🌐 Рада прийняла в першому читанні другий законопроект з пакету МВФ.

📱#15111-д – оподаткування цифрових платформ.

✅ За основу - 234

Це доопрацьований текст, який ми значно доопрацювали. Зараз він не стосується вживаних товарів, немає спецрахунків та доступу до банківської таємниці.

Це гарна ініціатива і я з задоволенням її підтримав. А до другому читанні ще доопрацюємо.

Розглянемо цю редакцію законопроекту на наступному щотижневому вебінарі у вівторок

Чи зберігається право на податковий кредит і реєстраційну суму ПДВ при перетворенні юридичної особи?

💬 Джерело
ІПК ДПС від 06.04.2026 № 1982/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство планує після реєстрації платником ПДВ провести реорганізацію шляхом перетворення, тобто змінити організаційно-правову форму.

🔸Після завершення перетворення новоутворена ЮО стане правонаступником Товариства, до якого перейдуть усе майно, усі права та обов’язки Товариства.

🔸 Після перетворення правонаступником буде новоутворена ЮО, при цьому код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника ПДВ не зміниться.

🤔 Питання платника податків:
🔸 Чи має право платник ПДВ, утворений шляхом перетворення та який є правонаступником Товариства, включити до ПК суми ПДВ за ПН / РК, зареєстрованими в ЄРПН, у тому числі тими, реєстрацію яких було відновлено після зупинення, якщо такі суми не були раніше включені до ПК, у межах 365 к. д. з урахуванням перебігу строку на період зупинення реєстрації?

🔸 Чи має право платник ПДВ, утворений шляхом перетворення та який є правонаступником Товариства, використовувати реєстраційну суму, наявну у реорганізованого платника ПДВ?

📝 Відповідь ДПС:

✅ Щодо права на податковий кредит після перетворення
🔸 У разі перетворення ЮО – платника ПДВ за умови дотримання порядку перереєстрації платника ПДВ дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.

🔸 При такому перетворенні не змінюється й індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

🔸 Сама по собі зміна назви ЮО, пов’язана зі зміною її організаційно-правової форми, не є підставою вважати ПН / РК складеними з порушенням вимог ПКУ.

🔸 Відповідно, така зміна не є підставою для невизнання ПК, сформованого за такими ПН / РК.

🔸 ДПС при цьому спирається на правила перереєстрації платника ПДВ, за якими при перетворенні зберігається дата ПДВ-реєстрації, а також на норми щодо формування податкового кредиту на підставі зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

🔸 Право на податковий кредит за зареєстрованими ПН / РК зберігається протягом 365 к.д. з дати їх складення, а у випадку зупинення реєстрації застосовуються правила, встановлені ПКУ для таких документів.

🔸 Особа втрачає право на ПК з моменту анулювання її реєстрації платником ПДВ.

✅ Щодо використання реєстраційної суми у СЕА ПДВ
🔸 У разі перетворення ЮО – платника ПДВ, якщо дотримано вимоги щодо перереєстрації, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що за таких умов електронний рахунок платника ПДВ не змінюється.

🔸 Так само не змінюються й показники такого платника у СЕА ПДВ, у тому числі реєстраційна сума, що обчислюється автоматично за формулою, визначеною ПКУ і Порядком № 569.

🔸 Електронний рахунок закривається лише у разі анулювання реєстрації платника ПДВ, а при належній перереєстрації у зв’язку з перетворенням такого анулювання не відбувається.

✅ Щодо умов, за яких діє така позиція
🔸 ДПС прямо пов’язує обидва висновки з дотриманням вимог порядку перереєстрації платника ПДВ, визначених п. 183.15 ПКУ та розділом IV Положення № 1130.

🔸 Для перереєстрації платник ПДВ подає до ДПС, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 р.д., що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.

👇 Коментар від команди First Pro Tax:
- зазначена ІПК отримана на наш запит (по клієнту) з саме такими висновками, на які ми розраховували;
- головний висновок - при перетворенні податкова позапланова перевірка не проводиться (у разі відсутності від'ємного значення з ПДВ);
- правонаступник зберігає право на включення податкових накладних до декларації, які були складені на компанію до перетворення;
- реєстрацій ліміт з ПДВ переноситься автоматично.

У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Постачання наземного роботизованого комплексу (НРК): звільнення від ПДВ операції з постачання товару оборонного призначення.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 20.03.2026 № 1669/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 Товариство є виробником наземного роботизованого комплексу (НРК), назва та технічні характеристики якого наведені у зверненні.
🔸 НРК класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8704 60 00 00.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникає питання:
🔸 чи звільняється від оподаткування ПДВ операція з постачання НРК, який класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8704 60 00 00 та буде використовуватися для забезпечення потреб безпеки і оборони?

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Підпункт 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ передбачає звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених згідно з п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону № 808, які класифікуються за відповідними групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД.

✅ Таке звільнення діє тимчасово:
🔸на період проведення антитерористичної операції; та/або
🔸здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації; та/або
🔸запровадження воєнного стану.

✅ Зокрема, за абз. «д» пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ таке звільнення поширюється на товари, що класифікуються за позиціями 8702 – 8705 згідно з УКТ ЗЕД, але лише для:
🔸 автомобілів спеціального призначення;
🔸 радіолокаційних станцій та причепів до них;
🔸 мобільних ремонтних майстерень, які використовуються в оборонних цілях;
🔸 пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані знімною бронею.

✅ Для цілей застосування абз. «д» пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ перелік транспортних засобів, що належать до категорії автомобілів спеціального призначення, у ПКУ прямо не визначений.

✅ Отже, якщо НРК:
🔸 є транспортним засобом (автомобілем) спеціального призначення; та
🔸 належить до категорії товарів оборонного призначення згідно з п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону № 808; та
🔸 класифікується за товарними позиціями 8702 – 8705 згідно з УКТ ЗЕД; та
🔸 постачається у межах державного контракту (договору); та
🔸 а Товариство має статус виконавця або співвиконавця державного контракту, а покупець - статус державного замовника,

✅ то така операція з постачання на митній території України такого НРК підлягає звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

✅ У разі здійснення таких звільнених від оподаткування ПДВ операцій, зокрема відповідно до пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, положення п. 198.5 та ст. 199 ПКУ щодо них не застосовуються.

☝️Отже, контролюючі органи в першу чергу аналізують:
- коректність класифікації за УКТ ЗЕД (8702–8705);
- чи є товар саме “спеціального призначення” в розумінні Закону № 2344-III ;
- наявність державного контракту та статус сторін (виконавець / держзамовник);
- відповідність товару визначенню оборонного призначення за Законом № 808.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо завтра об 11.00 на наш щотижневий оглядовий вебінар, присвячений актуальним податковим та юридичним питанням.

Плануємо розглянути наступні питання:

• Огляд законопроєкту щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (15111-д)
• Продовження розгляду рішень Верховного суду з міжнародного оподаткування - щодо бенефіціарного власника доходів
• Переоцінка незавершеного виробництва: чи призводить до коригувань з податку на прибуток?
• Щодо відмітки в декларації про незастосування коригувань з податку на прибуток: чи потрібно її зазначати у кожній декларації?
• ФОП  на єдиному податку отримує компенсацію комунальних платежів віл орендаря: стала позиція контролюючого органу.
• Чи має право ФОП платник єдиного податку здавати в оренду нерухомість, яка належить йому на праві спільної сумісної власності.
• Чи застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування при зменшенні корисності капітальних інвестицій.
• Рішення про незастосування коригувань: чи достатньо відобразити з декларації лише один раз.

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_14-kv-tnya/register

Ділимось записом сьогоднішнього вебінару. Розлядали законопроєкт щодо оподаткування цифрових платформ, судову практику з міжнародного оподаткування та декілька цікавих листів (щодо відмітки про незастосування коригувань з податку на прибуток та переоцінки капітальних інвестицій)📢️️

https://www.youtube.com/watch?v=oYSN9anZJHs

📢 Про продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним договором 📆

📎 Дана ситуація описана в  постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.05.2025 у справі № 240/12058/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/127486437

📢 Ситуація:

🔸 Платник податків звернувся до Міністерства економіки України  із проханням видати висновок про продовження граничних строків розрахунків за спірною операцією з імпорту складного технічного виробу для оновлення виробничої лінії, який виготовляється під індивідуальне замовлення у строки, які перевищують 180 днів, надаючи всі необхідні документи. Проте Мінекономіки відмовило у надані висновку, оскільки наданий додаток до контракту відносився до іншого контракту, що не стосується теми розгляду.

🔸 Платник повторно подав документи, виправивши помилки, але знову отримав відмову — із формулюванням, що операція не відповідає критеріям, встановленим Порядком №104.

⚖️ Висновки Суду:

▫️ за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку;

▫️ наданий платником контракт за своїм характером відноситься до операцій з постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів (відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №104 ) ;

▫️ Мінекономіки формально підійшло  до розгляду заяви платника щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ за договором (контракту) та не повною мірою з`ясувало наявність чи відсутність підстав для продовження строків розрахунків.

✅ Верховний суд задовольнив касаційну скаргу платника податків.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Всім, хто має справу з виплатою дивідендів з української ТОВ на КІК (за якою безпосередньо або десь далі у ланцюгу стоїть бенефіціар - резидент України), нагадуємо, що наразі позиція ДПС досить ліберальна - а саме, якщо ТОВ утримала податок на репатріацію за ставкою, передбаченою Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, то ПДФО та військовий збір на рівні бенефіціара - резидента України не сплачується ані при виплаті дивідендів на КІК (тобто в порядку наскрізних дивідендів), ані при отриманні цих дивідендів бенефіціаром від КІК (звісно, якщо такий розподіл на бенефіціара здійснювався).

Це важливо, адже раніше ДПС погоджувалась з таким порядком оподаткування лише у разі, якщо податок на репатріацію при виплаті дивідендів на КІК сплачувався у базовому розмірі, передбаченому ПКУ, - а саме, за ставкою 15%.

На позаминулому вебінарі ми розповідали про цей лист ДПС з ліберальним висновком. Нижче дублюємо його:

Враховуючи викладене, у разі якщо дохід, отриманий КІК у вигляді дивідендів від юридичної особи – резидента України, були оподатковувані у порядку, визначеному п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, а саме за ставкою, визначеною положеннями Конвенції, то сума таких дивідендів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента України, ані при виплаті дивідендів юридичною особою резидентом України на користь КІК, ані при сплаті таких дивідендів від КІК фізичній особі – резиденту Україні, яка є засновником (акціонером) такої КІК. Тобто зазначений дохід не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

У разі якщо ви плануєте здійснювати такі операції і не включати відповідну суму дивідендів до декларації фізичої особи - бенефіціара, рекомендуємо вам отримати таку саму ІПК (адже навіть зазначений вище висновок був отриманий від ДПС лише після подання уточнюючого запиту). Ми розуміємо, що часу на отримання ІПК до 1 травня вже не багато, але це вирішується досить просто - або декларується сума дивідендів, а після отримання ІПК подається уточнююча декларація на зменшення (час для цього є, адже податок за декларацією повинен бути сплачений до 1 серпня), або ж сума дивідендів не декларується і у випадку отримання негативної ІПК (хоча це малоймовірно, враховуючи зазначений вище висновок ДПС) подається уточнююча декларація на збільшення - без застосування штрафних санкцій (на період військового стану діє звільнення).

У разі виникнення будь-яких питань по цьому напрямку, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Мінекономіки знову перевіряє критично важливі підприємства!

Міністерство економіки України повторно проводить моніторинг підприємств, які мають статус критично важливих, та надсилає листи з вимогою надати пакет документів для підтвердження відповідності критеріям.

📌 Це стандартна практика - аналогічні перевірки вже проводились минулого року.

❗️ У нових листах зазначено, що до 22 квітня 2026 року необхідно подати:
- витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків із бюджетом та ЄСВ (сформований з 01.01.2026);
- щомісячний податковий розрахунок доходів фізичних осіб і сум утриманих податків, а також ЄСВ за січень–березень 2026 року.

⚠️ Важливо: ця вимога стосується лише тих підприємств, які отримали відповідні листи від Мінекономіки.

👉 Рекомендуємо:
- перевірити вхідну пошту, включаючи папку «Спам»;
- переглянути всі електронні адреси, які зазначались як контактні при поданні документів.

❗️Якщо лист отримано - вимогу потрібно виконати. Якщо не  отримали – нічого не надаєте. 
☝️Якщо вам потрібна допомога з підготовкою документів або супровід у взаємодії з Мінекономіки - команда First Pro Tax готова оперативно підключитися та забезпечити структурований підхід і повний супровід на кожному етапі.

У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий вебінар, присвячений податковим та юридичним питанням.

Плануємо розглянути наступні теми:

Практика податкових перевірок

Виплата відсотків на користь КіпрКо - Верховний Суд щодо застосування Конвенції з огляду на наявність ознак постійного представництва

Отримання фізичною особою іноземних доходів від іноземного брокера - у вигляді дивідендів / інших доходів: які особливості оподаткування?

Чи потребує довідка від нерезидента - резидента Польщі проставлення апостилю для цілей застосування Конвенції? (у тому числі, для зарахування в Україні податків, сплачених у Польщі)

⁠Яка дата вважається датою отримання доходу ФОП – платником ЄП третьої групи, якщо виручка в іноземній валюті зараховується на розподільчий рахунок, а на наступний день або пізніше банк перераховує її на поточний валютний рахунок такого платника?

⁠⁠Яка сума вважається доходом ФОП – платника ЄП (другої – третьої груп) у разі отримання виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги): сума, визначена в договорі (контракті), чи сума, що надійшла за договором (контрактом) на валютний рахунок, зменшена на суму комісії банку?

⁠⁠Яка дата вважається датою отримання доходу ФОП – платником ЄП, якщо кошти, отримані від здійснення ЗЕД, зараховані на рахунок, відкритий у системах PAYONEER та WISE, та впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду перераховані на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності?

⁠⁠Міжнародна технічна допомога, коли застосовується звільнення від ПДВ

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_21-kv-tnya/register

📢 Звертаємо увагу ще на одну судову справу - розглянута у апеляційній інстанції на користь ДПС, сама ДПС розмістила цю новину на сайтах своїх регіональних управлінь:
Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026р. у справі № 380/20796/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135259142).

🔔Фактичні обставини - ДПС-відповідач наполягає:

🔹 ТОВ зависило адміністративні витрати на суму 30027575 грн., врахувавши у їх складі послуги, отримані від нерезидентів, а саме: консультаційні послуги в сфері кадрової політики, бонусної політики, тренувальних та навчальних програм, підбору персоналу, послуги з навчання та
проведення семінарів, інформаційно-технологічні послуги для окремих бізнес-підрозділів, інформаційно-консультаційні послуги з питань фінансової діяльності, розвитку та ведення бізнесу, управління ризиками, аналізу платоспроможності контрагентів, визначення діючих та потенційних конкурентів, проведення дослідження ринку збуту тощо.
Причиною порушення є дефектність наданих до перевірки первинних документів (актів здавання-приймання послуг): неповнота відомостей, внесених до таких документів (не зазначено, які саме консультаційні послуги надавали, які засоби використовувались для надання послуг, у якому вигляді послуги були надані, розрахунок вартості послуг, які спеціалісти надавали послуги тощо), внаслідок чого відсутнє підтвердження фактичного придбання послуг у таких нерезидентів та їх зв`язок з провадженням господарської діяльності, та відсутня підстава для включення їх вартості до витрат.

🔹ТОВ не нарахувало податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 2902191 грн. згідно із ст.199 ПКУ, не проведено розрахунок частки використання товарів/послуг/необоротних активів в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. Неоподатковувані операції - постачання на експорт звільненої від оподаткування ПДВ (за ст. 197ПКУ та п. 2 р. ХХ ПКУ) продукції - макулатури.

⚠️Коментар команди First Pro Tax:
- рекомендуємо передчасно подбати про належне оформлення первинки, отриманої від постачальників, у т.ч. це стосується і нерезидентів, та додаткових документів, які розкривають суть наданих послуг. Як бачимо контролери, на практиці, апелюють до її оформлення та не підтверджують витрати при виявленні дефектів, про що ми регулярно нагадуємо;

- реалізація продукції на експорт не відміняє застосування пільги з ПДВ, тому частка по таким операціям також розраховується за нормою ст. 199 ПКУ.

Будемо надалі слідкувати за розглядом цієї справи у касаційному провадженні.

У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Розглядали досить цікаві питання щодо практики податкових перевірок, судова практика (податок на репатріацію) та листи ДПС щодо іноземних доходів та ФОПів:

https://www.youtube.com/watch?v=Ba9oZTqCB3M

📢 Ненадання облікових документів під час фактичної перевірки

📌Джерело: Постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 03.03.2026 року у справі № 140/6980/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/134590838

⚠️ Суть спору:

✔️ Податковим органом проведено фактичну перевірку платника податків щодо ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації.
✔️ Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено факт реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а документи, які підтверджують облік та походження товарів, не були надані для перевірки.
✔️ Однак платник податків стверджує, що документи товарного обліку були наявні в електронній формі і про можливість ознайомлення з ними було повідомлено перевіряючих, однак, бажання ознайомитися з документами перевіряючі не виявили.


👮‍♂️Позиція ДПС:

▫️ платник зобов’язаний надати документи обліку товарів на початок фактичної перевірки;

▫️ такий обов’язок виникає без окремої письмової вимоги контролюючого органу в наданні облікових документів;

▫️ ненадання документів під час перевірки є самостійною підставою для застосування штрафу.


👉 Позиція платника податків:

🔸 документи товарного обліку були фактично наявні та велися в електронному форматі;

🔸 перевіряючі були повідомлені про можливість ознайомлення з ними;

🔸 облікові документи були подані до контролюючого органу в процедурі адміністративного оскарження разом із скаргою на податкове повідомлення-рішення;

🔸 податковий орган повинен був витребувати документи або направити відповідний запит.


⚖️Позиція Верховного Суду:

🔹 відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПКУ обов’язок надати документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, виникає з моменту початку перевірки та не потребує додаткової письмової вимоги ;

🔹 згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПКУ ненадання документів прирівнюється до їх відсутності;

🔹 подання документів після прийняття рішення за результатами перевірки не впливає на правомірність висновків податкового органу;

🔹 у разі, якщо перевіряючі не врахували документи, платник повинен самостійно направити їх безпосередньо до контролюючого орану до закінчення перевірки.

✅ Отже, сам факт існування облікових документів (у тому числі в електронній формі) не звільняє від обов’язку їх надання контролюючому органу під час перевірки. Ненадання документів прирівнюється до їх відсутності та є підставою для нарахування штрафу.

🖊В даній ситуації Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та прийняв рішення на користь ДПС.


У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📑 До законопроекту №15111д про оподаткування цифрових платформ (який МВФ, і який був прийнятий у першому читанні минулого пленарного тижня) подано 3529 правок)

Тож на найближчий пленарний тиждень його фізично не встигнемо винести, а розгляд буде вже у травні.

Як ми і казали під час огляду цього законопроеєкту на одному з наших минулих вебів, більш детально його доцільно оглядати вже після правок

📢 Викрадення предмета лізингу не звільняє від платежів, але виключає неустойку

📌 Джерело: Постанова КГС Верховного Суду від 25.03.2026 у справі № 916/5151/24.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/135386064

Ситуація:

🔸 Лізингодавець звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованості за договором фінансового лізингу(лізингові платежі, штрафні санкції, інфляційні втрати і 3 % річних)

🔸 Натомість лізингоодержувач подав зустрічний позов, вимагаючи звільненими його від сплати платежів після 24.02.2022 у зв’язку з окупацією території та викраденням автомобіля, який є предметом лізингу.

Позиція судів попередніх інстанцій:

🔘Суди попередніх інстанцій прийняли рішення на користь лізингодавця, зобов’язуючи лізингоодержувача сплатити заборгованість за договором фінансового лізингу, включаючи платежі, штрафні санкції (апеляційний суд зменшив їх на 90%), пеню та інфляційні втрати.

⚖️Висновки Верховного Суду:

🔹 для застосування неустойки за неповернення майна (ст. 785 ЦКУ) необхідна наявність вини боржника;

🔹 покладення на лізингоодержувача ризику втрати майна означає його обов’язок відшкодувати вартість втраченого автомобіля (відповідно до ст. 22 Закону України «Про фінансовий лізинг»), однак не створює підстав для одночасного нарахування неустойки за його неповернення. У разі викрадення автомобіля, зокрема окупаційними військами, вина лізингоодержувача у простроченні повернення відсутня;

🔹 лізингові платежі за своєю правовою природою не можна ототожнювати з орендною платою, з огляду на те, що вони включають відшкодування частини вартості предмета лізингу;

🔹 положення ч. 6 ст. 762 ЦКУ щодо звільнення наймача від плати за користування майном не застосовуються до договору фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів;

🔹 факт викрадення автомобіля та неможливість його використання не змінюють фінансової природи зобов’язання. Лізингові платежі, включаючи комісію, є відшкодуванням витрат лізингодавця на придбання майна та платою за фінансування. Тому звільнення від їх сплати на підставі ст. 762 ЦКУ суперечило б суті фінансового лізингу, за якою лізингоодержувач, отримавши актив і прийнявши на себе ризики, зобов’язаний повернути вкладені кошти з узгодженою дохідністю.

✅ Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу: скасував рішення судів у частині стягнення неустойки за неповернення предмета лізингу та відмовив у цій частині позову, залишивши в силі стягнення основної заборгованості, штрафу, зменшеної пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Зустрічний позов про звільнення від сплати лізингових платежів залишено без задоволення.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар, присвячений податковим та юридичним новинам. Плануємо розглянути наступні питання:

Практика податкових перевірок за тиждень

Звітування з КІК - залишилось ще декілька днів до граничної дати, розглядаємо практичні аспекти та актуальні листи ДПС з цього питання

Звіт ОЕСД щодо динаміки оподаткування зарплат у світі (статистика за 2025 рік)

ТОВ-агент (повірений) отримує від споживачів кошти за послуги, які надає компанія-нерезидент: чи оподатковуються ці кошти ПДВ?

Внески фізичною особою в додатковий капітал ТОВ (без збільшення статутного капіталу) та їх повернення: які податкові наслідки?

⁠Комплексна експедиторська послуга для цілей ПДВ

⁠Чи може бути складена зведена податкова накладна при отриманні послуг від нерезидента, місце постачання яких на митній території України, якщо послуги мають безперервний або ритмічний характер постачання?
⁠
Судова практика щодо повноти надання документів при перевірці

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_28-kv-tnya/register

Вже за 20 хвилин починаємо вебінар, приєднуйтесь
Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_28-kv-tnya/register

Панство, ділимось з вами записом вчорашнього вебу. Обговорили проблематику КІК (актуальні проблеми та питання, у тому числі при користуванні електронним кабінетом ДПС), класну ІПК з питань ПДВ, яку ми нещодавно отримали для компанії-клієнта, судові рішення та листи ДПС:

https://www.youtube.com/watch?v=DxlBLpLpFZQ