📢 Чи законна перевірка ДПС під час перетворення юрособи ❓

🖊Джерело: постанова КАС ВС від 22.01.2026р. по справі №580/374/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/133507726

🔍 Ситуація:

▫️ Підприємство перебувало у стані припинення в результаті реорганізації шляхом перетворення.

▫️ Податковий орган призначив документальну позапланову перевірку підприємства на підставі пп. 78.1.7 ПКУ.

▫️ В результаті перевірки були винесені ППР.

▫️ Підприємство оскаржив їх, оскільки були відсутні підстави для проведення перевірки.


👮‍♂️Позиція контролюючого органу:

🔻 перебування юрособи у стані припинення є підставою для проведення перевірки відповідно до п.78.1.7 ПКУ

🔻 реорганізація (у тому числі перетворення) фактично тягне за собою припинення юридичної особи, яка реорганізується, та створення нової юридичної особи

🔻отже перевірна проведена правомірно, а ППР є законними


👤Позиція платника податків:

🔹 Перетворення прямо виключене із підстав для перевірки за пп. 78.1.7 ПКУ, а отже у податкового органа були відсутні підстави для проведення перевірки

⚖️Позиція Верховного Суду:

✅ Пп. 78.1.7 ПК України прямо передбачає, що перевірка можлива у разі реорганізації, крім перетворення.

✅ Відповідно до ст. 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

✅ Відсутність законної підстави для перевірки є істотним порушенням, яке виключає легальність контрольного заходу і його результатів.

✅ Процедурна незаконність перевірки є самостійною та достатньою підставою для скасування ППР без аналізу їх суті.

✔️Верховний Суд залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Знищення ТМЦ внаслідок бойових дій: чи нараховуються «компенсуючі» ПДВ зобов’язання за п. 198.5 ПКУ та які документи це підтверджують.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 26.02.2026 № 1114/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 Внаслідок збройної агресії рф та бойових дій були знищені (згоріли) товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), що належали ТОВ та зберігалися в орендованому складському приміщенні.
🔸 Такі ТМЦ були придбані з ПДВ та використовувалися у господарській діяльності ТОВ.
🔸 Суми ПДВ за такими ТМЦ були віднесені до податкового кредиту.
🔸 Факт знищення ТМЦ підтверджується відповідними документами, зокрема актами інвентаризації, документами від орендодавця, довідками та / або повідомленнями компетентних органів.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 чи необхідно нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ у разі знищення ТМЦ;
🔸 чи можна застосувати положення п. 189.9 ПКУ у разі знищення ТМЦ, що відбулося не за рішенням ТОВ, а внаслідок форс-мажору;
🔸 чи вважається знищення ТМЦ використанням їх у негосподарській діяльності для цілей оподаткування ПДВ;
🔸 які саме документи є достатніми для підтвердження факту знищення ТМЦ та відсутності обов’язку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Норми абз. 1, 2 та 5 п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ стосуються придбаних з ПДВ товарів (у тому числі ТМЦ), які не класифікуються як основні засоби, та які знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного / надзвичайного стану.

✅ Якщо такі товари придбавалися платником для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили, то згідно з п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ вони не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.

✅ У такій ситуації обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, а також складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами п. 198.5 ПКУ у платника не виникає.

✅ Підтвердження знищення (втрати) товарів, які не класифікуються як основні виробничі або невиробничі засоби, внаслідок дії обставин непереборної сили повинно здійснюватися на підставі відповідних документів та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини, отриманого відповідно до Закону № 671.

✅ Норми абз. 2 п. 189.9 ПКУ та положення УПК № 673 застосовуються у разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів, зокрема у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили.

✅ Для підтвердження правомірності застосування абз. 2 п. 189.9 ПКУ та відсутності підстав для нарахування ПДВ зобов’язань у зв’язку із знищенням або руйнуванням основних виробничих або невиробничих засобів застосовується перелік документів, визначений в УПК № 673, залежно від обставин, які призвели до такого знищення або руйнування.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий вебінар, на якому ми продовжимо розглядати практику Верховного Суду з міжнародного оподаткування, запити з КІК та інші питання.

Плануємо до огляду наступні питання:

• Наскрізні дивіденди при виплаті з УкрКо на компанію - КІК: ДПС ставить крапку?
• Запити щодо КІК: чим наразі цікавиться ДПС?
• Сімейні фонди у Польщі: які податкові переваги?
• Огляд практики Верховного суду з міжнародного оподаткування:
⁠- питання іноземних представництв - критерії визнання постійного представництва, розмежування комерційних та некомерційних представництв;
⁠- статус бенефіціарного власника доходів для цілей застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування - досить багато кейсів;
⁠- щодо заміни сторони за договором позики-нерезидента (кредитора), який вже ліквідований; 
⁠- про відсутність у платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % обов’язку нараховувати та сплачувати ПДВ при отриманні послуг від нерезидента, місце - постачання яких – митна територія України

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_7-kv-tnya/register

ДПС оприлюднила показники рівня сплати податку на прибуток за 2025 рік у розрізі видів діяльності (КВЕДів).

Джерело: https://tax.gov.ua/diyalnist-/rezalt/997329.html

Рекомендуємо переглянути їх, оскільки невідповідність цим показникам може призводити до запитів від ДПС, а іноді і до податкових перевірок. Щодо перевірок, то:

• такі ознаки як "рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю", "рівень сплати податку на прибуток знизився на 50 та більше відсотків порівняно з календарним роком, що передував останній документальній плановій перевірці платника податків" є ознаками високого ступіню ризику при формуванні плану-графік податкових перевірок;

• ознака "рівень сплати податку на прибуток банку нижчий за рівень сплати податку за відповідною галуззю" є ознакою середнього ступіню ризику;

Команда First Pro Tax на постійній основі готує пояснення на запити ДПС, супроводжує податкові перевірки та здійснює їх оскраження. У разі будь-яких питань по цьому напрямку, просимо звертатись:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Порушення процедури розгляду заперечень як підстава для скасування ППР

📎Джерело: постанова КАС ВС від 08.01.2026р. по справі № 160/8485/23
https://reyestr.court.gov.ua/Review/133174547

📢Суть спору:

▫️Підприємством подано податкову декларацію з ПДВ та заявлено про бюджетне відшкодування ПДВ за операціями з імпорту товарів;
▫️Податковим органом було відмовлено у відшкодуванні, оскільки платником податків не було надано первинних документів в ході перевірки.

👮‍♂️Позиція ДПС:

🔺 Платник не надав первинних документи під час перевірки, відповідно до п. 44.6 ПКУ такі документи вважаються відсутніми
🔺 Отже, податковий кредит та бюджетне відшкодування сформовані безпідставно

👥Позиція платника:

🔹Товариством на запити контролюючого органу надані всі первинні та інші документи в межах заявленої до відшкодування суми ПДВ
🔹Запити контролюючого органу були надані з порушенням вимог ПКУ, а саме: направлені пізніше ніж за 5 робочих днів до завершення перевірки, виходили за межі періоду перевірки та стосувалися конфіденційної інформації
🔹Також податковий орган порушив право платника податків на участь у розгляді заперечень, оскільки не повідомив про дату і час розгляду

👩‍⚖️Позиція Суду:

✅ Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами п.44.6 ст. 44 ПКУ до їх відсутності
✅ Водночас платник має право додати документи після перевірки до прийняття рішення
✅ Відповідно до п. 86.7 ст.86 ПКУ платник податків має право на надання заперечень на висновки акта перевірки та додаткових первинних й інших документів на їх спростування на розгляд відповідної комісії контролюючого органу, а також право бути присутнім при розгляді своїх заперечень.
✅ В свою чергу контролюючий орган зобов’язаний розглянути заперечення, врахувати надані документи та повідомити платника про час і місце проведення розгляду

👉 Верховний Суд зазначив, що ППР, прийняті без належного розгляду заперечень платника та без забезпечення його права на участь у такому розгляді, є протиправними та підлягають скасуванню.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Відбулися зміни у критеріях визначення учасників "Клубу білого бізнесу", Мінфін затвердив зміни наказом № 168 від 24.03.2026р. та уточнив їх наказом № 177 від 30.03.2026р.

Нагадаємо, "Клуб білого бізнесу" – це неофіційна назва переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, створений з метою стимулювання та підтримки легального розвитку підприємницької діяльності в Україні. Створений на час дії воєнного стану в Україні по 31 грудня року, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

✅ Стисло про основні зміни критеріїв для формування його учасників:

1) Уточнено критерії щодо податку на прибуток: показник рівня сплати має дорівнювати/перевищувати середній показник по галузі за останні чотири квартали серед юридичних осіб на загальній системі при декларуванні об'єкту оподаткування більше 0 гривень.
2) Уточнено визначення періоду врахування показників сплати по ПДВ: залежно від місяця формування переліку учасників.
3) Посилено вимоги рівня оплати праці: показник середньомісячної нарахованої/виплаченої заробітної плати має бути не менше середньої у відповідної галузі і відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1; він не може бути нижчим за мінімальну зарплату; середньомісячна кількість працівників має бути не менше ніж 5 осіб; врегульовано випадки, коли у певній галузі відсутні інші платники.
4) Змінено вимогу щодо застосованих до учасника штрафних санкцій: у попередній редакції наказу факти порушень щодо подання звітності мали бути відсутні, тепер допускається наявність застосованого та сплаченого штрафу протягом останніх трьох місяців у розмірі не вище однієї мінімальної заробітної плати (крім оскаржуваних рішень).
5) Додана вимога (у попередній редакції наказу була відсутня) щодо наявності у ЄДР інформації про кінцевого бенефіціарного власника і відсутності відмітку про можливу недостовірність такої інформації/структури власності або наявна інформація про зазначення у структурі власності обґрунтованої причини відсутності кінцевого бенефіціара.
✅ У разі виявлення факту невідповідності учасника, його виключення з переліку відбувається протягом 3 робочих днів (раніше у день виявлення).

Отже, як бачимо, контролюючі органи працюють у напрямку подальшого врегулювання участі у Клубі.

У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось записом вчорашнього вебу (не встиг викласти вчора, оскільки був на виїзді з поганим інтернетом).

На вебі, окрім практики Верховного Суду з міжнародного оподаткування, розглянули оновлений ліберальний підхід ДПС до конструктивних дивідендів, зміст нещодавніх запитів з питань КІК, а також непересічне рішення Верховного Суду з ліберальним висновком щодо ПДВ при імпорті послуг платниками єдиного податку.

Посилання на запис нижче:

https://www.youtube.com/watch?v=nEQ67PMfsRo

🌐 Рада прийняла в першому читанні другий законопроект з пакету МВФ.

📱#15111-д – оподаткування цифрових платформ.

✅ За основу - 234

Це доопрацьований текст, який ми значно доопрацювали. Зараз він не стосується вживаних товарів, немає спецрахунків та доступу до банківської таємниці.

Це гарна ініціатива і я з задоволенням її підтримав. А до другому читанні ще доопрацюємо.

Розглянемо цю редакцію законопроекту на наступному щотижневому вебінарі у вівторок

Чи зберігається право на податковий кредит і реєстраційну суму ПДВ при перетворенні юридичної особи?

💬 Джерело
ІПК ДПС від 06.04.2026 № 1982/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство планує після реєстрації платником ПДВ провести реорганізацію шляхом перетворення, тобто змінити організаційно-правову форму.

🔸Після завершення перетворення новоутворена ЮО стане правонаступником Товариства, до якого перейдуть усе майно, усі права та обов’язки Товариства.

🔸 Після перетворення правонаступником буде новоутворена ЮО, при цьому код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника ПДВ не зміниться.

🤔 Питання платника податків:
🔸 Чи має право платник ПДВ, утворений шляхом перетворення та який є правонаступником Товариства, включити до ПК суми ПДВ за ПН / РК, зареєстрованими в ЄРПН, у тому числі тими, реєстрацію яких було відновлено після зупинення, якщо такі суми не були раніше включені до ПК, у межах 365 к. д. з урахуванням перебігу строку на період зупинення реєстрації?

🔸 Чи має право платник ПДВ, утворений шляхом перетворення та який є правонаступником Товариства, використовувати реєстраційну суму, наявну у реорганізованого платника ПДВ?

📝 Відповідь ДПС:

✅ Щодо права на податковий кредит після перетворення
🔸 У разі перетворення ЮО – платника ПДВ за умови дотримання порядку перереєстрації платника ПДВ дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.

🔸 При такому перетворенні не змінюється й індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

🔸 Сама по собі зміна назви ЮО, пов’язана зі зміною її організаційно-правової форми, не є підставою вважати ПН / РК складеними з порушенням вимог ПКУ.

🔸 Відповідно, така зміна не є підставою для невизнання ПК, сформованого за такими ПН / РК.

🔸 ДПС при цьому спирається на правила перереєстрації платника ПДВ, за якими при перетворенні зберігається дата ПДВ-реєстрації, а також на норми щодо формування податкового кредиту на підставі зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

🔸 Право на податковий кредит за зареєстрованими ПН / РК зберігається протягом 365 к.д. з дати їх складення, а у випадку зупинення реєстрації застосовуються правила, встановлені ПКУ для таких документів.

🔸 Особа втрачає право на ПК з моменту анулювання її реєстрації платником ПДВ.

✅ Щодо використання реєстраційної суми у СЕА ПДВ
🔸 У разі перетворення ЮО – платника ПДВ, якщо дотримано вимоги щодо перереєстрації, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що за таких умов електронний рахунок платника ПДВ не змінюється.

🔸 Так само не змінюються й показники такого платника у СЕА ПДВ, у тому числі реєстраційна сума, що обчислюється автоматично за формулою, визначеною ПКУ і Порядком № 569.

🔸 Електронний рахунок закривається лише у разі анулювання реєстрації платника ПДВ, а при належній перереєстрації у зв’язку з перетворенням такого анулювання не відбувається.

✅ Щодо умов, за яких діє така позиція
🔸 ДПС прямо пов’язує обидва висновки з дотриманням вимог порядку перереєстрації платника ПДВ, визначених п. 183.15 ПКУ та розділом IV Положення № 1130.

🔸 Для перереєстрації платник ПДВ подає до ДПС, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 р.д., що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.

👇 Коментар від команди First Pro Tax:
- зазначена ІПК отримана на наш запит (по клієнту) з саме такими висновками, на які ми розраховували;
- головний висновок - при перетворенні податкова позапланова перевірка не проводиться (у разі відсутності від'ємного значення з ПДВ);
- правонаступник зберігає право на включення податкових накладних до декларації, які були складені на компанію до перетворення;
- реєстрацій ліміт з ПДВ переноситься автоматично.

У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Постачання наземного роботизованого комплексу (НРК): звільнення від ПДВ операції з постачання товару оборонного призначення.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 20.03.2026 № 1669/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 Товариство є виробником наземного роботизованого комплексу (НРК), назва та технічні характеристики якого наведені у зверненні.
🔸 НРК класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8704 60 00 00.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникає питання:
🔸 чи звільняється від оподаткування ПДВ операція з постачання НРК, який класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8704 60 00 00 та буде використовуватися для забезпечення потреб безпеки і оборони?

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Підпункт 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ передбачає звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених згідно з п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону № 808, які класифікуються за відповідними групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД.

✅ Таке звільнення діє тимчасово:
🔸на період проведення антитерористичної операції; та/або
🔸здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації; та/або
🔸запровадження воєнного стану.

✅ Зокрема, за абз. «д» пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ таке звільнення поширюється на товари, що класифікуються за позиціями 8702 – 8705 згідно з УКТ ЗЕД, але лише для:
🔸 автомобілів спеціального призначення;
🔸 радіолокаційних станцій та причепів до них;
🔸 мобільних ремонтних майстерень, які використовуються в оборонних цілях;
🔸 пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані знімною бронею.

✅ Для цілей застосування абз. «д» пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ перелік транспортних засобів, що належать до категорії автомобілів спеціального призначення, у ПКУ прямо не визначений.

✅ Отже, якщо НРК:
🔸 є транспортним засобом (автомобілем) спеціального призначення; та
🔸 належить до категорії товарів оборонного призначення згідно з п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону № 808; та
🔸 класифікується за товарними позиціями 8702 – 8705 згідно з УКТ ЗЕД; та
🔸 постачається у межах державного контракту (договору); та
🔸 а Товариство має статус виконавця або співвиконавця державного контракту, а покупець - статус державного замовника,

✅ то така операція з постачання на митній території України такого НРК підлягає звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

✅ У разі здійснення таких звільнених від оподаткування ПДВ операцій, зокрема відповідно до пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, положення п. 198.5 та ст. 199 ПКУ щодо них не застосовуються.

☝️Отже, контролюючі органи в першу чергу аналізують:
- коректність класифікації за УКТ ЗЕД (8702–8705);
- чи є товар саме “спеціального призначення” в розумінні Закону № 2344-III ;
- наявність державного контракту та статус сторін (виконавець / держзамовник);
- відповідність товару визначенню оборонного призначення за Законом № 808.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо завтра об 11.00 на наш щотижневий оглядовий вебінар, присвячений актуальним податковим та юридичним питанням.

Плануємо розглянути наступні питання:

• Огляд законопроєкту щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (15111-д)
• Продовження розгляду рішень Верховного суду з міжнародного оподаткування - щодо бенефіціарного власника доходів
• Переоцінка незавершеного виробництва: чи призводить до коригувань з податку на прибуток?
• Щодо відмітки в декларації про незастосування коригувань з податку на прибуток: чи потрібно її зазначати у кожній декларації?
• ФОП  на єдиному податку отримує компенсацію комунальних платежів віл орендаря: стала позиція контролюючого органу.
• Чи має право ФОП платник єдиного податку здавати в оренду нерухомість, яка належить йому на праві спільної сумісної власності.
• Чи застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування при зменшенні корисності капітальних інвестицій.
• Рішення про незастосування коригувань: чи достатньо відобразити з декларації лише один раз.

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_14-kv-tnya/register

Ділимось записом сьогоднішнього вебінару. Розлядали законопроєкт щодо оподаткування цифрових платформ, судову практику з міжнародного оподаткування та декілька цікавих листів (щодо відмітки про незастосування коригувань з податку на прибуток та переоцінки капітальних інвестицій)📢️️

https://www.youtube.com/watch?v=oYSN9anZJHs

📢 Про продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним договором 📆

📎 Дана ситуація описана в  постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.05.2025 у справі № 240/12058/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/127486437

📢 Ситуація:

🔸 Платник податків звернувся до Міністерства економіки України  із проханням видати висновок про продовження граничних строків розрахунків за спірною операцією з імпорту складного технічного виробу для оновлення виробничої лінії, який виготовляється під індивідуальне замовлення у строки, які перевищують 180 днів, надаючи всі необхідні документи. Проте Мінекономіки відмовило у надані висновку, оскільки наданий додаток до контракту відносився до іншого контракту, що не стосується теми розгляду.

🔸 Платник повторно подав документи, виправивши помилки, але знову отримав відмову — із формулюванням, що операція не відповідає критеріям, встановленим Порядком №104.

⚖️ Висновки Суду:

▫️ за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку;

▫️ наданий платником контракт за своїм характером відноситься до операцій з постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів (відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №104 ) ;

▫️ Мінекономіки формально підійшло  до розгляду заяви платника щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ за договором (контракту) та не повною мірою з`ясувало наявність чи відсутність підстав для продовження строків розрахунків.

✅ Верховний суд задовольнив касаційну скаргу платника податків.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Всім, хто має справу з виплатою дивідендів з української ТОВ на КІК (за якою безпосередньо або десь далі у ланцюгу стоїть бенефіціар - резидент України), нагадуємо, що наразі позиція ДПС досить ліберальна - а саме, якщо ТОВ утримала податок на репатріацію за ставкою, передбаченою Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, то ПДФО та військовий збір на рівні бенефіціара - резидента України не сплачується ані при виплаті дивідендів на КІК (тобто в порядку наскрізних дивідендів), ані при отриманні цих дивідендів бенефіціаром від КІК (звісно, якщо такий розподіл на бенефіціара здійснювався).

Це важливо, адже раніше ДПС погоджувалась з таким порядком оподаткування лише у разі, якщо податок на репатріацію при виплаті дивідендів на КІК сплачувався у базовому розмірі, передбаченому ПКУ, - а саме, за ставкою 15%.

На позаминулому вебінарі ми розповідали про цей лист ДПС з ліберальним висновком. Нижче дублюємо його:

Враховуючи викладене, у разі якщо дохід, отриманий КІК у вигляді дивідендів від юридичної особи – резидента України, були оподатковувані у порядку, визначеному п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, а саме за ставкою, визначеною положеннями Конвенції, то сума таких дивідендів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента України, ані при виплаті дивідендів юридичною особою резидентом України на користь КІК, ані при сплаті таких дивідендів від КІК фізичній особі – резиденту Україні, яка є засновником (акціонером) такої КІК. Тобто зазначений дохід не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

У разі якщо ви плануєте здійснювати такі операції і не включати відповідну суму дивідендів до декларації фізичої особи - бенефіціара, рекомендуємо вам отримати таку саму ІПК (адже навіть зазначений вище висновок був отриманий від ДПС лише після подання уточнюючого запиту). Ми розуміємо, що часу на отримання ІПК до 1 травня вже не багато, але це вирішується досить просто - або декларується сума дивідендів, а після отримання ІПК подається уточнююча декларація на зменшення (час для цього є, адже податок за декларацією повинен бути сплачений до 1 серпня), або ж сума дивідендів не декларується і у випадку отримання негативної ІПК (хоча це малоймовірно, враховуючи зазначений вище висновок ДПС) подається уточнююча декларація на збільшення - без застосування штрафних санкцій (на період військового стану діє звільнення).

У разі виникнення будь-яких питань по цьому напрямку, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Мінекономіки знову перевіряє критично важливі підприємства!

Міністерство економіки України повторно проводить моніторинг підприємств, які мають статус критично важливих, та надсилає листи з вимогою надати пакет документів для підтвердження відповідності критеріям.

📌 Це стандартна практика - аналогічні перевірки вже проводились минулого року.

❗️ У нових листах зазначено, що до 22 квітня 2026 року необхідно подати:
- витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків із бюджетом та ЄСВ (сформований з 01.01.2026);
- щомісячний податковий розрахунок доходів фізичних осіб і сум утриманих податків, а також ЄСВ за січень–березень 2026 року.

⚠️ Важливо: ця вимога стосується лише тих підприємств, які отримали відповідні листи від Мінекономіки.

👉 Рекомендуємо:
- перевірити вхідну пошту, включаючи папку «Спам»;
- переглянути всі електронні адреси, які зазначались як контактні при поданні документів.

❗️Якщо лист отримано - вимогу потрібно виконати. Якщо не  отримали – нічого не надаєте. 
☝️Якщо вам потрібна допомога з підготовкою документів або супровід у взаємодії з Мінекономіки - команда First Pro Tax готова оперативно підключитися та забезпечити структурований підхід і повний супровід на кожному етапі.

У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий вебінар, присвячений податковим та юридичним питанням.

Плануємо розглянути наступні теми:

Практика податкових перевірок

Виплата відсотків на користь КіпрКо - Верховний Суд щодо застосування Конвенції з огляду на наявність ознак постійного представництва

Отримання фізичною особою іноземних доходів від іноземного брокера - у вигляді дивідендів / інших доходів: які особливості оподаткування?

Чи потребує довідка від нерезидента - резидента Польщі проставлення апостилю для цілей застосування Конвенції? (у тому числі, для зарахування в Україні податків, сплачених у Польщі)

⁠Яка дата вважається датою отримання доходу ФОП – платником ЄП третьої групи, якщо виручка в іноземній валюті зараховується на розподільчий рахунок, а на наступний день або пізніше банк перераховує її на поточний валютний рахунок такого платника?

⁠⁠Яка сума вважається доходом ФОП – платника ЄП (другої – третьої груп) у разі отримання виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги): сума, визначена в договорі (контракті), чи сума, що надійшла за договором (контрактом) на валютний рахунок, зменшена на суму комісії банку?

⁠⁠Яка дата вважається датою отримання доходу ФОП – платником ЄП, якщо кошти, отримані від здійснення ЗЕД, зараховані на рахунок, відкритий у системах PAYONEER та WISE, та впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду перераховані на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності?

⁠⁠Міжнародна технічна допомога, коли застосовується звільнення від ПДВ

Посилання для реєстрації:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_21-kv-tnya/register

📢 Звертаємо увагу ще на одну судову справу - розглянута у апеляційній інстанції на користь ДПС, сама ДПС розмістила цю новину на сайтах своїх регіональних управлінь:
Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026р. у справі № 380/20796/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135259142).

🔔Фактичні обставини - ДПС-відповідач наполягає:

🔹 ТОВ зависило адміністративні витрати на суму 30027575 грн., врахувавши у їх складі послуги, отримані від нерезидентів, а саме: консультаційні послуги в сфері кадрової політики, бонусної політики, тренувальних та навчальних програм, підбору персоналу, послуги з навчання та
проведення семінарів, інформаційно-технологічні послуги для окремих бізнес-підрозділів, інформаційно-консультаційні послуги з питань фінансової діяльності, розвитку та ведення бізнесу, управління ризиками, аналізу платоспроможності контрагентів, визначення діючих та потенційних конкурентів, проведення дослідження ринку збуту тощо.
Причиною порушення є дефектність наданих до перевірки первинних документів (актів здавання-приймання послуг): неповнота відомостей, внесених до таких документів (не зазначено, які саме консультаційні послуги надавали, які засоби використовувались для надання послуг, у якому вигляді послуги були надані, розрахунок вартості послуг, які спеціалісти надавали послуги тощо), внаслідок чого відсутнє підтвердження фактичного придбання послуг у таких нерезидентів та їх зв`язок з провадженням господарської діяльності, та відсутня підстава для включення їх вартості до витрат.

🔹ТОВ не нарахувало податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 2902191 грн. згідно із ст.199 ПКУ, не проведено розрахунок частки використання товарів/послуг/необоротних активів в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. Неоподатковувані операції - постачання на експорт звільненої від оподаткування ПДВ (за ст. 197ПКУ та п. 2 р. ХХ ПКУ) продукції - макулатури.

⚠️Коментар команди First Pro Tax:
- рекомендуємо передчасно подбати про належне оформлення первинки, отриманої від постачальників, у т.ч. це стосується і нерезидентів, та додаткових документів, які розкривають суть наданих послуг. Як бачимо контролери, на практиці, апелюють до її оформлення та не підтверджують витрати при виявленні дефектів, про що ми регулярно нагадуємо;

- реалізація продукції на експорт не відміняє застосування пільги з ПДВ, тому частка по таким операціям також розраховується за нормою ст. 199 ПКУ.

Будемо надалі слідкувати за розглядом цієї справи у касаційному провадженні.

У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось записом сьогоднішнього вебу. Розглядали досить цікаві питання щодо практики податкових перевірок, судова практика (податок на репатріацію) та листи ДПС щодо іноземних доходів та ФОПів:

https://www.youtube.com/watch?v=Ba9oZTqCB3M