Панство, запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий веб. Плануємо розглянути практику податкових перевірок + декілька листів ДПС:

Практика податкових перевірок за тиждень

Роз'яснення ДПС на запити Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, зокрема, розглядаються такі питання:
•⁠ ⁠оподаткування резидентів Дія Сіті;
•⁠ ⁠спрощена система оподаткування;
•⁠ ⁠конструктивні дивіденди;
•⁠ ⁠імпорт безоплатних зразків;
• валютний контроль у разі незначних за вартістю операцій та можливість зарахування зустрічних однорідних вимог за ними;
• сплачені "конструктивні дивіденди": чи можна поставити їх до складу витрат в обліку податку на прибуток?
• авто отримано у фінансовий лізинг з подальшою заміною сторони (замість юридичної особи - первісного отримувача ним стала фізична особа);
• благодійна організація отримала незначні доходи, в результаті чого зарплата директора перевищеє 20% від обсягу доходів: чи є ризик втрати неприбуткового статусу?
• благодійна організація надає приміщення в оренду для його утримання (але дохід від оренди перевищеє такі витрати): чи є ризик втрати неприбуткового статусу?

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_5-travnya/register

📢З 2 травня 2026 року запрацював Єдиний реєстр кваліфікацій – Класифікатор професій (далі – ЄРК-КП).

💼 Його визначення наведено у Кодексі законів про працю України (далі – КЗпП), а також Урядом затверджено постанову від 29.10.2025 №1387 «Деякі питання функціонування Єдиного реєстру кваліфікацій - Класифікатора професій» (далі – постанова № 1387), у якій розкривається уся його наповненість.

Передбачається, що у ЄРК-КП поєднується одразу: Класифікатор професій, Реєстр кваліфікацій та чисельні Довідники кваліфікаційних характеристик професій.
Очікується, що ЄРК-КП буде розміщуватися на окремому сайті або принаймні сторінці, тобто він матиме технічну реалізацію.

‼️ Мета – полегшити роботу: зайшов на одне джерело й одразу підібрав профназву роботи та профстандарт або довідник для розробки посадової чи робочої інструкції.
Передбачається, що профстандарти поступово замінять чисельні Довідники кваліфікаційних характеристик професій.

Стаття 42 КЗпП говорить, що при розробці посадових інструкцій ми повинні взяти за основу відповідний профстандарт, а якщо його немає, то Довідник кваліфікаційних характеристик професій.

⁉️ Тобто, профстандарт може застосовуватися як основа для розробки посадових та робочих інструкцій. Важливо: профстандарти не замінюють посадові інструкції.
З огляду на зазначені зміни виникає декілька питання: чи залишилися чинними посадові інструкції та чи потрібно переглядати та змінювати назви професій після після 2 травня 2026 року?

👉 Так, посадові інструкції залишаються чинними, оскільки, про посадові інструкції не згадується у КЗпП й навіть у проєкті Трудового кодексу. Зараз, як про обов’язковий елемент про них визначено тільки у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. ВИПУСК 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336.

Відповідно, оскільки Довідник залишається чинним й навіть про саму сутність довідників йдеться у постанові № 1387, то й посадові інструкції залишаються чинними.

Класифікатор професій стане частиною ЄРК-КП. Проте, про його скасування чи заміну іншим мова не йде, а отже, і підстав для виправлення назв посад, кодів КП у штатному розписі та кадрових документах немає.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Дякуємо глядачам за питання та активну участь, було дуже цікаво поспілкуватись:

https://www.youtube.com/watch?v=kic6DkRbQ8I

Зараз розглядаємо можливості для законного виведення іноземної валюти. Є досить цікаві та прозорі варіанти. Кому цікаво, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

⚖️ Верховний Суд про призупинення трудових договорів під час дії воєнного стану.

📅 Постанова ВС від 17.04.2026, справа №203/5640/23

🟡 Суть справи:
Роботодавець призупинив дію трудового договору з працівницею, посилаючись на воєнний стан та зменшення обсягів діяльності. Працівниця оскаржила таке рішення та заявила вимоги про відшкодування середнього заробітку.

🔵 Позиція Верховного Суду:
Сам по собі факт воєнного стану чи економічних труднощів не є достатньою підставою для призупинення дії трудового договору. Такий механізм може застосовуватися виключно за наявності доведених обставин, коли одночасно відсутня можливість як надати роботу, так і виконувати її.

💡 Висновок:
Призупинення дії трудового договору є виключним правовим механізмом, застосування якого потребує належного обґрунтування та доказів об’єктивної неможливості виконання обов’язків за трудовим договором обома сторонами, а не формального посилання на воєнний стан.

📩 У разі виникнення питань щодо можливості призупинення трудових договорів у конкретній ситуації, First Pro Tax допоможе оцінити правові ризики, проаналізувати обставини та надати обґрунтовану консультацію, а також забезпечити комплексний супровід з інших питань трудового права:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Виділ: на що звернути увагу на практиці

Виділ давно використовується бізнесом як інструмент реструктуризації, однак його практична реалізація часто викликає більше питань, ніж відповідей.

Попри сформовану позицію Верховного Суду (постанова Великої Палати від 15.11.2023 у справі № 918/119/21) про те, що виділ є формою реорганізації, процедура його проведення має низку особливостей, які важливо враховувати на кожному етапі.

📌 Серед ключових моментів:

- 📩 Повідомлення кредиторів: визначення строків залежить від моделі виділу (зі зменшенням статутного капіталу чи без нього) та здійснюється з урахуванням положень ст. 55, а у разі зменшення статутного капіталу - також і ст. 19 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII

- 📊 Розподільчий баланс: формально достатньо одного документа, однак відсутність деталізації (розшифровок, первинних документів) може створювати додаткові ризики у спорі з контролюючими органами. Складається та підписується всіма учасниками юридичної особи або загальними зборами учасників, як органом, що прийняв рішення про виділ.

- 🧾 Податковий контроль: виділ може розглядатися як підстава для документальної позапланової перевірки відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, хоча це не означає її автоматичного проведення

- ⚖️ Конвертація часток: ключове - збереження відсоткове співвідношення часток учасників (ст. 54 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII), навіть якщо змінюється їх номінальна вартість

- 🏁 Завершення процедури: юридично - з моменту державної реєстрації змін (ч. 4 ст. 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV), але фактично процес триває і після цього (зокрема щодо передачі нерухомого майна та інших активів)

📎 Практика показує: основні ризики пов’язані не з відсутністю регулювання, а з його різним тлумаченням та формальним підходом на окремих етапах.

Тому виділ це не лише реєстраційна дія, а комплексна процедура, яка потребує належного документального супроводу.

🤝 Команда First Pro Tax має значний практичний досвід у супроводжені процедури виділу на всіх етапах та завжди готові професійно допомогти у процедурах реорганізації та мінімізацією податкових і корпоративних ризиків.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Спадкоємець частки в ТОВ не має корпоративних прав до держреєстрації

📎Джерело : Постанова КГС ВС від 03.03.2026 у справі № 924/68/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/134921124


📢Ситуація:

🔸 Після смерті учасника ТОВ його частка увійшла до складу спадщини. Нотаріус призначив управителя спадщини, який разом з іншим учасником провів загальні збори, де було змінено керівника та затверджено нову редакцію статуту.

🔸 Один зі спадкоємців, котрий прийняв спадщину, звернувся до суду, вимагаючи визнати ці рішення недійсними, оскільки вважав, що його корпоративні права порушено, а управитель спадщини не мав повноважень голосувати.


⚖️Висновки Верховного Суду :

🔹 право на частку у статутному капіталі входить до складу спадщини, але корпоративні права не переходять автоматично;

🔹 сам факт прийняття спадщини не означає набуття корпоративних прав;

🔹 спадкоємець набуває статусу учасника Товариства лише після державної реєстрації;

🔹 до цього моменту він не має права брати участь у загальних зборах і голосувати;

🔹 рішення загальних зборів, ухвалені до набуття статусу учасника, не порушують прав спадкоємця, якщо вони не змінюють і не відчужують його частку.


У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Багатьом на Кіпрі надіслали листи від банків із повідомленням про обмін інформацією за правилами CRS з локальними податковими службами (виходячи із податкового резидентства клієнтів банків).

Сталося це буквально сьогодні, і не одноразово (при цьому листи були однотипними).

Це означає, що банк готується передати інформацію за правилами CRS.

При цьому такі листи не створюють обов'язку готувати для банку якусь відповідь/пояснення. Швидше, це сигнал до того, що у банку ви рахуєтесь як нерезиденти (наші партнери на Кіпрі підказали, що місцевим кіпріотам такі листи ніколи не надходили), і якщо у банку є ваш податковий номер в Україні, то інформація про рахунки може бути передана до податкової служби України.

Тому рекомендуємо в таких випадках перевірити - як ви рахуєтеся в банку (резидент або нерезидент), які документи передавалися для відкриття рахунку, включаючи податковий номер України чи іншої країни, а також ще раз переглянути ваші ознаки резидента/нерезидента з точки зору Податкового кодексу України / Конвенції, а також провести інвентаризацію можливих ризиків у разі потрапляння інформації про рахунки в податкову службу України.

У разі виникнення у вас подібних ситуацій, готові провести дзвінок та розробити стратегію подальших дій для зниження ризиків:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар від команди First Pro Tax. Питання, які плануємо розглянути:

• Відео-фіксація під час податкових перевірок

• Представництво повертає кошти головному офісу: чи буде ПДВ?

• Списання інвестиційної нерухомості - наслідки з податку на прибуток та ПДВ

• Практика Верховного Суду - звільнення працівника на підставі прогулу

• Виділ (реорганізація) - ділимось практикою з кейсів, які супроводжувала наша команда

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_12-travnya/register

📢 Повернення внеску до додаткового капіталу ТОВ: коли виникають ПДФО та військовий збір

У ЗІР ДПС України (категорія 103.02) податківці нагадали, що статутом ТОВ може бути передбачено створення додаткового капіталу за рахунок внесків учасників без зміни розміру статутного капіталу та номінальної вартості часток.

Такі внески можуть здійснюватися грошима, цінними паперами або іншим майном, а порядок їх внесення та повернення визначається статутом товариства та/або корпоративним договором.

При цьому ДПС окремо звертає увагу, що при поверненні додаткового капіталу оподаткування ПДФО та військовим збором залежить від правового режиму майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, який визначений статутом товариства та/або корпоративним договором.

Керуючись нормами розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ, п.п. 164.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, ДПС зазначає:

🔸 сума внеску до додаткового капіталу товариства, яка повертається учаснику в межах фактично внесених коштів або майна, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи;

🔹 у разі якщо сума повернення перевищує розмір фактичного внеску, сума такого перевищення включається до оподатковуваного доходу як інший дохід та підлягає оподаткуванню ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

📩 Команда First Pro Tax консультує з питань внесення та повернення додаткового капіталу, податкового структурування операцій і супроводу корпоративних рішень з урахуванням актуальної позиції ДПС та вимог законодавства:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Нагадуємо, що сьогодні об 11.00 проводимо щотижневий веб з податкових та юридичних питань за тиждень.

Нижче посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_12-travnya/register

‼️ДПС продовжує штрафувати за несвоєчасну реєстрацію зменшуючих РК, посилаючись при розрахунку граничного строку для реєстрації не на дату їх отримання покупцем, а на дату їх складання🤦‍♂️🤦‍♀️

Як ми розуміємо, ця практика з боку ДПС є системною.

👉І це не дивлячись на прямі норми ПКУ та роз'яснення ДПС, наприклад, у листі від 10.06.2025 р. № 3174/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК:

"Строк реєстрації розрахунку коригування, складеного постачальником товарів / послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг їх постачальнику обчислюється з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем)"

Нещодавно команда First Pro Tax приймала участь у розгляді заперечень з цього питання. І як ви думаєте, на що посилались в ДПС у якості аргументів?

Податківці сказали, що не бачать дату отримання покупцем РК на зменшення і тому посилаються на дату складання. При цьому ДПС протиправно наполягає на необхідности застосування системи SwinED для уникнення цієї проблеми - начебто в такому разі вони будуть бачити дату отримання РК. І це при тому, що застосування цієї системи не передбачено законодавством‼️

🫡 Ми будемо відслідковувати ситуацію з приводу цього питання і триматимемо вас в курсі.

Якщо у вас виникне така сама проблема, відповідний акт / ППР потрібно оскаржувати з огляду на явну протиправність позиції ДПС. Наша команда допоможе вам у цьому:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебінару. Проговорили деякі питання з практики перевірок, законні інструменти для перерахування прибутків за кордон, листи ДПС, а також практику реорганізації у формі виділу:

https://www.youtube.com/watch?v=9tIcqMpuZkc

Панство, запрошуємо вас завтра на щотижневий оглядовий вебінар від команди First Pro Tax. Плануємо розглянути такі питання:

• Практика податкових перевірок за тиждень
• КІК - чергове нагадування ДПС щодо звітування у разі нестандартного звітного періоду (зокрема, Великобританія, Гонконг)
• Перетворення з ПП в ТОВ: які наслідки з обліку ПДВ, зокрема, щодо перенесення від'ємного значення та реєстраційної суми?
• ТОВ у 2025 році в результаті приєднання іншої компанії отримало на баланс заборгованість перед нерезидентом по кредитному договору: чи виникають у ТОВ наслідки з ТЦУ щодо такого кредитного договору?
• ІТ-компанія в ДіяСіті отримує від клієнтів роялті як повірений нерезидента з подальшим перерахуванням йому: на якому етапі та за якою ставкою сплачується податок на репатріацію?
• Інжинірингові послуги надаються на користь нерезидента, але щодо нерухомості в Україні: чи виникає об'єкт оподаткування ПДВ?
• Операції з продажу/придбання товарів з Кіпром, ОАЕ, Молдовою у 2025 році: чи є ТЦУ або 30% коригування?
• Фізична особа протягом року продає декілька об'єктів нерухомості, при цьому продажа нерухомості, яка могла потрапити під пільгу (один продаж протягом року), не є першою: чи можна застосувати пільгу?

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_19-travnya/register

За хвилину починаємо наш щотижневий веб. Приєднуйтесь ;)

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Розглядали питання з практики податкових перевірок, КІК, роялті та податку на репатріацію, реорганізації та ПДВ, пропорційного розподілу ПДВ за ст. 199 ПКУ, два роз'яснення щодо ТЦУ тощо.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=ZCM7pLEDIlU

📢 Ліквідація мажоритарія не зупиняє ТОВ: Верховний Суд підтвердив повноважність зборів

📎 Джерело: Постанова КГС ВС від 02.10.2025 у справі № 910/5717/23
https://reyestr.court.gov.ua/Review/135000485

📢 Суть спору:
Колишній директор ТОВ оскаржив рішення загальних зборів, якими його було звільнено та призначено нового керівника. Він стверджував, що збори є неправомочними, оскільки мажоритарний учасник товариства (99,999% статутного капіталу) на момент їх проведення вже був ліквідований, а отже, необхідної кількості голосів для ухвалення рішень не було.

🔻 Позиція судів попередніх інстанцій:
Суд першої інстанції відмовив у позові, однак апеляційний суд став на бік позивача та визнав рішення зборів недійсними.

🧑🏽‍⚖️⚖️ Висновки Верховного Суду:

🔹 у разі ліквідації учасника-юридичної особи без правонаступників його частка не враховується при визначенні кворуму;

🔹 голоси інших учасників у такому випадку становлять 100%;

🔹 навіть учасник із міноритарною часткою має право одноосібно ухвалювати рішення щодо діяльності товариства;

🔹 рішення про звільнення директора може бути ухвалене в будь-який час і не залежить від позиції виконавчого органу, оскільки директор не є суб’єктом корпоративних прав.


✅ Верховний Суд підтвердив, що загальні збори є правомочними навіть за відсутності мажоритарного учасника, якщо він ліквідований без правонаступництва. У такому випадку голоси чинних учасників визначаються без урахування ліквідованої частки.

Суд скасував рішення апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено у задоволенні позову.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Щодо повноважень наглядової ради на дострокове припинення повноважень одноособового виконавчого органу товариства (президента) та моменту їх виникнення
Джерело: 📎 Постанова КГС ВС від 18.03.2026 у справі № 910/11142/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/134960926

‼️ Ситуація:
Президент Товариства оскаржив рішення наглядової ради про дострокове припинення його повноважень, а також наказ про звільнення та вимагав виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Він стверджував, що наглядова рада не була створена належним чином, оскільки загальні збори не ухвалювали окремого рішення про її обрання, а отже, не мала повноважень ухвалювати такі рішення.

⚖️ Позиція судів попередніх інстанцій:
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Вони встановили, що наглядова рада була сформована через затвердження нової редакції статуту, де визначено її склад і повноваження.

🧑🏽‍⚖️⚖️Висновки Верховного Суду:

▫️ наглядова рада може бути створена та сформована через затвердження статуту, якщо в ньому визначено її склад;

▫️ відсутність окремого рішення про обрання наглядової ради не свідчить про її нелегітимність;

▫️ якщо статут прямо передбачає повноваження наглядової ради, вона має право достроково припиняти повноваження одноособового виконавчого органу;

▫️ рішення про звільнення керівника може бути ухвалене у будь-який час і з будь-яких підстав, якщо це передбачено статутом;

▫️ повноваження органів управління виникають з моменту ухвалення рішення учасниками та закріплення у статуті, а не з моменту державної реєстрації.


✅Верховний Суд підтвердив правомірність дій наглядової ради та зазначив, що вона діяла в межах своїх повноважень. Відтак підстав для скасування рішення про звільнення президента немає. Касаційну скаргу залишено без задоволення.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

‼️Оподаткування податком на доходи нерезидента та ПДВ агентської винагороди нерезиденту за агентські послуги, надані за межами України

💬 Джерело
ІПК ДПС від 13.06.2025 № 3284/ІПК/99-00-21-03-02- ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Товариство планує укласти договір із юридичною особою – резидентом Швейцарської Конфедерації про надання агентських послуг.
🔸 За умовами договору нерезиденту надається право представляти інтереси Товариства на території Європи, Азії та США.
🔸 Нерезидент має за винагороду здійснювати комунікацію з потенційними постачальниками та/або покупцями, шукати та залучати їх до співпраці з Товариством, укладати угоди, сприяти їх виконанню, представляти Товариство у відносинах з третіми особами та виконувати інші дії за дорученням Товариства.
🔸 Оплата агентських послуг має здійснюватися Товариством в іноземній валюті – євро.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи підлягає агентська винагорода, що сплачується резидентом на користь нерезидента за агентські послуги, оподаткуванню ПДВ?
🔸 Чи підлягає така агентська винагорода оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України, якщо агентські послуги надаються нерезидентом резиденту за межами митної території України?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо ПДВ

🔸 ДПС зазначає, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що послуги, зазначені у зверненні, а саме комунікація з потенційними постачальниками та/або покупцями, пошук і залучення таких осіб до співпраці, укладення угод, сприяння їх виконанню та представництво у відносинах з третіми особами, не віднесені до переліку послуг, визначених у пп. 186.2, 186.3 і 186.3¹ ПКУ.
🔸 ДПС зазначає, що у такому випадку місце постачання таких послуг визначається за п. 186.4 ПКУ – за місцем реєстрації постачальника послуг.
🔸 Оскільки постачальником зазначених послуг у наведеній ситуації є нерезидент, місце постачання таких послуг визначатиметься за межами митної території України.
🔸 ДПС вказує, що за таких обставин операції з постачання таких послуг нерезидентом Товариству не будуть об’єктом оподаткування ПДВ.

✅ Щодо податку на доходи нерезидента

🔸 ДПС зазначає, що до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України належить, зокрема, агентська винагорода, отримана від резидентів за агентські послуги, надані нерезидентом на території України на користь резидентів.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що якщо резидент здійснює виплату нерезиденту агентської винагороди за послуги, які надавалися за межами території України, такі виплати не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ.

👉Більше актуальних роз’яснень ДПС, систематизованих по темам, на сайті у розділі «База знань» за посиланням: https://www.1tax.com.ua/base/