема, яка існує майже з першого року впровадження режиму, але яка вимагає від резидентів ДіяСіті для уникнення суттєвих штрафів оскаржувати рішення Фонду) тощо.

📢 ДПС не може відмовити в реєстрації ПН, не вказавши конкретно, яких саме документів бракує

📎 Джерело: Постанова Верховного Суду від 30.04.2026 у справі № 160/21238/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136128128


⚠️ Ситуація:

▫️ Підприємством було складено та подано на реєстрацію податкові накладні в ЄРПН за операціями з наданих послуг;

▫️ Проте, контролюючим органом було призупинено реєстрацію податкових накладних на підставі нереальності господарських операцій;

▫️ Платник податків надав пояснення та копії документів на підтвердження реальності операцій;

▫️ Незважаючи на це, ДПС відмовила у реєстрації податкових накладних, посилаючись на ненадання або часткове надання додаткових пояснень та документів.


👮‍♂️ Позиція ДПС:

🔺 платник не надав достатніх документів для підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних;

🔺 рішення про відмову в реєстрації ПН були прийняті в межах повноважень контролюючого органу.


💼 Позиція Підприємства:

🔸 господарські операції були реальними та підтверджувалися договором, актами наданих послуг, податковими накладними та іншими первинними документами;

🔸 усі необхідні пояснення та документи були надані контролюючому органу;

🔸 рішення про відмову в реєстрації не містили конкретного переліку документів, яких, на думку ДПС, не вистачало для реєстрації ПН.


⚖️ Висновки Верховного Суду:

🔹 у квитанції про зупинення реєстрації ПН та в подальшому рішенні про відмову ДПС повинна чітко визначити перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію;

🔹 можливість надання платником вичерпного переліку документів напряму залежить від чіткого визначення контролюючим органом того, які саме документи необхідні;

🔹 вимога надати «пояснення та копії документів» без конкретизації створює для платника стан правової невизначеності;

🔹 під час вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної контролюючий орган не повинен досліджувати реальність господарської операції, оскільки така оцінка може здійснюватися лише під час податкової перевірки;

🔹 при реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних фактично проводиться моніторинг операцій чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.


✅ Отже, якщо ДПС не конкретизує перелік документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, та не зазначає, яких саме документів бракує, відмова в реєстрації ПН є протиправною та підлягає скасуванню.


У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, нагадуємо, що сьогодні об 11.00 проводимо наш щотижневий вебінар. На вебі також розкажемо про погляди ДПС щодо реєстрації "зменшуючих" РК за наслідками нещодавнього розгляду скарги.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_25-chervnya/register

Панство, ділимось записом щотижневого вебінару, який на цьому тижні, як виключення, проводили вчора. Розглянули питання перевірок та оскарження, судову практику та деякі цікаві листи ДПС (операції з нерезидентами, здійснення інвестицій в іноземні компанії, подарункові сертифікати тощо).

Запис за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=0i9MyVNrotM

📢 ДПС роз’яснила, як визначаються витрати при продажу корпоративних прав, якщо статутний капітал сформовано за рахунок внесення права користування торговельною маркою

📎 Джерело: ІПК ДПС України від 18.06.2026 №3518/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

⚠️ Ситуація:
🔸фізична особа є учасником ТОВ та планує збільшити статутний капітал шляхом внесення до нього права користування зареєстрованою торговельною маркою;
🔸вартість такого права визначатиметься незалежним оцінювачем та затверджуватиметься учасниками товариства;
🔸після збільшення статутного капіталу учасник планує продати 100 % корпоративних прав за їх номінальною вартістю;
🔸у зв’язку з цим виникло питання: чи виникне інвестиційний прибуток, як визначити витрати на придбання корпоративних прав та які документи підтверджують такі витрати.

❗️Позиція ДПС:
🔹внесення майна або майнових прав до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права
є придбанням інвестиційного активу. Тобто, на цьому етапі будь-яких податкових наслідків у фізичної особи не виникає
🔹при продажу корпоративних прав інвестиційний прибуток визначається як позитивна різниця між доходом від продажу корпоративних прав та документально підтвердженими витратами на їх придбання;
🔹при визначенні інвестиційного прибутку враховуються витрати у вигляді вартості внеску до статутного капіталу, підтверджені відповідними документами.

📑 Які документи підтверджують витрати?
ДПС зазначила, що документальним підтвердженням витрат є документи, які засвідчують факт передачі внеску до статутного капіталу, зокрема:
🔸звіт (акт) оцінки майнових прав;
🔸рішення загальних зборів учасників про затвердження грошової оцінки внеску;
🔸акт приймання-передачі права користування торговельною маркою (або іншого майнового права);
🔸інші документи первинного обліку, що підтверджують здійснення господарської операції.

⚖️ Практичний висновок:
🔹 продаж корпоративних прав сам по собі не означає, що вся сума продажу підлягає оподаткуванню;
🔹 ПДФО 18% та військовий збір 5% сплачуються лише з інвестиційного прибутку, тобто з позитивної різниці між доходом від продажу та підтвердженими витратами на придбання корпоративних прав;
🔹 якщо внесок до статутного капіталу здійснювався у вигляді права користування торговельною маркою, його документально підтверджена вартість може враховуватися при визначенні інвестиційного прибутку;
🔹 належне оформлення всього пакета первинних документів є ключовою умовою для підтвердження таких витрат під час оподаткування.

📌 Висновок: ІПК ще раз підкреслює важливість належного документального оформлення для підтвердження витрат при продажу корпоративних прав.

Якщо ви плануєте внесення нематеріальних активів до статутного капіталу або продаж корпоративних прав, команда First Pro Tax допоможе правильно структурувати операцію, оформити необхідні документи та мінімізувати податкові ризики.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на наш щотижневий вебінар від команди First Pro Tax, присвячений податковим новинам за тиждень. Серед питань плануємо розглянути наступні:

Законопроєкт ATAD (поступовий огляд окремих блоків): які зміни пропонуються при визначенні статусу резидента / нерезидента?

ТОВ списало майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території (із отриманням сертифікату ТПП): чи є в цьому порушення? Розглядаємо судову практику

Компанія-нерезидент надала ТОВ послуги з гарантування по кредиту/відсоткам і отримала до такої ТОВ право вимоги за кредитом/відсотками та, власне, за послугою гарантування, після цього таке право вимоги буде капіталізуватися в статутний капітал ТОВ: які наслідки з податку на репатріацію, податку на прибуток та ПДВ?

Нерезидент-кредитор капіталізує тіло кредиту та проценти до статутного капіталу ТОВ-боржника: чи виникає податок на репатріацію в частині тіла кредиту та процентів?

ТОВ - платник ПДВ здійснює перереєстрацію шляхом перетворення: чи потрібно розраховувати нову частку ЧВ для цілей застосування ст. 199 ПКУ чи можна продовжувати застосовувати стару?

ФОП отримує іноземний дохід з визначенням у договорі як "роялті", але за визначенням в ПКУ він не є роялті: чи може ФОП оподаткувати такий дохід як підприємницький або ж повинен включити його в свій загальний дохід фізичної особи?

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_30-chervnya/register

За декілька хвилин починаємо наш веб

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Проговорили про ознаки резидентства за новим законопроєктом АТАД (ще на етапі громадського обговорення), списання на підставі "заочної" інвентаризації оглядовим способом майна, яке знаходиться на тимчасово-окупованій території, про капіталізацію заборгованостей перед нерезидентом з оподаткуванням податком на репатріацію та про деякі інші питання.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=37WaVwwdMX0

⚠️З 01.07.2026р. змінюються реквізити для сплати військового збору! Про це повідомляє Державна казначейська служба України. Зміни обумовлені виконанням Закону України від 10.06.2026 № 4908-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
Згідно із Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621, головні управління ДПС в областях, м. Києві та міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків доводять до платників податків інформацію про реквізити рахунків за надходженнями шляхом її розміщення на вебпорталі податкового органу та забезпечують наявність таких реквізитів в інформаційно-комунікаційній системі «Електронний кабінет».

☝️Рекомендуємо перевірити актуальні рахунки у своїх електронних кабінетах або звернутися до ресурсів ДПС.

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

‼️ З 1 липня Мінфін впровадив CRS 2.0. Відповідно до оновлених правил під обмін може потрапити і інформація з цифровими активами (https://mof.gov.ua/uk/news/ukraina_vprovadzhuie_crs_20_minfin_onoviv_pravila_avtomatichnogo_obminu_informatsiieiu_pro_finansovi_rakhunki-5797).

Нагадуємо, що правила CRS не створюють податкових обов'язків для власників рахунків, але дозволяють податковій службі отримати відповідну інформацію про наявніть рахунків і коштів на них з подальшим направленням запитів їх власникам.

🏦 При цьому, не дивлячись на те, що Україна здійснює обмін інформацією за правилами CRS з 2024 року, поки що не спостерігаємо активне використання з боку ДПС цієї інформації. Але є очікування, що це лише питання часу. Тим паче, що з боку іноземних банків, зокрема, банків Кіпру резиденти України деякий час назад вже отримали запити/повідомлення про обмін інформацією та підтвердження резиденства.

Головний ризик додавання в правила CRS цифрових активів, за нашою оцінкою, полягає в тому, що вони використовуються досить активно, але в Україні правила оподаткування операцій з ними все ще не врегульовано, тож формально будь-який обмін ними / їх відчуження фізичною особою може потрапляти під оподаткування ПДФО та військовим збором за загальними правилами у розмірі 18+5% (при цьому оподатковується загальна сума операції, а не тільки прибуток).

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📌 Нові критерії критичності від Мінекономіки: що передбачає проєкт

Мінекономіки підготувало нові критерії визначення підприємств, які мають важливе значення для галузей національної економіки. Документ наразі перебуває на етапі візування в Мін'юсті.

Проєкт запроваджує 12 критеріїв, відповідність хоча б одному з яких дозволить підприємству претендувати на отримання статусу такого, що має важливе значення для галузей національної економіки (за умови, що його діяльність належить до сфер державної політики Мінекономіки):
1️⃣ Підприємства - отримувачі державних грантів на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості (постанова КМУ №739). Водночас необхідно підтвердити виконання умов грантового договору відомостями про результати та актом моніторингу уповноваженого банку .
2️⃣ Виконавці договорів для Мінекономіки. Окремим критерієм стає виконання робіт або надання послуг для Мінекономіки за договорами, укладеними на строк не менше шести місяців.
3️⃣ Підприємства у сфері управління Мінекономіки або єдиним засновником або акціонером яких є держава в особі Мінекономіки.
4️⃣ Проведення незалежної експертизи проєктів нормативно-правових актів у сфері економіки, зовнішньоекономічної діяльності та з інших питань, що стосуються прав і інтересів підприємців.
5️⃣ Провадження діяльності у трьох і більше областях України за умови наявності не менше 10 працівників та сплати протягом останніх трьох місяців не менше 24 тис. грн податків і ЄСВ у кожній області, що підтверджується документами та даними ДПС.
6️⃣ Участь в індустріальному парку - підприємство є учасником або керуючою компанією індустріального парку, включеного до державного Реєстру.
7️⃣ Реалізація інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями - підприємство уклало спеціальний інвестиційний договір у визначених законодавством сферах (зокрема переробна промисловість, біогаз і біометан, переробка корисних копалин, поводження з відходами) з дотриманням вимог статті 5 Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні".
8️⃣Включення до переліку техніки та обладнання вітчизняного виробництва, вартість яких частково компенсується державою в межах програми «Зроблено в Україні».
9️⃣ Включення до переліку сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, вартість яких підлягає частковій державній компенсації.
🔟 Виробництво продукції або надання послуг, критично важливих для діяльності інших підприємств, відсутність яких може призвести до зупинки їх виробництва або надання послуг.
1️⃣1️⃣ Середня заробітна плата на підприємстві становить не нижче двох середніх зарплат по країні, якщо середня кількість працівників - від 50 осіб.
1️⃣2️⃣ Середня заробітна плата на підприємстві становить не менше трьох середніх зарплат по країні, якщо середня кількість працівників - від 20 осіб.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📌 Окремі критерії критичності встановлюються для галузевих підприємств

Для окремих сфер економіки (лісове господарство, екологія, сільське господарство, меліорація та представництва нерезидентів) встановлено спеціальні вимоги до отримання статусу критично важливих.
Загалом підприємства мають відповідати таким підходам:
🔸 працювати у визначених видах діяльності (КВЕД або спеціальний статус установи/організації);
🔸 відповідати майновим, фінансовим або виробничим критеріям (площа земель, дохід, кількість працівників тощо);
🔸 підтверджувати діяльність відповідними державними реєстрами, фінансовою та податковою звітністю;
🔸 для нерезидентів - додатково враховується відсутність санкцій, географічні обмеження діяльності та рівень оплати праці.
📎 Кожна сфера має власні специфічні порогові показники та вимоги до підтверджуючих документів.

🌲Для підприємств лісового господарства встановлено окремі критерії. Підприємство має:
🔸здійснювати діяльність за визначеними КВЕДами (або належати до сфери управління Держлісагентства з окремими КВЕДами);
🔸та відповідати одному з майново-фінансових показників: мати у постійному користуванні від 2 500 га лісових земель або не менше 10 працівників і річний дохід від 10 млн грн.
Відповідність критеріям підтверджується документами про право користування лісовими землями, фінансовою звітністю та податковим розрахунком.

🌳Для сфери охорони навколишнього природного середовища визначено окремі критерії. Статус можуть отримати:
🔹природні та біосферні заповідники, національні природні парки (площею від 800 га) і ботанічні сади (від 15 га);
🔹наукові установи та підприємства, що здійснюють дослідження у сфері екології, охорони довкілля, раціонального природокористування, екологічного моніторингу, зокрема Чорного й Азовського морів;
🔹наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, та які працюють у сферах охорони довкілля, лісового й мисливського господарства та агролісомеліорації.

🌾Підприємства сільського господарства мають відповідати двом із визначених критеріїв:
🔸Масштаб/дохід: від 1000 га, або від 50 га садів, або дохід від 40 млн. грн.;
🔸Діяльність: агровиробництво, переробка, постачання ресурсів, харчова промисловість, рибне господарство, агронаука;
🔸Держпідприємства: державні оператори сільськогосподарських земель, які передають їх в суборенду через аукціони.  
📎 Підтвердження: податковий розрахунок ДПС.

💧Для підприємств у сфері меліорації земель встановлено окремі критерії. Підприємство має:
🔹бути організацією водокористувачів, якій передано у власність об’єкти державної або комунальної меліоративної інфраструктури (зрошувальні та осушувальні системи);
🔹здійснювати їх обслуговування на площі понад 500 гектарів;
🔹мати щонайменше 5 працівників (застрахованих осіб).

🌐Для постійних представництв нерезидентів та іноземних організацій встановлено окремі критерії. Статус можуть отримати представництва, які:
🔸провадять діяльність в Україні протягом останніх двох років, мають акредитацію (реєстрацію) та перебувають на обліку в контролюючих органах;
🔸не перебувають під міжнародними санкціями та санкціями відповідно до Закону України «Про санкції» (у тому числі щодо кінцевих бенефіціарів);
🔸не здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях України, а також у РФ та РБ;
🔸мають середню зарплату працівників не нижчу за середню по країні, помножену на коефіцієнт 3.
Для постійних представництв іноземних медіа додатково враховується акредитація їх представників (зокрема від уповноважених структур ЗСУ) або акредитація/реєстрація представництва протягом останніх двох років.

📩 First Pro Tax допоможе оцінити відповідність критеріям та супроводить отримання статусу підприємства, що має важливе значення для національної економіки: від перевірки показників і документів до повного супроводу процедури подання та взаємодії з держорганами.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

‼️Панство, нещодавно ми отримали ІПК щодо застосування відповідальності за невідображення інформації, визначеної підпунктами «ґ»,«е», «є», «ж» пп. 39-2.5.3 п. 39-2.5 ст. 39-2 ПКУ.

💼 Джерело: ІПК ДПСУ № 3835/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 01.07.2026р.

На жаль, ДПС дійшла висновку про наявність підстав для застосування відповідальності😔

 Нагадуємо, що раніше позиція ДПС була більш позитивною. Зокрема в ІПК ДПСУ від 19.04.2024 р. № 2156/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, яку ми вже згадували раніше в нашому тг-каналі, надано таку відповідь:
«Проте, якщо скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не включається до бази оподаткування контролюючої особи відповідно до умов, визначених пунктом 39-2.4 статті 39-2 Кодексу,то підстави для притягнення до відповідальності такої особи за не відображення інформації, визначеної підпунктами «ґ», «е», «є», «ж» підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 Кодексу щодо наявних контрольованих іноземних компаній відсутні.»
Раніше ми вже звертали увагу, що в одній з ІПК позиція ДПС, імовірно, змінилася. Водночас, зазначали, що для підтвердження такої зміни доцільно було дочекатися появи додаткових ІПК, аби зрозуміти, чи йдеться про поодинокий випадок, чи про формування нового підходу контролюючого органу.

І ось ми отримали фіскальну ІПК, у якій ДПС надала таку відповідь:
«Підстави для невідображення у Звіті про KIK інформації, визначеної підпунктами «r», «е», «е», «ж» підпункту 39-2.5.3 пункту 392-.5 статті 39-2 Кодексу у випадку звільнення від оподаткування прибутку KIK відповідно до вимог пункту 392.4 статті 392 Кодексу, відсутні.

Однак при звільненні від оподаткування прибутку KIK в обов'язковому порядку подаються Звіт про KIK (повний) з відображенням умов такого звільнення.

При цьому, пунктом 120.7 статті 120 розділу II Кодексу передбачено, що невідображення контролюючою особою у Звіті про KIK відомостей щодо наявних KIK та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г»-«ж» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу, щодо наявних KIK тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу KIK або 25 відсотків скоригованого прибутку KIK за відповідний рік, не відображених у Звіті про KIK, залежно від того, яке з таких значень с більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення KIK та/або за всі невідображені суми.»
☝️ Отже, можемо сказати, що ДПС наразі притримується єдиного фіскального підходу, який свідчить  про загальну зміну позиції щодо  відображення інформації у звіті про КІК.

❓ Водночас питання визначення бази нарахування штрафу за незаповнення рядків 31-33 звіту про КІК досі не отримало належного роз’яснення .
 

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:

Уряд звільнив від перевірок майно підприємств, які постраждали від російських обстрілів

Практика податкових перевірок - ділимось досвідом медіації зняття ризикового статусу

КІК, яка отримала прибуток та сплатила корпоративний податок, розподілила дивіденди на фізичну особу: чи є можливість зменшити наслідки з КІК?

Деякі висновки з податку на репатріацію в операціях з корпоративними правами (за наслідком оцінки ІПК)

Маркетплейс продає товари продавців з отриманням оплати від покупців на свій рахунок та з утриманням винагороди: які наслідки в обліку ПДВ?

Продаж ТОВ-платником ПДВ нерухомості за балансовою вартістю: як визначити базу ПДВ, чи є необхідність застосовувати звичайні ціни, чи потрібно здійснювати незалежну оцінку?

Продаж товару у зворотній тарі: що з податком на прибуток та ПДВ?

ТОВ здійснювало реалізацію товару резиденту держави-агресора до 24.02.2022 р., розрахунки не отримало: чи можна визнати дебіторську заборгованість безнадійною та списати, чи є ЗЕД-пеня, які наслідки в обліку ПДВ?

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_7-lipnya/register

🏭 Уряд розширив мораторій на перевірки щодо майна бізнесу, майно якого постраждало від обстрілів

🏛 Прем’єр-міністр України повідомила, що для прискорення відновлювальних робіт Уряд звільнив від перевірок підприємства, майно яких постраждало від російських обстрілів.

📝 Як повідомляє Федерація роботодавців України, йдеться зміни до постанови КМУ № 303 від 13 березня 2022 року «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану».

✅ Перевірки не проводитимуться щодо нерухомого майна, яке:

🔸 знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій – за наявності відповідних відомостей у Державному реєстрі пошкодженого або знищеного майна;

🔸 розташоване на територіях активних або можливих бойових дій чи тимчасово окупованих територіях, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій;

🔸 знаходиться на землях ризикованого землеробства або на територіях, забруднених чи ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами.

✅ Заборонено проведення перевірок виконання розпорядчих документів про усунення порушень, якщо такі документи були видані за результатами перевірок, проведених до 24 лютого 2022 року.

✅ Також бізнес може самостійно ініціювати захід контролю для підтвердження виконання раніше виданих розпорядчих документів. Це може бути необхідним, зокрема, для виконання окремих вимог екологічного законодавства.

📌 На кого поширюється мораторій?

🔸 Мораторій стосується юридичних осіб, фізичних осіб та ФОП.

🔸 Водночас він не поширюється на органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інші державні органи.

❗️ Зауважуємо, що на момент підготовки цього повідомлення текст затвердженої постанови ще не оприлюднено.

📝 Після публікації постанови варто додатково перевірити остаточне формулювання змін, про що ми обов’язково повідомимо.

Вже через 40 хвилин розпочинаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь 😉