Панство, запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар від команди First Pro Tax. Питання, які плануємо розглянути:

• Відео-фіксація під час податкових перевірок

• Представництво повертає кошти головному офісу: чи буде ПДВ?

• Списання інвестиційної нерухомості - наслідки з податку на прибуток та ПДВ

• Практика Верховного Суду - звільнення працівника на підставі прогулу

• Виділ (реорганізація) - ділимось практикою з кейсів, які супроводжувала наша команда

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_12-travnya/register

📢 Повернення внеску до додаткового капіталу ТОВ: коли виникають ПДФО та військовий збір

У ЗІР ДПС України (категорія 103.02) податківці нагадали, що статутом ТОВ може бути передбачено створення додаткового капіталу за рахунок внесків учасників без зміни розміру статутного капіталу та номінальної вартості часток.

Такі внески можуть здійснюватися грошима, цінними паперами або іншим майном, а порядок їх внесення та повернення визначається статутом товариства та/або корпоративним договором.

При цьому ДПС окремо звертає увагу, що при поверненні додаткового капіталу оподаткування ПДФО та військовим збором залежить від правового режиму майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, який визначений статутом товариства та/або корпоративним договором.

Керуючись нормами розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ, п.п. 164.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, ДПС зазначає:

🔸 сума внеску до додаткового капіталу товариства, яка повертається учаснику в межах фактично внесених коштів або майна, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи;

🔹 у разі якщо сума повернення перевищує розмір фактичного внеску, сума такого перевищення включається до оподатковуваного доходу як інший дохід та підлягає оподаткуванню ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

📩 Команда First Pro Tax консультує з питань внесення та повернення додаткового капіталу, податкового структурування операцій і супроводу корпоративних рішень з урахуванням актуальної позиції ДПС та вимог законодавства:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Нагадуємо, що сьогодні об 11.00 проводимо щотижневий веб з податкових та юридичних питань за тиждень.

Нижче посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_12-travnya/register

‼️ДПС продовжує штрафувати за несвоєчасну реєстрацію зменшуючих РК, посилаючись при розрахунку граничного строку для реєстрації не на дату їх отримання покупцем, а на дату їх складання🤦‍♂️🤦‍♀️

Як ми розуміємо, ця практика з боку ДПС є системною.

👉І це не дивлячись на прямі норми ПКУ та роз'яснення ДПС, наприклад, у листі від 10.06.2025 р. № 3174/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК:

"Строк реєстрації розрахунку коригування, складеного постачальником товарів / послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг їх постачальнику обчислюється з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем)"

Нещодавно команда First Pro Tax приймала участь у розгляді заперечень з цього питання. І як ви думаєте, на що посилались в ДПС у якості аргументів?

Податківці сказали, що не бачать дату отримання покупцем РК на зменшення і тому посилаються на дату складання. При цьому ДПС протиправно наполягає на необхідности застосування системи SwinED для уникнення цієї проблеми - начебто в такому разі вони будуть бачити дату отримання РК. І це при тому, що застосування цієї системи не передбачено законодавством‼️

🫡 Ми будемо відслідковувати ситуацію з приводу цього питання і триматимемо вас в курсі.

Якщо у вас виникне така сама проблема, відповідний акт / ППР потрібно оскаржувати з огляду на явну протиправність позиції ДПС. Наша команда допоможе вам у цьому:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебінару. Проговорили деякі питання з практики перевірок, законні інструменти для перерахування прибутків за кордон, листи ДПС, а також практику реорганізації у формі виділу:

https://www.youtube.com/watch?v=9tIcqMpuZkc

Панство, запрошуємо вас завтра на щотижневий оглядовий вебінар від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути такі питання:

• Практика податкових перевірок за тиждень
• КІК - чергове нагадування ДПС щодо звітування у разі нестандартного звітного періоду (зокрема, Великобританія, Гонконг)
• Перетворення з ПП в ТОВ: які наслідки з обліку ПДВ, зокрема, щодо перенесення від'ємного значення та реєстраційної суми?
• ТОВ у 2025 році в результаті приєднання іншої компанії отримало на баланс заборгованість перед нерезидентом по кредитному договору: чи виникають у ТОВ наслідки з ТЦУ щодо такого кредитного договору?
• ІТ-компанія в ДіяСіті отримує від клієнтів роялті як повірений нерезидента з подальшим перерахуванням йому: на якому етапі та за якою ставкою сплачується податок на репатріацію?
• Інжинірингові послуги надаються на користь нерезидента, але щодо нерухомості в Україні: чи виникає об'єкт оподаткування ПДВ?
• Операції з продажу/придбання товарів з Кіпром, ОАЕ, Молдовою у 2025 році: чи є ТЦУ або 30% коригування?
• Фізична особа протягом року продає декілька об'єктів нерухомості, при цьому продажа нерухомості, яка могла потрапити під пільгу (один продаж протягом року), не є першою: чи можна застосувати пільгу?

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_19-travnya/register

За хвилину починаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь ;)

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Розглядали питання з практики податкових перевірок, КІК, роялті та податку на репатріацію, реорганізації та ПДВ, пропорційного розподілу ПДВ за ст. 199 ПКУ, два роз'яснення щодо ТЦУ тощо.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=ZCM7pLEDIlU

📢 Ліквідація мажоритарія не зупиняє ТОВ: Верховний Суд підтвердив повноважність зборів

📎 Джерело: Постанова КГС ВС від 02.10.2025 у справі № 910/5717/23
https://reyestr.court.gov.ua/Review/135000485

📢 Суть спору:
Колишній директор ТОВ оскаржив рішення загальних зборів, якими його було звільнено та призначено нового керівника. Він стверджував, що збори є неправомочними, оскільки мажоритарний учасник товариства (99,999% статутного капіталу) на момент їх проведення вже був ліквідований, а отже, необхідної кількості голосів для ухвалення рішень не було.

🔻 Позиція судів попередніх інстанцій:
Суд першої інстанції відмовив у позові, однак апеляційний суд став на бік позивача та визнав рішення зборів недійсними.

🧑🏽‍⚖️⚖️ Висновки Верховного Суду:

🔹 у разі ліквідації учасника-юридичної особи без правонаступників його частка не враховується при визначенні кворуму;

🔹 голоси інших учасників у такому випадку становлять 100%;

🔹 навіть учасник із міноритарною часткою має право одноосібно ухвалювати рішення щодо діяльності товариства;

🔹 рішення про звільнення директора може бути ухвалене в будь-який час і не залежить від позиції виконавчого органу, оскільки директор не є суб’єктом корпоративних прав.


✅ Верховний Суд підтвердив, що загальні збори є правомочними навіть за відсутності мажоритарного учасника, якщо він ліквідований без правонаступництва. У такому випадку голоси чинних учасників визначаються без урахування ліквідованої частки.

Суд скасував рішення апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено у задоволенні позову.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Щодо повноважень наглядової ради на дострокове припинення повноважень одноособового виконавчого органу товариства (президента) та моменту їх виникнення
Джерело: 📎 Постанова КГС ВС від 18.03.2026 у справі № 910/11142/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/134960926

‼️ Ситуація:
Президент Товариства оскаржив рішення наглядової ради про дострокове припинення його повноважень, а також наказ про звільнення та вимагав виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Він стверджував, що наглядова рада не була створена належним чином, оскільки загальні збори не ухвалювали окремого рішення про її обрання, а отже, не мала повноважень ухвалювати такі рішення.

⚖️ Позиція судів попередніх інстанцій:
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Вони встановили, що наглядова рада була сформована через затвердження нової редакції статуту, де визначено її склад і повноваження.

🧑🏽‍⚖️⚖️Висновки Верховного Суду:

▫️ наглядова рада може бути створена та сформована через затвердження статуту, якщо в ньому визначено її склад;

▫️ відсутність окремого рішення про обрання наглядової ради не свідчить про її нелегітимність;

▫️ якщо статут прямо передбачає повноваження наглядової ради, вона має право достроково припиняти повноваження одноособового виконавчого органу;

▫️ рішення про звільнення керівника може бути ухвалене у будь-який час і з будь-яких підстав, якщо це передбачено статутом;

▫️ повноваження органів управління виникають з моменту ухвалення рішення учасниками та закріплення у статуті, а не з моменту державної реєстрації.


✅Верховний Суд підтвердив правомірність дій наглядової ради та зазначив, що вона діяла в межах своїх повноважень. Відтак підстав для скасування рішення про звільнення президента немає. Касаційну скаргу залишено без задоволення.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

‼️Оподаткування податком на доходи нерезидента та ПДВ агентської винагороди нерезиденту за агентські послуги, надані за межами України

💬 Джерело
ІПК ДПС від 13.06.2025 № 3284/ІПК/99-00-21-03-02- ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство планує укласти договір із юридичною особою – резидентом Швейцарської Конфедерації про надання агентських послуг.
🔸 За умовами договору нерезиденту надається право представляти інтереси Товариства на території Європи, Азії та США.
🔸 Нерезидент має за винагороду здійснювати комунікацію з потенційними постачальниками та/або покупцями, шукати та залучати їх до співпраці з Товариством, укладати угоди, сприяти їх виконанню, представляти Товариство у відносинах з третіми особами та виконувати інші дії за дорученням Товариства.
🔸 Оплата агентських послуг має здійснюватися Товариством в іноземній валюті – євро.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи підлягає агентська винагорода, що сплачується резидентом на користь нерезидента за агентські послуги, оподаткуванню ПДВ?
🔸 Чи підлягає така агентська винагорода оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України, якщо агентські послуги надаються нерезидентом резиденту за межами митної території України?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо ПДВ

🔸 ДПС зазначає, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що послуги, зазначені у зверненні, а саме комунікація з потенційними постачальниками та/або покупцями, пошук і залучення таких осіб до співпраці, укладення угод, сприяння їх виконанню та представництво у відносинах з третіми особами, не віднесені до переліку послуг, визначених у пп. 186.2, 186.3 і 186.3¹ ПКУ.
🔸 ДПС зазначає, що у такому випадку місце постачання таких послуг визначається за п. 186.4 ПКУ – за місцем реєстрації постачальника послуг.
🔸 Оскільки постачальником зазначених послуг у наведеній ситуації є нерезидент, місце постачання таких послуг визначатиметься за межами митної території України.
🔸 ДПС вказує, що за таких обставин операції з постачання таких послуг нерезидентом Товариству не будуть об’єктом оподаткування ПДВ.

✅ Щодо податку на доходи нерезидента

🔸 ДПС зазначає, що до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України належить, зокрема, агентська винагорода, отримана від резидентів за агентські послуги, надані нерезидентом на території України на користь резидентів.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо резидент здійснює виплату нерезиденту агентської винагороди за послуги, які надавалися за межами території України, такі виплати не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ.

👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий вебінар. Плануємо розглянути настпні питання:

- Нова Конвенція про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Німеччиною - вивчаємо відмінності
⁠- Фіскальна позиція ДПС щодо термінів реєстрації «зменшуючих» РК - податкова вимагає для уникнення порушень використовувати систему SWinED: чи законно?
⁠- Чи можна при виплатах на користь резидента Естонії для підтвердження статусу нерезидента використовувати довідку без апостиля, посилаюсь на Договір про правову допомогу?
⁠- Чи можна випплатах на користь нерезидента для підтвердження статусу нерезидента використовувати електронну довідку з електронним апостилем?
⁠- Виплати на користь ОАЕ, Угорщини з корпоративного інвестиційного фонду (КІФ), зокрема, у зв’язку з ліквідацією КІФ - хто є податковим агентом, яку ставку за міжнародним договором застосовувати та деякі інші питання
⁠- Проєкт Мінфіну щодо порядку застосування штрафу за недотримання «інвалідного» нормативу
⁠- Імпорт безоплатних зразків та їх подальше безоплатне постачання на території України
⁠- Позитивні курсові різниці для юр особи – платника єдиного податку.
⁠- Внесок учасником коштів до додаткового капіталу юр особи – платника єдиного податку.
⁠- Чи підлягає сума цільового внеску за недотримання «інвалідного» нормативу коригуванню фінансового результату до оподаткування?
⁠- Інші питання

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_26-travnya/register

📢❗️Кабінет Міністрів України змінює правила бронювання військовозобов’язаних працівників для критично важливих підприємств

Мінекономіки було опубліковано ключові нововведення, де серед основних змін передбачаються:
🔸для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівників рівень середньої заробітної плати має становити не менше 3 мінімальних зарплат - 25 941 грн;
🔹 для підприємств на прифронтових територіях зберігається чинний поріг - 2,5 мінімальної зарплати (21 618 грн);
🔸працівники, які мають відстрочку за ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники-сумісники враховуватимуться у квоті лише за одним місцем роботи;
🔹 міністерства, ЦОВВ та ОВА мають протягом місяця повторно затвердити критерії критичності за погодженням із Міноборони та Мінекономіки;
🔸 протягом 3 місяців має бути переглянуто статус усіх підприємств, які вже визначені критично важливими.

⚠️ Водночас Уряд наголошує, що на перехідний період чинний статус критичності підприємств та діючі бронювання зберігаються до ухвалення нових рішень.

📚Якщо у вас виникають питання щодо підтвердження статусу критичності, бронювання працівників або впливу нових правил на бізнес, команда First Pro Tax готова допомогти з аналізом та практичними рекомендаціями.

https://me.gov.ua/News/Detail/023c6dd8-1328-4997-83e6-7568698c46ba

За 30 хвилин починаємо наш щотижневий вебінар.
Приєднуйтесь за посиланням:
https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_26-travnya/register

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Були досить цікаві питання з практики перевірок та запитів за останній тиждень, також розповіли про зміни в законодавстві та традиційно оглянули роз'яснення та судову практику.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=OEkNLjnnvm4

Оподаткування доходу нерезидента від продажу українському банку іноземних боргових цінних паперів, що перебувають в обігу на визначеній іноземній біржі.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 21.01.2026 № 430/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення:

🔸 Банк має ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження професійної діяльності на ринках капіталу та може здійснювати операції з торгівлі фінансовими інструментами в межах дилерської, брокерської та субброкерської діяльності.
🔸 Банк планує здійснювати інвестиційні операції з купівлі боргових цінних паперів, емітованих урядом іншої держави.
🔸 Такі цінні папери планується придбати у банка-нерезидента.
🔸 Зазначені цінні папери перебувають в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку іноземних фондових бірж, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПКУ.

🤔 Питання платника податків:

🔸 Чи не підлягає оподаткуванню податком на доходи нерезидента дохід, отриманий нерезидентом від продажу банку цінних паперів, емітентом яких є уряд іноземної держави та які перебувають в обігу на фондовій біржі з переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПКУ.
🔸 Чи не відображається у Додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств дохід банка-нерезидента від продажу банку таких цінних паперів.

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо оподаткування доходу нерезидента від продажу цінних паперів:
🔸 ДПС зазначає, що виплата доходу на користь нерезидента при здійсненні операції з купівлі банком боргових цінних паперів, емітентом яких є центральні органи виконавчої влади іноземних країн, які перебувають в обігу на фондовій біржі з переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПКУ, не підпадає під доходи нерезидента, визначені пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що операції з продажу таких боргових цінних паперів, розміщених на іноземній фондовій біржі з відповідного переліку, не підпадають під оподаткування відповідно до пп. 141.4.11 ПКУ.
🔸 ДПС окремо зазначає, що не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України доходи нерезидента від продажу банку таких боргових цінних паперів за умови, що перебування цінних паперів в обігу на відповідній біржі підтверджується витягом із біржового реєстру на дату проведення операції купівлі-продажу облігацій та/або інформацією з офіційного сайту відповідної іноземної біржі.

✅ Щодо відображення у Додатку ПН
🔸 ДПС зазначає, що в описаному випадку Додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств не заповнюється.

👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Наступного тижня додатково додатково до нашого оглядового вебінару наша команда буде проводити веб для Федерації роботодавців України та Південноукраїнського офісу ЄБА (https://eba.com.ua/event/praktyka-podatkovyh-perevirok-za-pershe-pivrichchya-2026-roku-aktualni-kejsy-pozytsiya-dps-ta-sudova-praktyka-2026-05-26-11-44/?fbclid=IwY2xjawSCT65leHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZAEwAAEeiZzBZdbyiME9Hzd26Ess5Smzk0FZ_H1zjktGoYmTMobL6QZXkeeW2-veTsQ_aem_FeeiI9L6-2U0XzJOHUQv2A) по наступним питанням:

Практика податкових перевірок з початку 2026 року

• податок на репатріацію при виплатах відсотків на нерезидентів - які аргументи у ДПС і як захищались;
• виплати нерезиденту за користування обладнанням і кваліфікація цих операцій ДПС як роялті з нарахуванням податку на репатріацію - розглядаємо рішення суду на користь платника;
• виробництво товару з утворенням брухту з подальшим продажем останнього - ДПС нараховує "компенсуючий" ПДВ по всій вартості сировини. Чи є для цього підстави?
• структурування операцій з використанням компанії-платіжного агента, який отримує кошти від покупців/клієнтів, і перераховує їх далі постачальникам послуг: на якому етапі виникають ПДВ?
• наскрізні дивіденди - розглядаємо актуальну позицію ДПС;
• інші актуальні роз'яснення та судова практика

У разі вашої зацікавленості щодо участі у цих заходах у якості слухачів можемо проговорити з організаторами. Звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Внесення додаткового вкладу у вигляді нерухомого майна нерезидентом до статутного капіталу резидента України: оподаткування податком на доходи нерезидента.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 27.05.2025 № 2913/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

📌 Ситуація із звернення
🔸 Учасниками товариства є дві юридичні особи – резиденти Данії.
🔸 Учасники прийняли рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів.
🔸 Один із учасників-нерезидентів володіє об’єктом нерухомого майна на території України.
🔸 Такий учасник має намір внести це нерухоме майно до статутного фонду товариства як додатковий вклад.

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи оподатковується податком на доходи нерезидента операція з внесення учасником товариства – нерезидентом додаткового вкладу до статутного капіталу товариства у вигляді нерухомого майна, розташованого на території України, відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо оподаткування операції внесення нерухомого майна до статутного капіталу
🔸 ДПС зазначає, що господарські операції, які передбачають внесення майна в обмін на корпоративні права, є прямою інвестицією.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що доходи нерезидента із джерелом їх походження з України, зокрема доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, підлягають оподаткуванню у порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.
🔸 ДПС зазначає, що під продажем товарів для цілей ПКУ розуміються будь-які операції, які передбачають передачу права власності на товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання.
🔸 ДПС вказує, що передача нерезидентом нерухомого майна, розташованого на території України, в обмін на корпоративні права резидента є доходом нерезидента на суму вартості такого переданого майна.
🔸 Такий дохід, за позицією ДПС, підлягає оподаткуванню за ставкою 15 відс. виходячи з розрахунку, встановленого пп. 141.4.2 ПКУ.

✅ Щодо порядку утримання податку
🔸 ДПС зазначає, що якщо дохід виплачується нерезиденту у формі, відмінній від грошової, податок на доходи нерезидента підлягає нарахуванню та сплаті за спеціальним розрахунком, передбаченим пп. 141.4.2 ПКУ.

✅ Щодо міжнародного договору
🔸 ДПС окремо зазначає, що чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною податкового законодавства України.
🔸 Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий вебінар від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути наступні питання:

Огляд нещодавніх листів щодо податкового резидентства і оподаткування доходів за кордоном, зокрема, заробітної плати від іноземних компаній

Повідомлення про КІК та звіт з КІК - огляд ІПК з декількома актуальними технічними особливостями заповнення

Фізична особа продає нерезиденту корпоративні права ТОВ, вартість яких забезпечена нерухомістю в Україні, з розрахунком за кордоном: які податкові та валютні наслідки?

Сертифікат про сплату податків за кордоном неможливо апостилювати: чи можна зарахувати податок в Україні на підставі його електронної версії?

Рішення Верховного Суду - чи впливає корпоративна структура / залежність на висновки щодо статусу бенефіціарного власника доходів

⁠Маркетплейс виплачує бонуси ФОП - платнику єдиного податку податкові наслідки.

⁠⁠Судова практика ВС щодо:
•⁠ додаткового блага під час продажу нерухомості та корпоративних прав за ціною інвестиційних договорів;
•⁠ ⁠неналежного заповнення обов`язкових реквізитів податкових накладних.

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-hvilinu_2-chervnya/register

📢 Оприлюднено постанову КМУ від 30.05.2026 №692, яка вносить зміни щодо низки процесів бронювання.
Джерело: https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-broniuvannia-viiskovozoboviazanykh-na-period-mobilizatsii-ta-na-voiennyi-t300526

✅ Основні зміни:
1. Підвищення зарплатного коефіцієнта з 2,5 до 3 мінімальних зарплат.
2. Зберігається пільга для частини прифронтових підприємств на рівні 2,5 мінімальних зарплат.
3. Запровадження для підприємств обов'язку анульовувати "зайві" бронювання на протязі 10 робочих днів у разі перевищення ліміту.
4. Перевищення ліміту заброньованих працівників є підставою для скасування статусу критично важливого.
5. Працівники, які мають відстрочку з інших причин ( ст. 23 Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), а також ті, хто працює за сумісництвом на кількох підприємствах, рахуються в загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи.
6. Посилення вимог до резидентів Дія Сіті:
необхідно відповідати вимогам ст. 5 Закон України від 15.07.2021 №1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», що підтверджується податковими розрахунками за останні 6 місяців.
7. До Єдиного переліку тепер додають інформацію про те, яким саме критеріям відповідає підприємство.
8. Органи влади мають переглянути галузеві та регіональні критерії так, щоб вони застосовувались лише до підприємств, які справді критично важливі:
- до 10 червня 2026 – перегляд галузевих/регіональних критеріїв;
- до 1 липня 2026 – аналіз відповідності підприємств новим критеріям.

☝️ До 1 вересня 2026 – перегляд раніше прийнятих рішень. "Старі" рішення про критичну важливість діють не довше ніж до цієї дати.

👉 Звертаємо увагу, що підвищення коефіцієнта до 3,0 та деякі норми набирають чинності з 1 вересня 2026, решта – з дня опублікування.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua