Оподаткування доходу нерезидента від продажу українському банку іноземних боргових цінних паперів, що перебувають в обігу на визначеній іноземній біржі.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 21.01.2026 № 430/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення:

🔸 Банк має ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження професійної діяльності на ринках капіталу та може здійснювати операції з торгівлі фінансовими інструментами в межах дилерської, брокерської та субброкерської діяльності.
🔸 Банк планує здійснювати інвестиційні операції з купівлі боргових цінних паперів, емітованих урядом іншої держави.
🔸 Такі цінні папери планується придбати у банка-нерезидента.
🔸 Зазначені цінні папери перебувають в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку іноземних фондових бірж, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПКУ.

🤔 Питання платника податків:

🔸 Чи не підлягає оподаткуванню податком на доходи нерезидента дохід, отриманий нерезидентом від продажу банку цінних паперів, емітентом яких є уряд іноземної держави та які перебувають в обігу на фондовій біржі з переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПКУ.
🔸 Чи не відображається у Додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств дохід банка-нерезидента від продажу банку таких цінних паперів.

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо оподаткування доходу нерезидента від продажу цінних паперів:
🔸 ДПС зазначає, що виплата доходу на користь нерезидента при здійсненні операції з купівлі банком боргових цінних паперів, емітентом яких є центральні органи виконавчої влади іноземних країн, які перебувають в обігу на фондовій біржі з переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПКУ, не підпадає під доходи нерезидента, визначені пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що операції з продажу таких боргових цінних паперів, розміщених на іноземній фондовій біржі з відповідного переліку, не підпадають під оподаткування відповідно до пп. 141.4.11 ПКУ.
🔸 ДПС окремо зазначає, що не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України доходи нерезидента від продажу банку таких боргових цінних паперів за умови, що перебування цінних паперів в обігу на відповідній біржі підтверджується витягом із біржового реєстру на дату проведення операції купівлі-продажу облігацій та/або інформацією з офіційного сайту відповідної іноземної біржі.

✅ Щодо відображення у Додатку ПН
🔸 ДПС зазначає, що в описаному випадку Додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств не заповнюється.

👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Наступного тижня додатково додатково до нашого оглядового вебінару наша команда буде проводити веб для Федерації роботодавців України та Південноукраїнського офісу ЄБА (https://eba.com.ua/event/praktyka-podatkovyh-perevirok-za-pershe-pivrichchya-2026-roku-aktualni-kejsy-pozytsiya-dps-ta-sudova-praktyka-2026-05-26-11-44/?fbclid=IwY2xjawSCT65leHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZAEwAAEeiZzBZdbyiME9Hzd26Ess5Smzk0FZ_H1zjktGoYmTMobL6QZXkeeW2-veTsQ_aem_FeeiI9L6-2U0XzJOHUQv2A) по наступним питанням:

Практика податкових перевірок з початку 2026 року

• податок на репатріацію при виплатах відсотків на нерезидентів - які аргументи у ДПС і як захищались;
• виплати нерезиденту за користування обладнанням і кваліфікація цих операцій ДПС як роялті з нарахуванням податку на репатріацію - розглядаємо рішення суду на користь платника;
• виробництво товару з утворенням брухту з подальшим продажем останнього - ДПС нараховує "компенсуючий" ПДВ по всій вартості сировини. Чи є для цього підстави?
• структурування операцій з використанням компанії-платіжного агента, який отримує кошти від покупців/клієнтів, і перераховує їх далі постачальникам послуг: на якому етапі виникають ПДВ?
• наскрізні дивіденди - розглядаємо актуальну позицію ДПС;
• інші актуальні роз'яснення та судова практика

У разі вашої зацікавленості щодо участі у цих заходах у якості слухачів можемо проговорити з організаторами. Звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Внесення додаткового вкладу у вигляді нерухомого майна нерезидентом до статутного капіталу резидента України: оподаткування податком на доходи нерезидента.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 27.05.2025 № 2913/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення
🔸 Учасниками товариства є дві юридичні особи – резиденти Данії.
🔸 Учасники прийняли рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів.
🔸 Один із учасників-нерезидентів володіє об’єктом нерухомого майна на території України.
🔸 Такий учасник має намір внести це нерухоме майно до статутного фонду товариства як додатковий вклад.

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи оподатковується податком на доходи нерезидента операція з внесення учасником товариства – нерезидентом додаткового вкладу до статутного капіталу товариства у вигляді нерухомого майна, розташованого на території України, відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо оподаткування операції внесення нерухомого майна до статутного капіталу
🔸 ДПС зазначає, що господарські операції, які передбачають внесення майна в обмін на корпоративні права, є прямою інвестицією.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що доходи нерезидента із джерелом їх походження з України, зокрема доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, підлягають оподаткуванню у порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.
🔸 ДПС зазначає, що під продажем товарів для цілей ПКУ розуміються будь-які операції, які передбачають передачу права власності на товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання.
🔸 ДПС вказує, що передача нерезидентом нерухомого майна, розташованого на території України, в обмін на корпоративні права резидента є доходом нерезидента на суму вартості такого переданого майна.
🔸 Такий дохід, за позицією ДПС, підлягає оподаткуванню за ставкою 15 відс. виходячи з розрахунку, встановленого пп. 141.4.2 ПКУ.

✅ Щодо порядку утримання податку
🔸 ДПС зазначає, що якщо дохід виплачується нерезиденту у формі, відмінній від грошової, податок на доходи нерезидента підлягає нарахуванню та сплаті за спеціальним розрахунком, передбаченим пп. 141.4.2 ПКУ.

✅ Щодо міжнародного договору
🔸 ДПС окремо зазначає, що чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною податкового законодавства України.
🔸 Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий вебінар від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:

Огляд нещодавніх листів щодо податкового резидентства і оподаткування доходів за кордоном, зокрема, заробітної плати від іноземних компаній

Повідомлення про КІК та звіт з КІК - огляд ІПК з декількома актуальними технічними особливостями заповнення

Фізична особа продає нерезиденту корпоративні права ТОВ, вартість яких забезпечена нерухомістю в Україні, з розрахунком за кордоном: які податкові та валютні наслідки?

Сертифікат про сплату податків за кордоном неможливо апостилювати: чи можна зарахувати податок в Україні на підставі його електронної версії?

Рішення Верховного Суду - чи впливає корпоративна структура / залежність на висновки щодо статусу бенефіціарного власника доходів

⁠Маркетплейс виплачує бонуси ФОП - платнику єдиного податку податкові наслідки.

⁠⁠Судова практика ВС щодо:
•⁠ додаткового блага під час продажу нерухомості та корпоративних прав за ціною інвестиційних договорів;
•⁠ ⁠неналежного заповнення обов`язкових реквізитів податкових накладних.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-hvilinu_2-chervnya/register

📢 Оприлюднено постанову КМУ від 30.05.2026 №692, яка вносить зміни щодо низки процесів бронювання.
Джерело: https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-broniuvannia-viiskovozoboviazanykh-na-period-mobilizatsii-ta-na-voiennyi-t300526

✅ Основні зміни:
1. Підвищення зарплатного коефіцієнта з 2,5 до 3 мінімальних зарплат.
2. Зберігається пільга для частини прифронтових підприємств на рівні 2,5 мінімальних зарплат.
3. Запровадження для підприємств обов'язку анульовувати "зайві" бронювання на протязі 10 робочих днів у разі перевищення ліміту.
4. Перевищення ліміту заброньованих працівників є підставою для скасування статусу критично важливого.
5. Працівники, які мають відстрочку з інших причин ( ст. 23 Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), а також ті, хто працює за сумісництвом на кількох підприємствах, рахуються в загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи.
6. Посилення вимог до резидентів Дія Сіті:
необхідно відповідати вимогам ст. 5 Закон України від 15.07.2021 №1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», що підтверджується податковими розрахунками за останні 6 місяців.
7. До Єдиного переліку тепер додають інформацію про те, яким саме критеріям відповідає підприємство.
8. Органи влади мають переглянути галузеві та регіональні критерії так, щоб вони застосовувались лише до підприємств, які справді критично важливі:
- до 10 червня 2026 – перегляд галузевих/регіональних критеріїв;
- до 1 липня 2026 – аналіз відповідності підприємств новим критеріям.

☝️ До 1 вересня 2026 – перегляд раніше прийнятих рішень. "Старі" рішення про критичну важливість діють не довше ніж до цієї дати.

👉 Звертаємо увагу, що підвищення коефіцієнта до 3,0 та деякі норми набирають чинності з 1 вересня 2026, решта – з дня опублікування.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось із вами записом вчорашнього вебу. Завдяки питанням та коментарям глядачів, захід пройшов досить активно та цікаво)

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=TQ3n0x1IRv4

На оновлені критерії "критичності" рекомендуємо звернути увагу резидентам Дія Сіті (стартапи і не тільки), оскільки для них такі зміни можуть бути не очікуваними

📢Підтвердження статусу податкового резидента Люксембургу для застосування пониженої ставки податку: вимоги оформлення, апостиль та переклад сертифікату про статус резидента.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 11.03.2026 № 1383/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

📌 Ситуація із звернення
🔸 Платник податків у межах господарської діяльності уклав кредитний договір з нерезидентом з Великого Герцогства Люксембург.
🔸 За цим договором платник податків отримує кредитні кошти та сплачує проценти на користь нерезидента.
🤔 Питання платника податків
🔸 Які саме документи має надати нерезидент для застосування пониженої ставки податку на репатріацію відповідно до статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на капітал?
🔸 Який компетентний орган Великого Герцогства Люксембург уповноважений видавати документи, що підтверджують статус бенефіціарного (фактичного) власника доходу та статус фінансової установи?
🔸 Який обов’язковий зміст або формат повинні містити такі документи для цілей застосування зазначеної Конвенції, зокрема щодо підтвердження статусу бенефіціарного (фактичного) власника процентного доходу?
🔸 Чи повинні оригінали таких документів бути апостильовані та перекладені державною мовою України?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо можливості застосування Конвенції при виплаті процентів
🔸 ДПС зазначає, що при виплаті процентів на користь нерезидента платник податків має право застосувати правила Конвенції, зокрема зменшену ставку податку, якщо дотримані положення Конвенції та наявне документальне підтвердження того, що нерезидент є резидентом Великого Герцогства Люксембург і бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що для застосування положень Конвенції у платника податків має бути довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом Великого Герцогства Люксембург.
🔸 Така довідка, за позицією ДПС, має бути видана Міністром фінансів Люксембургу або його повноважним представником, за формою, затвердженою згідно із законодавством Великого Герцогства Люксембург, та відповідати вимогам п. 103.5 ПКУ, зокрема бути належним чином легалізованою та перекладеною відповідно до законодавства України.

✅ Щодо підтвердження статусу бенефіціарного власника доходу
🔸 ДПС зазначає, що у платника податків мають бути документи, які підтверджують статус нерезидента як бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що такими документами можуть бути, зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів.
🔸 За змістом ІПК ці документи мають свідчити, що отримувач доходу є особою, яка має право на отримання такого доходу та є вигодоотримувачем щодо нього, тобто має право фактично розпоряджатися таким доходом.

✅ Щодо застосування ставки для банку або іншої фінансової установи
🔸 ДПС окремо зазначає, що у разі застосування ставки 5 відсотків до процентів, які виникають в Україні та сплачуються за позиками, наданими банком або іншою фінансовою установою Великого Герцогства Люксембург, у платника податків також має бути документальне підтвердження статусу нерезидента-надавача позики як фінансової установи.
🔸 Окремого переліку конкретних документів, які безумовно підтверджують статус фінансової установи, у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Щодо компетентного органу Люксембургу
🔸 У цій ІПК ДПС наводить положення Конвенції, за якими термін «компетентний орган» щодо Люксембургу означає Міністра фінансів або його повноважного представника.
🔸 Саме в такому контексті ДПС зазначає, що довідка про статус податкового резидента має бути видана Міністром фінансів Люксембургу або його повноважним представником.
🔸 Окремої прямої відповіді щодо того, який саме орган уповноважений видавати документи на підтвердження статусу бенефіціарного власника доходу та статусу фінансової установи, ІПК не містить.

✅ Щодо форми та змісту документів
🔸 ДПС зазначає, що вимог до форми документа, який підтверджує статус контрагента як бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також як фінансової установи, чинним законодавством не встановлено.
🔸 Окремого обов’язкового формату таких документів у фінальній частині ІПК не наведено.

✅ Щодо апостиля та перекладу
🔸 ДПС зазначає, що документи, видані уповноваженими органами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
🔸 Оскільки Люксембург є учасником Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, ДПС вказує, що офіційні документи нерезидента вважатимуться належним чином легалізованими за наявності апостиля та нотаріально засвідченого перекладу документа.

👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Реєстрація на тимчасово окупованій території не позбавляє права на повернення надміру сплачених митних платежів
 
Джерело: постанова КАС ВС від 01.04.2026 у справі № 280/5808/23
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/135416584/
 
📢Ситуація:
🔸Підприємство, зареєстроване у м. Василівка Запорізької області, вимагало повернення надміру сплачених митних платежів після скасування в судовому порядку рішення митниці про коригування митної вартості товарів.
🔸Проте митниця відмовила у підготовці висновку про повернення коштів, оскільки компанія зареєстрована на тимчасово окупованій території, а тому на неї поширюються обмеження ст. 13 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон про ТОТ).
 
👮‍♂️Позиція митних органів:

🔸 Підприємство, будучи зареєстрованим у м. Василівка Запорізької області, яке включено до переліку ТОТ, позбавлене права на повернення надміру сплачених митних платежів.
🔸 Тому реєстрація субʼєкта господарювання на ТОТ сама по собі є достатньою підставою для застосування до нього обмежень, передбачених чинним законодавством.
 
👤Позиція підприємства:

🔸Застосування таких обмежень можливе виключно за наявності відповідного рішення КМУ, яким офіційно визначається перелік територій, на яких запроваджуються обмеження господарської діяльності, фінансових операцій або розрахунків із субʼєктами, що там зареєстровані.
🔸Відсутність такого рішення унеможливлює застосування заборон, що обмежують реалізацію права на повернення надміру сплачених митних платежів, передбаченого МКУ.
 
🖊Висновки судів попередніх інстанцій:
▫️Суд першої інстанції задовольнив позов, указавши, що митниця безпідставно застосувала обмеження Закону про ТОТ, оскільки відсутні докази їх поширення на відповідну територію.
▫️Третій апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що реєстрація позивача на ТОТ виключає можливість повернення коштів без зміни податкової адреси.
 
⚖️Висновки Верховного Суду:
🔹Закон про ТОТ установлює різні режими застосування обмежень:
1) автоматичний — для територій, щодо яких такі обмеження застосовуються безпосередньо в силу закону; та
2) факультативний — для територій, окупованих під час воєнного стану.
У другому випадку обмеження можуть застосовуватись лише за умови прийняття окремого рішення КМУ.
 
🔹КМУ не ухвалював рішень про поширення дії положень, зокрема, ст. 13 Закону про ТОТ на тимчасово окуповані в умовах воєнного стану території, визначені п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зокрема на м. Василівку Запорізької області, де зареєстровано підприємство.
 
🔹 Тому для територій, визнаних тимчасово окупованими в умовах воєнного стану за п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону про ТОТ, для застосування обмежень, передбачених ст. 13 Закону про ТОТ, необхідним є не лише факт визнання відповідної території тимчасово окупованою, а й наявність окремого рішення КМУ про поширення на неї дії положень цієї статті.
 
✅Отже, реєстрація підприємства на ТОТ (після 24.02.2022) не може бути самостійною підставою для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів, якщо КМУ не ухвалив окремого рішення про поширення відповідних обмежень.
 
У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий веб від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути на ньому такі питання:

Фізична особа планує продати закордонну нерухомість: чи може вона претендувати на понижену ставку / звільнення / зарахування податків, сплачених за кордоном?

Послуги з розробки та тестування ПЗ на користь замовника в США: чи є обов'язок реєструватись платником ПДВ і як визначається місце постачання?

Отримали аванс за товар, але надалі стався форс-мажор у покупця, що призвело до неможливості виконати зобов'язання на його користь: чи є підстави для коригування зобов'язань з ПДВ і які наслідки в обліку податку на прибуток?

Продаж зерна, яке зберігається на елеваторі, з укладанням видаткової накладної та тристороннього акту: на яку дату виникають зобов'язання з ПДВ?

ТОВ отримало в статутний капітал нерухомість, яка вже надавалась в оренду, і учасники-колишні орендодавці перерахували їй аванс, який вони отримали раніше. На момент отримання такого авансу ТОВ не було платником ПДВ, а на момент надання послуг з оренди - так: чи нараховується ПДВ на суму авансу?

Фінансова-компанія кредитор здійснює стягнення на майно боржника шляхом його продажу без оформлення права власності: чи є наслідки з ПДФО?

Судова практика при оскарження лише наказу про призначення податкової позапланової невиїзної перевірки фізичної особи, забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу про перевірку.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_9-chervnya/register

Чи може фізична особа звернутися до суду загальної юрисдикції для визнання свого статусу нерезидента України як юридичного факту - тобто без наявності спору з податковою службою?

Це важливе і цікаве питання, оскільки законодавством України не визначено будь-якого документа, який би підтверджував втрату статусу податкового резидента. Тому отримання від суду загальної юрисдикції рішення, яким фізична особа визнається нерезидентом, було б дуже зручним.

Між тим, нещодавно Верховний Суд черговий раз виступив проти цього і залишив заяву фізичної особи без задоволення (див. рішення від 12.05.2026 р. у справі № 757/50930/23-ц - https://reyestr.court.gov.ua/Review/136505372). Див. далі основні тези з цього рішення:

- заявник є громадянином України, проте з 2022 року разом із сім`єю проживає у Великій Британії; 07 квітня 2022 року він отримав посвідку на проживання там, що дозволяє працевлаштування;
- 22 квітня 2022 року заявник був призначений директором компанії Intermed Innovations Limited, а з 04 серпня 2020 року він також є директором компанії Riley&Tailor Limited;
- у Великій Британії заявник отримав обов`язковий медичний поліс (страхування життя) у страховій компанії AIG P557695152-01 від 19 травня 2022 року строком дії 25 років;
- 30 листопада 2022 року заявник отримав водійське посвідчення Великобританії НОМЕР_1 ;
- 22 травня 2023 року дружина заявника отримала посвідку на проживання у Великій Британії № НОМЕР_2 , а їхня спільна дитина - ОСОБА_2 відвідує середню школу Понтеленд, має успіхи у навчанні та відмінні відгуки від вчителів;
- 03 серпня 2022 року подружжя ОСОБА_3 придбало у компанії Doon Developmens Limited нерухомість у Лондоні. Заявнику присвоєно особистий рахунок на постачання природного газу та електроенергії, а він у свою чергу систематично сплачує за спожиті комунальні послуги;
- оскільки заявник з 07 квітня 2022 року офіційно проживає на території Великобританії, працевлаштований, отримує заробітну плату, має власну нерухомість та центр своїх життєвих інтересів саме у Великобританії, то він відповідає критеріям громадянина України-нерезидента, проте не може самостійно підтвердити та встановити цей факт через те, що чинне законодавство України не передбачає процедуру його встановлення;
- з листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 26 липня 2023 року вбачається, що протягом 2022 року заявник перебував в Україні лише 39 днів (тобто менше 183 днів на рік), а у 2023 році взагалі не перетинав державний кордон України, тому він втратив статус громадянина України-резидента та набув статус громадянина України-нерезидента;
- заявник відповідає критеріям, визначеним підпунктом «в» пункту 14.1.213 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) та Конвенцією між урядом України і урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування і запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна;
- заявник має найбільш тісні особисті та економічні зв`язки на території Великої Британії;
- встановлення такого факту прямо впливає як на обов`язки заявника щодо сплати податків і зборів з доходів, отриманих в Україні, так і на обов`язки фіскальних органів щодо визначення, нарахування і контролю сплати таких податків і зборів, а також на права та обов`язки уповноваженого органу, який здійснює функції банківського та валютного нагляду;
- оскільки заявник має посвідку на проживання на території Великої Британії, працевлаштований, отримує заробітну плату, із якої сплачує податки на території Великої Британії, а також має банківські рахунки у Великій Британії, то перебування його в статусі резидента України за умови відповідності критеріям громадянина України-нерезидента вже призвело до розкриття його банківської таємниці, і в подальшому може призвести до подвійного оподаткування його доходів, що є порушенням норм ПК та міжнародних договорів.

Тобто заява чітко свідчить про те, що особа має статус нерезидента.

Між тим, Верховний Суд відмовив у задоволенні цієї заяви на суто процесуальних підставах:

45. Недопустимим є ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза його межами передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19).
46. Апеляційний суд зі змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, встановив, що заявник прагне встановити у суді факт втрати статусу громадянина-резидента та набуття статусу громадянина-нерезидента для уникнення в майбутньому ймовірного порушення, невизнання чи оспорення його прав, зокрема, у випадках подвійного оподаткування його доходів, а також розкриття його банківської таємниці в рамках угоди CRS.
47. Велика Палата Верховного Суду наголошувала на тому, що вимога про встановлення фактів втрати статусу громадянина-резидента та набуття статусу громадянина-нерезидента не може розглядатися у судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника. Вказані факти можуть бути встановлені судом, зокрема, під час розгляду справ щодо оподаткування доходів заявника чи порушення ним митних правил, а не в окремому чи позовному провадженні за правилами цивільного судочинства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17). <...>
51. Апеляційний суд правильно встановив, що правова мета звернення заявника до суду з вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, полягає у наданні йому певного правового статусу, який має значення виключно у публічно-правових відносинах, що виключає можливість вирішення такого питання судом у порядку цивільного судочинства.

Що стосується думки команди First Pro Tax, то, за нашою оцінкою, підстави для задоволення такої заяви все ж були - і насправді це прямо випливає з умов для встановлення юридичних фактів, про які Верховний Суд зазначив у цьому рішенні. Крім того, виконання судами загальної юрисдикції цієї функції допомогло б заповнити законодавчу прогалину у питанні підтвердження статусу нерезидента.

Звертаємо увагу, що наша команда на постійній основі готує висновки щодо оцінки ознак резидента / нерезидента, а також систематизує роз'яснювальну та судову практику з цього питання. Тому якщо у вас є питання по цьому напрямку, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, нагадуємо, що об 11.00 починаємо наш щотижневий веб. Посилання на реєстрацію нижче:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_9-chervnya/register

Панство, ділимось записом нашого вчорашнього вебу. Були певні технічні складнощі і запис завантажився не весь, на майбутнє виправимо.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=GvC7jNL0uMU