📢 Викрадення предмета лізингу не звільняє від платежів, але виключає неустойку

📌 Джерело: Постанова КГС Верховного Суду від 25.03.2026 у справі № 916/5151/24.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/135386064

Ситуація:

🔸 Лізингодавець звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованості за договором фінансового лізингу(лізингові платежі, штрафні санкції, інфляційні втрати і 3 % річних)

🔸 Натомість лізингоодержувач подав зустрічний позов, вимагаючи звільненими його від сплати платежів після 24.02.2022 у зв’язку з окупацією території та викраденням автомобіля, який є предметом лізингу.

Позиція судів попередніх інстанцій:

🔘Суди попередніх інстанцій прийняли рішення на користь лізингодавця, зобов’язуючи лізингоодержувача сплатити заборгованість за договором фінансового лізингу, включаючи платежі, штрафні санкції (апеляційний суд зменшив їх на 90%), пеню та інфляційні втрати.

⚖️Висновки Верховного Суду:

🔹 для застосування неустойки за неповернення майна (ст. 785 ЦКУ) необхідна наявність вини боржника;

🔹 покладення на лізингоодержувача ризику втрати майна означає його обов’язок відшкодувати вартість втраченого автомобіля (відповідно до ст. 22 Закону України «Про фінансовий лізинг»), однак не створює підстав для одночасного нарахування неустойки за його неповернення. У разі викрадення автомобіля, зокрема окупаційними військами, вина лізингоодержувача у простроченні повернення відсутня;

🔹 лізингові платежі за своєю правовою природою не можна ототожнювати з орендною платою, з огляду на те, що вони включають відшкодування частини вартості предмета лізингу;

🔹 положення ч. 6 ст. 762 ЦКУ щодо звільнення наймача від плати за користування майном не застосовуються до договору фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів;

🔹 факт викрадення автомобіля та неможливість його використання не змінюють фінансової природи зобов’язання. Лізингові платежі, включаючи комісію, є відшкодуванням витрат лізингодавця на придбання майна та платою за фінансування. Тому звільнення від їх сплати на підставі ст. 762 ЦКУ суперечило б суті фінансового лізингу, за якою лізингоодержувач, отримавши актив і прийнявши на себе ризики, зобов’язаний повернути вкладені кошти з узгодженою дохідністю.

✅ Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу: скасував рішення судів у частині стягнення неустойки за неповернення предмета лізингу та відмовив у цій частині позову, залишивши в силі стягнення основної заборгованості, штрафу, зменшеної пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Зустрічний позов про звільнення від сплати лізингових платежів залишено без задоволення.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар, присвячений податковим та юридичним новинам. Плануємо розглянути наступні питання:

Практика податкових перевірок за тиждень

Звітування з КІК - залишилось ще декілька днів до граничної дати, розглядаємо практичні аспекти та актуальні листи ДПС з цього питання

Звіт ОЕСД щодо динаміки оподаткування зарплат у світі (статистика за 2025 рік)

ТОВ-агент (повірений) отримує від споживачів кошти за послуги, які надає компанія-нерезидент: чи оподатковуються ці кошти ПДВ?

Внески фізичною особою в додатковий капітал ТОВ (без збільшення статутного капіталу) та їх повернення: які податкові наслідки?

⁠Комплексна експедиторська послуга для цілей ПДВ

⁠Чи може бути складена зведена податкова накладна при отриманні послуг від нерезидента, місце постачання яких на митній території України, якщо послуги мають безперервний або ритмічний характер постачання?
⁠
Судова практика щодо повноти надання документів при перевірці

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_28-kv-tnya/register

Вже за 20 хвилин починаємо вебінар, приєднуйтесь
Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_28-kv-tnya/register

Панство, ділимось з вами записом вчорашнього вебу. Обговорили проблематику КІК (актуальні проблеми та питання, у тому числі при користуванні електронним кабінетом ДПС), класну ІПК з питань ПДВ, яку ми нещодавно отримали для компанії-клієнта, судові рішення та листи ДПС:

https://www.youtube.com/watch?v=DxlBLpLpFZQ

📢Оподаткування виплат нерезиденту за транспортно-експедиторські послуги без використання власного транспорту.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 02.10.2023 № 3280/ІПК/99-00-21-02-02-06

📌 Ситуація із звернення:
🔸 Заявник планує укласти договір про надання транспортно-експедиційних послуг із резидентом Словакії.
🔸 За договором нерезидент має організовувати перевезення та експедирування вантажів територією країн Європи, Балтії та України за погодженим маршрутом.
🔸 У зверненні зазначено, що експедитор організовує перевезення вантажів в орендованих вагонах європейського зразка, розробляє транспортні маршрути та повідомляє про ставки тарифів на територіях інших держав і строки їх дії.

🤔 Питання платника податків
🔸 Чи є об’єктом оподаткування за п. 141.4 ПКУ компенсація нерезиденту-експедитору вартості послуг з організації перевезення вантажів з використанням орендованих вагонів?
🔸 Якщо так, то за якою ставкою мають оподатковуватися такі доходи нерезидента-експедитора – 6 % як фрахт чи 15 % як інші доходи – та чи можна застосовувати положення міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування?

📝 Відповідь ДПС:

✅ Щодо оподаткування компенсації транспортно-експедиторських послуг
🔸 ДПС зазначає, що за договором транспортного експедирування експедитор може виконувати або організовувати виконання послуг, пов’язаних із перевезенням вантажу.
🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що плата експедитору є окремою умовою договору транспортного експедирування, а витрати експедитора на оплату послуг інших осіб, залучених до виконання договору, до такої плати не включаються.
🔸 ДПС зазначає, що доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості наданих нерезидентом послуг не вважаються доходом нерезидента із джерелом походження з України для цілей п. 141.4 ПКУ.
🔸 ДПС прямо вказує, що якщо нерезидент надає транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажу без використання власних транспортних засобів, компенсація вартості таких послуг нерезиденту не є об’єктом оподаткування згідно з п. 141.4 ПКУ.

✅ Щодо ставки податку та застосування міжнародного договору
🔸 Окремого висновку щодо ставки 6 % або 15 % та застосування міжнародного договору у фінальній частині ІПК не наведено.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:
📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Важливий лист Мінфіну для маркетплейсів і всіх, хто використовує ФОПів у торгівлі (від 27.04.2026 р. № 11210-02-2/11660 - виклали його вище).

Мінфін підтвердив, що у разі утримання маркетплейсом комісійної винагороди (в результаті чого ФОП на єдиному податку отримує суму коштів, зменшену на суму такої винагороди) негрошові розрахунки на боці ФОПів-платників єдиного податку відсутні - і тому факт такого утримання не призводить до втрати ФОПами статусу платників єдиного податку:

<...> Питання, яке необхідно розглянути, пов’язано з тим, що при проведенні розрахунків за товар маркетплейсом Etsy здійснюється автоматичне утримання комісії з суми виручки, яка може розглядатись контролюючими органами як негрошова форма розрахунків, а отже є порушенням пункту 291.6 статті 291 Податкового кодексу України для перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування. <...>

Отже, у разі здійснення господарських операцій за договором комісії, винагорода є складовою частиною єдиного механізму розрахунків, тому утримання маркетплейсом винагороди за надані послуги комісіонеру під час виплати комісіонеру коштів за реалізований товар, не може призводити до порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування комісіонером <...>

Це важливо, оскільки податкова служба нещодавно висловлювалась з цього приводу фіскально (див. лист від 26.02.2026 р. № 209/2/99-00-21-01-01-02):

<...> Оскільки для цілей оподаткування єдиним податком для юридичної особи ключовим є факт та спосіб розрахунку за товар/послугу, тому автоматичне утримання комісії з виручки відповідно до умов публічної оферти передбачене платформою маркетплейс Eatsy, а саме зарахування на рахунок ТОВ суми коштів, зменшеної на суму таких комісій, є механізмом розрахунку не у грошовій формі, що не дає права юридичній особі - платнику єдиного податку 3 групи застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. <...>

Враховуючи це, ДПС повинна переглянути свою думку.

При цьому звертаємо увагу, що Мінфін розглядав вузьке питання, яке стосується лише маркетплейсу Etsy (тобто це фактично коментар на зазначену вище думку ДПС), але сподіваємось, що ця позиція буде врахована податковою службою для будь-яких маркетплейсів та, в цілому, будь-яких моделей з утриманням у грошовій формі винагороди у посередницьких відносинах за участі платників єдиного податку (оскільки саме негрошових розрахунків у такому разі не відбувається).

Наша команда готова провести податковий аудит ваших операцій з ФОПами-платниками єдиного податку на предмет зазначених ризиків та з урахуванням нової позиції Мінфіну. Звертайтесь:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Шановні панове!

Як часто у вас виникають ситуації, коли зустрічаються цікаві роз’яснення ДПС або судова практика, які можуть знадобитися у майбутньому... Але коли вони стають дійсно потрібні, їх потрібно шукати заново?

Раді повідомити, що ми запустили на нашому сайті розділ «База знань» з групуванням листів ДПС та судових рішень по розділам та темам.

База знань наразі в процесі наповнення, але основний функціонал вже працює. Тож запрошуємо 😉

Посилання на Базу: https://www.1tax.com.ua/base/

📢 Збільшення статутного капіталу ТОВ за рахунок нерозподіленого прибутку та оподаткування реінвестованих дивідендів ПДФО, військовим збором і податком на прибуток

💬 Джерело: ІПК ДПС від 02.04.2026 № 1934/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

📌 Ситуація із звернення

🔸 Єдиним учасником Товариства було прийнято рішення про спрямування нерозподіленого прибутку за минулі роки на збільшення статутного капіталу без нарахування та виплати дивідендів.

🔸 Згідно зі Статутом Товариство має право змінювати, зокрема збільшувати або зменшувати, розмір статутного капіталу.

🤔 Питання платника податків

🔸 Чи прирівнюється до нарахування або виплати дивідендів розподіл прибутку Товариства, що спрямовується на збільшення статутного капіталу, якщо відсутнє рішення учасника про нарахування або виплату дивідендів?

🔸 Чи виникає податкове зобов’язання зі сплати ПДФО та військового збору, якщо учасник прийме рішення про збільшення статутного капіталу Товариства за рахунок нерозподіленого прибутку без нарахування дивідендів?

🔸 Чи виникає дохід в учасника Товариства – фізособи, громадянина України – спрямування нерозподіленого прибутку Товариства на збільшення статутного капіталу, якщо це не змінює відсотковий розмір участі такого учасника?

🔸 Які податкові зобов’язання виникають у Товариства при спрямуванні нерозподіленого прибутку на збільшення статутного капіталу?

📝 Відповідь ДПС

✅ Щодо прирівняння операції до реінвестиції дивідендів

🔸 Збільшення статутного капіталу товариства без додаткових вкладів можливе за рахунок нерозподіленого прибутку товариства.

🔸 При такому збільшенні статутного капіталу склад учасників товариства та співвідношення розмірів їхніх часток у статутному капіталі не змінюються.

🔸 Господарська операція, яка передбачає збільшення статутного капіталу за рахунок отриманого від інвестиційних операцій прибутку, який мав бути розподілений між власниками корпоративних прав, є реінвестицією дивідендів.

🔸 ДПС посилається на визначення реінвестицій у пп. «в» пп. 14.1.81 ПКУ та визначення дивідендів у пп. 14.1.49 ПКУ, відповідно до якого для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника у зв’язку з розподілом чистого прибутку або його частини.

✅ Щодо ПДФО та військового збору при реінвестуванні дивідендів

🔸 Якщо ЮО – емітент корпоративних прав приймає рішення про нарахування дивідендів на користь власників таких корпоративних прав за рахунок нерозподіленого прибутку та реінвестування їх до статутного капіталу цього емітента, сума нарахованих дивідендів не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податків.

🔸 Така сума не оподатковується ПДФО та військовим збором за умови дотримання вимог пп. 165.1.18 ПКУ.

🔸 пп. 165.1.18 ПКУ стосується дивідендів, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій, часток або паїв, емітованих ЮО – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування не змінює пропорцій участі всіх власників у статутному капіталі емітента та в результаті збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

🔸 Щодо військового збору ДПС посилається на пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ, за яким звільняються від військового збору доходи, що згідно з розділом IV ПКУ та підрозділом 1 розділу XX ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізосіб, не підлягають оподаткуванню або оподатковуються за нульовою ставкою, крім окремо визначених винятків.


✅ Щодо податку на прибуток підприємств у Товариства

🔸 Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінрезультату до оподаткування за операціями зі збільшення статутного капіталу за рахунок частини нерозподіленого прибутку минулих років.

🔸 Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінрезультату до оподаткування.


У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий веб. Плануємо розглянути практику податкових перевірок + декілька листів ДПС:

Практика податкових перевірок за тиждень

Роз'яснення ДПС на запити Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, зокрема, розглядаються такі питання:
•⁠ ⁠оподаткування резидентів Дія Сіті;
•⁠ ⁠спрощена система оподаткування;
•⁠ ⁠конструктивні дивіденди;
•⁠ ⁠імпорт безоплатних зразків;
• валютний контроль у разі незначних за вартістю операцій та можливість зарахування зустрічних однорідних вимог за ними;
• сплачені "конструктивні дивіденди": чи можна поставити їх до складу витрат в обліку податку на прибуток?
• авто отримано у фінансовий лізинг з подальшою заміною сторони (замість юридичної особи - первісного отримувача ним стала фізична особа);
• благодійна організація отримала незначні доходи, в результаті чого зарплата директора перевищеє 20% від обсягу доходів: чи є ризик втрати неприбуткового статусу?
• благодійна організація надає приміщення в оренду для його утримання (але дохід від оренди перевищеє такі витрати): чи є ризик втрати неприбуткового статусу?

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_5-travnya/register

📢З 2 травня 2026 року запрацював Єдиний реєстр кваліфікацій – Класифікатор професій (далі – ЄРК-КП).

💼 Його визначення наведено у Кодексі законів про працю України (далі – КЗпП), а також Урядом затверджено постанову від 29.10.2025 №1387 «Деякі питання функціонування Єдиного реєстру кваліфікацій - Класифікатора професій» (далі – постанова № 1387), у якій розкривається уся його наповненість.

Передбачається, що у ЄРК-КП поєднується одразу: Класифікатор професій, Реєстр кваліфікацій та чисельні Довідники кваліфікаційних характеристик професій.
Очікується, що ЄРК-КП буде розміщуватися на окремому сайті або принаймні сторінці, тобто він матиме технічну реалізацію.

‼️ Мета – полегшити роботу: зайшов на одне джерело й одразу підібрав профназву роботи та профстандарт або довідник для розробки посадової чи робочої інструкції.
Передбачається, що профстандарти поступово замінять чисельні Довідники кваліфікаційних характеристик професій.

Стаття 42 КЗпП говорить, що при розробці посадових інструкцій ми повинні взяти за основу відповідний профстандарт, а якщо його немає, то Довідник кваліфікаційних характеристик професій.

⁉️ Тобто, профстандарт може застосовуватися як основа для розробки посадових та робочих інструкцій. Важливо: профстандарти не замінюють посадові інструкції.
З огляду на зазначені зміни виникає декілька питання: чи залишилися чинними посадові інструкції та чи потрібно переглядати та змінювати назви професій після після 2 травня 2026 року?

👉 Так, посадові інструкції залишаються чинними, оскільки, про посадові інструкції не згадується у КЗпП й навіть у проєкті Трудового кодексу. Зараз, як про обов’язковий елемент про них визначено тільки у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. ВИПУСК 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336.

Відповідно, оскільки Довідник залишається чинним й навіть про саму сутність довідників йдеться у постанові № 1387, то й посадові інструкції залишаються чинними.

Класифікатор професій стане частиною ЄРК-КП. Проте, про його скасування чи заміну іншим мова не йде, а отже, і підстав для виправлення назв посад, кодів КП у штатному розписі та кадрових документах немає.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось з вами записом сьогоднішнього вебу. Дякуємо глядачам за питання та активну участь, було дуже цікаво поспілкуватись:

https://www.youtube.com/watch?v=kic6DkRbQ8I

Зараз розглядаємо можливості для законного виведення іноземної валюти. Є досить цікаві та прозорі варіанти. Кому цікаво, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

⚖️ Верховний Суд про призупинення трудових договорів під час дії воєнного стану.

📅 Постанова ВС від 17.04.2026, справа №203/5640/23

🟡 Суть справи:
Роботодавець призупинив дію трудового договору з працівницею, посилаючись на воєнний стан та зменшення обсягів діяльності. Працівниця оскаржила таке рішення та заявила вимоги про відшкодування середнього заробітку.

🔵 Позиція Верховного Суду:
Сам по собі факт воєнного стану чи економічних труднощів не є достатньою підставою для призупинення дії трудового договору. Такий механізм може застосовуватися виключно за наявності доведених обставин, коли одночасно відсутня можливість як надати роботу, так і виконувати її.

💡 Висновок:
Призупинення дії трудового договору є виключним правовим механізмом, застосування якого потребує належного обґрунтування та доказів об’єктивної неможливості виконання обов’язків за трудовим договором обома сторонами, а не формального посилання на воєнний стан.

📩 У разі виникнення питань щодо можливості призупинення трудових договорів у конкретній ситуації, First Pro Tax допоможе оцінити правові ризики, проаналізувати обставини та надати обґрунтовану консультацію, а також забезпечити комплексний супровід з інших питань трудового права:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Виділ: на що звернути увагу на практиці

Виділ давно використовується бізнесом як інструмент реструктуризації, однак його практична реалізація часто викликає більше питань, ніж відповідей.

Попри сформовану позицію Верховного Суду (постанова Великої Палати від 15.11.2023 у справі № 918/119/21) про те, що виділ є формою реорганізації, процедура його проведення має низку особливостей, які важливо враховувати на кожному етапі.

📌 Серед ключових моментів:

- 📩 Повідомлення кредиторів: визначення строків залежить від моделі виділу (зі зменшенням статутного капіталу чи без нього) та здійснюється з урахуванням положень ст. 55, а у разі зменшення статутного капіталу - також і ст. 19 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII

- 📊 Розподільчий баланс: формально достатньо одного документа, однак відсутність деталізації (розшифровок, первинних документів) може створювати додаткові ризики у спорі з контролюючими органами. Складається та підписується всіма учасниками юридичної особи або загальними зборами учасників, як органом, що прийняв рішення про виділ.

- 🧾 Податковий контроль: виділ може розглядатися як підстава для документальної позапланової перевірки відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, хоча це не означає її автоматичного проведення

- ⚖️ Конвертація часток: ключове - збереження відсоткове співвідношення часток учасників (ст. 54 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII), навіть якщо змінюється їх номінальна вартість

- 🏁 Завершення процедури: юридично - з моменту державної реєстрації змін (ч. 4 ст. 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV), але фактично процес триває і після цього (зокрема щодо передачі нерухомого майна та інших активів)

📎 Практика показує: основні ризики пов’язані не з відсутністю регулювання, а з його різним тлумаченням та формальним підходом на окремих етапах.

Тому виділ це не лише реєстраційна дія, а комплексна процедура, яка потребує належного документального супроводу.

🤝 Команда First Pro Tax має значний практичний досвід у супроводжені процедури виділу на всіх етапах та завжди готові професійно допомогти у процедурах реорганізації та мінімізацією податкових і корпоративних ризиків.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Спадкоємець частки в ТОВ не має корпоративних прав до держреєстрації

📎Джерело : Постанова КГС ВС від 03.03.2026 у справі № 924/68/25
https://reyestr.court.gov.ua/Review/134921124


📢Ситуація:

🔸 Після смерті учасника ТОВ його частка увійшла до складу спадщини. Нотаріус призначив управителя спадщини, який разом з іншим учасником провів загальні збори, де було змінено керівника та затверджено нову редакцію статуту.

🔸 Один зі спадкоємців, котрий прийняв спадщину, звернувся до суду, вимагаючи визнати ці рішення недійсними, оскільки вважав, що його корпоративні права порушено, а управитель спадщини не мав повноважень голосувати.


⚖️Висновки Верховного Суду :

🔹 право на частку у статутному капіталі входить до складу спадщини, але корпоративні права не переходять автоматично;

🔹 сам факт прийняття спадщини не означає набуття корпоративних прав;

🔹 спадкоємець набуває статусу учасника Товариства лише після державної реєстрації;

🔹 до цього моменту він не має права брати участь у загальних зборах і голосувати;

🔹 рішення загальних зборів, ухвалені до набуття статусу учасника, не порушують прав спадкоємця, якщо вони не змінюють і не відчужують його частку.


У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Багатьом на Кіпрі надіслали листи від банків із повідомленням про обмін інформацією за правилами CRS з локальними податковими службами (виходячи із податкового резидентства клієнтів банків).

Сталося це буквально сьогодні, і не одноразово (при цьому листи були однотипними).

Це означає, що банк готується передати інформацію за правилами CRS.

При цьому такі листи не створюють обов'язку готувати для банку якусь відповідь/пояснення. Швидше, це сигнал до того, що у банку ви рахуєтесь як нерезиденти (наші партнери на Кіпрі підказали, що місцевим кіпріотам такі листи ніколи не надходили), і якщо у банку є ваш податковий номер в Україні, то інформація про рахунки може бути передана до податкової служби України.

Тому рекомендуємо в таких випадках перевірити - як ви рахуєтеся в банку (резидент або нерезидент), які документи передавалися для відкриття рахунку, включаючи податковий номер України чи іншої країни, а також ще раз переглянути ваші ознаки резидента/нерезидента з точки зору Податкового кодексу України / Конвенції, а також провести інвентаризацію можливих ризиків у разі потрапляння інформації про рахунки в податкову службу України.

У разі виникнення у вас подібних ситуацій, готові провести дзвінок та розробити стратегію подальших дій для зниження ризиків:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар від команди First Pro Tax. Питання, які плануємо розглянути:

• Відео-фіксація під час податкових перевірок

• Представництво повертає кошти головному офісу: чи буде ПДВ?

• Списання інвестиційної нерухомості - наслідки з податку на прибуток та ПДВ

• Практика Верховного Суду - звільнення працівника на підставі прогулу

• Виділ (реорганізація) - ділимось практикою з кейсів, які супроводжувала наша команда

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_12-travnya/register

📢 Повернення внеску до додаткового капіталу ТОВ: коли виникають ПДФО та військовий збір

У ЗІР ДПС України (категорія 103.02) податківці нагадали, що статутом ТОВ може бути передбачено створення додаткового капіталу за рахунок внесків учасників без зміни розміру статутного капіталу та номінальної вартості часток.

Такі внески можуть здійснюватися грошима, цінними паперами або іншим майном, а порядок їх внесення та повернення визначається статутом товариства та/або корпоративним договором.

При цьому ДПС окремо звертає увагу, що при поверненні додаткового капіталу оподаткування ПДФО та військовим збором залежить від правового режиму майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, який визначений статутом товариства та/або корпоративним договором.

Керуючись нормами розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ, п.п. 164.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, ДПС зазначає:

🔸 сума внеску до додаткового капіталу товариства, яка повертається учаснику в межах фактично внесених коштів або майна, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи;

🔹 у разі якщо сума повернення перевищує розмір фактичного внеску, сума такого перевищення включається до оподатковуваного доходу як інший дохід та підлягає оподаткуванню ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

📩 Команда First Pro Tax консультує з питань внесення та повернення додаткового капіталу, податкового структурування операцій і супроводу корпоративних рішень з урахуванням актуальної позиції ДПС та вимог законодавства:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Нагадуємо, що сьогодні об 11.00 проводимо щотижневий веб з податкових та юридичних питань за тиждень.

Нижче посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_12-travnya/register