Нашою командою зібрана, відпрацьована та систематизована вся актуальна на сьогодні судова практика та ІПК щодо визнання фізичних осіб, які проживають за кордоном, нерезидентами (зокрема, в умовах наявності у власності нерухомості в Україні, прописки в Україні, рахунків в українських банках, припинення статусу ФОПа протягом року тощо).

До речі, судова практика (на відміну від ІПК) в більшості випадків позитивна, але супроводження цих справ вимагає уважності до аргументів та доказової бази - оскільки в числі негативних судових рішень були такі, в яких, за нашою оцінкою, були всі шанси на виграш.

Якщо питання підтвердження статусу нерезидента є для вас актуальним (а це важливо, зокрема, з точки зору подання майнової декларації в Україні, уникнення подвійного оподаткування одних й тих самих доходів, подання звітності КІК тощо), звертайтеся і ми зможемо вам допомогти:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

У відповідь на цей пост з нами звʼязалися поважні люди і розповіли про їх кейс з ГУ ДПС у м. Києві - не дивлячись на припинення ФОПа в ЄДР контролюючі органи продовжують обліковувати цю особу у себе в базі саме як ФОПа і на цій підставі продовжують вважати цю людину резидентом України.

Така поведінка контролюючих органів є явно протиправною. І у разі якщо ви стикаєтесь з такими випадками, рекомендуємо їх оскаржувати.

Запрошуємо завтра об 11.00 на наш щотижневий вебінар. На ньому розглянемо судову практику Верховного Суду з міжнародного оподаткування (рішень досить багато, тож будемо оглядати цей документ на протязі декількох тижнів), практику поточних податкових перевірок та декілька цікавих листів ДПС, зокрема, щодо КІК та сабстансу:

• Практика податкових перевірок
• Лист щодо КІК з пасивними доходами та сабстансу
• Вихід учасника - резидента з ТОВ: чи можуть виникати конструктивні дивіденди?
⁠- Огляд практики Верховного Суду з міжнародного оподаткування:
• декілька кейсів з податку на репатріацію;
•⁠ ⁠оподаткування митом майна, що ввозять в Україну як внесок до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями;
•⁠ ⁠оподаткування доходу, отриманого від продажу корпоративних прав на території України

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_31-bereznya/register

План-графік податкових перевірок нещодавно оновили. Зверніть, будь-ласка, увагу і перегляньте наявність / відсутність у ньому ваших компаній (див. файл вище або за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/994754.html).

У разі будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Всім, для кого актуальні питання КІК.

Є вірогідність, що ДПС змінила позицію щодо заповнення рядків 31-33. Раніше податківці казали, що у разі застосування звільнення від оподаткування КІК, жодна відповідальність за незаповнення рядків 31-33 відсутня. І таких листів було багато.

Між тим, в одній з останніх ІПК вони зазначають, що у такому випадку звільнення від притягнення до відповідальності за п. 120.7 ПКУ не застосовується. При цьому жодних змін в ПКУ не було. Як і не було видано УПК з цього питання. Тому жодних правових підстав для такої кардинальної зміни позиції не було. Тому наразі, за нашою оцінкою, потрібно трохи почекати і подивитись, чи є ця позиція сталою і чи свідчить вона про загальну зміну підходу (тим паче, що лист підписаний керівником методології ПДФО та ЄСВ, а не департаменту ТЦУ).

Крім того, у питанні відповідальності ДПС у цьому листі посилається на наступний пункт п. 120.7 ПКУ:

Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами "г" - "з" підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, щодо наявних контрольованих іноземних компаній -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.

Але, як і раніше, постає питання. Якщо ДПС вважає, що у разі незаповнення рядків 31-33 звіту з КІК потрібно застосовувати цей штраф, то не дуже зрозуміло як взагалі визначити базу для його застовування, адже штраф застосовується за "за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми", але у рядках 31-33 суми та контрольовані іноземні компанії не зазначаються (гіпотетично мова може йти тільки про нерезидентів - пов'язаних особ, але вони в рядку 32 зазначаються саме як пов'язані особи, а не як контрольовані іноземні компанії).

Також окремо звертаємо увагу, що якщо ви отримали раніше для себе позитивну ІПК (саме таку, як ДПС видавала раніше), в якій зазначено про неможливість притягнення до штрафу за п. 120.7 ПКУ у такому випадку, зміна позиції ДПС на вас жодним чином не вплине, адже ви діяли у відповідності до ІПК і штраф щодо вас застосовуватись не може

Зарахування зустрічних вимог у ЗЕД: чи є підстави для нарахування пені за порушення строків розрахунків

🔗 Джерело: постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.03.2026 по справі № 580/2178/23.
🔗 https://reyestr.court.gov.ua/Review/135178040

📝Обставини справи:

✅ Нерезидент мав заборгованість перед позивачем - Товариством за поставлений товар за контрактом у валюті (фунти стерлінгів).

✅ У позивача існували грошові зобов’язання перед іншими нерезидентами – Нерезидентом 2 та Нерезидентом 3.

✅ Право вимоги цих нерезидентів до позивача було відступлено на користь Нерезидента за договорами про відступлення права вимоги.

✅ Після цього між Нерезидентом та позивачем виникли зустрічні однорідні грошові вимоги у фунтах стерлінгів.

✅ Зобов’язання Нерезидента перед Товариством за експортним контрактом було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

✅ ДПС нарахувало Товариству пеню за порушення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД за експортним контрактом, оскільки частина валютної виручки (фунти стерлінгів) від Нерезидента у встановлений строк на рахунок позивача не надійшла.

🏢 Позиція ДПС:

✅ Погашення вимог шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог фактично не відбулося.

✅ Позивач не надав до перевірки всіх документів, необхідних для підтвердження правомірності заліку, зокрема специфікацій до зовнішньоекономічних договорів та документів, які підтверджують виникнення і припинення відповідних зобов’язань.

✅ В матеріалах справи немає належних доказів припинення заборгованості позивача перед Нерезидентом 2 та Нерезидентом 3.

✅ У тристоронніх договорах про відступлення права вимоги сторони не узгодили дату або конкретний юридичний факт, з яким пов’язується припинення зобов’язань позивача, а лише передали право вимоги за плату.

✅ Подання позивачем доказів виключно на стадії судового розгляду не може підтверджувати правомірність його поведінки, якщо ці документи не були подані під час перевірки або адміністративного оскарження.

⚖️Висновок Верховного Суду:

✅ Законодавство допускає припинення зобов’язань за ЗЕД не лише шляхом фактичного надходження валюти на рахунок резидента, а й шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це не заборонено законом і підтверджено належними доказами.

✅ Припинення зобов’язання за ЗЕД шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у межах установленого строку виключає відповідальність за ненадходження валютної виручки.

✅ Немає визначального значення, з яких саме підстав виникли зустрічні вимоги.

✅ Участь у заліку більше ніж двох осіб не змінює його сутності як способу припинення зобов’язання.

✅ У справі всі вимоги були:
🔸зустрічними, бо після переходу права вимоги Нерезидент одночасно був і боржником, і кредитором щодо позивача;
🔸однорідними, бо всі вони зводилися до грошових зобов’язань в одній і тій самій валюті – фунтах стерлінгів;
🔸такими, строк виконання яких настав.

✅ Хоча частина документів була подана вже під час судового розгляду, це не позбавляє їх доказового значення у цій справі.

✅ Якщо платник податків відмовляється надати документи, ДПС має скласти акт у порядку п. 85.6 ПКУ.

✅ Однак, у цій справі контролюючий орган:
🔸 не надав доказів належного витребування документів;
🔸 не довів складання акта про ненадання документів у передбаченому законом порядку.

✅ У зв’язку з цим відсутні підстави для застосування до позивача наслідків за п. 44.6 ПКУ.

✅ Податковий орган не довів наявності підстав для нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.
✅ ППР було повністю скасовано.

Детальний розбір судового рішення за посиланням: https://www.1tax.com.ua/news/zarahuvannya-zustrichnyh-vymog-u-zed-chy-ye-pidstavy-dlya-narahuvannya-peni-za-porushennya-strokiv-rozrahunkiv/

☝️ Однак, незважаючи на позитивне судове рішення вище, з 06.09.2022 року банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Через 30 хвилин починаємо наш веб. Приєднуйтесь 😉

Ділимось записом сьогоднішнього вебінару. На ньому обговорили поточну практику перевірок (претензії ДПС на останніх перевірках), оглянули судову практику з міжнародного оподаткування та декілька листів ДПС, присвячених КІК та конструктивним дивідендам.

Посилання на запис:

https://www.youtube.com/watch?v=VbU7AXzqAy8

📢 ПДВ при отриманні послуг від нерезидента: чи можливо застосувати право на бюджетне відшкодування

📎Джерело: постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28.01.2026 року по справі №380/16037/21
https://reyestr.court.gov.ua/Review/133707422


📃Суть спору :

▫️ Підприємство отримувало послуги від нерезидентів, місце постачання яких в межах митної території України.

▫️ За такими операціями платник податків самостійно нараховував ПДВ та включав їх до складу податкового кредиту.

▫️ Дані суми ПДВ були задекларовані до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за операціями з отримання послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України.

▫️ При перевірці податковий орган зменшив суму відшкодування, вважаючи такі дії Підприємства безпідставними.


👮‍♂️Позиція ДПС:

🔹 Сума ПДВ за операції з отриманих послуг від нерезидента не є фактично сплаченою.

🔹 Відповідно платник податків не міг сформувати від’ємне значення для бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки не виконувалась одна з обов’язкових умов передбачена п. 200.4, ст. 200 ПКУ.


👤Позиція платника податків:

🔸 ПДВ був правомірно нарахований та включений до податкового кредиту, а отже такі суми можуть бути враховані при визначенні бюджетного відшкодування.


⚖️ Висновки Верховного Суду:

✅ За операціями з отримання послуг від нерезидентів, місце постачання яких знаходиться на митній території України, платник податку зобов’язаний самостійно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну, яка є підставою для формування податкового кредиту.

✅ Суми ПДВ за такими операціями одночасно включаються до складу податкових зобов’язань та податкового кредиту платника податку у відповідному звітному періоді.

✅ Однією з обов`язкових умов, з якими пов`язується право платника податків на отримання бюджетного відшкодування, є факт сплати таких сум до Державного бюджету або постачальникам.

✅ За господарськими операціями з надання послуг нерезидентами Підприємству з місцем постачання останніх на митну територію України фактичної сплати податку на додану вартість не відбулось.

✅ За таких обставин суми ПДВ, сформовані за операціями з отримання послуг від нерезидентів, не можуть бути враховані у складі від’ємного значення та заявлені до бюджетного відшкодування.


📌Суд підтвердив висновки контролюючого органу про завищення платником суми бюджетного відшкодування та правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Чи законна перевірка ДПС під час перетворення юрособи ❓

🖊Джерело: постанова КАС ВС від 22.01.2026р. по справі №580/374/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/133507726

🔍 Ситуація:

▫️ Підприємство перебувало у стані припинення в результаті реорганізації шляхом перетворення.

▫️ Податковий орган призначив документальну позапланову перевірку підприємства на підставі пп. 78.1.7 ПКУ.

▫️ В результаті перевірки були винесені ППР.

▫️ Підприємство оскаржив їх, оскільки були відсутні підстави для проведення перевірки.


👮‍♂️Позиція контролюючого органу:

🔻 перебування юрособи у стані припинення є підставою для проведення перевірки відповідно до п.78.1.7 ПКУ

🔻 реорганізація (у тому числі перетворення) фактично тягне за собою припинення юридичної особи, яка реорганізується, та створення нової юридичної особи

🔻отже перевірна проведена правомірно, а ППР є законними


👤Позиція платника податків:

🔹 Перетворення прямо виключене із підстав для перевірки за пп. 78.1.7 ПКУ, а отже у податкового органа були відсутні підстави для проведення перевірки

⚖️Позиція Верховного Суду:

✅ Пп. 78.1.7 ПК України прямо передбачає, що перевірка можлива у разі реорганізації, крім перетворення.

✅ Відповідно до ст. 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

✅ Відсутність законної підстави для перевірки є істотним порушенням, яке виключає легальність контрольного заходу і його результатів.

✅ Процедурна незаконність перевірки є самостійною та достатньою підставою для скасування ППР без аналізу їх суті.

✔️Верховний Суд залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Знищення ТМЦ внаслідок бойових дій: чи нараховуються «компенсуючі» ПДВ зобов’язання за п. 198.5 ПКУ та які документи це підтверджують.

💬 Джерело: ІПК ДПС від 26.02.2026 № 1114/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:
🔸 Внаслідок збройної агресії рф та бойових дій були знищені (згоріли) товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), що належали ТОВ та зберігалися в орендованому складському приміщенні.
🔸 Такі ТМЦ були придбані з ПДВ та використовувалися у господарській діяльності ТОВ.
🔸 Суми ПДВ за такими ТМЦ були віднесені до податкового кредиту.
🔸 Факт знищення ТМЦ підтверджується відповідними документами, зокрема актами інвентаризації, документами від орендодавця, довідками та / або повідомленнями компетентних органів.

🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:
🔸 чи необхідно нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ у разі знищення ТМЦ;
🔸 чи можна застосувати положення п. 189.9 ПКУ у разі знищення ТМЦ, що відбулося не за рішенням ТОВ, а внаслідок форс-мажору;
🔸 чи вважається знищення ТМЦ використанням їх у негосподарській діяльності для цілей оподаткування ПДВ;
🔸 які саме документи є достатніми для підтвердження факту знищення ТМЦ та відсутності обов’язку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.

⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:

✅ Норми абз. 1, 2 та 5 п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ стосуються придбаних з ПДВ товарів (у тому числі ТМЦ), які не класифікуються як основні засоби, та які знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного / надзвичайного стану.

✅ Якщо такі товари придбавалися платником для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили, то згідно з п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ вони не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.

✅ У такій ситуації обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, а також складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами п. 198.5 ПКУ у платника не виникає.

✅ Підтвердження знищення (втрати) товарів, які не класифікуються як основні виробничі або невиробничі засоби, внаслідок дії обставин непереборної сили повинно здійснюватися на підставі відповідних документів та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини, отриманого відповідно до Закону № 671.

✅ Норми абз. 2 п. 189.9 ПКУ та положення УПК № 673 застосовуються у разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів, зокрема у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили.

✅ Для підтвердження правомірності застосування абз. 2 п. 189.9 ПКУ та відсутності підстав для нарахування ПДВ зобов’язань у зв’язку із знищенням або руйнуванням основних виробничих або невиробничих засобів застосовується перелік документів, визначений в УПК № 673, залежно від обставин, які призвели до такого знищення або руйнування.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий оглядовий вебінар, на якому ми продовжимо розглядати практику Верховного Суду з міжнародного оподаткування, запити з КІК та інші питання.

Плануємо до огляду наступні питання:

• Наскрізні дивіденди при виплаті з УкрКо на компанію - КІК: ДПС ставить крапку?
• Запити щодо КІК: чим наразі цікавиться ДПС?
• Сімейні фонди у Польщі: які податкові переваги?
• Огляд практики Верховного суду з міжнародного оподаткування:
⁠- питання іноземних представництв - критерії визнання постійного представництва, розмежування комерційних та некомерційних представництв;
⁠- статус бенефіціарного власника доходів для цілей застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування - досить багато кейсів;
⁠- щодо заміни сторони за договором позики-нерезидента (кредитора), який вже ліквідований; 
⁠- про відсутність у платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % обов’язку нараховувати та сплачувати ПДВ при отриманні послуг від нерезидента, місце - постачання яких – митна територія України

Посилання на реєстрацію:

https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_7-kv-tnya/register

ДПС оприлюднила показники рівня сплати податку на прибуток за 2025 рік у розрізі видів діяльності (КВЕДів).

Джерело: https://tax.gov.ua/diyalnist-/rezalt/997329.html

Рекомендуємо переглянути їх, оскільки невідповідність цим показникам може призводити до запитів від ДПС, а іноді і до податкових перевірок. Щодо перевірок, то:

• такі ознаки як "рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю", "рівень сплати податку на прибуток знизився на 50 та більше відсотків порівняно з календарним роком, що передував останній документальній плановій перевірці платника податків" є ознаками високого ступіню ризику при формуванні плану-графік податкових перевірок;

• ознака "рівень сплати податку на прибуток банку нижчий за рівень сплати податку за відповідною галуззю" є ознакою середнього ступіню ризику;

Команда First Pro Tax на постійній основі готує пояснення на запити ДПС, супроводжує податкові перевірки та здійснює їх оскраження. У разі будь-яких питань по цьому напрямку, просимо звертатись:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Порушення процедури розгляду заперечень як підстава для скасування ППР

📎Джерело: постанова КАС ВС від 08.01.2026р. по справі № 160/8485/23
https://reyestr.court.gov.ua/Review/133174547

📢Суть спору:

▫️Підприємством подано податкову декларацію з ПДВ та заявлено про бюджетне відшкодування ПДВ за операціями з імпорту товарів;
▫️Податковим органом було відмовлено у відшкодуванні, оскільки платником податків не було надано первинних документів в ході перевірки.

👮‍♂️Позиція ДПС:

🔺 Платник не надав первинних документи під час перевірки, відповідно до п. 44.6 ПКУ такі документи вважаються відсутніми
🔺 Отже, податковий кредит та бюджетне відшкодування сформовані безпідставно

👥Позиція платника:

🔹Товариством на запити контролюючого органу надані всі первинні та інші документи в межах заявленої до відшкодування суми ПДВ
🔹Запити контролюючого органу були надані з порушенням вимог ПКУ, а саме: направлені пізніше ніж за 5 робочих днів до завершення перевірки, виходили за межі періоду перевірки та стосувалися конфіденційної інформації
🔹Також податковий орган порушив право платника податків на участь у розгляді заперечень, оскільки не повідомив про дату і час розгляду

👩‍⚖️Позиція Суду:

✅ Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами п.44.6 ст. 44 ПКУ до їх відсутності
✅ Водночас платник має право додати документи після перевірки до прийняття рішення
✅ Відповідно до п. 86.7 ст.86 ПКУ платник податків має право на надання заперечень на висновки акта перевірки та додаткових первинних й інших документів на їх спростування на розгляд відповідної комісії контролюючого органу, а також право бути присутнім при розгляді своїх заперечень.
✅ В свою чергу контролюючий орган зобов’язаний розглянути заперечення, врахувати надані документи та повідомити платника про час і місце проведення розгляду

👉 Верховний Суд зазначив, що ППР, прийняті без належного розгляду заперечень платника та без забезпечення його права на участь у такому розгляді, є протиправними та підлягають скасуванню.

У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

📢 Відбулися зміни у критеріях визначення учасників "Клубу білого бізнесу", Мінфін затвердив зміни наказом № 168 від 24.03.2026р. та уточнив їх наказом № 177 від 30.03.2026р.

Нагадаємо, "Клуб білого бізнесу" – це неофіційна назва переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, створений з метою стимулювання та підтримки легального розвитку підприємницької діяльності в Україні. Створений на час дії воєнного стану в Україні по 31 грудня року, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

✅ Стисло про основні зміни критеріїв для формування його учасників:

1) Уточнено критерії щодо податку на прибуток: показник рівня сплати має дорівнювати/перевищувати середній показник по галузі за останні чотири квартали серед юридичних осіб на загальній системі при декларуванні об'єкту оподаткування більше 0 гривень.
2) Уточнено визначення періоду врахування показників сплати по ПДВ: залежно від місяця формування переліку учасників.
3) Посилено вимоги рівня оплати праці: показник середньомісячної нарахованої/виплаченої заробітної плати має бути не менше середньої у відповідної галузі і відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1; він не може бути нижчим за мінімальну зарплату; середньомісячна кількість працівників має бути не менше ніж 5 осіб; врегульовано випадки, коли у певній галузі відсутні інші платники.
4) Змінено вимогу щодо застосованих до учасника штрафних санкцій: у попередній редакції наказу факти порушень щодо подання звітності мали бути відсутні, тепер допускається наявність застосованого та сплаченого штрафу протягом останніх трьох місяців у розмірі не вище однієї мінімальної заробітної плати (крім оскаржуваних рішень).
5) Додана вимога (у попередній редакції наказу була відсутня) щодо наявності у ЄДР інформації про кінцевого бенефіціарного власника і відсутності відмітку про можливу недостовірність такої інформації/структури власності або наявна інформація про зазначення у структурі власності обґрунтованої причини відсутності кінцевого бенефіціара.
✅ У разі виявлення факту невідповідності учасника, його виключення з переліку відбувається протягом 3 робочих днів (раніше у день виявлення).

Отже, як бачимо, контролюючі органи працюють у напрямку подальшого врегулювання участі у Клубі.

У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:

📞 097-191-20-20
📧 v.smerdov@1tax.com.ua

Панство, ділимось записом вчорашнього вебу (не встиг викласти вчора, оскільки був на виїзді з поганим інтернетом).

На вебі, окрім практики Верховного Суду з міжнародного оподаткування, розглянули оновлений ліберальний підхід ДПС до конструктивних дивідендів, зміст нещодавніх запитів з питань КІК, а також непересічне рішення Верховного Суду з ліберальним висновком щодо ПДВ при імпорті послуг платниками єдиного податку.

Посилання на запис нижче:

https://www.youtube.com/watch?v=nEQ67PMfsRo

🌐 Рада прийняла в першому читанні другий законопроект з пакету МВФ.

📱#15111-д – оподаткування цифрових платформ.

✅ За основу - 234

Це доопрацьований текст, який ми значно доопрацювали. Зараз він не стосується вживаних товарів, немає спецрахунків та доступу до банківської таємниці.

Це гарна ініціатива і я з задоволенням її підтримав. А до другому читанні ще доопрацюємо.

Розглянемо цю редакцію законопроекту на наступному щотижневому вебінарі у вівторок

Чи зберігається право на податковий кредит і реєстраційну суму ПДВ при перетворенні юридичної особи?

💬 Джерело
ІПК ДПС від 06.04.2026 № 1982/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

📌 Ситуація із звернення
🔸 Товариство планує після реєстрації платником ПДВ провести реорганізацію шляхом перетворення, тобто змінити організаційно-правову форму.

🔸Після завершення перетворення новоутворена ЮО стане правонаступником Товариства, до якого перейдуть усе майно, усі права та обов’язки Товариства.

🔸 Після перетворення правонаступником буде новоутворена ЮО, при цьому код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника ПДВ не зміниться.

🤔 Питання платника податків:
🔸 Чи має право платник ПДВ, утворений шляхом перетворення та який є правонаступником Товариства, включити до ПК суми ПДВ за ПН / РК, зареєстрованими в ЄРПН, у тому числі тими, реєстрацію яких було відновлено після зупинення, якщо такі суми не були раніше включені до ПК, у межах 365 к. д. з урахуванням перебігу строку на період зупинення реєстрації?

🔸 Чи має право платник ПДВ, утворений шляхом перетворення та який є правонаступником Товариства, використовувати реєстраційну суму, наявну у реорганізованого платника ПДВ?

📝 Відповідь ДПС:

✅ Щодо права на податковий кредит після перетворення
🔸 У разі перетворення ЮО – платника ПДВ за умови дотримання порядку перереєстрації платника ПДВ дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.

🔸 При такому перетворенні не змінюється й індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

🔸 Сама по собі зміна назви ЮО, пов’язана зі зміною її організаційно-правової форми, не є підставою вважати ПН / РК складеними з порушенням вимог ПКУ.

🔸 Відповідно, така зміна не є підставою для невизнання ПК, сформованого за такими ПН / РК.

🔸 ДПС при цьому спирається на правила перереєстрації платника ПДВ, за якими при перетворенні зберігається дата ПДВ-реєстрації, а також на норми щодо формування податкового кредиту на підставі зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

🔸 Право на податковий кредит за зареєстрованими ПН / РК зберігається протягом 365 к.д. з дати їх складення, а у випадку зупинення реєстрації застосовуються правила, встановлені ПКУ для таких документів.

🔸 Особа втрачає право на ПК з моменту анулювання її реєстрації платником ПДВ.

✅ Щодо використання реєстраційної суми у СЕА ПДВ
🔸 У разі перетворення ЮО – платника ПДВ, якщо дотримано вимоги щодо перереєстрації, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.

🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що за таких умов електронний рахунок платника ПДВ не змінюється.

🔸 Так само не змінюються й показники такого платника у СЕА ПДВ, у тому числі реєстраційна сума, що обчислюється автоматично за формулою, визначеною ПКУ і Порядком № 569.

🔸 Електронний рахунок закривається лише у разі анулювання реєстрації платника ПДВ, а при належній перереєстрації у зв’язку з перетворенням такого анулювання не відбувається.

✅ Щодо умов, за яких діє така позиція
🔸 ДПС прямо пов’язує обидва висновки з дотриманням вимог порядку перереєстрації платника ПДВ, визначених п. 183.15 ПКУ та розділом IV Положення № 1130.

🔸 Для перереєстрації платник ПДВ подає до ДПС, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 р.д., що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.